Захочу — полюблю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захочу — полюблю
Захочу — полюблю
Жанрдрама
РежисерВасиль Панін
СценаристАрнольд Вітоль
У головних
ролях
Віра Сотникова
Анатолій Васильєв
ОператорМихайло Коропцов
Віктор Епштейн
КомпозиторЄвген Дога
ХудожникПетро Кисельов
Кінокомпанія"Скіфи"
Тривалість98 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1990
IMDbID 0240242

«Захочу — полюблю» — радянський художній фільм 1990 року, знятий режисером Василем Паніним на студії «Скіфи».

Сюжет

[ред. | ред. код]

За повістю Валерія Брюсова «Останні сторінки зі щоденника жінки». Героїня — жінка непересічна, красива й розумна, позбавлена забобонів. Видана зовсім юною заміж за багатія, тепер вона прагне лише свободи і незалежності.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]