ГЕС Нсеке
ГЕС Нсеке | |
---|---|
10°18′15″ пд. ш. 25°24′22″ сх. д. / 10.30436111113877828° пд. ш. 25.406250000028° сх. д.Координати: 10°18′15″ пд. ш. 25°24′22″ сх. д. / 10.30436111113877828° пд. ш. 25.406250000028° сх. д. | |
Країна | ДР Конго |
Стан | діюча |
Річка | Конго |
Каскад | каскад на Конго |
Початок будівництва | 1953 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 260 МВт |
Середнє річне виробництво | 1430 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 185 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 4 |
Витрата через турбіни | 103 (середня) м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 по 69 МВА |
Потужність гідроагрегатів | 4х65 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидна з глиняним ядром |
Висота греблі | 70 м |
Довжина греблі | 210 м |
ЛЕП | 220 |
Власник | Societe Nationale d'Electricite (SNEL) |
Мапа | |
ГЕС Нсеке — гідроелектростанція на південному сході Демократичної Республіки Конго за 45 км на північ від центру гірничорудної промисловості Колвезі. Розташована після ГЕС Нзіло, становить нижній ступінь каскаду на Луалабі (верхня течія однієї з найбільших річок світу Конго).
Спорудження станції відбувалось в період бельгійського колоніального панування, а сама вона носила назву Le Marinel. В межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею з глиняним ядром висотою 70 метрів та довжиною 210 метрів, на спорудження якої пішло 0,8 млн м3 матеріалу. Вона утворила доволі невелике водосховище з площею поверхні 3,3 км2 та об'ємом 65 млн м3 (можливо відзначити, що накопичення ресурсу для регулювання коливань стоку та забезпечення стабільної роботи всього каскаду здійснюється сховищем згаданої вище ГЕС Нзіло).
Від сховища проклали дериваційний тунель довжиною 2,5 км та площею перетину 42 м2, що прямує через лівобережний масив, котрий відділяє долину Луалаби від невеличкої річки Секе (впадає справа у Луфупу, що в свою чергу є лівою притокою Луалаби). Тунель переходить спершу у дві напірні галереї, а потім у чотири водоводи, які подають ресурс до машинного залу.
Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 65 МВт[1], які при напорі 185 метрів повинні забезпечувати виробництво 1430 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода відводиться у Секе, причому русло річки поглибили протягом 1,5 км, що дало приріст напору на два десятки метрів.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.
- ↑ Jean-Paul Katond Mbay Archimede turbine (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2017.