Перегляд вихідного коду сторінки Артеріальна гіпертензія

{{Хвороба
| назва          = Артеріальна гіпертензія
| зображення     = Grade 1 hypertension.jpg
| підпис         = Автоматизований ручний [[сфігмоманометр|вимірювач кров'яного тиску]], що показує [[артерія|артеріальну]] гіпертонію (показану як [[систолічний артеріальний тиск]] 158&nbsp;мм рт. ст., [[діастолічний артеріальний тиск]] 99&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. і [[частота пульсу]] 80 ударів на хвилину).
| ICD10          = {{ICD10|I|10||i|10}},{{ICD10|I|11||i|10}},{{ICD10|I|12||i|10}},<br/>{{ICD10|I|13||i|10}},{{ICD10|I|15||i|10}}
| ICDO           =
| OMIM           = 145500
| DiseasesDB     = 6330
| MedlinePlus    = 000468
| eMedicineSubj  = med
| eMedicineTopic = 1106
| eMedicine_mult = {{eMedicine2|ped|1097}}
| MeshID         = D006973
}}

'''Артеріа́льна гіперте́нзія (АГ)'''&nbsp;— хронічне [[Хвороба|захворювання]], під час якого головною діагностичною ознакою є стійке підвищення [[Гідравліка|гідравлічного]] тиску в артеріальних судинах [[Велике коло кровообігу|великого кола кровообігу]]. Задавнений термін, який означає підвищення понад норму [[Кров'яний тиск|кров'яного тиску]] в судинному руслі&nbsp;— '''гіпертоні́я'''. З 1990-х років у медичній практиці замість цієї назви вживають термін ''артеріальна гіпертензія''.

== Вступ ==
Підвищення [[Артеріальний тиск|артеріального тиску]] примушує серце працювати з більшим навантаженням через підвищений [[загальний периферичний судинний опір]] для забезпечення нормального обертання крові в кровоносних судинах великого кола кровообігу. Для вимірювання артеріального тиску використовують два показники: [[Систолічний артеріальний тиск|систолічного]] та [[Діастолічний артеріальний тиск|діастолічного]] тиску, залежно від того, стискається серцевий м'яз між ударами ([[Систола серця|систола]]) чи розслабляється ([[діастола]]). Нормальний кров'яний тиск у стані спокою перебуває в межах 100—139&nbsp;[[Міліметр ртутного стовпа|мм&nbsp;рт.&nbsp;ст.]] систолічного тиску (верхнє значення) і 60-89&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. діастолічного тиску (нижнє значення). Кров'яний тиск вважається високим, якщо він постійно тримається на рівні 140/90&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. або вище.

АГ класифікують як '''первинну (есенціальну) артеріальну гіпертензію (гіпертонічну хворобу)''' та '''вторинну артеріальну гіпертензію'''. Вторинну АГ також називають [[симптом]]атичною [[Вторинна артеріальна гіпертензія|вторинною артеріальною гіпертензією]], чим підкреслюється її вторинність щодо інших захворювань та станів. Наприклад, вторинна (симптоматична) АГ супроводжує ураження [[Паренхіма|паренхіми]] нирок ([[Ренальна артеріальна гіпертензія|ренопаренхімна АГ]]), ниркових артерій (реноваскулярна АГ), деякі гормонозалежні пухлини ([[феохромоцитома]]), інші порушення гормонального балансу ([[хвороба Іценка-Кушинга]], [[синдром Іценка-Кушинга]], [[синдром Конна|первинний гіперальдостеронізм]]). Приблизно 90-95&nbsp;% випадків АГ відносять до категорії «первинної артеріальної гіпертензії», що означає високий кров'яний тиск без очевидної основної медичної причини.<ref name="pmid10645931">{{cite journal |author=Carretero OA, Oparil S |title=Essential hypertension. Part I: Definition and etiology |journal=Circulation |volume=101 |issue=3 |pages=329–35 |year=2000 |month=January |pmid=10645931 |url=http://circ.ahajournals.org/content/101/3/329.long |doi=10.1161/01.CIR.101.3.329 |accessdate=6 жовтня 2012 |archive-date=16 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180616153359/http://circ.ahajournals.org/content/101/3/329.long}}</ref> Інші захворювання, котрі впливають на нирки, артерії, серце або ендокринну систему, зумовлюють 5-10&nbsp;% випадків АГ (вторинна артеріальна гіпертензія).

АГ є одним з основних [[факторів ризику]] [[інсульт]]у, [[Гострий інфаркт міокарда|інфаркту міокарда]] (серцевих нападів), [[Серцева недостатність|серцевої недостатності]], [[аневризма|аневризми]] артерій (наприклад, [[Аневризма аорти|аневризми аорти]]), [[захворювання периферичних артерій]] і є частою причиною хронічного захворювання нирок. Навіть помірне підвищення артеріального тиску пов'язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя. Зміни режиму харчування та способу життя можуть поліпшити контроль артеріального тиску і знизити ризик ускладнень для здоров'я. А проте, медикаментозне лікування часто буває необхідним для людей, яким недостатньо змінити спосіб життя.
{{TOC limit|3}}

== Класифікація ==
{| class="wikitable" style = "float: right; margin-left:15px; text-align:center"
|-
! rowspan=2 | Класифікація (JNC7)<ref name="JNC7">{{cite journal |author=Chobanian AV, Bakris GL, Black HR, ''et al.'' |title=Seventh report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure |journal=Hypertension |volume=42 |issue=6 |pages=1206–52 |year=2003 |month=December |pmid=14656957 |doi=10.1161/01.HYP.0000107251.49515.c2 |url=http://hyper.ahajournals.org/content/42/6/1206.long |accessdate=6 жовтня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120520105829/http://hyper.ahajournals.org/content/42/6/1206.long |archivedate=20 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
! colspan=2 | Систолічний тиск
! colspan=2 | Діастолічний тиск
|-
! [[мм&nbsp;рт.&nbsp;ст.]]
! [[Паскаль (одиниця)|кПа]]
! мм&nbsp;рт.&nbsp;ст.
! кПа
|-
| Нормальний
| 90-119
| 12-15,9
| 60-79
| 8,0-10,5
|-
| Предгіпертензія
| 120-139
| 16,0-18,5
| 80-89
| 10,7-11,9
|-
| Гіпертензія I стадії
| 140-159
| 18,7-21,2
| 90-99
| 12,0-13,2
|-
| Гіпертензія II стадії
| ≥160
| ≥21,3
| ≥100
| ≥13,3
|-
| [[Ізольована систолічна гіпертензія|Ізольована систолічна<br/>артеріальна гіпертензія]]
| ≥140
| ≥18,7
| <90
| <12,0
|}

=== Дорослі ===
У людей віком від 18 років, артеріальна гіпертензія визначається як показник систолічного та/або діастолічного артеріального тиску котрий постійно вищий, ніж прийняте нормальне значення (на даний час 139&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. систолічного тиску, 89&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. діастолічного тиску: див таблицю&nbsp;— Класифікація (JNC7)). Якщо вимірювання отримані на основі 24-годинного амбулаторного спостереження або вимірювання в домашніх умовах, використовують нижчі порогові значення (135&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. систолічного і 85&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. діастолічного тиску).<ref name="NICE127 full">{{cite book |author=National Clinical Guidance Centre |title=Hypertension (NICE CG 127) |publisher=[[National Institute for Health and Clinical Excellence]] |chapter=7 Diagnosis of Hypertension, 7.5 Link from evidence to recommendations |page=102 |date=August 2011 |url=http://www.nice.org.uk/nicemedia/live/13561/56007/56007.pdf |accessdate=2011-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130723014309/http://www.nice.org.uk/nicemedia/live/13561/56007/56007.pdf |archivedate=2013-07-23 |deadurl=yes }}</ref> У нещодавніх міжнародних порадах з гіпертензії також встановлені категорії нижче гіпертонічного діапазону для того, щоб підкреслити різні варіанти ризику за вищого тиску крові в межах норми. У класифікації JNC7 (2003)<ref name="JNC7"/> термін «передгіпертензія» визначається як артеріальний тиск у межах 120—139&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. систолічного та / або 80—89&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. діастолічного тиску, тоді як у рекомендаціях ESH-ESC (2007)<ref name=ESH-ESC>{{ cite journal |author=Mancia G, De Backer G, Dominiczak A, ''et al.'' |title=2007 ESH-ESC Practice Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: ESH-ESC Task Force on the Management of Arterial Hypertension |journal=J. Hypertens. |volume=25 |issue=9 |pages=1751–62 |year=2007 |month=September |pmid=17762635 |doi=10.1097/HJH.0b013e3282f0580f |url=}}</ref> and BHS IV (2004)<ref name=BHSIV>{{cite journal |author=Williams B, Poulter NR, Brown MJ, ''et al.'' |title=Guidelines for management of hypertension: report of the fourth working party of the British Hypertension Society, 2004-BHS IV |journal=J Hum Hypertens |volume=18 |issue=3 |pages=139–85 |year=2004 |month=March |pmid=14973512 |doi=10.1038/sj.jhh.1001683 |url=}}</ref> визначаються категорії оптимального, нормального і вищого від норми тиску для поділу показників тиску нижчих від 140&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. систолічного тиску і 90&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. діастолічного тиску. Гіпертензія також поділяється наступним чином: JNC7 розрізняє гіпертензію I стадії, гіпертензію II стадії та ізольовану систолічну артеріальну гіпертензію. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія означає підвищений систолічний тиск за нормального діастолічного тиску і є розповсюдженішою у літніх людей.<ref name="JNC7"/> У рекомендаціях ESH-ESC (2007)<ref name=ESH-ESC /> та BHS IV (2004)<ref name = BHSIV/> гіпертензія третьої стадії (III стадії) визначається як систолічний артеріальний тиск, що перевищує 179&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. або діастолічний тиск понад 109&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. За іншими авторитетними джерелами, АГ III стадії визначається тоді, коли підвищення артеріального тиску призвело до ураження [[Орган-мішень|органів-мішеней]] з наявністю об'єктивних ознак їхнього ураження та порушенням їхніх функції: з боку серця&nbsp;— інфаркт міокарду, [[хронічна серцева недостатність]] ІІА стадії або вище; з боку нирок&nbsp;— [[хронічна ниркова недостатність]] із рівнем [[креатинін]]у не нижче 133&nbsp;мкмоль/л у чоловіків, 124&nbsp;мкмоль/л у жінок; з боку головного мозку&nbsp;— перенесений мозковий [[інсульт]] або транзиторне порушення мозкового кровообігу ([[транзиторна ішемічна атака]]), перенесена гостра гіпертензивна [[енцефалопатія]] або наявність хронічної гіпертензивної енцефалопатії з [[Деменція|деменцією]]<ref>«Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний внутренних органов.» / под ред. проф. О.&nbsp;Я.&nbsp;Бабака. // Справочник врача. Семейный врач, терапевт.&nbsp;— Киев, ТОВ «Доктор-Медиа», 2009. Т.1.&nbsp;— 586 с., стор. 110. ISBN 978-966-2165-04-3</ref>.

Гіпертензія належить до категорії «стійких», якщо [[Лікарський препарат|ліки]] не призводять до зниження артеріального тиску до нормального рівня.<ref name="JNC7" />

=== Новонароджені та грудні діти ===
Гіпертензія у [[Новонароджений|новонароджених]] є нечастим явищем і зустрічається приблизно у 0,2—3&nbsp;% новонароджених. Артеріальний тиск не вимірюється зазвичай у здорових новонароджених.<ref name=Dionne>{{cite journal |author=Dionne JM, Abitbol CL, Flynn JT |title=Hypertension in infancy: diagnosis, management and outcome |journal=Pediatr. Nephrol. |volume=27 |issue=1 |pages=17–32 |year=2012 |month=January |pmid=21258818 |doi=10.1007/s00467-010-1755-z |url=}}</ref> АГ є поширенішою в групах новонароджених з високим ризиком. Треба взяти до уваги цілий ряд факторів, таких як [[гестаційний вік]], постконцептуальний вік і [[маса тіла при народженні]] коли ухвалюється рішення про те, чи кров'яний тиск у новонародженого є нормальним.<ref name=Dionne />

=== Діти і підлітки ===
АГ зустрічається досить часто у дітей та підлітків (у 2—9&nbsp;% залежно від віку, статі та етнічної приналежності)<ref>{{cite journal |author=Din-Dzietham R, Liu Y, Bielo MV, Shamsa F |title=High blood pressure trends in children and adolescents in national surveys, 1963 to 2002 |journal=Circulation |volume=116 |issue=13 |pages=1488–96 |year=2007 |month=September |pmid=17846287 |doi=10.1161/CIRCULATIONAHA.106.683243 |url=}}</ref> і пов'язана з довгостроковими ризиками нездоров'я.<ref name=fourth>{{cite journal |author= |title=The fourth report on the diagnosis, evaluation, and treatment of high blood pressure in children and adolescents |journal=Pediatrics |volume=114 |issue=2 Suppl 4th Report |pages=555–76 |year=2004 |month=August |pmid=15286277 |doi= |url=}}</ref>

На даний час рекомендується вимірювати кров'яний тиск у дітей старше трьох років під час кожного звичайного медичного огляду та профілактичних обстежень. Високий кров'яний тиск має бути підтверджений під час повторних відвідувань лікаря перед тим, як дитині поставлять діагноз «артеріальна гіпертензія».<ref name="fourth" /> Артеріальний тиск підвищується з віком у дитинстві, й у дітей АГ визначається як середній систолічний або діастолічний артеріальний тиск, який під час трьох або більше вимірювань дорівнював або перевищував 95-й процентиль для відповідної статі, віку та зросту дитини. Передгіпертензія у дітей визначається як середній систолічний або діастолічний артеріальний тиск, що перевищує або дорівнює 90-му процентилю, але є меншим, ніж 95-й процентиль.<ref name="fourth" />

У підлітків пропонується діагностувати та класифікувати гіпертензію та передгіпертензію за дорослими критеріями.<ref name="fourth" />

== Клінічні ознаки ==
АГ рідко виявляють через хоч які прояви; її виявляють здебільшого під час медичного обстеження, або під час звернення за медичною допомогою з приводу проблем зі здоров'ям, не пов'язаних з АГ. Деякі люди з високим кров'яним тиском скаржаться на [[головний біль]] (особливо у потиличній частині голови та в першій половині дня), а також на [[млявість]], [[запаморочення]], [[дзвін у вухах]] (дзижчання або шипіння у вухах), погіршення зору і [[непритомність]].<ref name=Fisher2005>{{cite book |author=Fisher ND, Williams GH |editor=Kasper DL, [[Євген Браунвальд|Braunwald E]], Fauci AS, ''et al.'' |title=Harrison's Principles of Internal Medicine|edition=16th |year=2005 |publisher=McGraw-Hill |location=New York, NY |isbn=0-07-139140-1 |pages=1463–81 |chapter=Hypertensive vascular disease}}</ref>

Під час медичного огляду, АГ можна запідозрити у разі виявлення гіпертензивної ретинопатії під час обстеження очного дна у задній частині ока за допомогою офтальмоскопії.<ref name=Wong2007>{{cite journal |author=Wong T, Mitchell P |title=The eye in hypertension |journal=Lancet |volume=369 |issue=9559 |pages=425–35 |year=2007 |month=February |pmid=17276782 |doi=10.1016/S0140-6736(07)60198-6}}</ref> Зазвичай, тяжкість змін гіпертензивної ретинопатії оцінюється за шкалою від I до IV, хоча легші види може бути важко відрізнити один від одного.<ref name=Wong2007/> Результати офтальмоскопії можуть також вказувати на те, як довго людина була гіпертоніком.<ref name=Fisher2005/>

=== Вторинна гіпертензія ===
Деякі додаткові ознаки та симптоми можуть вказувати на вторинну гіпертензію, зумовлену причинами, які можуть бути діагностовані та усунуті. Зокрема, це захворювання нирок або [[ендокринні захворювання]]. Наприклад, ожиріння, [[порушення толерантності до глюкози]], [[місяцеподібне лице]], «бичачий горб» і багряні [[стрії]] свідчать про синдром Кушинга.<ref name=ABC>{{cite book |author=O'Brien, Eoin; Beevers, D. G.; Lip, Gregory Y. H. |title=ABC of hypertension |publisher=BMJ Books |location=London |year=2007 |pages= |isbn=1-4051-3061-X |oclc= |doi= |accessdate= |url-access=registration |url=https://archive.org/details/abcofhypertensio0000unse}}</ref> [[Захворювання щитоподібної залози]] та [[акромегалія]] також можуть призвести до АГ, і мають притаманні їй симптоми та ознаки.<ref name="ABC" /> Судинний шум у верхньопоперековій ділянці може вказувати на [[стеноз ниркової артерії]] (звуження артерій, котрі постачають кров ниркам). Зниження артеріального тиску в ногах або затримка чи відсутність пульсу у [[стегнова артерія|стегновій артерії]] може вказувати на коарктацію аорти (анатомічне звуження аорти). АГ, що коливається в широких межах і супроводжується головними болями, серцебиттям, блідістю та потінням, має викликати підозру щодо феохромоцитоми.<ref name="ABC" />

=== Гіпертензивні кризи ===
Значне підвищення кров'яного тиску (до значення, що дорівнює або перевищує 180 систолічного тиску та/або 100 діастолічного тиску з симптомами ураження органів-мішеней, яке ще інколи називають злоякісною або гіпертензією яка прогресує) називають «гіпертензивним кризом». Артеріальний тиск вище цих рівнів, вказує на високий ризик ускладнень. Люди з артеріальним тиском у цих межах можуть не мати жодних симптомів, але зазвичай частіше повідомляють про головний біль (22&nbsp;% випадків)<ref>{{cite journal |author=Papadopoulos DP, Mourouzis I, Thomopoulos C, Makris T, Papademetriou V |title=Hypertension crisis |journal=Blood Press. |volume=19 |issue=6 |pages=328–36 |year=2010 |month=December |pmid=20504242 |doi=10.3109/08037051.2010.488052 |url=}}</ref> і запаморочення, ніж загальна популяція.<ref name=Fisher2005/> До інших симптомів гіпертензивного кризу можуть належати погіршення зору або задишка через серцеву недостатність чи загальне погане відчуття нездужання пов'язане із нирковою недостатністю.<ref name="ABC" /> Відомо, що більшість людей з гіпертензивним кризом мають підвищений кров'яний тиск, але додаткові чинники можуть призвести до його різкого зростання.<ref name=Marik2007>{{cite journal |author=Marik PE, Varon J |title=Hypertensive crises: challenges and management |journal=Chest |volume=131 |issue=6 |pages=1949–62 |year=2007 |month=June |pmid=17565029 |doi=10.1378/chest.06-2490 |url=http://chestjournal.chestpubs.org/content/131/6/1949.long |accessdate=6 жовтня 2012 |archiveurl=https://archive.today/20121204174126/http://chestjournal.chestpubs.org/content/131/6/1949.long |archivedate=4 грудня 2012 |deadurl=yes}}</ref>

«Ускладнений гіпертензивний криз», який раніше називався «злоякісна гіпертензія», виникає, коли є докази прямого ушкодження одного або декількох органів внаслідок надмірно підвищеного кров'яного тиску. Це ушкодження може охоплювати [[гіпертензивна енцефалопатія|гіпертензивну енцефалопатію]], спричинену набряком і дисфункцією мозку, та відзначається головними болями та зміненим рівнем свідомості ([[сплутаність свідомості]] та сонливість). [[Набряк]] сітківки та фундальний [[крововилив]] та [[ексудати]] є ще однією ознакою ураження органів-мішеней. [[Біль у грудях]] може вказувати на пошкодження серцевого м'яза (яке може наростати до інфаркту міокарда), а іноді й до розриву внутрішньої стінки аорти. Задишка, кашель і відходження закривавленого мокротиння є властивими ознаками [[Набряк легень|набряку легень]]. Це захворювання є набряком тканини легенів пов'язаним із [[Лівошлуночкова недостатність|лівошлуночковою недостатністю]], нездатністю лівого шлуночка серця відповідно перекачувати кров з легенів до артеріальної системи великого кола кровообігу.<ref name=Marik2007/> Швидке погіршення роботи нирок (гостре ушкодження нирок) і [[мікроангіопатична гемолітична анемія]] (руйнування клітин крові) можуть також мати місце.<ref name=Marik2007/> У таких станах потрібне швидке зниження артеріального тиску для того, щоб зупинити тривале ушкодження органу.<ref name=Marik2007/> З іншого боку, немає жодних доказів того, що артеріальний тиск має бути швидко знижений під час гіпертензивних криз, коли немає доказів ураження органів-мішеней. Надто стрімке зниження артеріального тиску також має певні ризики.<ref name="ABC" /> У разі гострих гіпертензивних криз, показане застосування пероральних препаратів для поступового зниження кров'яного тиску протягом 24—48 годин.<ref name=Marik2007/>

=== Вагітність ===
АГ спостерігається у 8—10&nbsp;% вагітних.<ref name="ABC" /> Більшість жінок з гіпертензією під час вагітності мають переднаявну первинну артеріальну гіпертензію. Високий кров'яний тиск під час вагітності може бути першою ознакою [[Прееклампсія|прееклампсії]], серйозного захворювання другої половини вагітності та перших тижнів післяпологового періоду.<ref name="ABC" /> Діагноз прееклампсії передбачає підвищений кров'яний тиск та наявність білків у сечі.<ref name="ABC" /> Прееклампсія спостерігається приблизно у 5&nbsp;% вагітних та є причиною приблизно 16&nbsp;% усіх [[Материнська смертність|материнських смертей]] в усьому світі.<ref name="ABC" /> Прееклампсія також подвоює ризик смерті немовляти.<ref name="ABC" /> Зазвичай це захворювання протікає без симптомів, але його можна виявити під час проходження чергового медичного обстеження. Серед основних симптомів прееклампсії: головний біль, порушення зору (часте «блимання»), [[блювання]], біль у животі та набряки. Іноді прееклампсія може переходити у небезпечний для життя стан під назвою [[еклампсія]]. Еклампсія&nbsp;— це гіпертензивний криз, який має низку тяжких ускладнень. Серед таких ускладнень: ризик втрати зору, набряк мозку, [[судоми]], ниркова недостатність, набряк легень і [[ДВЗ-синдром]] (порушення згортання крові).<ref name="ABC" /><ref name="urlHypertension and Pregnancy: eMedicine Obstetrics and Gynecology">{{cite web|url=http://emedicine.medscape.com/article/261435-overview|title=Hypertension and Pregnancy|author=Gibson, Paul|coauthors=|date=2009-07-30|work=eMedicine Obstetrics and Gynecology|publisher=Medscape|pages=|accessdate=2009-06-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hef84nlD?url=http://emedicine.medscape.com/article/261435-overview|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}</ref>

=== Немовлята та діти ===
[[Затримка розвитку]], напади, [[подразливість]], слабкість і [[респіраторний дистрес-синдром новонароджених|ускладнене дихання]]<ref name="urlHypertension: eMedicine Pediatrics: Cardiac Disease and Critical Care Medicine">{{cite web|url=http://emedicine.medscape.com/article/889877-overview|title=Hypertension|author=Rodriguez-Cruz, Edwin|coauthors=Ettinger, Leigh M|date=2010-04-06|work=eMedicine Pediatrics: Cardiac Disease and Critical Care Medicine|publisher=Medscape|pages=|accessdate=2009-06-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hef8iyxf?url=http://emedicine.medscape.com/article/889877-overview|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}</ref> можуть бути пов'язаними з гіпертензією у новонароджених та немовлят. У старших немовлят та дітей, гіпертензія може спричинити головний біль, безпричинну подразливість, [[перевтома|перевтому]], затримку розвитку, [[затуманений зір]], [[епітаксис|носову кровотечу]] та [[параліч Бела|параліч лицевого нерва]].<ref name=Dionne/><ref name="urlHypertension: eMedicine Pediatrics: Cardiac Disease and Critical Care Medicine"/>

== Ускладнення ==
[[Файл:Main complications of persistent high blood pressure.svg|thumb|Малюнок, який ілюструє основні ускладнення внаслідок постійно високого кров'яного тиску.]]
Гіпертензія є найзначнішим призвідником ризику передчасної смерті у цілому світі, якому можна запобігти.<ref>{{cite web|title=Global health risks: mortality and burden of disease attributable to selected major risks.|url=http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/GlobalHealthRisks_report_full.pdf|work=World Health Organization|year=2009|accessdate=2012-02-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hef9L5DK?url=http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/GlobalHealthRisks_report_full.pdf|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}</ref> Вона підвищує ризик ішемічної хвороби серця,<ref name="pmid12493255">{{cite journal |author=Lewington S, Clarke R, Qizilbash N, Peto R, Collins R |title=Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies |journal=Lancet |volume=360 |issue=9349 |pages=1903–13 |year=2002 |month=December |pmid=12493255 |doi= 10.1016/S0140-6736(02)11911-8|url=}}</ref> [[інсультів]],<ref name="ABC" /> [[захворювання периферійних судин]]<ref name="pmid18375152">{{cite journal |author=Singer DR, Kite A |title=Management of hypertension in peripheral arterial disease: does the choice of drugs matter? |journal=European Journal of Vascular and Endovascular Surgery |volume=35 |issue=6 |pages=701–8 |year=2008 |month=June |pmid=18375152 |doi=10.1016/j.ejvs.2008.01.007}}</ref> та інших серцево-судинних захворювань, зокрема серцеву недостатність, аневризму аорти, поширений [[атеросклероз]] та [[Тромбоемболія легеневої артерії|тромбоемболію легеневої артерії]].<ref name="ABC" /> Гіпертензія також є чинником ризику для розвитку когнітивних порушень, деменції та хронічного захворювання нирок.<ref name="ABC" />
Інші ускладнення:
* [[Гіпертензивна ретинопатія]]
* [[Гіпертензивна нефропатія]]<ref name="pmid19330604">{{cite journal |author=Zeng C, Villar VA, Yu P, Zhou L, Jose PA |title=Reactive oxygen species and dopamine receptor function in essential hypertension |journal=Clinical and Experimental Hypertension |volume=31 |issue=2 |pages=156–78 |year=2009 |month=April |pmid=19330604 |doi=10.1080/10641960802621283}}</ref>

== Причина ==

=== Первинна гіпертензія ===
Первинна (есенціальна) артеріальна гіпертензія (власне ''гіпертонічна хвороба'')&nbsp;— це найпоширеніша форма гіпертензії, яка становить майже 90-95&nbsp;% усіх випадків артеріальної гіпертензії.<ref name="pmid10645931"/> У людей майже з усіх верств суспільства кров'яний тиск з віком зростає, і ризик виникнення захворювань на тлі гіпертензії стає значнішим.<ref>{{cite journal|last=Vasan|first=RS|coauthors=Beiser, A, Seshadri, S, Larson, MG, Kannel, WB, D'Agostino, RB, Levy, D|title=Residual lifetime risk for developing hypertension in middle-aged women and men: The Framingham Heart Study.|journal=JAMA: the journal of the American Medical Association|date=2002 Feb 27|volume=287|issue=8|pages=1003-10|pmid=11866648}}</ref> Гіпертензія виникає внаслідок складної взаємодії генів та навколишніх факторів. Були знайдені численні загальні гени, які мають незначний вплив на кров'яний тиск,<ref>The International Consortium for Blood Pressure Genome-Wide Association Studies. Genetic variants in novel pathways influence blood pressure and cardiovascular disease risk. Nature 2011; 478: 103—109
doi:10.1038/nature10405</ref> а також деякі рідкісні гени, які значною мірою впливають на кров'яний тиск,<ref>{{cite journal|last=Lifton|first=RP|coauthors=Gharavi, AG, Geller, DS|title=Molecular mechanisms of human hypertension.|journal=Cell|date=2001 Feb 23|volume=104|issue=4|pages=545-56|pmid=11239411}}</ref> однак генетичний бік гіпертензії, досі недостатньо вивчений. На кров'яний тиск також впливають деякі навколишні чинники. Фактори способу життя, які знижують кров'яний тиск: дієтичне харчування зі зменшеним вмістом [[солі]],<ref>{{cite journal|last=He|first=FJ|coauthors=MacGregor, GA|title=A comprehensive review on salt and health and current experience of worldwide salt reduction programmes.|journal=Journal of human hypertension|date=2009 Jun|volume=23|issue=6|pages=363-84|pmid=19110538}}</ref> споживання більшої кількості фруктів та продуктів із низьким вмістом жирів (дієтологічний підхід до лікування гіпертензії ([[DASH-дієта]])). [[Фізична активність]],<ref name="ReferenceA">Dickinson HO, Mason JM, Nicolson DJ, Campbell F, Beyer FR, Cook JV, Williams B, Ford GA. Lifestyle interventions to reduce raised blood pressure: a systematic review of randomized controlled trials. J Hypertens. 2006;24:215-33.</ref> [[втрата зайвої ваги]]<ref name=HaslamJames>{{cite journal |author=Haslam DW, James WP |title=Obesity |journal=Lancet |volume=366 |issue=9492 |pages=1197–209 |year=2005 |pmid=16198769 |doi=10.1016/S0140-6736(05)67483-1}}</ref> та зменшене вживання [[алкогольні напої|алкоголю]] також допомагають знизити кров'яний тиск.<ref>{{cite journal | author = Whelton PK, He J, Appel LJ, Cutler JA, Havas S, Kotchen TA ''et al.'' | year = 2002 | title = Primary prevention of hypertension: Clinical and public health advisory from The National High Blood Pressure Education Program | url = | journal = JAMA | volume = 288 | issue = 15| pages = 1882–8 | doi = 10.1001/jama.288.15.1882 | pmid = 12377087 }}</ref> Можливий вплив роль інших факторів, таких як стрес,<ref name="ReferenceA"/> вживання кофеїну<ref>Mesas AE, Leon-Muñoz LM, Rodriguez-Artalejo F, Lopez-Garcia E. The effect of coffee on blood pressure and cardiovascular disease in hypertensive individuals: A systematic review and meta-analysis. Am J Clin Nutr. 2011;94:1113-26.</ref> та дефіцит вітаміну D<ref>{{cite journal |author=Vaidya A, Forman JP |title=Vitamin D and hypertension: current evidence and future directions |journal=Hypertension |volume=56 |issue=5 |pages=774–9 |year=2010 |month=November |pmid=20937970 |doi=10.1161/HYPERTENSIONAHA.109.140160 |url=}}</ref> досі не є чітко визначеним. [[Інсулінорезистентність]], яка є розповсюдженим явищем при ожирінні та [[метаболічний синдром|синдромі X]] (або метаболічному синдромі), також вважається одним з факторів, які сприяють гіпертензії.<ref name="pmid12364344">{{cite journal |author=Sorof J, Daniels S |title=Obesity hypertension in children: a problem of epidemic proportions |journal=Hypertension |volume=40 |issue=4 |pages=441–447 |year=2002 |month=October |pmid=12364344 |doi=10.1161/01.HYP.0000032940.33466.12 |url=http://hyper.ahajournals.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=12364344 |accessdate=2009-06-03 |archiveurl=https://archive.today/20121205010228/http://hyper.ahajournals.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=12364344 |archivedate=2012-12-05 |deadurl=yes }}</ref> Окрім того, недавні дослідження свідчать про те, що деякі події у ранньому віці (наприклад, [[недоношення]], паління під час вагітності та відсутність грудного вигодовування) також вважаються передвісниками ризику для розвитку есенціальної гіпертензії у дорослих.<ref name = "Lawlor 2005">{{cite journal|last=Lawlor|first=DA|coauthors=Smith, GD|title=Early life determinants of adult blood pressure.|journal=Current opinion in nephrology and hypertension|date=2005 May|volume=14|issue=3|pages=259-64|pmid=15821420}}</ref> Однак механізми, які пов'язують ці типи впливу на гіпертонію у дорослих, залишаються невідомими.<ref name = "Lawlor 2005"/>. Дослідження на спонтанно гіпертензивних пацюках (2012) виявили як причину гіпертензії [[запалення]] вазомоторного центру [[стовбур головного мозку|стовбура головного мозку]]<ref>{{Cite web |url=http://my.science.ua/blog/medicine/arterialnaja-gipertenzija--vospalitelnoe-zabolevanie.html |title=Артериальная гипертензия — воспалительное заболевание! ''«Моя наука»'' |accessdate=18 серпня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131104215655/http://my.science.ua/blog/medicine/arterialnaja-gipertenzija--vospalitelnoe-zabolevanie.html |archivedate=4 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>

=== Вторинна гіпертензія ===
Вторинна гіпертензія розвивається внаслідок відомих причин. Ниркові захворювання є найпоширенішою причиною вторинної гіпертензії.<ref name="ABC" /> До гіпертензії також можуть призвести захворювання ендокринної системи, такі як синдром Кушинга, [[гіпертиреоз]], [[гіпотиреоз]], акромегалія, синдром Конна/первинний гіперальдостеронізм, [[гіперпаратиреоз]] і феохромоцитома.<ref name="ABC" /><ref>Dluhy RG, Williams GH. Endocrine hypertension. In: Wilson JD, Foster DW, Kronenberg HM, eds. Williams Textbook of Endocrinology. 9th ed. Philadelphia, Pa: WB Saunders; 1998:729-49.</ref> Серед інших причин вторинної гіпертензії: [[ожиріння]], [[апное уві сні]], вагітність, коарктація аорти, надмірне вживання алкоголю та деяких медичних препаратів, лікарських трав та заборонених наркотичних речовин.<ref name="ABC" /><ref>{{cite journal |author=Grossman E, Messerli FH |title=Drug-induced Hypertension: An Unappreciated Cause of Secondary Hypertension |journal=Am. J. Med. |volume=125 |issue=1 |pages=14–22 |year=2012 |month=January |pmid=22195528 |doi=10.1016/j.amjmed.2011.05.024 |url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-medicine_2012-01_125_1/page/14}}</ref>

Частота вторинних форм артеріальних гіпертензій становить від 5&nbsp;% до 25&nbsp;% від загального числа випадків, останніми роками збільшується частота виявлення вторинних АГ, що пояснюється розповсюдженням досконаліших лабораторних та інструментальних методів дослідження. Вторинні АГ в більшості випадків відрізняються тяжкістю перебігу, рефрактерністю до терапії, яка проводиться, й особливим підходом до лікування.

У разі вторинних АГ (ВАГ), крім антигіпертензивної терапії необхідне медикаментозне лікування основного захворювання, яке послужило причиною АГ, або потрібне [[хірургічне втручання]]. Знання сучасної діагностики і принципів лікування вторинних артеріальних гіпертензій дозволить поліпшити якість надання допомоги хворим з АГ.

== Патогенез ==
{{main|Патофізіологія гіпертензії}}
[[Файл:Arterial pressure diagram.svg|thumb|right|350px|Схема, яка пояснює фактори, що впливають на [[артеріальний тиск]]]]
У більшості людей зі сталою ессенціальною (первинною) гіпертензією, підвищений опір кровотоку ([[загальний периферичний опір судин]]) пояснює високий тиск, тоді як [[хвилинний серцевий викид]] залишається в межах норми.<ref>{{cite journal |author=Conway J |title=Hemodynamic aspects of essential hypertension in humans |journal=Physiol. Rev. |volume=64 |issue=2 |pages=617–60 |year=1984 |month=April |pmid=6369352 |doi= |url=https://archive.org/details/sim_physiological-reviews_1984-04_64_2/page/617}}</ref> Існують докази того, що деякі молоді люди з [[Передгіпертензія|передгіпертензією]] або «транзиторною гіпертензією» мають високий хвилинний серцевий викид, прискорений серцевий ритм та загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) у межах норми. Таке захворювання називається гіперкінетичною транзиторною гіпертензією.<ref name = Palatini>{{cite journal |author=Palatini P, Julius S |title=The role of cardiac autonomic function in hypertension and cardiovascular disease |journal=Curr. Hypertens. Rep. |volume=11 |issue=3 |pages=199–205 |year=2009 |month=June |pmid=19442329 |doi= |url=}}</ref> У цих людей основні симптоми сталої ессенціальної гіпертензії розвиваються згодом, оскільки з віком їхній серцевий викид зменшується, а периферичний опір судин підвищується.<ref name = Palatini /> Досі немає єдиної думки щодо того, чи такий хід розвитку є звичайним для усіх людей, схильних до гіпертензії.<ref>{{cite journal |author=Andersson OK, Lingman M, Himmelmann A, Sivertsson R, Widgren BR |title=Prediction of future hypertension by casual blood pressure or invasive hemodynamics? A 30-year follow-up study |journal=Blood Press. |volume=13 |issue=6 |pages=350–4 |year=2004 |pmid=15771219 |doi= |url=}}</ref> Підвищений периферичний опір судин за сталої гіпертензії, переважно, пов'язаний зі структурним звуженням невеликих артерій та артеріол.<ref>{{cite journal |author=Folkow B |title=Physiological aspects of primary hypertension |journal=Physiol. Rev. |volume=62 |issue=2 |pages=347–504 |year=1982 |month=April |pmid=6461865 |doi= |url=}}</ref> Зменшення кількості або щільності капілярів також впливає на периферичний опір.<ref>{{cite journal |author=Struijker Boudier HA, le Noble JL, Messing MW, Huijberts MS, le Noble FA, van Essen H |title=The microcirculation and hypertension |journal=J Hypertens Suppl |volume=10 |issue=7 |pages=S147–56 |year=1992 |month=December |pmid=1291649 |doi= |url=}}</ref> Гіпертензію також пов'язують зі зниженням гнучкості периферичних вен,<ref>{{cite journal |author=Safar ME, London GM |title=Arterial and venous compliance in sustained essential hypertension |journal=Hypertension |volume=10 |issue=2 |pages=133–9 |year=1987 |month=August |pmid=3301662 |doi= |url=https://archive.org/details/sim_hypertension_1987-08_10_2/page/133}}</ref> що може підвищити зворотний кровотік до серця, кінцевий діастолічний тиск і надалі призвести до діастолічних порушень. Досі невідомо, чи впливає на сталу форму ессенціальної гіпертензії надмірне активне скорочення кровоносних судин.<ref>{{cite journal |author=Schiffrin EL |title=Reactivity of small blood vessels in hypertension: relation with structural changes. State of the art lecture |journal=Hypertension |volume=19 |issue=2 Suppl |pages=II1–9 |year=1992 |month=February |pmid=1735561 |doi= |url=}}</ref>

[[Пульсовий тиск]] (різниця між систолічним та діастолічним кров'яним тиском) часто підвищений у літніх людей з гіпертензією. Подібне становище може призвести до надмірно високого систолічного тиску, однак при цьому діастолічний тиск може бути нормальним або навіть низьким. Таке захворювання називається ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією (ІСАГ).<ref>{{cite journal |author=Chobanian AV |title=Clinical practice. Isolated systolic hypertension in the elderly |journal=N. Engl. J. Med. |volume=357 |issue=8 |pages=789–96 |year=2007 |month=August |pmid=17715411 |doi=10.1056/NEJMcp071137 |url=}}</ref> Високий пульсовий тиск у літніх людей з гіпертензією або ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією, пояснюється підвищеною артеріальною [[Ригідність|ригідністю]], яка зазвичай супроводжує процес старіння та може гіршати через високий кров'яний тиск.<ref>{{cite journal |author=Zieman SJ, Melenovsky V, Kass DA |title=Mechanisms, pathophysiology, and therapy of arterial stiffness |journal=Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. |volume=25 |issue=5 |pages=932–43 |year=2005 |month=May |pmid=15731494 |doi=10.1161/01.ATV.0000160548.78317.29 |url=https://archive.org/details/sim_arteriosclerosis-thrombosis-and-vascular-biology_2005-05_25_5/page/932}}</ref>

Стосовно механізмів, які впливають на підвищення опору артеріальної системи під час гіпертензії, висувалося багато гіпотез. Найбільше свідчень було отримано для наступних причин:
* Порушення водно-сольового обміну у нирках, зокрема розлад інтраренальної [[Ренін-ангіотензинова система|ренін-ангіотензинової системи]]<ref>{{cite journal |author=Navar LG |title=Counterpoint: Activation of the intrarenal renin-angiotensin system is the dominant contributor to systemic hypertension |journal=J. Appl. Physiol. |volume=109 |issue=6 |pages=1998–2000; discussion 2015 |year=2010 |month=December |pmid=21148349 |pmc=3006411 |doi=10.1152/japplphysiol.00182.2010a |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-applied-physiology_2010-12_109_6/page/1998}}</ref>
* Розлади [[симпатична нервова система|симпатичної нервової системи]]<ref>{{cite journal |author=Esler M, Lambert E, Schlaich M |title=Point: Chronic activation of the sympathetic nervous system is the dominant contributor to systemic hypertension |journal=J. Appl. Physiol. |volume=109 |issue=6 |pages=1996–8; discussion 2016 |year=2010 |month=December |pmid=20185633 |doi=10.1152/japplphysiol.00182.2010 |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-applied-physiology_2010-12_109_6/page/1996}}</ref>
Ці механізми не є обов'язково несумісними, швидше вони певною мірою поєднуються у більшості випадків ессенціальної гіпертензії. Можна припустити, що [[ендотеліальна дисфункція]] (розлад фізіологічних механізмів і біологічних речовин) та запалення судин, також можуть сприяти підвищенню периферичного опору судин та ушкодженню судин при гіпертензії.<ref>{{cite journal |author=Versari D, Daghini E, Virdis A, Ghiadoni L, Taddei S |title=Endothelium-dependent contractions and endothelial dysfunction in human hypertension |journal=Br. J. Pharmacol. |volume=157 |issue=4 |pages=527–36 |year=2009 |month=June |pmid=19630832 |pmc=2707964 |doi=10.1111/j.1476-5381.2009.00240.x |url=}}</ref><ref>{{cite journal |author=Marchesi C, Paradis P, Schiffrin EL |title=Role of the renin-angiotensin system in vascular inflammation |journal=Trends Pharmacol. Sci. |volume=29 |issue=7 |pages=367–74 |year=2008 |month=July |pmid=18579222 |doi=10.1016/j.tips.2008.05.003 |url=}}</ref>

== Діагностика ==
{| class="wikitable" style = "float: right; margin-left:15px; text-align:center"
|-
|+ Типові обстеження, що проводяться при артеріальній гіпертензії
! Система
! Обстеження
|-
| [[Сечовидільна система|Ниркова]]
| [[Клінічний аналіз сечі|Мікроскопічний аналіз сечі]], [[протеїнурія]], сироватка [[азот сечовини крові|АСК]] <small>(азот сечовини крові)</small> та/або креатинін і [[цистатин C]]
|-
| [[Ендокринна система|Ендокринна]]
| Сироватковий [[натрій]], [[калій]], [[кальцій]], [[Тиреотропний гормон|ТТГ]] <small>(тиреотропний гормон).</small>
|-
| [[Метаболічна]]
| Глюкоза в крові натще, загальний холестерин, [[Ліпопротеїди високої щільності|ЛПВЩ]] та [[ЛПНЩ]], [[тригліцериди]]
|-
| Інші
| [[Гематокрит]], [[електрокардіографія]], [[ехокардіографія]] та [[рентгенографія]] грудної клітки
|-
| colspan=2 | Джерела: ''Принципи внутрішньої медицини Гаррісона''<ref name="isbn0-07-147691-1">{{cite book |author=Loscalzo, Joseph; Fauci, Anthony S.; Braunwald, Eugene; Dennis L. Kasper; Hauser, Stephen L; Longo, Dan L. |editor= |others= |title=Harrison's principles of internal medicine |edition= |publisher=McGraw-Hill Medical |year=2008 |pages= |isbn=0-07-147691-1 |doi= |url= |accessdate=}}</ref> ''others''<ref name="pmid19417858">{{cite journal |author=Padwal RS |title=The 2009 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: Part 1 – blood pressure measurement, diagnosis and assessment of risk |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=25 |issue=5 |pages=279–86 |year=2009 |month=May |pmid=19417858 |doi= 10.1016/S0828-282X(09)70491-X|url= |pmc=2707176 |author-separator=, |author2=Hemmelgarn BR |author3=Khan NA |display-authors=3 |last4=Grover |first4=S |last5=McKay |first5=DW |last6=Wilson |first6=T |last7=Penner |first7=B |last8=Burgess |first8=E |last9=McAlister |first9=FA}}</ref><ref name="pmid18548142">{{cite journal |author=Padwal RJ |title=The 2008 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: Part 1 – blood pressure measurement, diagnosis and assessment of risk |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=24 |issue=6 |pages=455–63 |year=2008 |month=June |pmid=18548142 |pmc=2643189 |doi= 10.1016/S0828-282X(08)70619-6|url= |author-separator=, |author2=Hemmelgarn BR |author3=Khan NA |display-authors=3 |last4=Grover |first4=S |last5=McAlister |first5=FA |last6=McKay |first6=DW |last7=Wilson |first7=T |last8=Penner |first8=B |last9=Burgess |first9=E}}</ref><ref name="pmid17534459">{{cite journal |author=Padwal RS |title=The 2007 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: Part 1 – blood pressure measurement, diagnosis and assessment of risk |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=23 |issue=7 |pages=529–38 |year=2007 |month=May |pmid=17534459 |pmc=2650756 |doi= 10.1016/S0828-282X(07)70797-3|url= |author-separator=, |author2=Hemmelgarn BR |author3=McAlister FA |display-authors=3 |last4=McKay |first4=DW |last5=Grover |first5=S |last6=Wilson |first6=T |last7=Penner |first7=B |last8=Burgess |first8=E |last9=Bolli |first9=P}}</ref><ref name="pmid16755312">{{cite journal |author=Hemmelgarn BR |title=The 2006 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: Part I – Blood pressure measurement, diagnosis and assessment of risk |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=22 |issue=7 |pages=573–81 |year=2006 |month=May |pmid=16755312 |pmc=2560864 |doi= 10.1016/S0828-282X(06)70279-3|url= |author-separator=, |author2=McAlister FA |author3=Grover S |display-authors=3 |last4=Myers |first4=MG |last5=McKay |first5=DW |last6=Bolli |first6=P |last7=Abbott |first7=C |last8=Schiffrin |first8=EL |last9=Honos |first9=G}}</ref><ref name="pmid16003448">{{cite journal |author=Hemmelgarn BR |title=The 2005 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: part 1- blood pressure measurement, diagnosis and assessment of risk |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=21 |issue=8 |pages=645–56 |year=2005 |month=June |pmid=16003448 |doi= |url= |author-separator=, |author2=McAllister FA |author3=Myers MG |display-authors=3 |last4=McKay |first4=DW |last5=Bolli |first5=P |last6=Abbott |first6=C |last7=Schiffrin |first7=EL |last8=Grover |first8=S |last9=Honos |first9=G}}</ref>
|}

АГ діагностують, коли у пацієнта, що не приймає гіпотензивних лікарських засобів, постійно наявний високий кров'яний тиск (систолічний 140&nbsp;мм ртутного стовпчика та / або діастолічний 90&nbsp;мм ртутного стовпчика або вище). Для стандартного<ref name="NICE127 full"/> діагностування необхідно зробити три окремі вимірювання сфігмоманометром з перервами в один місяць.<ref>{{cite book |author=North of England Hypertension Guideline Development Group |chapter=Frequency of measurements |page=53 |title=Essential hypertension (NICE CG18) |publisher=[[National Institute for Health and Clinical Excellence]] |date=1 серпня 2004 |url=http://guidance.nice.org.uk/index.jsp?action=download&o=48384 |accessdate=2011-12-22 |archive-date=14 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120714085714/http://guidance.nice.org.uk/index.jsp?action=download&o=48384 }}</ref> Для первісної оцінки хворих на АГ потрібно зробити повний аналіз [[анамнез]]у та [[медичний огляд]]. За наявності 24-годинних моніторів артеріального тиску в амбулаторних умовах ([[Добове моніторування артеріального тиску|ДМАТ]]) та домашніх вимірювачів артеріального тиску, необхідність уникнення неправильного діагностування пацієнтів з гіпертензією «білого халата» призвела до зміни протоколів. У Великій Британії поточною рекомендованою практикою є подальше спостереження після одного єдиного підвищеного показника тиску, виміряного у клініці, шляхом вимірювання тиску в амбулаторних умовах. Подальше спостереження також може бути проведене шляхом відстеження артеріального тиску протягом семи днів у домашніх умовах, але таке спостереження вважається менш вдалим способом<ref name="NICE127 full"/>.

Одразу після встановлення діагнозу артеріальної гіпертензії лікарі намагаються визначити причину на основі факторів ризику та інших симптомів, якщо вони присутні. Вторинна гіпертензія частіше зустрічається у дітей передпубертатного віку й у більшості випадків спричинена нирковою недостатністю. Первинна, або есенціальна гіпертензія частіше зустрічається у підлітків і має декілька чинників ризику, зокрема ожиріння і сімейний анамнез гіпертензії.<ref name="pmid16719248">{{cite journal | author = Luma GB, Spiotta RT | title = Hypertension in children and adolescents | journal = Am Fam Physician | volume = 73 | issue = 9 | pages = 1558–68 | month = may | year = 2006 | pmid = 16719248}}</ref> Також можуть бути зроблені лабораторні аналізи, щоби виявити можливі причини вторинної гіпертензії й визначити, чи не завдала гіпертензія шкоди серцю, очам і ниркам (органам-мішеням). Проводяться додаткові дослідження на [[цукровий діабет]] та [[високий рівень холестерину]], оскільки ці стани здоров'я є чинниками ризику для розвитку хвороб серця і, можливо, потребують лікування.<ref name="pmid10645931"/>

Креатинін сироватки крові вимірюється для визначення захворювання нирок, яке може бути причиною або наслідком гіпертензії. Креатинін сироватки сам собою може переоцінити [[швидкість клубочкової фільтрації]]. Останні рекомендації підтримують використання прогнозних рівнянь, таких як формула модифікації дієти під час захворювання нирок (MDRD) для оцінки швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).<ref name = JNC7 /> ШКФ може також надати вихідний показник роботи нирок, що може бути використаний для відстеження побічних ефектів деяких антигіпертензивних препаратів на дію нирок. Крім креатиніну для визначення фільтраційної здатності нирок рекомендовано використання [[Цистатин C|цистатину C]], рівень якого точніше відповідає ШКФ та не залежить від маси тіла, віку, статі, раси, звичок харчування пацієнта<ref>http://umed.in.ua/99-0005/99-0005-cystatin_c.shtml {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160205022727/http://umed.in.ua/99-0005/99-0005-cystatin_c.shtml |date=5 лютого 2016 }} Интерпретация лабораторных исследований. Цистатин C{{ref-ru}}</ref>. Аналіз сечі на [[Протеїнурія|протеїнурію]] також використовують як додатковий показник захворювання нирок. Електрокардіографія (ЕКГ) проводиться для виявлення свідчень того, що серце тривало перебуває під напруженням від високого кров'яного тиску. ЕКГ може опосередковано показати потовщення серцевого м'яза (гіпертрофію міокарду лівого шлуночка) або те, чи зазнало серце незначних порушень, таких як безсимптомний серцевий напад. Рентгенографія грудної клітки або [[ехокардіографія]] можуть бути виконані для виявлення ознак збільшення розмірів серця, наявності анатомічних відхилень, що порушують нормальний тік крові або пошкодження серця.<ref name="ABC" />

== Профілактика ==
Число людей, які є гіпертоніками, але не усвідомлюють цього, є досить великим.<ref name="ReferenceB">{{cite journal|last=Williams|first=B|coauthors=Poulter, NR, Brown, MJ, Davis, M, McInnes, GT, Potter, JF, Sever, PS, McG Thom, S, British Hypertension, Society|title=Guidelines for management of hypertension: report of the fourth working party of the British Hypertension Society, 2004-BHS IV.|journal=Journal of human hypertension|date=2004 Mar|volume=18|issue=3|pages=139-85|pmid=14973512}}</ref> Заходи, що охоплюють все населення, є необхідними для того, щоби зменшити наслідки підвищеного артеріального тиску і звести до мінімуму необхідність терапії антигіпертензивними препаратами. Зміни в способі життя радять для зниження кров'яного тиску, перше ніж почати медикаментозну терапію. У порадах Британського товариства гіпертензії від 2004 року<ref name="ReferenceB"/> було запропоновано такі зміни способу життя відповідно до рекомендацій, розроблених Національною освітньою програмою США з питань високого артеріального тиску від 2002 року<ref>{{cite journal | author = Whelton PK ''et al.'' | year = 2002 | title = Primary prevention of hypertension. Clinical and public health advisory from the National High Blood Pressure Education Program | url = | journal = JAMA | volume = 288 | issue = 15| pages = 1882–1888 | doi = 10.1001/jama.288.15.1882 | pmid = 12377087 }}</ref> для первинної профілактики гіпертензії:
* підтримання нормальної маси тіла (дотримання [[Індекс маси тіла|індексу маси тіла]] в діапазоні 18,6—25&nbsp;кг/м²);
* зменшення вживання натрію з їжею до 100&nbsp;ммоль/добу (<6 г хлориду натрію або <2,4 г натрію на добу);
* постійні аеробні фізичні навантаження, такі як швидка ходьба (≥30 хв. на день, більшість днів на тиждень);
* обмеження споживання алкоголю: не більше 3 одиниць/день для чоловіків і не більше 2 одиниць/день для жінок;
* харчування багате фруктами й овочами (тобто, принаймні п'ять порцій на день).
Дієва зміна способу життя може привести до зниження артеріального тиску настільки ж, як і вживання одного антигіпертензивного препарату. Поєднанням двох або більше змін способу життя можна досягнути ще кращих результатів.<ref name="ReferenceB"/>

== Лікування ==

=== Зміни способу життя ===
Перший тип лікування гіпертензії збігається з рекомендованими профілактичними змінами способу життя<ref name="npsppr">{{cite web|url=http://www.nps.org.au/health_professionals/publications/prescribing_practice_review/current/prescribing_practice_review_52|title=NPS Prescribing Practice Review 52: Treating hypertension|date=2010-09-01|publisher=NPS Medicines Wise|accessdate=2010-11-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HefAmPDs?url=http://www.nps.org.au/publications/health-professional/prescribing-practice-review|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}}</ref>, зокрема, змінами в раціоні,<ref>{{cite journal|last=Siebenhofer|first=A|coauthors=Jeitler, K, Berghold, A, Waltering, A, Hemkens, LG, Semlitsch, T, Pachler, C, Strametz, R, Horvath, K|title=Long-term effects of weight-reducing diets in hypertensive patients|journal=Cochrane database of systematic reviews (Online)|date=2011-09-07|volume=9|pages=CD008274|pmid=21901719|doi=10.1002/14651858.CD008274.pub2|editor1-last=Siebenhofer|editor1-first=Andrea}}</ref> регулярними фізичними навантаженнями і зменшенням маси тіла. Усі ці зміни показали значне зниження артеріального тиску у людей з гіпертензією.<ref>{{cite journal |author=Blumenthal JA |title=Effects of the DASH diet alone and in combination with exercise and weight loss on blood pressure and cardiovascular biomarkers in men and women with high blood pressure: the ENCORE study |journal=Arch. Intern. Med. |volume=170 |issue=2 |pages=126–35 |year=2010 |month=January |pmid=20101007 |doi=10.1001/archinternmed.2009.470 |url= |author-separator=, |author2=Babyak MA |author3=Hinderliter A |display-authors=3 |last4=Watkins |first4=L. L. |last5=Craighead |first5=L. |last6=Lin |first6=P.-H. |last7=Caccia |first7=C. |last8=Johnson |first8=J. |last9=Waugh |first9=R.}}</ref> Якщо тиск досить високий для того, щоби негайно призначити медикаменти, зміни способу життя все одно рекомендуються.

Різні програми, спрямовані на зменшення психологічного стресу, такі як [[біологічний зворотний зв'язок]], релаксація або медитація, рекламуються для зменшення гіпертензії. Однак, наукові дослідження в цілому не свідчать про їхню ефективність через загальну низьку якість таких досліджень.<ref name="pmid19822104">{{cite journal |author=Greenhalgh J, Dickson R, Dundar Y |title=The effects of biofeedback for the treatment of essential hypertension: a systematic review |journal=Health Technol Assess |volume=13 |issue=46 |pages=1–104 |year=2009 |month=October |pmid=19822104 |doi=10.3310/hta13460 |url= |doi_brokendate=2010-08-21}}</ref><ref name="pmid18350109">{{cite journal |author=Rainforth MV, Schneider RH, Nidich SI, Gaylord-King C, Salerno JW, Anderson JW |title=Stress Reduction Programs in Patients with Elevated Blood Pressure: A Systematic Review and Meta-analysis |journal=Curr. Hypertens. Rep. |volume=9 |issue=6 |pages=520–8 |year=2007 |month=December |pmid=18350109 |pmc=2268875 |doi= 10.1007/s11906-007-0094-3|url=}}</ref><ref>{{cite journal |author=Ospina MB |title=Meditation practices for health: state of the research |journal=Evid Rep Technol Assess (Full Rep) |volume= |issue=155 |pages=1–263 |year=2007 |month=June |pmid=17764203 |doi= |url= |author-separator=, |author2=Bond K |author3=Karkhaneh M |display-authors=3 |last4=Tjosvold |first4=L |last5=Vandermeer |first5=B |last6=Liang |first6=Y |last7=Bialy |first7=L |last8=Hooton |first8=N |last9=Buscemi |first9=N}}</ref>

Зміни звичок харчування, наприклад [[дієта з низьким вмістом натрію]], мають сприятливий вплив. Довгострокове (більше 4 тижнів) вживання їжі з низьким вмістом натрію у [[Європеоїдна раса|людей європеоїдної раси]] є дієвим для зниження артеріального тиску як у людей з гіпертензією, так і у людей із здоровим артеріальним тиском.<ref name=cochrane2008>{{cite journal|last=He|first=FJ|coauthors=MacGregor, GA|title=Effect of longer-term modest salt reduction on blood pressure.|journal=Cochrane database of systematic reviews (Online)|date=2004|issue=3|pages=CD004937|pmid=15266549|url=http://onlinelibrary.wiley.com/o/cochrane/clsysrev/articles/CD004937/frame.html|accessdate=6 жовтня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110715200059/http://onlinelibrary.wiley.com/o/cochrane/clsysrev/articles/CD004937/frame.html|archivedate=15 липня 2011|deadurl=yes}}</ref> Крім того, [[дієта DASH]]&nbsp;— раціон, багатий на горіхи, цільне зерно, рибу, птицю, фрукти та овочі, яку просуває [[Національний інститут серця, легенів і крові]],&nbsp;— знижує артеріальний тиск. Головною особливістю цієї дієти є обмеження споживання солей натрію, хоча раціон також багатий на калій, магній, кальцій та [[білок]].<ref name="dashguide">{{cite web|url=http://www.nhlbi.nih.gov/health/public/heart/hbp/dash/new_dash.pdf|title=Your Guide To Lowering Your Blood Pressure With DASH|format=PDF|accessdate=2009-06-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HefC74t4?url=http://www.nhlbi.nih.gov/health/public/heart/hbp/dash/new_dash.pdf|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}</ref>

=== Лікарські засоби ===
Наразі є доступними декілька класів лікарських засобів для лікування гіпертензії, що спільно іменуються [[Антигіпертензивні препарати|антигіпертензивними препаратами]]. Ризик серцево-судинних захворювань у людини (зокрема ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту) і показники артеріального тиску враховуються при призначенні препаратів.<ref name=nps01>{{cite journal |url=http://www.australianprescriber.com/magazine/33/4/108/12 |title=Drug treatment of elevated blood pressure |author=Nelson, Mark |journal=Australian Prescriber |issue=33 |pages=108–112 |accessdate=11 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100826074015/http://www.australianprescriber.com/magazine/33/4/108/12 |archivedate=26 серпня 2010 |deadurl=yes }}</ref> Якщо розпочато лікування препаратами, Сьомий об'єднаний національний комітет з питань високого кров'яного тиску Національного інституту серця, легень і крові (JNC-7)<ref name=JNC7/> рекомендує лікареві спостерігати за відповіддю на лікування та оцінювати будь-які несприятливі реакції, що виникають внаслідок приймання ліків. Зниження АТ на 5&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. може зменшити ризик інсульту на 34&nbsp;% і загрозу [[Ішемічна хвороба серця|ішемічної хвороби серця]] на 21&nbsp;%. Зниження артеріального тиску також зменшує ймовірність деменції, серцевої недостатності та смерті від [[Серцево-судинні захворювання|серцево-судинних захворювань]].<ref>{{cite journal |author=Law M, Wald N, Morris J |title=Lowering blood pressure to prevent myocardial infarction and stroke: a new preventive strategy |journal=Health Technol Assess |volume=7 |issue=31 |pages=1–94 |year=2003 |pmid=14604498 |url=http://www.hta.ac.uk/fullmono/mon731.pdf |accessdate=6 жовтня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110304150457/http://www.hta.ac.uk/fullmono/mon731.pdf |archivedate=4 березня 2011 |deadurl=yes }}</ref> Метою лікування, має стати зниження артеріального тиску до рівня нижче 140/90&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. для більшості людей, і ще нижче для хворих із цукровим діабетом або діагностованим захворюванням нирок. Рекомендується утримання рівню нижче 120/80&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст.<ref name=nps01 /><ref>{{cite web|first=Gina|last=Shaw|url=http://www.webmd.com/content/article/73/88927.htm|title=Prehypertension: Early-stage High Blood Pressure|publisher=WebMD|date=2009-03-07|accessdate=2009-07-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HefChHdy?url=http://www.webmd.com/hypertension-high-blood-pressure/features/new-low-for-high-blood-pressure|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}</ref> Якщо цільового рівня артеріального тиску не досягнуто, необхідне подальше лікування.<ref>{{cite journal|doi=10.1161/01.HYP.0000200702.76436.4b|url=http://hyper.ahajournals.org/cgi/content/abstract/47/3/345|title=Therapeutic Inertia Is an Impediment to Achieving the Healthy People 2010 Blood Pressure Control Goals|author=Eni C. Okonofua; Kit N. Simpson; Ammar Jesri; Shakaib U. Rehman; Valerie L. Durkalski; Brent M. Egan|journal=Hypertension|volume=47|issue=2006;47:345|pages=345–51|date=23 січня 2006|accessdate=2009-11-22|pmid=16432045|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110629114555/http://hyper.ahajournals.org/cgi/content/abstract/47/3/345|archivedate=2011-06-29|deadurl=yes}}</ref>

Поради з вибору препарату і визначення найкращого лікування для різних підгруп змінювалися з плином часу, і в різних країнах є відмінними. Експерти не дійшли згоди щодо того, які ліки є найкращими.<ref name=Compare10>{{cite journal|last=Klarenbach|first=SW|coauthors=McAlister, FA, Johansen, H, Tu, K, Hazel, M, Walker, R, Zarnke, KB, Campbell, NR, Canadian Hypertension Education, Program|title=Identification of factors driving differences in cost effectiveness of first-line pharmacological therapy for uncomplicated hypertension.|journal=The Canadian journal of cardiology|date=2010 May|volume=26|issue=5|pages=e158-63|pmid=20485695}}</ref> [[Кокранівська співпраця|Кокранівське співробітництво]], [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] і рекомендації лікарських асоціацій Сполучених Штатів радять низькі дози сечогінних препаратів групи тіазидів як найкраще початкове лікування.<ref name=Compare10/><ref>{{cite journal |author=Wright JM, Musini VM |title=First-line drugs for hypertension |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume= |issue=3 |pages=CD001841 |year=2009 |pmid=19588327 |doi=10.1002/14651858.CD001841.pub2 |url= |editor1-last=Wright |editor1-first=James M}}</ref> У рекомендаціях Великої Британії підкреслена важливість [[Блокатори кальцієвих каналів|блокаторів кальцієвих каналів]] (БКК) для людей старше 55 років або осіб африканського і латиноамериканського походження. У цих порадах рекомендовано застосування [[Інгібітори АПФ|інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту]] (ІАПФ) як найкращої початкової терапії для молодих людей.<ref name="NICE127-drug"/> В Японії вважається доцільною терапія, що починається з будь-якого з наступних шести класів препаратів: БКК, інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину-2 (БРА), тіазидні діуретики, [[бета-блокатор]]и та [[периферичні альфа-адреноблокатори]]. У Канаді всі ці препарати, крім альфа-адреноблокаторів, рекомендуються як можлива терапія першого вибору.<ref name=Compare10/>

В Україні від 2013 року антигіпертензивні препарати поділяються на препарати першого ряду (першого вибору) та препарати запасні (другого ряду). Препарати другого ряду визначаються як такі, що не мають переваг, або через наявність у них побічних впливів, які погіршують якість життя пацієнта. Призначення препаратів другого ряду вважається доцільним лише в окремих випадках (за непереносності препаратів першого ряду або наявності протипоказань до їх застосування).

До препаратів першого ряду відносять:
* [[Діуретики]] групи тіазидів або тіазидоподібні (гідрохлортіазид, індапамід).
* Бета-адреноблокатори (метопролол, бісопролол).
* Інгібітори АПФ (еналаприл, раміприл).
* [[Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ]] (валсартан, телмісартан).
* Блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, амлодипін).
До препаратів другого ряду відносяться:
* Периферичні альфа-1-адреноблокатори.
* Центральні альфа-2-адреноміметики.
* Центральні агоністи імідазолінових рецепторів.
* Периферичні симпатоблокатори.
* Периферичні альфа-1,2-адреноблокатори.
* Периферичні прямі вазодилататори.
* Гангліоблокатори.

==== Поєднання ліків ====
Багатьом людям потрібно більше одного препарату для тотожного зниження артеріального тиску. Відповідно до рекомендацій JNC7<ref name = JNC7 /> і порад ESH-ESC<ref name=ESH-ESC /> бажано починати лікування двома препаратами, коли артеріальний тиск перевищує більше ніж на 20&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. цільовий систолічний або більше ніж на 10&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. цільовий діастолічний тиск.
Найкращими поєднаннями є інгібітори ренін-ангіотензинової системи і блокатори кальцієвих каналів або інгібітори ренін-ангіотензинової системи й діуретики.<ref name = sever>{{cite journal |author=Sever PS, Messerli FH |title=Hypertension management 2011: optimal combination therapy |journal=Eur. Heart J. |volume=32 |issue=20 |pages=2499–506 |year=2011 |month=October |pmid=21697169 |doi=10.1093/eurheartj/ehr177 |url=}}</ref> Прийнятні сполучення охоплюють наступні:
* блокатори кальцієвих каналів і діуретики;
* бета-адреноблокатори і діуретики;
* дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів та бета-адреноблокатори;
* дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів з верапамілом або дилтіаземом.
Неприйнятними комбінаціями є:
* недигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (наприклад, верапаміл або дилтіазем) і бета-адреноблокатори;
* подвійна блокада ренін-ангіотензинової системи (наприклад, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту + блокатор рецепторів ангіотензину-2);
* блокатори ренін-ангіотензинової системи і бета-адреноблокатори;
* бета-адреноблокатори та інші антиадренергічні препарати.<ref name = sever />
Уникайте, наскільки можливо, поєднання ІАПФ або БРА, сечогінних і [[НПЗП]] (зокрема селективних інгібіторів ЦОГ-2 і препаратів, що продаються без рецепта, таких як [[ібупрофен]]) через високий ризик розвитку гострої ниркової недостатності. Це поєднання відоме під неофіційною назвою «потрійний удар», що вживається в австралійській літературі, присвяченій охороні здоров'я.<ref name="npsppr" /> Продаються таблетки, котрі містять фіксовані комбінації двох класів препаратів. Хоча вони і зручні, їх краще вживати людям, яким прописані їхні окремі компоненти.<ref>{{cite book |title=British National Formulary |volume=No. 62 |date=September 2011 |chapter=2.5.5.1 Angiotensin-converting enzyme inhibitors |chapterurl=http://bnf.org/bnf/bnf/current/2578.htm |accessdate=2011-12-22 |archive-date=23 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211223201747/https://about.medicinescomplete.com/ }}</ref> Такі складані препарати мають перевагу у разі довготривалого лікування, оскільки зменшення кількості таблеток на добу підвищує [[комплаєнс]] (піддатливість) до лікування, зручніші для застосування, зменшують психологічний тиск від надмірної кількості медикаментів в умовах тривалого лікування.

=== Люди похилого віку ===
Лікування помірної або тяжкої гіпертензії знижує смертність і побічні ефекти з боку серцево-судинної системи у людей віком від 60 років.<ref name=Cochrane09/> У людей віком понад 80 років лікування, очевидно, не призводить до значного зниження загальної смертності, але знижує ризик серцево-судинних захворювань.<ref name=Cochrane09>{{cite journal |author=Musini VM, Tejani AM, Bassett K, Wright JM |title=Pharmacotherapy for hypertension in the elderly |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume= |issue=4 |pages=CD000028 |year=2009 |pmid=19821263 |doi=10.1002/14651858.CD000028.pub2 |url= |editor1-last=Musini |editor1-first=Vijaya M}}</ref> Рекомендований цільовий артеріальний тиск є нижчим 140/90&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст., водночас [[тіазидні діуретики]] є найкращими препаратами в Америці.<ref>{{cite journal |author=Aronow WS, Fleg JL, Pepine CJ, ''et al.'' |title=ACCF/AHA 2011 expert consensus document on hypertension in the elderly: a report of the American College of Cardiology Foundation Task Force on Clinical Expert Consensus documents developed in collaboration with the American Academy of Neurology, American Geriatrics Society, American Society for Preventive Cardiology, American Society of Hypertension, American Society of Nephrology, Association of Black Cardiologists, and European Society of Hypertension |journal=J. Am. Coll. Cardiol. |volume=57 |issue=20 |pages=2037–114 |year=2011 |month=May |pmid=21524875 |doi=10.1016/j.jacc.2011.01.008 |url=}}</ref> У переглянутих рекомендаціях Великої Британії блокатори кальцієвих каналів названі найкращим методом лікування з цільовим показником тиску, виміряного у клінічних умовах, менше 150/90&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. або менше&nbsp;145/85&nbsp;мм&nbsp;рт.&nbsp;ст. артеріального тиску, виміряного відповідно в амбулаторних або домашніх умовах.<ref name="NICE127-drug">{{cite web|author=National Institute Clinical Excellence|title=1.5 Initiating and monitoring antihypertensive drug treatment, including blood pressure targets|work=GC127 Hypertension: Clinical management of primary hypertension in adults|url=http://publications.nice.org.uk/hypertension-cg127/guidance#initiating-and-monitoring-antihypertensive-drug-treatment-including-blood-pressure-targets-2|date=August 2011|accessdate=2011-12-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HefEbMNE?url=http://publications.nice.org.uk/hypertension-cg127/guidance#initiating-and-monitoring-antihypertensive-drug-treatment-including-blood-pressure-targets-2#initiating-and-monitoring-antihypertensive-drug-treatment-including-blood-pressure-targets-2|archivedate=2013-06-26|deadurl=yes}}</ref>

=== Стійка артеріальна гіпертензія ===
Стійка артеріальна гіпертензія&nbsp;— це гіпертензія, яка залишається вище цільового рівня артеріального тиску, попри використання трьох антигіпертензивних препаратів, що належать до різних класів антигіпертензивних ліків. Поради з лікування стійкої гіпертензії були опубліковані у Великій Британії<ref name="NICE-BP">{{cite web|title=CG34 Hypertension - quick reference guide|publisher=[[National Institute for Health and Clinical Excellence]]|date=2006-06-28|url=http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/cg034quickrefguide.pdf|format=PDF|accessdate=2009-03-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HefFQsaa?url=http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/cg034quickrefguide.pdf|archivedate=2013-06-26|deadurl=no}}</ref> та США.<ref name="pmid18391085">{{cite journal |author=Calhoun DA |title=Resistant hypertension: diagnosis, evaluation, and treatment. A scientific statement from the American Heart Association Professional Education Committee of the Council for High Blood Pressure Research |url=https://archive.org/details/sim_hypertension_2008-06_51_6/page/1403 |journal=Hypertension |volume=51 |issue=6 |pages=1403–19 |year=2008 |month=June |pmid=18391085 |doi=10.1161/HYPERTENSIONAHA.108.189141 |author-separator=, |author2=Jones D |author3=Textor S |display-authors=3 |last4=Goff |first4=D. C. |last5=Murphy |first5=T. P. |last6=Toto |first6=R. D. |last7=White |first7=A. |last8=Cushman |first8=W. C. |last9=White |first9=W.}}</ref>

== Захворюваність ==
2000 року, близько одного мільярда людей або приблизно 26&nbsp;% дорослого населення світу потерпало через гіпертензію.<ref name="pmid15652604">{{cite journal |author=Kearney PM, Whelton M, Reynolds K, Muntner P, Whelton PK, He J |title=Global burden of hypertension: analysis of worldwide data |journal=[[The Lancet|Lancet]] |volume=365 |issue=9455 |pages=217–23 |year=2005 |pmid=15652604 |doi=10.1016/S0140-6736(05)17741-1}}</ref> Вона була поширеною як в економічно розвинених країнах (333 мільйони), так і у країнах, що розвиваються (639 мільйонів).<ref name="pmid15652604"/> Тим не менш, захворюваність істотно варіюється у різних регіонах з настільки низькими показниками як 3,4&nbsp;% (чоловіки) і 6,8&nbsp;% (жінки) в сільських районах Індії і настільки ж високими як 68,9&nbsp;% (чоловіки) і 72,5&nbsp;% (жінки) у Польщі.<ref>{{cite journal |author=Kearney PM, Whelton M, Reynolds K, Whelton PK, He J |title=Worldwide prevalence of hypertension: a systematic review |journal=J. Hypertens. |volume=22 |issue=1 |pages=11–9 |year=2004 |month=January |pmid=15106785 |doi= |url=}}</ref>

1995 року, за підрахунками близько 43 мільйонів людей в Сполучених Штатах мали гіпертензію або приймали антигіпертензивні препарати. Ця цифра складає майже 24&nbsp;% дорослого населення США.<ref name="pmid7875754">{{cite journal |author=Burt VL |title=Prevalence of hypertension in the US adult population. Results from the Third National Health and Nutrition Examination Survey, 1988–1991 |journal=Hypertension |volume=25 |issue=3 |pages=305–13 |year=1995 |month=March |pmid=7875754 |doi= |url=http://hyper.ahajournals.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=7875754 |accessdate=2009-06-05 |author-separator=, |author2=Whelton P |author3=Roccella EJ |display-authors=3 |last4=Brown |first4=C |last5=Cutler |first5=JA |last6=Higgins |first6=M |last7=Horan |first7=MJ |last8=Labarthe |first8=D |archive-date=5 грудня 2012 |archive-url=https://archive.today/20121205091508/http://hyper.ahajournals.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=7875754 }}</ref> Захворюваність на артеріальну гіпертензію в США зростала і досягла 29&nbsp;% у 2004 році.<ref name="pmid7607734"/><ref name="pmid17608879">{{cite journal |author=Ostchega Y, Dillon CF, Hughes JP, Carroll M, Yoon S |title=Trends in hypertension prevalence, awareness, treatment, and control in older U.S. adults: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1988 to 2004 |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-the-american-geriatrics-society_2007-07_55_7/page/1056 |journal=Journal of the American Geriatrics Society |volume=55 |issue=7 |pages=1056–65 |year=2007 |month=July |pmid=17608879 |doi=10.1111/j.1532-5415.2007.01215.x}}</ref> 2006 року, від гіпертензії потерпало 76&nbsp;млн. дорослих американців (34&nbsp;% населення), з них у дорослих афроамериканського походження були одні з найвищих показників артеріальної гіпертензії у світі, що складали 44&nbsp;%.<ref name =AHA2010 /> Це захворювання частіше зустрічається у корінних американців і рідше у білих і американців мексиканського походження. Захворюваність зростає з віком, і переважає в південно-східній частині США. Артеріальна гіпертензія частіше зустрічається у чоловіків порівняно з жінками (хоча із настанням менопаузи ця різниця має напрямок до зменшення), а також у людей з низьким соціально-економічним статусом.<ref name="pmid10645931"/>

=== Діти ===
Кількість дітей із високим артеріальним тиском зростає.<ref name="pmid19421783">{{cite journal |author=Falkner B |title=Hypertension in children and adolescents: epidemiology and natural history |journal=Pediatr. Nephrol. |volume= 25|issue= 7|pages= 1219–24|year=2009 |month=May |pmid=19421783 |pmc=2874036 |doi=10.1007/s00467-009-1200-3 }}</ref> Більшість випадків гіпертензії у дітей, особливо передпідліткового віку, є вторинними щодо основного захворювання. Крім ожиріння, захворювання нирок є найпоширенішою (60—70&nbsp;%) причиною гіпертензії у дітей. Підлітки, здебільшого, мають первинну або есенціальну гіпертензію, на частку якої припадає 85-95&nbsp;% випадків.<ref name=aafp>{{cite journal |author=Luma GB, Spiotta RT |title=Hypertension in children and adolescents |journal=Am Fam Physician |volume=73 |issue=9 |pages=1558–68 |year=2006 |month=May |pmid=16719248 |url=http://www.aafp.org/afp/20060501/1558.html |accessdate=6 жовтня 2012 |archive-date=26 вересня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070926230038/http://www.aafp.org/afp/20060501/1558.html }}</ref>

== Історичні відомості ==
[[Файл:William Harvey (1578-1657) Venenbild.jpg|Зображення вен з роботи Вільяма Гарвея ''Exercitatio anatomica de motu cordis et sanguinis in animalibus'' («Анатомічне дослідження руху серця і крові у живих істот»)|right|thumb]]
Сучасні уявлення про серцево-судинну систему почалися з роботи лікаря [[Вільям Гарвей|Вільяма Гарвея]] (1578—1657). Гарвей описав обертання крові у власній книзі ''De otu ordis'' («Про рух серця і крові»). Англійський священник [[Стівен Гейлс]] вперше оприлюднив показники вимірювання артеріального тиску 1733 року.<ref name="pmid1744849"/><ref name=Kotchen2011>{{cite journal |author=Kotchen TA |title=Historical trends and milestones in hypertension research: a model of the process of translational research |journal=Hypertension |volume=58 |issue=4 |pages=522–38 |year=2011 |month=October |pmid=21859967 |doi=10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.177766}}</ref>

Описи гіпертензії як хвороби були надані, зокрема, [[Томас Юнг|Томасом Юнгом]] у 1808 році і [[Річард Брайт (лікар)|Річардом Брайтом]] 1836 року.<ref name="pmid1744849" /> Першу доповідь про підвищений артеріальний тиск у людини без ознак захворювання нирок, зробив [[Фредерік Акбар Магомед]] (1849—1884).<ref>{{cite book |editor=Swales JD|title=Manual of hypertension |url=https://archive.org/details/manualofhyperten0000unse|publisher=Blackwell Science |location=Oxford |year=1995 |pages=xiii |isbn=0-86542-861-1}}</ref>

* Однак гіпертонія як нозологічна одиниця виникла 1896 року після винаходу [[сфігмоманометр]]а на основі манжети Сципіоном Ріва-Роччі 1896 року.<ref>{{cite book | title=A century of arterial hypertension 1896–1996 | editor=Postel-Vinay N | page=213 | location=Chichester | publisher=Wiley | year=1996 | isbn=0-471-96788-2}}</ref> Цей винахід дозволив проводити вимірювання артеріального тиску в клінічних умовах.
* 1905 року [[Микола Коротков]] удосконалив техніку, описавши [[звуки Короткова]], які звучали, коли артерії вислуховуються за допомогою стетоскопа тоді, коли манжета сфігмоманометра поступово спускається.<ref name="Kotchen2011" />

У минулому лікування так званої «хвороби напруженого пульсу» полягало у зменшенні кількості крові [[кровопускання]]м або прикладанням [[П'явки|п'явок]].<ref name="pmid1744849">{{cite journal |author=Esunge PM |title=From blood pressure to hypertension: the history of research |journal=J R Soc Med |volume=84 |issue=10 |pages=621 |year=1991 |month=October |pmid=1744849 |pmc=1295564}}</ref> [[Жовтий імператор]] Китаю, [[Авл Корнелій Цельс]], [[Гален]] та [[Гіппократ]] рекомендували кровопускання.<ref name="pmid1744849" /> У XIX і XX століттях, перш ніж було винайдено дієве медикаментозне лікування гіпертензії, застосовувалися три способи лікування; всі вони мали значну кількість побічних впливів та, загалом, невисоку ефективність. Ці методи передбачали:

* суворе обмеження натрію (наприклад, рисова дієта<ref name="pmid1744849" />);
* сімпатектомію (хірургічне видалення частини симпатичної нервової системи);
* терапію пірогенними речовинами (ін'єкції речовини, які спричинили [[Гарячка|гарячку]], з побічним зниженням артеріального тиску).<ref name="pmid1744849" /><ref name="Dustan" />

Перший хімічний препарат для лікування АГ, [[тіоціанат натрію]], був використаний 1900 року, але мав багато побічних ефектів і був непопулярний.<ref name="pmid1744849" /> Деякі інші ліки були розроблені після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Найпоширенішими і досить дієвими були [[хлорид тетраметіламмонію]] і його похідні [[гексаметоній]], [[гідралазин]] і [[резерпін]] (на основі лікарської рослини "[[Раувольфія зміїна|раувольфії зміїної]]'').''

''Основний прорив було досягнуто із відкриттям перших добре переносних доступних пероральних препаратів. Найпершим з них був [[хлортіазид]]&nbsp;— перший тіазидний діуретик, який був розроблений на основі антимікробного засобу [[сульфаніламід]]у, і надійшов у продаж 1958 року.<ref name="pmid1744849" /><ref>{{cite journal|author=Novello FC, Sprague JM | title=Benzothiadiazine dioxides as novel diuretics | journal=J. Am. Chem. Soc. | year=1957 | volume=79 | pages=2028 | doi=10.1021/ja01565a079|issue=8}}</ref> Він збільшував виділення солей, водночас запобігаючи накопиченню рідини.''

''У рандомізованому контрольованому дослідженні, яке було організоване [[Департамент у справах ветеранів США|Департаментом у справах ветеранів США]], порівнювався [[гідрохлортіазид]] у поєднанні з резерпіном плюс гідралазин в порівнянні з плацебо.''

* ''Дослідження було припинено достроково, оскільки ті, хто були у групі високого артеріального тиску і не отримував ліків, мали набагато більше ускладнень, ніж пацієнти, що отримували препарат, і було визнано неетичним позбавляти їх лікування.''
* ''Дослідження тривало у людей з нижчим артеріальним тиском і показало, що лікування, навіть у людей з м'якою артеріальною гіпертензією, знижує ризик серцево-судинної смерті більш ніж наполовину.<ref>{{cite journal | author=Freis ED | title=The Veterans Administration Cooperative Study on Antihypertensive Agents. Implications for Stroke Prevention | journal=Stroke | year=1974 | volume=5 | pages=76–77 | pmid=4811316 | url=http://stroke.ahajournals.org/content/5/1/76.long | format=PDF | issue=1 | doi=10.1161/01.STR.5.1.76 | accessdate=6 жовтня 2012 | archive-date=17 серпня 2012 | archive-url=https://web.archive.org/web/20120817101209/http://stroke.ahajournals.org/content/5/1/76.long }}</ref>''
* ''1975 року, [[Премія Ласкера|спеціальною премією Ласкера у сфері охорони здоров'я]] було нагороджено групу розробників хлортіазиду<ref name="Dustan">{{cite journal |author=Dustan HP, Roccella EJ, Garrison HH |title=Controlling hypertension. A research success story |journal=Arch. Intern. Med. |volume=156 |issue=17 |pages=1926–35 |date=September 1996 |pmid=8823146 |doi=10.1001/archinte.156.17.1926|last2=Roccella |last3=Garrison }}</ref>. Підсумки цих досліджень дали поштовх кампаніям з охорони здоров'я для підвищення обізнаності громадськості про артеріальну гіпертензію і сприяння вимірюванню і лікуванню високого артеріального тиску. Ці заходи сприяли, принаймні частково, спостережуваному 50&nbsp;% спаду рівнів захворюваності на мозковий інсульт та ішемічну хворобу серця в період з 1972 по 1994 рік.<ref name="Dustan" />''

== Суспільство і культура ==

=== Просвітницька діяльність ===
 [[Файл:HTNstudyupd.png|thumb|right|Графік, що показує зростання обізнаності суспільства та лікування артеріальної гіпертензії в порівнянні між чотирма дослідженнями [[Національна програма перевірки здоров'я і харчування|NHANES]]<ref name="pmid7607734">{{cite journal |author=Burt VL |title=Trends in the prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in the adult US population. Data from the health examination surveys, 1960 to 1991 |journal=Hypertension |volume=26 |issue=1 |pages=60–9 |year=1995 |month=July |pmid=7607734 |doi= |url=http://hyper.ahajournals.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=7607734 |accessdate=2009-06-05 |author-separator=, |author2=Cutler JA |author3=Higgins M |display-authors=3 |last4=Horan |first4=MJ |last5=Labarthe |first5=D |last6=Whelton |first6=P |last7=Brown |first7=C |last8=Roccella |first8=EJ |archiveurl=https://archive.today/20121220113643/http://hyper.ahajournals.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=7607734 |archivedate=2012-12-20 |deadurl=yes }}</ref>]]
[[Всесвітня організація охорони здоров'я]] визначила артеріальну гіпертензію, або високий артеріальний тиск, як основну причину серцево-судинної смертності. [[Всесвітня ліга гіпертензії]] ([[Всесвітня ліга гіпертензії|ВЛГ]]), організація яка об'єднує 85 національних товариств і ліг з питань гіпертензії, визнала, що понад 50&nbsp;% гіпертоніків в усьому світі не знають про свій стан.<ref name="pmid17534457">{{cite journal |author=Chockalingam A |title=Impact of World Hypertension Day |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=23 |issue=7 |pages=517–9 |year=2007 |month=May |pmid=17534457 |pmc=2650754 |doi= 10.1016/S0828-282X(07)70795-X|url= }}</ref>

* Для розв'язання цієї проблеми ВЛГ почала загальну просвітницьку кампанію з гіпертензії 2005 року і призначила [[17 травня]] кожного року Всесвітнім днем артеріальної гіпертензії ([[Всесвітній день гіпертензії]]).
* За останні три роки, кілька національних товариств були залучені для підготовці до ВДГ і винайшли інноваційні методи розповсюдження інформації про гіпертензію серед громадськості.

2007 рік був рекордним: того року 47 країн-членів ВГЛ узяли участь у ВДГ. Протягом тижня ВДГ у всіх цих країнах співпрацювали місцеві органи влади, професійні товариства, неурядові організації та приватні підприємства для сприяння обізнаності про гіпертензію через залучення кількох [[ЗМІ|засобів масових інформації]] і проведення громадських зборів. Завдяки використанню ЗМІ, таких як [[інтернет]] та [[телебачення]], відомості дісталися більше ніж 250 мільйонів осіб.

У міру набирання обертів кампанією, ВГЛ впевнена, що відомості про гіпертензію можуть досягти майже всіх з понад 1,5 мільярдів людей, які потерпають через підвищений артеріальний тиск.<ref name="pmid18548140">{{cite journal |author=Chockalingam A |title=World Hypertension Day and global awareness |journal=Canadian Journal of Cardiology |volume=24 |issue=6 |pages=441–4 |year=2008 |month=June |pmid=18548140 |pmc=2643187 |doi= 10.1016/S0828-282X(08)70617-2|url= }}</ref>

Тема 2021 року ВГЛ: «Точно вимірюйте власний кров'яний тиск, спостерігайте за ним, живіть довше»<ref>{{Cite web|title=World Hypertension Day|url=https://www.whleague.org/index.php/features/world-hypertension-day|website=www.whleague.org|accessdate=2021-05-14|archive-date=14 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210514215230/https://www.whleague.org/index.php/features/world-hypertension-day}}</ref>

=== Економічний тягар ===
Високий артеріальний тиск є найпоширенішою хронічною медичною проблемою, з приводу якої пацієнти звертаються до центрів первинного медичного обслуговування у США. За даними Американської асоціації серця, прямі і непрямі витрати на високий кров'яний тиск склали 76,6&nbsp;млрд доларів США 2010 року.<ref name = AHA2010>{{cite journal |author=Lloyd-Jones D, Adams RJ, Brown TM, ''et al.'' |title=Heart disease and stroke statistics--2010 update: a report from the American Heart Association |journal=Circulation |volume=121 |issue=7 |pages=e46–e215 |year=2010 |month=February |pmid=20019324 |doi=10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192667 |url=}}</ref> У Сполучених Штатах 80&nbsp;% людей з гіпертензією знають про свій стан і 71&nbsp;% приймають деякі антигіпертензивні препарати. Однак, лише 48&nbsp;% людей, які знають, що у них гіпертензія, відповідно стежать за своїм станом.<ref name = AHA2010 /> Недоліки в діагностиці, лікуванні, або відстеженні високого кров'яного тиску можуть порушити лікування гіпертонії.<ref name="pmid19124418">{{cite journal |author=Alcocer L, Cueto L |title=Hypertension, a health economics perspective |journal=Therapeutic Advances in Cardiovascular Disease |volume=2 |issue=3 |pages=147–55 |year=2008 |month=June |pmid=19124418 |doi=10.1177/1753944708090572 |url=http://tak.sagepub.com/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=19124418 |accessdate=2009-06-20 |archiveurl=https://archive.today/20121204191320/http://tak.sagepub.com/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=19124418 |archivedate=2012-12-04 |deadurl=yes }}</ref> [[Лікар|Медики]] стикаються із багатьма перешкодами на шляху досягнення підтримання здорового артеріального тиску, зокрема опір стосовно вживання декількох препаратів для досягнення цільового артеріального тиску. Люди також зазнають проблем у дотриманні графіків приймання ліків і зміні способу життя. Однак, досягти цільового артеріального тиску можна. Зниження артеріального тиску значно знижує витрати, пов'язані з додатковою медичною допомогою.<ref name="The Economic Impact of Hypertension">{{cite journal |author=William J. Elliott |title=The Economic Impact of Hypertension |journal=The Journal of Clinical Hypertension |volume=5 |issue=4 |pages=3–13 |year=2003 |month=October |doi= 10.1111/j.1524-6175.2003.02463.x |pmid=12826765}}</ref><ref name="pmid18345711">{{cite journal |author=Coca A |title=Economic benefits of treating high-risk hypertension with angiotensin II receptor antagonists (blockers) |journal=Clinical Drug Investigation |volume=28 |issue=4 |pages=211–20 |year=2008 |pmid=18345711 |doi= 10.2165/00044011-200828040-00002|url= }}</ref>

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Джерела ==
* Внутрішня медицина: підручник. В 3-х т., т.1&nbsp;— /К.&nbsp;М.&nbsp;Амосова, О.&nbsp;Я.&nbsp;Бабак, В.&nbsp;М.&nbsp;Зайцева та ін./; за ред. К.&nbsp;М.&nbsp;Амосової.&nbsp;— К.: Медицина, 2008.&nbsp;— 1056 с. ISBN 978-966-8144-64-6 (С.?)
* Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю.&nbsp;М.&nbsp;Пропедевтика внутрішніх хвороб // За ред. В.&nbsp;Ф.&nbsp;Москаленка, І.&nbsp;І.&nbsp;Сахарчук.&nbsp;— К.: Книга плюс, 2007.&nbsp;— 632 с. ISBN 978-966-7619-94-7 (С.?)
* Передерій В. Г., Ткач&nbsp;С.&nbsp;М. Основи внутрішньої медицини. Томи 2-3.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Нова Книга.&nbsp;— 2009—2010.&nbsp;— 784—1006 с. ISBN 978-966-382-227-3 ISBN 978-966-382-231-0 (С.?)
* Артеріальні гіпертензії. Клінічна фармакологія та фармакотерапія / Сергієнко О. О., Регеда М. С., Плешанов Є. В.&nbsp;— Львів, 2009.&nbsp;— 188 с. (С.?)
== Література ==
* [https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/kn_artergipert.pdf АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ. Клінічна настанова] ДЕЦ МОЗУ, 2017

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2953/gipertonichna-xvoroba Гіпертонічна хвороба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310174912/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2953/gipertonichna-xvoroba |date=10 березня 2016 }} // ФЕ

{{бібліоінформація}}

{{Хвороба-доробити}}

[[Категорія:Синдроми]]
[[Категорія:Судинні захворювання]]
[[Категорія:Симптоми захворювань]]
[[Категорія:Гіпертонія| ]]
[[Категорія:Вікові захворювання]]