Перегляд вихідного коду сторінки Відповідальність

{{Свобода| image = | caption =   }}
'''Відповідальність'''&nbsp;— загальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення [[особа|особи]] до вимог суспільної [[необхідність|необхідності]], [[юридичні обов'язки|обов'язків]], соціальних завдань, [[Соціальні норми|норм]] і [[цінності|цінностей]]. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для [[суспільство|суспільства]] і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної [[Соціальна група|групи]]<ref>[[Українська радянська енциклопедія]] e 12 т. 2-е вид. 1974.</ref>.

Відповідальність як така&nbsp;— не юридичний термін, а соціологічний. Не можна говорити про відповідальність винятково у негативному значенні. Це поняття напрочуд багатогранне, що демонструється прикладами його вживання:

: «почуття ''відповідальності''»;    
: «''відповідальна'' поведінка»;
: «підвищити ''відповідальність''»;
: «узяти ''відповідальність'' на себе»;
: «притягнути до ''відповідальності''»;
: «звільнити від ''відповідальності''»;
: «вчинити ''відповідально''»;
: «посісти ''відповідальне'' становище»;
: «товариство з обмеженою ''відповідальністю''».

Соціальна [[функція]] відповідальності розкривається у понятті [[соціальна відповідальність|соціальної відповідальності]], державно-обумовленим прикладанням якої є [[юридична відповідальність]].

== Відповідальність у психології ==

У психологічній літературі існує безліч підходів до визначення поняття «відповідальність» та до її основних характеристик. Це пов'язано з тим, що на сучасному етапі розвитку суспільства перед людиною ставляться нові вимоги до її суб'єктивних особистісних властивостей, таких як самостійність, ініціативність, та відповідальність, які допомагали б їй пристосуватися до постійних змін у середовищі та сприяли б її особистісному розвитку.

З аналізу поняття «відповідальність» у вітчизняній літературі стає зрозуміло, що спочатку це питання розглядалося у філософському контексті, враховуючи особливості епохи, розуміння відповідальності мало чітко виражений ідеологічний характер. Одним з ретрансляторів панівної епохи була філософія. Тому в основу всіх подальших психологічних досліджень відповідальності лягають саме філософські праці.

У радянському соціумі був розповсюджений феномен [[колективна відповідальність|колективної відповідальності]]. 1972 філософ О.&nbsp;Г.&nbsp;Спіркін визначав усвідомлення відповідальності як відображення в суб'єкті буття соціальної необхідності; як розуміння сенсу здійснюваних дій, їхніх наслідків для певної соціальної групи, класу, партії, колективу і самого себе. Тут можна простежити сформований тогочасною ідеологією образ відповідальності.

Розвиток нового соціального простору потребує реалізації персональної відповідальності суб'єкта. Таким чином, відповідальність постає як форма [[Регуляція|регуляції]] та саморегуляції особистості, визначає [[ефективність]] діяльності та життєдіяльності. Найбільш розповсюдженим у філософських дослідженнях є аналіз відповідальності як риси характеру, подібної до сміливості. Однак, слід врахувати те, що відповідальність може провлятися не лише в характері, а й у почуттях, свідомості, світосприйнятті, різних формах [[поведінка|поведінки]].

Наприклад, С. Рубінштейн говорить, що відповідальність є втіленням істинного, найглибшого, принципового ставлення до життя. Під відповідальністю розуміється не лише усвідомлення наслідків вже скоєного, а й відповідальність за все втрачене. Відповідальність виникає у зв'язку з тим, що скоєна дія не має вороття. І тому відповідальність&nbsp;— це здатність людини передбачати події або вчинки на момент їх скоєння, та протягом їх здійснення.

Можна визначати відповідальність як вірність самому собі, довіру моральному змісту власних почуттів та впевненість у своїй правоті. Відповідальність&nbsp;— це здатність відповідати не лише за себе, а й за інших людей, за характер своїх із ними взаємин.

Також відповідальність як особистісна якість розглядається у дослідженнях І. Беха. В основі цієї якості&nbsp;— усвідомлений індивідом загальнозначущий обов'язок, повинність у вчинку, визнання людиною причетності до соціуму, її власні переконання та моральні принципи. Відповідальність є особливим мотивом людських вчинків, який відрізняється від усіх інших лише йому властивою рисою ідеальності. І саме наявність цієї риси у діяльності особистості сприяє її моральному розвиткові і не перетворює відповідальність у засіб, за допомогою якого особистість прагне досягнути корисної для неї мети. Таким чином, моральна рефлексія передбачає здатність індивіда осмислити свої прагнення передбачити результати вчинків з урахуванням власних поглядів та поглядів інших людей, здатність до погодження цілей поведінки із засобами досягнення їх.

Найґрунтовнішим дослідником цього питання можна назвати К. Мудзибаєва, який визначав відповідальність як певну якість, що характеризує «соціальну типовість» особистості. Він виділяв такі найголовніші характеристики відповідальності як: точність, обов'язковість, пунктуальність, чесність, справедливість, готовність відповідати за наслідки власних дій, принциповість. В емоційній сфері формуванню відповідальності сприяє здатність до [[Емпатія|емпатії]], чуйність до чужого болю і радості. Також досить суттєвими рисами є наполегливість, старанність, витримка, сміливість.

На процес усвідомлення людиною відповідальності впливають пізнавальні та мотиваційні фактори, особливості характеру особистості, довкілля та інші засвоєні оцінки, правила, моральні норми, ціннісні орієнтації та певні рамки складають основу подальших дій [[суб'єкт]]а.

Когнітивна теорія навчання Дж. Роттера в основі має концепцію [[Локус контролю|локусу контролю]]. Учений визначає відповідальність, як властивість інтернальності особистості (схильність приписувати відповідальність за все внутрішнім чинникам&nbsp;— своїй поведінці, характеру, здібностям), яка протистоїть екстернальності (схильність приписувати відповідальність за все зовнішнім чинникам).

К.Роджерс визначає відповідальність як головну ознаку сформованої особистості. Самовизначення&nbsp;— сутнісна ознака природи людини, тому кожен відповідальний за те, чим він є.

На сучасному етапі уявлення про відповідальність мають особистісно-орієнтовану спрямованість. В центрі наукових досліджень стоять питання духовної [[активність (психологія)|активності]] та [[самовдосконалення]] особистості. Відповідальність є характеристикою будь-яких реальних людських відносин та стосується майже всіх аспектів людської діяльності. Це одна з найважливіших характеристик людини, яка є ознакою моральної зрілості у [[регулювання суспільних відносин|регулюванні суспільних відносин]]. Свій прояв відповідальність знаходить у характері особистості, в її почуттях, самосвідомості та різних формах поведінки.

В різних дослідженнях та [[концепція]]х відповідальність розуміється як свобода вибору, волі та засобів існування або як дотримання моральних [[норма|норм]], як спосіб реалізації життєвої позиції або як спосіб самореалізації особистістю своєї сутності.&nbsp;

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
* [[Політична відповідальність]]
* [[Соціальна відповідальність]]
* [[Юридична відповідальність]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34408 Відповідальність] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306133027/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34408 |date=6 березня 2016 }} [[ЕСУ]]
* Відповідальність // {{ФЕС}}
* ''А. Єрмоленко''. Відповідальності етика // там же

== Посилання ==
* [http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Пунктуальність] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201026073858/http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf |date=26 жовтня 2020 }} ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики.&nbsp;— Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.&nbsp;— 416с. ISBN 978-966-485-156-2
[[Категорія:Моральні категорії]]
[[Категорія:Соціологічні терміни]]
[[Категорія:Психологія особистості]]
[[Категорія:Підзвітність]]