Перегляд вихідного коду сторінки Битва біля Арсійського лісу

{{Картка:Збройний конфлікт
|конфлікт = Битва біля Арсійського лісу
|командувач2 = [[Тарквіній Гордий]]<br>[[Аррунт Тарквіній (син Тарквінія Гордого)|Аррунт Тарквіній]]  †<br>[[Тит Тарквіній]]<br>[[Секст Тарквіній]]
|дата1 = [[509 до н.е.]]
|місце = [[Арсійський ліс]] ([[Лацій]]), [[Італія]]
|результат = Перемога римлян
|сторони1 = [[Римська республіка]]
|сторони2 = [[Тарквіній Гордий]]<br>[[Вейї]]<br>[[Тарквінії]] (місто)
|командувач1 = [[Луцій Юній Брут]]  †<br>[[Публій Валерій Публікола (консул 508 до н. е.)|Публій Валерій Публікола]]
|підпис = 
|формування1 = 
|формування3 = 
|сили1 = 
|сили2 = 
|втрати1 = 
|втрати2 = 
|втрати3 = 
|примітки = 
}}
'''Битва біля Арсійского лісу'''&nbsp;— легендарна битва, яку вважають першою за всю історію [[Римська Республіка|Римської республіки]]. Ця битва відбулася в 509 році до н.&nbsp;е. між Тарквінієм, його синами, етруськими містами Вейї і Тарквінії з одного боку, та з Римською республікою на чолі з [[Публій Валерій Публікола (консул 508 до н. е.)|Публієм Валерієм Публіколою]] та [[Луцій Юній Брут|Луцієм Юнієм Брутом]] з іншого. Закінчилася перемогою [[Стародавній Рим|Рима]].

== Передісторія ==
{{Main|:Повалення Римської монархії}}
У 509 році до н.е відбулося повалення царського режиму в [[Стародавній Рим|Стародавньому Риму]] через деспотичний характер правління останнього царя&nbsp;— [[Тарквіній Гордий|Тарквінія Гордого]] та особливо після вчинку його сина, [[Секст Тарквіній|Секста Тарквінія]], який зґвалтував благородну жінку [[Лукреція|Лукрецію]]. Після цього вчинку [[Луцій Юній Брут]] очолив повстання проти царя, і результатом було вигнання Тарквінія Гордого разом із сім'єю. Луцій Юній Брут та Коллатин стали першими консулами, тим самим заснувавши [[Римська республіка|Римську республіку]]. Але після вигнання Тарквініїв боротьба не закінчилась. Тарквіній Гордий спочатку намагався повернутися до Риму за допомогою змови знатної молоді, серед яких були і сини Брута, однак змовників було викрито і страчено. Внаслідок цих подій Тарквіній звернувся за допомогою до [[етруски|етрусків]] для боротьби з Римом.<ref>Ковалев С.&nbsp;И.&nbsp;История Рима.&nbsp;— Л.: «Издательство Ленинградского университета», 1986</ref>

== Хід битви та результати ==
Як вже згадувалося вище, [[Тарквіній Гордий|Тарквіній]] та його сини вирушили за допомогою до етрусків. Після його промов та закликів, етруські міста Вейї і Тарквінії надали значну військову допомогу, а з інших міст приєдналися добровольці та найманці. Коли Тарквіній з військом рушили в похід, їм назустріч вирушила римська армія. Консули [[Луцій Юній Брут|Брут]] та [[Публій Валерій Публікола (консул 508 до н. е.)|Публікола]] разом із військом переправились через [[Тибр]] і зустріли царську армію біля Арсійського лісу. За Діонісієм Галікарнаським, сили обох сторін були однакові. За Лівієм, Брут командував кавалерією, що йшла попереду, а [[Публій Валерій Публікола (консул 508 до н. е.)|Публікола]] командував піхотою. Згідно з [[Діонісій Галікарнаський|Діонісєм Галікарнаським]], по центру була розміщена [[піхота]], а по флангах&nbsp;— кіннота. Публікола командував правим крилом, яке стояло напроти вейентів, а Брут&nbsp;— лівим&nbsp;— напроти тарквінійців, якими керували сини Тарквінія.<ref name="SPQR"> Ливий. II. 6; Дионисий Галикарнасский. Римские древности. V. 14—15</ref> . Спочатку відбулася сутичка між кіннотою двох сторін, але вона не принесла результату і обидві кавалерії повернулися до своїх таборів. Після того, [[Аррунт Тарквіній (син Тарквінія Гордого)|Аррунт]] разом із Брутом першими зійшлись у двобої на конях. Вони нанесли один одному важкі рани, і в результаті обоє загинули. Далі в бій вступила решта військ. Бій тривав із перемінним успіхом, жодна із сторін не перемогла: правий [[фланг]] римлян, яким керував Валерій, розгромили вейентів і переслідували їх до табору, однак [[Тит Тарквіній|Тит]] і [[Секст Тарквіній|Секст]] Тарквінії завдали поразки лівому флангу римлян і гнали їх аж до укріпленого табору. Потім, згідно із Діонісієм, сини Тарквінія з військом намагалися взяти табір, однак [[тріарії]], що були в таборі, зуміли дати відсіч.<ref name="SPQR" />.

Тож бій закінчився в нічию, обидві сторони зазнали важких втрат і повернулися до своїх таборів. Плутарх додає, що погана погода зупинила бій<ref name="caligula"> Плутарх. Попликола, 9</ref>. Римляни через великі втрати впали духом, були думки покинути табір на наступний день. Потім у творах античних джерел стаются міфологічні події: раптом обидві армії почули вночі нелюдський голос, який промовив, що в етрусків на одного полеглого більше, тож перемога за римлянами.<ref name="caligula"/><ref name="ager">Ливий. II. 7, 2; Дионисий Галикарнасский. Римские древности. V. 16</ref>

За Лівієм, це був голос бога [[Сільван]]а, на думку Діонісія&nbsp;— [[Фавн]]а. Після цією події, Лівій пише, що етруски втекли на світанку, Діонісій повідомляє, що Публікола, натхненний словами Фавна, напав і знищив табір [[Етруски|етрусків]]. За Плутархом, частина етруського війська втікла і залишилося тільки 5 тисяч воїнів, які потрапили в полон. Плутарх також дає інформацію про втрати: етруски&nbsp;— 11 300 чоловік, у римлян&nbsp;— на 1 менше.<ref name="caligula" />
Після битви Публікола справив тріумф, причому перший в'їхав до Риму на колісницю з чотирма кіньми<ref>Плутарх. Попликола, 10</ref>. Брут був урочисто похований, траур за ним тривав рік. Однак після поразки Тарквіній не полишив наміру заволодіти Римом і звернувся до етруського царя [[Порсена|Порсени]] за військвою допомогою.<ref name="ager" />

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Література та джерела ==
* Ковалев С.&nbsp;И.&nbsp;История Рима.&nbsp;— Л.: «Издательство Ленинградского университета», 1986
* Тит Лівій «Історія Риму від заснування міста, II.»
* Плутарх «Порівняльні життєписи. Публікола»
* Діонісій Галікарнаський «Римські старожитності, V.»


[[Категорія:Битви Римської республіки]]
[[Категорія:Битви VI століття до н. е.]]
[[Категорія:Битви в Італії]]
[[Категорія:509 до н. е.]]