Перегляд вихідного коду сторінки Гарячківка

{{не плутати|Горячівка|Горячівкою|селом в Одеській області України}}
{{Село України
|назва              = Гарячківка
|область            = [[Вінницька область]]
|район              = [[Тульчинський район]]
|громада            = [[Городківська сільська громада]]
|код КАТОТТГ        = UA05100050060030698
|зображення         = {{Photomontage 
  | photo1a = Гарячківка VI черняхів 2.jpg | photo1b = Гарячківка VI черняхів 4.jpg
  | photo2a = Гарячківка трипілля 7 1.jpg | photo2b = Гарячківка трипілля черняхів 2.jpg
  | color = white | color_border = white | position = center | spacing = 2 | size = 300 }}
|зображення_розмір  =
|зображення_підпис  = Місцевість у селі Гарячківка, де розташовані поселення трипільської та черняхівської культур
|облікова картка    =
|засновано          =
|перша згадка       =
|колишня назва      =
|населення          = 2334 людини (2001 рік)
|територія          = <!--Територія села + землі що йому належать у квадратних кілометрах -->
|ref-територія      =
|площа              = 6,622<!--Площа, де проживають мешканці, у квадратних кілометрах -->
|ref-площа          =
|щільність          = 352,46
|поштовий індекс    = 24622
|телефонний код     = 4340
|катойконіми        =
|день села          =
|координати         = {{coord|48|19|37|N|28|45|4|E|type:city(населення)_region:UA_scale:30000|display=it}}
  |lat_deg = 48 |lat_min = 19 |lat_sec = 37
  |lon_deg = 28 |lon_min = 45 |lon_sec = 4
|висота             = 203
|ref-висота         =
|водойма            =
|адреса             = 24615, [[Вінницька область]],<br/>[[Тульчинський район]],<br/>село Городківка,<br/>вулиця Благовіщенська,&nbsp;51
|вебсторінка        =
|сільський голова   =
|староста           = Котюжанський Олег Михайлович
|прапор             =
|опис прапора       =
|герб               =
|опис герба         =
|відстань о         = <!-- відстань до обласного центру -->
|ref-відстань о     =
|відстань р         = <!-- відстань до районного центру -->
|ref-відстань р     =
|відстань сільрада  = <!-- відстань до сільської ради -->
|ref-відстань сільрада =
|станція            = [[Крижопіль (станція)|Крижопіль]]
|відстань ст        =
|схема              =
}}
'''Гаря́чківка'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у [[Городківська сільська громада|Городківській сільській громаді]] [[Тульчинський район|Тульчинського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. До 2020 року Гарячківка входила до складу [[Крижопільський район|Крижопільського району]] Вінницької області. За переписом 2001 року, постійне населення села становило 2334 людини. Село складається з трьох частин: «Гуцулівки», «центра» і «яру». За іншою версією, Гарячківка поділяється на дві умовні частини: куток «Гуцулівка», де жили гуцули, що переселилися з Карпат, та куток «Бондарівка», де жили Бондарі<ref name="Vlasno" />. З 18 століття в Гарячківці також існував поділ на дві парафії&nbsp;— Старо-Гарячківку (старіша частина села) та Слободо-Гарячківку<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />.

За часів Гетьманщини Гарячківка входила входила до складу [[Брацлавський полк|Брацлавського полку]], зокрема як сотенне містечко. У період входження до складу Речі Посполитої село було частиною [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]. Наприкінці 17 століття Гарячківка також входила до складу Османської імперії. Після [[Другий поділ Речі Посполитої|другого поділу]] Речі Посполитої село увійшло до складу [[Ольгопільський повіт|Ольгопільського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] Російської імперії. В Українській РСР Гарячківка входила до [[М'ястківський район|М'ястківського району]] [[Тульчинська округа|Тульчинської округи]] та Крижопільського району Вінницької області. Під час Другої світової війни село було включено до румунської зони окупації з тимчасовою румунською цивільною управою&nbsp;— губернаторства [[Трансністрія]].

== Географія ==

Через село тече річка [[Гарячківка (річка)|Гарячківка]], ліва притока [[Вільшанка (притока Марківки)|Вільшанки]] (басейн [[Дністер|Дністра]]).

За описом, поданим у виданні «[[Приходы и церкви Подольской епархии|Парафії та церкви Подільської єпархії]]» (1901), Старо-Гарячківка була розташована на рівній місцевості, якою протікав невеликий струмок, що витікав із місцевих колодязів<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />. Слободо-Гарячківка описувалася як розташована на двох пологих пагорбах зі східної та західної сторін, розділених безіменною річкою, що текла з півночі на південь. Кліматичні умови місцевості характеризувалися як сприятливі для здоров'я, ґрунти&nbsp;— чорноземні й родючі<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />.

== Адміністративна належність ==

* У Речі Посполитій 17 та 18 століття Гарячківка входила до складу [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]<ref name="ІГ-2003" />.

* В українській державі 17 століття (Гетьманщині) Гарячківка була частиною [[Брацлавський полк|Брацлавського полку]]: спочатку в складі Гарячківської сотні як сотенне містечко (1648—1651), потім у складі М'ястківської (Містківської) сотні (з 1652) та згодом&nbsp;— Вільшанської сотні (після 1654—1655)<ref name="Коваленко-2007" />.

* У Російській імперії Гарячківка входила до складу [[М'ястківська волость|М'ястківської волості]] [[Ольгопільський повіт|Ольгопільського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]]<ref name="ВВСЕР-3-1885" /><ref name="ПодГ-СНМ-1893" />.

* В Українській СРР Гарячківка увійшла до [[М'ястківський район|М'ястківського району]]<ref name="НМП" />, створеного в 1923 році при встановленні нового адміністративно-територіального поділу Поділля. М'ястківський район з 1923 до 1930 року входив до складу [[Тульчинська округа|Тульчинської округи]]<ref name="ВУЦВК-1923" />, у червні 1930 року був приєднаний до [[Вінницька округа|Вінницької округи]]<ref name="ВУЦВК-1930-1" />, у вересні 1930 року переведений у пряме підпорядкування Української СРР<ref name="ВУЦВК-1930-2" />. У лютому 1931 року район було розформовано, і Гарячківка відійшла до [[Крижопільський район|Крижопільського району]]<ref name="ВУЦВК-1931" />, який у 1932 році був включений до складу новоствореної [[Вінницька область|Вінницької області]]<ref name="ВУЦВК-1932" />.

* Під час румунської окупації (1941—1944) Гарячківка в складі Крижопільського району ''(Raionul Crijopol)'' була віднесена до [[Жугастрівський повіт (Трансністрія)|Жугастрівського повіту]] ''(Județul Jugastru)'' губернаторства [[Трансністрія]]<ref name="Трансністрія" />, що знаходилося під тимчасовою румунською цивільною управою. У подальший період Гарячківка залишалась у складі Крижопільського району Вінницької області як центр [[Гарячківська сільська рада|Гарячківської сільської ради]]<ref name="АТП УРСР" />.

* У результаті [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|адміністративно-територіальної реформи в Україні]] у 2020 році з ліквідацією Крижопільського району село Гарячківка увійшло до [[Городківська сільська громада|Городківської сільської громади]] в складі укрупненого [[Тульчинський район|Тульчинського району]] Вінницької області<ref name="АТП-2020" />. У 2021 році в межах Городківської сільської громади було створено Гарячківський старостинський округ із центром у селі Гарячківка, який включає села Гарячківка та [[Одаї (Городківська сільська громада)|Одаї]]<ref name="ГСР-2021" />.

== Назва ==

Існує кілька версій походження назви села Гарячківка:

* За першою версією, назва ''Гарячківка'' походить від назви ''Ганчарське поле'', що позначала місцевість, через яку в 16 столітті проходив Дністровський тракт&nbsp;— шлях уздовж краю лівобережної тераси [[Дністер|Дністра]]. За переказами, цей шлях був небезпечним через часті напади грабіжників та розбійників, які вдавалися до вбивств подорожніх. Назва «Ганчарське поле» відсилає до [[Акелдама|біблійного сюжету]] про Юду Іскаріота, який після зради Ісуса Христа за 30 срібняків відчув каяття, повернув гроші первосвященникам і повісився. Первосвященники, вважаючи ці гроші «заплатою за кров», не могли використати їх на церковні потреби й купили за них «гончарське поле» для поховання померлих паломників, яке стало називатися «полем крові». За цією версією, назва «Ганчарське поле» на позначення небезпечної місцевості на Дністровському тракті згодом трансформувалася в назву ''Ганчарівка'' та пізніше в сучасну назву ''Гарячківка''<ref name="ІГ-2003" />.

* За другою версією, назва ''Гарячківка'' пов'язана із джерелом ''Гуркало'', що мало гарячу воду. За переказами, джерело «бурлило й гуркотіло на всю округу» та згодом почало збільшуватися і пробиватися крізь землю, тому пан наказав засипати його піском і залити смолою. Також, за місцевою легендою, джерело мало цілющу силу: нібито один кріпак, якого пан побив і покинув біля джерела, отямився завдяки гарячій воді, що пекла його рани<ref name="Vlasno" />.

На [[:commons:File:Atlas Van der Hagen-KW1049B10 042-UKRAINAE PARS QVA BARCLAVIA PALATINATUS Vulgo dicitur.jpeg|карті Брацлавського воєводства]], створеній [[Гійом Левассер де Боплан|Гійомом Левассером де Бопланом]] у середині 17 століття, на місці Гарячківки позначено місцевість ''Oreskowa abo Hanielpole''<ref name="Крикун-2008" /> (у джерелах також зустрічаються форми ''Oreskowa, Haniepole''<ref name="Покажчик" />, ''Oreskowa albo Hanielpole''<ref name="Крип'якевич-1993" /> та ''Орешкова або Горілполе''<ref name="Коваленко-2007" />). За версією, викладеною в [[Войнарович Анна Андріївна|Анни Лимич]] та [[Годований Євген Федорович|Євгена Годованого]], це мало означати «Гатне поле, тобто місце, де розбіяки гатили проїжджих»<ref name="ІГ-2003" />.

В історичних джерелах та літературі на позначення села також використовувалися такі форми назви, як ''Хораджкоука (Horajkoka)<ref name="Павло" /><ref name="Крикун-2008" />, Горячківське<ref name="Крип'якевич-1966" /> (Горятчковское<ref name="Крикун-2008" />), Ганчарполе (Hanczarpole)<ref name="ІГ-2003" /><ref name="Крикун-2008" />, Горачківка (Horaczkowka)<ref name="Крикун-2008" />, Горчаківка (Горчаковка<ref name="ГСС" /><ref name="НЭС" />), Горячівка<ref name="Коваль" /><ref name="Лозицький" />, Горячківка<ref name="Коваленко-2007" />.''

== Історія ==

=== Археологічні пам'ятки ===

На території села Гарячківка виявлено вісім археологічних пам'яток. Зокрема, це чотири поселення [[Трипільська культура|трипільської культури]] (4—3 тисячоліття до н.&nbsp;е.), три поселення [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] (2—4 століття н.&nbsp;е.), а також одне двошарове поселення трипільської та черняхівської культур. Ці об'єкти були відкриті та досліджені в 1993 році під керівництвом В.&nbsp;Т.&nbsp;Загоруйко та включені до переліку пам'яток археології місцевого значення Вінницької області<ref name="Перелік пам'яток археології" />.

=== 17 століття ===
[[Файл:Atlas Van der Hagen-KW1049B10 042-UKRAINAE PARS QVA BARCLAVIA PALATINATUS Vulgo dicitur.jpeg|міні|300px|Карта Брацлавського воєводства 17 століття, створена Гійомом Левассером де Бопланом. На місці сучасної Гарячківки позначено ''Oreskowa abo Hanielpole'' (у лівій нижній частині карти).]]

Дата заснування села невідома. У період до 1648 року Гарячківка належала коронному хорунжому [[Олександр Конецпольський|Олександру Конецпольському]], сину коронного гетьмана [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]]<ref name="ІГ-2003" />, та перебувала в складі [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]] Польського королівства<ref name="Коваленко-2007" />. У ході [[Хмельниччина|Великого повстання]] 1648 року Гарячківка (містечко Гарячківське) увійшла до складу [[Гетьманщина|української держави]] (Гетьманщини) і стала сотенним містечком [[Брацлавський полк|Брацлавського полку]], осідком Гарячківської сотні («сотні Горянкоцької»)<ref name="Коваленко-2007" /><ref name="Крип'якевич-1966" />. У 1649 році гарячківським сотником був Ярема<ref name="Коваленко-2007" />.

Унаслідок [[Білоцерківський мирний договір|Білоцерківської україно-польської угоди]] 1651 року Гарячківка разом з усім Брацлавським полком відійшла до Польського королівства, але в 1652 році всі ці землі були знову повернені до складу української держави. Проте Гарячківську сотню не було відновлено й Гарячківка увійшла до складу М'ястківської (Містківської) сотні<ref name="Коваленко-2007" />. Після скасування М'ястківської сотні внаслідок руйнувань, яких вона зазнала під час походу 1654—1655 років [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава Потоцького]] на [[Умань]], Гарячківка увійшла до складу Вільшанської сотні<ref name="Коваленко-2007" />.

Під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]] через Гарячківку Дністровським трактом пройшли війська [[Тиміш Хмельницький|Тимоша Хмельницького]], сина Богдана Хмельницького<ref name="ІГ-2003" />. На своєму дипломатичному шляху через село проїжджав посол Семигородського князя [[Дєрдь II Ракоці|Ракоці]]<ref name="ІГ-2003" />. У 1654 році під час подорожі з Близького Сходу до Московії через Україну Гарячківку відвідав патріарх Антіохійський та всього Сходу [[Макарій III (патріарх Антіохійський)|Макарій III]], про що відомо з подорожніх нотаток [[Павло Алеппський|Павла Алеппського]], сина патріарха<ref name="Павло" />.

Станом на 1672 рік село значилось як польське містечко Ганчарполе. У цьому ж році на Поділля вторглося військо [[Османська імперія|Османської імперії]]<ref name="ІГ-2003" />. Разом з іншими поселеннями колишнього Брацлавського полку, на підставі [[Журавненський мирний договір|Журавненської польсько-турецької угоди]] 1676 року, Гарячківка увійшла до складу Турецького цісарства<ref name="Коваленко-2007" />. У 1699 році містечко повернулося до складу Речі Посполитої<ref name="ІГ-2003" />.

=== У складі Речі Посполитої: 18 століття ===

Станом на 1716 рік історичні документи свідчать про спустошення Гарячківки: «Гарячківка пуста, мертва як Ганчарське поле, велике й порожнє…», та вже в 1748 році було зафіксовано, що життя в селі тривало. На цей час жителі села були [[Руська унійна церква|греко-католиками]]<ref name="ІГ-2003" />. У другій половині 18&nbsp;століття, коли населення збільшилось, село було розділено на дві парафії. За старою, первісно утвореною частиною села залишилася назва «Стара-Гарячківка», а новоутворена парафія була відома під назвою «Гарячківки Іоанно-Богословська парафія», а згодом «Слободо-Гарячківка»<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. Стара-Гарячківка та Слободо-Гарячківка не були відокремлені одна від одної проміжним простором, а представляли одне суцільне поселення<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />.

На середину 18 століття власником Гарячківки був брацлавський воєвода князь [[Станіслав Любомирський (воєвода київський)|Станіслав Любомирський]], який у 1752 році видав презенту священнику Іоанно-Богословської парафії Олексію Альчинському<ref name="ІГ-2003" />. Пізніше власником Гарячківки став [[Антоній Бельський]]<ref name="ІГ-2003" />. У 1768 році повз Гарячківку проходили загони [[Барська конфедерація|барських конфедератів]]. Того ж року у селі ненадовго зупинялися залишки розбитих в Умані [[Гайдамаки|гайдамацьких]] загонів [[Іван Ґонта|Івана Ґонти]] й [[Максим Залізняк|Максима Залізняка]]<ref name="ІГ-2003" />. У 1788 році Гарячківка була позначена на мапі польського географа Севериновського на [[Побережжя (регіон)|Побережжі]]&nbsp;— краї між Дністром і Південним Бугом<ref name="ІГ-2003" />.

=== У складі Російської імперії ===

{{Вставка |Вирівнювання = right |Ширина = 300px |Заголовок = Колишні власники села Гарячківка |Текст = 
* [[Олександр Конецпольський]] (до 1648)
* [[Станіслав Любомирський (воєвода київський)|Станіслав Любомирський]] (на 1752)
* [[Антоній Бельський]]
* Ярошинські
:* Микола (Міколай) Ярошинський (до 1805)
:* Ян Ярошинський (до 1842 або 1849)
:* Юлія Ярошинська (до 1856)
:* Вітольд Ярошинський (з 1856)
:* Констанція Ярошинська (на 1882)
* Д. Ю. Салло (Силле) (на 1903 та 1905)}}

У 1793 році мешканці Гарячківки стали підданими Російської імперії<ref name="ІГ-2003" />. Наприкінці століття відбулося приєднання місцевих парафій до [[Російська православна церква|російської православної церкви]]<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. У 1798 році парафіяни Старо-Гарячківки побудували нову дерев'яну церкву на честь [[Різдво Пресвятої Богородиці|Різдва Пресвятої Богородиці]] (згодом була перебудована в 1849 році)<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />. На цей час маєток Гарячківки з М'ястківським ключем, що належав Антонію Бельському, купив Микола (Міколай) Ярошинський<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" /><ref name="ІГ-2003" /><ref name="Лобко-2020-1" />, який обрав Гарячківку за свою основну садибу. Він мав тут великий мурований дім, навколо якого був посаджений парк<ref name="Лобко-2020-1" />.

Після смерті Миколи Ярошинського в 1805 році Гарячківка перейшла до його сина Яна Ярошинського, маршалка шляхти [[Ольгопільський повіт|Ольгопільського повіту]]<ref name="ІГ-2003" />. У 1821 році в парафії Слободо-Гарячківки було побудовано новий кам'яний храм на честь святого апостола [[Іван Богослов|Іоанна Богослова]]<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. Після смерті Яна Ярошинського в 1842 році (за іншими даними&nbsp;— в 1849) його власністю до 1856 року розпоряджалася його дружина Юлія Ярошинська<ref name="ІГ-2003" /><ref name="Лобко-2020-2" />. У 1848 році в Гарячківці, як і в низці інших сіл Поділля, на тлі [[Революції 1848—1849 років|революційних подій]] у Європі та на західноукраїнських землях відбулися заворушення селян проти поміщицького гніту<ref name="ІМСУ-1972" />.

У 1856 році, із досягненням повноліття, Гарячківку отримав у власність Вітольд Ярошинський, син Яна Ярошинського від другого шлюбу<ref name="ІГ-2003" /><ref name="Лобко-2020-2" />. За даними на 1882 рік, власницею Гарячківки була вже Констанція Ярошинська, дружина Вітольда, дочка Юзефа Паєвського<ref name="SgKP" /><ref name="Лобко-2020-2" />. На цей час Гарячківка межувала з одного боку зі [[Ставки (Тульчинський район)|Ставками]] (власність Зигмунта Ярошинського), а з іншого&nbsp;— з [[Городківка (Тульчинський район)|М'ястківкою]] (власність Кочубея, раніше Ярошинських)<ref name="SgKP" />.

Станом на 1882 рік у Гарячківці серед зернових культур найбільше вирощували [[Пшениця|пшеницю]] та [[Кукурудза|кукурудзу]]. Місцеві чорноземи обробляли плугом за старою трипільною системою без використання добрив. Усе зерно та інші місцеві продукти продавали залізницею до [[Одеса|Одеси]] (у 1870 році було прокладено [[Києво-Балтська залізниця|Києво-Балтську залізницю]] та в 8 верстах від Гарячківки відкрито станцію [[Крижопіль (станція)|Крижопіль]]). У Гарячківці було два ставки, на одному з яких був млин, що працював лише навесні під час [[Весняне водопілля|весняних повеней]]. Навколо села та полів ріс дубовий ліс. Лугів не було; сіно збирали переважно лісове та з кормових трав<ref name="SgKP" />.

У 1884 році в Гарячківці було відкрито однокласне училище [[Міністерство духовних справ та народної освіти Російської імперії|Міністерства народної освіти]]<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" /><ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />. Станом на 1885 рік у Гарячківці було два питних доми<ref name="ВВСЕР-3-1885" />. У 1897 році в парафіях Старо-Гарячківки та Слободо-Гарячківки було відкрито [[Церковно-парафіяльна школа|церковнопарафіяльні школи]] для дівчаток<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" /><ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. У 1899 році в парафії Слободо-Гарячківки для школи було побудовано кам'яну будівлю<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. Станом на 1901 рік головним заняттям жителів Старо-Гарячківки та Слободо-Гарячківки було землеробство<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" /><ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. Майстрових було небагато; зокрема, у Слободо-Гарячківці було три ковалі, два столяри та кілька теслярів<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />. Населення характеризувалося як заможне<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />.

Станом на 1903 рік маєток поміщиці Ярошинської був проданий купцю Д.&nbsp;Ю.&nbsp;Салло (Силле)<ref name="Анфимов" /><ref name="ПодГ-СНМ-1905" />. У листопаді 1903 року приблизно 600 селян Гарячківки взяли участь у розгромі маєтку через відмову нового власника продати їм землю. Для придушення виступу селян за розпорядженням подільського губернатора до Гарячківки із [[Тульчин]]а був відправлений батальйон [[Кубанський 76-й піхотний полк|76-го піхотного Кубанського полку]]. Причетних селян було заарештовано і відправлено до в'язниці в [[Ольгопіль (Гайсинський район)|Ольгополі]]. Перед судом постали 23 селян; рішенням Одеської судової палати 10 обвинувачених було засуджено до ув'язнення на 5 місяців і 10 днів, а 13 людей виправдано<ref name="Анфимов" />. Масові виступи селян продовжувалися в 1905—1907 роках<ref name="ІМСУ-1972" />.

=== Визвольні змагання ===
[[Файл:Chyslo 01 04-5-1.png|міні|300px|Ситуація на фронті 3-ї Залізної дивізії від 28 липня і до вечора 31 липня 1919&nbsp;року]]

<div class="boilerplate seealso noprint" style="padding-left:20px">''Див. також: [[Крижопіль#Визвольні змагання|Крижопіль § Визвольні змагання]]''</div>

У 1919—1920 роках на території залізничної станції Крижопіль (у 8 верстах від Гарячківки<ref name="ПодГ-СНМ-1905" />) та навколишніх земель відбувалися бойові дії між союзницькими військами [[Армія Української Народної Республіки|УНР]] і [[Українська галицька армія|Галицької армії]] та військами [[Червона армія|РСЧА]] й [[Збройні сили Півдня Росії|ЗСПР]]. Учасник боїв за Вапнярку і Крижопіль [[Ґловінський Євген Олексійович|Євген Ґловінський]] залишив спогади, у яких згадував Гарячківку серед навколишніх сіл, де точилися бої в 1919 році<ref name="Коваль" />:

{{виписка|Вже два тижні тривали уперті бої. Станція [[Крижопіль (станція)|Крижополь]] шість разів переходила з рук до рук. Уся місцевість, що між [[Вапнярка (селище)|Вапняркою]] і [[Рудниця|Рудницею]], всі ці села, ріжні [[Тернівка (Тульчинський район)|Великі й Малі Тарнавки]], ''Горячівка'', [[Городківка (Тульчинський район)|М’ястківка]], всі річки, байраки, гаї та долини, все це було нам так знайомо і так обридло, що, здавалось, ми тут воювали, воюємо і будемо воювати весь свій вік.}}

=== У складі СРСР ===

У березні 1930 року голова [[Державне політичне управління|Державного політичного управління]] (ДПУ) УСРР [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволод Балицький]] за результатами відвідання [[Тульчинська округа|Тульчинської округи]] на тлі [[Селянські повстання 1929—1932|селянських повстань]] у прикордонних округах України доповідав генеральному секретарю [[Косіор Станіслав Вікентійович|Станіславу Косіору]], що під час операції його загону при вході в села Гарячківка та [[Вільшанка (Тульчинський район)|Вільшанка]] величезним натовпом чинився збройний опір, який тривав дві години<ref name="Голод та голодомор" />. За твердженням Балицького, під час перестрілки втрати протилежної сторони склали кілька вбитих і поранених, тоді як його загін втратив лише 8 коней<ref name="Настрої" />.

За даними на червень 1932 року, у селі Гарячківка за невиконання накладених зобов'язань у ході [[Хлібозаготівлі|хлібозаготівель]] було оштрафовано до 400 господарств{{sfn|Голод та голодомор на Поділлі|2007|с=297|ps=, Доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ГПУ В. Левоцького секретарю Вінницького обкому КП(б)У М. Алексееву про розкуркулення селянських господарств від 12 червня 1932&nbsp;р.}}. За даними на грудень 1932 року, підіймалося питання про занесення села Гарячківка на «всеукраїнську [[Чорна дошка|чорну дошку]]»<ref name="Лозицький" />. Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] помер щонайменше 261 житель села<ref name="Книга пам′яті" />.

Під час Другої світової війни, 22 липня 1941 року, Гарячківка була окупована румунськими військами (гірським корпусом [[3-тя армія (Румунія)|3-ї румунської армії]]) та згодом включена в губернаторство [[Трансністрія]], що знаходилося під тимчасовою румунською цивільною управою. 17 березня 1944 року Гарячківка була зайнята радянськими військами (303-ю стрілецькою дивізією 73-го стрілецького корпусу [[52-га армія (СРСР)|52-ї армії]] [[2-й Український фронт|2-го Українського фронту]])<ref name="ДСВ" />. У Гарячківці встановлено пам'ятник 527 воїнам&nbsp;— односельчанам, загиблим на фронтах війни<ref name="Перелік пам'яток історії" />.

За даними на 1972 рік, у Гарячківці діяв колгосп імені Чапаєва, у користуванні якого було 6508 гектарів землі, зокрема 5176 гектарів орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні [[Озимі культури|озимої]] пшениці та [[Цукровий буряк|цукрових буряків]]. Також працювало допоміжне підприємство&nbsp;— кар'єр із видобутку вапняку-[[черепашник]]у. У Гарячківці діяли середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки, дільнична лікарня та поліклініка<ref name="ІМСУ-1972" />.

== Церква ==

=== Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Старо-Гарячківка) ===

За переказами, від самого початку заснування села була побудована дерев'яна церква на честь [[Різдво Пресвятої Богородиці|Різдва Пресвятої Богородиці]]. Проте під час татарського нашестя ця церква була спалена разом з усіма церковними документами. У 1798 році парафіяни знову побудували дерев'яну церкву, однокупольну, з приділами. Парафія Старо-Гарячківки здавна була самостійною, але під час ревізії церков [[Подільська єпархія Російської православної церкви|Подільської єпархії]] протоієреєм [[Скворцов Іван Михайлович|Скворцовим]] ця парафія, через ветхість церкви, була приєднана до суміжної Іоанно-Богословської церкви Слободо-Гарячківки. У 1845 році парафія знову була відновлена як самостійна<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />.

У 1849 році церкву перебудували за проєктом, затвердженим архієпископом [[Арсеній (Москвін)|Арсенієм]]. Іконостас у церкві залишався старий до 1868 року, коли був встановлений новий. Кам'яну дзвіницю при ній збудували окремо в 1863 році. Серед священнослужителів парафії відомий священник Яків Місюра; при ньому була побудована кам'яна дзвіниця, він же замінив зарослий чагарниками церковний сінокіс на відповідну кількість орної землі. У 1886 році були побудовані причтові приміщення. Станом на 1901 рік у парафії було 69 десятин церковної землі, зокрема 3 десятини садибної<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />.

=== Церква святого Іоанна Богослова (Слободо-Гарячківка) ===

Відомо, що в другій половині 18 століття в Слободо-Гарячківці вже була заснована Іоанно-Богословська парафія, і 21 червня 1752 року князем Любомирським було видано презенту священнику Іоанно-Богословської парафії Олексію Альчинському. До побудови нинішнього храму на тому ж місці, трохи північніше, стояла дерев'яна церква на честь святого євангеліста [[Іван Богослов|Іоанна Богослова]]. Ця церква була зруйнована татарами й в 1785 році не існувала, бо в цьому році, на прохання слободо-гарячківських парафіян, був виданий документ ямпільському декану Любинському на побудову нової церкви. За переказами, після руйнування старої дерев'яної церкви на тому ж місці була влаштована маленька дерев'яна каплиця-церква з престолом, якою користувалися до побудови нинішнього храму<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />.

У 1821 році в парафії було побудовано на кошти парафіян кам'яний храм на честь святого апостола Іоанна Богослова. У 1864 році при церкві була прибудована кам'яна дзвіниця. У 1884 році в церкві було влаштовано триярусний іконостас. Серед священнослужителів відомий священник Кирило Погорлецький; його стараннями та пожертвами, а також пожертвами місцевих парафіян, побудована нині існуюча церква; згодом&nbsp;— священник Віктор Піснячевський, який прослужив у цій парафії 32 роки. У 1886 році були побудовані причтові приміщення. Станом на 1901 рік у парафії було 48 десятин 1608 сажнів церковної землі<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />.

Церква святого Іоанна Богослова включена до переліку пам'яток архітектури й містобудування місцевого значення Вінницької області<ref name="Перелік пам'яток архітектури" />.

== Населення ==

=== Чисельність ===

За [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]] постійне населення Гарячківки становило 2334 жителі (наявне населення становило 2333 жителі)<ref name="УЦСД" /><ref name="Перепис-2001-1" />. Серед постійного населення 99,66&nbsp;% вказали українську мову як рідну, 0,30&nbsp;%&nbsp;— російську, 0,04&nbsp;%&nbsp;— молдовську<ref name="Перепис-2001-2" />.

;Історичні дані

* За даними на 1863 рік, у Гарячківці було 376 дворів та 2768 жителів<ref name="ГСС" />.

* За даними на 1882 рік, у Гарячківці було 406 хат та приблизно 2000 жителів обох статей разом з орендарями, усі православної віри<ref name="SgKP" />.

* За даними на 1885 рік, у Гарячківці був 451 двір та 2592 жителів<ref name="ВВСЕР-3-1885" />.

* За даними на 1893 рік, у Гарячківці був 860 дворів та 3363 жителів<ref name="ПодГ-СНМ-1893" />.

* За [[Перепис населення Російської імперії (1897)|переписом 1897 року]] в Гарячківці було 4733 жителів (2338 чоловіків та 2395 жінок), з яких 4685 жителів були православними<ref name="НМРИ-500-1905" />.

* За даними на 1901 рік, у Старо-Гарячківці було 2317 православних жителів обох статей, усі з них&nbsp;— українці, також було 50 євреїв<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ" />. У Слободо-Гарячківці було 2390 православних жителів обох статей, усі з них&nbsp;— українці, також було 33 євреїв, 13 католиків та 2 лютеран<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ" />.

* За даними на 1905 рік, у Гарячківці було 1103 двори та 4856 жителів<ref name="ПодГ-СНМ-1905" />.

* За даними на 1925 рік, у Гарячківці було 1494 господарства та 5136 жителів<ref name="НМП" />.

* За даними на 1972 рік, у Гарячківці був 3721 житель<ref name="ІМСУ-1972" />.

* За [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом 1989 року]] постійне населення Гарячківки становило 2738 жителів, з них 1217 чоловіків та 1521 жінка (наявне населення становило 2705 жителів, з них 1205 чоловіків та 1500 жінок)<ref name="Перепис-1989" />.

{| class="wikitable" style="text-align:right;"
|+ style="text-align: left;" | Населення села Гарячківка
|-
! !! 1863 рік !! 1882 рік !! 1885 рік !! 1893 рік !! 1897 рік !! 1901 рік !! 1905 рік !! 1925 рік !! 1972 рік !! 1989 рік !! 2001 рік
|-
! style="text-align: left;" | Жителів
| 2768 || ~2000 || 2592 || 3363 || 4733 || 4805 || 4856 || 5136 || 3721 || 2738 || 2334
|-
! style="text-align: left;" | Дворів
| 376 || 406 || 451 || 860 || — || — || 1103 || 1494 || — || — || —
|}

=== Прізвища ===

У найдавнішій зі збережених метричних книг села Гарячківка, за 1771—1783 роки, що зберігається в [[Центральний державний історичний архів України (Київ)|Центральному державному історичному архіві України, м. Київ]], в 1771 році були зафіксовані прізвища жителів села, зокрема: Кимач, Бородій, Липицький, Кушнір, Чупрун, Прудіус, Котюжанський, Асаула, Слободянюк, Лецкий, Болотенюк, Ткачук, Оленюк, Недаховський, Ковальчук, Микитюк, Мазурик, Носаковська, Кланцатий. Ці прізвища несли інформацію про ремесла (Кушнір, Ковальчук, Ткачук), імена предків (Микитюк), фізичні особливості (Кланцатий), етнічну приналежність (Мазурик), місцевість (Болотенюк) та край походження (Котюжанський)<ref name="ІГ-2003" />.

У 1774 році в Гарячківці з'явилося прізвище Заблоцький, що вказувало на походження із села [[Заболотці (Золочівський район)|Заблотці]] біля міста [[Броди]] на заході України. Прізвище Волочиський свідчило про походження з [[Волочиськ]]а. У 1777 році в селі вперше згадується прізвище Козак, що може вказувати на прибуття після [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|зруйнування Запорізької Січі]] в 1775 році. Також у цей період фіксуються Точиговські, Сплавські, Следі, Лозинські, Крижановські&nbsp;— прізвища польського походження; Струтинські та Ільницькі&nbsp;— українські шляхтичі з галицького роду Драґо-Сасів; прізвища Москаль і Горянин&nbsp;— вихідці з Росії та Карпат відповідно<ref name="ІГ-2003" />.

== Транспорт ==

Між селами Гарячківкою та [[Савчине|Савчиним]] Городківської сільської громади проходить автомобільна дорога загального користування місцевого значення Вінницької області&nbsp;— {{Автошлях О|02-09-03}}<ref name="ВОВА-2022" />.

== Освіта та культура ==

=== Освіта ===

Станом на 2024 рік у Гарячківці діяли:

* Гарячківський ліцей (заклад загальної середньої освіти), у якому навчалося 112 учнів<ref name="Ліцей" />;
* Заклад дошкільної освіти (раніше&nbsp;— дошкільний навчальний заклад «Ромашка»; заснований у 2005 році), де виховувалося 19 дітей<ref name="ЗДО" />.

=== Культура ===

За даними на 2024 рік, у Гарячківці діяв сільський будинок культури (філія Центру культури, дозвілля та спорту Городківської сільської ради). У будинку культури діяли такі клубні формування<ref name="СБК" />:

* жіночий вокальний ансамбль (створений у 1990 році, налічував 12 учасників);
* вокально-юнацький ансамбль (створений у 2015 році, налічував 8 учасників);
* фольклорний дитячий ансамбль (створений у 2018 році, налічував 10 учасників);
* гурток солісти-вокалісти (налічував 4 учасників).

З 24 лютого 2022 року в будинку культури проводилася волонтерська робота на допомогу [[Збройні сили України|Збройним силам України]] та [[Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни (з 2014)|внутрішньо переміщеним особам]], зокрема виготовлялись [[Окопна свічка|окопні свічки]], плелися [[Маскувальна сітка|маскувальні сітки]], випікалися пироги та солодощі<ref name="СБК" />.

== Пам'ятки ==

=== Пам'ятки археології ===

На території Гарячківки виявлено вісім стародавніх поселень, що були відкриті та досліджені в 1993 році під керівництвом В.&nbsp;Т.&nbsp;Загоруйко та включені до переліку пам'яток археології місцевого значення Вінницької області<ref name="Перелік пам'яток археології" />:

* 4 поселення [[Трипільська культура|трипільської культури]] (4—3 тисячоліття до н.&nbsp;е.);
* 3 поселення [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] (2—4 століття н.&nbsp;е.);
* 1 двошарове поселення трипільської та черняхівської культур.

=== Пам'ятки архітектури ===

* Церква Cвятого Іоанна Богослова 19 століття&nbsp;— пам'ятка архітектури місцевого значення<ref name="Перелік пам'яток архітектури" />.

=== Пам'ятники ===

У Гарячківці встановлено два пам'ятники, що включені до переліку пам'яток історії місцевого значення Вінницької області<ref name="Перелік пам'яток історії" />:

* Пам'ятка «Братська могила 2 воїнів Радянської Армії, загиблих при звільненні села». Відкрито в 1954 році. Пам'ятник виконаний із залізобетону, постамент&nbsp;— із цегли.

* Пам'ятка «Пам'ятник 527 воїнам&nbsp;— односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни». Відкрито в 1986 році. Пам'ятник виконав скульптор І.&nbsp;М.&nbsp;Філіпенко із залізобетону.

У 2003 році в Гарячківці було встановлено пам'ятний знак «Доля роду Лимич»&nbsp;— вертикальну п'ятиметрову стелу, що є символом переселення частини роду Лимичів із Карпат на Поділля в село Гарячківку в 18 столітті<ref name="Лимич" /><ref name="Vlasno" />.

== Відомі люди ==

<div style="margin-top:10px;"></div>
;Військовослужбовці, які загинули під час російсько-української війни

* [[Колівошко Олександр Володимирович]] (1992—2014)&nbsp;— молодший сержант [[40-й полк НГ (Україна)|40-го полку]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. Родом із Гарячківки. Загинув 31 жовтня 2014 року поблизу селища [[Донецький]] Алчевського району Луганської області внаслідок влучення міни в бліндаж. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Колівошко" />.

* Вакарчук Роман Михайлович (1994—2022)&nbsp;— молодший лейтенант, командир 3-го взводу 1-ї роти військової частини А2980. Родом із Гарячківки. Загинув 19 квітня 2022 року в Херсонській області<ref name="Вакарчук" />.

* Борщевський Геннадій Володимирович (1982—2022)&nbsp;— солдат Сил територіальної оборони ЗСУ, стрілець 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти. Житель Гарячківки, родом із [[Тернівка (Тульчинський район)|Тернівки]]. Загинув 25 квітня 2022 року на ротному опорному пункті поблизу міста [[Ізюм]] Харківської області внаслідок обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Борщевський" />.

* Кінзерський Сергій Григорович (1996—2022)&nbsp;— старший солдат [[57-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|57-ї окремої мотопіхотної бригади]], старший навідник 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки. Родом із Гарячківки. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Загинув 11 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі селища [[Тошківка]] Сєвєродонецького району Луганської області<ref name="Кінзерський" />.

* Ткачик Юрій Миколайович (1974—2023)&nbsp;— молодший сержант, старший водій стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А4017. Житель Гарячківки. Загинув 18 січня 2023 року поблизу села [[Верхньокам'янське]] Бахмутського району Донецької області. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name="Ткачик" />.

* Балюк Сергій Олександрович (1993—2024)&nbsp;— старший солдат, навідник-оператор 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5-го батальйону оперативного призначення. Житель Гарячківки. Загинув 20 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села [[Вербове (Пологівський район)|Вербове]] Пологівського району Запорізької області<ref name="Балюк" />.

* Следь Євген Григорович (1982—2024)&nbsp;— старший солдат, інспектор прикордонної служби 3-ї категорії&nbsp;— номер обслуги зенітної групи першого зенітно-ракетного відділення прикордонної зенітно-ракетної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування. Житель Гарячківки. Помер 29 липня 2024 року в Семенівській міській лікарні Новгород-Сіверського району Чернігівської області<ref name="Следь" />.

* Франчук Сергій Олександрович (2001—2024)&nbsp;— солдат, стрілець-санітар 3-го штурмового спеціалізованого відділення 2-го штурмового спеціалізованого взводу 4-ї штурмової спеціалізованої роти. Житель Гарячківки, родом із [[Городківка (Тульчинський район)|Городківки]]. Загинув 31 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища [[Нью-Йорк (Україна)|Нью-Йорк]] Бахмутського району Донецької області<ref name="Франчук" />.

== Примітки ==

{{reflist|refs=

<ref name="Vlasno">{{cite news |назва = У селі на Вінниччині джерело било кип'ятком |ім'я = Віта |прізвище = Приймак |url = http://vlasno.info/spetsproekti/2/tourism/item/14860 |газета = Vlasno.info |дата = 2016-11-14 |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="SgKP">{{SgKP|III|32|Haraczkówka}}</ref>

<ref name="Анфимов">{{публікація |книга  |назва = Крестьянское движение в России в 1901-1904 гг. |посилання = |відповідальний = Ответственный редактор А. Н. Анфимов |місце = Москва |видавництво = Наука |рік = 1998 |сторінки = 250, 299 |сторінок = 368 |isbn = 5-02-008626-6}}</ref>

<ref name="АТП-2020">{{Розпорядження КМУ|707|12 червня 2020|Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області|рік = 2020}}

* {{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>

<ref name="АТП УРСР">Гарячківка // {{АТП УРСР-1946|22}}

* Гарячківка // {{АТП УРСР-1972|19}}</ref>

<ref name="ВВСЕР-3-1885">Горячковка // {{ВВСЕР-3-1885|276}}</ref>

<ref name="ВОВА-2022">{{cite web |назва = Перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення |url = https://www.vin.gov.ua/upravlinnia-dorozhnoho-hospodarstva-oblderzhadministratsii/dostup-do-publichnoi-informatsii/51515-perelik-avtomobilnykh-dorih-zahalnoho-korystuvannia-mistsevoho-znachennia |вебсайт = [[Вінницька обласна військова адміністрація]] |дата = 2022-12-13 |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="ВУЦВК-1923">{{Постанова ВУЦВК|31 січня 1923|Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля|ЗУРРСУУ/1923/1/5/Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля}}

* {{Постанова ВУЦВК|7 березня 1923|Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля|ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля}}</ref>

<ref name="ВУЦВК-1930-1">{{Постанова ВУЦВК|+рнк=1|13 червня 1930|Про реорганізацію округ УСРР|ЗЗРРСУУ/1930/1/14/Про реорганізацію округ УСРР}}</ref>

<ref name="ВУЦВК-1930-2">{{Постанова ВУЦВК|+рнк=1|2 вересня 1930|Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління|ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління}}</ref>

<ref name="ВУЦВК-1931">{{Постанова ВУЦВК|+рнк = 1|3 лютого 1931|Про реорганізацію районів УСРР|ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР}}</ref>

<ref name="ВУЦВК-1932">{{Постанова ВУЦВК|9 лютого 1932|Про утворення областей на території УСРР|ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР}}</ref>

<ref name="Голод та голодомор">{{публікація |книга |назва = Голод та голодомор на Поділлі 1920-1940 рр. Збірник документів та матеріалів |посилання = http://resource.history.org.ua/item/10860 |відповідальний = Обласна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» (голова І.&nbsp;С.&nbsp;Гамрецький, заступники голови В.&nbsp;П.&nbsp;Лациба, С.&nbsp;С.&nbsp;Нешик та ін.) / Автори-упорядники: Р.&nbsp;Ю.&nbsp;Подкур, В.&nbsp;Ю.&nbsp;Васильєв, П.&nbsp;М.&nbsp;Кравченко, В.&nbsp;П.&nbsp;Лациба, І.&nbsp;П.&nbsp;Мельничук, В.&nbsp;І.&nbsp;Петренко |місце = Вінниця |видавництво = ДП «ДКФ» |рік = 2007 |сторінки = 177 |сторінок = 704 |isbn = 978-966-7151-87-4 |примітка = Доповідна записка голови ГПУ УСРР В. Балицького генеральному секретарю С. Косіору про причини та хід селянських виступів у прикордонних округах України від 30 березня 1930&nbsp;р}}</ref>

<ref name="ДСВ">{{cite web |title = Гарячківка |website = Друга світова на мапі України |url = https://mapsearch.warmuseum.kyiv.ua/pages/render/?id=14217&lang=ua |publisher = [[Національний музей історії України у Другій світовій війні]] |accessdate = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="ГСС">{{публікація |книга |частина = Горячковка |назва = Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0006847 |відповідальний = Составилъ [[Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович|П. Семеновъ]] |місце = Санктпетербургъ |рік = 1863 |том = 1 |сторінки = 682 |сторінок = 727}}</ref>

<ref name="ГСР-2021">{{рішення ради |рада = Городківської сільської |№ = 6 |дата = 21 вересня 2021 |назва = Про утворення старостинських округів та затвердження Положення про старосту |лінк = https://gosilrada.gov.ua/docs/951643/}}</ref>

<ref name="ЗДО">{{cite web |url = https://vn.isuo.org/preschools/view/id/56920 |назва = Заклад дошкільної освіти с.Гарячківка |вебсайт = Вінницька область. ІСУО |дата-доступу = 2024-09-29}}

* {{cite web |url = https://gosilrada.gov.ua/zakladi-doshkilnoi-osviti-13-00-23-24-11-2021/ |назва = Заклади дошкільної освіти |вебсайт = Городківська сільська територіальна громада |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="ІГ-2003">{{cite web |url = https://garachkivka.at.ua/index/0-8 |назва = Історія Гарячківки |прізвище1 = Лимич |ім'я1 = Анна |прізвище2 = Годований |ім'я2 = Євген |дата = 2003 |вебсайт = Сайт с.Гарячківки |url-архіву = https://web.archive.org/web/20170325142119/https://garachkivka.at.ua/index/0-8 |дата-архіву = 2017-03-25 |статус-url = unfit}}</ref>

<ref name="ІМСУ-1972">{{ІМСУ|Вінницька||рік=1972|с=350|сторінок=777|автор=|стаття=Гаря́чківка|ref=}}</ref>

<ref name="Книга пам′яті">{{публікація |книга |назва = Національна Книга пам′яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Вінницька область |посилання = https://holodomormuseum.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/vinnicka_obl.pdf |відповідальний = Обласна редколегія: голова Л.&nbsp;М.&nbsp;Спірідонова, заступники голови: В.&nbsp;П.&nbsp;Лациба, С.&nbsp;С.&nbsp;Нешик та ін.; автори-упорядники: В.&nbsp;П.&nbsp;Лациба (керівник), В.&nbsp;В.&nbsp;Вижга, П.&nbsp;М.&nbsp;Кравченко, І.&nbsp;П.&nbsp;Мельничук, В.&nbsp;І.&nbsp;Петренко, Р.&nbsp;Ю.&nbsp;Подкур |місце = Вінниця |видавництво = ДП «ДФК» |рік = 2008 |сторінки = 351—355 |сторінок = 1105 |isbn = 978-966-7151-87-4}}</ref>

<ref name="Коваленко-2007">{{публікація |книга |автор = [[Коваленко Сергій Станіславович|Коваленко С. С.]] |назва = Україна під булавою Богдана Хмельницького: енциклопедія |відповідальний = С. С. Коваленко |місце = Київ |видавництво = Стікс‑Ко |рік = 2007  |том = 1 |томів = 3 |сторінки = 187—188 | сторінок = 480}}</ref>

<ref name="Коваль">{{публікація |книга |частина = Залізні не вмирають (біографія сотника Армії УНР Л. Романюка) |автор = [[Коваль Роман Миколайович|Коваль Роман]] |назва = Багряні жнива Української революції: 100 історій і біографій учасників Визвольних змагань |місце = |видавництво = |рік = 2005 |сторінки = 239 |сторінок = 375 |isbn = |ref =}}</ref>

<ref name="Крикун-2008">{{публікація |книга |автор = [[Крикун Микола Григорович|Микола Крикун]] |частина = Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття |назва = Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0009656 |вид = статті і матеріали |відповідальний = |місце = Львів |видавництво = Видавництво Українського католицького університету |рік = 2008 |сторінки = 219 |сторінок = 412}}</ref>

<ref name="Крип'якевич-1966">{{публікація |стаття |автор = І. П. Крип'якевич |назва = Адміністративний поділ України 1648—1654 рр. |вікіджерела = Історичні джерела та їх використання/2/Адміністративний поділ України 1648—1654 рр. |видання = Історичні джерела та їх використання |рік = 1966 |випуск = 2 |сторінки = |сторінок =}}</ref>

<ref name="Крип'якевич-1993">{{публікація |стаття |автор = [[Крип'якевич Іван Петрович|І. П. Крип'якевич]] |частина = Межі колонізації за польської влади (до 1648 р.) |назва = Полуднева Україна в часи Богдана Хмельницького |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0015493 |видання = Український археографічний щорічник |місце = К. |видавництво = Наук. думка |рік = 1993 |випуск = II |сторінки = 281}}</ref>

<ref name="Лимич">{{cite news |назва = Поклик роду Лимичів |ім'я = Сергій |прізвище = Степанишин |url = https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/poklyk-rodu-lymychiv |газета = Газета «День» |дата = 2003-08-20 |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite news |назва = Під знаком роду Лимичів |ім'я = Руслан |прізвище = Савуляк |url = https://umoloda.kyiv.ua/number/33/116/366/ |газета = Україна Молода |дата = 2003-10-08 |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Ліцей">{{cite web |url = https://vn.isuo.org/schools/view/id/11369 |назва = Гарячківський ліцей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області |вебсайт = Вінницька область. ІСУО |дата-доступу = 2024-09-29}}

* {{cite web |url = https://gosilrada.gov.ua/zakladi-zagalnoi-serednoi-osviti-12-59-18-24-11-2021/ |назва = Заклади загальної середньої освіти |вебсайт = Городківська сільська територіальна громада |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Лобко-2020-1">{{cite web |url = https://www.facebook.com/groups/Horodkivka/posts/3384044011611986/ |назва = М'ястківка та Ярошинські&nbsp;— частина 1 |прізвище1 = Лобко |ім'я1 = Оксана |дата = 2020-04-02 |вебсайт = Городківка. Історична спадщина. |видавець = Facebook |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Лобко-2020-2">{{cite web |url = https://www.facebook.com/groups/Horodkivka/posts/3386451348037919/ |назва = М'ястківка та Ярошинські&nbsp;— частина 2 |прізвище1 = Лобко |ім'я1 = Оксана |дата = 2020-04-03 |вебсайт = Городківка. Історична спадщина. |видавець = Facebook |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Лозицький">{{публікація |книга |назва = Голодомор 1932—1933 років в Україні: злочин влади — трагедія народу |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0008960 |вид = док. і матеріали |відповідальний = Держ. ком. архівів України, Центр. держ. архів громад. об-нь України ; кол. упоряд.: B.&nbsp;C.&nbsp;Лозицький (кер.) [та ін.] |місце = К. |видавництво = Генеза |рік = 2008 |сторінки = 195 |сторінок = 504 |isbn = 978-966-504-876-3 |примітка = Довідка про занесення на чорну дошку та накладання штрафів на колгоспи та одноосібників за даними облвиконкомів по стану на 26/ХІ-32 р}}</ref>

<ref name="Настрої">{{публікація |книга |назва = Настрої та поведінка населення Поділля в умовах сталінської революції «згори». 1928–1940 |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0009297 |відповідальний = Авт. вступ. ст.: В. Васильєв, Р. Подкур; упоряд.: Р. Подкур, В. Васильєв, П. Кравченко, В. Петренко |місце = К. |видавництво = Ін-т історії України НАН України |рік = 2013 |сторінки = |сторінок = 528 |isbn = 978-966-02-6984-2 |примітка = Із доповідної записки голови ДПУ УСРР В. Балицького генеральному секретарю ЦК КП(б)У С. Косіору та першому заступнику голови ОДПУ СРСР Г. Ягоді про ситуацію в 11 прикордонних округах УСРР від 17 березня 1930 р}}</ref>

<ref name="НМП">{{публікація |книга |назва = Населені місця Поділля |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0014035 |відповідальний = Центральне статистичне управління України; Подільське губерське статистичне бюро |місце = Винниця |видавництво = Держдрукарня ім. т. Леніна |рік = 1925 |сторінки = 362—363}}</ref>

<ref name="НМРИ-500-1905">Горячковка // {{НМРИ-500-1905|160}}</ref>

<ref name="НЭС">{{публікація |книга |частина = Горячковка |назва = Настольный энциклопедическій словарь |посилання = https://www.google.com.ua/books/edition/Nastol%CA%B9ny%C4%AD_%C4%97nt%CD%A1siklopedichesk%C4%AB%C4%AD_sl/pZPpAAAAMAAJ |відповідальний = |місце = Москва |рік = 1897 |том = II-й |сторінки = 1316 |сторінок = 1340}}</ref>

<ref name="Павло">{{публікація |книга |автор = [[Павло Алеппський|Павло Халебський]] |назва = Україна — земля козаків: Подорожній щоденник |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0015319 |відповідальний = Упорядкував Микола Рябий |місце = Київ |видавництво = Ярославів Вал |рік = 2009 |розділ = День третій (Понеділок, 12 червня літа Божого 1654-го). Містечка Гарячківка і М'ясківка. Полковник Михайло |сторінки = 59 |сторінок = 293}}

* {{публікація |книга |назва = The travels of Macarius, Patriarch of Antioch : written by his attendant archdeacon, Paul of Aleppo, in Arabic |посилання = https://archive.org/details/travelsmacarius01pauluoft |відповідальний = Translated by F. C. Belfour, A.M. Oxon. M.R.A.S |місце = London |том = 1 |розділ = Sect. V. Cossack Country.—Horajkoka, Liaskovska, Jabokriz, &c |сторінки = 178 |сторінок = 421}}

* {{публікація |книга |назва = Путешествіе Антіохійскаго патріарха Макарія въ Россію въ половинѣ XVII века, описанное его сыномъ, архидіакономъ Павломъ Алеппскимъ |посилання = https://www.google.com.ua/books/edition/Puteshestv%C4%ABe_ant%C4%ABokh%C4%AB%C4%ADskago_patr%C4%ABar/-5cPAQAAIAAJ |відповідальний = Переводъ съ арабскаго Г. Муркоса |місце = Москва |рік = 1897 |випуск = 2 |розділ = Глава V. Украйна. — Дальнѣйшій путь. — Многолюдство. — Обиліе городовъ. — Укрѣпленія. — Татарськіе набѣги |сторінки = 14 |сторінок = 202}}

* {{публікація |книга |автор = Лариса Гвоздик-Пріцак |назва = Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке |посилання = http://litopys.org.ua/coss2/gvpr.htm |місце = Київ |рік = 1999 |розділ = Розділ II. Торговельні шляхи і регламентовані правила |розділ посилання = http://litopys.org.ua/coss2/gvpr04.htm}}</ref>

<ref name="Перелік пам'яток архітектури">{{cite web |url = https://blog.wikimedia.org.ua/wp-content/uploads/2012/06/vinn_r_arx.doc |назва = Перелік пам’яток архітектури і містобудування Вінницької області |дата = 2012-06-11 |вебсайт = Вікімедіа Україна |видавець = |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Перелік пам'яток археології">{{cite web |url = https://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2012/06/vinn_pam_arx_m_zn.doc |назва = Перелік пам’яток археології місцевого значення Вінницької області |дата = 2012-06-11 |вебсайт = Вікімедіа Україна |видавець = |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Перелік пам'яток історії">{{cite web |url = https://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2012/06/vinn_pam_istor1.doc |назва = Перелік пам’яток історії місцевого значення Вінницької області |дата = 2012-06-11 |вебсайт = Вікімедіа Україна |видавець = |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Перепис-1989">{{cite web |url = http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A0501_061_005&ti=19A0501_061_005.%20%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC%20%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE%20%F2%E0%20%EF%EE%F1%F2%B3%E9%ED%EE%E3%EE%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%EF%EE%20%EA%EE%E6%ED%EE%EC%F3%20%F1%B3%EB%FC%F1%FC%EA%EE%EC%F3%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%EE%EC%F3%20%EF%F3%ED%EA%F2%F3,%20%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(1,2,3,4)&path=../Database/Census/01/01/&lang=1&multilang=uk |title = Таблиця: 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)) |website = Всеукраїнський перепис населення |publisher = Державна служба статистики України |accessdate = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Перепис-2001-1">{{cite web |url = http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A0501%5F07%5F005&ti=19A0501%5F07%5F005%2E+%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%EF%EE+%EA%EE%E6%ED%EE%EC%F3+%F1%B3%EB%FC%F1%FC%EA%EE%EC%F3+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%EE%EC%F3+%EF%F3%ED%EA%F2%F3%2C+%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=../Database/Census/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile(1)=005%5F%CA%D0%C8%C6%CE%CF%B2%CB%DC%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NN&mapname=&multilang=uk&aggdir1= |title = 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) |website = Всеукраїнський перепис населення |publisher = [[Державна служба статистики України]] |accessdate = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Перепис-2001-2">{{cite web |url = http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501%5F02%5F005&ti=19A050501%5F02%5F005%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=../Database/Census/05/02/01/&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile(1)=005+%CA%D0%C8%C6%CE%CF%B2%CB%DC%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1= |title = 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) |website = Всеукраїнський перепис населення |publisher = Державна служба статистики України |accessdate = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="ПодГ-СНМ-1893">Горячковка // {{ПодГ-СНМ-1893|107}}</ref>

<ref name="ПодГ-СНМ-1905">Горячковка // {{ПодГ-СНМ-1905|312}}</ref>

<ref name="Покажчик">{{публікація |книга |автор = [[Вавричин Марія Григорівна|Марія Вавричин]], Олег Голько |частина = Покажчик назв об’єктів, відображених на Спеціальній карті України Ґ. Боплана 1650 р. |назва = Картографія та історія України |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0012921 |вид = Збірник наукових праць |місце = Львів — Київ — Нью-Йорк |видавництво = Видавництво М. П. Коць |рік = 2000 |сторінки = 271 |сторінок = 360 |isbn = 996-02-1663-7}}</ref>

<ref name="ПЦПЕ-1901-СтГ">Старо-Горячковка // {{ПодГ-ПЦПЕ-9-1901|824—825}}</ref>

<ref name="ПЦПЕ-1901-СлГ">Слободо-Горячковка // {{ПодГ-ПЦПЕ-9-1901|820—822}}</ref>

<ref name="СБК">{{cite web |url = https://gosilrada.gov.ua/silskij-budinok-kulturi-s-garyachkivka-filiya-kz-ckds-gorodkivskoi-silskoi-radi-14-59-28-09-02-2024/ |назва = Сільський Будинок культури с. Гарячківка філія КЗ ЦКДС Городківської сільської ради |вебсайт = Городківська сільська територіальна громада |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Трансністрія">{{публікація |стаття |автор = Protoiereul Grigore Demideţchi |назва = Dare de seamă despre activitatea bisericească a protoierlei judeţului Jugastru |посилання = https://archive.org/details/transnistria-crestina-anul-ii-nr.-3-4-iulie-decembrie-1943/page/5/mode/2up |видання = Transnistria Creştină |рік = 1943. — Anul II. Nr. 3—4 (Iulie—Decembrie) |сторінки = 22}} {{ref-ro}}

* {{публікація |книга |автор = Левченко Ю. І. |частина = Адміністративний устрій губернаторства «Трансністрія» |назва = Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. |посилання = https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25258 |вид = Монографія |відповідальний = За науковою редакцією К. П. Двірної |місце = Київ |видавництво = Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова |рік = 2017 |сторінки = 365 |сторінок = 401}}</ref>

<ref name="УЦСД">{{cite web |url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/ |назва = Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України |вебсайт = Український центр суспільних даних |дата-доступу = 2024-09-29}}</ref>

<!-- -->
<ref name="Колівошко">{{УПУ|109/2015|26 лютого 2015|Про відзначення державними нагородами України|link = https://www.president.gov.ua/documents/1092015-18559}}

* {{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1635660387/ |назва = Вічна пам'ять Герою України! |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2021-10-31  |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Вакарчук">{{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1650463437/ |назва = Тульчинщина в жалобі! |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2022-04-20 |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1650646430/ |назва = В черговий раз небесне військо забрало до себе тульчинського Героя… |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2022-04-22 |дата-доступу = 2024-09-29}}

* {{cite news |назва = «Ромчику, сонечко моє, послухай, як пташечки співають»: на Вінниччині попрощались із Героєм |ім'я = Вікторія |прізвище = Микитюк |url = https://fakty.ua/400220-romchik-solnyshko-moe-poslushaj-kak-ptichki-poyut-v-vinnickoj-oblasti-prostilis-s-geroem |газета = Факти |дата = 2022-04-23 |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Борщевський">{{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1654365520/ |назва = Городківська громада знову одягла смуток. |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2022-06-04 |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{УПУ|366/2022|24 травня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link = https://www.president.gov.ua/documents/3662022-42653}}

* {{cite web |url = https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces/posts/pfbid02nNUqB2hQWKYnQiT4BLmYuBQoTXRpzjGHFAuL9KTxPmkR3eC3CcBVv7gFCDiFKxVpl |назва = #Великі_Лицарі |дата = 2022-08-28 |вебсайт = Сили територіальної оборони ЗСУ |видавець = Facebook |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1661750558/ |назва = Великі Лицарі |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2022-08-29 |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite web |url = https://www.facebook.com/tulchinrda/posts/pfbid02RyjcqNZJ6o1TryjALDWybp5YyvKpfXmsxvBeW3LPEULVTmrW1p84gvcqA8qA3DLkl |назва = Борщевського Геннадія… |дата = 2022-02-20 |вебсайт = Тульчинська районна державна адміністрація |видавець = Facebook |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite news |назва = У Тернівці встановлять меморіальну дошку на честь Захисника України Геннадія Борщевського |url = https://krzgromada.gov.ua/news/1720444846/ |видавець = Крижопільська селищна рада |дата = 2024-07-08 |дата-доступу = 2024-09-29}}</ref>

<ref name="Кінзерський">{{УПУ|247/2022|16 квітня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link = https://www.president.gov.ua/documents/2472022-42145}}

* {{cite web |url = https://kntu.kr.ua/news/795 |назва = In Memoriam. Студент ЦНТУ Сергій Кінзерський |дата = 2022-05-17 |вебсайт = Центральноукраїнський національний технічний університет |видавець = |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1676896960/ |назва = Кінзерського Сергія Григоровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2023-02-20 |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Ткачик">{{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1674139176/ |назва = На жаль ми маємо чергову смертельну втрату |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2023-01-19 |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{УПУ|498/2023|23 серпня 2023|Про відзначення державними нагородами України|link = https://www.president.gov.ua/documents/4982023-47841}}

* {{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1703056649/ |назва = Ткачика Юрія Миколайовича нагороджено медаллю «За військову службу Україні» - посмертно |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2023-12-20 |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Балюк">{{cite web |url = https://www.facebook.com/tulchinrda/posts/pfbid0372MkkB4vtaA4Q2Znvh1ihD4j2e8Z8PLSShwJZNQCSPctcNwr2VVVC2JifhuEAoNwl |назва = В запеклих боях за Україну загинув наш Герой! |дата = 2024-03-30 |вебсайт = Тульчинська районна державна адміністрація |видавець = Facebook |дата-доступу = 2024-07-17}}

* {{cite web |url = https://www.facebook.com/GoSilRada/posts/pfbid02hvTd7eE2iqdJc5RLhxenwozfe42w6gYLmmfqc3Ve1xtwvAEk8dcAYSA6XQnecfLal |назва = В черговий раз… |дата = 2024-03-30 |вебсайт = Городківська сільська рада |видавець = Facebook |дата-доступу = 2024-07-17}}</ref>

<ref name="Следь">{{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1722430473/ |назва = Невблаганна смерть забрала ще одного Героя |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2024-07-31 |дата-доступу = 2024-09-29}}</ref>

<ref name="Франчук">{{cite news |url = https://tulchin-rda.gov.ua/news/1725372893/ |назва = Городківська громада втратила ще одного свого захисника |видавець = Тульчинська районна військова адміністрація |дата = 2024-09-03 |дата-доступу = 2024-09-29}}

* {{cite news |url = https://krzgromada.gov.ua/news/1725457339/ |назва = Одна печаль на дві громади: загинув Захисник України Сергій Олександрович Франчук |видавець = Крижопільська селищна рада |дата = 2024-09-04 |дата-доступу = 2024-09-29}}</ref>

}}

== Посилання ==

* {{SgKP|III|32|Haraczkówka}}

* {{cite web |url = https://ukrssr.com.ua/vinn/krizhopilskiy/garyachkivka-krizhopilskiy |назва = Гарячківка, Крижопільський район, Вінницька область |вебсайт = Історія міст і сіл Української РСР |дата-доступу = 2024-09-29}}

* {{cite web |url = https://weather.in.ua/ua/vinnickaja/4974 |назва = Погода в селі Гарячківка |вебсайт = weather.in.ua |дата-доступу = 2024-09-29}}

{{Городківська сільська громада}}
{{Крижопільський район}}
{{Ольгопільський повіт}}

[[Категорія:Села Вінницької області]]
[[Категорія:Населені пункти Тульчинського району]]