Перегляд вихідного коду сторінки Богородчанський район

{{Район
| назва           = Богородчанський
| прапор          = Bogorodchanskiy rayon prapor.gif
| опис прапора    = Прапор Богородчанського району
| герб            = Coat of arms of Bohorodchany Raion.png
| опис герба      = Герб Богородчанського району
| розташування    = Bogorodchanskyi-Raion.png
| мапа            = Bohorodchany Raion.svg
| регіон          = [[Івано-Франківська область]]
| код КОАТУУ      = 2620400000
| утворений       = 1940
| населення       = {{Населення районів Івано-Франківської області|Богородчанський}}
| площа = 799
| густота = 87.2
| код району = 3471
| поштові індекси = 77700—77781
| центр = [[Богородчани]]
| міські ради =
| селищні ради = 2
| сільські ради = 30
| міста =
| смт = 2
| села = 38
| селища = 1
| адреса = [[Богородчанська районна рада]] 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 66
| вебсторінка  = [http://bogorda.if.gov.ua/ Богородчанська РДА]<br/>[http://www.bohorada.if.ua/ Богородчанська райрада]
| голова РДА = Мариневич Дмитро Дмитрович<ref>{{РПУ|541/2019-рп|18 грудня 2019|Про призначення Д. Мариневича головою Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області}}</ref>
| голова ради = Головчук Михайло Михайлович
}}
'''Богородча́нський райо́н'''&nbsp;— колишній район [[Україна|України]] у центральній частині [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Районний центр: [[Богородчани]]. Населення становить 70&nbsp;120 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 799 км². Утворено 1940 року.

=== Розташування ===
Межує з [[Тисменицький район|Тисменицьким]], [[Надвірнянський район|Надвірнянським]], [[Рожнятівський район|Рожнятівським]] і [[Калуський район|Калуським]] районами області та [[Закарпаття]]м.

{{Розташування2|nw=[[Рожнятівський район]]|n=[[Калуський район]]|ne=[[Тисменицький район]]|w=[[Рожнятівський район]]|e=[[Надвірнянський район]]
|sw=[[Закарпатська область]]<br/><small>([[Тячівський район]])</small>|s=[[Надвірнянський район]]|se=[[Надвірнянський район]]}}

У фізико-географічному плані територія району неоднорідна і поділяється на три [[ландшафт]]ні зони: рівнинна, передгірська та гірська. Його найвища точка&nbsp;— гора [[Велика Сивуля]], що має висоту 1836&nbsp;м.

=== Геологія ===

==== Грязевий вулкан ====
У селі [[Старуня]] є [[грязьовий вулкан]] та сольова криниця.

[[Старуня (пам'ятка природи)|Старунський вулкан]] заявив про себе у [[1977]] році, коли в [[Румунія|Румунії]] стався [[землетрус]], поштовхи якого були відчутні і на [[Прикарпаття|Прикарпатті]]. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув ґрунту, що утворив невелику долину з озерцем. Відтоді вулкан не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька пояснень причин виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600—1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. {{fact|Це місце за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.}}

=== Гідрологія ===

==== Водоспади ====
* [[Манявський водоспад]]
* [[Замлацький водоспад]]
* [[Мар'янчині водоспади]]
* [[Малий Кузьминець]]
* Під Комином
* [[Під Комином Верхній]]
* Липни́ки
* Раковецький

=== Природні ресурси ===
Район багатий на різноманітні [[природні ресурси]]. Тут є поклади таких корисних копалин, як [[нафта]], [[природний газ]], [[кухонна сіль]], [[озокерит]], [[торф]], а також [[будівельні матеріали]] ([[гравій]], [[камінь]]), гідромінеральні, лісові і [[рекреація|рекреаційні]] ресурси.

=== Флора ===

Загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., що становить 52&nbsp;% площі району.

==== ПЗФ ====
На північно-східних схилах [[Ґорґани|Ґорґан]] (гірський масив [[Українські Карпати|Українських Карпат]]) розташований ботанічний [[заказник]] «[[Скит-Манявський (заказник)|Скит-Манявський]]». Це&nbsp;— один з най мальовничіших ландшафтів [[Передкарпаття]] з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами та єдиним в Івано-Франківській області насадженням [[модрина польська|модрини польської]] («хвойного дуба»).

== Історія ==
Історія Підгірського краю сягає глибокої давнини. В результаті розкопок на території села [[Старуня|Старуні]] виявлено десять стоянок первісних людей. Проживали на території району племена часів трипільської культури (середини 4&nbsp;— кінця 3 тисячоліття до нашої ери).

Рештки городищ давньокиївського періоду поблизу сіл Грабовець і [[Горохолина]] показують, що в перших століттях нашої ери тут жили слов′янські племена [[білі хорвати|білих хорватів]].

Згідно з першими писемними згадками найстарішими поселеннями є [[Грабовець (Івано-Франківський район)|Грабовець]], [[Жураки]], [[Монастирчани]], [[Підгір'я (Івано-Франківський район)|Підгір'я]] (колишня назва Ляхівці), [[Старуня]]. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній [[Солотвин (селище)|Солотвин]]).

Район утворено 17 січня [[1940]] року з трьох складових [[Станиславівський повіт (II Річ Посполита)|Станіславського повіту]]&nbsp;— міста [[Богородчани]] і сільських ґмін [[Ґміна Старі Богородчани|Богородчани Старі]] й [[Ґміна Ляхівці|Ляхівці]].

За даними облуправління МГБ у 1949&nbsp;р. в Богородчанському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Горохолина, Грабовець і Хмелівка.<ref>{{Cite web |url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Ivano-Frankivsk_1.pdf |title=Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 |accessdate=4 грудня 2019 |archive-date=1 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201001054529/http://www.reabit.org.ua/files/store/Ivano-Frankivsk_1.pdf }}</ref> Підпілля ОУН активно діяло до 1951 року.<ref>{{Cite web |url=http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Nova_seriia_Tom_22_Stanyslavivska_okruha_OUN_Dokumenty_i_materialy_1945-1951.pdf |title=«Літопис УПА» Нова серія. Том 22. Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1951. — К. ; Торонто: Літопис УПА, 2013. — С. 1061—1062. |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=18 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181018122625/http://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Nova_seriia_Tom_22_Stanyslavivska_okruha_OUN_Dokumenty_i_materialy_1945-1951.pdf }}</ref>

Указом Президії Верховної Ради УРСР 11 березня 1959&nbsp;р. до Богородчанського району приєднаний [[Солотвинський район]]<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»]]</ref>, 30 грудня 1960&nbsp;р.&nbsp;— [[Лисецький район|Лисецький]], [[Надвірнянський район|Надвірнянський]], [[Тисменицький район|Тисменицький]], [[Яремчанський район]]и і частина [[Ланчинський район|Ланчинського]]. Сучасні межі району затверджені 4 січня 1965 року.

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 15 листопада 1995 року з Богородчанського району передала [[Молодківська сільська рада|Молодківську сільраду]] до складу [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]].<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A035?rdat=08.04.2017&letter=5937 |title=Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України |accessdate=29 жовтня 2019 |archive-date=13 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200813090651/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A035?rdat=08.04.2017&letter=5937 }}</ref>

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Богородчанського району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 [[селищна рада|селищні ради]] та 30 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 41 [[населений пункт]] і підпорядковані [[Богородчанська районна рада|Богородчанській районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— смт [[Богородчани]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistifr.html Адміністративно-територіальний устрій Богородчанського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140821192634/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistifr.html |date=21 серпня 2014 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

== Економіка ==

=== Промисловість ===
Промисловий комплекс району представлений підприємствами добувної, обробної промисловості та з виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла і води.
Промисловий потенціал району утворюють підприємства: [[ТОВ «Богородчанський молокозавод»]], [[Солотвинське державне лісогосподарське підприємство]], [[ДП завод «Промекс»]] [[ВАТ «Івано-Франківськпромприлад»]], Дзвиняцька філія ТОВ [[«Уніплит»]], [[ДП «Богородчанинафтогаз»]].

=== Агропромисловий комплекс ===
В економіці району провідне місце займає [[сільське господарство]]. Напрям господарства&nbsp;— вирощування зернових і технічних культур, тваринництво. Всього земельних угідь&nbsp;— 82 431 га, в тому числі орної землі&nbsp;— 17 318 га, лісів&nbsp;— 38 744 га, лук та пасовищ&nbsp;— 9939 га. В районі працює 14 колгоспів та 1 радгосп.

== Населення ==
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F026&ti=19A050201%5F042%5F026%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%B2%E2%E0%ED%EE%2D%D4%F0%E0%ED%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210726183618/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_026&ti=19A050201_042_026.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%B2%E2%E0%ED%EE-%D4%F0%E0%ED%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|archivedate=26 липня 2021}}</ref>:

{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=3176| всього=70212
 | ч0=2174 | ж0=2096
 | ч5=2673 | ж5=2576
 | ч10=3176 | ж10=2940
 | ч15=3025 | ж15=2819
 | ч20=2596 | ж20=2400
 | ч25=2657 | ж25=2519
 | ч30=2545 | ж30=2384
 | ч35=2612 | ж35=2395
 | ч40=2583 | ж40=2538
 | ч45=1953 | ж45=2022
 | ч50=1663 | ж50=1744
 | ч55=1150 | ж55=1411
 | ч60=1424 | ж60=2057
 | ч65=1361 | ж65=2261
 | ч70=1148 | ж70=2095
 | ч75=544 | ж75=1431
 | ч80=181 | ж80=566
 | ч85=114 | ж85=377
}}

Національний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_026&ti=19A050501_021_026.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%B2%E2%E0%ED%EE-%D4%F0%E0%ED%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(2)&path=../Database/Census/05/02/02/&lang=1&multilang=uk|title=Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову|accessdate=2019-02-13|archive-date=26 липня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210726183617/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_026&ti=19A050501_021_026.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%B2%E2%E0%ED%EE-%D4%F0%E0%ED%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F02%2F02%2F&lang=1&multilang=uk}}</ref>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Національність
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українці в Україні|українці]]
| align="right"| 69836
| align="right"| 99,46&nbsp;%
|-
| [[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right"| 273
| align="right"| 0,39&nbsp;%
|-
| [[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right"| 20
| align="right"| 0,03&nbsp;%
|-
| [[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right"| 15
| align="right"| 0,02&nbsp;%
|-
| [[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right"| 15
| align="right"| 0,02&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 53
| align="right"| 0,08&nbsp;%
|}

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою"/>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Мова
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українська мова в Україні|українська]]
| align="right"| 69949
| align="right"| 99,63&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 218
| align="right"| 0,31&nbsp;%
|-
| [[Молдовська мова в Україні|молдовська]]
| align="right"| 12
| align="right"| 0,02&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 33
| align="right"| 0,05&nbsp;%
|}

За даними [[Головне управління статистики в Івано-Франківській області|Головного управління статистики в Івано-Франківській області]], станом на [[1 січня]] [[2010]] року чисельність наявного [[населення]] району становила 69396 осіб, з яких 11774 особи проживали у міських поселеннях та 57622&nbsp;— у сільській місцевості.

== Освіта ==
У районі є 49 загальноосвітніх шкіл, [[школа робітничої молоді]], 38 клубів, 7 будинків культури, 44 бібліотеки.

== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися&nbsp;[[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Богородчанського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 74,44&nbsp;% (проголосували 39 884 із 53 579 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав&nbsp;[[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 69,11&nbsp;% (27 564 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 12,82&nbsp;% (5 112 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 8,98&nbsp;% (3 581 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 3,70&nbsp;% (1 477 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 0,64&nbsp;%.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-02-10|first = ТОВ НВП|last = ПроКом|archiveurl = https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate = 2018-02-27|deadurl = yes}}</ref>

== Архітектурні пам'ятки ==
{{main|Пам'ятки архітектури Богородчанського району}}
У Богородчанському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 29 пам'яток архітектури.
На території району, поблизу с. Маняви, знаходиться пам'ятка архітектури XVII&nbsp;ст.&nbsp;— Манявський скит,&nbsp;— заснований у 1606&nbsp;р. Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. В 1748 році Скит від Константинополя одержав ставропігію, тобто став самоврядувальним і незалежним. У 1612&nbsp;р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. Припускається, що у Скиті похований гетьман України І. Виговський. Скит Манявський&nbsp;— аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Це святе місце з цілющою джерельною водою у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом. Зараз це відреставрований ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями&nbsp;— вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Саме тут було створено шедевр українського сакрального живопису Богородчанський іконостатс, виконаний 1698—1705&nbsp;рр. Йовом Кондзелевичем. Відстань від Івано-Франківська&nbsp;— 60&nbsp;км.

=== Відомі люди ===
На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: [[Могильницький Антін Любич|Антін Могильницький]]&nbsp;— поет, автор поеми [[«Скит Манявський»]] ([[1811]]–[[1873]]); [[Целевич Юліан Андрійович|Юліан Целевич]] ([[1843]]–[[1892]]&nbsp;рр.), автор праці «[[Історія Скита Манявського]]»; письменник [[Петрушевич Михайло Йосипович|Михайло Петрушевич]] ([[1869]]–[[1895]]); [[Заклинський Олексій Онуфрійович|Олексій Заклинський]], автор «[[Записок пароха Старих Богородчан]]» ([[1819]]–[[1881]] рр); [[Капущак Іван Олексійович|Іван Капущак]], посол до [[Рейхстаг (Австрійська імперія)|Віденського парламенту]] ([[1807]]–[[1868]]&nbsp;рр.); художник [[Сосенко Модест Данилович|Модест Сосенко]] ([[1875]]–[[1920]]); класик української літератури [[Яцків Михайло Юрійович]] ([[1873]]–[[1861]]&nbsp;рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу [[Мартинець Михайло Петрович|Михайло Мартинець]].

== Див. також ==
* [[Музеї Богородчанського району]]

== Світлини ==
{{center|<gallery>
Манявський водоспад після дощу.jpg|[[Манявський водоспад]]
Грязевий вулкан 1.png|Старунський грязевий вулкан
Скит-Манявський заказник 5.jpg|Манявський Скит 
Водоспад Під Комином верхній.jpg|[[Під Комином Верхній|Водоспад Під Комином верхній]]
Водоспад Mалий Кузьминець.jpg|[[Малий Кузьминець]]
Найвищий (12,5 м.) з Мар'янчиних водоспадів.jpg|[[Мар'янчині водоспади]]
Водоспад Раковецький.jpg|Раковецький водоспад
</gallery>}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat|Bohorodchany Raion}}
* [http://www.bogorda.if.ua/brda.files/bottomframe.files/tourism.htm Богородчанський район]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004SNP?rdat1=22.06.2009&rf7571=13164 Облікова картка району на сайті Верховної Ради]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://sd.net.ua/2010/02/14/bogorodghanskiy_rayon.html Богородчанський район&nbsp;— економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101021084734/http://sd.net.ua/2010/02/14/bogorodghanskiy_rayon.html |date=21 жовтня 2010 }}
* [http://www.galychankaif.com.ua/reference/prikarpattya/2/ Богородчанський район&nbsp;— туристичні цікавинки]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://bogolife.at.ua Богородчанський вебсайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190322015302/http://bogolife.at.ua/ |date=22 березня 2019 }}
* [http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/bogorodchanskij-rajon.html Богородчанський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019130049/http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/bogorodchanskij-rajon.html |date=19 жовтня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.&nbsp;— 639 с.)

{{Адміністративний устрій Богородчанського району }}
{{Богородчанський район|nocat=1}}

[[Категорія:Богородчанський район| ]]
[[Категорія:Колишні райони Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Виборчий округ 86]]
[[Категорія:Виборчий округ 87]]
[[Категорія:Засновані в СРСР 1940]]