Перегляд вихідного коду сторінки Дерев'яні храми України

{{Otheruses|Дерев'яні храми України (сайт)}}
[[Файл:TrypilliaVillage.JPG|thumb|250px|Храми в селі Трипілля]]
'''Дерев'яні храми України'''&nbsp;— пам'ятки [[деревина|дерев'яної]] [[Сакральна архітектура|сакральної]] [[Архітектура|архітектури]] в [[Україна|Україні]].

В Україні та на її етнічних землях розташовано близько 3000 дерев'яних культових споруд{{джерело?}}.

Більшість збережених на сьогодні дерев'яних церков на території України розташовані в її західній частині, але й на лівому березі Дніпра туристам є на що поглянути. Абсолютна більшість дерев'яних храмів України належать парафіям [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]] та [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], лише 11 дерев'яних костелів у Львівській області належать [[католицька церква|римо-католикам]], деякі храми&nbsp;— [[Православна церква України|ПЦУ]]. Дерев'яні церкви в Україні є важливими духовними осередками та унікальними [[українська архітектура|архітектурними пам'ятками]].

== Історія розвитку ==
[[Файл:Котань, церква.png|right|thumb]]
Історія дерев'яних церков мало досліджена, нею цікавляться здебільшого [[архітектура|архітектори]], а не [[Історик|історики]]. Точний період виникнення дерев'яних храмів на території України не відомий. Найімовірніше, що дерев'яні храми існували ще до [[Християнство|християнства]] на території України як [[Язичництво|язичницькі]] святилища. Такі святилища існували в [[Карпати|Карпатах]], де місцеві майстри обробляли деревину [[ялина європейська|смереки]] і будували з неї домівки та храми. Існує гіпотеза, що для язичницьких жерців храми слугували також і [[Обсерваторія|астрономічними обсерваторіями]], через що й будували їх завжди на найвищому місці.<ref>Денисюк Н.&nbsp;Н.&nbsp;Праукраїнська цивілізація.&nbsp;— К.: Тижневик «Слово», 1999.</ref>

В епоху запровадження християнства дерев'яні храми споруджували переважно у лісистій та [[лісостеп]]овій місцевості, де було багато деревини. Першу письмову згадку про дерев'яну церкву святого Іллі-пророка у місті [[Київ|Києві]] на [[Поділ|Подолі]] знаходимо в угоді київського князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря]] із [[Візантійська імперія|візантійською імперією]] [[944]] року. Археологічні [[розкопки]] на території села [[Крилос]], [[Галицький район|Галицького району]] виявили два кам'яні [[фундамент]]и колишніх дерев'яних церков [[XII століття|XII]] та [[XIII століття]]<ref>{{Cite web |url=http://www.davniyhalych.if.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=25 |title=Розкопки давнього Галича: фундаменти церкви на Царинці та Воскресенської ротонди |accessdate=8 листопада 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110516100459/http://www.davniyhalych.if.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=25 |archivedate=16 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

Найстарішими дерев'яними церквами України вважають [[Церква святого Миколая (Середнє Водяне, верхня)|церкву святого Миколи]] із села [[Середнє Водяне]], у якій 2 зруби збереглися із [[1428]] року, та [[Церква святого Миколая Чудотворця (Колодне)|церкву святого Миколи]] із села [[Колодне (Тячівський район)|Колодне]] у [[Закарпатська область|Закарпатській області]] [[1470]] року. Ці церкви поєднали у собі [[готичне мистецтво|готичний]] стиль тієї епохи та [[Угорщина|угорські]] мотиви дерев'яної архітектури.

Найстарішим дерев'яним храмом Подніпров'я є ''церква святого Архистратига Михаїла''<ref>{{Cite web |url=http://www.parafia.org.ua/UCA/derevyani/poliska/kyivska-obl/hram-sv-arhystratyha-myhajila/ |title=Храм св. Архистратига Михаїла (київська група) 1528 (1600) рік |accessdate=12 травня 2014 |archive-date=13 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140513010906/http://www.parafia.org.ua/UCA/derevyani/poliska/kyivska-obl/hram-sv-arhystratyha-myhajila/ }}</ref> із села [[Дорогинка]] [[Фастівський район|Фастівського району]] [[Київська область|Київської області]] 1520-х років, що нині перебуває в [[національний музей народної архітектури та побуту України|київському музеї-скансені «Пирогів»]]. Це типова українська тридільна трибанна церква.

Із збережених церков України на території [[Галичина|Галичини]] та [[Карпати|Карпат]] налічують 10 церков, збудованих наприкінці [[XV століття]]. Із [[XVI століття|XVI]]-[[XVII століття]] в Україні збереглося близько 150-ти церков. Найбільше збережених дерев'яних храмів побудовані у [[XVIII століття|XVIII]]-[[XIX століття|XIX столітті]]. У цей період дерев'яні церкви набули популярності на Галичині, [[Поділля|Поділлі]], [[Гуцульщина|Гуцульщині]] та [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянщині]] і [[Полісся|Поліссі]]. Значний вплив на побудову дерев'яних культових споруд в Україні вплинула епоха [[Українське бароко|Українського бароко]], особливо на Великій Україні.

З початку [[XX століття]] дерев'яні храми на окупованих територіях України майже не споруджувалися у зв'язку із панування антирелігійного [[союз Радянських Соціалістичних Республік|більшовицького режиму]].

Також були випадки, коли церкви зводилися вже за радянської влади, на початку 1920-х років&nbsp;— до таких належать церква Різдва Богородиці (1921, перебудована 1987) у [[Лебедин (Бориспільський район)|Лебедині]] [[Бориспільський район|Бориспільського району]], церква у [[Кучакове|Кучакові]] того ж району (1922, зруйнована у 1960-і) та церква Параскеви П'ятниці у [[Макарівка (Ніжинський район)|Макарівці]] [[Бобровицький район|Бобровицького району]] (1922). Покровську церкву у прикиївському селі [[Бортничі]] було зведено у 1944—1945 роках на місці спаленої нацистами у 1943 році. Троїцьку церкву у прикиївському селі [[Троєщина (Київ)|Троєщина]] було споруджено у 1943—1944 роках на місці спаленої нацистами (1965&nbsp;р. храм перенесено на сучасне місце).
Спасо-Преображенський храм с. [[Новиця (Калуський район)|Новиця]]&nbsp;— найбільший дерев'яний храм на західній Україні, зведено у 1938 році. На жаль,  храм ущент згорів у ніч на 11 червня 2018 року.

Будували подекуди храми за нацистської окупації&nbsp;— 1942&nbsp;р. споруджено храм у селі [[Жукотин (Самбірський район)|Жукотин]], 1943&nbsp;р. споруджено храм у [[Верхнє Синьовидне|Верхньому Синьовидньому]] (обидва&nbsp;— [[Львівська область|Львівщина]])<ref name=":0">{{Cite web |url=http://decerkva.org.ua/lvi_index.html |title=Дерев'яні церкви Львівщини |accessdate=25 грудня 2017 |archive-date=9 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180109111429/http://decerkva.org.ua/lvi_index.html }}</ref>.

На Галичині та [[Волинь|Волині]] збереглися церкви, зведені за часів [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Постолитої]]. Після повного сформування території [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], дерев'яні церкви будували переважно на [[Полісся|Поліссі]] та [[Волинська область|Волині]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Московською Православною Церквою]]. Поодинокі випадки будівництва траплялись на Львівщині&nbsp;— Березівка (1947), Мости (1947), [[Гуманець]] (1948), [[Монастирок (Чортківський район)|Монастирок]] (1948), Пустельники (кін. 1940-х), [[Завидче|Завидча]] (1940-і), Соколя (1940-і), [[Купче]] (1960)<ref name=":0"/>.

У [[1960-ті|1960]]-[[1970-ті|70]] роки, в Україні створюються [[скансен]]и у [[Національний музей народної архітектури та побуту України|Пирогів]] поблизу [[Київ|Києва]] та [[Шевченківський гай]] у [[Львів|Львові]], скансени в [[Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту|Чернівцях]], [[Закарпатський музей народної архітектури та побуту|Ужгороді]] та [[Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини|Переяславі]], у які були перенесені більше десятка старих дерев'яних церков з усієї України.

За незалежності України дерев'яні церкви продовжують споруджувати майже по всій території України. Багато новозбудованих церков є аналогами колишніх зруйнованих церков, відтворюють їхній вигляд. Побудова дерев'яних церков стала актуальною у західній частині України для невеликих [[парафія|парафій]] певної релігійної конфесії. Після [[День Незалежності України|проголошення незалежності]], в Україні утворились та удосконалились нові скансени [[Музей архітектури і побуту «Старе село»|«Старе село»]] у [[Колочава|Колочаві]] Закарпатської області, [[Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття|архітектури та побуту Прикарпаття]] у [[Крилос]]і [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] області та інші невеликі музеї архітектури та побуту. Також планується створити [[Музей сакральної архітектури (Тернопіль)|музей сакральної архітектури]] [[Тернопіль|Тернополі]]<ref>{{Cite web |url=http://ua.comments.ua/life/115554-V_Ternopoli_stvoryat_muzey.html |title=В Тернополі створять музей сакрального мистецтва просто неба |accessdate=12 травня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140513011012/http://ua.comments.ua/life/115554-V_Ternopoli_stvoryat_muzey.html |archivedate=13 травня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, куди також перенесуть декілька дерев'яних церков. Створені також музеї у таких дерев'яних храмах: [[Церква Святого Юра (Дрогобич)|Святого Юра]] в [[Дрогобич]]і (відділ музею «Бойківщина»), [[Церква Святого Духа (Рогатин)|Святодухівська церква]] у [[Рогатин]]і, [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Новоселиця)|Успіння Богородиці]]<ref>{{Cite web |url=http://www.derev.org.ua/zakarp/novoselytsia.htm |title=Церква Успіння Богородиці, XVII ст. с. Новоселиця |accessdate=12 травня 2014 |archive-date=22 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160122105732/http://www.derev.org.ua/zakarp/novoselytsia.htm }}</ref> у [[Новоселиця (Берегівський район)|Новоселиці]] та [[свято-Параскевський храм (Олександрівка)|святої Параскеви]] в [[Олександрівка (Хустський район)|Олександрівці]].<ref>[http://www.derev.org.ua/muzei/muzei.htm Музеї і скансени] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131143820/http://www.derev.org.ua/muzei/muzei.htm |date=31 січня 2012 }} на сайті «Дерев'яні храми України»</ref>

== Архітектурна структура ==
{{Image label begin|image=Plan of ST. Voznesinnia church in Chortiv.gif|width={{{width|300}}}|float={{{float|none}}}}}
{{Image label|x=0.13|y=0.233|scale={{{width|400}}}|text=[[Бабинець]]}}
{{Image label|x=0.37|y=0.233|scale={{{width|400}}}|text=[[Нава (архітектура)|Нава]]}}
{{Image label|x=0.57|y=0.235|scale={{{width|400}}}|text=[[Вівтар]]}}
{{Image label small|x=0.1|y=0.47|scale={{{width|400}}}|text=План тридільної церкви Вознесіння у [[Чортків|Чорткові]]}}
{{Image label end}}

Архітектурна побудова православних та греко-католицьких дерев'яних храмів України формувалась впродовж багатьох століть за певними канонічними традиціями, а саме із 3 частин: [[бабинець]], нава та [[вівтар]]. Бабинець&nbsp;— частина храму, у якому переважно є вхід у храм, місце де перебували переважно жінки старшого віку. Нава є найбільшою частиною храму, переважно схожий за формою із іншими частинами храму. Вівтар за розміром переважно такий самий як і бабинець, там перебуває священик під час літургії, царські ворота та церковний [[іконостас]]. Кожну частину храму окремо називають зрубом. Храми, що складаються із 3 частин називають тридільними, зустрічаються і храми із 5 сторін&nbsp;— п'ятидільні і зберігся лише один дев'ятидільний храм із дев'ятьма зрубами.

Для міцності та стійкості дерев'яної церкви її будували на кам'яних '''фундаментах'''. Зустрічаються окремі церкви, у фундамент яких вмуровували кам'яні надгробні плити на старі кам'яні хрести. Поверх фундамента складають висушені колоди дуба або смереки однакової довжини та товщини.

Квадратні зруби церкви при '''куполі''' зазвичай переходять у восьмикутну форму. Куполи у церквах можуть мати кілька заломів. Найбільше заломів зустрічається у бойківських церквах. Церкви переважно покривають дерев'яним [[Ґонт|гонтом]], що забезпечує забезпечує церкві теплозбереження та надає автентичності екстер'єру споруди. Покриття замінюють кожних 30-40 років для запобігання гниття та цвітіння деревини.

=== Основні форми плану ===
Усі дерев'яні церкви можна поділити на чотири типи:

1. Найпростіший тип&nbsp;— це прямокутна будівля у вигляді хати, яка поділялася на три частини: бабинець, церкву, вівтар. Іноді така будівля була ускладнена добудовою притвору з заходу або ризниці біля вівтаря.

2. Найбільш поширений тип українських церков&nbsp;— це тризрубні. На території України та поза її межами переважає саме такий тип церкви. Як виняток церкви могли бути двозрубні або чотиризрубні.

3. П'ятизрубні церкви. Цей тип церкви був також досить поширений в Україні. Ці пятизрубні будівлі хрещатої форми ставилися додаванням до нави ще двох зрубів з півночі та півдня. Семизрубні будівлі були винятком (в [[березна (селище)|с. Березні]] на [[Чернігівщина|Чернігивщині]] (1761&nbsp;р.)

4. Дев'ятизрубна будівля&nbsp;— це також рідкий тип найбільш розвиненої форми української дерев'яної церкви. Таку хрещату будівлю утворювали додаванням до п'ятизрубної будови в чотирьох її кутах ще по одному зрубові. Прикладом такої будівлі з дев'ятьма вежами є [[Троїцький собор (Новомосковськ)|запорозька церква]] в [[Самар (місто)|Самарі]] (1772-79 рр.)

Зруби в церквах могли бути більш архаїчної прямокутної форми або пізнішої, розвинутої під впливом стилю бароко, восьмикутної форми. Таку форму надавали зрубам через відрізання від прямокутника кутів. Зруби могли бути на один поверх, але частіше їх ускладнювали у формі веж, додаванням двох, трьох та чотирьох ярусів. В бойківських та [[Лемківський храм|лемківських церквах]] ярусів могло бути ще більше. Перехід від нижчих ярусів до вищих йшов через зменшення і міг бути утворений таким перекриттям: у формі зрізаної чотирьохбічної або восьмибічної [[Піраміда (геометрія)|піраміди]] (інколи з заломом) або у вигляді зрізамого конуса з заломом.

==== Форма куполів ====
Форма купольних завершень української церкви була нижчої або вищої грушеподібної форми. Такі куполи не виходять за межі вісьмериків або циліндрів-барабанів, на яких вони стоять. На третину або четвертину довжини зверху до низу на куполі робився перехват, а найширша частина була посередині купола. Купол української церкви закінчувався шпилем.

Шпилеве завершення церков в Україні складалося з таких частин: кулька&nbsp;— маківка, півмісяць ріжками догори та мистецько вироблений з заліза ажурний хрест.

=== Тризубоподібна форма ===
Більшість дерев'яних храмів України, збудованих до XIX&nbsp;ст., є тридільними, рідше п'ятитидільними. За формою здебільшого нагадують [[тризуб]]: три приділи рядком один за одним, по центру найвища баня. Цим українська народна сакральна архітектура відрізняється від «московського» стилю архітектури, де нижня частина храму виглядає як неподільна чотирикутна споруда-куб, а нагорі в неї може бути кілька бань.<ref>{{Cite web |url=http://life.pravda.com.ua/society/2013/01/5/118431/ |title=Вишнівська Дана. Символіка різдвяних прикрас для кімнати |accessdate=4 лютого 2013 |archive-date=8 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130208075036/http://life.pravda.com.ua/society/2013/01/5/118431/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://religions.unian.net/ukr/detail/13192 |title=УНІАН: Заброшенные деревянные церкви России (Фото) |accessdate=4 лютого 2013 |archive-date=1 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130201040339/http://religions.unian.net/ukr/detail/13192 }}</ref>

Єдиний в Україні дев'ятидільний дерев'яний храм у [[Самар (місто)|Новомосковську]] Дніпропетровської області також при погляді спереду нагадує тризуб. І навіть п'ятидільні церкви, як дерев'яні, так і муровані храми архітектурного стилю «[[українське бароко|козацьке бароко»]] XVII—XVIII століть, теж зберігали візуальний вигляд тризуба при погляді спереду чи збоку (хрестоподібна споруда виглядає як 5 поєднаних окремих споруд, кожна з яких має свою баню з хрестом).

Не є тризубоподібними за формою дерев'яні тридільні церкви Закарпаття, деяких місцевостей Галичини, що пояснюється впливом готичного римо-католицького стилю архітектури, а також храми Буковини, які схожі на звичайну хату, оскільки за часів окупації [[Османська імперія|Османською імперією]] [[турки]] не дозволяли будувати інакше.

Також окремий архітектурний напрямок становить велика група храмів, зведених за синодальним указом Московського Патріархату в XIX&nbsp;ст. із певними місцевими рисами, що теж є пам'ятками дерев'яного сакрального будівництва. Синодальний указ, запроваджений на Волині після [[1830]] року, забороняв будівництво святинь у національних традиціях. Були створені типові проекти московської архітектурної школи. Але їх упроваджували тільки тоді, коли старі храми поступово руйнувалися, і було потрібно будувати нову церкву. Упродовж XIX століття ще повсюдно зберігалися давні тризубоподібні храми, проте, згідно з тим указом, і старі церкви приводили до відповідного, московського, вигляду (приклад&nbsp;— церква в селі [[Новий Білоус]] на Чернігівщині). Тому навіть збережені давні святині отримали новий вигляд, а первісний затримався в тих селах, де просто не було коштів на перебудову храму.<ref>{{Cite web |url=http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja/?newsid=2062 |title=Дерев'яні церкви: унікальні волинські святині потрібно зберегти. — Волин. єпарх. відом.- 2011.- № 9-10 (82-83) |accessdate=21 грудня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120506235035/http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja/?newsid=2062 |archivedate=6 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

Внаслідок такої уніфікації в російському стилі на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]] майже не залишилось тризубоподібних храмів. Наприклад, за даними сайту [[Дерев'яні храми України (сайт)|«Дерев'яні храми України»]], у Чернігівській області налічується близько 30-ти дерев'яних церков. Серед них збереглось лише три архітектурних пам'ятки тризубоподібної форми. Усі ці три рідкісні храми знаходяться в [[Менський район|Менському районі]]: у селах [[Городище (Менська міська громада)|Городище]], [[Синявка (Корюківський район)|Синявка]], [[Степанівка (Корюківський район)|Степанівка]].

=== Дзвіниця ===
Дзвіниці українських церков ставилися завжди окремо від церкви, так як вони ймовірно під час татарських наїздів виконували роль сторожових веж. Дзвіниця була у вигляді вежі з двох або трьох квадратних зрубів покладених один на одного. В міру віддалення від землі зруби зменшувались. Закінчувались дзвіниці чотирьохгранним шатровим дахом, а пізніше чотирьохсхильним шатровим дахом з грушеподібною главкою.

<gallery>
Дзв іниця Церкви Різдва Богородиці в місті Яворові Львівської області.jpg|Дерев'яна дзвіниця церкви у м. [[Яворів]]
Kazimierz Moklowski (08).jpg|Дзвіниця. [[:Ясениця-Замкова]], [[:Старосамбірський район]]  
Jasenycia-Zamkova.jpg|Дзвіниця. [[:Ясениця-Замкова]], [[:Старосамбірський район]]
</gallery>

=== Інтер'єр ===
[[Файл:Sanok skansen cerkiew - ikonostas 20.08.08 p.jpg|250 px|thumb]]

Старі іконостаси були на пять, шість і зрідка сім поверхів. Стіни всередині церков не прикрашались, тому що вся увага була звернута на іконостас. Іконостас відповідав архітектурі церкви: кожний його наступний ярус був легший за попередній, а самий верхній відрізнявся легким ажуром, як і вся баня церковна закінчувалася ажурним хрестом.

Іконостас української церкви складався з двох основних частин: нижньої&nbsp;— ''деісус'' (з грец. молитва) і верхньої, яка розповідала історію біблії. По середині ''деісус'' знаходилися&nbsp;— ''[[Царські врата|царські ворота]]''. По праву сторону від царських воріт знаходився образ [[Спас Нерукотворний|Спаса]], а по ліву&nbsp;— [[Діва Марія|Богоматері]]. Ці образи називалися&nbsp;— ''намісними'', так як були обов'язковими в кожному [[:іконостас]]і. По обидві сторони від цих образів знаходилися празнички&nbsp;— образи, які відносилися до святих чи празників, на честь яких була посвячена церква. Верхня частина іконостасу складалася з кількох рядів образів, які були присвячені розповідям з [[Біблія|біблії]]. Над царськими воротами знаходився образ [[Тайна вечеря|«Тайної вечері»]]. З лівої сторони знаходилися образи, які розповідали життя Ісуса Христа: [[Хрещення Господнє]], [[:Преображення Господнє]] , [[:Вхід Господній у Єрусалим]], [[:Воскресіння Христа]], [[Вознесіння]], а з правої сторони знаходилися образи, які розповідали життя Богородиці, такі як : [[Введення в Храм Пресвятої Діви Марії|Введення в храм]] Пресвятої Богородиці, [[Благовіщення|Благовіщення Пресвятої Богородиці]], [[Успіння Пресвятої Діви Марії|Успіння]] і т. ін. Ці образи були невеликі, подовгуватої форми і в старих церквах на свята їх знімали та ставили перед царськими воротами на підставці, яку називали [[:тетрапод]].

В другому ряді верньої частини іконостасу містився більший образ Ісуса Христа на троні&nbsp;— «Архієрей». По обидвох сторонах цього образу містилися образи 12 [[апостолів]], по правій та лівій стороні знаходилися завжди образи св. [[Петро (апостол)|Петра]] та св. [[Павло (апостол)|Павла]], далі [[євангелісти]] ([[Матвій (євангеліст)|Матвій]], [[Марко (євангеліст)|Марко]], [[Лука (євангеліст)|Лука]], [[Іван Богослов|Іван]]) і решта апостолів. В третьому ряді, над образом Ісуса знаходився образ Богоматері з дитям Ісусом&nbsp;— «Премудрість». По обидвох боках від цього образу містилися образи [[пророк]]ів, в одному ряді дванадцять, або у більших церквах в два або три ряди.

На царських воротах були розміщені зліва образи [[:Отці Церкви|отців церкви]] [[Стефан (апостол)|св. Степана]], [[лаврентій Римський|св. Лаврентія]], по середині&nbsp;— св. [[Григорій Богослов|Григорія Богослова]] та св. [[Василій Великий|Василія Великого]] і на право (південь)&nbsp;— [[косма і Даміан|св. Козьми]] та [[косма і Даміан|св. Дем'яна]].

Нижній поверх, на якому розміщені так звані намісні ікони Спаса, Богоматері, празникові оздоблювали сохами, прикрашеними виноградною лозою, листям та квітами. Основною оздобою іконостасу була виноградна лоза, галузки якої розповзалися по всьому іконостасі між образами. Всі іконостаси були мистецько вирізьблені. Високим розвитком крім різьбярства відзначалося і церковне малярство. Крім іконостасів інколи були розписані і стіни церкви. Малювали не тільки образи, а і жанрові сцени, портрети. Раніше по монастирських школах було багато шкіл малярства, основний вплив на які мав [[:Афон]]. На відміну від мініатюр російської церковної традиції, образи в українських церквах були великі. Найкраще збереглися такі зразки на Буковині, Галичині, Прикарпаттю, Закарпаттю. Старі образи завжди були візантійського стилю. Інколи іконостаси прикрашались не тільки образами, а й різьбленими [[Статуя|статуями]]. Були вони також і на Лівобережній Україні і на [[Слобожанщина (значення)|Слободянщині]].

Первісний інтер'єр у більшості дерев'яних храмів не зберігся. Лише у окремих дерев'яних храмах Закарпаття, Львівщини та [[Прикарпаття]] збереглися настінні розписи на дереві…

<gallery>
Берислав, Введенська церква. 07.JPG|Іконостас Свято-Введенської церкви в Бериславі
Іконостас_Михайлівської_церкви_в_Чемерисах_Волоських.jpg|Іконостас Михайлівської церкви в Чемерисах Волоських
</gallery>

=== Стилі побудови ===
==== Поділля ====
Для [[:Поділля]] типовою є трьохверха церква з високими основними зрубами та восьмикутниками на них. Характерною рисою подільських церков є вертикальна обшивка дошками, ґонтовий верх, «опасання» та ґаночок при вході. Подільська церква стояла на просторому місці, посередині села. Церкви всі будували за однаковим планом: у вигляді поздовжнього хреста, з урізаними бічними сторонами. Верх церкви складали три бані, з яких середня була вища. Від бань вниз до половини стін церкви йшов стрімкий ґонтовий дах. В церквах з багатою громадою, дахи церков малювали на червоно та навколо церкви ставили штахети. Церковне подвір'я було обсаджене липами. Навпроти головних дверей церкви, стояла вежа з дзвонами, покрита гонтом. В давні часи біля церков були цвинтарі. На другій стороні дороги на тій же площі, навпроти церкви стояла [[:корчма]].

<gallery>
Церква Хрестовоздвиженська1881.jpg|[[Хрестовоздвиженська церква (Кам'янець-Подільський)]]
Kalahariwka. Cerkwa 1784.jpg|[[Калагарівка]]. Церква 1784 р.
Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden church from Zelene.jpg|Церква, перенесена у Музей народної архітектури та побуту України,  з c. [[Зелене (Гримайлівська селищна громада)|Зелене (Гусятинський район)]]
Україна Тернопiльська обл. Пiдволочиський р-н, с.Скорики, Iоанобогословська ц-ва 1744 р. (4).jpg|Іоанобогословська церква 1744 року, з села [[Скорики (Тернопільський район)|Скорики]], [[Підволочиський район|Підволочиський]] район,[[Тернопільська область|Тернопільська]] область.
Церква Іоана Богослова (дер.) фото 2.jpg|Церква Іоана Богослова (c. [[Бернашівка]], 1767 р.)
St Nicholas church Vin 2010 G1.jpg|Миколаївська церква 1746 р. [[Вінниця]].
Георгіївська церква на Старих Хуторах (Вінниця).jpg|Георгіївська церква на Старих Хуторах ([[Вінниця]]) [[1724]]
Іванобогословська церква на Mалих Хуторах (Вінниця) 1783.jpg|Іванобогословська церква на Малих Хуторах ([[Вінниця]]) [[1783]]
Успенська церква в Дашківцях 1768.jpg|Успенська церква в Дашківцях{{Уточнити}} 1768
Pechera - Rizdva church.JPG|Церква Різдва Богородиці (1764 р. с. [[Печера]])
Марківка. Свято-Успенська церква.jpg|[[Свято-Успенська церква (Марківка)|Свято-Успенська церква]] (1767 рік, с. [[Марківка (Тульчинський район)|Марківка]])
</gallery>

==== Галичина ====
{{main|Дерев'яні церкви давнього Львова}}

По периметру церкви із колод споруджують стіни заввишки переважно до 2 метрів. По периметру всього храму роблять [[Звис|піддашшя]] для захисту церкви від дощу та снігу. Піддашшя завширшки понад півметра вмонтовують на вертикальній площині під кутом від 15° до 50°. Часто під піддашшям розміщувались лави для відпочинку. Вище піддашшя стіни зберігали свій периметр та форму, проте стіни бабинця та вівтаря мали меншу висоту від стін нави. Зазвичай 1 метр вище від піддашшя будували дах [[Бабинець|бабинця]] та вівтаря. У церквах Галичини чотирикутна форма даху переходила у восьмикутну і утворювала купол. Так само і у [[нава (архітектура)|наві]], проте висота купола більша.

<gallery>
Chotyniec2.jpg|Церква Різдва Пресвятої Богородиці ([[:Хотинець]]) 
Україна Львівщина, Буський р-н, с. Кути, Михайлівська ц-ва 1697 p. (7).jpg|Михайлівська церква 1697 року, село Кути
Львiв, Шевченкiвський гай, Церква з с.Кривки Туркiвського р-ну 1763 р. (7).jpg|Церква з села Кривка Турківського району
Львiв, Шевченкiвський гай, Церква з с.Кривки Туркiвського р-ну 1763 р. (11).jpg|Церква з села Кривка Турківського району
Україна Львівщина місто Дрогобич, Церква Чесного Хреста XVI ст. (2).jpg|Церква Чесного Хреста, місто Дрогобич
Україна Львівщина, Пустомитівський р-он, с. Кугаїв, Богоявлення Господнього 1693 р. (16).jpg|Церква Богоявлення Господнього 1693 року, с. Кугаїв
Івано-Франківщина, Рогатинський р-он, с.Черче,Церква св.Василя XVI ст. (2).jpg|Церква св.Василя XVI ст.,село Черче
Львiвщина, Городоцький р-н, мiсто Комарно,церква св. арх. Михайла 1754 року..jpg|Церква св. арх. Михайла 1754 року, місто Комарно
</gallery>

==== Гуцульщина ====
{{main|Гуцульська церква}}
Характерні особливості гуцульських церков, крім хрещатого заложення, є такі. Середній квадратни зруб переходить угорі у вісімку, перекриту високим восьмибічним стіжковим перекриттям із невеликим заломом (заокругленням) коло гзимсу. Над чотирма іншими зрубами звичайно буває звичайний хатній дах із фронтончиками, як на гуцульських хатах; на даху часто бувають маківки. Муровані хрещаті церкви відомі на сучасних теренах України у Херсонесі (Таврія) IV—VI&nbsp;ст., але в старокнязівську добу не зустрічаються. Пізніше хрещаті церкви знову з'являються в Україні в XVII&nbsp;ст. ([[Церква Спаса на Берестові|Спас на Берестові]] в Києві 1638&nbsp;— 43 рр., (перебудова); церква в [[Низкиничі|Нискиничах]] на Волині 1653&nbsp;р.).

Ставили гуцульські церкви (Дім божий)&nbsp;— ''майстри''. Гуцульська церква має в поземному плані рівнобічний хрест. Церква була розміщена завжди ''вівтарем'' на схід, а ''бабинцем'' на захід. При вході містився ''бабинець'', де стояли жінки, навпроти бабинця був ''вівтар'', бічні крила називалися&nbsp;— ''притвори''. З заходу, перед входом був ''ганчик''. Висота церкви середнього зрубу була рівна довжині всієї церкви. Низ гуцульської церкви складався з брусів, які стояли на кам'яному підмурку. Характерною особливістю гуцульської церкви є скісне ''«опасання»'' шириною до 2&nbsp;м, під яке люди ховалися від дощу або стояли там, коли в самій церкві знаходилося багато людей. Частина церкви над опасанням називалася&nbsp;— ''верхопасання'', цю частину покривали зверху поздовжніми дошками (''кожухували''), для того, щоб в церкву не проникав холод та для кращого захисту брусів від дощу. Частину церкви над основним зрубом називали ''осьміркою'', зверху над осьміркою розміщувалася&nbsp;— теж восьмикутна ''баня''. Над банею була розміщена на восьми дерев'яних стовпах&nbsp;— ''ліхтарня'', яка закінчувалася ''маківкою'', над маківкою на стовпі був розміщений великий (дерев'яний) хрест. Гуцульські церкви були п'яти&nbsp;— або трьохбанні. До церкви заходили через ґанок, де на стінах вішали [[Капелюх|капелюхи]] або шапки та залишали топірці ([[Бартка|бартки]]), [[Табівка|табівки]]. Збоку біля церкви розміщувалася чотирьохкутна дзвіниця, крита як і церква гонтом.

У церквах із вісімкою перехід від квадратової форми зруба до восьмибічної досягається за допомогою клинів-межилучників чи т.&nbsp;зв. пендетивів трикутної форми,&nbsp;— цей спосіб чисто візантійський і в Україні він був відомий із перших часів християнства. Цікаво, що в дерев'яному будівництві інших, навіть слов'янських народів цей спосіб перекриття не зустрічається. Вісімка з клином-межилучником постійно вживається в церквах Гуцульщини.

<gallery>
Церква в Криворівні 2013 059.jpg|Церква в [[Криворівня|Криворівні]] (1719)
Ясіня, Церква Вознесіння Господнього (Струківська) 2010 (5626).jpg|[[:Ясіня]]. Вознесенська церква.
Jasina.jpg|[[:Ясіня]]
Church of the Holy Trinity, Mykulychyn-2013.jpg|Троїцька церква в [[:Микуличин]]і
Church of Saint John the Almoner, Yamna (1).jpg|[[:Яремче]]. Церква св. Іоана Милостивого (1663 р.)
Kazimierz Moklowski (19).jpg|Церква у селі [[:Черганівка]], Косівського району, Івано-Франківської області.
Model huculskoji cerkvy.jpg|Модель гуцульської церкви                  
Гуцульська_церква.jpg|Розріз гуцульської церкви
Plan huculskoji cerkvy.jpg|План гуцульської церкви
Хрест на гуцульській церкві.jpg| Хрест на гуцульській церкві
</gallery>

==== Бойківська церква ====
Бойківська дерев'яна церква складається з трьох частин: [[вівтар]]я, [[Нава (архітектура)|нави]] і [[Бабинець|бабинця]]. Кожна частина прикрита окремим дахом високої конструкції з багатьма заломами. В типовій бойківській церкві дах головної, тобто центральної нави, здіймається найвище, а інші, що прикривають вівтар і бабинець, будуються дещо нижче і на одному рівні. Як в гуцульських, так і в бойківських церквах дзвіниці стоять окремо, на певній віддалі від самої церкви.

У бойківському типі, церкова складається з трьох прямокутників наближених до квадрату, зложених ширшими боками з заходу на схід ([[Топільниця (Самбірський район)|Топільниця]], c. [[Кострина]], c. Вишка, c. [[Сухий (Ужгородський район)|Суха]]). Цей тип церкви розвивався пізніше збільшенням кількості ярусів пірамідального накриття (церкви в c. [[Бітля|Бутля]], c. [[Кривка (Самбірський район)|Кривків]], c. [[Матків]]). Далі пірамідальне накриття замінювалося осьмибічним, яке насаджували спочатку тільки на центральну частину (с. [[Верхнє Гусне]]), а пізніше на всі три частини. Хоча бойківський тип церков був цілком усталений і конструктивно цілісний, але народна творчість все ж таки знайшла вихід для свого безупинного поступового розвитку. А саме: зміна архітектурних форм йшла в напрямку помножування ступінчастого перекриття від двоповерхового (Топільниця, Лениця, Збої) до триповерхового (Бориня, Якимчиці, [[Ужок]], Кострики, Сухе та ін.), чотириповерхового ([[Перехресне]], Таламат) і п'ятиповерхового (Середня Турка, [[Верхній Студений]]<ref>{{Cite web |url=http://derev.org.ua/zakarp/verkhnij_stud.htm |title=Церква св. Миколи |accessdate=12 травня 2014 |archive-date=8 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140508110324/http://derev.org.ua/zakarp/verkhnij_stud.htm }}</ref>). Далі на пірамідальному накритті з'явилися вісімки, які у свою чергу помножувалися, так що постав складний тип бойківських будов&nbsp;— від п'ятиповерхових (Бутля) до шестиповерхових (Вижне Висоцько, Кривка), семиповерхових (Вижня Бутелка, Вижне Висоцько, Комарники) й нарешті восьмиповерхова&nbsp;— в Ясеніві. Своє завершення цей тип будов знайшов у сферичних банях, які насаджувалися на всіх трьох вежах (Кривка, Бутелка, Вижня). Одначе вісімка й баня є вже наслідком загального розвитку перекриття дерев'яної церкви.

Опасання у бойківських церквах могло бути на сохах або без них. Опасання без сохів називалося на підгір'ю&nbsp;— ''[[Підсобітка|підсубідкою]]'', а простір між банями називався&nbsp;— ''кошем''.

В бойківських церквах східний і західний верхи, хоча не зовсім однакові, але зрівноважені й симетрично оточують центральну баню, як це характерно для всіх триверхих українських церков, починаючи з XVI&nbsp;ст. Тим часом лемківські церкви цієї зрівноваженості не мають, а як у готичні часи, західний верх, що служить дзвіницею, є найвищим, центральна частина&nbsp;— нижча, а східна (вівтар) зовсім низька й мала.

Переважна більшість бойківських церков побудована у XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— лише одна, можливо в 1641&nbsp;р. (Перехресне на Закарпатті)&nbsp;— але в найстарших церквах сусідніх із Бойківщиною місцевостей, навіть на Галицькій рівнині й Волині, зустрічаються риси «бойківського», тобто первісного типу церков із пірамідально-ступінчастим перекриттям ([[Церква Зіслання Святого Духа (Потелич)|Церква Святого Духа (Потелич)]] XVI&nbsp;ст., Підвисоке 1604&nbsp;р., [[Знесіння (місцевість, Львів)|Знесіння]] коло Львова 1605&nbsp;р., Крехів коло XVI&nbsp;ст., Терки 1661&nbsp;р., Воля Висоцька кін. XVII&nbsp;ст., Водники 1729&nbsp;р.

<gallery>
DrohobychCer3.JPG|[[Церква Святого Юра (Дрогобич)|Церква святого Юра (Дрогобич)]]
Найбільший дерев`яний храм західної України.JPG|Спасо-Преображенський храм с. [[Новиця (Калуський район)|Новиця]] - найбільший дерев`яний храм західної України
WP Pokrova church in Kostryna, Zakarpattia.jpg|[[Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кострина)]] Закарпаття 
WoodenChurchUzhok.JPG| [[Церква Святого Михайла (Ужок)|Церква святого Михайла (Ужок)]] Закарпаття
ЛьвiвщинаСколiвський р-он с.Тисовець 1863 р.Бойкiвська ц-ва (12).jpg|Бойківська церква 1863 року, з села Тисовець, Сколівського району, Львівської області.
Kazimierz Moklowski (06).jpg|Церква (1648) ([[Долина (місто)|Долина]]). 
Kazimierz Moklowski (20).jpg|[[Церква святого Миколая (Турка)]], Львівська область    
Krivki church.jpg|[[Церква святого Миколая (Шевченківський Гай)|Церква святого Миколая]] з c. [[Кривка (Самбірський район)|Кривків]], [[Шевченківський гай]] [[Львів]].
Львівщина, Сколівський р-он, с. Волосянка 2 (2).jpg|Бойківська церква, з села Волосянка, Сколівський район, Львівщина
Львiвщина Туркiвського р-ну, с. Iсаїв, Михайлiвська ц-ва 1663 року (15).jpg|Михайлівська церква 1663 року, з села Ісаїв, Турківського району,Львівщина
Львівщина, Туркiвський р-н, Maткiв.JPG|Церква Собору Пресвятої Богородиці села Матків.
Kuhaiv-2.jpg|[[Церква Богоявлення Господнього (Кугаїв)|Церква Богоявлення Господнього]] села Кугаїв.
Гукливий, Церква Св. Духа 2010 (6074).jpg|[[Церква Святого Духа (Гукливий)|Церква Святого Духа]] Гукливий.
</gallery>

==== Лемківщина ====
{{main|Лемківський храм}}
Основою лемківської церкви є три прямокутні зруби, тобто святилище, нава та бабинець. Нава завжди була найбільшою. Під впливом стилю бароко, нава набула форми восьмикутника. Святилище та нава перекривали балками та зверху покривали&nbsp;— ломаним дахом-наметом. Найхарактернішою рисою лемківської церкви є вежа замість бабинця . Вона стовпової конструкції, з нависною кімнатою над входом та перекрита окремою куполою. Вся церква оббита дошками та покрита гонтом. Інколи на лемківсько-бойківському кордоні були однонавні невеликі церкви, на даху яких знаходилися невеликі вежички або маківки, які символізували тридільність української церкви. Тридільні, на три зруби церкви під одним дахом та з трьома маківками&nbsp;— типова риса бойківської архітектури. Матеріалом для побудови лемківської церкви була ялиця та сосна, рідше бук або модрина і ще рідше дуб або осика. Лемківські церкви з вищими вежами характерні тільки для західної та середньої Лемківщини, а для долини Ослави ([[Команьча|Команча]] та ін. села) характерні церкви без вежі та з низькими чоритиспадовими дахами і з трьома копулями та ліхтарнями на них.

У закарпатських та [[Лемківський храм|лемківських церквах]] зустрічається піддашшя підперте по краях колонами та кронштейнами, що в деяких церквах утворювали навіть так звані «суботки», де люди часто стоять під час літургії.
Лемківські церкви були обшальовані, а найстаріші з них оббиті дошками.

<gallery>
1 Szczawne Greek-C Church.jpg|Церква в Щавні
Turzansk greek catholic church01.jpg|Церква в Туранську
Wisłok Wielki - cerkiew01.jpg|Церква в Віслоку Великому
Sanok3 DSC1149.JPG|Церква в Сянок, з Ольховець
Шелестівська Михай-лівська церква 2.jpg|Михайлівська церква з с. Шелестово, Муцкачівський р-н Закарпаття
Kwiaton 2.jpg|Церква святої Параскеви c. ([[Квітонь|Квятонь]]). [[:Світова спадщина ЮНЕСКО]]
Trocany church.JPG|Церква св. Луки на Пряшівщині (XV ст)
Sad powroznik 001.jpg|[[Церква святого Якова (Поворозник)|Церква св. Якова (Поворозник)]] (1612)
</gallery>

==== Закарпаття ====
<gallery>
Михайлівська церква в с.Крайнікове.jpg|[[Церква Святого Михаїла (Крайниково)|Михайлівська церква]] в с. [[Крайниково]]
Церква Св.Параскеви в с.Олександрівка.jpg|[[Свято-Параскевський храм (Олександрівка)|Церква Св.Параскеви]] в с. Олександрівка
Миколаївська церква в Колодному 02.jpg|[[Церква святого Миколая Чудотворця (Колодне)|Миколаївська церква в Колодному]]
Нижній Микола.jpg|[[Церква Св. Миколи (Середнє Водяне, нижня)|Миколаївська церква (нижня)]] ([[Середнє Водяне]])
Верхній Микола.jpg|[[Церква святого Миколая (Середнє Водяне, верхня)|Миколаївська церква (верхня )]] ([[Середнє Водяне]])
Ізки, Церква Св. Миколи Чудотворця 2010 (6009).jpg|[[Церква Святого Миколи Чудотворця (Ізки)|Миколаївська церква]] (c. [[Ізки]])
Sohat 1 Foto Thaler Tamas.jpg|[[Свято-Миколаївська церква (Чорноголова)|Миколаївська церква]] (c. [[Чорноголова]]
Розтока, Церква Введення Пр. Богородиці 2010 (6043).jpg|[[Церква Введення Пресвятої Богородиці (Розтока)]]
Tserkva v seli Repunne.jpg|[[Церква Святого Дмитрія (Репинне)|Церква святого Дмитрія (Репинне)]]
Sokirnica.jpg|[[Церква Святого Миколая (Сокирниця)|Церква святого Миколая (Сокирниця)]]
Sosujfalu Foto Thaler Tamas.jpg|[[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Новоселиця)]]
Нижня Апша дерев'яна церква.jpg|[[Дерев'яна церква Св. Миколи (Нижня Апша)|Дерев'яна церква св. Миколи]] с. [[Нижня Апша]]  
</gallery>

==== [[Буковина]] ====
Ті храми буковинської архітектурної школи, які збереглись до нашого часу, будувалися переважно під час [[Османська імперія|османської]] окупації краю. Тому храми зовні нагадують традиційну [[хата|хату]], бо турки-мусульмани не дозволяли будувати інакше. Але й під звичайним скатним дахом буковинські майстри примудрялися заховати ті самі три зруба, нехай і не дуже високі. Лише у віддалених гірських районах, куди не доходили завойовники, ці бані інколи визирали назовні.<ref>Власенко А., протоієрей. На кораблі спасіння. Книга мандрів.&nbsp;— К.: КЖД «Софія», 2010. ISBN 978-966-2374-17-9</ref>

Класичні зразки:
* Миколаївська церква в м. Чернівці 1607&nbsp;р.,
* Троїцька церква із м. Чернівців 1773&nbsp;р.&nbsp;— нині у Львівському музеї-скансені.

<gallery>
Миколаївська церква у Чернівцях.jpg|[[Миколаївська церква (дерев'яна, Чернівці)|Миколаївська церква у Чернівцях (1601)]]
Seliatyn cerlva Rizdva.jpg|[[Церква Свято-Різдва Богородиці (Галицівка)|Церква Різдва Богородиці]] (1630). с. [[:Селятин]]
Чернівці Вознесенська церква1.jpg|Вознесенська церква ([[:Чернівці]])
Дубівці.jpg|Успенська церква.(к. 17 ст., c. [[Дубівці (Чернівецький район)|Дубівці (Кіцманський район)]])
Kazimierz Moklowski (23).jpg|Рівне{{уточнити}} ([[:Буковина]]) 
Berehomet Mykolaivska cerkva.jpg|[[Церква святого Миколая (Берегомет)|Миколаївська церква]] (1786 р., c. [[Берегомет (село)|Берегомет]])
Valiava Uspenska cerkva.jpg|[[Успенська церква (Валява)|Успенська церква]] (1778 р., c. [[Валява (Чернівецький район)|Валява]])
Oshihliby.jpg| Костянтинівська церква c. [[Ошихліби]] (1779)
NStanivtsi.jpg|Миколаївська церква. с. [[:Нижні Станівці]] (1794)
Budenets Mykhaylivska church DSC 6118 73-245-0009.jpg|Церква св. арх. Михаїла та Гавриїла (1799) с. [[:Буденець]]
</gallery>

==== Волинь ====
Дерев'яне церковне будівництво Волині має кілька типів:
* безверхий поліський;
* одно- чи триверхий волинський;
* хрещатий волинський;
* латинізований тип з однією чи двома вежами.

<gallery>
Ukraine-Volyn oblast-Kamin-Kashyrskyi raion-Kachyn village-Church3.jpg|[[:Качин]]. Успенська церква (дер.) (1589)
Borochyche Gorokhivskyi Volynska-Mykolaivska church-general view.jpg|Миколаївська церква (1678 р.)  в с. Борочиче, Горохівського району, Волинської області
Church of the Assumption-Rivne2.jpg|Церква в [[:Рівне]]   
Варварівська церква.jpg|[[Церква Святої Варвари (Острів'я)|Церква святої Варвари]] з [[:Острів'я]]  
Cerkiew Narodzenia Jana Chrzciciela in Werbka, Kowel Raion.jpg|Церква в с. Вербка (Ковельського р-ну) 
Cerkiew św. Jerzego w Dubnie.jpg|Юрівська церква в [[:Дубно]] (1700 р.)
Zerkwa w Radoshiwka 2.jpg|Церква в Радошівці (Шумського р-ну)
Church of St. Demetrius in Zhorany, Ukraine 2.JPG|[[:Дмитрівська церква (Згорани)]]
Церква святого Дмитра в селі Гішин Волинської області.jpg|[[:Церква святого Дмитрія (Гішин)]]
Ковель_-_Костел_(дер.)_з_с._Вишеньки_Рожищенського_району-1.jpg|[[Костел святої Анни (Ковель)]]
</gallery>

==== Наддніпрянщина ====
Будови Середнього Придніпров'я (Київщини й Полтавщини) відзначаються великою видовженістю форм і під впливом головним чином стилю [[:рококо]] (XVII—XVIII&nbsp;ст.)&nbsp;— витонченими й легкими банями. На Полтавщині звертає на себе увагу розвинена форма маківки у вигляді видовженого шолома. Ближче до подільських стилю стоять церкви в селах Київщини: [[Сніжки (Білоцерківський район)|Сніжки]], [[Вишнопіль (Звенигородський район)|Вишнопіль]], [[Коннель|Конель]] [[:1748]] р., а більш розвинені зразки з подвійними вісімками на Київщині&nbsp;— [[:Розсішки]] (побудована [[Іван Ґонта|Іваном Гонтою]] в [[:1763]] р.), Свердликів, [[:Мошурів]], [[:Тараща]].

Деякі храми несуть у собі елементи значно давніших часів&nbsp;— це церкви так званого клітського типу. Яскравими зразками є Михайлівська церква у Підгірцях та Покровська церква у Креничах Обухівського району, типологічно подібна також Покровська церква у [[Бородані|Бороданях]] Богуславського району.

<gallery>
Конела. Церква святих Петра і Павла.jpg|Петропавлівська церква в с. [[Конела (село)|Конель]]
ドニプロ・ウクライナ伝統的文化博物館..jpg|Церква із с. [[Пищики (Білоцерківський район)|Пищики (Сквирський район)]] (1651)
Cerkva-Brusyliv-1711.jpg|Воскресенська церква в м. [[Брусилів]] (1711)
Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv 2310-1.jpg|П'ятницька церква з [[Зарубинці (Уманський район)|Зарубинців]] у Пирогові.
Онуфріївська церква-Липовий Скиток.JPG|Онуфріївська церква 1705 р. у Липовому Скитку
Миколаївська церква в Синяві 2.jpg|Миколаївська церква 1730 p. [[Синява (Білоцерківський район)|Синява (Рокитнянський район)]]
Михайлівська церква у селі Острів.JPG|Михайлівська церква 1740 р. с. Острів Рокитнянський район
Михайлівська церква Підгірці.JPG|Михайлівська церква 1742 р. у  селі Підгірці
Юрівська церква в Таращі 1753.jpg|Юрівська церква в [[Тараща|Таращі]] 1753
Миколаївська церква у Кожанці.JPG|Миколаївська церква 1758 р. у смт Кожанка
Покровська церква, Креничі.JPG|Покровська церква 1761 р. у селі Креничі
Введенська церква в Трипіллі 1797.jpg|Введенська церква в [[Трипілля|Трипіллі]] 1797
Україна, Київ, Мамаєва слобода, козацька церква. (2).jpg|Козацька церква, Київ, Мамаєва слобода.
</gallery>

==== Лівобережжя ====
{{main|Церкви Лівобережної України}}

На Придніпров'ї та Слобожанщині дерев'яні церкви мали в плані восьмикутні зруби, перекриттям зрубів було чергування зрізаного шатра та восьмериків. Церкви Лівобережжя відрізняються значною висотою самих зрубів або їх верхів. Георгіївська церква в [[іваниця (Прилуцький район)|с. Іваниці]], тепер Ічнянського району ([[:1654]] р)&nbsp;— найдавніша на Лівобережжі досліджена споруда дерев'яної монументальної архітектури Лівобережжя. Вони була тризрубною, одноверхою, сосновою на дубових підвалинах. План складався з чотиригранного бабинця, восьмигранного центру та шестигранного в плані вівтаря. Центральна дільниця в плані майже вчетверо була більша за бабинець, а зруб стін центра майже втроє вищий за зруб бабинця та вівтаря. Такого ж типу були Воскресенська ([[:1694]]) та Покровська ([[:1779]]) церкви в [[:Любеч]]і, церква Катерини в [[Хоружівка (Роменський район)|Хоружівці]] та церква в [[:Жукотки|Жукотках]].

Інший тип церков Лівобережжя складався з трьох чотирьохкутних зрубів, вівтар та бабинець були нижчі та перекриті стрімким двосхилим дахом. Центральний значно більший зруб був перекритий не восьмериком, а четвериком, цей четверик в свою чергу був перекритий меншим стрімким чотиригранним верхом. Характерною особливістю церков цього типу був нахил стін усіх зрубів всередину. До цього типу належала церква в [[Морівськ|Моровську]].

Найбільш поширеним типом церков др. пол. 17 ст. та пер. пол. 18 ст. були трьохзрубні церкви, з восьмигранним центром, гранчастим вівтарем та бабинцем. Цей період характерний розвитоком верхів центрального зрубу в висоту. До церквів цього типу відносяться: Вознесенська церква в [[Сосниця|Сосниці]] ([[:1705]]), Введенська церква в [[:Берислав]]і ([[:1726]]), Юрія в Лозовому, Різдва Богородиці в [[Вороньків|Воронькові]] ([[:1736]]), Вознесенська в [[Деріївка|Деріївці]] ([[:1749]]), Різдва Богородиці в [[Грем'яч]]і ([[:1747]]), Михайла в [[Коровинці|Коровинцях]] ([[:1752]]), Юрія в [[:Лебедин]]і (1765), Трійці в [[Левченки|Левченках]] ([[:1768]]), Михайла в [[Жадове|Жадовому]] ([[:1769]]), Різдва Богородиці в Шалівці ([[:1772]]), Юрія в [[Велике Устя|Великому Усті]] ([[:1772]]), Михайла в [[Бабайкове|Бабайковому]] ([[:1773]]), Юрія в Петриківці ([[:1775]]), Миколи в [[Вереміївка (Золотоніський район)|Вереміївці]] ([[:1775]]), Введення в Введинці ([[:1777]]), Покрови в [[Кролевець|Кролевці]] ([[:1779]]), Миколи в Красній Луці ([[:1783]]), Миколи в [[Солоницівка|Солоницівці]] ([[:1789]]), Покрови в [[Малі Будки|Малих Будках]] ([[:1791]]), Воздвиження в Коропі ([[:1797]]).

<gallery>
Берислав, Введенська церква. 03.JPG|[[Свято-Введенська церква (Берислав)|Свято-Введенська церква (:Берислав) 1727 p.]]
Георгiївська церква (дер.).JPG|[[Георгіївська церква (Седнів)|Георгіївська дерев'яна церква]] в [[Седнів|Седневі]] (Чернігівського району)
Martynovych St.Mykolaj Church in Lokhvycya.jpg| "Миколаївська церква у Лохвиці" П. Д. Мартинович
Martynovych St.Mykolaj Church in Veremijivka.jpg|Миколаївська церква в Вереміївці
Троїцька церква 1773р. (відновлена), с.Пустовійтівка, Роменський р-н, Сумська обл..JPG|Троїцька церква 1773 р. (відновлена) с. Пустовійтівка, Роменський р-н
Церква Миколаю Чудотворцю (Н.-Сіверський).jpg|Миколаївська церква ([[:Новгород-Сіверський]])
Церква с. Боровеньки.jpg |  Церква с. Боровеньки, Кремінського р-ну, Луган. об-ті 
</gallery>

== Розташування ==
== Дерев'яні храми України у творах мистецтва ==
* Українська [[Колядки|колядка]] історико-військового змісту «[[Ци спиш, ци чуєш, пан господарю]]» містить слова про будівництво тридільного храму (найімовірніше, тризубоподібного):

::: «Церков збудовав з трьома вершечки,
::: З трьома вершечки, з двома оконці.
::: Єдним оконцем сонінько сходить,
::: Другим оконцем місяць заходить,
::: Райськими дверми господар ходить.»<ref>Героїчний епос українського народу. Хрестоматія. Упоряд. [[Таланчук Олена Михайлівна|Таланчук О. М.]], Кислий Ф. С.&nbsp;— К.: Либідь, 1993.&nbsp;— 432с. ISBN 5-325-00429-8</ref>

* Український письменник [[Гончар Олесь Терентійович|Олесь Гончар]] зробив дев'ятидільний Троїцький храм у [[Самар (місто)|Новомосковську]] Дніпропетровської області головним образом свого відомого роману «[[Собор (значення)|Собор»]], темою якого є зв'язок між ставленням людей до збереження таких старовинних пам'яток і моральним станом суспільства.

== Храми в українській геральдиці ==
* Трибанна церква зображена на гербі [[Борзнянський район|Борзнянського району]] Чернігівської області.
* Дев'ятидільний Троїцький храм зображено на гербі міста [[Самар (місто)|Новомосковська]] Дніпропетровської області.
* Тридільний однобанний храм зображено на гербі міста [[Бровари]] Київської області.

== Проблеми збереження ==
Про українську дерев'яну сакральну архітектуру, способи та проблеми збереження старовинних храмів розповідається в документальному фільмі телеканалу «Глас» [http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/Dxramu.html?pvote=5 «Дерев'яні храми: вічний монолог»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304185845/http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/Dxramu.html?pvote=5 |date=4 березня 2016 }}.

== Песпективи розвитку ==

== Див. також ==
* [[Архітектура української церкви]]
* [[Список дерев'яних храмів Тернопільської області]]
* [[Менський район|Пам'ятки і музеї Менського району Чернігівської області]]
* [[Дерев'яна архітектура]]
* [[Музей просто неба]]
* [[Лемківський храм]]
* [[Костел святого Франциска Борджія|Костел Святого Франциска Борджія]], село [[Розлуч]], дерев'яна [[неоготика]], [[1902]]&nbsp;р.

* [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2567/file.pdf Гординський С. Українські церкви в Польщі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140419072809/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2567/file.pdf |date=19 квітня 2014 }}
* [http://www.derev.org.ua/index.html Дерев'яні храми України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190727034753/http://www.derev.org.ua/index.html |date=27 липня 2019 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
# ''Асеєв Ю. С.'' Архітектура Київської Русі.&nbsp;— К., 1969.
# ''Білецький П. О.'' Українське мистецтво другої половини XVII—XVIII століття.&nbsp;— К., 1981.
# [http://library.artcenter.org.ua/id/eprint/39/ ''Болюк О.М.'' Художнє дерево у церквах (за матеріалами західних областей України)].&nbsp;— Львів, 2020, 520 с. ISBN 978-966-02-9606-0
# ''[[Вечерський Віктор Васильович|Вечерський В.]]'' [[Українські дерев'яні храми]].&nbsp;— Київ: Наш-Час, 2007.
# Історія української архітектури.&nbsp;— К., 2003.
# {{книга|автор= Січинський Володимир|заголовок= Дерев'яні дзвіниці і церкви Галицької України XVI – XIX ст.|оригінал= |посилання= http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0001982|відповідальний= Національний музей у Львові|видання= |місце= Львів|видавництво= Печ. ОО Василіян у Жовкві|рік= 1925|том= |сторінки= |сторінок= 117|серія= Збірки національного музею у Львові|isbn= |тираж=|ref=}}
# ''Крушинська О.'' [[Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини]].&nbsp;— К.: [[Грані-Т]], 2007.
# ''Прибєга Л.&nbsp;В.''&nbsp;Дерев'яні храми Українських Карпат.&nbsp;— К.: Техніка, 2007, 168 с. ISBN 966-575-028-3
# ''Сирохман М.'' [[П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття]].&nbsp;— К.: Грані-Т, 2008.
# [[Сліпченко Наталія Іванівна|Сліпченко Н.]], [[Могитич Іван Романович|Могитич І.]] [http://www.derev.org.ua/biblio/articles/slipch-moh_zberezh.htm  Проблема збереження дерев'яних храмів в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100109084811/http://www.derev.org.ua/biblio/articles/slipch-moh_zberezh.htm |date=9 січня 2010 }} // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», число 15, 2005
# ''Тарас&nbsp;Я.&nbsp;М.'' Сакральна дерев'яна архітектура українців Карпат.&nbsp;— Львів 2007, 640 с. ISBN 978-966-02-4579-2.
# ''Шевцова Г.'' [[Дерев'яні церкви України]].&nbsp;— К.: Грані-Т, 2007.
# [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/knygy-broshury/na-korabli-spasinnya/ ''Власенко А., протоієрей''. На кораблі спасіння. Книга мандрів.&nbsp;— К.: КЖД «Софія», 2010.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130216224425/http://www.parafia.org.ua/biblioteka/knygy-broshury/na-korabli-spasinnya/ |date=16 лютого 2013 }} ISBN 978-966-2374-17-9
# [http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/935-m-d-derev-yani-tserkvi-v-ukrayini/ Дерев'яні церкви в Україні /М. Д.— Торонто, б.р.— 48 с. (Мистецька бібліотека «Ми і світ»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160326163417/http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/935-m-d-derev-yani-tserkvi-v-ukrayini/ |date=26 березня 2016 }}
# [[Галицька брама]] 2010 №&nbsp;4-5(184—185). Дерев'яні церкви, 40 c.
# Відеофільм [[Дерев'яні храми України. Закарпаття]] Видавництво Студія Слово. Режисер Юрій Крилівець.
# [[Щербаківський Вадим Михайлович|Щербаківський В. М.]], Архітектура у різних народів і на Україні.&nbsp;— Л.-К., 1910
# Данилюк А.&nbsp;Г.&nbsp;Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво.&nbsp;— Львів: НВФ «Українські технології», 2004.
# Кармазин-КаковськнН В. Архітектура Бойківської церкви.&nbsp;— Нью-Йорк: Філядельфія, 1987.
# [http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/10978-derev-yana-arhitektura-ukrayinskih-karpat/ Дерев'яна архітектура українських Карпат /Ред. Іван Ґвозда.— Нью-Йорк: Фундація Дослідження Лемківщини, 1978.— 286 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160326170315/http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/10978-derev-yana-arhitektura-ukrayinskih-karpat/ |date=26 березня 2016 }}

== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=vynuejGNsZk Марко Роберт Стех. «Очима культури» №&nbsp;90. Українська дерев'яна архітектура]
{{Інші проєкти
|Тема          = Дерев'яні храми України
|Портал        = Мистецтво
|Портал-зображення  = Painting, sculpture & architecture.gif
|Вікісловник   = 
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище  = Category:Wooden churches in Ukraine
|Метавікі     = 
|Проєкт       = 
|Родовід      = 
}}
* [http://www.derev.org.ua Дерев'яні храми України (сайт)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090601201938/http://www.derev.org.ua/ |date=1 червня 2009 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7429 ''Олександр Харлан''. «Покрова Запорожжя» // Український тиждень, 15.10.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121015223033/http://tyzhden.ua/Publication/7429 |date=15 жовтня 2012 }}
* [http://nslovo.com/blog/marshrut-7-derevyanyh-tserkov-menschyny-foto Маршрут «7 дерев'яних церков Менщини», Чернігівська область. ФОТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120419050922/http://nslovo.com/blog/marshrut-7-derevyanyh-tserkov-menschyny-foto |date=19 квітня 2012 }}
* [http://www.parafia.org.ua/UCA/ Українська церковна архітектура (сайт)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130609122511/http://www.parafia.org.ua/UCA/ |date=9 червня 2013 }}
* [http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/Dxramu.html?pvote=5 Документальний фільм «Дерев'яні храми: вічний монолог» (ВІДЕО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304185845/http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/Dxramu.html?pvote=5 |date=4 березня 2016 }}
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/yaroslav-taras-ukrayinska-skaralna-derevyana-arhitektura-ilyustrovaniy-slovnik-dovidnik/ Ярослав Тарас. Українська сакральна дерев'яна архітектура. Ілюстрований словник-довідник. Львів, Національна Академія наук України, Інститут народознавства, 2006.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160401144913/http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/yaroslav-taras-ukrayinska-skaralna-derevyana-arhitektura-ilyustrovaniy-slovnik-dovidnik/ |date=1 квітня 2016 }}

{{Архітектура України}}

[[Категорія:Дерев'яні храми України| ]]
[[Категорія:Народна архітектура України]]
[[Категорія:Дерев'яна архітектура України]]