Електроенергетична система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парова турбіна, яка використовується для забезпечення електроенергією

Електроенергетична система (ЕЕС) — сукупність об'єктів електроенергетики та енергоприймальних установок споживачів електричної енергії, пов'язаних із загальним режимом роботи в єдиному технологічному процесі виробництва, передачі та споживання електричної енергії в умовах централізованого оперативно-диспетчерського управління в електроенергетиці.

Електроенергетична система включає електростанції, а також включає установки, що споживають електроенергію, електричні лінії, що зв'язують їх з електростанціями, електричні розподільчі пристрої з підвищувальними і знижувальними трансформаторами. Дальній транспорт електроенергії на відстані до тисячі кілометрів здійснюється по лініях електропередачі (ЛЕП) високої напруги (100…750 кВ), ближній транспорт — по лініях електропередачі меншої напруги (до 100 кВ).

З історії[ред. | ред. код]

Перше відоме об'єднання двох електростанцій трёхфазного потоку було здійснено в 1892 році в Швейцарії: дві невеликі електростанції, номінальною потужністю 120 і 360 кВт, були з'єднані по двохкілометровій лінії 5 кВ і запитали завод по лінії передачі протяжністю 24 км при напрузі 13 кВ.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]