Перегляд вихідного коду сторінки Євхаристійне спілкування

'''Євхаристі́йне спілкування''' (повне співпричастя, повне сопричастя)&nbsp;— можливість спільного служіння [[літургія|літургії]] двома [[єпископ|єпископами]] чи [[священник]]ами. Тобто два єпископи, які можуть згідно з [[канон]]ами та [[догмат]]ами служити разом, перебувають у євхаристійному спілкуванні. У різних християнських доктринах цей термін вживають у різних значеннях.

== Православна церква ==
{{main|Православні церкви у євхаристійному спілкуванні}}
У православній [[еклезіологія|еклезіології]] цей термін зазвичай вживається для позначення принципу єдності поміж [[Автокефалія|автокефальними]] православними церквами у єдиній [[Вселенська православна церква|Вселенській православній церкві]]. Оскільки автокефальні церкви (а також [[Автономія (Православ'я)|автономні]] та з іншими типами самоврядності) є адміністративно, економічно, юридично незалежні, то єдиною явною ознакою єдності православних церков є наявність євхаристійного спілкування між ними. Те ж саме стосується єдності між [[єпархія|єпархія]]ми і, на ще нижчому рівні, між [[парафія]]ми. Євхаристійне спілкування також найясніше свідчить про реальні межі православної церкви як єдиної спільноти, досить чітко відділяючи від церкви ті організації, що перебувають поза нею.

У світських джерелах це часто зветься «визнанням» однією церквою іншої. Така назва не зовсім коректна, оскільки одна церква може не визнавати іншу (її організацію, ієрархію абощо) і при цьому перебувати з нею у євхаристійному спілкуванні, визнаючи її як частину [[Християнська церква|Вселенської церкви]]. Наприклад, [[Константинопольський патріархат]] не визнає автокефальну [[Православна церква в Америці|Православну церкву в Америці]] (власне, не визнає її [[автокефалія|автокефалії]]), але при цьому перебуває з нею у євхаристійному спілкуванні; [[Московський патріархат]] не визнає автономну [[Естонська апостольсько-православна церква|Естонську православну церкву]] у юрисдиції Константинопольського патріархату, але перебуває у спілкуванні з останнім, і, через нього, з Естонською церквою.

Церкви, що не мають євхаристійного спілкування з усім Вселенським православ'ям (чи хоча б з кількома помісними церквами) з погляду православ'я вважаються неправославними або канонічно ізольованими, такими, що перебувають за межами Вселенської православної церкви. Подібні організації часто утворюють паралельні Вселенському православ'ю об'єднання, за що часто звуться [[Альтернативне православ’я|«Альтернативним православ'ям»]]. Ці спільноти зазвичай об'єднуються у групи, що мають євхаристійне спілкування між собою, визнають одна одну, або більш чи менш тісно співпрацюють. Виділяють, зокрема:

* [[Старообрядці]]
* [[Чорногорська православна церква]], [[Болгарський альтернативний синод]], [[Італійська православна церква]], частина грецьких старостильників, що взаємно визнають один одного і перебувають між собою у євхаристійному спілкуванні

== Католицька церква ==

== Посилання ==
=== Див. також ===
* [[Співпричастя]]
* [[Літургія]]

=== Література ===
* ''Йоан (Зізулас), митрополит Пергамський''. Помісна церква у перспективі спілкування // Йоан (Зізулас), митрополит Пергамський. Буття як спілкування. — К.: Дух і Літера, 2005. — С.: 251-264 [http://bogoslov-club.org.ua/?p=79] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927072356/http://bogoslov-club.org.ua/?p=79 |date=27 вересня 2011 }}.
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Православ'я]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Християнські терміни]]