Перегляд вихідного коду сторінки Відлюдник (комедія)

{{Літературний твір
 |Назва                 = Відлюдник
 |Назва мовою оригіналу = Δύσκολος
 |Зображення            = Relief with Menander and New Comedy Masks - Princeton Art Museum.jpg
 |Розмір                = 200 пкс
 |Опис до зображення    = 
 |Жанр                  = [[комедія]]
 |Автор                 = [[Менандр]]
 |Мова оригіналу        = [[давньогрецька]]
 |Написаний             = [[317 до н. е.|317]] — [[316 до н. е.|316]] до н. е.
 |Публікація            = [[1958 у літературі|1958]]
 |Переклад              = [[Андрій Содомора]]<ref>Андрій Содомора. Історія одного перекладу, або моя перша книжка. Львів: Літопис, 2017. 292 с. С.147-201.</ref>
 |Вікіджерела-текст        = el:Δύσκολος
 }} 
'''«Відлюдник»''', або ''«Мізантроп»'' (''Dyskolos e Misanthropos''), [[317 до н. е.|317]]/[[316 до н. е.]]&nbsp;— найвідоміша [[комедія]]  давньогрецького поета-драматурга [[Менандр]]а, що здобула перший приз на [[Ленеї|Ленеях]] (свято на честь [[Діоніс]]а). Віднайдена в [[Єгипет|Єгипті]] у [[1956]] і опублікована [[1958]] року. Це єдиний твір [[Менандр]]а, який дійшов до нас повністю.

Це високоморальна [[комедія]] характерів, у якій [[Менандр]], незважаючи на свої 25 років, виявляє себе цілком досвідченим майстром. У сільській обстановці діють молоді герої — виховані, серйозні й цілеспрямовані. Їм протистоїть Кнемон, недовірливий, озлоблений на весь світ жовчний старий, що веде повне праці та прикростей самотнє життя, і через раптові повороти долі змушений змінити своє неприязне ставлення до людей. Комічні сцени зображують Кнемона то в гніві від витівок хитромудрих раба й кухарки, то він потрапляє в розташовані ними пастки. [[П'єса]] розігрується трьома акторами. Змінюючи маски, вони зображують 12 персонажів. [[Інтермедія|Інтермедії]], у яких публіку потішають підпилі гуляки, розбивають динамічну дію п'єси на п'ять актів.

== Сюжет ==
Комедію відкриває [[пролог (сюжет)|пролог]]. [[Боги|Бог]] [[Пан (міфологія)|Пан]] розповідає в ньому про становище, у якому знаходяться герої. Дія відбувається в бідній кам'янистій місцевості на півночі [[Аттика|Аттики]], де живе й тяжко працює селянин Кнемон. Життєві обставини озлобили його настільки, що він став людиноненависником. Покинутий за нестерпний характер дружиною, Кнемон залишився з дочкою й старою служницею. Пан улаштував так, що багатий молодий городянин Сострат пристрасно закохався в благочестиву та цнотливу дочку Кнемона. Сострат намагається наблизитися до дівчини, дістає від старого сувору відсіч, бо той ненавидить чепурунів-нероб, але все-таки встигає перемовитися з нею слівцем. Отут з'являється бідна, але шляхетна молода людина, зведений брат дівчини Горгій. Він збирається викрити закоханого Сострата як спокусника, а то й злочинця, однак Сострату вдається переконати його в чистоті своїх намірів. Раб пропонує юнаку прикинутися бідняком і взятися мотижити землю — тільки така людина може догодити старому. Сострат підкоряється, однак Кнемону не доводиться побачити його в справі, оскільки саме в цей час у його будинку в супроводі рабів з’являється мати Сострата, щоб принести жертву Пану. Домашні Кнемона впускають у колодязь глечик, а намагаючись його дістати — ще і мотику, і коли Кнемон, не покликавши нікого на допомогу, спускається за ними, трапляється лихо: він зривається вниз. Сострат і Горгій рятують старого, а той, розчулений цим проявом взаємної залежності людей і їхньої доброти, усиновляє Горгія й передає йому права глави родини. Горгій одразу заручає сестру із Состратом, а сам робить прекрасну партію: його нареченою стає сестра Сострата з чималим посагом. Зворушений Кнемон погоджується видати за Сострата дочку, виділивши їй половину своєї землі. Визнавши своє навідліг негативне ставлення до людей помилковим, оскільки виявилось, що серед них є й здібні на благородні вчинки, він, проте, залишається відлюдкуватим. Комедія завершується сімейним торжеством, і раби насилу змушують старого взяти участь у загальних веселощах.

== Ідеї п'єси ==
Комедія [[Менандр]]а спрямована на примирення різких розбіжностей між людьми різного майнового стану. Проте не можна заперечувати гуманності поета, якою пройнята вся його п'єса. Відлюдність Кнемона має, власне, глибоке соціальне коріння, хоча й продовжує певну літературну традицію, що йде від мізантропа Тімона в [[Арістофан]]а, [[Фрініх]]а, [[Антіфан]]а та інших представників «середньої» комедії. Це своєрідний «учуднений» вираз обурення паразитарною верхівкою.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://ae-lib.org.ua/texts/menander__dyscolus__ua.htm ''Менандр''. Відлюдник. Переклад А. Содомори (1968)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100317210248/http://ae-lib.org.ua/texts/menander__dyscolus__ua.htm |date=17 березня 2010 }}

[[Категорія:Нова аттична комедія]]
[[Категорія:Давньогрецька література]]
[[Категорія:П'єси Менандра]]