Перегляд вихідного коду сторінки АНЗЮК

{{unicard}}

'''Військово-політичний союз''' (мініНАТО в [[Азійсько-Тихоокеанський регіон|Азійсько-Тихоокеанському регіоні]]), до складу якого входять [[Австралія]], [[Нова Зеландія]], [[Велика Британія]], [[Малайзія]] та [[Сингапур]]. 

== Історія ==
Угода про його формування була підписана на лондонській конференції у квітні [[1971]] року, набрала чинності 1 листопада цього ж року після того, як закінчився строк дії англо-малайської угоди про оборону [[1957]] року. Назва союзу АНЗЮК походить від заголовних літер назви трьох країн (Australia, New Zealand, United Kingdom).

Офіційна мета формування військово-політичного союзу АНЗЮК&nbsp;— сумісний захист Малайзії та Сінгапуру від агресії. Але якщо проаналізувати обставини, що склалися на межі 50-х років у [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], то слід вказати також на особисту зацікавленість Великої Британії у субрегіоні [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]]. У повоєнні роки Велика Британія поступово втрачала вплив у цьому регіоні.

Підтвердженням чому став сформований у 1951 році військово-політичний союз АНЗЮС під егідою [[Сполучені Штати Америки|США]], куди увійшли великі британські [[домініон]]и Австралія й Нова Зеландія, а Велика Британія залишилася за його межами, тому у формуванні військово-політичного союзу АНЗЮК Велика Британія бачила:

* поширення свого економічного і політичного впливу у Південно-Східній Азії;
* забезпечення своїх економічних і політичних інтересів;
* можливість перекласти на країни блоку частину своїх витрат.

Для керівництва союзом були сформовані: консультативна рада п'яти країн з питань оборони; об'єднане командування збройними силами; єдине командування [[протиповітряна оборона|протиповітряної оборони]] (ППО) для Малайзії та Сингапуру.

Постійної штаб-квартири АНЗЮК не має. До об'єднаних збройних сил союзу входять підрозділи [[сухопутні війська|сухопутних військ]], [[військово-повітряні сили|військово-повітряних]] і [[військово-морські сили|військово-морських сил]] усіх країн регіону та особовий склад британських баз.

Після сформування АНЗЮК, до складу об'єднаних сухопутних військ увійшли: одна [[піхотна бригада]] трибатальйонного складу (англійський, австралійський і новозеландський); два [[дивізіон]]и [[польова артилерія|польової артилерії]], підрозділи [[інженерні війська|інженерних військ]] та [[війська зв'язку|військ зв'язку]], а також підрозділи [[вертольот]]ів.

Об'єднані ВПС: дві австралійські [[ескадрилья|ескадрильї]] [[винищувач]]ів [[Dassault Aviation|«Міраж»]] (40 літаків); одна ескадрилья [[транспортна авіація|транспортної авіації]] і загін патрульних літаків. Об'єднані ВМС: 4 [[Сторожовий корабель|сторожові кораблі]] і один [[підводний човен]].

Загальна чисельність особового складу іноземних військ на території Малайзії та Сингапуру після утворення АНЗЮК становила 7000 чоловік, серед них англійських&nbsp;— 2 210; австралійських&nbsp;— 3 300; новозеландських&nbsp;— 1 150.

Зараз в Малайзії розташована ескадрилья «Міражів» (38 літаків) австралійських ВПС, а в Сингапурі&nbsp;— новозеландський [[піхотний батальйон]] (800 солдатів), які є безпосередньо підлеглими воєнному командуванню цих країн, ППО і ВМС.

АНЗЮК виконує об'єднавчу роль у системі військових блоків, розміщених в азійсько-тихоокеанському регіоні під егідою США. Певною мірою АНЗЮК компенсував вихід Нової Зеландії з блоку у зв'язку з антиядерною позицією новозеландського керівництва.

== Література ==
* ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Константинов''. АНЗЮК // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X

== Посилання ==

[[Категорія:Військові союзи]]