Перегляд вихідного коду сторінки Велика Яса

'''Велика Яса'''&nbsp;— зведення стародавніх звичаїв, збірник загальноприйнятих [[Монгольська імперія|монгольських]] правових встановлень.

== Значення ==
Монгольське слово '''яса''' перекладається як «''поведінка''» або «''декрет''», ''акт'', ''письмо'', ''грамота'', ''обов'язок'', ''данина''. За деякими даними від нього походить українське слово '''осавул''' або '''ясаул'''&nbsp;— '''син грамоти''', '''посол''', '''посильний''', так само як слова '''ясак''' і '''ясир'''&nbsp;— '''данина (за законом)'''.

Від цього слова також походить слово [[ясак]], у значенні «данина».

Не збереглося жодної повної копії Великої Яси, хоча східні автори XIII—XV століть свідчать, що такі списки існували. Їхні відомості докладно зіставив [[Йозеф фон Гаммер-Пургшталь]] в «Geschichte des goldenen Horde» (Пешт, 1840).

Яса була монгольським імператорським законом, сформульованим [[Чингісхан]]ом на свій 49 день народження. Для монголів яса була узагальненою мудрістю засновника імперії, якого вважали богонатхненним Сином Неба [[Тенгрі]].

Монголи і тюрки приписували Великій Ясі напівмагічну владу.

== Зміст Яси ==

Велика Яса складається поділяється на дві частини:
* I «Білік»&nbsp;— збірка висловів самого Чингісхана, у якій містилися погляди, повчання і рішення законодавця;
* II «Яса»&nbsp;— зведення позитивних законів, військових і цивільних зі встановленням відповідної кари за невиконання.

Відновлені письмові положення Яси розділяються на п'ять розділів<ref>[[Йозеф фон Гаммер-Пургшталь|Joseph von Hammer-Purgstall]]. Geschichte der goldenen Horde in Kipschak, das ist, der Mongolen in Russland. [[Пешт|Pesth]]: C. A. Hartleben's Verlag. 1840. S. 184—192.</ref>:
# '''Злочини, що караються смертю''' (всього 14 злочинів): вбивство, крадіжка, подружня зрада, [[содомія]], неправдиве свідчення, чаклунство, неповернення раба, який втік, невіддання знайденої зброї чи здобичі, яку втрачено, та ін.
# '''Війна, її ведення та військовий устрій''' — яким чином вести війну (без жалю до майна та життя ворогів), упорядкування війська (десятки, сотні тисячі, десятки тисяч ([[тумен]]), передача команд тощо. Вимога до здачі міста повинна бути короткотривалою&nbsp;— якщо місто не здавалося, то знищувалося і місто, і жителі.
# '''Сім'я і сімейний лад''' — під час війни наймолодший син був за батька. Коли дружина чоловіка сподобалася пану&nbsp;— він мусив з нею розлучитися і передати її пану.
# '''Похвальні доблесті'''.
# '''Різні заборони'''.

== Розподіл здобичі ==
Згідно з Ясою, матеріальні цінності, добуті в поході, розподілялися так:
* <sup>3</sup>/<sub>5</sub> діставалося війську
* <sup>1</sup>/<sub>5</sub> діставалася джихангіру (керівникові походу)
* <sup>1</sup>/<sub>5</sub> діставалася верховному правителеві

[[Чингісхан]] у більшості походів поєднував обидві останні ролі, й до кінця життя мав десь чверть багатств [[Євразія|Євразії]] на той час{{fact}}.

== Примітки ==
<references/>

== Джерела ==

* [[Йозеф фон Гаммер-Пургшталь|Joseph von Hammer-Purgstall]]. Geschichte der goldenen Horde in Kipschak, das ist, der Mongolen in Russland. [[Пешт|Pesth]]: C. A. Hartleben's Verlag. 1840. — 683 S.
* {{Не перекладено|Еренжен Хара-Даван|Д-р Эренжен Хара-Даван|ru|Хара-Даван, Эренджен}}. Чингис-хан как полководец и его наследие. Культурно-исторический очерк Монгольской империи XII - XIV века. Издание автора. Белград, 1929. — 226 с. // [http://www.runivers.ru/bookreader/book10408/ 2-е издание] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202110939/http://www.runivers.ru/bookreader/book10408/ |date=2 лютого 2014 }}. Элиста, Калм. кн. изд-во, 1991. — 223 с. ISBN 5-7539-0191-3 // [http://www.kulichki.com/~gumilev/HD/hd110a.htm#hd110atext195 Приложение к главе VI. Великая Яса] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090205131616/http://kulichki.com/~gumilev/HD/hd110a.htm#hd110atext195 |date=5 лютого 2009 }}.
:* Вікіджерела Д-р Эренжен Хара-Даван. Чингис-хан как полководец и его наследие. [[:s:ru:Приложение к главе VI. Великая Яса|Приложение к главе VI. Великая Яса]].
:* Вікіджерела. Д-р [[:s:автор:Еренжен Хара-Даван|Эренжен Хара-Даван]]. Чингис-хан как полководец и его наследие. [[:s:Приложение к главе VI. Великая Яса|Приложение к главе VI. Великая Яса]].

== Посилання ==
* ''[[Маймескулов Леонід Миколайович|Л. М. Маймескулов]]''. [http://leksika.com.ua/17850803/legal/yasa_chingishana Яса Чингісхана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161122040703/http://leksika.com.ua/17850803/legal/yasa_chingishana |date=22 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [http://gumilevica.kulichki.net/VGV/vgv3.htm Г.В. Вернадський „ВЕЛИКАЯ ЯСА” (рос.) ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071024065133/http://gumilevica.kulichki.net/VGV/vgv3.htm |date=24 жовтня 2007 }}
* [http://gumilevica.kulichki.com/HD/hd110a.htm Велика Яса (рос.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061105231239/http://gumilevica.kulichki.com/HD/hd110a.htm |date=5 листопада 2006 }}
* [http://openlibrary.org/b/OL13631712M/Geschichte_der_Goldenen_Horde_in_Kiptschak Joseph von Hammer-Purgstall, Geschichte der Goldenen Horde in kipschak, das ist: der Mongolen in Russland.] {{ref-de}}

[[Категорія:Історія права]]
[[Категорія:Джерела середньовічного права]]
[[Категорія:Монгольська імперія]]