Перегляд вихідного коду сторінки Власівка (селище)

{{Селище України
| назва = Власівка
| герб = Coats of arms of Vlasivka.PNG
| опис герба = Герб Власівки (смт)
| прапор = Flag of Vlasivka.png
| опис прапора = Прапор Власівки (смт)
| область = [[Кіровоградська область]]
 | район           = [[Олександрійський район]]
 | громада         = [[Світловодська міська громада]]
 | рада            = [[Світловодська міська рада]]
| код КОАТУУ = 3510945300
 | розташування    = Svitlovodskyj.jpg
| опис розташування =Власівка на мапі Світловодського району
 | mapx            = 263
 | mapy            = 60
| засноване = [[1556]]
| населення = {{зменшення}} 7 258 <small>(01.01.2022)</small><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>
| площа = 22,75<ref>{{Cite web |url=http://rada-vlasovka.at.ua/PUBLIHNA/pasport_selishha_vlasivka_2017.pdf |title=Власівська селищна рада |accessdate=28 жовтня 2018 |archive-date=28 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181028225710/http://rada-vlasovka.at.ua/PUBLIHNA/pasport_selishha_vlasivka_2017.pdf }}</ref>
| статус = 2024
| магдебурзьке право =
| агломерація =
| щільність = 337
| поштовий індекс =27552
| телефонний код =5236
| висота = 73
| ref-висота =
| водойма = р. [[Дніпро]], [[Кременчуцьке водосховище]]
| координати = {{coord|49|7|14|N|33|16|47|E|scale:30000_region:UA|display=inline,title}}
   | lat_deg = 49 | lat_min = 7 | lat_sec = 14
   | lon_deg = 33 | lon_min = 16 | lon_sec = 47
| ref-area =
| станція =[[Кременчук (станція)|Кременчук]]
| відстань =13,5
| фізична р =5
| залізниця р =
| автошлях р = 12,2
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця о =
| автошлях о = 118
| адреса =27552, Кіровоградської обл., Світловодська міськрада, смт Власівка, вул. Першотравнева, 59
| голова =[[Бабаченко Анатолій Герасимович]]
| вебсторінка  = [http://rada-vlasovka.at.ua/ Власівська селищна рада]
}}

{{Otheruses|Власівка}}
'''Вла́сівка''' (''Ула́сівка'')&nbsp;— [[селище]] в Україні, у [[Світловодська міська громада|Світловодській міській громаді]] [[Олександрійський район|Олександрійського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. Єдиний населений пункт області на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]].

== Географія ==
<center>
{| class="tiles" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Власівка6.jpg|550пкс|]]
|-
|''Сосновий ліс у Власівці''
|}
</center>

Селище розташоване у [[лісостеп|лісостеповій зоні]] [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовини]] на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]]. Рельєф&nbsp;— рівнинний. Межі Власівки на південному заході омиває річка [[Дніпро]], на північному заході&nbsp;— [[Кременчуцьке водосховище]]. Лісова рослинність представлена сосновими лісами.
 
На території селища розташовані родовище [[граніт]]у та поклади будівельного піску.

== Історія ==

[[Файл:VlasivkaNL2001.png|міні|ліворуч|200пкс|Рідна мова населення Власівки за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]]]

На лівобережжі Дніпра в районі Власівки&nbsp;— [[Недогарки (Кременчуцький район)|Недогарок]]&nbsp;— [[Максимівка (Кременчуцький район)|Максимівки]] виявлено також ряд поселень ранньослов'янської черняхівської культури (II—VI&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.).

Уперше згадується як село в окрузі міста [[Кременчук]]а у зв'язку з вибиттям [[Станіслав Потоцький|Станіславом Потоцьким]] [[20 липня]] [[1645]] року [[Юрій Немирич|Юрія Немирича]] з тутешніх володінь.

Мешканці Власівки брали участь у боротьбі з польсько-шляхетськими військами і татарськими завойовниками, у селянсько-козацьких повстаннях 1637—1638&nbsp;рр., очолюваних [[Павло Бут|П. Бутом (Павлюком)]] та [[Карпо Скидан|К. Скиданом]]. У 1648 році багато власівчан поповнили козацьке повстанське військо Богдана Хмельницького, яке вщент розгромило вишколену польську армію в [[Битва під Жовтими Водами|урочищі Жовті Води]].

З 1649 року Власівка була приписана до [[Чигиринський полк|Чигиринського полку]] і отримала статус містечка. Тоді ж тут утворена Власівська козацька сотня і почалося спорудження земляної фортеці з дерев'яним частоколом на валах.

Впродовж [[XVII століття|XVII]]-[[XVIII століття]] Власівка була [[Сотня|сотенним]] [[містечко]]м [[Миргородський полк|Миргородського полку]] і користувалося [[Печатка|печаткою]], на якій був зображений [[Герб Власівки (смт)|герб]].

З 1773 року Власівка 10-ю ротою [[Дніпровський пікінерний полк|Дніпровського пікінерного полку]].

Після [[Жовтневий переворот|Жовтневої революції 1917 року]] частина мешканців Власівки підтримали більшовицький уряд. Воювали власівчани і в армії [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]], повстанських загонах Івана Богунського (Шарого) та інших військових формуваннях, що боролися за незалежність України.

У середині 20-х років у селі виникла промислова [[артіль]] «Нове життя», в яку об'єдналися кустарі-лозовиробники. Першим її головою став комуніст Петро Коваленко. У 1929 році у Власівці створені два [[колгосп]]и&nbsp;— «ім. Фрунзе» та «ім. Калініна».

З [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] 1941—1945 років село вийшло з чималими втратами. Понад 150 жителів загинули на фронтах. 20 жителів були розстріляні, із 500 хат вціліло лише сім.
 
Нове життя у село приніс початок будівництва [[Кременчуцька ГЕС|Кременчуцької ГЕС]]. У Власівці почалося спорудження барачного селища для гідробудівників, розробка покладів граніту. Околиці села Коваленки, Королі, Комашки та інші потрапили у зону будівництва греблі, тому їх жителі були переселені до Власівки.

1960 року Власівка стає [[селище міського типу|селищем міського типу]] з підпорядкуванням [[Кременчуцька міська рада|Кременчуцькій міській раді]]. 1 квітня 1963 року селище увійшло до складу [[Світловодська міська рада|Світловодської міської ради]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]].

1993 року зведено церкву Різдва Пресвятої Богородиці.

== Населення ==
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Населення міст та смт. України |accessdate=9 серпня 2012 |archive-date=21 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref>
|- bgcolor="#ffffbb"
! align=center|1970!! align=center|1979!! align=center|1989!! align=center|1992!! align=center|1998!! align=center|2001!! align=center|2004!! align=center|2006!! align=center|2008!! align=center|2010!! align=center|2011
|- bgcolor="#ffffe8"
| align=center| 3900
| align=center| 5210
| align=center| 7319
| align=center| 7400
| align=center| 6800
| align=center| 7515
| align=center| 7618
| align=center| 7791
| align=center| 7828
| align=center| 7748
| align=center| 7724
|-
| align=center|
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{зменшення}}
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{збільшення}}
| align=center|{{зменшення}}
| align=center|{{зменшення}}
|}
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|6359
|84.55%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|1143
|15.20%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|10
|0.13%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|3
|0.04%
|-
|[[Німецька мова|німецька]]
|2
|0.03%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|1
|0.01%
|-
|інші/не вказали
|3
|0.04%
|- class="sortbottom"
!Усього
|7521
|100%
|}
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] 84,55&nbsp;% населення селища вказали [[Українська мова|українську мову]] рідною, 15,20&nbsp;%&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 0,25&nbsp;%&nbsp;— інші мови<ref>[http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_en.asp Банк даних — перепис 2001]</ref>.

== Економіка ==
У смт Власівка зареєстровано 6 промислових підприємств, 3 малих підприємства, 87 підприємців-фізичних осіб, 19 підприємців-юридичних осіб. Найбільшими з них є:

* '''ТДВ «Світловодське кар'єроуправління»'''. Спеціалізується на видобуванні піску, граніту, виробництві камене-щебеневої продукції;
* '''ТДВ «Об'єднання Дніпроенергобудпром»'''. Виготовлення залізобетонних каркасів для будівництва теплових і атомних електростанцій, промислових будівель, сільськогосподарських та інших будівель, залізобетонних опор, колон, балок тощо.
* '''ПП «Віктор і К»'''. Виробництво олії соняшникової, оцту, майонезу, гірчиці готової, кетчупів та інших продовольчих продуктів.

== Інфраструктура ==
Банківська система представлена 1 філією ВАТ [[Ощадбанк|«Держощадбанк України»]].

Діє Будинок культури, бібліотека, музична школа, у яких створені гуртки художньої самодіяльності.

=== Комунікації ===
Головним оператором з надання населенню поштових послуг є філія національного оператора [[Укрпошта|УДППЗ «Укрпошта»]]. Також діє відділення [[Нова пошта]].

У Власівці 5-значні телефонні номери. Код селища 05236. Єдиний оператор фіксованого зв'язку&nbsp;— [[Укртелеком|ПАТ «Укртелеком»]]. Послуги стільникового зв'язку надають три оператори: [[Київстар]], [[Vodafone Україна|МТС]], та [[Lifecell]].

=== Освіта ===
У Власівці працює загальноосвітня школа I—III ступенів (кількість учнів ~ 470 чол.) та дошкільний навчальний заклад «Буратіно»<ref>{{Cite web |url=http://dnz2.mirshkol.com/ru/site/our-kindergarten.html |title=Сайт ДНЗ «Буратіно» |accessdate=9 серпня 2012 |archive-date=16 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161016023524/http://dnz2.mirshkol.com/ru/site/our-kindergarten.html }}</ref> (кількість дітей ~ 300).

=== Охорона здоров'я ===
У селищі діє лікарська амбулаторія, що забезпечує лікування мешканців. Також налічується дві аптеки, 2 аптечних пункти, 1 аптечний кіоск. Тут розміщується пансіонат для ветеранів війни та праці з геріатричним відділенням обласного значення, у якому проживають близько 250 осіб.

=== Спорт ===
На власівському стадіоні Салют ім. Віталія Гончара проходять ігри на першість по футболу. При Будинку культури функціонує спортивний зал.

Місцева футбольна команда «Енергія».
 
<center>
{| class="tiles" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Власівка1.jpg|230пкс|]]
|[[Файл:Власівка5.jpg|275пкс|]]

|-
|<div style='text-align: center;'><small>''Амбулаторія''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Загальноосвітня школа''</div>
|}
</center>

<center>
{| class="tiles" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Власівка4.jpg|425пкс|]]
|[[Файл:Власівка2.jpg|110пкс|]]

|-
|<div style='text-align: center;'><small>''Колишній Будинок піонерів''</div>
|<div style='text-align: center;'><small>''Стадіон «Салют»''</div>
|}
</center>

<center>
{| class="tiles" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Власівка3.jpg|725пкс|]]

|-
|<div style='text-align: center;'><small>''Ігровий майданчик у дитячому садку''</div>
|}
</center>

== Архітектура ==
У Власівці встановлено такі пам'ятники:
* Загиблим під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]];
* Пам'ятний знак на честь воїнів 97-ї Гвардійської [[Орден Суворова|орденів Суворова]] і [[Орден Богдана Хмельницького (СРСР)|Б. Хмельницького]] стрілецької дивізії, які звільняли селище від нацистських загарбників та у 1943 році форсували р. Дніпро;
* Пам'ятний знак на честь власівчан ліквідаторів аварії на [[Чорнобильська АЕС|ЧАЕС]].

=== Культові споруди ===
* Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1993 рік).

== Персоналії ==
* [[Головко Катерина Іванівна]]&nbsp;— депутат [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради УРСР]].
* [[Буряк Ганна Панасівна]]&nbsp;— депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань.
* [[Король Віталій Вікторович]] (1995—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://rada-vlasovka.at.ua/faq/19-2#70 Історія селища] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141228004457/http://rada-vlasovka.at.ua/faq/19-2#70 |date=28 грудня 2014 }} на сайті Власівської селищної ради.
* {{ЕСУ}}
{{Світловодська міська громада}}
{{Світловодськ}}
{{Kirovohrad-geo-stub}}

[[Категорія:Селища Кіровоградської області]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]