Перегляд вихідного коду сторінки Ізотопи бору

'''Ізотопи бору''' - [[нукліди]] хімічного елементу [[бор]]у, які мають різну кількість [[нейтрон]]ів, а, отже, різну [[атомна маса|атомну масу]].
==Загальний опис==
Природний [[бор]] складається тільки з двох [[Стабільні ізотопи|стабільних ізотопів]]. На частку легкого бору-10 в природній суміші припадає близько 19,9%, решта, а саме 80.1% — важкий бор-11<ref>{{Книга |автор= В. В. Громов. |заголовок= Разделение и использование стабильных изотопов бора |місце= Москва |видавництво= ВИНИТИ |рік= 1990 }}{{ref-ru}}</ref><ref>{{Книга |автор= Рисованый В.Д., Захаров А.В. и др. |заголовок= Бор в ядерной технике |видання= 2-е, перераб. и доп.|місце= Димитровград |видавництво= ОАО "ГНЦ НИИАР" |рік= 2011 |сторінок= 668 }}{{ref-ru}}</ref>. Деякі вчені вважають, що відношення <sup>11</sup>В : <sup>10</sup>В = 81 : 19 непостійне і що в надрах [[Земля|Землі]] відбувається частковий розподіл і перерозподіл ізотопів бору. На думку інших, всі відхилення в ізотопному складі — від того, що визначають його різними [[прилад]]ами і [[метод]]ами; але в роботах вчених і цієї групи, говориться, що бор, виділений з морської води, на 2% важчий за бор, добутий з мінералів. Існує, щоправда, й інше пояснення відхилень в [[Ізотопна поширеність|ізотопному складі]] бору, добутого з різних зразків. Суть його в тому, що під дією швидких [[протон]]ів частина бору-10 перетворюється на [[берилій-7]], а той у свою чергу (після серії [[Ядерна реакція|ядерних перетворень]]) — в [[гелій-4]].

За величиною перетину захоплення [[Теплові нейтрони|теплових нейтронів]] легкий ізотоп бору <sup>10</sup>В посідає одне з перших місць серед всіх ізотопів елементів, а важкий <sup>11</sup>В — одне з найостанніших. Це означає, що матеріали на основі обох ізотопів елементу №5 вельми цікаві для [[Ядерний реактор|реакторобудування]], як, втім, і для інших областей [[Атомна техніка|атомної техніки]].

Окрім цих відомі ще 12 [[Радіоактивність|радіоактивних]] ізотопів бору з [[Масове число|масовими числами]] від <sup>6</sup>В до <sup>19</sup>В, найстійкішим з котрих є [[Радіонукліди|радіоізотоп]] <sup>8</sup>В з [[Період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] 0,77 [[Секунда|секунд]]. Всі решта ізотопів мають період напіврозпаду менший, ніж 17,35&nbsp;мс, а для найменш стабільного з них, <sup>7</sup>B, ця величина становить 150 йоктосекунд. Ізотопи з атомними масами меншими 10 розпадаються до [[гелій|гелію]] (<sup>7</sup>B і <sup>9</sup>B за посередництва короткоживучих [[ізотопи берилію|ізотопів берилію]]), а ті, що мають масу понад 10, здебільшого перетворюються на [[вуглець]].

[[Файл:Boron chart.png|thumb|Діаграма, яка показує поширеність природних ізотопів бору.]]

== Таблиця ==
{| class="wikitable" style="font-size:95%; white-space:nowrap"
! Символ<br />[[ізотопи|ізотопу]]
! [[Атомний номер|Z]]([[протон|p]])
! [[Нейтронне число|N]]([[нейтрон|n]])
! &nbsp;<br />Маса ізотопу (u)<br />&nbsp;
! Період напіврозпаду
! Типи<br>розпаду<ref>{{cite web |url=http://www.nucleonica.net/unc.aspx |title=Universal Nuclide Chart |publisher=nucleonica |accessdate=11 січня 2017 |archive-date=19 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170219043412/http://www.nucleonica.net/unc.aspx }}</ref><ref group="n">Скорочення:<br>ЕЗ: [[електронне захоплення]]</ref>
! [[Дочірній ізотоп|Дочірні ізотопи]]<ref group="n">Жирним для стабільних ізотопів</ref>
! [[Спін]] і<br />[[Парність (фізика)|парність]] ядра<ref group="n">Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.</ref>
! [[Ізотопна поширеність|Поширеність <br /> ізотопу в природі]]<br />(мольна частка)
! Діапазон розподілу<br />в природі<br />(мольна частка)
|-
| <sup>6</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 1
| 6.04681(75)#
|
|
|
|
|
|-
| <sup>7</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 2
| 7.02992(8)
| 350(50)&times;10<sup>−24</sup>&nbsp;с<br>[1.4(2)&nbsp;МеВ]
| [[протонний розпад|p]]
| {{Нуклід|Beryllium|6}}<ref group="n"><big>В свою чергу розпадається до '''<sup>4</sup>He''' з подвійним [[Протонний розпад|випусканням протона]], в результаті реакції <sup>7</sup>B → '''<sup>4</sup>He''' + 3{{hsp}}'''<sup>1</sup>H'''</big></ref>
| ({{frac|3|2}}−)
|
|
|-
| Boron-8|<sup>8</sup>B<ref group="n"><big>Має 1 протон [[Гало ядра|гало]]</big></ref>
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 3
| 8.0246072(11)
| 770(3)&nbsp;мс
| [[Позитронний розпад|β<sup>+</sup>]], [[Альфа-розпад|α]]
| 2 '''{{Нуклід|Helium|4}}'''
| 2+
|
|
|-
| <sup>9</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 4
| 9.0133288(11)
| 800(300)&times;10<sup>−21</sup>&nbsp;с<br>[0.54(21)&nbsp;кеВ]
| [[протонний розпад|p]]
| {{Нуклід|Beryllium|8}}<ref group="n"><big>одразу ж розпадається на дві α-частинки, в результаті реакції <sup>9</sup>B → 2&thinsp;'''<sup>4</sup>He''' + '''<sup>1</sup>H'''</big></ref>
| {{frac|3|2}}−
|
|
|-
| Boron-10|<sup>10</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 5
| 10.0129370(4)
| colspan=3 align=center|'''Стабільний'''
| 3+
| 19.9(7)
| 18.929–20.386
|-
| Boron-11|<sup>11</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 6
| 11.0093054(4)
| colspan=3 align=center|'''Стабільний'''
| {{frac|3|2}}−
| 80.1(7)
| 79.614–81.071
|-
| rowspan=2|<sup>12</sup>B
| rowspan=2 style="text-align:right" | 5
| rowspan=2 style="text-align:right" | 7
| rowspan=2|12.0143521(15)
| rowspan=2|20.20(2)&nbsp;мс
| β<sup>−</sup> (98.4%)
| '''{{Нуклід|Carbon|12}}'''
| rowspan=2|1+
| rowspan=2|
| rowspan=2|
|-
| β<sup>−</sup>, [[Альфа-радіоактивність|α]] (1.6%)
| {{Нуклід|Beryllium|8}}<ref group="n"><big>Одразу ж розпадається на дві α-частинки, в результаті реакції <sup>12</sup>B → 3{{hsp}}'''<sup>4</sup>He''' + {{e-}}</big></ref>
|-
| rowspan=2|<sup>13</sup>B
| rowspan=2 style="text-align:right" | 5
| rowspan=2 style="text-align:right" | 8
| rowspan=2|13.0177802(12)
| rowspan=2|17.33(17)&nbsp;мс
| β<sup>−</sup> (99.72%)
| '''{{Нуклід|Carbon|13}}'''
| rowspan=2|{{frac|3|2}}−
| rowspan=2|
| rowspan=2|
|-
| β<sup>−</sup>, n (0.279%)
| '''{{Нуклід|Carbon|12}}'''
|-
| rowspan=2|<sup>14</sup>B
| rowspan=2 style="text-align:right" | 5
| rowspan=2 style="text-align:right" | 9
| rowspan=2|14.025404(23)
| rowspan=2|12.5(5)&nbsp;мс
| β<sup>−</sup> (93.96%)
| {{Нуклід|Carbon|14}}
| rowspan=2|2−
| rowspan=2|
| rowspan=2|
|-
| β<sup>−</sup>, n (6.04%)
| '''{{Нуклід|Carbon|13}}'''
|-
| rowspan=3|<sup>15</sup>B
| rowspan=3 style="text-align:right" | 5
| rowspan=3 style="text-align:right" | 10
| rowspan=3|15.031103(24)
| rowspan=3|9.87(7)&nbsp;мс
| β<sup>−</sup>, n (93.6%)
| {{Нуклід|Carbon|14}}
| rowspan=3|{{frac|3|2}}−
| rowspan=3|
| rowspan=3|
|-
| β<sup>−</sup> (6.0%)
| {{Нуклід|Carbon|15}}
|-
| β<sup>−</sup>, 2n (0.40%)
| '''{{Нуклід|Carbon|13}}'''
|-
| <sup>16</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 11
| 16.03981(6)
| <190&times;10<sup>−12</sup>&nbsp;с<br>[<0.1&nbsp;MeV]
| [[нейтронний розпад|n]]
| {{Нуклід|Boron|15}}
| 0−
|
|
|-
| rowspan=5|<sup>17</sup>B<ref group="n" name="hn"><big>Має 2 нейтрони гало</big></ref>
| rowspan=5 style="text-align:right" | 5
| rowspan=5 style="text-align:right" | 12
| rowspan=5|17.04699(18)
| rowspan=5|5.08(5)&nbsp;мс
| β<sup>−</sup>, n (63.0%)
| {{Нуклід|Carbon|16}}
| rowspan=5|({{frac|3|2}}−)
| rowspan=5|
| rowspan=5|
|-
| β<sup>−</sup> (22.1%)
| {{Нуклід|Carbon|17}}
|-
| β<sup>−</sup>, 2n (11.0%)
| {{Нуклід|Carbon|15}}
|-
| β<sup>−</sup>, 3n (3.5%)
| {{Нуклід|Carbon|14}}
|-
| β<sup>−</sup>, 4n (0.40%)
| '''{{Нуклід|Carbon|13}}'''
|-
| <sup>18</sup>B
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 13
| 18.05617(86)#
| <26&nbsp;нс
| n
| {{Нуклід|Boron|17}}
| (4−)#
|
|
|-
| <sup>19</sup>B<ref group="n" name="hn" />
| style="text-align:right" | 5
| style="text-align:right" | 14
| 19.06373(43)#
| 2.92(13)&nbsp;мс
| β<sup>−</sup>
| {{Нуклід|Carbon|19}}
| ({{frac|3|2}}−)#
|
|
|}

<references group="n" />

=== Нотатки ===
* Поширеність ізотопів наведена для більшості природних земних взірців. Для інших джерел значення можуть сильно відрізнятися.
* Комерційно доступні матеріали можуть підлягати прихованому або випадковому розділенню на ізотопи. Можуть траплятись суттєві відхилення від поданої маси і складу.
* Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково із систематичних [[тренд]]ів у сусідніх нуклідів (з такими самими відношеннями {{math|''Z''}} і {{math|''N''}}). Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
* [[Похибка вимірювання|похибку вимірювання]] подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Похибка позначає одне [[стандартне відхилення]], за винятком [[Ізотопна поширеність|ізотопної поширеності]] та атомної маси від [[IUPAC]], яка використовує складніші визначення похибок<ref>{{cite web
 |author=
 |date=
 |title=2.5.7. Standard and expanded uncertainties
 |url=http://www.itl.nist.gov/div898/handbook/mpc/section5/mpc57.htm
 |work=Engineering Statistics Handbook
 |publisher=
 |accessdate=2010-09-16
 |archive-date=23 грудня 2016
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161223030229/http://www.itl.nist.gov/div898/handbook/mpc/section5/mpc57.htm
 }}</ref>. Приклади: 29770,6(5) означає 29770,6 ± 0,5; 21,48(15) означає 21,48 ± 0,15; −2200,2(18) означає −2200,2 ± 1,8.
* Маси радіонуклідів подані за даними Комісії з символів, одиниць, номенклатури, атомних мас і фундаментальних констант (SUNAMCO) [[IUPAP]].
* Поширеності ізотопів подані за даними [[Комісія з ізотопних поширеностей і атомних мас|Комісії з ізотопних поширеностей і атомних мас]] [[IUPAC]].

== Застосування ==

=== Бор-10 ===
Бор-10 застосовують у борній {{li|Нейтрон-захоплювальна терапія|text=нейтрон-захоплювальній терапії|Q=Q71676169}} (BNCT) як експериментальний метод лікування деяких злоякісних пухлин мозку.

=== Примітки ===
{{примітки}}

=== Джерела ===
* Маси ізотопів взяті з:
**{{cite journal |author=G. Audi |author2=A. H. Wapstra |author3=C. Thibault |author4=J. Blachot |author5=O. Bersillon |year=2003 |title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties |url=http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf |journal={{li|Nuclear Physics A|Q=Q2339050}} |volume=729 |issue= |pages=3–128 |doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 |bibcode=2003NuPhA.729....3A |accessdate=12 січня 2017 |archive-date=23 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080923135135/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf }}
* Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
**{{cite journal |author=J. R. de Laeter |author2=J. K. Böhlke |author3=P. De Bièvre |author4=H. Hidaka |author5=H. S. Peiser |author6=K. J. R. Rosman |author7=P. D. P. Taylor |year=2003 |title=Atomic weights of the елементs. Review 2000 (IUPAC Technical Report) |url=http://www.iupac.org/publications/pac/75/6/0683/pdf/ |journal=[[Pure and Applied Chemistry]] |volume=75 |issue=6 |pages=683–800 |doi=10.1351/pac200375060683 |accessdate=12 січня 2017 |archive-date=1 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180701064522/http://www.iupac.org/publications/pac/75/6/0683/pdf/ }}
**{{cite journal |author=M. E. Wieser |year=2006 |title=Atomic weights of the елементs 2005 (IUPAC Technical Report) |url=http://iupac.org/publications/pac/78/11/2051/pdf/ |journal=[[Pure and Applied Chemistry]] |volume=78 |issue=11 |pages=2051–2066 |doi=10.1351/pac200678112051 |laysummary=http://old.iupac.org/news/archives/2005/atomic-weights_revised05.html |accessdate=12 січня 2017 |archive-date=4 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190104135322/http://iupac.org/publications/pac/78/11/2051/pdf/ }}
* Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з:
**{{cite journal |author=G. Audi |author2=A. H. Wapstra |author3=C. Thibault |author4=J. Blachot |author5=O. Bersillon |year=2003 |title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties |url=http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf |journal={{li|Nuclear Physics A|Q=Q2339050}} |volume=729 |issue= |pages=3–128 |doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 |bibcode=2003NuPhA.729....3A |accessdate=12 січня 2017 |archive-date=23 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080923135135/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf }}
**{{cite web |author={{li|National Nuclear Data Center|Q=Q16821319}} |year= |title=NuDat 2.1 database |url=http://www.nndc.bnl.gov/nudat2/ |publisher=[[Brookhaven National Laboratory]] |accessdate=September 2005 |archive-date=13 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190513230730/https://www.nndc.bnl.gov/nudat2/ }}
**{{cite book |author=N. E. Holden |year=2004 |editor=D. R. Lide |chapter=Table of the Ізотопи |title={{li|CRC Handbook of Chemistry and Physics|Q=Q904273}} |page=[https://archive.org/details/crchandbookofche81lide/page/ Section 11] |nopp=yes |edition=85th |publisher=[[CRC Press]] |isbn=978-0-8493-0485-9 }}

{{Isotope nav | елемент=бору | легший=Ізотопи берилію | важчий=Ізотопи вуглецю }}

[[Категорія:Бор]]
[[Категорія:Списки ізотопів за елементом|Бор]]