Ефект Біфельда-Брауна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ефект Біфельда-Брауна − електричне явище, яке полягає у виникненні іонного вітру, який передає свій імпульс нейтральним частинкам. Цим ефектом описують силу, що спостерігається на асиметричному конденсаторі, коли на електроди конденсатора подається висока напруга[1].

Явище відкрив американський вчений Томас Таунсенд Браун. Після багаторічних досліджень в 1925—1965 роках Браун створив плівкові дискові конденсатори, які, заряджені до напруги 50 кВ, здатні підніматися в повітря і здійснювати кругові рухи зі швидкістю 50 м/с. Найбільший створений ним апарат мав діаметр понад 7 м та розвивав швидкість приблизно 5,1 м/с[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Biefeld-Brown Effect: Misinterpretation of Corona Wind Phenomena. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  2. Эффект Бифельда-Брауна. Архів оригіналу за 28 січня 2020.