Координати: 63°21′ пн. ш. 10°26′ сх. д. / 63.350° пн. ш. 10.433° сх. д. / 63.350; 10.433

ГЕС Братсберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Братсберг
63°21′ пн. ш. 10°26′ сх. д. / 63.350° пн. ш. 10.433° сх. д. / 63.350; 10.433
КраїнаНорвегія Норвегія
АдмінодиницяTrondheim municipalityd[1]
Стандіюча
РічкаНеа
В експлуатації з1977[1][2]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1977
Основні характеристики
Установлена потужність124  МВт
Середнє річне виробництво650  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір147  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2
Кількість та марка гідрогенераторів2
ВласникStatkraft
ОператорСтаткрафт Енержіd[1]
ГЕС Братсберг. Карта розташування: Норвегія
ГЕС Братсберг
ГЕС Братсберг
Мапа
Мапа

ГЕС Братсберг – гідроелектростанція у центральній частині Норвегії, за кілька кілометрів від південної околиці Тронгейма. Знаходячись після ГЕС Недре-Неа, входить до складу гідровузла, який використовує ресурс із річки Неа (у нижній течії – Нідельва), котра бере свій початок у Швеції та впадає до Тронгеймс-фіорду.

Водосховище Сельбусьйо

Ресурс для роботи станції відбирають із великого сховища Сельбусьйо (Selbusjøen, Selbusjø), яке має площу поверхні 60,6 км2[3] та припустиме коливання рівня поверхні між позначками 155 та 161 метр НРМ. У 1940-му тут запустили ГЕС Svean (27 МВт), схема якої передбачала забір ресурсу з Сельбусьйо та його подачу через правобережний гірський масив до розташованого нижче по течії Неа-Ніделв машинного залу (при цьому дериваційний тунель обходив споруджену у 1925-му ГЕС Lokaunet з потужністю 9 МВт, яка отримувала ресурс пізніше від Svean, а повертала його в річку раніше). В наступні два десятиліття нижче по течії з’явились ГЕС Fjaeremsfossen (18 МВт), ГЕС Øvre Leirfoss (18 МВт) та ГЕС Nedre Leirfoss (12 МВт).

У 1970-х вирішили створити більш масштабну дериваційну схему на основі ресурсу Сельбусьйо – її підвідний та відвідний тунелі мали загальну довжину 16 км (при перетині у 60 м2). При цьому первісно вода зі сховища прямувала у правобережному гірському масиві, а після машинного залу тунель проходив під руслом Нідельви та випускав відпрацьований ресурс нижче за водоспад Nedre Leirfoss. В результаті нова ГЕС Братсберг почала використовувати все те падіння, де раніше були споруджені чотири станції (втім, останні також продовжували свою роботу).

Основне обладнання ГЕС Братсберг становлять дві турбіни типу Френсіс загальною потужністю 124 МВт, які при напорі у 147 метрів повинні забезпечувати виробництво 650 млн кВт-год електроенергії на рік.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в NVE's database of hydroelectric power plantsNorwegian Water Resources and Energy Directorate.
  2. Bratsberg vannkraftverkStatkraft.
  3. FLOMBEREGNING FOR SELBUSJØEN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2017.
  4. Bratsberg | Statkraft. www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.