Перегляд вихідного коду сторінки Взяття Рима (1870)

{{Історія Ватикану}}
'''Взяття Рима''' ([[20 вересня]] [[1870]])&nbsp;— завершальна подія процесу [[Рісорджименто|об'єднання Італії]] в XIX столітті.

== Передісторія ==

=== Друга війна за незалежність Італії ===
{{main|Австро-італо-французька війна}}

Під час другої війни за незалежність Італії більша частина [[Папська держава|Папської області]] була захоплена сардинською армією. У березні 1861 створено [[Королівство Італія (1861-1946)|королівство Італія]], а 27 березня 1861 перший італійський парламент, що зібрався у [[Турин]]і, проголосив [[Рим]] столицею Італії. Однак італійський уряд не міг перебратися до Риму, оскільки він залишався під владою Папства; гарантією папської влади над Римом служив розміщений там французький гарнізон.

=== Франко-прусська війна ===
{{main|Франко-прусська війна}}
У липні 1870 почалася франко-прусська війна, тому на початку серпня [[Наполеон III Бонапарт|Наполеон III]] відкликав французький гарнізон з Риму. Причиною була не стільки потреба у військах на театрі військових дій, скільки страх спровокувати Італію на виступ проти Франції: за кілька років до цього у [[Австро-прусська війна|австро-прусській війні]] Італія воювала на боці [[Пруссія|Пруссії]], а в італійському суспільстві були сильні пропрусські настрої, тому присутність французького гарнізону на землі, яку італійці вважали своєю, могло послужити каталізатором вступу Італії у війну проти Франції на боці Пруссії.

Після виведення французького гарнізону італійська громадськість почала вимагати від уряду заняття Риму. Однак Рим формально залишався під французької захистом, і тому заняття Риму могло бути розцінено Францією як [[Казус беллі|привід для вступу у війну]] на боці Пруссії, тому італійський уряд не поспішала провокувати Наполеона III. Ситуація радикально змінилася, коли внаслідок [[Битва при Седані|битви при Седані]] вся французька армія на чолі з імператором опинилася у прусському полоні: було очевидно, що новий французький уряд не побажає загострювати відносин з Італією, а також що він не має достатньої політичної волі для захисту інтересів Папи.

=== Лист Папі ===
Щоб дати можливість «зберегти обличчя», король [[Віктор Емануїл II|Віктор Еммануїл II]] відправив [[граф]]а [[Густаво Понца ді Сан-Мартіно]] з особистим посланням Папі [[Пій IX|Пію IX]], пропонуючи дозволити мирний вхід італійської армії в Рим під приводом захисту Папи. Однак Папа, отримавши 10 вересня лист, відмовився від королівської пропозиції, заявивши графу:
<blockquote>Я не пророк, і не син пророка, проте стверджую, що ви ніколи не ввійдете до Риму!</blockquote>

== Перебіг бойових дій ==
[[Файл:BrecciaPortaPia.jpg|thumb|right|250px|На фотознімку 1870 правіше Порта Піа видно пролом, через який італійські війська пройшли у Рим]]
[[Файл:Breccia di Porta Pia.jpg|250px|thumb|Пролом, через який італійські війська пройшли у Рим, фото 21 вересня 1870]]

[[11 вересня]] [[1870]] італійська армія під командуванням генерала [[Раффаеле Кадорна]] перетнула кордон [[Папська держава|Папської області]] та почала повільне просування до Риму, розраховуючи, що удасться домовитися про мирну передачу влади. Папські гарнізони без бою залишили [[Орв'єто]], [[Вітербо]], [[Алатрі]], [[Фрозіноне]] та інші опорні пункти у [[Лаціо]] та відійшли до Риму.

[[Файл:Generale Kanzler.jpg|thumb|right|250px|Командир папських загонів, баденець Херман Канцлер]]
Папські війська зайняли [[Стіна Авреліана|стіну Авреліана]], що оточувала Рим. Під командуванням генерала [[Херман Канцлер|Хермана Канцлера]] знаходилася [[Швейцарська гвардія]], а також «[[Папські зуави]]»&nbsp;— всього 13 157 солдатів. Італійська армія 19 вересня підійшла до стіни Авреліана та почала облогу Риму; налічувала близько 50 тисяч осіб. 20 вересня, після тригодинного артобстрілу, сардинські [[берсальєри]] увійшли у Рим через пролом у стіні в районі [[Порта Піа]]. 21 вересня італійські війська увійшли у [[Леонінська стіна|Леоград]]. При взятті Рима загинуло 49 італійських солдатів та офіцерів і 19 папських зуавів.

[[Файл:Porta Pia Pagliari Vizzotto.JPG|thumb|right|250px|Загибель майора Джакомо Пагларі, командира 34 полку берсальєрів у бою під Порта Піа]]

== Наслідки ==
Протягом багатьох років римо-католицька церква відмовлялася визнавати зміни 1870 року. «[[Римське питання]]» вирішилося лише 1929 року, коли внаслідок [[Латеранські угоди|Латеранських угод]] Папа відмовився від претензій на території поза [[Ватикан]]ом.

== Галерея ==
{{translate}}
<gallery>
File:BrecciaPortaPia.jpg|''La breccia in una foto dell'epoca''.
File:Monument to the Capture of Rome.jpg|''La breccia, monumento commemorativo (2023)''.
File:Breccia di porta pia (iscrizione sx)2.jpg|''Lapide recante i nomi degli uomini che morirono nell'impresa''.
File:Breccia_di_port_pia_(iscrizione_dx).JPG|''Lapide che commemora il venticinquennio della separazione fra Stato e Chiesa''.
File:Breccia_di_porta_pia_(iscrizione_cen).JPG|''Basamento della colonna commemorativa con iscrizione''.
File:Breccia_di_porta_pia_(dettaglio_fregi).JPG|''Capitello della colonna commemorativa''.
</gallery>

== Посилання ==
* [http://cronologia.leonardo.it/storia/a1867e.htm LA GUERRA FRANCO-PRUSSIANA&nbsp;— SCONFITTA DI NAPOLEONE III.PORTA PIA&nbsp;— ROMA CAPITALE] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070205125514/http://cronologia.leonardo.it/storia/a1867e.htm |date=5 лютого 2007 }}

{{Italy-hist-stub}}
{{DEFAULTSORT:Рим}}

[[Категорія:Рісорджименто]]
[[Категорія:Битви Італії]]
[[Категорія:Битви в Італії]]
[[Категорія:Битви 1870]]
[[Категорія:Історія Рима]]
[[Категорія:Облоги Рима]]
[[Категорія:Події 20 вересня]]
[[Категорія:Вересень 1870]]
[[Категорія:Битви Папської держави]]