Перегляд вихідного коду сторінки Залізничний транспорт України

{{Залізнична мережа
|назва           = Залізничний транспорт України
|оригінальна назва =
|коротка назва   =
|лого            =
|лого розмір     =
|зображення      = EKr1-002.jpg
|ширина          =
|підпис          = [[ЕКр1 «Тарпан»]] на перегоні [[Боярка (станція)|Боярка]]—[[Васильків I|Васильків-I]]
|приналежність   = {{UKR}}
|інфраструктура  =
|оператори       = [[Укрзалізниця]]
|пасажиропотік   = 149,6 млн/рік ([[2019]])
|пасс-км          =
|вантажні        = 312,4 тонна/рік ([[2019]])
|довжина         = 19 787 [[кілометр|км]]
|двоколійна      =
|електрифікована = 9 319 [[кілометр|км]]
|вантажна        =
|швидкісна       =
|стара колія     =
|система виміру  =
|колія           = [[Російська колія]]<br/>1520 [[міліметр|мм]]
|швидкісна колія =
|колія1довжина   =
|колія1          =
|колія2довжина   =
|колія2          =
|колія3довжина   =
|колія3          =
|колія4довжина   =
|колія4          =
|ел              = 25 [[Вольт|кВ]], 50 [[Герц|Гц]] [[Змінний струм|ЗМ]], 3 [[Вольт|кВ]], [[Постійний струм|Пост.]]
|ел1             =
|ел1довжина      =
|ел2             =
|ел2довжина      =
|ел3             =
|ел3довжина      =
|ел4             =
|ел4довжина      =
|тунелів         =
|довжина тунелів =
|найдовший тунель =
|мостів          =
|найдовший міст  =
|станцій         = 1404
|найвища точка   =
|найнижча точка  =
|швидкість       =
|макспохил       =
|мапа            = [[Файл:Rail Map Ukraine.png|300px]]
|опис            =
}}

'''Залізни́чний тра́нспорт в Украї́ні'''&nbsp;— [[залізничний транспорт]] загального користування, підпорядкований [[Укрзалізниця|АТ «Укрзалізниця»]], та залізничні під'їзні колії різних форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Залізничному транспорту належить провідна роль у [[Транспорт України|транспортній системі України]].

За довжиною мережі залізниць Україна посідає третє місце в Європі (19 787&nbsp;км залізниць, з яких 9 319&nbsp;км електрифіковано).

== Історія ==
{{Main|Історія залізничного транспорту в Україні}}
[[Файл:История строительства железных дорог Украины.svg|Історія будівництва залізниць України|праворуч|thumb|450px]]
[[Файл:Map of port of Balaklava and route to Sevastopol 1855.png|thumb|240px|[[Балаклавська залізниця|Мапа Балаклавської залізниці]]]]
[[Файл:Карта к статье «Киевский военный округ». Военная энциклопедия Сытина (Санкт-Петербург, 1911-1915).jpg|thumb|Залізничні шляхи північної частини України на мапі [[Київський військовий округ|Київського військового округу]] (1913&nbsp;рік)]]
[[Файл:Ukrainian "Southern Railway" 1943.jpg|міні|Мапа Південної залізниці. [[1943]]]]

Першими залізницями в Україні стали [[Інкерманська залізниця]] (1843), [[Балаклавська залізниця]] (1855), [[Перемишль]]&nbsp;—&nbsp;[[Львів]] ([[1861]]) на заході й [[Одеса]]&nbsp;—&nbsp;[[Балта]] ([[1865]]) на півдні країни. Вже з [[1868]]&nbsp;р. будувалися багато залізниць.

До кінця XIX&nbsp;ст. залізнична мережа України в основному вже сформувалася. Щільність залізничних шляхів сполучення в Україні становить 38&nbsp;км на 1&nbsp;тис.&nbsp;км, у [[Франція|Франції]], наприклад, 65&nbsp;км на {{nowrap|1 тис. км}} (1983&nbsp;р.). На початок 1901 року довжина залізниць [[Східна Галичина|Східної Галичини]] досягла 3859&nbsp;км, що сприяло розвитку торгівлі й промисловості<ref>{{Cite web |url=http://uchebnikionline.ru/istoria/istoriya_ukrayini_-_pasichnik_ms/gromadsko-politichne_zhittya_zahidnoukrayinskih_zemlyah.htm |title=История Украины — Пасечник МС |accessdate=4 липня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130816124621/http://uchebnikionline.ru/istoria/istoriya_ukrayini_-_pasichnik_ms/gromadsko-politichne_zhittya_zahidnoukrayinskih_zemlyah.htm |archivedate=16 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Мережа залізниць найщільніша на південному сході ([[Донецький вугільний басейн|Донбас]]), а також на заході країни. Загальна довжина залізничних шляхів загального користування&nbsp;— {{nowrap|22,3 тис. км}}, з них {{nowrap|10,1 тис. км}}, або 47,4&nbsp;%, електрифіковано, {{nowrap|8,5 тис. км}}, або 36&nbsp;%, є дво- і багатоколійними.

На території [[Україна|України]] перші [[Залізнична колія|залізничні колії]] були прокладені в середині та другій половині ХІХ століття, на кінець ХІХ століття припадає найбільш активний період будівництва залізниць:
* 1840&nbsp;— утворений план в [[Австрійська імперія|Австрійській імперії]] «[[Галицька залізниця імені Карла Людвіга]]» з основною лінією «[[Бохня]]&nbsp;— [[Дембиця]]&nbsp;— [[Ряшів]]&nbsp;— [[Переворськ]]&nbsp;— [[Перемишль]]&nbsp;— [[Львів]]»<ref>[http://www.railway.te.ua/tr_hst_u.htm Історія розвитку залізниці Тернополя (1840—1998&nbsp;рр.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811075542/http://www.railway.te.ua/tr_hst_u.htm |date=11 серпня 2014 }} {{ref-uk}}</ref>
* 1843&nbsp;— [[Інкерманська залізниця]] в [[Російська імперія|Російській імперії]];
* 1855&nbsp;— [[Балаклавська залізниця]];
* 1861&nbsp;— [[Львів]]&nbsp;— [[Перемишль]];
* 1865&nbsp;— [[Одеса]]&nbsp;— [[Балта]];
* 1866&nbsp;— [[Львів]]&nbsp;— [[Чернівці]]&nbsp;— [[Ясси]];
* 1867—69&nbsp;— Балта&nbsp;— [[Первомайськ (Миколаївська область)|Ольвіопіль]]&nbsp;— [[Кропивницький|Єлисаветград]]&nbsp;— [[Крюків]];
* 1868&nbsp;— [[Курськ]]&nbsp;— [[Бровари]];
* 1868—70&nbsp;— Курськ&nbsp;— [[Ворожба]]&nbsp;— [[Київ]]&nbsp;— [[Жмеринка]]&nbsp;— [[Подільськ|Бірзула]], (з відгалуженням від [[Козятин]]а до [[Бердичів|Бердичева]]);
* 1869&nbsp;— Курськ&nbsp;— [[Харків]]&nbsp;— [[Ростов-на-Дону|Ростов]];
* 1869—71&nbsp;— Львів&nbsp;— [[Красне]]&nbsp;— [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Підволочиськ]] (з відгалуженням від Красного до [[Броди|Бродів]]);
* 1870—71&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— [[Харків]];
* 1871&nbsp;— [[Жмеринка]]&nbsp;— Волочиськ;
* 1872&nbsp;— Ужгород&nbsp;— [[Чоп]]&nbsp;— [[Батьово]]&nbsp;— Сігет (з відгалуженнями до Мукачева та Сату-Маре);
* 1872&nbsp;— Стрий&nbsp;— Хирів&nbsp;— Перемишль (з відгалуженням до Сянока);
* 1873&nbsp;— Львів&nbsp;— [[Стрий]];
* 1873&nbsp;— Бердичів&nbsp;— [[Здолбунів]] (з відгалуженням до [[Радивилів|Радзивилова]])&nbsp;— Рівне&nbsp;— Брест;
* 1873&nbsp;— [[Знам'янка]]&nbsp;— [[Миколаїв]];
* 1873&nbsp;— [[Лозова]]&nbsp;— [[Запоріжжя|Олександрівськ]] та Синельникове&nbsp;— [[Нижньодніпровськ (станція)|Катеринослав]];
* 1874&nbsp;— Гомель&nbsp;— Бахмач&nbsp;— [[Ромни]];
* 1874&nbsp;— Олександрівськ&nbsp;— [[Сімферополь]];
* 1875&nbsp;— Сімферополь&nbsp;— [[Севастополь]];
* 1875&nbsp;— Стрий&nbsp;— [[Івано-Франківськ|Станиславів]] (з гілкою від Долини до [[Вигода (Калуський район)|Вигоди]]);
* 1876&nbsp;— [[Фастів]]&nbsp;— Бобринська (з відгалуженням до Черкас)&nbsp;— Знам'янка;
* 1877&nbsp;— Новоолексіївка&nbsp;— [[Генічеськ]];
* 1877&nbsp;— Ковель&nbsp;— [[Холм]]
* 1878&nbsp;— [[Мерефа]]&nbsp;— Ворожба;
* 1878&nbsp;— [[Краматорськ]]&nbsp;— [[Луганськ]];
* 1879&nbsp;— [[Вуглегірськ|Хацапетівка]]&nbsp;— [[Ясинувата]];
* 1879&nbsp;— [[Попасна]]&nbsp;— Лисичанськ;
* 1879&nbsp;— Рені&nbsp;— Бендери;
* 1882&nbsp;— Оленівка&nbsp;— Маріуполь;
* 1884&nbsp;— Долинська&nbsp;— Нижньодніпровськ;
* 1884&nbsp;— [[Синельникове]]&nbsp;— Ясинувата (з гілкою до [[Донецьк|Юзівки]]);
* 1884&nbsp;— Станиславів&nbsp;— Гусятин (через Нижнів&nbsp;— Бучач&nbsp;— Чортків)
* 1885&nbsp;— [[Лунинець]]&nbsp;— [[Рівне]];
* 1885&nbsp;— Низківка&nbsp;— Корюківка;
* 1885-87&nbsp;— Стрий&nbsp;— Мукачеве;
* 1887&nbsp;— Львів&nbsp;— Сокаль та [[Рава-Руська]]&nbsp;— Сокаль;
* 1887&nbsp;— Кременчук&nbsp;— [[Лохвиця]];
* 1888&nbsp;— Лохвиця&nbsp;— Ромни;
* 1889-91&nbsp;— Вапнярка&nbsp;— Демківка (з гілкою до [[Тростянець|Тростянця]])&nbsp;— Христинівка&nbsp;— [[Шпола]] та Козятин&nbsp;— [[Христинівка]]&nbsp;— Умань;
* 1889&nbsp;— Кринична&nbsp;— [[Ханженкове]];
* 1890&nbsp;— [[Ківерці]]&nbsp;— [[Луцьк]];
* 1892&nbsp;— Джанкой&nbsp;— [[Феодосія]];
* 1892&nbsp;— Жмеринка&nbsp;— Могилів
* 1892&nbsp;— Слобідка&nbsp;— [[Рибниця]];
* 1893&nbsp;— [[Конотоп]]&nbsp;— Шостка&nbsp;— Пирогівка;
* 1893&nbsp;— Крути&nbsp;— Чернігів та Крути&nbsp;— [[Пирятин]] (вузькоколійна);
* 1893&nbsp;— [[Новоселиця]]&nbsp;— [[Сокиряни]];
* 1893&nbsp;— Ясіня&nbsp;— Сігет;
* 1893&nbsp;— Ужгород&nbsp;— [[Великий Березний]];
* 1891&nbsp;— Станиславів&nbsp;— Вороненко<ref>{{Cite web|title=Транскарпатська залізниця споруджена 120 років тому|url=http://rionews.com.ua/newspaper/all/now/n14128154633|website=rionews.com.ua|accessdate=2021-06-02|last=Микола Ткач, Микола Волощук|date=10.05.2014|archive-date=2 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602215548/http://rionews.com.ua/newspaper/all/now/n14128154633}}</ref><ref>{{Cite web|title=ANNO, Kuryer Lwowski (Lemberger Courier), 1894-11-01, Seite 3|url=https://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=18941101&seite=3&zoom=33&query=%22Stroynowski%22+%22Albin%22&ref=anno-search|website=anno.onb.ac.at|accessdate=2021-06-02|archive-date=2 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602215834/https://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=18941101&seite=3&zoom=33&query=%22Stroynowski%22+%22Albin%22&ref=anno-search}}</ref>;
* 1894&nbsp;— [[Слов'янськ]]&nbsp;— Слов'янськ Мінеральні Води;
* 1895&nbsp;— відкриття місцевих гілок до Гадяча, Охтирки, Лебедина;
* 1895&nbsp;— [[Хутір-Михайлівський (станція)|Хутір-Михайлівський]]&nbsp;— Ворожба;
* 1895—1896&nbsp;— Куп'янськ&nbsp;— [[Лисичанськ]];
* 1895&nbsp;— Харків&nbsp;— Тополі;
* 1896&nbsp;— гілка на [[Кременець]];
* 1896&nbsp;— [[Бердичів]]&nbsp;— [[Житомир]] (вузькоколійна);
* 1896&nbsp;— Тернопіль&nbsp;— Копичинці;
* 1896—1897&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— Катериноград;
* 1897&nbsp;— [[Пирятин]]&nbsp;— Красне;
* 1897&nbsp;— [[Ходорів]]&nbsp;— Підвисоке;
* 1898&nbsp;— [[Біла-Чортківська]]&nbsp;— Лужани та [[Вигнанка (Ковельський район)|Вигнанка]]&nbsp;— Іване-Пусте (з гілкою до Скали-Подільської);
* 1898&nbsp;— [[Великі Бірки]]&nbsp;— [[Гримайлів]];
* 1898—1899&nbsp;— [[Бердянськ]]&nbsp;— Чаплине (з гілкою до Верхнього Токмака);
* 1899&nbsp;— [[Рудниця]]&nbsp;— Підгородна (з відгалуженням від [[Гайворон]]а до [[Зятківці (станція)|Зятківців]]);

{{Main|Залізничне будівництво в Україні 19 — початку 20 століть}}

У другій половині [[XIX століття|19 століття]] почалося інтенсивне будівництво залізниць у [[Донбас]]і, Придніпров'ї, [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбасі]], що сприяло розвиткові промисловості в цих районах.

До [[1900]] залізниці на території Україні в основному зв'язали промислові та управлінські центри з землеробськими районами, а також з головними морськими і річковими портами. Проте протяжність (на [[1913]] в Україні довжина залізниць становила 15 600 км) була недостатньою, а парк рухомого складу складався з малопотужних паровозів і двовісних вагонів [[Вантажність|вантажопідйомністю]] 15,2 т.

У післяреволюційний період залізничний транспорт України розвивався як складова частина транспорту [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзу]]. У [[1935]] році розпочато роботи з електрифікації залізниць України. Першою електрифіковано ділянку [[Довгинцеве]]&nbsp;— [[Запоріжжя]]. Жваво велося будівництв нових залізниць. За роки довоєнних п'ятирічок побудовано понад 5&nbsp;тис. км нових залізничних шляхів. Проведена реконструкція рухомого складу: на транспорті з'явилися нові потужні [[паровоз]]и, великовантажні вагони, широко впроваджувалася автозчеплення, автоблокування, удосконалювалася ремонтна база. У підсумку, вантажообіг залізниць виріс [[1940]] року порівняно з [[1913]] в 3,3 рази.

Величезний збиток залізничному транспорту був нанесений в часи [[Друга світова війна|Другої Світової війни]], коли було зруйновано тисячі кілометрів залізничних шляхів, мостів, станцій, [[Вагонне депо|депо]] тощо.

У післявоєнні роки залізничний транспорт інтенсивно відновлювався і вже до [[1950]] року його вантажообіг досяг рівня [[1940]] року. Були реконструйовані ряд станцій, мостів, вокзалів та ін. У широких масштабах здійснювалася електрифікація залізниць, впроваджені на всіх вантажонапружених лініях електровозна і тепловозна тяги. З [[1951]] року [[Луганськ]]ий паровозобудівний завод був перепрофільований на випуск тепловозів і став найбільшим [[Луганський тепловозобудівний завод|тепловозобудівним заводом]] у Європі. Входять в обіг великовантажні 4-, 6- та 8-вісні вантажні вагони вантажопідйомністю 60—125 т. Збільшувався парк спеціалізованих вагонів (цементовози, рефрижератори, думпкари та ін.). На індустріальні методи ремонту були переведені [[Локомотивне депо|локомотивні]] та вагонні депо. Великі роботи проведені щодо посилення залізничної колії: понад 90&nbsp;% залізничних шляхів укладені рейками важкого типу на баласт зі щебеню, удосконалюються конструкції підрейкових підстав. Широко впроваджується диспетчерська централізація, автоматична локомотивна сигналізація з автостопами, радіозв'язок, телемеханіка, обчислювальна техніка для планування та управління роботою транспорту.

Широке поширення отримали маршрутні перевезення, поліпшилася робота сортувальних, вантажних дільничних станцій, удосконалюється механізація вантажних операцій, запроваджені єдині технологічні процеси роботи під'їзних колій та станцій примикання.

Бурхливе зростання залізничного транспорту визначено такими його перевагами:
* Можливістю створення прямих транспортних зв'язків між великими підприємствами, розташованими в будь-якому районі (нині понад 80&nbsp;% вантажів вантажаться і вивантажуються на коліях промислових підприємств)
* Велика пропускна і провізна спроможність (електрифікована одноколійна магістраль здатна пропустити в одному напрямку 20—30&nbsp;млн т вантажу на рік, а двоколійна з автоблокуванням&nbsp;— більш як 100&nbsp;млн т на рік);
* Великою вантажопідйомністю транспортних засобів досить високою швидкістю їх пересування і можливістю перевозити будь-які вантажі;
* Можливістю спорудження залізниць у будь-якому напрямку і в будь-якому районі країни, забезпечення стійких зв'язків між районами;
* Незалежність від пори року, доби і умов погоди, висока регулярність.

В Україні історично склалася широтно-меридіальна мережа магістральних доріг, які поділяються на шість доріг: [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західна]] (з управлінням у Києві), [[Львівська залізниця|Львівська]], [[Південна залізниця|Південна]] (управління у Харкові), [[Донецька залізниця|Донецька]] (від 2014 управління у [[Лиман (місто)|Лимані]]), [[Придніпровська залізниця|Придніпровська]] (управління у Дніпрі) й [[Одеська залізниця|Одеська]].

Перший рух поїздів у межах тогочасної Південно-Західної залізниці відкрито 1870; сполучала Донбас, Криворіжжя й Придніпров'я з центральною й західною частинами УРСР, з'єднувала, зокрема, Київ з Москвою; мала 5 відділків, загальна довжина 4637&nbsp;км,

Південна (в тогочасних межах організована 1901); зв'язувала в єдиний народногосподарський вузол Донбас і Придніпров'я з промисловими районами центру та європейської півночі СРСР з Кавказом; 5 відділків, загальна довжина 3493&nbsp;км,

Львівська (організована 1939; 1953 об'єднана з Ковельською залізницею та Чернівецьким відділком Кишинівської залізниці); здійснювала транзитні зв'язки з багатьма європейськими державами; 5 відділків,

Донецька (створена 1953 шляхом об'єднання Північно-Донецької та Південно-Донецької залізниць); сполучала райони Кавказу та Нижнього Поволжя з р-нами Півдня, Південного Заходу, Заходу та центру СРСР; 7 відділків, загальна довжина 2860&nbsp;км,

Одеська (перша в Україні залізниця); виконувала експортно-імпортні перевезення&nbsp;— взаємодіяла з Одеським, Іллічівським, Миколаївським, Херсонським, Ізмаїльським портами; заг. довжина 4090&nbsp;км,

Придніпровська зв'язувала Донбас з Криворізьким залізорудним басейном, курорти Криму з усією мережею залізниць СРСР; 4 відділки. У 1950–1960-х як Південна, так і Південно-Західна залізниці були повністю електрифіковані, почалося їх забезпечення тепло- й електровозами, а від 1971&nbsp;— системами автоблокування й напівавтоблокування.

== Найважливіші магістралі ==
Найважливішими залізничними магістралями України є:
* [[Київ]]&nbsp;—&nbsp;[[Коростень]]&nbsp;—&nbsp;[[Звягель]]&nbsp;—[[Шепетівка]]&nbsp;—&nbsp;[[Здолбунів]]&nbsp;—&nbsp;[[Львів]];
* [[Ковель]]&nbsp;—&nbsp;[[Сарни]]&nbsp;—&nbsp;[[Коростень]]&nbsp;—&nbsp;[[Київ]];
* [[Київ]]&nbsp;—&nbsp;[[Фастів]]&nbsp;—&nbsp;[[Козятин]]&nbsp;—&nbsp;[[Здолбунів]]&nbsp;—&nbsp;[[Львів]];
* [[Жмеринка]]&nbsp;— [[Хмельницький (станція)|Хмельницький]]&nbsp;— [[Тернопіль (станція)|Тернопіль]]&nbsp;— [[Красне (станція)|Красне]]&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]];
* [[Козятин]]&nbsp;—&nbsp;[[Жмеринка]]&nbsp;—&nbsp;[[Одеса]];
* [[Львів (станція)|Львів]]&nbsp;— [[Івано-Франківськ (станція)|Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[Рахів (станція)|Рахів]] / [[Коломия (станція)|Коломия]]&nbsp;— [[Чернівці (станція)|Чернівці]];
* [[Київ]]&nbsp;—&nbsp;[[Конотоп]]&nbsp;—&nbsp;[[Шостка]];
* [[Київ]]&nbsp;—&nbsp;[[Полтава]]&nbsp;—&nbsp;[[Харків]];
* [[Фастів]]&nbsp;—&nbsp;[[Біла Церква]]&nbsp;—&nbsp;[[Сміла]]&nbsp;—&nbsp;[[Дніпро (місто)|Дніпро]];
* [[Кривий Ріг]]&nbsp;—&nbsp;[[Дніпро (місто)|Дніпро]]&nbsp;—&nbsp;[[Запоріжжя]];
* [[Харків]]&nbsp;—&nbsp;[[Дніпро (місто)|Дніпро]]&nbsp;—&nbsp;[[Запоріжжя]]&nbsp;—&nbsp;[[Мелітополь]]&nbsp;—&nbsp;[[Новоолексіївка (станція)|Новоолексіївка]];
* [[Львів]]&nbsp;—&nbsp;[[Мукачево]]&nbsp;—&nbsp;[[Чоп]] та ін.

Даними магістралями, крім звичайних пасажирських, курсують [[Фірмовий пасажирський поїзд|фірмові]] та швидкісні поїзди категорії «[[Інтерсіті]]» та «[[Інтерсіті+]]».

Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є [[Київ]], [[Львів (станція)|Львів]], [[Харків-Пасажирський|Харків]], [[Дніпро-Головний|Дніпро]], [[Запоріжжя]], [[Фастів]], [[Дебальцеве (станція)|Дебальцеве]], [[Ковель (станція)|Ковель]], [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]], [[Імені Тараса Шевченка (станція)|Сміла]], [[Кривий Ріг-Головний|Кривий Ріг]], [[Лозова (станція)|Лозова]], [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]], [[Козятин I]], [[Шепетівка (станція)|Шепетівка]] та ін.

== Організаційна структура ==
{{Детальніше|Укрзалізниця}}
[[Файл:Залізниці України (територіальний поділ).png|міні|праворуч|Територіальний поділ залізниць України станом на [[2014]] рік]]
Управління процесом перевезень і виробничо-господарською діяльністю залізничного транспорту здійснює [[Укрзалізниця|Державна адміністрація залізничного транспорту України]] («Укрзалізниця»), до сфери управління якої належить шість [[Залізниця (об'єднання)|залізниць]]:
* [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західна]] (з управлінням у [[Київ|Києві]])
* [[Львівська залізниця|Львівська]]
* [[Південна залізниця|Південна]] (управління у [[Харків|Харкові]])
* [[Донецька залізниця|Донецька]] (управління в [[Лиман (місто)|Лимані]])
* [[Придніпровська залізниця|Придніпровська]] (управління у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]])
* [[Одеська залізниця|Одеська]].

Станом на листопад 2009<ref>http://www.dt.ua/2000/2675/67776/</ref>:
* До складу залізниць України входило 1340 залізничних станцій, 129 пасажирських вокзалів, 57 локомотивних і 48 вагонних депо.
* На залізничному транспорті працювали понад 390 тис. осіб, що становитло близько 2&nbsp;% усього працездатного населення країни.

За підсумками 2009 року питома вага залізничного транспорту в загальному вантажообороті всіх видів транспорту становила близько 52&nbsp;%, а в пасажирообігу&nbsp;— 37&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=15 січня 2011 |archive-date=23 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130123112523/http://www.ukrstat.gov.ua/ }}</ref>.

== Пасажирські перевезення ==
[[Файл:EKr1-001.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[ЕКр1 «Тарпан»]]]]

=== Швидкісний рух ===
На залізничному транспорті України впроваджується рух пасажирських поїздів зі швидкістю до 160 кілометрів за годину, однак при цьому необхідно вирішити проблему розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом та підвищити частоту руху пасажирських поїздів. Водночас пропускну спроможність залізниць на Кримському напрямку вичерпано.

=== Постільна білизна ===
Постільна білизна (постіль) на залізничному транспорті України використовується на потягах далекого прямування, у нічних переїздах тощо<ref name="m">Газета «Магістраль» №&nbsp;63 14-20 серпня 2010. «Ефект ініціативи». Автор Олеся Вербицька.</ref>.

Комплекти постільної білизни відрізняються за категоріями поїздів (фірмові, міжнародні і звичайні):
* [[Спальний вагон|Спальні вагони]] незалежно від категорії поїзда екіпіруються комплектом постільної білизни з високоякісної тканини сатинової групи. До складу комплекту входять підковдра, [[простирадло|простирало]], 2 [[Подушка|наволочки]] та 2 [[рушник]]и (махровий і вафельний).
* До комплекту постільної білизни для [[Купе (вагон)|купейних вагонів]] фірмових і міжнародних поїздів входять 2 простирала, наволочка та махровий рушник.
* Для купейних і [[плацкартний вагон|плацкартних вагонів]] звичайних поїздів 2 простирала, наволочка та вафельний рушник<ref name="m" />.

Термін служби постільної білизни в поїздах встановлено від 1,5 року для купейних і плацкартних вагонів та 2 роки&nbsp;— для спальних вагонів<ref name="m" />.

Станом на серпень 2010 року залізниці купували постільну білизну для спального вагона за ціною 242 гривні за комплект, а кількість наданих у користування комплектів по відношенню до кількості пасажирів є стабільним впродовж останніх років і становить близько 83&nbsp;%<ref name="m" />.

Провідник має надати пасажиру постільну білизну на спальне місце пасажиру та забрати її за 30 хвилин до прибуття пасажира на станцію призначення. Він також має допомагати в застиланні постільної білизни інвалідам, хворим, людям похилого віку та пасажирам з малими дітьми.

== Основні вантажі ==
Основними вантажами є [[мінеральні добрива]], [[будівельні матеріали]], [[кам'яне вугілля]] та [[Залізні руди|руди]], зокрема [[Залізні руди|залізні]]. Важливе місце займають також різноманітні [[метали]] та [[нафтопродукти]].

Ці вантажі становлять близько чверті усіх перевезень.

Найбільш напруженими лініями вантажопотоків є:
* [[Кривий Ріг]]&nbsp;—&nbsp;[[Дніпро (місто)|Дніпро]]&nbsp;—&nbsp;[[Запоріжжя]];
* [[Кривий Ріг]]&nbsp;—&nbsp; [[Фастів]]&nbsp;—&nbsp;[[Козятин]]&nbsp;—[[Львів]],
* лінії до морських портів: [[Одеса|Одеси]], [[Бердянськ]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]] тощо.

== Законодавча база ==
Основу правового регулювання залізничних пасажирських і вантажних перевезень складають Закон України «Про транспорт», Закон України «Про залізничний транспорт»<ref>{{Cite web |url=http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=273%2F96-%E2%F0 |title=Закон України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 Документ 273/96-вр, остання редакція від 04.02.2009 на підставі 885-17, чинний |accessdate=18 квітня 2009 |archive-date=21 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220121084243/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=273%2F96-%E2%F0 }}</ref> та «Статут залізниць України»<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 №&nbsp;457 «Про затвердження Статуту залізниць України»</ref>.

== Можливості розвитку ==
Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1520&nbsp;мм) до європейського зразка (1435&nbsp;мм), як у сусідніх [[Польща|Польщі]], [[Словаччина|Словаччині]], [[Угорщина|Угорщині]] та [[Румунія|Румунії]]. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення локомотивів і рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.

Залізниці України до останнього часу забезпечували потреби економіки і населення у перевезеннях. Досягалось це, в основному, завдяки надлишку технічних потужностей, створених за часів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] за рахунок централізованого бюджетного фінансування. Проте на сьогодні технічний ресурс залізниць практично вичерпано. Існує загроза незабезпечення залізничним транспортом у подальшому потреб [[Економіка України|економіки України]] в перевезеннях<ref name="problems">{{cite web |url=http://new.mtu.gov.ua/content/informaciya-pro-ukrainski-zaliznici.html |назва=Інформація про Українські залізниці |вебсайт=Вебпортал [[Міністерство інфраструктури України|Міністерства інфраструктури України]] |accessdate=26 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170515002834/http://new.mtu.gov.ua/content/informaciya-pro-ukrainski-zaliznici.html |archivedate=15 травня 2017 |deadurl=yes }}</ref>.
Пропускна спроможність окремих дільниць та напрямків залізниць перебуває на критичній межі. З метою ліквідації «вузьких місць» на мережі залізниць України необхідно<ref name="problems"/>:
* збудувати швидкісні залізничні лінії;
* розвантажити перевантажені ділянки й лінії, перевівши частину потоків на паралельні лінії;
* збільшити середню масу одного потяга за рахунок підвищення статичного навантаження;
* підвищити автоматизацію руху (перейти на електронну централізацію [[стрілочний перевід|стрілок]]);
* автоматизувати побудову нових залізниць (завершити будівництво заводу з виробництва шляхових машин у [[Кропивницький|Кропивницькому]]).
[[Файл:Locomotive TEM2M-063 2013 G1.jpg|міні|250пкс|праворуч|Старий маневровий тепловоз ТЕМ2М-063 на станції [[Вінниця (станція)|Вінниця]]]]
Через катастрофічну [[знос (економіка)|зношеність]] рухомого складу, невідповідність між придбанням і списанням [[вантажний вагон|вантажних вагонів]] та [[локомотив]]ів існує загроза незабезпечення потреб промислових галузей економіки у перевезеннях вантажів. Необхідно<ref name="problems"/>:
* поповнити парк локомотивів [[електровоз]]ами й [[тепловоз]]ами нового покоління з максимальною уніфікацією вузлів, [[Автоматизована система керування|автоматизованими системами управління]], діагностики й безпеки;
* поповнити вагонний парк великовантажними вагонами (що дасть змогу збільшити середню вантажопідйомність одного вагона до 85&nbsp;т);
* збільшити парк спеціалізованих (до 35–40&nbsp;%) вантажних вагонів;
* створити виробничі потужності для випуску вантажних і [[Маневровий локомотив|маневрових електровозів]].

Майже вичерпано резерви спроможностей через граничну зношеність та низьку продуктивність пасажирського рухомого складу. Невживання дієвих заходів призведе до зниження мобільності населення. Потрібно створити виробничу базу для будівництва сучасних [[пасажирський вагон|пасажирських вагонів]] із використанням імпортного устаткування та нових технологій, щоб скоротити технічне й технологічне відставання українських залізниць від залізниць європейських країн<ref name="problems"/>.

Проте виконання залізницями державних і соціальних функцій (перевезення пільгових категорій пасажирів, утримання малодіяльних збиткових ліній), недостатність власних джерел [[основні засоби|основних фондів]], відсутність державної підтримки інноваційного розвитку залізничної галузі і низький рівень інвестиційної привабливості обмежує можливості техніко-технологічної модернізації залізничного транспорту<ref name="problems"/>.

== Українські ЗМІ залізничної тематики ==
* Державна адміністрація залізничного транспорту України видає щотижневу газету «Магістраль».<ref>{{Cite web |url=http://www.magistral-uz.com.ua/ |title=Сайт газети «Магістраль» |accessdate=31 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171009032857/http://magistral-uz.com.ua/ |archivedate=9 жовтня 2017 |deadurl=yes }}</ref>
* Центр інформації транспорту України видає журнал «Українські залізниці»<ref>{{Cite web |url=http://ukrrailways.com/ |title=Архівована копія |accessdate=11 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714222922/http://ukrrailways.com/ }}</ref>.
* Видавництво «Рухомий склад» видає журнали «Вагонний парк» та «Локомотив-інформ»<ref>{{Cite web |url=http://railway-publish.com/ |title=Архівована копія |accessdate=18 червня 2022 |archive-date=5 червня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090605170415/http://railway-publish.com/ }}</ref>.
* [https://web.archive.org/web/20160126014101/http://wwww.pz.gov.ua/dept/100029?lid=2 газета&nbsp;«Південна магістраль»] [https://web.archive.org/web/20160125211808/http://wwww.pz.gov.ua/pressCenter?mid=41 Архів] ([http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html архив газеты «Южная магистраль»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160126051128/http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html |date=26 січня 2016 }}.<ref>{{Cite web|title = Південна Магістраль. Архів.|url = http://wwww.pz.gov.ua/pressCenter?mid=41|website = wwww.pz.gov.ua/pressCenter|accessdate = |archiveurl = https://web.archive.org/web/20160125211808/http://wwww.pz.gov.ua/pressCenter?mid=41|archivedate = 25 січня 2016|deadurl = yes}}</ref>
* Рада [[Профспілка залізничників і транспортних будівельників України|профспілки залізничників і транспортних будівельників України]] видає [[Профспілка залізничників і транспортних будівельників України#Вісник|Вісник профспілки залізничників і транспортних будівельників України]].

== Галерея ==
<gallery>
Зображення:TU2 diesel locomotive with number 179 in Rudnytsya.jpg|Вузькоколійний поїзд на станції [[Рудниця (станція)|Рудниця]]<br />([[Гайворон]]ська [[Вузькоколійна залізниця|вузькоколійка]])
Зображення:Ua-tep150-001-20060314a.jpg|Тепловоз [[ТЕП150|ТЕП-150]] на станції [[Київ-Деміївський]]
Зображення:Південний вокзал у Харкові.jpg|[[Харків-Пасажирський|Південний вокзал]] у [[Харків|Харкові]]
Зображення:Станція Краматорськ.jpg|[[Краматорськ (станція)|Станція Краматорськ]]
</gallery>

== Див. також ==
* [[Залізничний транспорт]]
* [[Укрзалізниця]] (раніше [[Укрзалізниця|Державна адміністрація залізничного транспорту України]])
* [[Українські залізниці]]
* [[Транспорт України|Транспорт в Україні]]
* [[Звукові сигнали на залізницях України]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Залізничний транспорт України за областями}}
{{Україна в темах}}
{{Залізничний транспорт в Європі}}
{{Commonscat|Rail transport in Ukraine}}
{{Портал|Залізниця}}
{{ВП-портали|Залізниця|Техніка|Україна|Транспорт}}

[[Категорія:Українські залізниці]]
[[Категорія:Залізничний транспорт України| ]]