Координати: 44°27′01″ пн. ш. 122°32′57″ зх. д. / 44.45021° пн. ш. 122.54907° зх. д. / 44.45021; -122.54907

ГЕС Грін-Петер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Грін-Петер
44°27′01″ пн. ш. 122°32′57″ зх. д. / 44.45021° пн. ш. 122.54907° зх. д. / 44.45021; -122.54907
КраїнаСША США
АдмінодиницяЛінн[1]
Стандіюча
РічкаМіддл-Сантіам
Каскадкаскад на Міддл-Сантіам
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1967
Основні характеристики
Установлена потужність80  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напірвід 57 до 98  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2 Allis Chalmers
Кількість та марка гідрогенераторів2 Westinghouse
Потужність гідроагрегатів2х40  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна
Висота греблі41  м
Довжина греблі457  м
ВласникUS Army Corp Of Engineers
ГЕС Грін-Петер. Карта розташування: США
ГЕС Грін-Петер
ГЕС Грін-Петер
Мапа
Мапа

ГЕС Грін-Петер — гідроелектростанція у штаті Орегон (Сполучені Штати Америки). Використовує ресурс із річки Міддл-Сантіам, правій притоки Соуз-Сантіам, яка в свою чергу є правою твірною річки Сантіам (впадає праворуч до Вілламетт, лівої притоки Колумбії, яка вже має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

У межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 141 метр та довжиною 457 метрів. Вона утримує витягнуте по долині Міддл-Сантіам на 16,1 км водосховище з площею поверхні 15,1 км2 та об’ємом 528 млн м3.

Пригреблевий машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 40 МВт, які використовують напір від 57 до 98 метрів (номінальний напір 81 метр).[2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Portland District > Locations > Willamette Valley > Green Peter. www.nwp.usace.army.mil. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  3. PLANNING AND DESIGN OF HYDROLECTRIC POWER PLANT STRUCTURES (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2017.
  4. Green Peter Hydro Power Plant OR USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 8 квітня 2019.