Перегляд вихідного коду сторінки Віслюк

{{Картка:Таксономія
| name = Віслюк
| image = Donkey.jpg
| image_caption = Віслюк
| image_width = 270px
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| subphylum = [[Черепні]] (Craniata)
| infraphylum = [[Хребетні]] (Vertebrata)
| superclassis = [[Щелепні]] (Gnathostomata)
| classis = [[Ссавці]] (Mammalia)
| infraclassis = [[Плацентарні]] (Eutheria)
| ordo = [[Конеподібні]]&nbsp;(Equiformes)
| familia = [[Коневі]] (Equidae)
| genus = [[Кінь (рід)|Кінь]] (''Equus'')
| species = [[Віслюк дикий]] (''Equus africanus'')
| trinomial = ''Equus africanus asinus''
| trinomial_authority = [[Карл Лінней|Linnaeus]], [[1758]]
| wikispecies = Equus africanus asinus
}}
{{не плутати|Ослюк}}
'''Віслю́к''' (''Equus africanus asinus''), '''осел''', або '''африканський осел'''&nbsp; одомашнена форма [[Віслюк дикий|віслюка]], підвид із роду [[кінь (рід)|Кінь]] (''Equus''), ряду [[Конеподібні|Конеподібних]] (Equiformes).

Всі одомашнені віслюки належать до африканських віслюків, оскільки приручити [[кулан (тварина)|куланів]] (азійських віслюків) ніколи не вдавалося.

На відміну від коня, віслюк має пристосовані до кам'янистої й нерівної поверхні [[копито|копита]]. Вони допомагають безпечніше пересуватися, але гірші для швидкого пересування. Проте, в окремих випадках, осел може розвивати швидкість 70 [[км]]/[[год]]. Віслюки походять з країн з посушливим кліматом. Їхні копита погано переносять вологий європейський [[клімат]] і нерідко утворюють глибокі тріщини і дірки, в яких поступово може розвиватись [[гниття]]. Тому догляд за копитами віслюків украй важливий у вологих місцевостях.

Забарвлення [[шерсть|шерсті]] у віслюків може бути [[сірий колір|сіре]], [[коричневий колір|коричневе]] або [[чорний колір|чорне]], зрідка зустрічаються [[білий колір|білі]] [[порода|породи]]. [[Черево]] зазвичай [[світло|світле]], те ж саме стосується передньої частини морди й області навколо [[око|очей]]. У ослів жорстка [[грива (волосся)|грива]] і [[хвіст]], що закінчується китицею. [[Вуха]] набагато довші, ніж кінські.

== Морфологічні особливості ==
Залежно від породи досягають висоти від 90 до 160 [[см]], статевої зрілості набувають у 2–2,5 роки. Також віслюки відрізняються довшим ніж в коней періодом вагітності 12–14 місяців. Спаровування можливе увесь рік, проте відбувається, як правило, навесні. Народжується одне або двоє дитинчат, які у віці від 6 до 9 місяців стають самостійними.

Окрім зовнішніх відмінностей від [[кінь|коней]] існують ще деякі, не помітні, на перший погляд, особливості. Однією з них є різна кількість [[хребці]]в. Крім того, у віслюків 31 пара [[хромосома|хромосом]], тоді як у коней їх 32. Температура тіла у віслюків трохи нижча, вона складає в середньому 37&nbsp;°C, а не 38&nbsp;°C, як у коней.

== Дикі та свійські віслюки ==
Як і у випадку з кіньми, варто розрізняти споконвічно диких і здичавілих віслюків. Колись декілька [[підвид (біологія)|підвидів]] диких віслюків водилися в північній [[Африка|Африці]] й [[Передня Азія|Передній]] [[Азія|Азії]], проте в результаті одомашнення майже зникли вже в епоху римлян. У наш час вони живуть лише в [[Ефіопія|Ефіопії]], [[Еритрея|Еритреї]], [[Сомалі]] й [[Судан]]і; невелика [[популяція]] зуміла прижитися в заповіднику в [[Ізраїль|Ізраїлі]]. У [[1980]]-х загальна чисельність диких віслюків оцінювалася в тисячу особин і з тої пори ще більше скоротилася. У Сомалі дикі осли в результаті [[громадянська війна|громадянської війни]] й [[анархія|анархії]] вже ймовірно повністю винищені, в Ефіопії й Судані така ж доля може чекати їх найближчим часом. Єдиною країною з порівняно стабільною популяцією диких ослів є Еритрея, де їх налічують близько 400 особин.

Колись домашні, а зараз здичавілі віслюки живуть у багатьох регіонах [[світ]]у. До їх [[ареал]]у поширення відносяться й ті країни, в яких ще є дикі осли, що за побоюваннями зоологів може призвести до того, що обидві групи змішаються і занапастять «генетичну чистоту» дикого осла. Близько 1,5&nbsp;млн здичавілих ослів бродять [[степ|степами]] [[Австралія|Австралії]]. На південному заході [[Сполучені Штати Америки|США]] живуть приблизно 6 тисяч здичавілих ослів, '''burros''', вони перебувають під охороною. Одна з небагатьох європейських популяцій здичавілого осла зустрічається на [[Кіпр]]і, на півострові [[Карпац]]. Вони темно-коричневі або чорні й помітно більші ніж інші віслюки. Часто у них спостерігаються зеброподібні смуги на [[нога]]х.

== Одомашнення віслюків ==
[[Файл:Equus asinus Kadzidłowo 002.jpg|thumb|250px|Малі віслюки ссуть свою матір до 6 місяців після народження]]
Одомашнення ослів відбулося значно раніше, ніж коней. Віслюки були першими тваринами, яких стародавня людина використовувала для перевезення [[вантаж]]ів. Вже близько 4000 до н.&nbsp;е. в дельті [[Ніл]]у тримали одомашнених [[нубійські осли|нубійських ослів]]. У [[Месопотамія|Месопотамії]] диких ослів приручили ненабагато пізніше. У античну [[епоха|епоху]] осли потрапили до [[Європа|Європи]]. Відомо, що осли малоазійського походження були в [[Етруски|етрусків]]. До [[Греція|Греції]] осли потрапили близько 1000 до н.&nbsp;е.

Спочатку віслюків використовували для верхової їзди та тяги возів, але з появою швидших і сильніших коней були замінені ними. Однак віслюки мають низку переваг над кіньми, оскільки витриваліші, менш вибагливі до корму і в змозі набагато довше обходитися без води та їжі.

Іноді ослів використовували для отримання [[м'ясо|м'яса]], [[молоко|молока]] і [[шкіра|шкіри]]. Ослячу шкіру в Середньовіччі використовували для виготовлення [[пергамент]]у<ref>{{книга|автор=Andrew Mirosław Bukraba|заголовок=A Journey Toward The Light|місце=Bloomington|видавництво=Author House|рік=2014|сторінки=345|сторінок=506|isbn=1496905296|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=w3ifAwAAQBAJ&pg=PA345}}</ref><ref>{{книга|автор=Helmut Koester|заголовок=Introduction to the New Testament|місце=New York, Berlin|том=1|видавництво=Walter de Gruyter|рік=1995|сторінки=85|сторінок=443|isbn=3110146924|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=Ct20npdpUysC&pg=PA85}}</ref>. На північ від [[Альпи|Альп]] осли почали зустрічатися тільки з римських часів.

Віслюків схрещують з кіньми: гібриди від схрещування ослів з кобилами називають [[Мул (тварина)|мулами]], від схрещування жеребців з ослицями&nbsp;— [[ослюк]]ами.

== Віслюк як тотемна тварина ==

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Equus asinus|Віслюк}}
* [[Одомашнення]]
* [[Породи віслюків]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Осел|сторінки=1248-1249}}
* [https://www.seeds.org.ua/vislyuki-dopomoga-v-gospodarstvi-i-mozhlivosti-zarobitku/ Віслюки: допомога в господарстві і можливості заробітку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210225223145/https://www.seeds.org.ua/vislyuki-dopomoga-v-gospodarstvi-i-mozhlivosti-zarobitku/ |date=25 лютого 2021 }} // Сайт seeds.org.ua, 20.12.2018

{{Коні}}
{{Бібліоінформація}}
{{Taxonbar|from=Q19707}}

[[Категорія:Кінь (рід)]]
[[Категорія:Свійські тварини]]
[[Категорія:Сільськогосподарські тварини]]
[[Категорія:Віслюки| ]]