Азотно-імпульсна обробка нафтових свердловин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Азотно-імпульсна обробка нафтових свердловин — призначена для збільшення нафтовидобутку шляхом вибіркового впливу імпульсами тиску, які створюють газогенератори, на локальні ділянки найбільшої нафтонасиченності в інтервалі перфорації свердловини.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Ефект досягається за рахунок відновлення фільтраційних властивостей присвердловинної зони. Імпульси тиску руйнують кольматаційні утворення, збільшуючи проникність присвердловинної зони.

Областю застосування технології є низько дебітні і простоюючі свердловини. Азотно-імпульсна обробка може бути використана і для підвищення продуктивності діючих свердловин при регламентній заміні заглибного устаткування, а також для збільшення дебіту нагнітальних свердловин.

Газогенератори заряджаються азотом до тиску 100 атм. Комплект заглибних газогенераторів для п'яти- і шестидюймової обсадної колони встановлюють в інтервалі обробки пласта. В ході обробки протягом 1,0-1,5 метра уздовж стовбура свердловини генеруються імпульси тиску до 120,0-150,0 Мпа. При цьому залежно від стану зони обробки регулюються параметри імпульсного впливу по амплітуді, частоті і тривалості імпульсів. Час обробки свердловини не перевищує 24 годин. Весь комплекс устаткування змонтований в автомобілі підвищеної прохідності «Урал». На родовищах компанії «ЮКОС» успішність обробок 50 свердловин склала 90%, в середньому їх дебіт зріс в 3,7 раза, а кількість відібраної нафти на одній свердловині збільшилося на 510 т.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Табаченко М. М. та ін.. Фізико-хімічна геотехнологія. Дніпропетровськ. 2012. 310 с.
  • Аренс В. Ж. Физико-химическая геотехнология. Москва: Московский гос. Университет. 2001. 656 с.
  • Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р.Х., 2018. 416 с.