Перегляд вихідного коду сторінки Енергетика

[[Файл:Hochspannungsfreileitung.jpg|thumb|Високовольтна лінія електропередачі]]
'''Енерге́тика'''&nbsp;— сукупність галузей [[Економіка (діяльність)|економіки]], що вивчають і використовують [[енергетичні ресурси]] з метою вироблення, перетворення, передавання і розподілу [[Енергія|енергії]].

==Історія==

=== У світі ===
Про енергетичну промисловість можна говорити з пізньої фази промислової революції. Початком було комерційне виробництво джерел енергії та торговці паливом у містах і промислових центрах, які забезпечували приватні домогосподарства та промисловість деревиною та вугіллям як основними джерелами енергії на той час.

Міське газопостачання почалося на початку 19 століття, міське електропостачання приблизно через 50 років. Це викликало необхідність створення структури постачання з трубопровідними мережами. Спочатку він був організований на муніципальній основі. Однак на початку 20-го століття, з будівництвом надрегіональних мереж, в електроенергетиці та газовій промисловості почалися сильні тенденції до концентрації та монополізму. Вони вважалися ефективними і, отже, природними монополіями. Державний нагляд за електроенергетикою був запроваджений лише в тоталітарних державах (наприклад, нацистами Німеччини в Законі про енергетичну промисловість 1933 року, крім того&nbsp;— в СРСР, де енергетичний сектор керувався державою).

Відповідно до Закону про енергетичну промисловість 1996 року, експлуатація мережі була відокремлена від енергопостачання з метою регулювання, а всі великі постачальники енергії були розділені принаймні на дві компанії. Це дозволило створити ринки торгівлі електроенергією та газом, де електроенергією та газом можна торгувати як цінними паперами (див. Торгівля електроенергією). Взаємодія між мережевими операторами та постачальниками електроенергії та газу регулюється розгалуженою європейською нормативною базою (див. енергетичний ринок). Віхою у розвитку ринків електроенергії та газу стало заснування Європейської біржі електроенергії (EEX) у Лейпцигу в червні 2000 року.

===В Україні===

Див. сайт Міненерго України https://www.mev.gov.ua/storinka/istoriya-enerhetyky

== Складові ==
Галузі господарства, що входять до складу енергетики:
* [[Вугільна промисловість]]
* [[Електроенергетика]]
** [[Виробництво електроенергії]]
*** [[Теплова електростанція|Теплоелектростанції]]
*** [[Гідроелектростанція|Гідроелектростанції]]
*** [[Атомна енергетика]]
*** [[Відновлювана енергетика]]: [[гідроенергетика]], [[вітроенергетика]], [[сонячна енергетика]], [[Геотермальна енергетика|геотермальна]] енергетика.
** [[Передавання електроенергії|Постачання електроенергії]]
** [[Розподіл електроенергії]]
* [[Теплоенергетика]]

== Світова енергетика ==
''Докладніше: [[Світове споживання енергії]]''

Енергетика&nbsp;— основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні процеси в промисловості, дає [[тепло]] і [[світло]] людям. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами керування, науково-дослідною базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та доправлення енергоносіїв, виробництво та передавання електроенергії і тепла. Більшість виробничих об'єктів системи перебувають під контролем одних і тих самих угруповань капіталу. У світовому господарстві&nbsp;— це великі [[Транснаціональна корпорація|транснаціональні корпорації]].

Робота енергетики оцінюється за показниками рівня забезпеченості країн енергоносіями, рівня енергоспоживання в окремих країнах, співвідношеннями паливно-енергетичного балансу країн і світу загалом. Як енергоносії людство використовувало мускульну силу, деревину, [[Теплова енергія|теплову енергію]] Сонця тощо. У наш час (2000-і) основними енергоносіями стали [[вуглеводи]] і їх сполуки ([[нафта]], [[газ]], [[вугілля]]) та [[ядерне паливо]]. Як новітні джерела майбутнього, розглядається енергія Сонця, геотермічна енергія Землі, водень, термоядерна енергія.

Енергозабезпечення світу станом на початок 1990-х років, за розмірами споживання становило 11&nbsp;млрд тонн умовного палива (т.у.п.) у вугільному еквіваленті.

Найбільші енергоспоживачі: [[Китайська Народна Республіка|Китайська народна Республіка]]&nbsp;— 30&nbsp;%, США&nbsp;— 25&nbsp;%, Російська Федерація&nbsp;— близько 10&nbsp;%, [[Японія]]&nbsp;— 5,5&nbsp;%, ФРН&nbsp;— 7,3&nbsp;%. Енергоспоживання України (близько 3&nbsp;%) було співмірне з показниками Великої Британії, [[Франція|Франції]], Канади або Індії.

'''Таблиця&nbsp;— Структура виробництва електроенергії у світі, 2019&nbsp;р. (у %)'''

{| class="wikitable" style="text-align:center;" width="89%"
! Країна !! Млрд кВт.годин на рік !! Вугілля !! Нафта !! Газ !! Атомна енергія !! Гідроенергія !! Інші види
|-
| США || 4003,5 || 52,7 || 3,1 || 15,7 || 20,0 || 6,2 || 2,2
|-
| Франція || 535,8 || 0,0 || 0,1 || 6,3 || 62,3 || 11,2 || 20,1
|-
| Німеччина || 567,1 || 27,2 || 0,1 || 8,0 || 11,1 || 3,8 || 49,8
|-
| Англія || 372,2 || 0,0 || 0,2 || 27,4 || 17,7 || 2,0 || 52,7
|-
| Італія || 269,9 || 11,3 || 31,8 || 37,5 || 0,0 || 16,4 || 3,0
|-
| Іспанія || 221,7 || 1,6 || 0,1 || 28,0 || 20,5 || 12,8 || 37
|- class="dark"
| Україна || 120,2 || 21,0 || 0,1 || 9,8 || 56,0 || 8,0 || 5,1
|-
| Швеція || 145,9 || 0,0 || 0,0 || 0,0 || 26,7 || 42,3 || 31
|-
| Норвегія || 142,4 || 0,0 || - || 0,0 || 0,0 || 80 || 20
|-
| Данія || 36,2 || 3,0 || 0,1 || 2,2 || - || 0,1 || 94,6
|}

Споживання енергії в світі особливо швидко зростало в 2010—2015роках. У цей період енергетика розвивалася випереджувальними темпами, енергомісткість виробництва (тобто витрати палива та електроенергії на одиницю продукції) на перших етапах [[Науково-технічна революція|НТР]] була високою. На межі 1980-1990-х років темпи приросту енергоспоживання знизилися&nbsp;— світ ступив на шлях впровадження енергоощадних технологій, тобто технологій, які забезпечують зниження енерговитрат.

Протягом XX&nbsp;ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного балансу світового господарства. Якщо в першій половині XX&nbsp;ст. в енергетичній структурі світового господарства переважало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні десятиліття провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважалося, що на початку XXI&nbsp;ст. їх частка знизиться, водночас збереже значення споживання вугілля і дещо збільшаться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії. 

Натомість події розвивалися по інакшому. Після [[Аварія на Першій Фукусімській АЕС|аварії на Першій Фукусімській АЕС]], одна з найрозвиненіших країн світу [[Німеччина]], цілком відмовилася від розвитку атомної енергетики та зосередилася на відновлюваних джерелах енергії.

Водночас, крім [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіки]], з 2018 року у світі було виведено з експлуатації більше старих потужностей на вугіллі, ніж побудовано нових. У [[Європейський Союз|Європі]] до 2020 року повинні були зупинити [[Вугільна електростанція|вугільні електростанції]] загальною потужністю 8300&nbsp;МВт<ref>{{Cite news|title=Erwachsenenbildung weltweit auf 					dem Rückzug?|url=http://dx.doi.org/10.13109/erbi.2020.66.2.52|work=Erwachsenenbildung|date=2020-05-04|accessdate=2021-11-30|issn=0341-7905|doi=10.13109/erbi.2020.66.2.52|pages=52–55|volume=66|issue=2|first=Katarina|last=Popović}}</ref>.

[[Російське вторгнення в Україну (2022)|Повномасштабна війна]], розв’язана у лютому 2022 року Російською Федерацією (головним постачальником [[Природний газ|природного газу]] для ЄС) проти [[Україна|України]], зламала плани Європейського Союзу із пришвидшеного "озеленення" енергетики й економіки. Щоби негайно зменшити залежність від російського блакитного палива, там змушені були 2022 року повернутися до використання набагато бруднішого стосовно [[довкілля]], вугілля. Адже інакше, існував ризик не пройти як слід наступний опалювальний сезон.<ref>{{Cite web|title=Європа повернулась до вугілля: ціни на енергоресурс б'ють рекорди {{!}} Українська Енергетика|url=https://ua-energy.org/uk/posts/yevropa-povernulas-do-vuhillia-tsiny-na-enerhoresurs-biut-rekordy|website=ua-energy.org|accessdate=2022-11-29|language=uk}}</ref>

=== Паливна промисловість ===
Основні постачальники енергоносіїв розташовані в Азії (країни [[Перська затока|Перської затоки]], а також Китай); в [[Північна Америка (регіон)|Північній Америці]] (США і Канада); в [[Південна Америка|Південній Америці]]&nbsp;— Венесуела, Еквадор, а також [[Індонезія]], Лівія, Алжир, Нігерія, [[Габон]].

Найбільші потоки нафти ідуть з Близького Сходу до Японії та США: з Країн Латинської Америки&nbsp;— в США, з [[Південносхідна Азія|Південно-східної Азії]]&nbsp;— в Японію; з Африки&nbsp;— до Європи.

Значення природного газу в енергобалансі світу різко зросло в другій половині XX&nbsp;ст. (2,2&nbsp;трлн м³). Найбільший видобуток мали країни СНД (36&nbsp;% світового), зокрема РФ і Туркменістан; США (1/4 видобутку), а також Нідерланди, Велика Британія, [[Норвегія]] в Європі; Канада в Америці; Індонезія та країни Перської затоки в Азії, Алжир в Африці.

Вугільна промисловість&nbsp;— найстаріша серед паливних галузей. Вона ґрунтується на величезних запасах вугілля, що є в світі та покриває майже 1/3 потреб людства в енергоносіях. 1994 року було видобуто 3,5&nbsp;млрд тонн вугілля в перерахунку на кам'яне. За останні десятиліття різко змінилася географія видобутку. Понад 1/3 вугілля світу дає Китай, 1/4&nbsp;— США, близько 1/6&nbsp;— країни [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], де основні потужності мають Російська Федерація та [[Казахстан]]. Понад 250&nbsp;млн тонн вугілля видобуває Індія, а Австралія, ПАР та [[Польща]] мають показники, близькі до цього. В Україні 2021 року, було видобуто 29 млн 387,6 тис. тонн вугілля, зокрема, видобуток енергетичного вугілля склав 22 млн 153,4 тис. тонн, коксівного – 7 млн 234,2 тис. тонн (без урахування тимчасово окупованих 2014 року Російською Федерацією частин [[Донбас]]у).<ref>{{Cite web|title=Видобуток вугілля в Україні за 2021 рік збільшився на 2% - FINBALANCE|url=https://finbalance.com.ua/news/vidobutok-vuhillya-v-ukrani-za-2021-rik-zbilshivsya-na-2|website=finbalance.com.ua|accessdate=2022-12-20}}</ref> 

Торгівля вугіллям порівняно невелика, вивозять в значних розмірах його тільки США, Австралія, ПАР, Польща, РФ, Казахстан та Канада.

=== Електроенергетика ===
Рівень розвитку електроенергетики&nbsp;— один з найважливіших показників науково-технічного прогресу. Обсяги виробництва електроенергії та її виробництво на душу населення опосередковано визначають економічний потенціал та промисловий рівень розвитку тієї чи іншої країни.

1994 року, світове виробництво електроенергії перевищило 12&nbsp;млрд кВт•год, 2/3 її вироблялося на теплових ([[Теплова електростанція|ТЕС]]), 1/6&nbsp;— [[Гідроелектростанція|гідравлічних]], 1/6&nbsp;— на атомних електростанціях. Теплові станції використовують як паливо переважно вугілля та [[мазут]], оскільки нафта та газ більш цінні енергоносії. Будівництво [[Теплова електростанція|ТЕС]] порівняно дешеве, але несприятливим є екологічний вплив&nbsp;— забруднення атмосфери та теплове забруднення. Гідроелектростанції, навпаки, дорогі в будівництві, але дають дешеву енергію, їх будівництво залежить від запасів гідроресурсів, які зосереджені в гірських районах Азії та азійської частини СНД, Північної та Південної Америки, екваторіальної Африки.

Роль [[атомна електростанція|атомних електростанцій]] безперервно зростала до аварії на Фукусімській АЕС 2011 року. Станом на 1995 рік у світі вже працювало 428 реакторів загальною потужністю 358&nbsp;млн кВт, 108 реакторів (30&nbsp;% потужностей) було в США, 55 (17&nbsp;% потужностей)&nbsp;— у Франції, 49 (10&nbsp;% потужностей)&nbsp;— в Японії, більш як по 10 реакторів мали ФРН, Канада, Велика Британія, Росія, Україна, Швеція та Республіка Корея (кожна з країн 4-6&nbsp;% світових потужностей АЕС). В окремих країнах частка електроенергії, що виробляється на атомних станціях, винятково велика. Так, у Франції АЕС виробляють 3/4 електроенергії країни, в Бельгії та Литві&nbsp;— 3/5, в Україні станом на 2019 рік АЕС виробляли понад 50% електрики<ref>{{Cite web|url=https://muktube.com|title=Динаміка і структура виробництва електроенергії в ОЕС України у 2019 році|last=muk|first=tube|website=muktube|language=uk-ua|archive-url=https://web.archive.org/web/20201108161023/https://vse.energy/news/pek-news/electro/1031-electricity-2019|archive-date=2020-11-08|accessdate=2022-12-20}}</ref>, Швеції, Угорщині, Словаччині і Республіці Корея&nbsp;— понад 1/3. Видобуток [[Уранові руди|урану]] для атомної енергетики світу зосереджений у невеликій групі країн: Канаді, [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], Австралії, [[Нігер]]і, Франції, ФРН, Україні, Казахстані, Узбекистані.

== Енергетика України ==
{{main|Енергетика України}}
{{Розширити розділ|дата=жовтень 2010}}

Україна належить до держав недостатньо забезпечених власними [[енергоресурси|енергоресурсами]]. За цим показником вона відстає від країн Західної Європи, в тому числі й таких, як [[Німеччина]] і [[Франція]]. Окремими видами палива, Україна забезпечена лише на 20-30&nbsp;% і тільки вугіллям&nbsp;— на 100&nbsp;%. Водночас вона має найбільш енергомістку економіку. Енергомісткість національного доходу України у 4-6 разів вища, ніж США, Японії та країн Західної Європи. Споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5 т, тоді як у перелічених країнах тільки 4,2 -–5,5 т. Основними видами енергоресурсів в Україні є кам'яне вугілля, нафта, газ, атомна і водна енергія.

Протягом останніх, 2000-х років Україна зазнавала важкої енергетичної кризи, викликаної пришвидшенням розвитку енергомістких галузей господарського комплексу, дешевим і марнотратним використанням енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією розвідних покладів вугілля, нафти і газу, через що їх видобуток постійно зменшувався.

Після [[Російсько-українська війна (з 2014)|збройної агресії Російської Федерації проти України]] здійсненої 2014 року та окупації приблизно третини Донбасу та [[Крим]]у, держава тимчасово втратила контроль над видобутком частини енергетичного вугілля Донецького басейну, та природного газу на шельфі [[Чорне море|Чорного моря]].

Водночас станом на 2021 рік, Україна значно просунулася щодо впровадження [[Відновлювана енергетика України|поновлюваної енергетики]] і досягла середнього світового рівня 7,3% від загальної кількості виробленої електроенергії, натомість цей показник істотно поступається середньоєвропейському рівню.<ref>{{Cite web|title=Відновлювана енергія в Україні: як змінилися потужності|url=https://www.slovoidilo.ua/2021/08/10/infografika/suspilstvo/vidnovlyuvana-enerhiya-ukrayini-yak-zminylysya-potuzhnosti|website=Слово і Діло|accessdate=2022-12-20|language=uk}}</ref> 

==== Російська навала у лютому 2022 року ====
Через розв'язану Російською Федерацією [[Російське вторгнення в Україну (2022)|війну]] проти України та навмисні [[Бомбардування|ракетні обстріли]] російськими військами енергетичного устаткування України (вугільних електростанцій, ТЕЦ, гідроелектростанцій, трансформаторних підстанцій, [[Лінія електропередачі|ЛЕП]]) на початку жовтня 2022 року<ref>{{Cite web|title=В Україні поки не планують нових аварійних вимкнень світла. Ситуацію з електропостачанням стабілізували|url=https://hromadske.ua/posts/v-ukrayini-poki-ne-planuyut-novi-avarijni-vidklyuchennya-svitla-situaciyu-z-elektropostachannyam-stabilizuvali|website=hromadske.ua|accessdate=2022-11-30|language=uk}}</ref>, в українській енергетичній системі сталися збої в електропостачанні. Повторні ракетні обстріли РФ цивільної енергетичної інфраструктури, призвели до аварійних вимкнень електроенергії майже по всій країні. Вже на початку листопада, на заході України почали застосовувати графіки [[Віялові вимкнення|віялових вимкнень]] електроенергії, але згодом українським енергетикам вдалося полагодити велику частину обладнання.<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/312128-v-prikarpattaoblenergo-poasnili-comu-ne-u-vsih-spozivaciv-tretoi-grupi-vidimknuli-svitlo/|title=В "Прикарпаттяобленерго" пояснили, чому не у всіх споживачів третьої групи відімкнули світло|date=8 листопада 2022}}</ref> Подальші ворожі ракетні обстріли 23 листопада — по Україні було випущено приблизно 90 [[Крилата ракета|крилатих ракет]] (72 збито українською [[Протиповітряна оборона|ППО]]) і нестаток запасного електрообладнання (навіть у світі — особливо [[Силовий трансформатор|силових трансформаторів]] великої потужності), спричинили ще значніше погіршення становища в енергосистемі і вже непланових вимкнень напруги по всій країні.<ref>{{Cite web|title=Екстрені відключення: Укренерго попередило про аварійні обмеження в чотирьох областях|url=https://www.epravda.com.ua/news/2022/11/11/693717/|website=Економічна правда|accessdate=2022-11-30|language=uk}}</ref> Через загальну нестачу електроенергії у мережі обсягом майже в 30% (зокрема й пов'язану із зимовим похолоданням), 29 листопада у «ДТЕК Мережі» що працює у Києві та області, [[Одеса|Одесі]], на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщині]] та Донеччині, підтвердили можливе вмикання електроенергії споживачам, всього по 5-6 годин на добу.<ref>{{Cite web|title=Світло вмикають по 5-6 годин на добу: коли зміниться ситуація|url=https://tsn.ua/ukrayina/svitlo-vmikayut-po-5-6-godin-na-dobu-koli-zminitsya-situaciya-2212678.html|website=ТСН.ua|date=2022-11-29|accessdate=2022-11-30|language=uk}}</ref>

Водночас, енергетична скрута підштовхує українську промисловість до виготовлення унікальних для України енергетичних об'єктів, таких як наприклад пересувна потужна [[котельня]] вітчизняного виробництва, яку доправили в [[Миколаїв]] на [[День святого Миколая|День Святого Миколая]] або сучасніші [[Газотурбінна електростанція|газотурбінні електростанції]].<ref>{{Cite web|title=Порошенко привіз у Миколаїв мобільну котельню|url=https://lb.ua/news/2022/12/19/539635_poroshenko_priviz_mikolaiv_mobilnu.html|website=LB.ua|accessdate=2022-12-20}}</ref>

== Див. також ==
* [[Енергетика України]]
* [[Об'єднана енергетична система України]]
* [[Відновлювана енергетика]]
* [[Ядерна енергетика]]
* {{Не перекладено|Стала енергетика|Стала енергетика|en|Sustainable energy}}
* [[Електрохімічна енергетика]]
* [[Паливно-енергетичний баланс]]
* [[Паливно-енергетичний комплекс]]
* [[Інститут загальної енергетики]]
* [[Низькопотенційна енергетика]]
* [[EROEI]]
* [[Світове споживання енергії]]

== Посилання ==
* [http://ukrelektrik.com/publ/spravochnye_materialy_po_ehlektroehnergetike_ehlektricheskim_setjam_oborudovaniju_podstancij_i_vl/1-1-0-1046 Довідкові матеріали по електроенергетиці, електричним мережам, устаткуванню підстанцій і ПЛ.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210150917/http://ukrelektrik.com/publ/spravochnye_materialy_po_ehlektroehnergetike_ehlektricheskim_setjam_oborudovaniju_podstancij_i_vl/1-1-0-1046 |date=10 грудня 2014 }}
* [http://ukrelektrik.com/publ/solnechnye_ehlektrostancii/1-1-0-54 Сонячні електростанції]{{Webarchive|url=https://muktube.com |date=10 грудня 2014 }} 
* [http://ukrelektrik.com/publ/ehnergetika/1-1-0-792 Енергетика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210160909/http://ukrelektrik.com/publ/ehnergetika/1-1-0-792 |date=10 грудня 2014 }}
* [http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102005162 Нам потрібні нові джерела енергії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161221031939/http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102005162 |date=21 грудня 2016 }} / Пробудись! 8 березня 2005.

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Посилання ==
'''Загальні:'''
* [https://www.sciencedirect.com/journal/energy Energy]
* [https://pubs.acs.org/journal/enfuem Energy & Fuels]
* [https://www.nature.com/nenergy/ Nature Energy]
* [https://www.mdpi.com/journal/energies Energies]
* [https://www.journals.elsevier.com/journal-of-power-sources Journal of Power Sources]
* [https://journals.elsevier.com/energy-conversion-and-management Energy Conversion and Management]
* [https://ieeexplore.ieee.org/xpl/RecentIssue.jsp?punumber=59 IEEE Transactions on Power Systems]
* [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/1099114x International Journal of Energy Research]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/international-journal-of-electrical-power-and-energy-systems International Journal of Electrical Power and Energy Systems]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/progress-in-energy-and-combustion-science Progress in Energy and Combustion Science]
* [https://pubs.acs.org/journal/aelccp ACS Energy Letters]
* [https://ieeexplore.ieee.org/xpl/RecentIssue.jsp?punumber=6245517 IEEE Journal of Emerging and Selected Topics in Power Electronics]
* [https://www.rsc.org/journals-books-databases/about-journals/sustainable-energy-fuels/ Sustainable Energy and Fuels]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/sustainable-energy-technologies-and-assessments Sustainable Energy Technologies and Assessments]
* [https://ieeexplore.ieee.org/xpl/RecentIssue.jsp?punumber=8685265 Journal of Modern Power Systems and Clean Energy]

'''Спеціалізовані:'''
* [https://www.sciencedirect.com/journal/journal-of-natural-gas-science-and-engineering Journal of Natural Gas Science and Engineering]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/international-journal-of-hydrogen-energy International Journal of Hydrogen Energy]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/progress-in-nuclear-energy Progress in Nuclear Energy]
* [https://www.journals.elsevier.com/applied-thermal-engineering Applied Thermal Engineering]
* [https://www.journals.elsevier.com/energy-storage-materials Energy Storage Materials]
* [https://pcmp.springeropen.com/ Protection and Control of Modern Power Systems]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/energy-research-and-social-science Energy Research and Social Science]
* [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/2367198x Solar RRL]
* [https://www.springer.com/journal/41918 Electrochemical Energy Reviews]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/journal-of-energy-storage Journal of Energy Storage]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/etransportation eTransportation]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/energy-and-ai Energy and AI]
* [https://ieeexplore.ieee.org/xpl/RecentIssue.jsp?punumber=7873788 Chinese Journal of Electrical Engineering]
* [https://chemistry-europe.onlinelibrary.wiley.com/journal/25666223 Batteries and Supercaps]
* [https://www.mdpi.com/journal/batteries Batteries]
* [https://wes.copernicus.org/ Wind Energy Science]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/energy-conversion-and-management-x Energy Conversion and Management: X]
* [https://journals.sagepub.com/home/eae Energy and Environment]

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [[Альтернативна енергетика]] з використанням сонячних елементів: навч. вид. [для студентів спец. баз. напрямку «Мікро- і наноелектроніка»] / В.&nbsp;Ю.&nbsp;Єрохов ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Львів: Сполом, 2015.&nbsp;— 118 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 113—116 (46 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-919-066-6
* Енергетика: історія, сучасність і майбутнє: в 5-ти кн. / Автор ідеї Світлана Григорівна Плачкова; Вступ. сл. І.&nbsp;В.&nbsp;Плачков.– К. : Б. в., 2013. ([http://energetika.in.ua/ua/about-books про видання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161125090842/http://energetika.in.ua/ua/about-books |date=25 листопада 2016 }}): Кн. 1 : Від вогню та води до електрики / В.&nbsp;І.&nbsp;Бондаренко, Г.&nbsp;Б.&nbsp;Варламов, І.&nbsp;А.&nbsp;Вольчин, І.&nbsp;М.&nbsp;Карп, О.&nbsp;В.&nbsp;Колоколов; Наук. ред. І.&nbsp;М.&nbsp;Карп, Ю.&nbsp;О.&nbsp;Ландау, І.&nbsp;Я.&nbsp;Сігал; Післям. І.&nbsp;А.&nbsp;Вольчин.– 2013.– 263 с. : іл.– 500 пр.– Бібліогр.: с. 258—262.– ISBN 966-7317-98-6 ([http://energetika.in.ua/ua/books/book-1 читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161123042826/http://energetika.in.ua/ua/books/book-1 |date=23 листопада 2016 }}): Кн. 2 : Пізнання й досвід&nbsp;— шлях до сучасної енергетики / Є.&nbsp;Т.&nbsp;Базеєв, Г.&nbsp;Б.&nbsp;Варламов, І.&nbsp;А.&nbsp;Вольчин, С.&nbsp;В.&nbsp;Казанський, Л.&nbsp;О.&nbsp;Кесова; Наук. ред. Ю.&nbsp;О.&nbsp;Ландау, І.&nbsp;Я.&nbsp;Сігал, С.&nbsp;В.&nbsp;Дубовськой.– 2013.– 327 с. : мал.&nbsp;— Бібліогр.: с. 323—325.– 500 пр.– ISBN 966-8163-11-7 ([http://energetika.in.ua/ua/books/book-2 читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161123043459/http://energetika.in.ua/ua/books/book-2 |date=23 листопада 2016 }}): Кн. 3 : Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики / Є.&nbsp;Т.&nbsp;Базеєв, Б.&nbsp;Д.&nbsp;Білека, Є.&nbsp;П.&nbsp;Васильєв, Г.&nbsp;Б.&nbsp;Варламов, І.&nbsp;А.&nbsp;Вольчин, Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Дашкієв; Наук. ред. В.&nbsp;М.&nbsp;Клименко, Ю.&nbsp;О.&nbsp;Ландау, І.&nbsp;Я.&nbsp;Сігал.– 2013.– 399 с. : іл., табл.– Бібліогр.: с. 393—398.– 500 пр.– ISBN 978-966-8163-15-9 ([http://energetika.in.ua/ua/books/book-3 читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161123135009/http://energetika.in.ua/ua/books/book-3 |date=23 листопада 2016 }}): Кн. 4 : Розвиток атомної енергетики та об'єднаних енергосистем / К.&nbsp;Б.&nbsp;Денисевич, Ю.&nbsp;О.&nbsp;Ландау, В.&nbsp;О.&nbsp;Нейман, В.&nbsp;М.&nbsp;Сулейманов, Б.&nbsp;А.&nbsp;Шиляєв; Наук. ред. Ю.&nbsp;О.&nbsp;Ландау, І.&nbsp;Я.&nbsp;Сігал.– 2013.– 303 с. : іл.– Бібліогр.: с. 301—302 .&nbsp;— ISBN 978-617-635-005-7 ([http://energetika.in.ua/ua/books/book-4 читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161123135014/http://energetika.in.ua/ua/books/book-4 |date=23 листопада 2016 }}): Кн. 5 : Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі / Т.&nbsp;О.&nbsp;Бурячок, З.&nbsp;Ю.&nbsp;Буцьо, Г.&nbsp;Б.&nbsp;Варламов, С.&nbsp;В.&nbsp;Дубовськой, В.&nbsp;А.&nbsp;Жовтянський; Наук. ред. В.&nbsp;Н.&nbsp;Клименко, Ю.&nbsp;О.&nbsp;Ландау, І.&nbsp;Я.&nbsp;Сігал.– 2013.– 390 с. : іл., табл.– Бібліогр.: с. 383—389.– 500 пр.– ISBN 978-966-8163-18-0 ([http://muktube.com читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161208075239/http://energetika.in.ua/ua/books/book-5 |date=8 грудня 2016 }})
* Теоретичні основи електрохімічної енергетики: Підручник / М.&nbsp;Д.&nbsp;Кошель.&nbsp;— Д. : УДХТУ, 2002.&nbsp;— 430 c.
* Низькопотенційна енергетика: навч. посіб. [для студентів вищ. техн. навч. закл.] / А.&nbsp;О.&nbsp;Редько, М.&nbsp;К.&nbsp;Безродний, М.&nbsp;В.&nbsp;Загорученко та ін. ; під. ред. А.&nbsp;А.&nbsp;Долинського ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т», Одес. нац. акад. харч. технологій, Харків. нац. ун-т буд-ва та архітектури, Вінниц. нац. техн. ун-т.&nbsp;— Харків: ТОВ «Друкарня Мадрид», 2016.&nbsp;— 412 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр. в кінці розділів.&nbsp;— ISBN 978-617-7050-57-4
* [http://rozum.info/publ/8-1-0-162 Атомна та нафтова енергетика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100311175904/http://rozum.info/publ/8-1-0-162 |date=11 березня 2010 }}
* [https://ela.kpi.ua/handle/123456789/31292 The features of the predictive computing modeling power system load in terms of reforming energy market] / O.&nbsp; M.&nbsp; Terentiev, T.&nbsp; I.&nbsp; Prosiankina-Zharova, V.&nbsp; A.&nbsp; Lahno, Y.&nbsp; V.&nbsp; Usatiuk // Journal of Theoretical and Applied Information Technology.&nbsp;— 31st January 2020.&nbsp;— Vol. 98, No 02.&nbsp;— Pp. 163—182.

{{ВП-портали|Енергетика}}

{{Бібліоінформація}}

{{Галузі промисловості}}

[[Категорія:Енергетика|*]]
[[Категорія:Галузі економіки]]
[[Категорія:Технології]]
[[Категорія:Інженерні дисципліни]]
[[Категорія:Паливно-енергетичний комплекс]]