Перегляд вихідного коду сторінки Дяковська культура

{{Універсальна картка}}
'''Дяковська культура'''&nbsp;— [[археологічна культура]] [[залізна доба|залізної доби]]. Датована VII століттям до н.&nbsp;е.&nbsp;— V&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.. Названа відповідно [[Дякове (городище)|городища]] біля села Дякове, розташованого нині в межах міста [[Москва]]<ref name="БЕ">[[Білоруська енциклопедія|Беларуская энцыклапедыя]] (в 18-и т.), «Дадаізм-Застава», [[Білоруська енциклопедія (видавництво)|Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі]], {{Мн.}}, [[1998]] г.&nbsp;— Т.6, С.137&nbsp;— ISBN 985-11-0106-0 {{ref-be}}</ref> на території музею-заповідника «[[Коломенське]]», котре в [[1864]] році дослідив [[Самоквасов Дмитро Якович|Д.&nbsp;Я.&nbsp;Самоквасов]], а в [[1889]]—[[1890]] роках&nbsp;— [[Сизов Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Сизов]].

Належала давнім [[Фіно-угорські народи|фінно-угорським]] [[плем'я|племенам]] (предки відомих із [[літопис]]ів племен [[меря]] й [[весь (плем'я)|весь]]<ref>[http://www.archeologia.ru/Library/Book/1e8daa7a4998/page149 Железный век лесостепной полосы СССР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303193333/http://www.archeologia.ru/Library/Book/1e8daa7a4998/page149 |date=3 березня 2016 }}// ''Авдусин Д. А.'', «Археология СССР», Издательство «Высшая школа», 1977 г.&nbsp;— С. 149 {{ref-ru}}</ref>, а також інших племен), що жили в басейні верхньої течії [[Волга|Волги]], [[Ока (притока Волги)|Оки]], у межах [[Валдайська височина|Валдайської височини]], у Верхнім [[Західна Двіна|Подвінні]]. Деякі вчені приписують частину пам'яток дяковської культури
* предкам [[слов'яни|слов'ян]], а
* західну їхню групу вважають [[Пам'ятка археології|пам'ятками]] [[балти|балтів]].
На окремих пам'ятках дяковської культури простежено шари, що свідчать, що вона доіснувала аж до літописних часів.

У [[Білорусь|Білорусі]] досліджені пам'ятки дяківської культури «Загорці», «Новий Болецьк», «Мямлі» ([[Городоцький район (Білорусь)|Городоцький район]]) та ін.<ref name="БЕ"/>.

== Опис ==
Населення дяківської культури жило [[Патріархат (епоха)|патріархальними]] родинами. Характерні поселення ''дяковської культури''&nbsp;— невеликі [[Городище (археологія)|городища]], розташовані на берегах рік на важкодоступних місцях і укріплені валами й ровами. З перших сторіч нашої ери поруч із городищами виникають відкриті поселення&nbsp;— селища. За житла правили прямокутні (іноді круглі) напівземлянки й наземні будівлі.

* Суспільний лад&nbsp;— [[Первіснообщинний лад|первіснообщинний]].
* Населення займалося [[скотарство]]м, мотичним [[землеробство]]м, [[мисливство]]м і [[рибальство]]м.
* З приблизно [[200-ті|200-их рр. н.&nbsp;е.]] розвивається обробіток металів. Виготовлялися залізні серпи, сокири, стріли, бронзові прикраси.
* Багато знарядь праці й прикрас зроблено з кістки. Для дяковської культури характерні глиняні грузики «Дякового типу» і в шарах до 100&nbsp;р. н.&nbsp;е.&nbsp;— кераміка, прикрашена так званим «текстильним» («сітчастим») [[орнамент]]ом.

Поховання ''дяковської культури'' не знайдено, що вказує на застосування [[трупоспалення]].

== Див. також ==
* [[Городецька культура]]
* [[Абашевська культура]]
* [[Фатьянівська культура]]
* [[Культура сітчастої кераміки]] ([[Культура текстильної кераміки]])

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{refbegin}}
* [[Білоруська енциклопедія|Беларуская энцыклапедыя]] (в 18-и т.), «Дадаізм-Застава», [[Білоруська енциклопедія (видавництво)|Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі]], {{Мн.}}, [[1998]] г.&nbsp;— Т.6, С.137&nbsp;— ISBN 985-11-0106-0 {{ref-be}}
* Дьяковская культура. Сборник / Отв. ред. Ю.&nbsp;А.&nbsp;Краснов.&nbsp;— {{М.}}: [[Наука (видавництво)|Наука]], 1974.&nbsp;— 284 с, илл. {{ref-ru}}
* {{книга
 |автор         = [[Кренке Микола Олександрович|Кренке Н. А.]],
 |заголовок      = Дьяково городище: Культура населения бассейна Москвы-реки в I тыс. до н.э. - I тыс. н.э.
 |посилання     = 
 |відповідальний = Отв. ред. чл.-кор. РАН [[Макаров Микола Андрійович|Н. А. Макаров]]; Институт археологии [[РАН]]
 |місце         = {{М.}}
 |видавництво  = ИА [[РАН]]
 |рік           = 2011
 |сторінок       = 548
 |isbn          = 978-5-94375-104-2
 |тираж         = 500
}} (в пер.) {{ref-ru}}
* [http://www.archeologia.ru/Library/Book/1e8daa7a4998/page149 Железный век лесостепной полосы СССР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303193333/http://www.archeologia.ru/Library/Book/1e8daa7a4998/page149 |date=3 березня 2016 }}// ''[[Авдусин Данило Антонович|Авдусин Д. А.]]'', «Археология СССР», Издательство «Высшая школа», 1977 г.&nbsp;— С.149 {{ref-ru}}

{{refend}}

== Посилання ==
{{refbegin}}
* [http://slovari.yandex.ru/dict/mos/article/mos/19000/50971.htm Дьяковская культура в энциклопедии «Москва»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20101208165743/http://www.bg-znanie.ru/article.php?nid=3299 Дьяковская культура] {{ref-ru}}
* [http://kahirka.narod.ru/nas.pnk/kasdiak.htm Дьяково] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304084802/http://kahirka.narod.ru/nas.pnk/kasdiak.htm |date=4 березня 2016 }} {{ref-ru}}
* [http://www.archaeolog.ru/index.php?id=56 Сапрыкина Ирина Анатольевна. ЮВЕЛИРНЫЕ УКРАШЕНИЯ ДЬЯКОВСКОЙ КУЛЬТУРЫ, автореф. диссертации] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150906041759/http://archaeolog.ru/index.php?id=56 |date=6 вересня 2015 }} {{ref-ru}}

{{refend}}

{{Балтійські археологічні культури}}
{{Археологічні культури Білорусі}}
{{Археологічні культури Росії}}
{{ВП-портали|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Дяковська культура}}
[[Категорія:Археологічні культури Східної Європи]]
[[Категорія:Культури залізної доби Росії]]
[[Категорія:Археологічні культури Білорусі]]
[[Категорія:Угро-фінські археологічні культури]]
[[Категорія:Меря]]
[[Категорія:Культури залізної доби Європи]]
[[Категорія:Археологія Тверської області]]
[[Категорія:Археологія Московської області]]
[[Категорія:Археологія Володимирської області]]
[[Категорія:Археологія Костромської області]]
[[Категорія:Археологія Ярославської області]]
[[Категорія:Археологія Москви]]