Перегляд вихідного коду сторінки Вікторов Михайло Володимирович

{{ДД}}{{Othernames|Вікторов}} 
'''Михайло Володимирович Вікторов''' ({{нар}} {{ДН|24|12|1894}}, місто [[Ярославль]], [[Російська імперія]]&nbsp;— розстріляний {{ДС|1|08|1938}})&nbsp;— радянський військово-морський діяч, командувач [[Балтійський флот Росії|Балтійського]], [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського]], [[Тихоокеанський флот Росії|Тихоокеанського флотів]], [[Військово-морський флот СРСР|Морськими силами РСЧА]], [[Флагман флоту 1-го рангу]] (1935). Член [[Центральний виконавчий комітет СРСР|ЦВК СРСР]], депутат [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної ради СРСР]] 1-го скликання, член [[Народний комісаріат оборони СРСР|Військової ради при Народному комісарові оборони СРСР]].

== Біографія ==
Син офіцера. Закінчив Ярославський кадетський корпус (1910), [[Морський кадетський корпус]] (1913, Золотий знак в пам'ять закінчення Морського корпусу, [[мічман]]&nbsp;— 5 жовтня 1913), Мінний (1915) і Штурманський (1917) офіцерські класи, курси удосконалення при Військово-морській академії (1924).

У [[Перша світова війна|Першу світову війну]] служив на кораблях Балтійського флоту в складі 1-го Балтійського флотського екіпажу. Учасник [[Операція «Альбіон»|Моонзундського битви]]. У 1917 році&nbsp;— лейтенант, старший штурман броненосця «Громадянин».

Після 1917 року перейшов на бік більшовиків, брав участь у висадці морського десанту під [[Нарва|Нарвою]] (1918). У листопаді 1918&nbsp;— червні 1919 року&nbsp;— старший штурман, потім 1-й помічник командира крейсера «Олег», у червні 1919&nbsp;— квітні 1920 року&nbsp;— командир есмінця «Вершник», у серпні 1920&nbsp;— березні 1921 року&nbsp;— командир лінійних кораблів «Андрій Первозванний» і «Гангут». Брав участь у придушенні [[Кронштадтське повстання|Кронштадтського повстання]], після чого був призначений старшим морським начальником [[Кронштадт]]а.

З травня 1921 року&nbsp;— начальник Морських сил Балтійського моря. У 1924 році закінчив курси удосконалення при [[Військово-морська академія ВМФ РФ|Військово-морській академії]].

З червня 1924 року&nbsp;— начальник [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Морських сил Чорного моря]].

З грудня 1924 по квітень 1926 року&nbsp;— начальник Гідрографічного управління Морських сил РСЧА.

З квітня 1926 року&nbsp;— начальник [[Балтійський флот Росії|Морських сил Балтійського моря]].

Член [[ВКП(б)]] з [[1932]] року.

З березня 1932 року&nbsp;— начальник Морських сил Далекого Сходу. У 1935 році після створення [[Тихоокеанський флот Росії|Тихоокеанського флоту]] призначений командувачем цього флоту.

15 серпня 1937 року, після арешту флагмана флоту 1 рангу Орлова, призначений начальником Морських сил РСЧА. 28 грудня 1937 року (за іншими даними, 27 березня 1938 року) звільнений з посади і зарахований у розпорядження Управління з начальницького складу Наркомату Військово-морського флоту СРСР.

22 квітня 1938 заарештований. Був звинувачений у шкідництві. 1 серпня 1938 року засуджений до смертної кари і розстріляний. Реабілітований посмертно 14 березня 1956 року.

== Нагороди ==
* [[Орден Святого Станіслава|Орден Святого Станіслава III ступеня]] з мечами і бантом (11.01.1916)
* [[Орден Леніна]]
* [[Орден Червоного Прапора]] (20.02.1928)
* [[Орден Червоної Зірки]]

== Література ==
* ''Черушев Н. С., Черушев Ю. Н.'' Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные): 1937—1941. Биографический словарь.&nbsp;— Москва: Кучково поле; Мегаполис, 2012.
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Випускники Морського кадетського корпусу]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Станіслава 3 ступеня]]
[[Категорія:Реабілітовані в СРСР]]
[[Категорія:Репресовані воєначальники]]
[[Категорія:Уродженці Ярославля]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Царські офіцери на службі в РСЧА]]
[[Категорія:Члени КПРС]]