Перегляд вихідного коду сторінки Авіація у Бєльцях

{{Картка військового формування
| назва                      = Авіація у Бєльцях
| оригінальна_назва          = 
| зображення                 = Grixona Ilyushin Il-18D Sibille-1.jpg
| розмір_зображення          = 
| альт                       = 
| підпис                     = Ил-18 компании [[Grixona]] у [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)| Міжнародному Аеропорті Бельці-Лядовени]]
| дати                       = 24 июня 1926 - сьогодення
| країна                     =  {{Країна з прапорцем|ROM}} <br> {{Країна з прапорцем|USSR}} <br> {{Країна з прапорцем|ROM}} {{Країна з прапорцем|Третій Рейх}} <br> {{Країна з прапорцем|USSR}}<br>{{Країна з прапорцем|MDA}}
|подчинение = Орган Громадянської Авіації Республіки Молдова, [[Уряд Молдови]]
| належність                 = 
| вид                        = 
| тип                        = [[Цивільна авіація]], [[Повітряні сили]]
| роль                       = 
| спеціалізація              = 
| розмір                     = 
| командна_структура         = 
| гарнізон                   = 55-й винищувальний авіаційний полк, <br> [[Jagdgeschwader 77]], <br> [[Kampfgeschwader 27]], <br> [[Kampfgeschwader 51]], <br> [[Біла ескадрилья]], <br> Бєльцький авіазагін нр. 281, <br> Бельцьке Авіаційне Підприємство, <br> Î.S. Moldaeroservice

| гарнізон_назва             = 
| прізвисько                 = 
| оборонець                  = 
| гасло                      = 
| штандарт                   = <!-- або | кольори = -->
| штандарт_назва             = <!-- або | кольори_назва = -->
| марш                       = 
| талісман                   = 
| річниці                    = 
| оснащення                  = ∗ літаки [[CFRNA]], [[LARES]], [[Luftwaffe]], [[Аерофлот]], Moldaeroservice, [[Air Moldova]] <br> ∗ вертольоти Аерофлот, Moldaeroservice, <br> ∗ 4 аеропорти/аеродроми: аеродром уздовж центрального озера Бельц, основна військова повітряна база Бельц у [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]], [[Аеропорт Бєльці-Місто]], [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт Бєльці-Лядовени]] <br> ∗ 5 [[Передова авіабаза|передових авіабаз]] основної військової авіабази [[Бельці|Бельц]] у [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]] в: [[Пирліца (Унгенський район)|Пирліца]], [[Болдурешть]], [[Новосеменівка (Подільський район)|Семенівка]], [[Маяки (Подільський район)|Маяки]] та [[Йосипівка (Роздільнянський район)|Йосипівка]]
| оснащення_назва            = 
| битви                      = [[Друга світова війна]], <br>[[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР]], <br>[[Німецько-радянська війна]], <br>[[Операція «Барбаросса»]], <br>[[Операція «Мюнхен»]]
| битви_назва                =
| нагороди                   = 
| почесні_найменування       = 
| почесні_найменування_назва = 
| розформовано               = <!-- або | розпущено = -->
| льотні_години              = 
| вебсайт                    = 
<!-- Командувачі -->
| командувач1                = [[Покришкін Олександр Іванович|Олександр Покришкін]], [[Райнгард Гейдріх]], [[Надія Руссо]], Rudolf Schmidt<ref name="30octobre2014_www.stormbirds.com">{{lien web |langue=de |url= http://www.stormbirds.com/eagles/units/JG_77/ii_jg_77/Schmidt_Rudolf.htm|titre=Gefreiter Rudolf Schmidt|date=30 octobre 2014|éditeur=A confederation of Luftwaffe-related web sites, providing reference-grade coverage of the Messerschmitt 262 and other advanced combat aircraft of the Third Reich - www.stormbirds.com|consulté le=24 juillet 2019|archiveurl=}}</ref>
| командувач1_назва          = 
| командувач2                = 
| командувач2_назва          = 
| командувач3                = 
| командувач3_назва          = 
| командувач4                = 
| командувач4_назва          = 
| командувач5                = 
| командувач5_назва          = 
| командувач6                = 
| командувач6_назва          = 
| командувач7                = 
| командувач7_назва          = 
| командувач8                = 
| командувач8_назва          = 
| командувач9                = 
| командувач9_назва          = 
| визначні_командувачі       = 
<!-- Знаки розрізнення -->
| знак_розрізнення           = 
| знак_розрізнення_назва     = 
| знак_розрізнення2          = 
| знак_розрізнення2_назва    = 
| знак_розрізнення3          = 
| знак_розрізнення3_назва    = 
| знак_розрізнення4          = 
| знак_розрізнення4_назва    = 
| знак_розрізнення5          = 
| знак_розрізнення5_назва    = 
<!-- Авіація -->
| літак_ударний              = 
| літак_бомбардувальник      = 
| літак_електронний          = 
| літак_винищувач            = 
| літак_перехоплювач         = 
| літак_патрульний           = 
| літак_розвідник            = 
| літак_навчальний           = 
| літак_транспорт            = 
| літак_танкер               = 
| гелікоптер                 = 
| гелікоптер_ударний         = 
| гелікоптер_транспорт       = 
| гелікоптер_універсальний   = 
| гелікоптер_спостереження   = 
| гелікоптер_навчальний      = 
| гелікоптер_підтримки       = 
| бпла                       = 
| авіація_загальне           = 
}}

'''Авіація в Бєльцях''' є частиною історії розвитку суспільства міста [[Бєльці]] ([[Молдавія]]) з початку XX століття з 9 аеродромами, які історично належать до Бєльців.

Бєльці є один із двох центрів [[Цивільна авіація|цивільної авіації]], а в минулому - центром [[Військова авіація|військової авіації]] Молдови. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] головну військово-повітряну базу в Бельцах у [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]] обслуговували 5 [[Передова авіабаза|передових авіабаз]]: 2 в [[МРСР]] і 3 в [[УРСР]]. 

У галузі цивільної авіації, Бєльці, разом із Кишиневом, стали одним із перших пунктів призначення в мережі пасажирських маршрутів [[Румунія|румунської]] цивільної авіації. За [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянських]] часів у Молдові існувало два авіаційні загони: Бельцький<ref>[https://russianplanes.net/airline/1965 Карточка оператора: Бельцкий ОАО ✈ russianplanes.net ✈ наша авиация</ref> і Кишинівськийи<ref>[https://russianplanes.net/airline/1350 Карточка оператора: Кишинёвский ОАО ✈ russianplanes.net ✈ наша авиация</ref>. Бєльці - єдине місто [[Молдова|Молдові]], де функціонували одночасно два аеропорти: [[Аеропорт Бєльці-Місто]] і [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Бєльці-Лядовени»]] - цей аеропорт, будучи останнім новим аеропортом, збудованим у Молдові з новою [[ЗПС]], у географічному розташуванні з кращими метеоумовами порівняно з багатьма аеропортами в регіоні<ref>[https://esp.md/ru/podrobnosti/2019/02/14/belchanka-meteorolog-belckiy-aeroport-raspolozhen-luchshe-chem-kishinyovskiy Бельчанка-метеоролог: «Бельцкий аэропорт расположен лучше, чем кишинёвский» | СП - Новости Бельцы Молдова]</ref>. Крім Кишинева, в [[Молдова|Молдові]], тільки з [[Бєльці|Бєльц]] виконувалися регулярні пасажирські рейси на літаках типу [[Ту-134]].

Бєльці стали центром військової авіації Молдови одразу після [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|анексії Бессарабії]], коли 1940-го до Бєльців із [[Кіровоград]]а бул переміщен [[16-й гвардійський винищувальний авіаційний полк|Іап-55]]. У 1941 [[Операція «Барбаросса»]] розпочався з атаки бельцького військового аеродрому в [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]], де було знищено радянські літаки в перші дні воєнних дій<ref>[https://www.solonin.org/doc_v-nebe-bessarabii-pervyie-dni Марк Солонин - персональный сайт историка. В небе Бессарабии. Первые дни войны]</ref>, а також з подальшого використання аеродрому в Сінгуренах німецькими ескадрами, зокрема Гайдріхом, для [[Операція «Барбаросса»|плану Барбаросса]]. Також [[Бєльці]] стали стартовим майданчиком для таких асів авіації, як [[Олександр Покришкін]], [[Райнхард Гейдріх]], а також для одних із найрезультативніших пілотів [[Друга світова війна|Другої світової війни]], як Рудольф Шмідт, [[Речкалов Григорій Андрійович|Григорій Речкалов]]. [[Надя Руссо]] з [[Біла ескадрилья|Білої ескадрильї]] здійснювала санітарні рейси в і з Бельц. На Бєльцьких аеродромах були розташовані один радянський винищувальний полк, три німецьких винищувальних і бомбардувальних полки, частково ескадра [[Біла ескадрилья|Білої ескадрильї]]. У 1944 році з [[Бєльці|Бєльц]] було вперше здійснено безпересадковий політ до [[Барі]] на [[Як-9]]Д.

==Історія==
Авіаційна діяльність у [[Бєльці|Бельцях]] та передмістях Бельц історично бере початок у період [[Румунське королівство|Румунського королівства]] та під час Другої Світової війни. Якщо цивільна авіація розвивалася в Бельцях до і після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], то період розвитку військової авіації зосереджено на епоху Другої світової війни.

=== Період Румунського королівства ===

[[Файл:Basarabia - Map of flight routes.png|міні||ліворуч|альт=Карта пасажирських рейсів у Бессарабії періоду Румунського Королівства]]
1 червня 1922 року перший літак ([[Airco DH.9|de Havilland DH.9]]) розпочав далекий рейс 410 кілометрів (250 миль): Бухарест — Галац — Кишинів.

Перші пасажирські рейси до [[Бєльці]]в почалися 24 червня 1926, на рейсі [[Бухарест]]-[[Галац]]-[[Кишинів]]-[[Бельці]]. <ref name="harta">{{ro icon}}{{cite web|url=https://romaniaimaginideierisiazi.wordpress.com/2014/10/30/transportului-aerian-in-bucovina-si-basarabia-interbelica/|title=Transportul aerian în Bucovina și Basarabia interbelică|last=Ursu-Bukowina|first=Alexandru|date=2014-10-30|publisher=ROMÂNIA în imagini de ieri şi azi
România noastră şi a străbunilor noştri!|accessdate=2019-07-24|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190713005702/https://romaniaimaginideierisiazi.wordpress.com/2014/10/30/transportului-aerian-in-bucovina-si-basarabia-interbelica/|archive-date=2019-07-13|deadlink=no}}</ref> Рейси виконувала компанія [[CFRNA|Compagnie Franco-Roumaine de Navigation Aérienne - CFRNA]], яка пізніше називалася після реструктуризації [[LARES]] і далі [[TAROM]] <ref>{{en icon}}{{cite web|url=https://www.europeanairlines.no/airline-companies-in-rumania-1918-1945|title=Airline companies in Romania (1918-1945)|last=Mulder|first=Rod|date=2010-06-17|publisher=European Airlines|accessdate=2019-07-24|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190724183355/https://www.europeanairlines.no/airline-companies-in-rumania-1918-1945/|archive-date=2019-07-24|deadlink=no}}</ref>. Аеропорт знаходився в приміському селі з Бєльцями в Сінгуренах разом з аеродромом вздовж міського озера. 10-місний літак [[Farman F.60 Goliath|Farman F.60 Goliath — F.168Bn4]] на моторах [[Armstrong Siddeley Jaguar]] почав виконувати внутрішні рейси в травні 1928 за маршрутом Бухарест-Галац-Кишинів-Бельці. У той час літаки використовувалися для перевезення пасажирів, газет і пошти.

Перші регулярні комерційні пасажирські рейси планувалися за маршрутом з Бельц до [[Хотин]]а та Кишинів компанією CFRNA (LARES) у період між Першою та Другою світовими війнами. Один з перших спеціальних пасажирських рейсів, що виконуються в Бєльці, був спеціальний рейс 28 жовтня (або 28 листопада) 1930 року організований Адміністрацією Громадянської Авіації Румунії для того, щоб вибрати відповідні земельні ділянки для аеродромів і для маркетингу цивільної авіації в широкі верстви населення.

Що стосується рейсу Кишинів - Бєльці - Хотін, зупинка в північній столиці Бессарабії в Бєльцях була вирішена з урахуванням важливості значення центру Бєльц для північної частини Бессарабії. Так, за словами доктора в праві Михайла Ташка, «''відстань у 240 км між Кишиневом та Хотином мала бути подолана за одну годину і 40 хвилин, а зворотний рейс — за три години 20 хвилин. Зліт із Кишинева був запланований на 6.10, а посадка в Бєльцях була запрограмована на 6.50. У Бєльцях після 20-хвилинної перерви о 7.10 літак вилітав до Хотіна і прибував о 8.10''.

''Повернення до Бєльців було встановлено на 10:00, куди літак прибував за годину, тобто об 11 годині ранку. Потім була перерва в кілька годин, тому що виліт у Кишинів був запрограмований о 18.00, а прибуття в Кишинів - о 19.00. Для рейсу Кишинів — Бельці — Хотин ціна квитка була: до Бельц 500 леїв (100 км х 4 + 100) та від Бельц до Хотина 600 леїв, загалом — 1 100 леїв. Вартість рейсу на повному маршруті становила 4 071 леев».[4]''

1937 року був регулярний рейс за маршрутом — Білгород-Дністровський — Кишинів — Бєльці.

У 1940 році, LARES виконувала щоденний рейс Бельці - Кишинів - Ясси - Галац - Бухарест (номер рейсу 2116).

У міжвоєнний період Бєльці був пов'язаний з Бухарестом завдяки регулярним рейсам.

У 1936 році, Надя Руссо (1901-1988), була однією з перших жінок пілотів у Румунії, російського походження з білих росіян, яка отримала ліцензію пілота. Надя Руссо поверталася в Бєльці в 1941 разом із Білою Ескадрильєю.[5][6]

Протягом Другої світової війни, Бєльці став центром авіаційної діяльності в Бессарабії з п'ятьма розташуваннями ЗПС в і навколо міста Бєльц (включаючи аеродроми підскоку) з найвідомішими світовими асами авіації та відомими військовими, що борються в небі над Бєльцями з одного боку від Jagdgeschwader 77 та з іншого сторони від ІАП 55, саме Олександр Покришкін[7] і Райнхард Гейдрих.

Гейдріх розпочав Операцію Барбаросса з німецької авіаційної бази біля Бельц (Молдова) (Бессарабія), яка після річної присутності в радянській юрисдикції після ультиматуму наданого Румунії від Сталіна в 1940-му році про передачу СРСР Бессарабії, повернулася знову під юрисдикцію. На німецькій авіабазі в Сінгуренах, навпроти сьогоднішнього Міжнародного Аеропорту Бельці-Лядовени в Корлатенах, базувалися різні німецькі бомбардувальні авіаполки (Kampfgeschwader), а саме нр. 77 [8]:<blockquote>''Незважаючи на те, що шеф Гейдріха [[Гіммлер]] багато разів забороняв літати [[Райнхард Гейдріх|Гейдріху]], Гейдріх опинився в таємниці в СРСР знову на старті до початку Операції Барбаросса: з його приватним -109]] він опинився з JG 77 на базі в Бельцях (Belzy) у Молдові''.</blockquote>

===Друга світова війна===


[[Файл:Graphic illustration of dislocation of IAP-55 between 12.09.1939-21.06.1942.jpg|міні|Передислокація ІАП-55 в аеродроми Бельц та аеродроми підскоку аеродромам Бельц між 12 вересня 1939 року та 21 червня 1942 року]]
Після прибуття радянських військово-повітряних сил до Бессарабії (з його різними ЗПС), Аеропорт Бельці-Місто служив як військовий аеропорт. Наступні фотографії були зроблені в червні - липні 1940 до і після того, як військово-повітряні сили Німеччини атакували і окупували Аеропорт Бєльці Місто або скоріше різні ЗПС у Бєльцях та в його окрузі.[10] (Див. стор. 21)

Військова історія Аеропорту Бєльці Місто, мабуть, починається з того, що аеродроми, розташовані приблизно в п'яти різних місцях у Бєльцях та передмістях, зокрема й місця розташування додаткових аеродромів підскоку в Семенівці, у Сінгуренах та в Пирліці (поряд із молдавсько-румунським кордоном у районі Унгена), слугували початковою основною базою для радянських 55-го винищувального авіаційного полку (28. 08.1940 - 07.03.1942) / 16-го гвардійського винищувального авіаційного полку (07.03.1942 - 10.04.1942), які входили до складу 20-ї радянської змішаної авіаційної дивізії під час Другої світової війни. Авіаційний полк переїхав у Бєльці 1940 року з Кіровограда (Україна) після анексії Бессарабії СРСР. Тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін, двічі Герої Радянського Союзу Григорій Речкалов і Олександр Клубов розпочали свій військовий шлях у цьому полку, а також 17 льотчиків, які стали Героями Радянського Союзу[11].

==Авіаційно-аеропортові оператори в Бєльцях==

==Аеропорти Бєльц==
У Бєльцях та окрузі локалізовано 9 місцерозташувань різних аеродромів та аеропортів: 

{| class="wikitable"
|+ ЗПС і аеродроми в Бєльцях і в окрузі
|-
! Тип !! Розташування !! Період !! Юрисдикція
|-
| цивільний (основна база Бєльц)|| уздовж центрального/міського озера Бєльц (str. Sportului) || [[Міжвоєнний період]] || {{ПрапорТекст|Румунія}}
|-
| військовий (основна база Бєльц)|| [[Сінгурень (Молдова)|Сінгурень]] || [[Друга світова війна]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Молдавська РСР}}</small>), {{ПрапорТекст|Румунія}} и {{ПрапорТекст|Третій Рейх}}
|-
| ''військовий (передова авіабаза основної бази  Бєльц)''|| [[Пирліца (Унгенський район)|Пирліца]] || [[Друга світова війна]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Молдавська РСР}}</small>)
|-
| ''військовий (передова авіабаза основної бази  Бєльц)''|| [[Болдурешть]] || [[Друга світова війна]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Молдавська РСР}}</small>)
|-
| ''військовий (передова авіабаза основної бази  Бєльц)''|| [[Маяки (Подільський район)|Маяки]] || [[Друга світова війна]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Українська РСР}}</small>)
|-
| ''військовий (передова авіабаза основної бази  Бєльц)''|| [[Новосеменівка (Подільський район)|Семенівка]] || [[Друга світова війна]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Українська РСР}}</small>)
|-
| ''військовий (передова авіабаза основної бази  Бєльц)''|| [[Йосипівка (Роздільнянський район)|Йосипівка]] || [[Друга світова війна]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Українська РСР}}</small>)
|-
| цивільний (основна база Бєльц)|| [[Аеропорт Бєльці-Місто]] || [[Друга_світова_війна#Наслідки|Післявоєнний період]] - [[1980-ті]] || {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Молдавська РСР}}</small>) et {{ПрапорТекст|Молдова}}
|-
| цивільний (основна база Бєльц)|| [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт Бєльці-Лядовени]] || [[1980-ті]]-сьогодні|| {{ПрапорТекст|Радянський Союз}} (<small>{{ПрапорТекст|Молдавська РСР}}</small>) et {{ПрапорТекст|Молдова}}
|}

* Перший випробувальний аеродром був розташований у північній низині вздовж центрального/міського озера Бельц.
*  Розташовані по інший бік [[Автошлях E583|Європейського маршруту E583]]/[[Автошлях M14 (Молдова)|Магістральної траси М14]], [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт Бєльці-Лядовени]] розташований за 7,4 км від колишнього головного військового аеродрому, розташованого в [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]] на північ від [[Бєльці|Бєльц]].
* [[Аеропорт Бєльці-Місто]] був розташований у місті [[Бєльці]], в його східній частині.
* Аеродроми [[Пирліца (Унгенський район)|Пирліца]], [[Болдурешть]], [[Новосеменівка (Подільський район)|Семенівка]], [[Маяки (Подільський район)|Маяки]] та [[Йосипівка (Роздільнянський район)|Йосипівка]] були аеродромами підтримки головного військового аеродрому Бєльц у [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]].

15 травня 1947 року в Бєльцах на аеродромній базі в [[Сінгурень (Молдова)|Сінгуренах]] була відкрита база цивільної авіаційної допомоги. З цього аеродрому виконувалися польоти для перевезення пошти і вантажів, а з 1948 року - для перевезення пасажирів, медичного персоналу в населені пункти, транспортування важкохворих до лікарень Кишинева, а також перевезення в сільському і лісовому господарстві.

=== Аеропорт Бєльці-Місто===
{{main|Аеропорт Бєльці-Місто}}

У 1954 році був введений в експлуатацію [[Бєльці|Бельцький]] аеропорт [[Аеропорт Бєльці-Місто|Бєльці-Місто]] на східній околиці міста (Бельцький міський аеропорт) з аеропортовими службами і почали приймати військові літаки [[Лі-2]], переобладнані в цивільні, що дозволило здійснювати рейси до [[Львів]]а, [[Івано-Франківськ]]а та [[Чернівці]]в.

З 1961 року аеропорт Бєльці-Місто почав приймати літаки [[Іл-14]] для посадки і перевезення пасажирів на міжміських маршрутах у найвіддаленіші міста колишнього [[СРСР]] літаками [[Аерофлот]]у.

Аеропорт Бєльці-Місто існував у післявоєнний період до 2010 року, коли [[Уряд Молдови]] ухвалив рішення про передачу землі аеропорту Бєльці-Місто [[Бельцька вільна економічна зона|Вільній економічній зоні Бельці]] із зобов'язанням останньої побудувати об'єкти нерухомості в [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|міжнародному аеропорту Бельці-Ледовені]] в обмін на нерухомість, отриману від [[Аеропорт Бєльці-Місто|аеропорту Бєльці-Місто]]<ref>{{lien web |url= http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=336491&lang=1 |titre=Republica Moldova - GUVERNUL - HOTĂRÎRE Nr. 983 din  19.10.2010 |sous-titre= cu privire la transmiterea unor bunuri imobile |consulté le=2019-07-23 }}</ref>.

=== Міжнародний Аеропорт Бєльці-Лядовени ===
{{main|Бєльці-Лядовени (аеропорт)}}

У 1989 році була введена в експлуатацію бетонна [[злітно-посадкова смуга]] новозбудованого [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|міжнародного аеропорту Бельці-Ледовень]], останнього аеропорту, побудованого в [[Молдова|Молдові]], що дозволило пасажирам з північної Молдови здійснювати регулярні рейси до 14 міст колишнього [[СРСР]] на таких літаках, як [[Л-410|Let L-410 Turbolet]], [[Ан-24]], [[Ту-134]], [[Ту-154]], [[Іл-76]]. Площа аеропорту Бельці-Ледовені становить 148 га. Регулярні рейси в цьому аеропорту виконувалися до 1994 років<ref>{{cite web |language=ro|url= http://www.helicopter.md/rom/rezerv-0a4e7a8b960789c728cb49861d2e63c6.html|title=Istoria Aeroportului - Cu privire la a 70 aniversare a sarbatorii zilei aviatiei civile din RM|date=2013|publisher=Официальный веб-сайт Moldaeroservice|access-date=2019-07-24|archive-url= https://web.archive.org/web/20190714122055/http://www.helicopter.md/rom/rezerv-0a4e7a8b960789c728cb49861d2e63c6.html|archive-date=2019-07-14}}</ref>. Нова злітно-посадкова смуга, побудована в 1987 році в міжнародному аеропорту Бельці-Ледовені, розташована на висоті 231 м над рівнем моря.

На початку [[1990-ті|1990-х років]] міжнародні маршрути з Бельців включали [[Москва|Москву]], [[Сочі]], [[Сімферополь]], але з 1994 року більшість регулярних рейсів з аеропорту були припинені через неофіційну директиву, що забороняла роботу міжнародних аеропортів в межах 150 км від Кишинева. Хоча на початку 2000-х років були заплановані регулярні рейси до [[Стамбул]]а та [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурта-на-Майні]], пасажирські та вантажні чартерні рейси продовжувалися в Бельцах, в тому числі до Стамбула, а також з різних аеропортів [[Німеччина|Німеччини]] та [[Австрія|Австрії]] до 2015 року, коли Управління цивільної авіації Республіки Молдова відкликало експлуатаційний сертифікат міжнародного аеропорту Бельц.

Маючи дев'ять історичних злітно-посадкових смуг, розташованих у місті [[Бельці]] та його околицях, [[Бєльці-Лядовени (аеропорт)|міжнародний аеропорт Бельці-Ледовені]] залишається сьогодні другим за величиною міжнародним аеропортом Молдови, хоча він і не експлуатується.

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Бєльці]]