Перегляд вихідного коду сторінки Андріанов Володимир Миколайович

{{ІП|Андріанов}}
{{Державний діяч
|зображення=Андріанов Володимир Миколайович.png
}}
'''Володимир Миколайович Андріанов''' ({{нар}} {{ДН|28|07|1913}}, [[Миколаїв]]&nbsp;— {{с}} {{ДС|29|05|1978}}, [[Миколаїв]])&nbsp;— організатор суднобудівної галузі [[СРСР]] та [[УРСР]], багаторічний директор [[Миколаївський суднобудівний завод|заводу ім. 61 Комунара]], голова Миколаївського промислового облвиконкому (січень 1963– грудень 1964). Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 6—8-го скликань.

== Біографія ==
Народився 28 липня [[1913]] року в одному із найстаріших родів міста Миколаєва.

До [[1928]] року&nbsp;— навчання у трудовій школі №&nbsp;19. З [[1928]] по [[1931]]&nbsp;— навчання в профтехшколі №&nbsp;1 міста [[Миколаїв|Миколаєва]].

1931—1936 роки&nbsp;— навчання в [[Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова|Миколаївському кораблебудівному інституті]] за спеціальністю інженер-механік.

У [[1936]] приступив до роботи на заводі ім. 61 Комунара механіком цеху, а потім до червня [[1941]] року працював начальником цього ж цеху.

У червні [[1941]] року наказом міністра Наркома суднобудівної промисловості [[СРСР]] назначений на [[Чорноморський суднобудівний завод|завод імені Андре Марті]] на посаду начальника енергоцезу. Там він працював до 13 серпня [[1941]] року, брав активну участь у демонтажі і відправці в глибокий тил цінного устаткування.

13 серпня [[1941]] року разом з іншими фахівцями заводу виїхав до м. [[Астрахань]], де він отримує направлення на [[Тюменський суднобудівний завод]], де з вересня [[1941]] року по листопад [[1942]] працював головним енергентиком підприємства. В цей час тут будували торпедні катери. У листопаді 1942 року наказом НКСП направлений на суднобудівний завод в місті Гороховець (тепер Владимирської області) на посаду головного енергетика.

У листопаді [[1943]] року приступив до роботи в НКСП в м. [[Москва]] уповноваженим Наркосудпрому по миколаївському заводу імені 61 комунара і включений до складу спецбригади по організації відновлення і введення в експлуатацію заводу після звільнення міста [[Миколаїв|Миколаєва]] від окупантів.

Навесні 1944 року Андріанов вже був на заводі імені 61 комунара, де працював головним енергетиком, начальником монтажного цеху, заступником директора заводу.

З [[1951]] по [[1956]] рік В.&nbsp;М.&nbsp;Андріанов&nbsp;— головний інженер суднобудівного заводу у [[Владивосток|Владивостоці]], з [[1956]] по [[1959]] рік&nbsp;— головний інженер суднобудівного заводу імені А.&nbsp;О.&nbsp;Жданова в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]].

З [[1959]] по [[1960]] рік&nbsp;— начальник техвідділу Херсонського [[раднаргосп]]у, потім по [[1961]] рік&nbsp;— начальник управління суднобудування Херсонського [[раднаргосп]]у, а з [[1961]] по [[1963]] рік&nbsp;— заступник голови Херсонського [[раднаргосп]]у.

17 січня [[1963]] року В.&nbsp;М.&nbsp;Андріанов обраний головою Миколаївської обласної (промислової) Ради депутатів трудящих, яку очолював до грудня 1964 року.

3 березня [[1963]] року обирається депутатом Верховної Ради УРСР VI скликання, 12 березня [[1967]]&nbsp;— депутатом Верховної Ради УРСР VII скликання, 13 червня [[1971]]&nbsp;— депутатом Верховної Ради УРСР VIII скликання.

У березні [[1965]] року обраний заступником голови Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих.

== Керівництво заводом ім. 61 комунара ==

З 11 червня [[1965]] року Андріанов&nbsp;— директор заводу імені 61 комунара.

В період 1965—1976&nbsp;рр. на заводі побудовано і здано замовникові 41 судно.

За час директорства В.&nbsp;М.&nbsp;Андріанова побудовані [[Китобійне судно|китобійні судна]] «Вал», «Лоцман», «Бакен», 30 рефрижераторних судет типу «Сибирь», у тому числі «Молодая гвардия» ([[1966]]), «Имени 61 коммунара» ([[1967]]), «Ханс Пегельман» ([[1968]]), «Альбена» ([[1969]]), «Маршал Малиновский» ([[1970]]), «Алмазный» ([[1971]]) і вісім рефрижераторів типу «50 лет СССР», у тому числі «Берингов пролив» ([[1973]]), «Пролив Санникова» ([[1974]]).

За керівництва В.&nbsp;М.&nbsp;Андріанова побудовано спеціальний корабель комплекмного постачання «Березина» ([[1972]]–[[1977]]) проекту 1833. Він призначений для постачання кораблів і суден ВМФ боєзапасом, паливом і іншими вантажами у відкритому морі.

Період керівництва заводом В.&nbsp;М.&nbsp;Андріановим ознаменувався впровадженням передових методів організації праці і технологій, наприклад впровадження на підприємстві автоматичної системи управління виробництвом.

В цей час розгорнулось широкомасштабне будівництво житла для працівників завода.

В.&nbsp;М.&nbsp;Андріанов приділяв особливу увагу також питанням культури виробництва і праці, поліпшенню санітарних умов працівників зіводу. Було реконструйовано піонерський табір в Мар'їній Рощі, побудована база відпочинку «Чорноморка» на [[Чорноморська коса|Лагерній косі]] в [[Очаківський район|Очаківському районі]].

У той період завод ім. 61 комунара став об'єктом передового досвіду для інших підприємств міста і галузі.

1 вересня 1976 року був звільнений з посади директора заводу ім. 61 комунара у зв'язку з переходом на пенсійне забезпечення.

З [[1976]] по [[1978]] рік&nbsp;— директор Миколаївської філії ленінградського Північного проектно-конструкторського бюро, де зробив великий внесок у його становлення і розвиток.

== Нагороди ==
Орден Леніна ([[1971]]). Три ордени Трудового Червоного Прапора ([[1963]], [[1966]], [[1967]]).

Медалі:
* «За трудову відзнаку» ([[1950]]),
* «За трудову мужність» ([[1954]]),
* «За мужню працю у Великій Вітризняній війні 1941—1945 рр» ([[1945]])
 
У [[1973]] році нагороджений Почесною грамотою Верховної Рали [[УРСР]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20160910143157/http://mk-oblrada.gov.ua/index.php/2015-08-20-12-11-46/2015-09-02-11-39-22]
* [http://www.vn.mk.ua/stories.php?id=15592/ Корабел Владимир Андрианов. Вечерний Николаев]{{Недоступне посилання|date=серпня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

== Література ==
* Горбуров Е. Г., Горбуров К.&nbsp;Е.&nbsp;[http://shamray.com.ua/publish/library/books/gorburov-andrianov.html Владимир Андрианов&nbsp;— великий корабел (Неизвестные и забытые страницы биографии)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924115722/http://shamray.com.ua/publish/library/books/gorburov-andrianov.html |date=24 вересня 2020 }}.&nbsp;— Николаев: [[Видавець Шамрай Павло Миколайович|издатель Шамрай П. Н.]], 2012.&nbsp;— 164с.
* М.&nbsp;М.&nbsp;Шитюк, Є.&nbsp;Г.&nbsp;Горбуров, К.&nbsp;Є.&nbsp;Горбуров. [http://shamray.com.ua/publish/library/books/gorburov--e-slava-i-gordist.html Слава і гордість Миколаївщини.75-річчю утворення Миколаївської області присвячується] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202065000/http://shamray.com.ua/publish/library/books/gorburov--e-slava-i-gordist.html |date=2 лютого 2017 }} &nbsp;— Миколаїв: [[Видавець Шамрай Павло Миколайович|Видавець П.&nbsp;М.&nbsp;Шамрай]], 2012.&nbsp;— 275с.

{{Бібліоінформація}}
{{Керівники Миколаївської області
| Голова облвиконкому = так
}}

{{Портали|Біографії|СРСР}}

[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 7-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Керівники підприємств СРСР]]
[[Категорія:Директори Миколаївського суднобудівного заводу]]