Перегляд вихідного коду сторінки Битва під Батогом

{{Otheruses|Батіг}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict     = Битва під Батогом
|partof       = [[Хмельниччина]]
|image        = Massacre_of_Polish_captives_after_the_battle_of_Batoh_1652.jpg
|size         = 325пкс
|caption      = Страта полонених поляків
|date         = [[1 червня|1]]—[[2 червня]], [[1652]] року
|place        = [[Четвертинівка]], [[Вінницька область]], [[Україна]]
|result       = перемога Козацько-Татарського війська
|combatant1   = {{Cossack Hetmanate (1649 - 1764)}} <br/> {{CKh (1449 – 1783)}}
|combatant2   = {{PLC}}
|commander1   = [[Файл:Alex K Chmelnitskyi.svg|26px]][[Богдан Хмельницький]] <br/> [[Файл:Alex K Chmelnitskyi.svg|26px]][[Тиміш Хмельницький]]<br/>[[Іван Богун]]<br/>[[Золотаренко Іван Никифорович|Іван Золотаренко]]<br/>[[Аділь Ґерай|Нуреддин-султан]]<br/>[[Карач-бей]]
|commander2   = [[Файл:POL COA Kalinowa.svg|26px]][[Мартин Калиновський|Марцін Калиновський]]
|strength1    = До 12 000 (козаки)<br/>8 000-10 000 (татарська кіннота)
|strength2    = 9 000 (кіннота) <br/>4 500 (піхота) <br/> разом із табірною челяддю<br/> до 20 тисяч<ref>''Tomasz Ciesielski.'' Od Batohu do Żwanca… s. 22-23</ref>
|casualties1  = Невідомо
|casualties2  = [[Мартин Калиновський|Марцін Калиновський]]<br/> 8 000-10 000 вбитими,<br/> до 15 000 разом з челяддю<br/>з них 3 000-5 000 замордованих полонених
}}
'''Би́тва під Батого́м''' (22—23 травня ([[1 червня|1]]—[[2 червня]]) [[1652]] року)&nbsp;— бій союзної армії [[Гетьманщина|Війська Запорозького]] і [[Кримське ханство|Кримського Ханства]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] проти війська [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] під командуванням [[Калиновський Мартин|Марціна Калиновського]]. Битва була однією з важливих подій в ході [[Хмельниччина|Хмельниччини]], завершилася перемогою союзників.

Відбулася під горою Батіг біля сучасного [[село|села]] [[Четвертинівка|Четвертинівки]] [[Тростянецький район (Вінницька область)|Тростянецького району]] на [[Вінницька область|Вінниччині]].

== Передумови ==
Невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651 року, призвела до тяжкої [[Білоцерківський мирний договір 1651|Білоцерківської угоди]]. Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. В Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь, наприкінці 1651 року на Надніпрянщині, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання. Не без згоди Богдана Хмельницького керував цими виступами [[наказний гетьман]] [[Степан Пободайло]]. У травні 1652 року спалахнули повстання на Київщині і Брацлавщині. Польсько-шляхетська залога на чолі з [[воєвода|воєводою]] [[Кисіль Адам|Адамом Кисілем]] змушена була покинути [[Київ]]. Протестували незадоволені складанням зменшеного реєстру [[козаки]], більша частина з яких мала повернутися в підданство до панів. [[Річ Посполита]] прагнула знищити [[Гетьманщина|Гетьманщину]] як державу та поновити на її землях колишнє колоніальне становище.

Наприкінці квітня 1652 року, у [[Чигирин]]і відбулася таємна нарада [[гетьман]]а зі [[Козацька старшина|старшинами]], де було вирішено готуватися до воєнних дій із [[Польща|Польщею]]. За попередньою домовленістю, кримський [[Хан (титул)|хан]] прислав до кордонів [[Україна|України]] татарські загони. Приводом до початку воєнних дій, стало порушення молдавським господарем [[Василь Лупул|Василем Лупулом]] союзного договору.

Навесні 1652 року загін [[Тимофій Хмельницький|Тимоша Хмельницького]] вирушив до [[Молдова|Молдови]], щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і [[Лупул-Хмельницька Розанда|Розандою]]&nbsp;— донькою [[Василь Лупул|Василя Лупула]] й домогтися виконання умов українсько-молдовського договору.

== Підготовка ==
Польський уряд, дізнавшись про плани Т. Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Марціну Калиновському розгромити [[козак]]ів. Поблизу Батога на березі [[Південний Буг|Південного Бугу]], в долині недалеко від міста [[Ладижин]]а Марцін Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 50-тисячним військом (12 тисяч [[кіннота|кінноти]], 8 тисяч [[жовнір]]ів та близько 30 тисяч озброєних слуг), в якому було багато іноземних найманців. Перед табором була річка, на флангах ліси й болота, за табором&nbsp;— гора Батіг.

Богдан Хмельницький дізнався про польські наміри. Приспавши увагу польського командування повідомленням про похід у Молдавію начебто невеликого загону козаків, зібрав військо, щоби завдати удару по поляках. У військо входили [[Чигиринський полк|Чигиринський]], [[Черкаський полк|Черкаський]], [[Корсунський полк|Корсунський]] і [[Переяславський полк]]и та татарська кіннота (близько 15 тисяч) під проводом [[Нуреддин|Нуреддина]].

== Хід битви ==
[[Файл:Batig_shema_butvu.JPG|left|thumb|200 px|Схема битви під Батогом]]
22 травня ([[1 червня]]) козацькі війська і кримськотатарські загони переправилися через Буг, непомітно підійшли до польського табору в урочищі [[Батіг (село)|Батіг]] між річками Буг та [[Соб]]. На північний захід від табору з'явився передовий невеликий татарський полк, який розмістився в селі [[Побірка]]&nbsp;— польська кіннота першою здійснила напад на татар. Поляки вибили татар із поля; потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до початкових позицій. Кавалерійські дії тривали впродовж цілого дня. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Із заходу підійшли головні сили української армії, розпочався вирішальний [[штурм]] польського табору вранці 23 травня (2 червня).

З півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою здолало опір супротивника, увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася, розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, ''Марцін Калиновський наказав німецьким [[піхота|піхотинцям]] відкрити вогонь по утікачах.'' Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон. Тиміш дав наказ підпалити копиці сіна&nbsp;— поле бою освітили.

Заволодівши серединою табору, козаки притьмом пішли на приступ [[редут]]ів, де закріпилися німці&nbsp;та до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися; після прориву їхньої оборони козаками [[Іван Богун|Івана Богуна]] доля битви була вирішена. Армія [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] була розгромлена вщент, сам М. Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули. Також загинули комендант німецької піхоти [[Сигізмунд Пшиємський]], брат майбутнього короля [[Ян III Собеський|Яна ІІІ Собеського]] [[Собєський Марко|Марек]] та інші шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків (з них за різними оцінками від 3000 до 5000 [[Крилаті гусари|крилатих гусарів]]). Врятуватися від погрому вдалося не більш як 1500 польської кінноти. Точні втрати козаків та татар в цій битві невідомі, але навряд-чи вони були більше тисячі.

''Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у Нуреддин-султана за 50 тисяч [[Талер|талерів]] всіх полонених поляків і наказав їх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за [[Битва під Берестечком|Берестечко]]. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч полонених (жовнірів і челяді), попри протест татар і частини козацької старшини''{{Джерело?}}''.''

== Наслідки ==
* Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою [[Ганнібал]]а [[Битва під Каннами|під Каннами]] у 216&nbsp;році до н.&nbsp;е.. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами [[Білоцерківський мирний договір 1651|Білоцерківського мирного договору]], кордон знову проліг по річці [[Случ (притока Горині)|Случ]], як і за умовами [[Зборівський мир|Зборівської угоди 1649 року]]. Переможна битва під Батогом, викликала повсюдні повстання козацької України проти шляхти&nbsp;— до початку липня на всіх землях України відновлюється діяльність національних органів влади.

* Після цієї перемоги шляхтичі почали спішно втікати до Польщі, за її межі&nbsp;— боялись помсти козаків. Однак як згадувалось пізніше, на заході України, лютувала [[чума]]. Богдан Хмельницький не зміг піти на Варшаву.

* Перемога козаків у цій битві і наступна облога фортеці у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] змусили Василя Лупула виконати вимоги Богдана Хмельницького. Союз України з Молдавією було скріплено шлюбом Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул, що відбувся в [[Ясси|Яссах]] 21 (31) серпня 1652 року.

* Події в Молдавії викликали занепокоєння у Польщі (втрачала свого союзника), в сусідніх країнах&nbsp;— [[Трансільванія|Трансільванії]] та [[Австрія|Австрії]]. Внаслідок перемоги козацького війська під Батогом, зміцнилося міжнародне становище України.

== Вшанування ==
В перших числах січня 2015 року, почав працювати Музей Батозької битви у Четвертинівці<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/muzey_batozkoii_bitvi_stvorili_na_vinnichchini_2008312 Музей Батозької битви створили на Вінниччині]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

== Галерея ==
{{gallery
|lines=3
|Зображення:Batig Battle Monument near Chetvertynivka 1 Ukraine.JPG|Пам'ятник про битву під Батогом на в'їзді до с. [[Четвертинівка|Четвертинівки]]
|Зображення:Batig Battle Monument near Chetvertynivka 2 Ukraine.JPG|Надпис на пам'ятнику про битву під Батогом на в'їзді до с. [[Четвертинівка|Четвертинівки]]
|Зображення:Chetvertynivka Batig Battle Well 1.jpg|Пам'ятний знак біля козацької криниці на р. Батіг 
|Зображення:Chetvertynivka Batig Battle Well 2.jpg|Козацька криниця на околиці [[Четвертинівка|Четвертинівки]]  
|Зображення:Chetvertynivka Batig Battle Mevorial 1.jpg|Меморіал на місці Битви під Батогом   
|Зображення:Chetvertynivka Batig Battle Mevorial 2.jpg|Меморіал на місці Битви під Батогом
}}

== Література ==
[[Файл:Batog R.jpg|right|250px|thumb|Ювілейна монета номіналом у 5 гривень «[[350-річчя битви під Батогом (монета)|350-річчя битви під Батогом]]». Реверс]]
* {{УРЕ}}
* {{МСІУ}}
* ''Петровський М. Н.'' Визвольна війна українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії.&nbsp;— К., 1940.
* Історія Української РСР, т. 1.&nbsp;— К., 1955.
* ''Грушевський М. С.'' Історія України-Русі.&nbsp;— Т. ІХ.&nbsp;— Кн. І.&nbsp;— К., 1996.&nbsp;— С. 430—440.
* ''Смолій В. А.,Степанков В. С.'' Богдан Хмельницький.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— С. 309—311.
* ''Стороженко І. С.''&nbsp;Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття.&nbsp;— Дніпропетровськ, 1996.&nbsp;— С. 274—282.
* ''Рибалка І. К.'' Історія Української РСР. Дорадянський період. Київ: Вища школа, 1978. с. 149—150.
* Історія Української РСР.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1979.&nbsp;— С. 51-52.
* ''[[Радослав Сікора|Сікора Р.]]'' З історії польських крилатих гусарів.&nbsp;— Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7.
* [[Радослав Сікора]]: ''Крилаті гусари Яна Собеського''. Київ: ''Дух і літера'', 2013. ISBN 978-966-378-311-6.
* ''Степанков В. С.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Stepankov_Valerii/Dokumentalni_i_epistoliarni_dzherela_doslidzhennia_Batozkoi_bytvy_zblyzka Документальні й епістолярні джерела дослідження Батозької битви зблизька] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180117070155/http://chtyvo.org.ua/authors/Stepankov_Valerii/Dokumentalni_i_epistoliarni_dzherela_doslidzhennia_Batozkoi_bytvy_zblyzka |date=17 січня 2018 }} / В.&nbsp;С.&nbsp;Степанков // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки ; [редкол.: В.&nbsp;С.&nbsp;Степанков (відп. ред.), С.&nbsp;А.&nbsp;Копилов (заст. відп. ред.), В.&nbsp;В.&nbsp;Газін (відп. секретар) та ін.].&nbsp;— Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013.&nbsp;— Т. 23: На пошану професора С.&nbsp;А.&nbsp;Копилова.&nbsp;— С. 127—135.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* ''В.&nbsp;С.&nbsp;Степанков''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Batozka_bytva_1652  БАТОЗЬКА БИТВА 1652&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160428072727/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Batozka_bytva_1652 |date=28 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1|201}}
* [http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm ''Самійло Величко''. Літопис] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080109091216/http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm |date=9 січня 2008 }}
* [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90416.htm ''М.Грушевський.'' Історія України-Руси. Том IX. Розділ IV. С. 16.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060408215257/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90416.htm |date=8 квітня 2006 }}
* [http://www.uarmy.com.ua/ALMANAH/ALMANAH02/article09/art9.html Військово-історичний альманах, число 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070313121015/http://www.uarmy.com.ua/ALMANAH/ALMANAH02/article09/art9.html |date=13 березня 2007 }} (''[[Ленченко Володимир Олександрович|Володимир Ленченко]].'' Польський Табір під Батогом (1652))
* [http://tyzhden.ua/History/55889/PrintView  ''Ярослав Століцький''. Криваве сватання // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305014158/http://tyzhden.ua/History/55889/PrintView |date=5 березня 2016 }}
* [http://www.library.vn.ua/publications/2002/kxmeln02.html Славетна перемога. До 350-річчя Батозької битви 23-24 травня (1-2 червня) 1652&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://tyzhden.ua/History/55891/PrintView ''Сергій Дрозд''. Козацькі Канни // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120730020450/http://tyzhden.ua/History/55891/PrintView |date=30 липня 2012 }}
* {{Cite web |url=https://cdiak.archives.gov.ua/v_Bytva_pid_Batohom.php |title=До 370-Ї річниці битви під Батогом 1652&nbsp;р. |website=[[Центральний державний історичний архів України (Київ)|ЦДІАК]] |date=2022-10-14 |accessdate=2022-10-16}}

{{Битви Хмельниччини}}
{{Історія України}}

[[Категорія:Битви у Вінницькій області]]
[[Категорія:Польсько-козацькі битви]]
[[Категорія:Битви Хмельниччини]]
[[Категорія:Південний Буг]]
[[Категорія:1652 в Україні]]
[[Категорія:Історія Тростянецького району Вінницької області]]
[[Категорія:Козацька доба Вінницької області]]
[[Категорія:конфлікти в 1652]]