Перегляд вихідного коду сторінки Білокриницька ієрархія

[[Файл:Успенський_собор_старообрядців.jpg|міні|[[Успенський собор (Біла Криниця)|Успенський собор]] у селі [[Біла Криниця (Глибоцький район)|Біла Криниця]]]]'''Білокриницька ієрархія'''&nbsp;— [[Старообрядці|старообрядницька церква]] попівського напрямку. Виникла в старообрядницькому селі [[Біла Криниця (Глибоцький район)|Біла Криниця]] на [[Буковина|Буковині]] (на той час територія [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]) у 40-х роках XIX століття як відповідь на зменшення кількості священиків у старообрядських громадах. З дозволу австрійського імператора [[Фердинанд І Кобург|Фердинанда І]] старообрядці запросили босносараївського єпископа Амвросія, який в 1846 році приїхав до Білої Криниці і започаткував єпископат Білокриницької ієрархії. Незабаром цю ієрархію визнали російські старообрядці-попівці. 24 лютого 1862 року частина старообрядських ієрархів випустила «[[Окружне послання]] єдиної, святої, соборної, апостольської, дрєвлє-православно-кафолічної церкви, в настанову і застереження улюблених чад від деяких шкідливих і несуразних творів», в якому було запропоновано відмовитись від деяких постулатів віровчення і культу. Несприйняття значної частиною старообрядців цього послання розкололо Білокриницьку ієрархію на «окружників» та «неокружників», або «розладників». На початку XX століття обидва напрямки Білокриницької ієрархії налічували близько 25 ієрархів. Виходили друком журнали «Старообрядець», «Старообрядська думка», «Церква», та ін. Поступово Білокриницька ієрархія стала однією з найпотужніших течій старообрядства. В 1988 році на соборі з нагоди 1000-ліття хрещення Русі-України було прийнято нову назву церкви: «Руська православна старообрядницька церква». Очолює церкву митрополит Московський і всієї Русі. Нині налічується понад 200 громад, які об'єднані у єпархії. В Україні діють Вінницько-Одеська єпархія, що налічує 58 громад (найбільше&nbsp;— у [[Вінницька область|Вінницькій]], [[Одеська область|Одеській]] та [[Чернівецька область|Чернівецькій]] областях) та 2 [[монастир]]і.

== Джерела та література ==
* ''О.&nbsp;Н.&nbsp;Саган''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bilokrynytska_iierarkhiia  Білокриницька (австрійська) ієрархія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160505130338/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bilokrynytska_iierarkhiia |date=5 травня 2016 }} // {{ЕІУ|1|287}}
* ''[[Таранець Сергій Васильович|С.&nbsp;В.&nbsp;Таранець]]''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Okruzhne_posl_ Окружне послання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161019001906/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Okruzhne_posl_ |date=19 жовтня 2016 }} // {{ЕІУ|7|556}}
* ''Арістова А. В.'' Білокриницька ієрархія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/
* ''[[Бабкін Михайло Анатолійович|М. А. Бабкін]]'' [http://slovene.ru/2017_1_Babkin.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180617212249/http://slovene.ru/2017_1_Babkin.pdf |date=17 червня 2018 }} Законопроєкт Тимчасового уряду про «легалізацію» в Росії третьої Православної церкви&nbsp;— Древле-Православної, має Белокриницкую ієрархію]] // [[Slověne. International Journal of Slavic Studies]]. [[Москва|М.]], [[Інститут слов'янознавства РАН]]. 2017. Vol. 6. №&nbsp;1. С. 540—560. — e-ISSN: 2305-6754 p-ISSN: 2304-0785 {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40824  Білокриницька ієрархія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160505204326/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40824 |date=5 травня 2016 }}  // [[ЕСУ]]
* [https://ure-online.info/encyclopedia/bilokrynytska-iyerarhiya/ Білокриницька ієрархія] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
{{Бібліоінформація}}
{{Релігія в Україні}}
{{Історія українського православ'я}}

[[Категорія:Старообрядництво в Україні]]
[[Категорія:Розколи християнської церкви]]