ГЕС Бистриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Бистриця
43°28′13″ пн. ш. 19°39′16″ сх. д. / 43.47050000002777637° пн. ш. 19.654638888916779° сх. д. / 43.47050000002777637; 19.654638888916779Координати: 43°28′13″ пн. ш. 19°39′16″ сх. д. / 43.47050000002777637° пн. ш. 19.654638888916779° сх. д. / 43.47050000002777637; 19.654638888916779
КраїнаСербія Сербія
АдмінодиницяNova Varoš Municipalityd
Стандіюча
РічкаВисочиця
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1990
Основні характеристики
Установлена потужність104  МВт
Середнє річне виробництво276  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напірвід 344,6 до 378,3  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2 Schormi — Litostroj
Витрата через турбіни36  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2 Siemens / Koncar
Основні споруди
Тип гребліземляна із глиняним ядром
Висота греблі86  м
Довжина греблі290  м
ВласникElektroprivreda Srbije
ОператорЕлектропривреда Сербії
ГЕС Бистриця. Карта розташування: Сербія
ГЕС Бистриця
ГЕС Бистриця
Мапа
Мапа

ГЕС Бистриця — гідроелектростанція на сході Сербії у Златиборському окрузі, неподалік від кордону з Боснією та Чорногорією. Становить нижній ступінь у каскаді на річці Увач (права притока Ліму, який, своєю чергою, є правою притокою Дріни), знаходячись після ГЕС Кокін Брод.

У період з 1957 по 1959 роки Увач перекрили кам'яно-накидною греблею з асфальтовим облицюванням «Radojna». Вона має висоту 42 метри, довжину 361 метр та ширину по гребеню 6 метрів. Це утворило водосховище Златар об'ємом лише 8 млн м3, що значно менше аніж в інших гребель на Увачі. Проте на відміну від них ГЕС Бистриця спорудили за дериваційною схемою, що дозволило їй стати найпотужнішою в каскаді. У межах цієї схеми тунель довжиною 8 км та діаметром 4 метри проходить через гірський масив, який відділяє Бистирицю від згаданої вище річки Лім. При цьому створюється напір до 378 метрів.

Машинний зал обладнано двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 104 МВт, які забезпечують виробництво 276 млн кВт·год на рік[1][2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Maksin, Branislav. Radonja | Serbia — Hidrotehnika — Hidroenergetika a.d. www.hidrotehnika.rs (en-gb) . Процитовано 22 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Bistrica Hydroelectric Power Plant Serbia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 22 червня 2017.
  3. REBIS: GIS Volume 5: Generation & Transmission Appendices (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2017.