Перегляд вихідного коду сторінки Висновок

'''Ви́сновок'''&nbsp;— остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.

''Висно́вувати'' означає робити ''ви́сновок''.<ref>{{СУМ-20|Висно́вувати|url=https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=10821&page=363}}</ref><ref name="лзе2-висновок">{{ФЕС|Висновок|83}}</ref> Виснувати, або вивести<ref name="лзе2-висновок" /> '''''X''''' означає зробити висновок, що '''''X''''' є [[істина|істинним]].

Висновок&nbsp;— форма [[мислення]], за допомогою якої з одного або кількох [[Судження|суджень]] виводиться нове [[судження]], що містить у собі нове [[знання]].
Наприклад, коли з двох суджень: 1) «''Кожен обвинувачуваний має право на захист''» і 2) «''Петренко&nbsp;— обвинувачуваний''» виводиться третє судження: «''Петренко має право на захист''», ми робимо умовивід.
: [[Термін]] «умовивід» вживається у подвійному значенні. Під «умовиводом» розуміють і розумовий процес виведення нового [[знання]] із [[Судження|суджень]], і саме нове [[судження]] як наслідок розумової операції.
Умовивід за своєю структурою складніший, ніж поняття [[судження]], [[Мислення|форма мислення]]. [[Поняття]] і [[судження]] входять до складу умовиводу як його елементи.
Будь-який умовивід складається із [[Засновок|засновків]] і висновку.
: Засновки&nbsp;— це судження, із яких виводиться нове знання.
: Висновок&nbsp;— судження, виведене із засновків.
Наприклад, візьмемо умовивід: «Будь-який [[злочин]] суспільно небезпечний», «[[Крадіжка]] є [[злочин]]». Отже, крадіжка суспільно небезпечна.
У цьому умовиводі перші два судження є засновками, а третє судження, яке стоїть після слова «отже»,&nbsp;— висновок.
: Умовивід&nbsp;— це логічний засіб здобування ''нового знання''. У процесі умовиводу здійснюється перехід від відомого до незнайомого. Об'єктивною підставою умовиводу є зв'язок і взаємозалежність предметів і явищ дійсності. Якби навколишній світ складався з нагромаджених не пов'язаних між собою випадкових предметів і явищ, то від знання одних предметів не можна було б перейти до знання інших і, отже, умовивід як форма мислення був би неможливим. Але оскільки предмети і явища об'єктивної дійсності взаємопов'язані, підпорядковані певним законам, то існує не тільки можливість, а й необхідність пізнання одних предметів на підставі знання інших.
: Це не означає, звичайно, що нове знання можна вивести із сполучення будь-яких суджень. Умовиводом є не будь-яке сполучення, а тільки таке, у якому між судженнями існує логічний зв'язок, котрий відображає взаємозв'язок предметів і явищ самої дійсності. Якщо ж предмети дійсності не пов'язані між собою, то й судження, що відображають ці предмети, логічно будуть не пов'язаними, і тому вивести із них якесь нове знання, тобто побудувати умовивід, не можна. Наприклад, із таких двох суджень: «Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне», «Усі дерева є рослини»&nbsp;— не можна зробити ніякого висновку тому, що ці судження відображають об'єкти різних предметних областей, логічно не пов'язані. Отже, сполучення цих суджень не є умовиводом.
: У будь-якому умовиводі слід розрізняти три види знань:
# ''Вихідне знання'' те, з якого виводиться нове знання&nbsp;— воно міститься в засновках умовиводу.
# ''Висновкове знання''&nbsp;— міститься у висновку.
# ''Обґрунтовуюче знання''&nbsp;— знання, котре пояснює пра-вомірність висновку із засновків. Обґрунтовуюче знання міститься в [[аксіома]]х і правилах умовиводів, воно не входить до складу умовиводу у вигляді окремого судження, а складає логічну підставу висновків, дає відповідь на запитання про те, чому висновок, здобутий з тих чи інших суджень, є правомірним і неодмінним.
: За допомогою умовиводів здобувають знання опосередковані, або висновкові.
: Знання бувають ''безпосередні'' та ''опосередковані (висновкові)''.
: ''Безпосередніми'' називаються знання, здобуті за допомогою безпосереднього сприймання предметів або явищ. На приклад, «Ця стіна біла»; «На замку, яким замикали магазин, наявні сліди злому» і&nbsp;т.&nbsp;д.
: В [[істина|істинності]] (або хибності) цих суджень ми переконуємо ся за допомогою живого споглядання предметів, не вдаючись до логічних доказів і міркувань. Щоб визнати, наприклад, судження «Ця стіна біла» істинним або хибним, досить по глянути на цю стіну.
: Безпосередні знання становлять незначну частину всіх наших знань. Основними знаннями є знання опосередковані.
: Опосередкованими (висновковими) знаннями називають ся знання, які ми виводимо з наявних, раніше здобутих знань. Наприклад, знання про виникнення життя на Землі, про по ходження людини, земних материків, гір, морів, про причини війн, сутність права тощо є знаннями опосередкованими, вони виведені із інших істинних знань.
: У кримінальному судочинстві пізнання також в основному є опосередкованим. Зумовлено це тим, що злочин, предмет судового розслідування, є факт минулого стосовно моменту його розслідування і судового розгляду, і, отже, безпосереднє спостереження слідчим і судом даної події не може мати місця. Для пізнання істини в кримінальній справі існує лише один шлях: установлення фактів&nbsp;— слідів злочину і на їхній підставі відновлення злочинної події в цілому. Звідси вирішальна роль належить умовиводам у судовому дослідженні.
: Висновок в умовиводі може бути або істинним, або хибним. Для того щоб висновок умовиводу був істинним, необхідно дотримуватися таких двох умов.
# ''Засновки'', з яких роблять висновок, мають бути істинним
# ''Умовивід'' має бути логічно правильним.
Недотримання однієї з цих умов призводить до того, що висновок із засновків стає хибним. Розгляньмо це на прикладі:
''Будь-які купівля-продаж пов'язані з переходом права власності.''
''Дарування не є купівля-продаж.''
''Отже, дарування не пов'язане з переходом права власності.'''''''
: Цей умовивід побудований логічно правильно, але висновок хибний.
: Отже, у процесі здобуття логічних висновків необхідно і стежити за тим, щоб засновки були істинними, і за тим, щоб дотримувалися правила того умовиводу, у формі якого робиться даний висновок.
: Умовиводи бувають різних видів. За кількістю засновків умовиводи поділяються на ''безпосередні'' та ''опосередковані.''
: ''Безпосереднім'' називається такий умовивід, у якому ви- мок робиться з однієї посилки.
: ''Опосередкованим'' називається такий умовивід, у якому висновок робиться з двох і більше засновків.
: За спрямованістю процесу міркування опосередковані умовиводи поділяються на ''дедуктивні'' та ''індуктивні''.
: У [[дедукція|дедуктивних]] умовиводах висновок іде від знання більшого ступеня спільності до знання меншого ступеня спільності. Так, у дедуктивному умовиводі
: 
''Усі громадяни країни мають дотримуватися законів цієї країни.''
''Петренко&nbsp;— громадянин цієї країни.''
''Отже, Петренко зобов'язаний дотримуватися її законів&nbsp;— висновок іде від знання про клас&nbsp;— усіх громадян країни, до знання про окремого представника цього класу&nbsp;— Петренка.'''
: В індуктивних умовиводах висновок іде від знання окремих, одиничних предметів до знання всіх предметів класу, до знання класу в цілому.
: Приклад '''[[Індукція логічна|індукції]]:'''
''Шпигунство здійснюється навмисно.
''Диверсія здійснюється навмисно.''
''Шкідництво здійснюється навмисно.''
''Шпигунство, диверсія, шкідництво&nbsp;— особливо небезпечні
державні злочини.''
'''''Отже''', всі особливо небезпечні державні злочини здійснюються
навмисно.''''

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
* [[Вивід]]
* [[Висновок (інформаційні документи)]]
* [[Думка (Європейський Союз)]]
* [[Висновок фахівця]]
* [[Експертна система]]
* [[Правила виведення]]
* [[Судження]]
* [[Теорема]]
* [[Філософія]]
* ''[[Q.E.D.]]''

== Примітки ==
{{Примітки}}

==Література==
* Виведення // {{ФЕС}}
* Вивідне знання // там же

== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина =Умовисновок|сторінки =514}}
* [http://philosophyterms.com/inference/ Inference / Philosophy Terms] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191208211329/http://philosophyterms.com/inference/ |date=8 грудня 2019 }} {{ref-en}}
* [https://www.britannica.com/topic/inference-reason Inference (REASON)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190906003458/https://www.britannica.com/topic/inference-reason |date=6 вересня 2019 }}&nbsp;// [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]] {{ref-en}}
__NOTOC__

{{Вікіфікувати|дата=жовтень 2016}}
{{Логіка-доробити}}

{{Логіка}}
{{Математична логіка}}

[[Категорія:Логіка та статистика]]
[[Категорія:Поняття в логіці]]
[[Категорія:Висновування]]