Перегляд вихідного коду сторінки Запорозька Січ

{{Українське козацтво
| image = Zaporozhian Sich rada.jpg
| caption = Козацька рада на Січі, гравюра з «Літописної оповіді про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» О.&nbsp;Рігельмана, 1786 рік
}}
'''Запоро́зька Сі́ч''' або '''Запорі́зька Сі́ч'''<ref>[http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/fonetyka Запорізька (не Запорозька) Січ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191105054714/http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/fonetyka |date=5 листопада 2019 }} // [[Пономарів Олександр Данилович|Пономарів О. Д.]] Культура слова: мовностилістичні поради / Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип.&nbsp;— К.: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 2001.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 24–25.</ref><ref>Сечь ист. Січ, -і; Запорожская /~чь &nbsp;Запорізька Січ // [http://chtyvo.org.ua/authors/Holovaschuk_Serhii/Ros-ukr_slovnyk_t3_pro-Ya/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191106080355/http://chtyvo.org.ua/authors/Holovaschuk_Serhii/Ros-ukr_slovnyk_t3_pro-Ya/ |date=6 листопада 2019 }} <nowiki>Російсько-український словник : [в 3 т.]</nowiki>]<nowiki> / АН УССР, Ин-т языковедения им. А. А. Потебни; редкол.: И. К. Белодед (председатель) [и др.]. - Киев : Наук. думка, 1969. – Т. 3: Про-Я / ред. тома: С. И. Головащук [и др.]. – 1969. – 727 c. – C. 270.</nowiki></ref><ref>[https://web.archive.org/web/20180123093239/http://lib.pu.if.ua/elib/local/sk429128.djvu Запорі́зька Січ, Запорозька Січ] // [[Українська радянська енциклопедія]]: в 12-ти т. / гол. ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажан; редкол.: О.&nbsp;К.&nbsp;Антонов та ін.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Т. 4: Електрод&nbsp;— Кантаридин.&nbsp;— К. : Голов. ред. УРЕ, 1979.&nbsp;— 558 с.&nbsp;— С. 206—209.</ref>&nbsp;— укріплений осередок нереєстрового [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького Низового]] другої половини [[XVI століття|XVI]]&nbsp;— кінця [[XVIII століття]], що був розташований за [[Річковий поріг|порогами]] [[Дніпро|Дніпра]]. Збереглися відомості про вісім Запорозьких Січей, які наслідували одна одну.
Першим відомим [[кошовий отаман|кошовим отаманом]] Війська Запорізького був [[Остафій Дашкевич]] (поч. XVI&nbsp;ст.).<ref name="History_small">''[[Маркевич Микола Андрійович|Маркевич Н.]]'' История Малой России. Период вторый.&nbsp;— Глава II.</ref>
[[Файл:Герб Войска Запорожского.png|міні|Герб Війська Запорозького з літопису [[Григорій Грабянка|Григорія Грабянки]], що присвятив йому пісню ([[руська мова|староукр.]]) «[[Войська Запорозького воїн знаменитий]]»]]
У сучасності термін ''Запорозька Січ'' також іноді вживається для позначення усієї території та устрою [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]].

== Устрій ==

[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|міні|праворуч|200пкс|[[1616]] року запорожці на [[Чайка (човен)|«чайках»]] під проводом гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують [[Османська імперія|османський]] [[флот]] і захоплюють [[Феодосія|Кафу]]]]
Запорозька Січ була обведена високими валами з [[палісад]]ом і зрубами, на які ставилися [[гармата|гармати]]. Між валами була широка площа, на краю якої стояли [[Курінь (Запорозька Січ)|курені]]&nbsp;— казарми, де мешкали запорожці. Козацька [[Гарнізон|залога]] на Січі, що звалася також кошем, нараховувала кілька тисяч (іноді її чисельність доходила до 10 тис.) озброєних козаків. На площі містилася церква, будинки старшини, [[Військовий шкільний отаман|школа]], господарські та військові споруди. [[Січова церква Покрови Пресвятої Богородиці]] і духовенство перебували під зверхністю [[Межигірський монастир#Головний козацький монастир|Києво-Межигірської архімандрії]]. Площа біля церкви була центром суспільно-політичного життя Запорозької Січі, де відбувалися Січові ради тощо. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці з власними товарами.

Січовики продавали тут продукти своєї праці&nbsp;— рибальства і мисливства. На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні [[Кріпацтво|кріпацтва]]. На Запоріжжі панував не феодальний примус, а принцип найму. Панівну верству Запорозької Січі становили не [[феодал]]и як привілейований стан, а власники рибних промислів, багаті скотарі й торговці, а пізніше, в міру розвитку землеробства та інших галузей господарства&nbsp;— власники великих [[зимівник]]ів, водяних млинів, [[Чумацтво|чумацьких]] валок тощо.

Цим багатіям протистояла [[сірома|голота]]&nbsp;— безліч бідняків, позбавлених засобів виробництва і власного житла. Між цими двома протилежними класовими групами, перебував прошарок дрібних власників. Із середовища багатого козацтва виходила керівна верхівка&nbsp;— [[Козацька старшина|старшина]], яка зосереджувала у своїх руках адміністративну владу і судову, керувала військом і розпоряджалася коштами. Вона представляла Запорозьку Січ у зносинах із зовнішнім світом. Усю старшину обирали на військовій [[Козацька рада|козацькій раді]], причому у виборах мало право брати участь усе козацтво. Однак, попри це, заможна верхівка в більшості випадків добивалася вигідних для себе ухвал козацької ради. Відзначаючи специфічні риси політичної організації запорозького козацтва, Січ називають «козацькою республікою»<ref>{{Cite web|title=МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Marks_Karl|website=resource.history.org.ua|accessdate=2020-11-13|archive-date=19 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201119045341/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Marks_Karl}}</ref>. Запорозькі козаки становили товариство&nbsp;— громаду, яка поділялася на [[Курінь|курені]]. Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, в якій брали участь усі козаки. Рада обирала [[Кошовий отаман|кошового отамана]], козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. На Запорозькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів. Каралися також приведення на Січ жінок, [[Алкоголізм в Україні|пияцтво]] під час походів, кривда жінки, зухвалість до начальства тощо. На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. Ще одним показником розвитку культури на Січі було шанобливе ставлення запоріжців до книжок. Звичайно, купувати та дарувати [[Книга|книжки]], могли дозволити собі лише заможні козаки.

=== Сухопутні і морські походи Запорозької Січі ===
{{main|Морські походи запорозьких козаків|Сухопутні походи запорозьких козаків|Козацькі походи в Молдову}}

Запорозька Січ здійснювала сухопутні і морські походи на поляків, османів і татар, московитів.

У сухопутних походах, які здійснювали в основному навесні, переважала [[кіннота]].

Для морських походів обирали головно осінній час і здійснювали їх на морських суднах&nbsp;— [[Чайка (човен)|чайках]], що вміщували від 50 до 70 козаків. Крім чайок інколи використовували й більші кораблі. Попереду йшло судно Кошового отамана, на якому майорів отаманський стяг.<ref>Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницький Історія запорізьких козаків. Львів. 1990.</ref>

Кожен козак був добре озброєний: шабля, дві рушниці, шість фунтів пороху, достатня кількість куль, ядра для [[фальконет]]ів, один [[Квадрант (астрономічний прилад)|нюрнберзький квадрант]] (для орієнтування).

== Історія ==

=== Виникнення ===
Першою літописною Січчю є [[Томаківська Січ|Томаківська]]&nbsp;— саме про цей острів, на якому на той час ще розміщувався лише [[Уходники|уход]], писав [[Марцін Бельський]]:
{{text|здавна на ньому низові козаки мешкають, яко ж їм стоїть за найміцніший замок.}}
Достовірний опис Томаківки вже з укріпленням та [[Козацька рада|козацькою радою]] початку 80-х років XVI&nbsp;ст. подав [[Бартош Папроцький]], котрий розповів про поїздку на [[Запорожжя]] польського [[Шляхта|шляхтича]] [[Самійло Зборовський|Самуеля (Самійла) Зборовського]]. Першої половини 80-х, стосуються й перші згадки про дерев'яні січові укріплення&nbsp;— ''засіки'', що їх будували козаки. Секретар [[Папа Римський|папського]] [[Нунцій|нунція]] в Польщі Карло Гамберіні 1584&nbsp;р. сповіщав:
{{text|«Дерева там багато і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога, для більшої певності вирубають навколо лід»}}

=== Хортицька теорія ===
Частина істориків вказувала як на засновника, нібито [[Хортицький замок|«першої Хортицької січі»]]&nbsp;— [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]]. Доводи проти цієї точки зору наступні:
* Історичні джерела засвідчують будову не «січі», а «замку»
* Вишневецький був одноосібним володарем, а не обраним [[Кошовий отаман|отаманом]]
* Тогочасні літописці серед вояків Байди&nbsp;— козаків майже не згадують
* Один з листів [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]] до Вишневецького свідчить у тому числі про антикозацьку спрямованість фортеці

=== Хронологія ===


Протягом існування Війська Низового, його осередками у різний час були 8 Запорозьких січей:
* [[Хортицький замок|Хортицька]]&nbsp;— 1556—1557 роки
* [[Томаківська Січ|Томаківська]]&nbsp;— 70-80 роки XVI&nbsp;ст.
* [[Базавлуцька Січ|Базавлуцька]]&nbsp;— 1593—1638 роки
* [[Микитинська Січ|Микитинська]]&nbsp;— 1639—1652 роки
* [[Чортомлицька Січ|Чортомлицька]]&nbsp;— 1652—1709 роки
* [[Кам'янська Січ|Кам'янська]]&nbsp;— 1709—1711, 1730—1734 роки
* [[Олешківська Січ|Олешківська]]&nbsp;— 1711—1728 роки
* [[Нова Січ|Нова (Підпільненська) Січ]]&nbsp;— 1734—1775 роки.

=== Знищення Запорозької Січі (1709) ===
{{main|Знищення Запорозької Січі (1709)}}

Уряд царя [[Петро I|Петра І]] розглядав Запорозьку Січ як один з осередків визвольної боротьби українського народу. Після переходу на бік шведів гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] та частини запорозької старшини й козаків під проводом кошового отамана [[Гордієнко Кость|Костя Гордієнка]], царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді.

За наказом царського уряду [[14 травня|14 (25) травня]] 1709&nbsp;р. Запорозьку Січ було зруйновано військами під орудою полковника Яковлева. Кошовий отаман Степаненко у листі гетьману Скоропадському писав:
{{text|Учинилось у насъ въ Сичѣ то, что по Галагановой и московской присягѣ, товариству нашему голову лупили, шею на плахахъ рубили, вѣшали и иныя тиранскія смерти задавали, и дѣлали то, чего и въ поганствѣ, за древнихъ мучителей не водилось: мертвыхъ изъ гробов многихъ не только изъ товариства, но и чернецовъ откапывали, головы имъ отсѣкали, шкуры лупили и вѣшали.<ref name=javor>Яворницкий Д. І. Исторія запорозьких козаків, у трьох томах. — К.: Наук. думка, 1991. — Т. 3.// Глава Пятнадцатая, стр. 328., з посиланням на архів МЗС, малоросійські справи, 1710 р. №3</ref>}}

Після поразки шведської армії та українських козаків під командуванням гетьмана Мазепи під Полтавою, деякі запорожці пішли на південь й 1710 року заснували нову Січ, при впаданні в Дніпро річки [[Кам'янка (притока Дніпра)|Кам'янки]] (на Херсонщині). Однак за наказом Петра вона була зруйнована військами гетьмана Скоропадського й генерала Бутурліна. Запорожці відійшли ще далі й заснували [[Олешківська Січ|Олешківську Січ]] у межах Османської імперії.

Частина запорожців, у тому числі кошовий [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнко]], брали участь у невдалому [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|поході Пилипа Орлика на Правобережжя]] задля боротьби проти московської влади.

Відповідно до [[Прутський мир|Прутської мирної угоди (1711)]] та [[Адріанопольський договір (1713)|Адріанопольської угоди (1713)]] Московська держава відмовлялась від зазіхань на Правобережну Україну і Запоріжжя та визнавала [[Юрисдикція|юрисдикцію]] Османської імперії над Запорозькою Січчю. Запорозькі козаки ([[Олешківська Січ]]) знаходились під владою Османської імперії до 1734 року.

Почавши підготовку до війни з Кримським ханством і Османською імперією, царський уряд знову запросив козаків повернутися на Запоріжжя. В березні 1734&nbsp;року, запорожці заснували на річці Підпільній (рукаві Дніпра), поблизу колишньої Старої Січі, так&nbsp;звану [[Нова Січ|Нову Січ]]. Влітку 1734&nbsp;року був підписаний [[Лубенський договір]], що закріплював владу Російської імперії на території Війська Запорозького Низового.

=== Ліквідація Запорозької Січі (1775) ===
{{main|Ліквідація Запорозької Січі (1775)}}
[[Файл:007 Ukrainian Cossack Hetmanate and Russian Empire 1751.jpg|thumb|250px|right|Кінець Запорозької Січі (1751—1775).]]
Останній період ([[1734]]–[[1775]]&nbsp;рр.) в історії Запорозької Січі позначився з одного боку, помітним економічним піднесенням Запоріжжя, з другого&nbsp;— поступовим занепадом [[автономія|автономії]] Запорозької Січі і тих порядків, які були властиві їй у ранній період. Посилення [[Феодалізм|феодально]]-[[Кріпацтво|кріпосницького]] і національного гніту в центральних районах України і відносний спокій на [[Російська імперія|російсько]]-[[Кримське Ханство|кримських]] кордонах сприяли народній [[колонізація|колонізації]] Запоріжжя. В [[1970-ті|70-х]] роках [[18 ст.]] населення Запоріжжя становило, ймовірно, 100 тис. чоловік. У зв'язку з цим ускладнилося й управління краєм. Саме тоді склався адміністративно-територіальний поділ Запоріжжя на 8 [[Паланка|паланок]] (округів). Відбулися зміни і в [[економіка|економіці]] Запорозької Січі, що полягали насамперед у розширенні [[землеробство|землеробства]], якого раніше майже не було, в подальшому розвитку [[скотарство|скотарства]] і [[промисли|промислів]]. У [[Сільське господарство|сільському господарстві]] значне місце посідали [[зимівник]]и, де успішно розвивалося скотарство, [[конярство]], [[вівчарство]] та землеробство. [[Робоча сила|Робочу силу]] великих зимівників становили [[наймит]]и. Основна кількість населення зосереджувалася, однак, не в зимівниках, а в [[слобода]]х. Земля вважалася власністю всього війська і [[Кіш]] відводив її власникам зимівників і слобідським [[громада]]м. Населення слобід виконувало різні повинності. Головною повинністю козака, була військова служба на власний кошт. Посполитих звільняли від військової служби, але натомість вони відбували багато інших повинностей на користь війська і сплачували грошові [[податки]]. [[Наймана праця|Найману працю]] широко застосовували і на промислах&nbsp;— рибних, соляних, у [[чумацтво|чумацтві]] тощо. Заможне козацтво всіляко обмежувало повноваження [[Козацька рада|військової ради]], прагнуло замінити її [[Рада старшини|Радою старшини]] і «значного товариства». За [[Нова Січ (центр козацтва)|Нової Січі]], козацтво почало відокремлюватися від посполитих, перетворюватися на [[Соціальна верства|верству]], головним обов'язком якої було відбування військової служби, а привілеєм (для більшості в основному тільки формальним)&nbsp;— участь у [[самоврядування|самоврядуванні]], передусім у військовій раді.

Для нагляду за діями кошової старшини, біля Січі [[1735]]&nbsp;року було збудовано Новосіченський [[ретраншемент]] і поставлено [[Гарнізон|військову залогу]]. Вживалися заходи для перевірки козацьких компутів (списків) і впровадження [[паспорт]]ів. На кордонах Запоріжжя за наказом імператорського уряду, збудовано систему укріплених ліній і засновано військові поселення [[Нова Сербія|Нову Сербію]] (1752&nbsp;р.) і [[Слов'яно-Сербія|Слов'яно-Сербію]] ([[1753]]&nbsp;р.). Після ліквідації [[Гетьманство|гетьманства]] ([[1764]]&nbsp;р.) Запорозька Січ лишалася єдиним українським краєм, де ще зберігалася автономія. За [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]] [[1774]]&nbsp;р. кордони Російської імперії відсунулися до [[гирло|гирла]] [[Південний Буг|Південного Бугу]], і Запорозька Січ втрачала значення [[Пікет (загін)|форпосту]] в боротьбі проти османсько-татарської агресії. Крім того, імператорський уряд пригадуючи участь січовиків у кривавому повстанні на [[Правобережжя|Правобережжі]] в [[1768]] році, відомішому як [[Коліївщина]], побоювався нових заворушень. Тим більше, [[Омелян Пугачов]] у [[1774]]&nbsp;р. під час [[Пугачовське повстання|бунту]] збирався йти на возз'єднання з запоріжцями, відчуваючи моральну підтримку з їхнього боку. Після придушення бунту, для багатьох учасників цього повстання, Запоріжжя стало надійним прихистком.

У квітні 1775 року [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. Потьомкін]] виступив на засіданні імператорського уряду з проєктом ліквідації Запорозької Січі. На початку червня 1775&nbsp;р. імператорські війська на чолі з генералом [[Текелій Петро Абрамович|П. Текелієм]], що поверталися з османського фронту, та генерала [[Чорба Федір Арсенійович|Федора Чорби]], що був викликаний для цього з придушення повстання О. Пугачова, оточили Запорозьку Січ 4-5 (15-16) червня 1775&nbsp;р. Не маючи достатніх сил боронитися, кошовий отаман [[Калнишевський Петро Іванович|Петро Іванович Калнишевський]] змушений був здати фортецю без бою. Разом із старшиною його було заарештовано і на пропозицію Потьомкіна заслано за рішенням імператорського суду на 25 років до [[Соловецькі острови|Соловецького]] [[монастир]]я, де він помер на 113 році життя [[1803]]&nbsp;року. Запорозьке військо було проголошено розпущеним. Землі Запорозької Січі імператорський уряд почав роздавати [[поміщик]]ам, а козаків закріпачувати. Це спричинило втечу 5 тисяч запорожців на підвладні [[Османська імперія|Османській імперії]] землі в гирлі [[Дунай|Дунаю]], де вони заснували [[Задунайська Січ|Задунайську Січ]].

== Персоналії ==
* '''[[Остафій Дашкевич]]''' (1470—1536) — козацький шляхтич. Староста черкаський, канівський та кричівський. Частиною істориків згадується як організатор козацьких загонів, засновник та перший кошовий отаман (в деяких документах згадується як гетьман) Війська Запорізького (1508).<ref name="History_small"/>
* '''[[Дмитро Вишневецький|Дмитро «Байда» Вишневе́цький]]''' ({{abbr|р. н. невід.|рік народження невідомий|0}}<ref name="EIU_2003">{{стаття|видання=[[Енциклопедія історії України]]|заголовок =Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович | автор = [[Мицик Юрій Андрійович|Мицик Ю. А.]] | рік=2003|том=1|сторінки =518-519 | посилання = http://www.history.org.ua/?termin=Vyshnevskyj_D | місце = К | видавництво = Наукова думка | відповідальний = В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України }}</ref>— [[1563]]/[[1564]], [[Стамбул]])&nbsp;— українсько-литовський [[магнат]] на [[Волинь|Волині]], [[князь]] гербу [[Корибут]] з династії [[Гедиміновичі]]в, козацький ватажок, гетьман. [[Урядник]] Польського Королівства ([[староста]] [[канів]]ський і [[черкаси|черкаський]]). Власник маєтків у [[містечко|містечку]] [[Вишнівець]] [[Кременецький повіт (значення)|Кременецького повіту]]. Збудований ним [[Хортицький замок|замок]] на острові [[Байда (острів)|Мала Хортиця]] вважається прототипом Запорозької Січі.

== Запорозька Січ у художніх творах ==
* [[Запорізька січ (фільм, 1911)]]
* [[Дорога на Січ|Дорога на Січ (фільм)]]

== Див. також ==
* [[Вольності Війська Запорозького]]
* [[Одяг запорізьких козаків]]
* [[Лицар із самопалом]]
* [[500-ліття Запорозького козацтва]]
* [[Список запорозьких поселень]]
* [[Козацька корогва]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;О.&nbsp;Щербак''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zaporozka_sich Запорозька Січ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803094852/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zaporozka_sich |date=3 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|270}}
* [http://exlibris.org.ua/cossacks/index.html Дмитро Яворницький. ''Історія запорізьких козаків''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090413155225/http://exlibris.org.ua/cossacks/index.html |date=13 квітня 2009 }}
* [https://www.academia.edu/17100209/Намогильні_хрести_запорожців_Grave_crosses_of_the_Zaporizhzhe_Cossacks_1998 Намогильні хрести запорозьких козаків. / відп. редактор&nbsp;— І.&nbsp;В.&nbsp;Сапожников.&nbsp;— Одеса, 1998] (укр., рус.).
* [http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm Самійло Величко. ''Літопис''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080109091216/http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm |date=9 січня 2008 }}
* Сапожников І. В. [https://www.academia.edu/13873944/Запорозька_Військова_Покровська_церква_Zaporizhzhya_Sich_Pokrоvskaya_church_2003 Запорозька Військова Покровська церква. 2003.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200126103000/https://www.academia.edu/13873944/Запорозька_Військова_Покровська_церква_Zaporizhzhya_Sich_Pokrоvskaya_church_2003 |date=26 січня 2020 }}&nbsp;
* Смолій В. А. (відп. ред.) «Історія українського козацтва: Нариси у 2-х томах». Том I&nbsp;ст. 532—601 в/д [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|«Києво-Могилянська академія»]], 2007

'''Довідники'''
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000&nbsp;.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm ''Довідник з історії України''. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.&nbsp;— К.: Генеза, 1993&nbsp;.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090410032820/http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm |date=10 квітня 2009 }}

== Посилання ==
* {{УМЕ14|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_14_Се-Сті#page/n33/mode/2up Січ Запорізька]|сторінки=1749-1751}}
* [http://litopys.org.ua/holob/hol.htm В.Голобуцький «Запорозьке козацтво»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200221074904/http://litopys.org.ua/holob/hol.htm |date=21 лютого 2020 }}
* ''Апанович О.'' [https://archive.org/stream/maliySlovnik#page/n157/mode/2up Запорозька січ] // Малий словник історії України / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Верстюк Владислав Федорович|В. Верстюк]], [[Віднянський Степан Васильович|С. Віднянський]] та ін.&nbsp;— К.: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— 464 с.&nbsp;— С. 158—159.
* [https://web.archive.org/web/20120119184137/http://web.znu.edu.ua/euk/main1024.htm ''Енциклопедія українського козацтва'']
* [http://www.cossackdom.com/troopsr.html#zaporozh Козацтво XV—XXI&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100403053454/http://www.cossackdom.com/troopsr.html#zaporozh |date=3 квітня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20120306105444/http://kaschenko.uaweb.org/opovidannia/index.html Адріан Кащенко, «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове»]
* [http://www.ex.ua/view/19334308 «Козацькі січі. Нариси з історії українського козацтва XVI—XVIII&nbsp;ст.» Відп. ред. В. Смолій. 1998]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://gk-press.if.ua/medytsyna-po-kozatsky/ Медицина по-козацьки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191222180107/http://gk-press.if.ua/medytsyna-po-kozatsky/ |date=22 грудня 2019 }}
* [http://web.nlu.org.ua/object.html?id=815 Архів Запорозької Січі: опис матеріалів / Центр. архів. упр. УСРР, Археол. коміс.&nbsp;— Київ: б. в., 1931.&nbsp;— XIX, 167, 3 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220204104259/https://web.nlu.org.ua/object.html?id=815 |date=4 лютого 2022 }}
* [https://www.kobzar.in.ua/knigi/po-sledam-zaporozhcev-d-i-evarnickij-1898-god/ Эварницкий Д.&nbsp;И.&nbsp;По следам запорожцев. СПб, 1898]
{{Козацькі Січі}}
{{Історія України}}
{{Україна в темах}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Військо Запорозьке|*]]
[[Категорія:Січ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]