Перегляд вихідного коду сторінки Влада

{{unibox}}'''Вла́да'''&nbsp;— здатність і можливість того, хто нею володіє, за  допомогою авторитету, заохочення, або примусу, впливати на дії інших.

Влада&nbsp;— слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять:
# Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось.
# Політичне панування, [[політичний устрій]].
# [[Державна влада]] ([[судова влада|судова]], [[Законодавча влада|законодавча]], [[виконавча влада|виконавча]])
# Військова міць (військова влада)
# Інша назва можновладців, заради введення в оману. Насправді ж, [[Чиновник|чиновники]] (обрані чи призначені) не є безумовною владою, а лише наділені владними повноваженнями, на час виконання службових обов'язків.

Помітно, що найзагальнішим та основним, є найперше визначення, а наступні — його своєрідними відображеннями.

Стаття присвячена розгляду '''влади,''' саме як загального поняття.

В найширшому розумінні влада, це здатність впливати на події та явища. В такому широкому значенні вказують не тільки на стосунки між людьми, але й на взаємодію людини з навколишнім світом (кажуть про владу людини над [[Природа|природою]]) чи навіть природних явищ між собою. Однак перш за все, владу розглядають як соціальну категорію, що стосується взаємин між людьми.

Вчення про [[Влада|владу]], про закономірності її походження, діяльності та розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми, призначення, завдання, способи здійснення, норми і принципи, сутність й особливість [[Розподіл державної влади|поділу влади]], взаємодії влади з іншими галузями [[життя]] і влади різного роду між собою, а також із закордонною владою, називається [[кратологія]].

== В англійській мові ==
Англійське «power» («сила (філософія)») охоплює взаємопов'язані визначення: переконання (прямі, непрямі, підсвідомі), закон, примус, насильство, військова міць, покірність, божества, харизма, авторитет, матеріальні предмети (гроші, майно, харчові продукти), звання, майстерність, [[делеговані повноваження]] (наприклад, в демократичному процесі), соціальний вплив, робота [[Групова динаміка|групової динаміки]] (як от зв'язки з громадськістю).

== [[Етимологія]] українського слова «влада» ==
Згідно з «Етимологічним словником української мови»<ref>{{ЕСУМ1}}&nbsp;— с. 409</ref> слово «влада» та похідні (владар, владний тощо) є запозиченням з чеської або польської, яке відоме з 16-17 століть. Власне українськими є форми з повноголосним ''волод-''.

=== Етимологія слова в інших мовах ===
У спеціальній літературі і в мовному досвіді різних народів, склались свої звички слововживання низки термінів, що стосуються [[феномен]]у влади.

В сербськохорватській мові, українському терміну «влада» відповідає слово Moć, словенській&nbsp;— Moc (ovládanie).

В німецькій мові слово «Macht» одночасно означає «влада» і «сила» і походить, як вказував Е.Канетті, від готського кореня «magen» (vermögen), що значить «мати змогу». Англійське «power» («сила (філософія)») одним зі значень теж має «владу».

Англійське слово power походить від французького pouvoir, яке, своєю чергою, походить від латинських слів potestas і potentia, що означають «здатність» (обидва вони утворені від дієслова potere&nbsp;— «бути здатним»). Для римлян слово potentia означало здатність чи спроможність однієї особи або речі впливати на іншу. Слово potestas, яке мало вужчий політичний сенс, означало особливі можливості, що їх набували люди, спілкуючись і діючи спільно; у наш час (початок XXI ст) ми запозичуємо дещо з цього поняття, коли говоримо, що сила&nbsp;— в гурті. [[Цицерон]] установив таке розрізнення: «Potestas in populo, auctoritas in senatu» («Влада&nbsp;— в народу, владні [[повноваження]]&nbsp;— в сенату»); слід зазначити, що тлумачення влади, римляни старанно відмежовували від інших понять, як от владні повноваження, примус, сила і насильство.

== Визначення поняття в соціальних науках ==
Влада є явищем, що пронизує [[Суспільство|людське суспільство]] і зачіпає усі сторони людського життя. Через це, поняття влади є дуже важливим в багатьох [[Соціологія|соціальних]] науках, перш за все в [[Політологія|політології]], предметом вивчення якої є владні стосунки між людьми.

Існує дуже багато різних підходів до визначення влади. Така різноманітність пояснюється як складністю та багатоплановістю самого поняття так і неоднозначністю, [[Суб'єктивність|суб'єктивністю]] його розуміння. Свідченням останнього, може бути наступний приклад&nbsp;— оскільки в англійські слово power означає не лише владу, але й силу, [[Енергія|енергію]] і навіть [[електричний струм]], то для багатьох англомовних дослідників, цілком природним є розгляд влади саме як сили, дії, поштовху. Наприклад Роберт Даль висуває припущення, що «наші уявлення про основоположні способи оцінювання [влади і] впливу, ґрунтуються на несвідомих поняттях, дуже близьких до тих, на яких ґрунтується визначення сили в механіці». Отож, навряд чи можна стверджувати, що якесь визначення є вичерпним чи об'єктивним, скоріш кожне з них виявляє як певні ознаки влади так і різні точки зору на неї.

Прагнення індивіда до влади - природне, оскільки воно обумовлене людською природою<ref>{{cite web
 |url          = https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/depth-psychology/on-step-closer-to-knowledge-fate/
 |title        = На крок ближче до пізнання долі
 |author       = Мальцев О.В.
 |date         = 27.09.2018
 |website      = oleg-maltsev.com
 |publisher    = 
 |accessdate   = 2018-12-11
 |lang         = ru
 |archive-date = 22 січня 2021
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20210122214053/https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/depth-psychology/on-step-closer-to-knowledge-fate/
}}</ref>.

=== Біхевіористські<ref>Біхевіоризм&nbsp;— від англ. behavior&nbsp;— поведінка. Як напрямок і методологічна установка, так і термін прийшли з психології. За цим вченням, психологічні теорії повинні базуватися на спостереженнях і експериментах. Тільки зовнішня поведінка людини, а не її заяви про власні думки й самосвідомість, може бути науково зафіксованою.</ref> визначення ===
Влада є певним типом поведінки, заснованим на можливості зміни поводження інших людей.

=== Телеологічні<ref>від грець. τελέω&nbsp;— кінець, результат</ref> визначення ===
Влада&nbsp;— це досягнення певної мети, отримання намічених результатів.

=== Інструменталістські визначення ===
Влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства, для досягнення певної мети.

=== Структуралістські визначення ===
Влада визначається як певного роду, особливі взаємини між керівником і підлеглим, у становищі управління, однак ці стосунки є більшою мірою знеособленими. Влада розглядається як безособова властивість будь-якої соціальної системи.

=== Влада як вплив ===
Визначення влади як впливу одних на інших. Така взаємодія описується формулою: влада А над Б, це здатність добиватися того, щоби Б «ніколи не зробив би без впливу А» (Д. Даль).

=== Конфліктне визначення ===
Влада — це позиція панування, пов'язана із здатністю окремих груп і певних осіб, керувати способом розподілення дефіцитних суспільних цінностей, навколо розподілу яких, існує боротьба.

=== Вольове визначення ===
[[Макс Вебер]] визначав владу як «імовірність того, що один діяч у суспільних взаєминах… проявить свою власну волю» всупереч опору інших (''«Economy and society», vol. I, p.'' 53).

== Види влади ==
Якщо розглядати підстави, на яких тримається влада в людських суспільствах, то можна вирізнити 2 типи влади.

Влада закону&nbsp;— це реальний вплив усього законодавства країни та норм міжнародного права на життя і долі людей, стан безпеки держави на основі принципу верховенства права, водночас влада і закон з погляду правознавства, завжди є взаємопов'язаними.

Сила у соціальному вимірі&nbsp;— це можливість певних суб'єктів здійснювати вплив на інших осіб, шляхом фізичної і психологічної сили, насильства, життєвої енергії та іншими засобами. З погляду правознавства закон і сила, у вигляді легітимного державного примусу є нероздільні<ref>{{Cite web |url=http://www.law-property.in.ua/articles/featured-articles/451-2015-02-23-21-11-40.html |title=Влада закону і сили на сучасному етапі розвитку України |accessdate=2015-03-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305051350/http://www.law-property.in.ua/articles/featured-articles/451-2015-02-23-21-11-40.html |archivedate=2016-03-05 |deadurl=yes }}</ref>.

== Контроль над владою ==
Освіченість щодо влади стосується того, як [[людина]] сприймає владу, зокрема як вона утворюється та накопичується, а також розуміння структур, які її підтримують, і хто нею керує. [[Освіта]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books/about/Literacy_for_All_Students.html?hl=uk&id=JDbfh3M55lgC
|title=Literacy for All Students: An Instructional Framework for Closing the Gap
|last=Powell
|first=Rebecca
|last2=Rightmyer
|first2=Elizabeth
|date=2012-04-27
|publisher=Taylor & Francis
|language=en
|isbn=978-1-136-87969-2
}}</ref> <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=mj2RAgAAQBAJ&pg=PA2
|title=Students as Researchers: Creating Classrooms that Matter
|last=Kincheloe
|first=Joe
|last2=Steinberg
|first2=Shirley
|date=2002-01-04
|publisher=Routledge
|language=en
|isbn=978-1-135-71471-0
}}</ref>може бути корисною для підвищення загальних знань. У виступі на [[TED (конференція)|TED-конференції]] 2014 року, Ерік Лю зазначав, що «ми не полюбляємо говорити про владу», оскільки «ми вважаємо її лячною» і «якоюсь злою», також вона має «негативну моральну [[Соціальна валентність|валентність]]<nowiki/>», і стверджував, що повсюдна поширеність відомостей щодо влади, спричинює  накопичення знань, її розуміння та можливість впливу на неї.<ref>{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.5040/9780755606573.0005
|title=Notes
|date=2021
|series=People Power
|publisher=I.B. Tauris
|isbn=978-0-7556-0657-3
}}</ref> Джо Л. Кінчело наголошував на «кіберграмотності влади», яка пов’язана з силами що забезпечують виробництво знань, а також створення та передавання сенсу, і стосуються передусім залучення знань, ніж простого «оволодіння» інформацією, і «<nowiki/>[[Кібернетика|кіберосвіті]]<nowiki/>» яка зосереджена на перетворюючому продукуванні знань і нових способах її підзвітності<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=GZm4H8HjAz4C
|title=Knowledge and Critical Pedagogy: An Introduction
|last=Kincheloe
|first=Joe L.
|date=2008-06-19
|publisher=Springer Science & Business Media
|language=en
|isbn=978-1-4020-8224-5
}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Владолюбство]]
* [[Законність]]
* [[Соціальні стосунки]]
* [[Державна влада]]
* [[Суспільство]]
* [[Телефонне право]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* ''В.&nbsp;С.&nbsp;Лісовий''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35055  ВЛАДА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307135027/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35055 |date=7 березня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* ''В.&nbsp;В.&nbsp;Головко''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vlada Влада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602234558/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vlada |date=2 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|585}}
* {{УМЕ10|частина=Панування|сторінки=1288}}

== Джерела ==
{{Вікіцитати1}}
* {{ЕСУМ1}}
* Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Герасіна, В.&nbsp;Л.&nbsp;Погрібна, І.&nbsp;О.&nbsp;Поліщук та ін. За ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна.&nbsp;— Х. : Право, 2015
* [http://leksika.com.ua/10210328/legal/vlada Влада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160826214510/http://leksika.com.ua/10210328/legal/vlada |date=26 серпня 2016 }} //{{Юридична енциклопедія|1|489}}

== Література ==
* [[Нікколо Мак'явеллі|Микола Макя'вель]] [https://archive.org/details/NiccolDiBernardoDeiMachiavelliIlPrincipo "Володар" (аудіокнига)]&nbsp;— Лемберг, 1934. 117 c.
* ''В. Бебик'' . Влада // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— 808 с. ISBN 978-966-611-818-2.
* Політологія. Підручник. За заг. ред. проф. Кременя В. Г., проф. Горлача М. І.&nbsp;— Харків, 2001.
* Політологія. Підручник. Юрій М.&nbsp;Ф.&nbsp;Київ, Дакор, 2006.
* ''В. Лісовий.'' Влада // {{ФЕС}}
* [[Димерець Ростислав|Дымерец Р. И.]] Власть символов и символы власти в современной культуре //  Международные чтения  по  теории,  истории  и  философии  культуры.  –  Вып.  8.  Символы,  образы,  стереотипы:  исторический и  экзистенциальный  опыт. – Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. – С. 121-133.
https://www.spbric.org/PDF/sos8.pdf

{{Міжнародна влада}}
[[Категорія:Влада| ]]
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Правова антропологія]]
[[Категорія:Політичні інститути]]