Бхутавада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бхутавада (елементарізм) — одна з концепцій давньоіндійської філософії. Згадується вже в Упанішадах і епосі (Махабхарата). Іноді в пізніших джерелах описується як різновид локаяти. Згідно з ученням бхутавади, всі відмінності предметів за їх властивостями походять від відмінності в поєднаннях матеріальних елементів, що утворюють ці предмети. Свідомість — результат особливого поєднання матеріальних елементів, яке, одного разу виникнувши, може відтворювати собі подібні поєднання, але інші поєднання ніколи не зможуть привести до виникнення свідомості. Як і послідовники локаяти, прихильники бхутавади були сенсуалістами в гносеології та гедоністами в етиці. Найдавніших текстів бхутавад не збереглося.

Література[ред. | ред. код]

  • Бхутавада// Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова.— 4-е изд.— М.: Политиздат, 1981.— 445 с.