Перегляд вихідного коду сторінки Балтійське море

{{Море
|назва      = Балтійське море
|зображення = BalticSea March2000 NASA-S2000084115409.png
|ширина зображення = 
|підпис     = 
|область    = [[Атлантичний океан]]
|координати = 
|розташування = [[Північна Європа]]
|висота НРМ = 
|довжина    = 1600
|ширина     = 193
|площа      = 377000
|найбільша глибина = 470
|середня глибина = 55
|прозорість = 
|довжина берегової лінії =  близько 8 тис.
|об'єм      = 21,5 тис.
|площа водозабору = 
|впадаючі річки = 
|впадаюча річка = 
|примітки = 
|commons  = 
}}
[[Файл:Baltic Sea map.png|thumb|300px|Балтійське море, карта]]
[[Файл:Baltic Sea (Darlowo).JPG|thumb|right|300px|Балтійське море]]
[[Файл:Suomi jaakauden jalkeen.png|thumb|200px|Більша частина сучасної Фінляндії є колишнім морським дном, або архіпелагом: рівень моря відразу після останнього льодовикового періоду]]
[[Файл:BalticSea March2000 NASA-S2000084115409.png|200px|thumb|Балтійське море взимку]]
[[Файл:2 SPN 01.jpg|thumb|right|300px|Дюни польського узбережжя]]

'''Балті́йське мо́ре'''&nbsp;— солонувате внутрішнє [[море]] розташоване в північній Європі, між 53°N до 66°N і від 20°E до 26°E. Обмежено [[Скандинавський півострів|Скандинавським півостровом]], континентальною частиною Європи, і [[Данія|данськими]] островами. Має зв'язок зі світовим океаном через [[Каттегат]], [[Ересунн]], [[Великий Бельт]] і [[Малий Бельт]]. Каттегат має продовження через [[Скагеррак]] до [[Північне море|Північного моря]] та [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. Балтійське море штучно пов'язано з Білим морем [[Біломорсько-Балтійський канал|Біломорсько-Балтійським каналом]] і з Північним морем [[Кільський канал|Кільським каналом]]. Балтійське море має на півночі [[Ботнічна затока|Ботнічну затоку]], на північному сході [[Фінська затока|Фінську затоку]], і на сході [[Ризька затока|Ризьку затоку]]. 

== Етимологія ==
[[Тацит]] назвав його ''Mare Suebicum''<ref>[[Tacitus]], [[Germania (book)]]: ''Ergo iam dextro Suebici maris litore Aestiorum gentes adluuntur, quibus ritus habitusque Sueborum, lingua Britannicae propior.''[http://www.thelatinlibrary.com/tacitus/tac.ger.shtml#45] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20030418012844/http://www.thelatinlibrary.com/tacitus/tac.ger.shtml#45|date=18 квітня 2003}}&nbsp;— ''Upon the right of the Suevian Sea the AEstyan nations reside, who use the same customs and attire with the Suevians; their language more resembles that of Britain.''[http://www.gutenberg.org/files/2995/2995-h/2995-h.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201201132636/http://www.gutenberg.org/files/2995/2995-h/2995-h.htm|date=1 грудня 2020}}</ref> від назви германського народу ''Suebi''&nbsp;— [[свеви]]. У часи [[Клавдій Птолемей|Клавдія Птоломея]]&nbsp;— '''Венедська затока'''<ref>'''Венеди''' // [[Енциклопедія історії України]]: у 10 т. / редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] та ін.; [[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України]] [[Національна академія наук України|НАН України]].&nbsp;— м. [[Київ]]: вид. [[Наукова думка|«Наукова думка»]], [[2005]]&nbsp;р.&nbsp;— Т.1 (А–В), С.476.&nbsp;— ISBN 966-00-0415-X {{ref-uk}}</ref>. Першою письмовою згадкою про ''Балтійське море'' (Mare Balticum) був запис німецького літописця одинадцятого століття [[Адам Бременський|Адама Бременського]]. Гіпотези про походження сучасної назви вельми суперечливі. Можливе походження від німецького слова ''belt'', яке наразі використовується для позначення данських проток, [[Великий Бельт]] і [[Малий Бельт]]. У той же час інші вчені стверджують, що ця назва походить від латинської ''balteus'' (протока)<ref name="Latin-etymology">{{sv_icon}} [https://runeberg.org/nfbb/0435.html Project Runeberg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210127092958/https://runeberg.org/nfbb/0435.html |date=27 січня 2021 }}.</ref>. Варто зазначити, що ім'я ''Belts'' може бути пов'язане з данським ''bælte'', що також означає протока. Крім того Адам Бременський пояснив, що море називається так тому, що воно знаходиться біля землі, за назвою ''belt'' (''Balticus, eo quod in modum baltei longo tractu per Scithicas regiones tendatur usque in Greciam''). Можливо, також на назву вплинув легендарний острів, згаданий в [[Природна історія (Пліній)|Природній історії]] у [[Пліній Старший|Плінія Старшого]]. Пліній згадує острів за назвою Балтія (або ''Balcia'') з посиланням на [[Піфей|Піфея]] і [[Ксенофонт]]а. Цілком можливо, що Пліній посилається на острів ''Basilia'' («Королівство») у ''На океані'' Піфея. Балтія також може бути отримано від «belt» в значенні «біля морської протоки».

Є вчені що прийшли до висновку, що назва острова походить від [[Праіндоєвропейська мова|індоєвропейського кореня]] * ''bhel''<ref>http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?single=1&basename=/data/ie/piet&text_number=+129&root=config {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070225150051/http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?single=1&basename=%2Fdata%2Fie%2Fpiet&text_number=+129&root=config |date=25 лютого 2007 }} *''bhel''</ref> білий, справедливий. Інше пояснення полягає в тому, що назва була пов'язана з болотом і спочатку означало «море, затока» на відміну від відкритого моря<ref name="baltu valodas">{{cite book |last=Dini |first=Pierto Umberto |editor= |others=Translated from Italian by Dace Meiere |title= Baltu valodas |origyear=1997 |year=2000 |publisher=Jānis Roze |location=Riga |language=Latvian |isbn= 9984-623-96-3}}</ref>.

[[Давньоруська мова|Давньоруська]] назва&nbsp;— '''Варязьке море'''<ref>'''Географічно-археологічно-етнографічний покажчик''' // [[Літопис руський за Іпатським списком|«Літопис Руський»]], вид. [[Дніпро (видавництво)|«Дніпро»]], м. [[Київ]], [[1989]]&nbsp;р., С.542(В)&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2 {{ref-uk}}</ref>.

У Середні століття назва моря була різною, назва Балтійське море почало домінувати тільки після 16 століття. Використання Балтика та аналогічні терміни для позначення регіону на схід від моря почалося лише в 19 столітті.

=== Назва в різних мовах ===
Балтійське море в античних джерелах зветься ''Mare Suebicum'' (також відоме як ''Mare Germanicum''<ref>[[Hartmann Schedel]] 1493 map [https://web.archive.org/web/20060219105754/http://www.nada.kth.se/~ovidiu/maps/images/1493-schedel-europa.jpg]</ref>) або ''Західне море'', ''Східне море'', ''Балтійське море'' в різних мовах:

* У ''[[Германські мови|германських мовах]]'', крім англійської, '''''Східне Море''''' використовують: [[африкаанс]] (''Oossee''), [[Данська мова|данська]] (''Østersøen''), [[Нідерландська мова|нідерландська]] (''Oostzee''), [[Німецька мова|німецька]] (''Ostsee''), [[Ісландська мова|ісландська]] і [[Фарерська мова|фарерська]] (''Eystrasalt''), [[Норвезька мова|норвезька]] (''Østersjøen'') і [[Шведська мова|шведська]] (''Östersjön''). У [[Давньоанглійська мова|давньоанглійський]] також відома як ''Ostsæ''.
* Крім того, ''[[Балтійсько-фінські мови|балтійсько-фінська]]'' [[фінська мова]] вживає [[Кальки|кальку]] ''Itämeri'' зі шведського «Східне море», незалежно від географії (море на захід від Фінляндії), хоча зрозуміло, оскільки фіни були під шведською владою, від середньовіччя до 1809.
* В іншій балтійсько-фінській мові, [[Естонська мова|естонською]]&nbsp;— '''''Західне Море''''' (''Läänemeri''), згідно з географією (море на захід від Естонії).
* '''''Балтійське море''''' використовує [[Англійська мова|англійська]] (''Baltic Sea''); ''[[балтійські мови]]'' [[Латиська мова|латиська]] (''Baltijas jūra'') і [[Литовська мова|литовська]] (''Baltijos jūra''); ''[[латина]]'' (''Mare Balticum'') і ''[[романські мови]]''&nbsp;— [[Французька мова|французька]] (''Mer Baltique''), [[Італійська мова|італійська]] (''Mar Baltico''), [[Португальська мова|португальська]] (''Mar Báltico''), [[Румунська мова|румунська]] (''Marea Baltică'') й [[Іспанська мова|іспанська]] (''Mar Báltico''); в ''[[Слов'янські мови|слов'янських мовах]]''&nbsp;— [[Польська мова|польська]] (''Morze Bałtyckie'' або ''Bałtyk''), [[Чеська мова|чеська]] (''Baltské moře), [[Хорватська мова|хорватська]] (''Baltičko more''), [[Болгарська мова|болгарська]] (''Балтийско море''), [[Кашубська мова|кашубська]] (''Bôłt'') і [[Російська мова|російська]] (''Балтийское море''); а також в [[Угорська мова|угорській мові]] (''Balti-tenger'').

== Геофізичні дані ==
Балтійське море є слабомінералізованим внутрішнім морем, і є найбільшим басейном солонуватої води у світі (іноді називають [[Чорне море]]). Займає басейн утворений льодовиковою ерозією.

=== Розміри ===
* Довжина&nbsp;— 1600&nbsp;км,
* Середня ширина&nbsp;— 193&nbsp;км,
* Середня глибина&nbsp;— 55&nbsp;м.
* Найбільша глибина&nbsp;— 459&nbsp;м.
* Площа&nbsp;— близько 377 000 км²
* Обсяг&nbsp;— близько 21000 км³
* Довжина берегової лінії&nbsp;— близько 8000 км<ref>{{Cite web |url=http://www.envir.ee/baltics/geograph.htm |title=Архівована копія |accessdate=29 квітня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20050711082232/http://www.envir.ee/baltics/geograph.htm |archivedate=11 липня 2005 |deadurl=yes }}</ref>

=== Морський лід ===
У середньому Балтійське море може покриватися кригою до 45&nbsp;% (максимум) його поверхні. Зазвичай покриті льодом Ботнічна, Фінська, [[Ризька затока|Ризька затоки]] і ''Väinameri'' в естонському [[Архіпелаг|архіпелазі]]. Інші частини Балтійського моря не замерзають при нормальній зимі, за винятком захищених заток і мілководних [[Лагуна|лагун]], на кшталт Курської затоки. Крига досягає найбільшої товщини в лютому або березні; типова товщина льоду в північних районах [[Ботнічна затока|Ботнічної затоки]], становить близько 70&nbsp;см для пакового морського льоду. Товщина знижується далі на південь.

Замерзання починається в північній частині узбережжя [[Ботнічна затока|Ботнічної затоки]], як правило, в середині листопада, досягнувши відкритої акваторії Ботнічної затоки на початку січня. Басейн на південь від Ботнічної затоки, замерзає в середньому в кінці лютого. [[Фінська затока|Фінська]] і [[Ризька затока|Ризька затоки]] замерзають, як правило, в кінці січня.

Товщина криги залежить від того, на скільки сувора зима. Сувора зима може призвести до формування криги навколо [[Данія|Данії]] та південної [[Швеція|Швеції]]. В останні роки зимою лід встановлюється тільки на півночі і сході моря.

У [[Фінська затока|Фінській]] і Ботнічній затоці, як правило, крига скресає наприкінці квітня, на сході Фінської затоки інколи зберігається до травня. У північній частині Ботнічної затоки крига зазвичай зберігається до кінця травня.

Протягом зими, [[припай|припаю]], через прибережний лід [[Порт морський|порти]] недоступні без послуг [[криголам]]ів. Вітри з [[Пак (лід)|пакового]] льоду утворюють великі (історично зафіксовано до 15 м) [[тороси]].

Крижаний покрив корисний для декількох видів тварин ([[нерпа]]) і рослин.

=== Гідрографія ===
Балтійське море скидає воду через [[Данські протоки]], проте існує компенсаційна течія&nbsp;— потік комплексу. Поверхневий шар солонуватої води об'ємом 940 км³ на рік прямує у [[Північне море]]. Через різницю в солоності, донна течія солонішої води рухається в протилежному напрямку і приносить 475 км³ на рік. Перемішування води відбувається вельми повільно, через що відбувається [[стратифікація (гідрологія)|стратифікація]]&nbsp;— солона вода залишається на глибині 40-70&nbsp;м. Циркуляція води відбувається проти годинникової стрілки: на північ уздовж східного узбережжя, і в південному напрямку вздовж західного узбережжя (Alhonen 88).

На відміну від відтоку та притоку з узбережжя відбувається виключно за рахунок прісної води. Балтійське море приймає понад 250 водостоків, басейн має площу близько 1,6&nbsp;млн км², приймаючи об'єм 660 км³ на рік. Балтика приймає повноводні річки Північної [[Європа|Європи]], такі, як [[Одра|Одер]], [[Вісла]], [[Німан]], [[Західна Двіна|Даугава]] і [[Нева]]. Додаткове надходження прісної води відбувається через позитивний баланс опадів над випаровуванням.

Важливим чинником є приток солоної води з Північного до Балтійського моря. Такий приток, важливий для Балтійської екосистеми у зв'язку з принесенням кисню до Балтійських глибин, що відбувалося в середньому раз на чотири-п'ять років до 1980-х. В останні десятиліття вони стали менш частими. Останні три відбулися у 1983, 1993 та 2003 роках свідчить про нове надходження протягом приблизно десяти років.

Рівень води в цілому набагато більше залежить від нагонів вітру, ніж від припливних ефектів. Тим не менш, припливні течії виникають у вузьких протоках у західній частині Балтійського моря.

=== Солоність ===
У Балтійському морі солоність значно менша, ніж в океані (в середньому 3,5&nbsp;%, або 35&nbsp;‰). У результаті великого стікання прісних вод з навколишніх теренів, що на рік становить одну сорокову від його загального обсягу, (обсяг басейну становить близько 21000&nbsp;км³ і річне стікання становить близько 500&nbsp;км³). У відкритій акваторії в центральному басейні мають солоність від 6 до 8&nbsp;‰. У закритих затоках з великими надходженням прісної води, як, наприклад, Фінська затока в гирлі Неви і Ботнічній затоці поруч з гирлом Луле, Торніо і Кемі, солоність значно менша. На глибині 40-70&nbsp;м, солоність становить від 10 до 15&nbsp;‰ у відкритій акваторії Балтійського моря, і більша, ніж у Данських проток.

Поруч з Данськими протоками солоність близька до солоності Каттегату, але нижча за океанічну, оскільки солонувата вода, що надходить протоками, вже змішана з великою кількістю стікаючої води. Солоність поступово зменшується в напрямку з півночі і сходу. У північній частині Ботнічної затоки вода малосолена та багато прісноводних видів живуть в морі. Ступень солоності корелюється з температурою. Ці два чинники обмежують багато видів тварин і рослин у відносно вузькому регіоні Балтійського моря.

Найсолоніша вода вертикально [[стратифікація (гідрологія)|стратифікована]] у товщі води на півночі, створюючи перешкоди для обміну киснем та поживними речовинами. Там розвивається повністю окреме морське середовище<ref>{{PDFlink|[http://www.ices.dk/projects/balticsea/baltic%20sea-rse%20thulin%20and%20andrusaitis.pdf The Baltic Sea: It's Past, Present and Future]|352&nbsp;[[Кібібайт|KiB]]}}, Jan Thulin and Andris Andrushaitis, Religion, Science and the Environment Symposium V on the Baltic Sea (2003).</ref>.

=== Температурний режим ===
'''[[Температура]]''' поверхневих шарів води влітку у [[Фінська затока|Фінській затоці]] становить 15-17&nbsp;°C, в [[Ботнічна затока|Ботнічній затоці]]&nbsp;— 9-13&nbsp;°C, в центрі моря&nbsp;— 14-17&nbsp;°C. Зі збільшенням глибини температура повільно знижується до глибини [[термоклин]]у (20-40 метрів), де відбувається різкий стрибок до 0,2-0,5&nbsp;°C, потім температура росте, досягаючи біля дна 4-5&nbsp;°C.

<center>
{| class="wikitable" width="80%"
|+Середня температура води по горизонтам °C <br/>(Центр [[Фінська затока|Фінської затоки]] {{coord|60|9|N|26|58|E|scale:20000000}}; дані за 1900—2004&nbsp;рр.):<ref>{{cite web|author=|date=|url=http://data.oceaninfo.info/atlas/Balt/3_watertemp_gridfields_mon1_hor0.html|title=oceaninfo|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/616J6heNC?url=http://data.oceaninfo.info/atlas/Balt/3_watertemp_gridfields_mon1_hor0.html|archivedate=2011-08-21|deadurl=yes}}</ref>
|-
|width="10%"|'''Горизонт''' м ||width="7.5&nbsp;%"|'''Січень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Лютий''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Березень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Квітень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Травень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Червень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Липень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Серпень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Вересень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Жовтень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Листопад''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Грудень'''
|-
|'''0'''||style="text-align:center;{{Температура водойми/рядок|1}}"| 0,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|-0,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|1}}"|0,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|10,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|15}}"|15,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|16}}"|16,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|14}}"|13,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|9}}"|8,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,0
|-
|'''10'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|7,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|13}}"|13,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|15}}"|14,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|12}}"|12,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|8,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|6,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,1
|-
|'''20'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|1}}"|0,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|-0}}"|0,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|-0}}"|0,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|7}}"|7,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|7,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|10,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|8,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|6,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,3
|-
|'''30'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|1}}"|1,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|0}}"|0,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|1}}"|1,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|7,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|6,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,4
|-
|'''50'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|2,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,9
|}

{| class="wikitable" width="80%"
|+Середня температура води по горизонтам °C <br/>(для точки {{coord|56|30|N|19|30|E|scale:20000000}}; дані за 1900—2004&nbsp;рр.):<ref>{{cite web|author=|date=|url=http://data.oceaninfo.info/atlas/Balt/3_watertemp_stats_table_8621569TWMR.html|title=oceaninfo|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/616J7FIlz?url=http://data.oceaninfo.info/atlas/Balt/3_watertemp_stats_table_8621569TWMR.html|archivedate=2011-08-21|deadurl=yes}}</ref>
|-
|width="10%"|'''Горизонт''' м ||width="7.5&nbsp;%"|'''Січень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Лютий''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Березень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Квітень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Травень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Червень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Липень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Серпень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Вересень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Жовтень''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Листопад''' ||width="7.5&nbsp;%"|'''Грудень'''
|-
|'''0'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|11}}"|11,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|16}}"|15,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|17}}"|17,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|14}}"|13,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|11}}"|10,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|8,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,8
|-
|'''10'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|9,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|15}}"|14,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|17}}"|16,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|14}}"|13,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|10,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|8,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,8
|-
|'''20'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|7}}"|6,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|10,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|14}}"|13,5||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|13}}"|13,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|10,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|8,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,8
|-
|'''30'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|2,6||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|7}}"|6,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|10}}"|10,3||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|8}}"|8,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,8
|-
|'''50'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|3,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|2,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|1,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|2}}"|2,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|2,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|3}}"|3,2||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|6}}"|5,7
|-
|'''100'''||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5
}}"|5,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,1||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|4}}"|4,4||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,0||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,7||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,8||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|4,9||style="text-align: center;{{Температура водойми/рядок|5}}"|5,1
|}
</center>

== Географічні дані ==

=== Поділ ===
Північна частина Балтійського моря, відома як [[Ботнічна затока]], найпівнічніша частина затоки зветься [[Ботнічна бухта|Ботнічною бухтою]]. Південніше Ботнічна затока зветься [[Ботнічне море|Ботнічним морем]], ще південніше знаходиться [[Аландське море]]. Через [[Фінська затока|Фінську затоку]] [[Санкт-Петербург]] має вихід у Балтійське море. У [[Ризька затока|Ризькій затоці]] знаходиться латвійська столиця [[Рига]] та естонський острів [[Сааремаа]].

[[Північне Балтійське море]] лежить між регіоном [[Стокгольм]]у, південно-західною Фінляндією та Естонією. [[Готландський басейн|Західній та Східний Готландський басейн]] є провідною частиною Центрального Балтійського моря або власне Балтики. [[Борнхольмський басейн]] є районом на схід від [[Борнхольм]]у, і менший [[Арконський басейн]] простирається від Борнхольму до данських островів [[Фальстер]] і [[Зеландія (острів)|Зеландія]].

На півдні [[Гданська затока]] знаходиться від [[Хельська коса|Хельської коси]] на польському узбережжі і до [[Земландський півострів|Земландського півострова]] в [[Калінінградська область|Калінінградській області]]. [[Померанська бухта]] лежить на північ від островів [[Узедом (острів)|Узедом]] і [[Волін (острів)|Волін]], на схід від острова [[Рюген]]. Між Фальстером та німецьким узбережжям лежать [[Мекленбурзька бухта]] і [[Любецька бухта]]. У західній частині Балтійського моря є [[Кільська бухта]]. Три [[Данські протоки]], [[Великий Бельт]], [[Малий Бельт]] і [[Ересунн]], з'єднують Балтійське море з [[Каттегат]]ом і [[Скагеррак]]ом й далі з [[Північне море|Північним морем]].

== Геологічна історія ==
{{seealso|Геологія Балтійського моря}}
{{Еволюція Балтійського моря}}
Балтійське море дещо нагадує русло, з двома притоками, у Фінський і Ботнічній затоці. Геологічні дослідження показують, що за часів [[пліоцен]]у замість Балтійського моря, була широка рівнина навколо великої річки [[Ерідан (геологія)|Ерідан]]. Кілька заледенінь у [[плейстоцен]]і перетворили річище у морський басейн.

== Топоніми ==

=== Острови ===
[[Фюн]], [[Зеландія (острів)|Зеландія]], [[Борнхольм (острів)|Борнхольм]], [[Узедом (острів)|Узедом]], [[Рюген]], [[Еланд]], [[Готланд]], [[Сааремаа]], [[Хіюмаа]], [[Волін (острів)|Волін]].

=== {{anchor|Затоки}}Найбільші затоки ===
[[Ботнічна затока|Ботнічна]], [[Фінська затока|Фінська]], [[Ризька затока|Ризька]], [[Гданська затока|Гданська]], [[Курська затока|Курська]]

=== Головні річки ===
[[Нева]], [[Вісла]], [[Кемі]], [[Одер]], [[Німан]]

=== Головні порти ===
[[Щецин]], [[Гданськ]] ([[Польща]]), [[Клайпеда]] ([[Литва]]), [[Санкт-Петербург]], [[Калінінград]] ([[Росія]]), [[Гельсінкі]] ([[Фінляндія]]), [[Стокгольм]] ([[Швеція]])

== Клімат ==
Акваторія моря лежить в перехідній зоні від [[Морський клімат|морської]] до [[Континентальний клімат|континентальної області]] [[Помірний кліматичний пояс|помірного кліматичного поясу]]<ref name="Атлас7"/>. Увесь рік панують [[помірні повітряні маси]]. Переважає [[Західні вітри|західний перенос]]. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє, на півночі&nbsp;— надмірне. Цілий рік переважає [[циклон|циклонічна діяльність]], [[погода]] мінлива, часті [[шторм]]и. Достатньо тепла зима з нестійкою дощовою погодою, сильними вітрами; літо досить прохолодне з більш лагідною погодою<ref name="ФГАМ1964"/>.

=== Протоки ===
* [[Ересунн]]
* [[Кваркен Північний]]
* {{нп|Кваркен Південний|||South Kvarken}}
* [[Великий Бельт|Великий]] та [[Малий Бельт]]
* [[Скагеррак]]
* [[Каттегат]]

== Біологія ==
Акваторія моря утворює самостійний [[екорегіон]] Балтійського моря бореальної північноатлантичної морської зоогеографічної провінції<ref name="Spalding2007"/>. [[Зоогеографічне районування|Зоогеографічно]] донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м належить до [[Атлантична бореальна біогеографічна область|атлантичної області]] бореальної зони<ref name="ЖЖ1"/>.

== Див. також ==
* [[Балтика (значення)]]
* [[Список островів Балтійського моря]]
* [[Список островів Німеччини]]
* [[Список риб Балтійського моря]]

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="ФГАМ1964">{{ФГАМ, 1964}}</ref><!--http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam-->

<ref name="ЖЖ1">{{ref-ru}} [[Жизнь животных]]. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора [[Зенкевич Лев Олександрович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Зенкевича]].&nbsp;— {{М.}} : Просвещение, 1968.&nbsp;— с. 576.</ref>

<ref name="Spalding2007">{{ref-en}} ''Mark D. Spalding'' et al. [http://bioscience.oxfordjournals.org/content/57/7/573.abstract Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.] [[BioScience]] Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707</ref>

<ref name="Атлас7">Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач [[Скуратович Олег Ярославович|Скуратович О. Я.]]&nbsp;— {{К.}} : [[ДНВП «Картографія»]], 2008.</ref>
}}

== Література ==
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Воскресенский С. С., Леонтьев О. К., Спиридонов А. И. и др. |заголовок=Геоморфологическое районирование СССР и прилегающих морей: Уч. пособие |місце={{М.}} |видавництво=[[Высшая школа]] |рік=1980 |сторінок=343 |isbn= |ref=Воскресенский С. С. и др. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Вопросы экологии Балтийского моря |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво= |рік=1989 |сторінок=36 |isbn= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Геоморфология СССР. Дальний Восток и берега морей, омывающих территорию СССР |відповідальний=Под ред. А. А. Асеева, С. С. Коржуева |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=Наука |рік=1982 |сторінок=277 |isbn= |ref=Асеев А. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Геоэкология шельфа и берегов морей России |відповідальний=Под ред. Н. А. Айбулатова |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=Ноосфера |рік=2001 |сторінок=427 |isbn= |ref=Айбулатов Н. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Егорьева А. В. |заголовок=Балтийское море |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=[[Географгиз]] |рік=1961 |сторінок=96 |isbn= |ref=Егорьева А. В. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Зенкевич Л. А. |заголовок=Биология морей СССР |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во АН СССР |рік=1963 |сторінок=739 |isbn= |ref=Зенкевич Л. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Кондрин А. Т., Косарев А. Н., Полякова А. В. |заголовок=Экологическое состояние морей России |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во МГУ |рік=1993 |сторінок= |isbn= |ref=Кондрин А. Т. и др. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Обзор экологического состояния морей СССР и отдельных районов Мирового океана за 1989 г |місце={{Л.}} |видавництво=[[Гидрометеоиздат]] |рік=1990 |сторінок=174 |isbn= |ref= }}

== Посилання ==
* 
{{Моря}}
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Географія|Океанологія|Європа}}

[[Категорія:Моря Атлантичного океану]]
[[Категорія:Балтійське море| ]]
[[Категорія:Моря Європи]]
[[Категорія:Екорегіони Данії]]
[[Категорія:Екорегіони Естонії]]
[[Категорія:Екорегіони Фінляндії]]
[[Категорія:Екорегіони Німеччини]]
[[Категорія:Екорегіони Латвії]]
[[Категорія:Екорегіони Литви]]
[[Категорія:Екорегіони Польщі]]
[[Категорія:Екорегіони Європейської частини РФ]]
[[Категорія:Екорегіони Швеції]]