Перегляд вихідного коду сторінки Зміна клімату та корінні народи

{{Мовні помилки}}{{Сирий переклад}}[[Файл:Amazon6_(5641584266).jpg|міні|Вирубка лісів Амазонки поблизу Манауса, столиці бразильського штату Амазонас]]
'''Зміна клімату та корінні народи''' — проблема, яка полягає у непропорційному впливі [[Глобальне потепління|зміни клімату]] на [[корінні народи]] у всьому світі, якщо порівняти з не корінними народами. Ці впливи особливо відчутні щодо здоров’я, навколишнього середовища та громад. Деякі місцеві [[дослідник]]и зміни клімату стверджують, що ці непропорційні наслідки пов'язані з наявними практиками [[колоніалізм]]у.<ref>{{Cite journal|last=Whyte|first=Kyle|date=2017|title=Indigenous Climate Change Studies: Indigenizing Futures, Decolonizing the Anthropocene|url=https://www.muse.jhu.edu/article/711473|journal=English Language Notes|volume=55|issue=1|pages=153–162|doi=10.1215/00138282-55.1-2.153|via=Project MUSE|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100235/https://www.muse.jhu.edu/article/711473}}</ref> При цьому по всьому світу корінні народи мають стратегії та [[Традиційне знання|традиційні знання]] для адаптації до зміни клімату. Ці системи знань можуть бути корисними для адаптації до зміни клімату їхніх власних спільнот в межах [[Національне самовизначення|самовизначення]], а також можуть використовуватися не корінними спільнотами.

У понад 90 країнах проживає понад 370 мільйонів осіб, що належать до [[Корінні народи|корінних народів]].<ref name=":03">{{Cite journal|last=Etchart|first=Linda|date=2017-08-22|title=The role of indigenous peoples in combating climate change|journal=Palgrave Communications|language=en|volume=3|issue=1|pages=1–4|doi=10.1057/palcomms.2017.85|issn=2055-1045}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.worldbank.org/en/topic/indigenouspeoples|title=Indigenous Peoples|website=World Bank|language=en|accessdate=2020-02-23|archive-date=7 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200407010623/https://www.worldbank.org/en/topic/indigenouspeoples}}</ref> Приблизно 22% суші [[Планета|планети]] є територіями корінного населення, причому ця цифра змінюється залежно від того, хто визначається як корінне населення.<ref>{{Cite book
|url=http://documents.worldbank.org/curated/en/995271468177530126/The-role-of-indigenous-peoples-in-biodiversity-conservation-the-natural-but-often-forgotten-partners
|title=The role of indigenous peoples in biodiversity conservation: the natural but often forgotten partners.
|last=Sobrevila
|first=Claudia
|year=2008
|publisher=World Bank
|location=Washington, DC
|pages=5
|accessdate=15 травня 2022
|archive-date=20 квітня 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20200420141141/http://documents.worldbank.org/curated/en/995271468177530126/The-role-of-indigenous-peoples-in-biodiversity-conservation-the-natural-but-often-forgotten-partners
}}</ref> Більшість світового біорізноманіття розташовано на територіях [[Корінні народи|корінних народів]].<ref>{{Cite web|last=Raygorodetsky|first=Gleb|date=2018-11-16|title=Can indigenous land stewardship protect biodiversity?|url=https://www.nationalgeographic.com/environment/2018/11/can-indigenous-land-stewardship-protect-biodiversity-/|accessdate=2020-11-30|website=National Geographic|language=en|archive-date=29 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129072508/https://www.nationalgeographic.com/environment/2018/11/can-indigenous-land-stewardship-protect-biodiversity-/}}</ref> Корінні народи відіграють вирішальну роль основних зберігачів знань у своїх спільнотах. Це знання включає в себе особливості підтримки соціально-екологічних систем, у яких перебувають спільноти.<ref name=":10">{{Cite journal|last=Green|first=D.|last2=Raygorodetsky|first2=G.|date=2010-05-01|title=Indigenous knowledge of a changing climate|journal=Climatic Change|language=en|volume=100|issue=2|pages=239–242|bibcode=2010ClCh..100..239G|doi=10.1007/s10584-010-9804-y|issn=1573-1480}}</ref> [[Декларація прав корінних народів|Декларація ООН про права корінних народів]] визнає, що [[корінні народи]] мають специфічні знання, традиційну практику та культурні звичаї, які можуть сприяти належному та сталому управлінню екологічними ресурсами.<ref>{{Cite web|url=https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/wp-content/uploads/sites/19/2019/01/UNDRIP_E_web.pdf|title=United Nations Declaration on the Rights of Indigenous Peoples|last=Nations|first=United|accessdate=15 травня 2022|archive-date=23 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200223215946/https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/wp-content/uploads/sites/19/2019/01/UNDRIP_E_web.pdf}}</ref>

Корінні народи мають потужний досвід відповідей на виклики зміни клімату через широкі географічні території, які вони населяють по всьому світу, а також через те, що їхня культура та засоби до існування, як правило, пов’язані з наземними практиками та відносинами, які кидають виклик західним уявленням про природу як власність або як [[Природні ресурси|ресурс]].<ref name=":13">{{Cite journal|last=McGregor|first=Deborah|last2=Whitaker|first2=Steven|last3=Sritharan|first3=Mahisha|date=2020|title=Indigenous environmental justice and sustainability|journal=Current Opinion in Environmental Sustainability|volume=43|pages=35–40|doi=10.1016/j.cosust.2020.01.007|doi-access=}}</ref> Корінні народи мають різноманітний досвід дослідження зміни клімату та потенційних рішень, який традиційна наука тільки починає включати у свої теорії. У результаті такого включення концепції традиційних знань і традиційної практики все більше корінних народів стають науковцями .<ref>{{Cite journal|last=Mazzocchi|first=Fulvio|date=May 2006|title=Western science and traditional knowledge: Despite their variations, different forms of knowledge can learn from each other|journal=EMBO Reports|volume=7|issue=5|pages=463–466|doi=10.1038/sj.embor.7400693|issn=1469-221X|pmc=1479546|pmid=16670675}}</ref>

== Виклики ==
[[Файл:Climate Change and the Health of Indigenous Populations (US EPA, 2016) (IA indigenous-health-climate-change).pdf|міні|Корінне населення і зміна клімату: інформаційний бюлетень про вплив зміни клімату на здоров'я корінного населення]]
Наукові звіти показують, що через підвищення рівня моря, повені, посухи та штормипо всьому світу мільйонам людей доведеться змінити місця проживання.<ref name=":0" /> Хоча ці умови вплинуть на людей у всьому світі, але непропорційно більше вони вплинуть на [[корінні народи]].<ref name=":0">Kapua'ala Sproat, D. "An Indigenous People's Right to Environmental Self-Determination: Native Hawaiians and the Struggle Against Climate Change Devastation." Stanford Environmental Law Journal 35, no. 2.</ref>

Багато селян-тубільців помічають очевидні зміни в кліматі та природі, хоча часто не знайомі з концепцією зміни клімату.<ref name=":14">{{Cite web|last=Schwartzstein|first=Peter|date=2019|title=Indigenous farming practices failing as climate change disrupts seasons|url=https://www.nationalgeographic.com/science/2019/10/climate-change-killing-thousands-of-years-indigenous-wisdom/|accessdate=2020-11-30|website=National Geographic|language=en|archive-date=29 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129005839/https://www.nationalgeographic.com/science/2019/10/climate-change-killing-thousands-of-years-indigenous-wisdom/}}</ref> Часто корінні народи покладалися на свій власний календар посівів залежно від напрямку вітру, сезонів цвітіння, міграції птахів та інших факторів навколишнього середовища, які постали на основі спостережень протягом тисяч років.<ref name=":14" /> Проте, під час глобального потепління та змін циклів природи, селяни, які сподіваються на традиційне прогнозування, відчувають себе беззахисними.<ref name=":14" /> Крім того, селяни з обмеженим доступом до технологій та сучасних прогнозних новин ссутикаються з несподіваними змінами погоди, такими як коливання температури або раптові опади.<ref name=":14" />

Усі ці умови ставлять корінні народи під психологічний і фізичний тиск. Щодо сільського господарства: ''«практики та традиції, які витримали тисячоліття цивілізацій підйому й занепаду, стають застарілими»''. Це може мати психологічні наслідки для людей, які використовували моделі вирощування у своїх методах ведення господарства, які часто тісно пов’язані з місцевими релігійними та культурними обрядами.<ref name=":14"/>

Корінні народи будуть сильніше піддаватися впливу зміни клімату, ніж некорінні народи з кількох причин:
* Корінні громади географічно, як правило, розташовані в регіонах, більш вразливих до зміни клімату, таких як місцеві [[Дощовий ліс|тропічні ліси]], [[Арктика]] та прибережні райони.<ref>{{Cite journal|last=McGregor|first=Deborah|last2=Whitaker|first2=Steven|last3=Sritharan|first3=Mahisha|date=2020-04-01|title=Indigenous environmental justice and sustainability|journal=Current Opinion in Environmental Sustainability|language=en|volume=43|pages=35–40|doi=10.1016/j.cosust.2020.01.007|issn=1877-3435}}</ref>
* Багато культур і способів життя корінних народів безпосередньо пов’язані з довкіллям, тому здоров’я середовища, в якому вони живуть, надзвичайно важливе для їхнього фізичного та духовного благополуччя.<ref name=":13" /><ref>{{Cite journal|last=Green|first=Donna|last2=King|first2=Ursula|last3=Morrison|first3=Joe|date=January 2009|title=Disproportionate burdens: the multidimensional impacts of climate change on the health of Indigenous Australians|journal=Medical Journal of Australia|volume=190|issue=1|pages=4–5|doi=10.5694/j.1326-5377.2009.tb02250.x|issn=0025-729X|pmid=19119999}}</ref> Зміна клімату, і, як наслідок, зміна довкілля матиме більший вплив на людей, які залежать від навколишнього середовища безпосередньо, як духовно, так і фізично.<ref name=":8">{{Cite journal|last=Ford|first=James D.|date=2012-05-17|title=Indigenous Health and Climate Change|journal=American Journal of Public Health|volume=102|issue=7|pages=1260–1266|doi=10.2105/AJPH.2012.300752|issn=0090-0036|pmc=3477984|pmid=22594718}}</ref> Корінні жителі постраждають більше через їх глибокий зв’язок із землею.<ref>{{Cite journal|last=Levy|first=Barry S.|last2=Patz|first2=Jonathan A.|date=2015-11-27|title=Climate Change, Human Rights, and Social Justice|journal=Annals of Global Health|language=en|volume=81|issue=3|pages=310–322|doi=10.1016/j.aogh.2015.08.008|issn=2214-9996|pmid=26615065}}</ref>
* Зростання негативних наслідків зміни клімату також безпосередньо пов'язане з пригніченням, бідністю та іншими проблемами, викликаними [[колоніалізм]]ом.<ref>{{Cite journal|last=Whyte|first=Kyle|date=2017-03-01|title=Indigenous Climate Change Studies: Indigenizing Futures, Decolonizing the Anthropocene|journal=English Language Notes|volume=55|issue=1–2|pages=153–162|doi=10.1215/00138282-55.1-2.153|issn=0013-8282}}</ref> Це пояснюється тим, що корінні народи пережили серію травматичних подій, наприклад, ''«винищень, геноцидів, пандемії хвороб, примусове виселення та переселення, політику асиміляції [[Інтернати американських індіанців|індіанських шкіл-інтернатів]] та заборону духовних і культурних практик, що породили історію етнічного та культурного геноциду»''.<ref name=":9">{{Cite journal|last=Coté|first=Charlotte|date=2016-07-15|title="Indigenizing" Food Sovereignty. Revitalizing Indigenous Food Practices and Ecological Knowledges in Canada and the United States|journal=Humanities|volume=5|issue=3|pages=57|doi=10.3390/h5030057|issn=2076-0787|doi-access=}}</ref>
* Корінні громади по всьому світу, як правило, мають економічні недоліки, які не настільки поширені в некорінних громадах через тривале пригнічення, яке вони зазнали протягом тривалого часу. Ці недоліки включають нижчий рівень освіти та вищий рівень бідності та безробіття, що посилює їхню вразливість до зміни клімату.<ref name=":8" />

Проте багато досліджень показують, що, хоча корінні народи відчувають наслідки на непропорційному рівні, тубільці мають сильну здатність адаптуватися, коли справа доходить до змін довкілля, спричинених зміною клімату, і є багато випадків, коли корінні народи ефективно адаптуються до таких змін.<ref name=":8"/> Їхня здатність до адаптації полягає в [[Традиційне знання|традиційних знаннях]] їхніх культур, які через «травматичні вторгнення» були втрачені або зневажені.<ref name=":8" /><ref name=":9" /> 
Втрата традиційних знань і гноблення, з якими стикаються корінне населення, часто становлять більшу загрозу, ніж зміна самого середовища.<ref>{{Cite journal|last=Tsosie|first=Rebecca|year=2013|title=Climate change and indigenous peoples: comparative models of sovereignty|url=http://dx.doi.org/10.4337/9781781001806.00013|journal=Climate Change and Indigenous Peoples|pages=79–95|doi=10.4337/9781781001806.00013|isbn=9781781001806}}</ref>

== За регіонами ==

=== Африка ===
[[Файл:Farm_tools,_Malawi.jpg|міні| Сільськогосподарські знаряддя з [[Малаві]], де дослідники вивчали методи місцевого землеробства.]]
Зміна клімату в Африці призведе до відсутності продовольчої безпеки, переміщення корінного населення, а також до зростання голоду, посухи та повеней.<ref name=":2">"Report of the Indigenous Peoples' Global Summit on Climate Change." Proceedings of Indigenous People's Global Summit on Climate Change, Alaska, Anchorage.</ref>
У деяких регіонах Африки, як-от Малаві, зміна клімату також може призвести до зсувів, градів і селів.<ref name=":5">Nkomwa, Emmanuel Charles, Miriam Kalanda Joshua, Cosmo Ngongondo, Maurice Monjerezi, and Felistus Chipungu. "Assessing Indigenous Knowledge Systems and Climate Change Adaptation Strategies in Agriculture: A Case Study of Chagaka Village, Chikhwawa, Southern Malawi." Physics and Chemistry of the Earth, Parts A/B/C 67-69 (2014): 164-72. {{DOI|10.1016/j.pce.2013.10.002}}.</ref>
Тиск зміни клімату на Африку посилюється, бо інфраструктура боротьби зі стихійними лихами не існує або вкрай неадекватна на всьому континенті.<ref name=":2" />
Крім того, вплив зміни клімату в Африці непропорційно припадає на корінне населення, оскільки воно має обмеження щодо своєї міграції та мобільності, на них більш негативно впливає зменшення біорізноманіття, а їхні сільськогосподарські землі непропорційно деградують внаслідок зміни клімату.<ref name=":2" />
У Малаві спостерігається зниження врожайності з одиниці гектара через тривалі посухи та недостатню кількість опадів.<ref name=":5" />

Повідомляється, що найбільш вразливим до зміни кліматурегіоном Нігеріїв є [[дельта Нігеру]].<ref>{{Cite journal|last=Onokerhoraye|first=Andrew G.|last2=Eronmhonsele|first2=Job Imharobere|last3=Edejeghwro|first3=Mercy Omuero|date=2019-11-04|title=Awareness of Climate Change by Rural Women in the Niger Delta Region: Implication for Empowering Women on Climate Change Adaptation and Disaster Risk Reduction Initiatives|url=https://www.africaportal.org/publications/awareness-climate-change-rural-women-niger-delta-region-implication-empowering-women-climate-change-adaptation-and-disaster-risk-reduction-initiatives/|journal=Africa Portal|access-date=2021-04-01|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419141552/https://www.africaportal.org/publications/awareness-climate-change-rural-women-niger-delta-region-implication-empowering-women-climate-change-adaptation-and-disaster-risk-reduction-initiatives/}}</ref>
Тут щорічно реєструються випадки повеней, особливо в населених пунктах уздовж річки [[Нігер (річка)|Нігер]] та її приток, що затопило багато населених пунктів і призвело до переміщення людей зі своїх домівок.<ref>{{Cite journal|last=Hassan|first=Ibrahim|last2=Kalin|first2=Robert M.|last3=Aladejana|first3=Jamiu A.|last4=White|first4=Christopher J.|date=March 2020|title=Potential Impacts of Climate Change on Extreme Weather Events in the Niger Delta Part of Nigeria|journal=Hydrology|language=en|volume=7|issue=1|pages=19|doi=10.3390/hydrology7010019|doi-access=}}</ref>

У Південному [[Єгипет|Єгипті]] та Північному [[Судан]]і корінне сільське населення все ще дотримується [[Коптський календар|коптського календаря]], який є стародавнім календарем доби фараонів. Але нині селянам важко терпіти зміну клімату та її різкий вплив на природу. Зазвичай в цих регіонах селяни висаджують пшеницю наприкінці серпня. Але через нові високі температури в цей період посадка затягується і впливає на всю [[Сівозміна|сівозміну]].

За словами Ісмаїла Ель Гізулі, суданського вченого і колишнього виконуючого обов’язки голови [[Міжурядова група експертів з питань змін клімату|Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату]] (IPCC): ''«Ще 20 років тому цей календар був майже ідеальним»'', але тепер ''«через зміну клімату існує мінливість від одного року до іншого»''.<ref name="nationalgeographic.com">{{Cite web|date=2019-10-14|title=Indigenous farming practices failing as climate change disrupts seasons|url=https://www.nationalgeographic.com/science/2019/10/climate-change-killing-thousands-of-years-indigenous-wisdom/|accessdate=2020-11-30|website=Science|language=en|archive-date=29 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129005839/https://www.nationalgeographic.com/science/2019/10/climate-change-killing-thousands-of-years-indigenous-wisdom/}}</ref>

Найпівнічніші та найпівденніші країни в межах  Африканського континенту вважаються [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічними]]. Однією з найбільш значущих загроз субтропічних регіонів через зміну клімату є [[посуха]].<ref name=":44">{{Cite journal|last=Ishaya|first=S.|last2=Abahe|first2=I. B.|date=November 2008|title=Indigenous people's perception on climate change and adaptation strategies in Jema'a local government area of Kaduna State, Nigeria|url=https://www.researchgate.net/publication/236248674|journal=Journal of Geography and Regional Planning|volume=1|pages=138–143|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100237/https://www.researchgate.net/publication/236248674_Indigenous_People's_Perception_on_Climate_Change_and_Adaptation_Strategies_in_Jema'a_Local_Government_Area_of_Kaduna_State_Nigeria}}</ref> 
Посуха призводить до подальших проблем, що стосуються сільського господарства, що має значний вплив на засоби існування населення в цих районах.<ref name=":44" /> По всьому континенту скотарі впоралися з посушливістю землі, перейшовши на кочовий спосіб життя. Так вони знаходять для своєї худоби різні джерела води.<ref>{{Cite journal|last=Hansungule|first=Michelo|last2=Jegede|first2=Ademola Oluborode|date=2014|title=The Impact of Climate Change on Indigenous Peoples' Land Tenure and Use: The Case for a Regional Policy in Africa|url=https://heinonline-org.proxyiub.uits.iu.edu/HOL/Page?collection=journals&handle=hein.journals/ijmgr21&id=274&men_tab=srchresults|journal=International Journal on Minority and Group Rights|volume=21|pages=256–292|doi=10.1163/15718115-02102004|accessdate=19 червня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100248/https://idp.login.iu.edu/idp/profile/cas/login?execution=e1s2}}</ref>

=== Арктика ===
[[Файл:NASA-28yrs-Arctic-Warming.jpg|міні|Потепління в Арктиці]]
[[Глобальне потепління]] має найбільш драматичний вплив на [[Арктика|арктичний]] регіон. У порівнянні з рештою світу, тут температура зростає вдвічі швидше.<ref name=":20">{{Citation|last=Ohta|first=Hiroshi|title=The Arctic and Japan: Energy Security and Climate Security|date=2012-05-02|url=http://dx.doi.org/10.1142/9789814401470_0007|journal=Energy Security and Geopolitics in the Arctic|pages=191–220|publisher=WORLD SCIENTIFIC|doi=10.1142/9789814401470_0007|isbn=978-981-4401-46-3|access-date=2020-12-04|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100239/https://www.worldscientific.com/doi/abs/10.1142/9789814401470_0007}}</ref>
Як наслідок, корінні народи, які існують у цьому регіоні, стикаються з безпрецедентними проблемами.<ref name=":20" />
Щодо глобальних викидів вуглекислого газу, то корінні народи Арктики роблять до нього мінімальний внесок. Вони несуть відповідальність за інших. Так, Китай відповідає за 28%, Сполучені Штати відповідають за 15%, Індія відповідає за 7%, а Росія відповідає за 5%.<ref>{{Cite web|title=Each Country's Share of CO2 Emissions {{!}} Union of Concerned Scientists|url=https://www.ucsusa.org/resources/each-countrys-share-co2-emissions|accessdate=2020-10-29|website=www.ucsusa.org|language=en|archive-date=15 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191015184639/https://www.ucsusa.org/resources/each-countrys-share-co2-emissions}}</ref>
Однак вісім арктичних країн{{Refn|The Arctic nations are: Canada, Denmark (Greenland), Finland, Iceland, Norway, Russia, Sweden and the United States (Alaska)<ref>{{cite web |url=https://arctic-council.org/en/about/ |title=About the Arctic Council |access-date=2021-06-03 |archive-date=2 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210602124445/https://arctic-council.org/en/about/ }}</ref>}} загалом відповідають за 22% від загальних глобальних викидів вуглекислого газу.<ref>{{Cite web|title=Arctic nations are responsible for 22% of the world's carbon footprint.|url=https://arcticwwf.org/newsroom/the-circle/arctic-tipping-point/arctic-nations-are-responsible-for-22-of-the-worlds-carbon-footprint/|accessdate=2020-10-29|website=arcticwwf.org|language=en|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419141551/https://arcticwwf.org/newsroom/the-circle/arctic-tipping-point/arctic-nations-are-responsible-for-22-of-the-worlds-carbon-footprint/}}</ref>
Хоча корінні народи, які існують у цих арктичних країнах фактично не забруднюють середовище, викиди в основному здійснюються нафтогазові компанії та інші некорінні суб’єкти.<ref>{{Cite journal|last=Naimoli|first=Stephen|last2=Ladislaw|first2=Sarah|date=2019|title=Oil and Gas Emissions in Context|url=https://www.jstor.org/stable/resrep23551.5|journal=Oil and Gas Industry Engagement on Climate Change|pages=13–16|accessdate=15 травня 2022|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419144954/https://www.jstor.org/stable/resrep23551.5}}</ref>
Отже, тубільні народи Арктики несуть мінімальну відповідальність за спричинення зміни клімату, але не можуть уникнути відповідних наслідків.<ref name=":04">{{Cite journal|year=2013|title=Arctic|url=http://dx.doi.org/10.4337/9781781001806.00024|journal=Climate Change and Indigenous Peoples|pages=241|doi=10.4337/9781781001806.00024|isbn=9781781001806}}</ref> Багато організацій, які виступають за екологічну справедливість, такі як ''Рух рідних'' та ''Фонд екологічної справедливості'', звернули увагу на цю невідповідність, зрештою стверджуючи, що країни та корпорації, які несуть більшу відповідальність за зміну клімату, повинні нести фінансову та етичну відповідальність за наявні збитки корінних народів.<ref>{{Cite web|title=Environmental Justice|url=https://www.nativemovement.org/enviro-justice|accessdate=2020-10-29|website=Native Movement|language=en-US|archive-date=7 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201107011445/https://www.nativemovement.org/enviro-justice}}</ref><ref>{{Cite web|title=Rights at risk: Arctic climate change and the threat to Sami culture|url=https://ejfoundation.org/reports/rights-at-risk-arctic-climate-change-and-the-threat-to-sami-culture|accessdate=2020-10-29|website=Environmental Justice Foundation|language=en-US|archive-date=1 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201101062905/https://ejfoundation.org/reports/rights-at-risk-arctic-climate-change-and-the-threat-to-sami-culture}}</ref>

Згідно [[Ідентичність Кая|ідентичності Кая]], на сукупний глобальний рівень викидів вуглекислого газу впливають чотири фактори.<ref name=":19">{{Cite journal|last=Marquetti|first=Adalmir Antonio|last2=Mendoza Pichardo|first2=Gabriel|last3=De Oliveira|first3=Guilherme|date=2019-10-24|title=Are the Paris Agreement Efforts Equally Shared? GDP and CO2 Production Regularities|journal=Investigación Económica|volume=78|issue=310|pages=103|doi=10.22201/fe.01851667p.2019.310.71548|issn=0185-1667|doi-access=}}</ref>
Такими факторами є збільшення світового населення, [[Валовий внутрішній продукт|валового внутрішнього продукту]] (ВВП) на душу населення, енергоємності та вуглецевої інтенсивності.<ref name=":19" /><ref>{{Cite journal|last=Jorgenson|first=Andrew K.|last2=Clark|first2=Brett|date=2010-06-25|title=Assessing the temporal stability of the population/environment relationship in comparative perspective: a cross-national panel study of carbon dioxide emissions, 1960–2005|url=http://dx.doi.org/10.1007/s11111-010-0117-x|journal=Population and Environment|volume=32|issue=1|pages=27–41|doi=10.1007/s11111-010-0117-x|issn=0199-0039|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100240/https://link.springer.com/article/10.1007/s11111-010-0117-x}}</ref>
До того, як [[Коронавірусна хвороба 2019|COVID-19]] поширився по всьому світу, глобальне населення, ВВП на душу населення та інтенсивність вуглецю зростали, тоді як енергоємність зменшувалася, що у сукупності призвело до зростання глобальних рівнів викидів вуглекислого газу.<ref>{{Cite web|title=Global energy intensity continues to decline - Today in Energy - U.S. Energy Information Administration (EIA)|url=https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=27032#:~:text=Worldwide%20energy%20intensity,%20measured%20as,third%20between%201990%20and%202015.&text=Differences%20in%20energy%20intensity%20across,structure,%20climate,%20and%20geography.|accessdate=2020-10-29|website=www.eia.gov|archive-date=9 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109051829/https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=27032#:~:text=Worldwide%20energy%20intensity,%20measured%20as,third%20between%201990%20and%202015.&text=Differences%20in%20energy%20intensity%20across,structure,%20climate,%20and%20geography.}}</ref><ref>{{Citation|last=Su|first=Daizhong|title=Introduction and Sustainable Product Development|date=2020|url=http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-39149-2_1|journal=Sustainable Product Development|pages=1–12|place=Cham|publisher=Springer International Publishing|doi=10.1007/978-3-030-39149-2_1|isbn=978-3-030-39148-5|access-date=2020-10-29|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100241/https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-39149-2_1}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Gómez|first=Rafael|last2=Hernández de Cos|first2=Pablo|date=2006-11-10|title=The importance of being mature: the effect of demographic maturation on global per capita GDP|url=http://dx.doi.org/10.1007/s00148-006-0107-6|journal=Journal of Population Economics|volume=21|issue=3|pages=589–608|doi=10.1007/s00148-006-0107-6|issn=0933-1433|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100242/https://link.springer.com/article/10.1007/s00148-006-0107-6}}</ref>
COVID-19 призвів до зниження вуглецевої інтенсивності та ВВП на душу населення.<ref>{{Cite web|date=2020-04-09|title=Analysis: Coronavirus set to cause largest ever annual fall in CO2 emissions|url=https://www.carbonbrief.org/analysis-coronavirus-set-to-cause-largest-ever-annual-fall-in-co2-emissions|accessdate=2020-10-29|website=Carbon Brief|language=en|archive-date=1 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201101002438/https://www.carbonbrief.org/analysis-coronavirus-set-to-cause-largest-ever-annual-fall-in-co2-emissions}}</ref>
У 2020 році викиди вуглецю скоротилися, комплексний довгостроковий вплив на зниження концентрації вуглекислого газу в атмосфері є мінімальним.<ref>{{Cite journal|last=Hale|first=Galina|date=August 2011|title=Bank Relationships, Business Cycles, and Financial Crises|location=Cambridge, MA|doi=10.3386/w17356|doi-access=}}</ref>

Збільшення глобального рівня викидів вуглекислого газу означає значне скорочення [[Морський лід|морського льоду]].<ref name=":25">{{Cite journal|last=Pistone|first=Kristina|last2=Eisenman|first2=Ian|last3=Ramanathan|first3=V.|date=2014-02-18|title=Observational determination of albedo decrease caused by vanishing Arctic sea ice|url=|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=111|issue=9|pages=3322–3326|bibcode=2014PNAS..111.3322P|doi=10.1073/pnas.1318201111|issn=0027-8424|pmc=3948279|pmid=24550469|doi-access=}}</ref>
Згідно з супутниковими знімками, арктичний регіон наразі має найменшу площу льоду в історії.<ref name=":63">{{Cite journal|last=Stoyanova|first=Irina L.|year=2013|title=The Saami facing the impacts of global climate change|url=http://dx.doi.org/10.4337/9781781001806.00027|journal=Climate Change and Indigenous Peoples|pages=287–312|doi=10.4337/9781781001806.00027|isbn=9781781001806|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100322/https://www.elgaronline.com/view/edcoll/9781781001790/9781781001790.00027.xml}}</ref>
Зміна клімату призведе до швидшого підвищення рівня моря, частіших і все інтенсивніших штормів і вітрів, а також до збільшення ерозії від вищих хвиль.<ref name=":33">{{Cite journal|last=Overeem|first=Irina|last2=Anderson|first2=Robert S.|last3=Wobus|first3=Cameron W.|last4=Clow|first4=Gary D.|last5=Urban|first5=Frank E.|last6=Matell|first6=Nora|date=September 2011|title=Sea ice loss enhances wave action at the Arctic coast|journal=Geophysical Research Letters|volume=38|issue=17|pages=n/a|bibcode=2011GeoRL..3817503O|doi=10.1029/2011gl048681|issn=0094-8276|doi-access=}}</ref>
Крім того, це призведе до подальшого зменшення кількості морського льоду.<ref name=":33" /> Ефект [[альбедо]] має серйозні наслідки для Арктики та решти світу. Коли лід тане, його світла поверхня також зникає.<ref name=":25" /> Світлі поверхні відбивають більше випромінювання, а темніші поглинають більше випромінювання.<ref name=":25" /> Перетворення морського льоду у воду робить більшу частину поверхні Землі темнішою, що ще більше сприяє глобальному потеплінню, оскільки поглинається ще більше радіації.<ref name=":25" /> Таке явище відоме як петля позитивного [[Зворотний зв'язок|зворотного зв’язку]].<ref name=":25" /> Альбедо вимірюється за шкалою від 0 до 1, 0 відповідає ідеальному чорному тілу, яке поглинає все випромінювання, а 1 відповідає тілу, яке відбиваає все вхідне випромінювання.<ref>{{Citation|last=Coakley|first=J.A.|title=Reflectance and Albedo, Surface|date=2003|url=http://dx.doi.org/10.1016/b0-12-227090-8/00069-5|journal=Encyclopedia of Atmospheric Sciences|pages=1914–1923|publisher=Elsevier|doi=10.1016/b0-12-227090-8/00069-5|isbn=978-0-12-227090-1|access-date=2020-10-29|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100244/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B0122270908000695?via%3Dihub}}</ref> З 1979 по 2011 рік загальне альбедо Арктики зменшилося з 0,52 до 0,48, що означає, що вона в цілому мала темніші поверхні і поглинала більше енергії.<ref name=":25" /> Станом на 2011 рік [[Північний Льодовитий океан]] отримав ще 6,4 +/- 0,9 Вт/м^2 сонячної енергії.<ref name=":25" /> Очікується, що в найближчі роки альбедо ще більше знизиться.<ref name=":43">{{Cite journal|last=Wunderling|first=Nico|last2=Willeit|first2=Matteo|last3=Donges|first3=Jonathan F.|last4=Winkelmann|first4=Ricarda|date=2020-10-27|title=Global warming due to loss of large ice masses and Arctic summer sea ice|url=|journal=[[Nature Communications]]|volume=11|issue=1|page=5177|bibcode=2020NatCo..11.5177W|doi=10.1038/s41467-020-18934-3|issn=2041-1723|pmc=7591863|pmid=33110092}}</ref> Вчені прогнозують ситуацію, коли весь арктичний літній морський лід розтане повністю. Якщо парникові гази викидатимуться в глобальні викиди, як передбачалося, то танення льоду потенційно може нагріти планету приблизно на 0,2&nbsp;°C.<ref name=":43" />

Скорочення морського льоду наразі впливає не лише на глобальну температуру та кліматичні кризи. Це також безпрецедентними способами завдає значної шкоди корінним народам. Корінні народи в Арктиці включають корінне населення, яке проживає в [[Канада|Канаді]], [[Гренландія|Гренландії]], [[США]], [[Норвегія|Норвегії]] та [[Росія|Росії]]. У Канаді існує дев'ять основних груп [[Інуїти|інуїтів]]. Це лабрадорміути (інуїти Лабрадору), нунавімміути ([[нунавік]]-інуїти або інуїти унгава), нунаціарміути (інуїти з [[Баффінова Земля|острова Баффіна]]), іглулінгміути (іглулік-інуїти), ківаллірміути (інуїти карібу), нецилінгміути (нецилінгміути - інуїти з острова Баффіна), квікіртаміути (інуїти [[Санікілуак]]у) та інувіалуїти (інуїти Західної Арктики або інуїти дельти Маккензі).<ref name=":54">{{Cite web|title=Arctic Indigenous Peoples in Canada {{!}} The Canadian Encyclopedia|url=https://www.thecanadianencyclopedia.ca/en/article/aboriginal-people-arctic|accessdate=2020-12-04|website=www.thecanadianencyclopedia.ca|archive-date=28 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201128203808/https://www.thecanadianencyclopedia.ca/en/article/aboriginal-people-arctic}}</ref> У північних регіонах Канади є також корінні нації неінуїтів, хоча їх кількість менша. До них належать [[крі]], дене та [[інну]].<ref name=":54" /> У Гренландії корінним населенням є інуїти.<ref name=":73">{{Cite web|title=Indigenous World 2019: Kalaallit Nunaat (Greenland) - IWGIA - International Work Group for Indigenous Affairs|url=https://www.iwgia.org/en/greenland/3365-iw2019-greenland.html|accessdate=2020-12-04|website=www.iwgia.org|archive-date=18 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201218143904/https://www.iwgia.org/en/greenland/3365-iw2019-greenland.html}}</ref> Вони становлять більшу частину населення острова.<ref name=":73" /> У Сполучених Штатах корінні народи Арктики проживають на [[Аляска|Алясці]]. Хоча існує багато різних способів їх класифікації, вони переважно групуються за регіонами.<ref name=":83">{{Cite web|title=Alaska Native Peoples|url=https://www.nativefederation.org/alaska-native-peoples/|accessdate=2020-12-04|website=Alaska Federation of Natives|language=en-US|archive-date=20 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201220124342/https://www.nativefederation.org/alaska-native-peoples/}}</ref> На півдні — це юпікм (купікм), еякм, [[хайда]], [[тлінкіти]], [[цімшиани]].<ref name=":83" /> На півночі — народи острова Святого Лаврентія — юпіки та [[інупіати]].<ref name=":83" /> Внутрішня частина Аляски є батьківщиною атабасків.<ref name=":83" /> На [[Алеутські острови|Алеутських островах]] і в південно-центральній частині Аляски проживають народи [[Алутіік]]ів і [[Алеути|алеутів]] (унангаксів).<ref name=":83" /> [[Саами|Народ саамів]] проживає у Норвегії, Фінляндії, Швеції та Росії і є єдиною корінною групою в Європейському Союзі.<ref name=":63"/><ref>{{Cite web|date=2018-04-20|title=The Sámi, Europe's Only Indigenous People {{!}} Visit Finnish Lapland|url=https://www.lapland.fi/visit/only-in-lapland/sami-europe-indigenous-people/|accessdate=2020-12-04|website=House of Lapland|language=en-US|archive-date=27 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201127202714/https://www.lapland.fi/visit/only-in-lapland/sami-europe-indigenous-people/}}</ref> На території, відомій як Росія, проживає понад 180 корінних народів.<ref>{{Cite web|title=Russia - IWGIA - International Work Group for Indigenous Affairs|url=https://www.iwgia.org/en/russia.html|accessdate=2020-12-04|website=www.iwgia.org|archive-date=23 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201123185034/https://iwgia.org/en/russia.html}}</ref> До них належать [[буряти]], [[енці]], [[евенки]], [[хакаси]], [[Комі (народ)|комі]], [[ороки]], [[ненці]], [[якути]] та інші.<ref>{{Cite web|title=Who Are the Indigenous Peoples of Russia?|url=http://www.culturalsurvival.org/news/who-are-indigenous-peoples-russia|accessdate=2020-12-04|website=www.culturalsurvival.org|language=en|archive-date=6 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201206011735/https://www.culturalsurvival.org/news/who-are-indigenous-peoples-russia}}</ref> Ісландія є єдиною арктичною країною, в якій немає корінних націй, оскільки її громадяни в основному походять з північних європейців.<ref>{{Cite web|title=Iceland|url=https://arctic-council.org/en/about/states/iceland/|accessdate=2020-12-04|website=Arctic Council|archive-date=3 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201203031415/https://arctic-council.org/en/about/states/iceland/}}</ref> Усі ці групи корінного населення піддаються великому ризику через зміну клімату: льоду, підвищення рівня моря, посилення ерозії, втрату традиційної їжі та полювання.

Для [[Саами|народу саамів]] їхні стосунки з [[Північний олень|оленями]] також під загрозою. Протягом століть [[оленярство]] допомагало саамам виживати.<ref name=":162">{{Cite journal|last=Tyler|first=N.J.C.|last2=Turi|first2=J.M.|last3=Sundset|first3=M.A.|last4=Strøm Bull|first4=K.|last5=Sara|first5=M.N.|last6=Reinert|first6=E.|last7=Oskal|first7=N.|last8=Nellemann|first8=C.|last9=McCarthy|first9=J.J.|date=May 2007|title=Saami reindeer pastoralism under climate change: Applying a generalized framework for vulnerability studies to a sub-arctic social–ecological system|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2006.06.001|journal=Global Environmental Change|volume=17|issue=2|pages=191–206|doi=10.1016/j.gloenvcha.2006.06.001|issn=0959-3780|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100243/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959378006000550?via%3Dihub}}</ref> Саами, які проживають у [[Фіннмарк]]у, географічному районі у [[Нур-Норге|Північній Норвегії]], через зміну клімату можуть помітити зміни в оленярстві.<ref name=":162" /> Кліматичні прогнози показують багато сценаріїв у ХХІ столітті, коли регіональні та місцеві райони можуть більше не мати належних умов для вирощування та отримання прибутку від північних оленів.<ref name=":162" /> Традиційно саамські скотарі реагували б на зміни навколишнього середовища, переїжджаючи в більш вигідні райони з ідеальними сніговими умовами, температурою та іншими екологічними ресурсами.<ref name=":162" /> Однак у наш час стійкість більше не є варіантом. Економічні та юридичні бар’єри, накладені на саамів Норвегією, втрата середовища проживання та значна втрата снігу – все це заважає саамській нації реагувати на ці зміни.<ref name=":162" /> Існує також велика невизначеність щодо зміни клімату. Зміна клімату може призвести до ще більш несподіваних труднощів у підтримці цієї традиційної практики.<ref name=":162" /> Північні олені є не тільки економічно важливими для саамів, але вони також є основною частиною їхньої культури. Північні олені надихали і продовжують надихати музику, фестивалі, мову та оповідання.<ref>{{Cite journal|last=Kitti|first=Jouni|date=1996|title=The Saami Past and Present|url=https://www.jstor.org/stable/43234805|journal=Anthropological Journal on European Cultures|volume=5|issue=2|pages=65–81|issn=0960-0604|jstor=43234805|accessdate=15 травня 2022|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419141549/https://www.jstor.org/stable/43234805}}</ref> Щоб максимально допомогти саамам, [[Скандинавія|скандинавські]] країни та міжнародне співтовариство повинні визнати як їх традиційні системи знань і способи життя, так і право бути присутніми за столом прийняття рішень.<ref name=":162" />

==== Канада ====
Через зміну клімату інуїти, які проживають в Канаді, стикаються зі значними труднощами у підтримці традиційних систем харчування. Протягом сотень років тубільці полювали на морських ссавців.<ref name=":93">{{Cite journal |last=Wenzel |first=George W. |date=January 2009 |title=Canadian Inuit subsistence and ecological instability—if the climate changes, must the Inuit? |url=https://polarresearch.net/index.php/polar/article/view/2965 |journal=Polar Research |language=en |volume=28 |issue=1 |pages=89–99 |doi=10.1111/j.1751-8369.2009.00098.x |bibcode=2009PolRe..28...89W |issn=1751-8369 |accessdate=15 травня 2022 |archive-date=23 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220423185957/https://polarresearch.net/index.php/polar/article/view/2965 }}</ref> Багато з їхніх традиційних економічних операцій та культурних церемоній були та й досі зосереджені навколо китів та інших морських тварин.<ref name=":93" /> Зміна клімату призводить до того, що океан розігрівається і підкислюється, негативно впливаючи на ці види у традиційних районах і змушуючи багатьох мігрувати в інші місця.<ref name=":93" /> Деякі вчені вважають, що потепління в Арктиці призведе до відсутності продовольчої безпеки, що вже є проблемою для канадійських інуїтів.<ref>{{cite web |url=https://www.itk.ca/nuluaq-mapping-project/inuit-food-insecurity-canada-background/ |title=Inuit Food Insecurity in Canada |publisher=Inuit Tapiriit Kanatami |access-date=2 липня 2021 |archive-date=9 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210709183937/https://www.itk.ca/nuluaq-mapping-project/inuit-food-insecurity-canada-background/ }}</ref> Промисловці вже зараз забирають деякі з їхніх основних джерел їжі. Проте, інші вчені вказують на стійкість, яку вони виявляли в минулому до зміни температур, і вірять, що вони, ймовірно, зможуть адаптуватися.<ref name=":93" /> Хоча предки сучасних інуїтів мігрували по Арктиці на основі пошуку тварин і пристосовувалися до змінних шляхів міграції, сучасні геополітичні кордони та закони заважають цим заходам, необхідним для збереження цих традиційних систем харчування.<ref name=":93" /> Незалежно від того, чи зможуть тубільці успішно модифікувати свої морські харчові системи, вони втратять певні аспекти своєї культури. Щоб полювати на цих китів та інших морських ссавців, вони протягом поколінь використовували одні й ті ж традиційні знаряддя.<ref name=":93" /> Якби ці тварини не забезпечували їм існування, основна частина їхньої культури застаріла б.

Інуїти також втрачають доступ до [[Нерпа кільчаста|кільчастої нерпи]] і [[Білий ведмідь|білих ведмедів]], двох ключових тварин, які необхідні для традиційної дієти інуїтів.<ref name=":93" /> Зміна клімату призвела до різкого скорочення популяції нерп, що призвело до серйозної шкоди зимовому господарству інуїтів.<ref name=":93" /> Кільчаста нерпа є найпоширенішим видом для існування у всьому Нунавуті, як на землі, так і на воді.<ref name=":93" /> Без кільчастої нерпи інуїти втратили б почуття самоідентифікації або культурну форму спільного використання ресурсів.<ref name=":93" /><ref>{{Cite journal|last1=Harder|first1=Miriam T.|last2=Wenzel|first2=George W.|date=2012-09-19|title=Inuit Subsistence, Social Economy and Food Security in Clyde River, Nunavut|url=http://dx.doi.org/10.14430/arctic4218|journal=Arctic|volume=65|issue=3|doi=10.14430/arctic4218|issn=1923-1245}}</ref> М’ясо кільчастої нерпи є одним із основних видів м’яса спільного споживання і використовується в цій традиційній системі протягом сотень років.<ref name=":93" /> Зі зміною клімату харчування різко зміниться. Крім того, через спільне поїдання кільчаста нерпа втілює ідеали спільності, єдності та колективізму.<ref name=":93" /> Її занепад означає втрату відчуття єності інуїтів. Через кліматичні зміни також скорочується Популяція білих ведмедів.<ref name=":93" /> Ведмеді полюють на кільчастих нерп, тому цей вид залежний від їх кількості.<ref name=":93" /> Цей спад також завдає шкоди Нінгіктуку, оскільки м’ясо білого ведмедя поширюється серед інуїтів.<ref name=":93" />

Для народу гвічін, тубільного племені Канади, що розмовляє антабаскою мовою, центральними в їх культурі є [[Північний олень|північні олені]].<ref name=":103">{{Cite book|last=Banerjee|first=Subhankar|title=Arctic Voices: Resistance at the Tipping Point|publisher=Seven Stories Press|year=2013|isbn=9781609804961|pages=1–22}}</ref> Вони співіснували з гвічінами протягом тисяч років.<ref name=":103" /> В результаті вся культура тубільців знаходиться під безпосереднім ризиком. Через підвищення температури та танення льоду чисельність карибу швидко зменшується.<ref name=":103" /> Сара Джеймс, відома активістка гвічінів з Аляски, розповіла: ''«Ми — народ карібу. Карібу – це не тільки те, що ми їмо; вони такі, ким ми є. Це історії, пісні і весь спосіб, яким ми бачимо світ. Карібу - це наше життя. Без карібу ми б не існували»''.<ref name=":103" />

==== Аляска, США ====
За словами вчених, що досліджують спільноти корінних народів, таких як Деніел Вайлдкет, Зої Тодд і Кайл Вайт, досвід сучасної зміни клімату перегукується з попереднім досвідом екологічної шкоди та територіального переміщення, спричиненого європейськими поселеннями.<ref name=DavisTodd_Decolonizing/><ref name="WhyteDecolonizing" /> 
Колоніальні практики, такі як забудова дамб і вирубка лісів, змусили корінне населення адаптуватися до незнайомого клімату та середовища.<ref name=DavisTodd_Decolonizing>{{cite journal |last1=Davis |first1=Heather |last2=Todd |first2=Zoe |title=On the Importance of a Date, or Decolonizing the Anthropocene |url=https://acme-journal.org/index.php/acme/article/view/1539/1303 |journal=ACME: An International Journal for Critical Geographies |volume=16 |issue=4 |pages=761–780 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211201222417/https://acme-journal.org/index.php/acme/article/view/1539/1303 |archive-date=1 грудня 2021 |date=June 2016 |url-status=live }} В архіві є кнопка завантаження.</ref>
Таким чином, вплив глобальної зміни клімату розглядається як не окремо, а як посилення впливу колоніалізму поселенців.<ref name=WhyteDecolonizing>{{Cite journal|last=Whyte|first=Kyle Powys|date=Fall 2017|title=Indigenous Climate Change Studies: Indigenizing Futures, Decolonizing the Anthropocene|url=https://www.academia.edu/31177682|journal=English Language Notes|volume=55|issue=1–2|pages=153–162|doi=10.1215/00138282-55.1-2.153|accessdate=15 травня 2022|archive-date=13 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220113025402/https://www.academia.edu/31177682}}</ref>

Вчені та активісти корінних народів стверджують, що колонізаторська політика — пріоритет експлуатації та переведення ресурсів у товари перед вченнями корінних народів, що сприяють стабільності довкілля та прагне до симбіотичного зв’язку з природою<ref name=EMBO_200605>{{cite journal |last1=Mazzocchi |first1=Fulvio |title=Western science and traditional knowledge: Despite their variations, different forms of knowledge can learn from each other |journal=EMBO Reports|date=May 2006 |volume=7 |issue=5 |pages=463–466 |doi=10.1038/sj.embor.7400693 |pmid=16670675 |pmc=1479546}}</ref> — сприяла зміні клімату.<ref name=WhyteDistopiaNow>{{Cite journal |last=Whyte |first=Kyle Powys |title=Our Ancestors' Dystopia Now: Indigenous Conservation and the Anthropocene |website=SSRN.com |url=https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2770047 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210612025959/https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2770047 |archivedate=June 12, 2021 |url-status=live |date=2016 |ssrn=2770047 |quote=(In) ''Routledge Companion to the Environmental Humanities'', Forthcoming }} Повна стаття безкоштовна, але вимагає онлайн-реєстрації.</ref> 
Департамент економічних і соціальних питань Організації Об’єднаних Націй заявив, що ''«корінні народи одні з перших зіткнулися з прямими наслідками зміни клімату через їхню залежність від навколишнього середовища та його ресурси та тісні зв’язки з ним»''<ref name="UN_2017">{{cite web |title=Climate change / The effects of climate change on indigenous peoples |url=https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/climate-change.html |website=UN.org |publisher=United Nations Department of Economic and Social Affairs |archive-url=https://web.archive.org/web/20171113073917/https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/climate-change.html |archive-date=13 листопада 2017 |date=2017 |url-status=live }}</ref>.
Точніше, сучасні землі північноамериканських племен у середньому більше піддаються впливу екстремальної спеки та отримують менше опадів, майже половина племен зазнає підвищеної небезпеки лісових пожеж, а сучасні землі племен мають менший потенціал корисних копалин.<ref name=Science_20211029>{{cite journal |last1=Farrell |first1=Justin |last2=Burow |first2=Paul Berne |last3=McConnell |first3=Kathryn |last4=Bayham |first4=Jude |last5=Whyte |first5=Kyle |last6=Koss |first6=Gal |title=Effects of land dispossession and forced migration on Indigenous peoples in North America |journal=Science |date=29 жовтня 2021 |volume=374 |issue=6567 |doi=10.1126/science.abe4943 |url=https://www.science.org/doi/10.1126/science.abe4943 |accessdate=15 травня 2022 |archive-date=15 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220515092125/https://www.science.org/doi/10.1126/science.abe4943 }}</ref>

=== Азія ===
[[File:Flooded village after 1991 cyclone.jpg|thumb|Затоплене село після циклону в Бангладеш у 1991 році]]
Корінні жителі Азії страждають від різноманітних проблем через зміну клімату. До них належать, зокрема, тривалі посухи, повені, нерегулярні сезонні цикли, тайфуни та циклони безпрецедентної сили та дуже непередбачувану погоду.<ref name=":2"/> Це призвело до погіршення продовольчої та водної безпеки, що, у свою чергу, спричинило зростання захворювань, що передаються через воду, теплових ударів та недоїдання.<ref name=":2" /> Спосіб життя корінного населення в Азії був змінений і порушений через вищезазначені фактори, а також через збільшення масштабів [[Монокультура|монокультурних]] плантацій, дамб гідроелектростанцій та видобутку урану на їхніх землях і територіях до їх вільної та усвідомленої згоди.<ref name=":2" />

На півдні Іраку корінні селяни все ще живуть за досвідом [[шумер]]ів, піонерів сільського господарства з 6000 р. до н.е. Але нещодавно глобальне потепління вплинуло на цикл посівів: літо стало більш спекотним. Наприклад, серпень – місяць збору винограду та врожаю. Але останнім часом плоди з’являються не в звичний час.<ref>{{Cite web|date=2019-10-14|title=Climate Change is Killing Thousands of Years of Indigenous Wisdom|url=https://www.nationalgeographic.com/science/article/climate-change-killing-thousands-of-years-indigenous-wisdom|accessdate=2021-04-01|website=Science|language=en|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419141549/https://www.nationalgeographic.com/science/article/climate-change-killing-thousands-of-years-indigenous-wisdom}}</ref> Також через високі температури у вересні селяни не зможуть витягнути із води буйволів, бо ті можуть перегрітися.

Старші корінні селяни, які використовують традиційні методи ведення сільського господарства, можуть бути збентежені зміною клімату та не впевнені, які культури і коли їх садити.<ref name="nationalgeographic.com"/>

=== Латинська Америка та Карибський басейн ===

Хоча деякі традиційні культури процвітають у міських умовах, таких як [[Мехіко]] чи [[Кіто]], корінні народи [[Латинська Америка|Латинської Америки]] населяють більшість бідних сільських районів у таких країнах, як [[Еквадор]], [[Бразилія]], [[Перу]] та [[Парагвай]].<ref name=":42">{{Cite web|url=https://www.latinamerica.undp.org/content/rblac/en/home/ourwork/democratic-governance/political-participation-and-inclusion/citizen-democracy--analysis---advocacy-.html|title=Indigenous peoples|website=UNDP in Latin America and the Caribbean|language=en|accessdate=2020-03-23|archive-date=23 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200323024954/https://www.latinamerica.undp.org/content/rblac/en/home/ourwork/democratic-governance/political-participation-and-inclusion/citizen-democracy--analysis---advocacy-.html}}</ref> Корінне населення складається з 40 мільйонів латиноамерикансько-карибського населення.<ref name=":02">{{Cite book
|title=Indigenous Peoples and Climate Change in Latin America and the Caribbean
|last=Kronik
|first=Jakob
|last2=Verner
|first2=Dorte
|year=2010
|language=en
|doi=10.1596/978-0-8213-8237-0
|isbn=978-0-8213-8237-0
}}</ref> Спільноти корінних народів здебільшого мешкають у [[Амазонський дощовий ліс|тропічних лісах Амазонки]]. У латиноамериканському регіоні проживає понад 600 етнографічно-лінгвістичних ідентичностей.<ref name=":02" /> Це розрізнення культур забезпечує різні мови, світогляди та звичаї, які сприяють забезпеченню існування корінних народів. Соціально-економічні, географічні, культурні та політичні фактори роблять ці спільноти надзвичайно вразливими до загроз зміни клімату. Формальна освіта в цих сферах недостатня, що обмежує розуміння навичок ринкової економіки.

==== Центральна та Південна Америка ====
[[Файл:ICCAs_Central_America.jpg|ліворуч|міні| Сільська асоціація у Коста-Ріці керує підприємством, що базується на традиційних практиках.]]
Люди вплинули на зміну клімату через використання землі, видобутку та використання ресурсів. Людство не тільки посилило кліматичні зміни, але його дії загрожують життєдіяльності корінних народів у вразливих районах. Зокрема, видобувна промисловість в [[Амазонський дощовий ліс|лісах Амазонії]] та [[Амазонська низовина|басейні Амазонки]] загрожує життю корінного населення через використання землі та посилення зміни клімату. Ці видобувні політики спочатку впроваджувалися без згоди корінного населення, а зараз впроваджуються без дотримання прав корінного населення, зокрема, у випадку скорочення викидів від вирубки та деградації лісів (REDD). Вирубка та фрагментація лісів не тільки негативно впливають на площі та засоби існування мешканців, але й сприяють викиду більшої кількості вуглецю в атмосферу, оскільки дерева стають поглиначами вуглецю, що ще більше посилює зміну клімату.<ref name=":18">{{Cite web|url=https://www.un.org/en/events/indigenousday/pdf/Backgrounder_ClimateChange_FINAL.pdf|title=Climate Change and Indigenous peoples|accessdate=15 травня 2022|archive-date=22 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200322231224/https://www.un.org/en/events/indigenousday/pdf/Backgrounder_ClimateChange_FINAL.pdf}}</ref> Таким чином, вирубка лісів має і буде мати непропорційний вплив на корінне населення в тропічних лісах Латинської Америки, включаючи витіснення цих громад з їхніх рідних земель.<ref name=":22">{{Cite web|url=https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/meetings-and-workshops/expert-group-meeting-on-conservation-and-the-rights-of-indigenous-peoples.html|title=EGM: Conservation and the Rights of Indigenous Peoples 23–25 January 2019 Nairobi, Kenya {{!}} United Nations For Indigenous Peoples|website=www.un.org|accessdate=2020-02-24|archive-date=25 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200225000707/https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/meetings-and-workshops/expert-group-meeting-on-conservation-and-the-rights-of-indigenous-peoples.html}}</ref> Крім того, в басейні Амазонки, де риба є основним ресурсом, на відтворення риби сильно впливають опади та повені. Невідповідність опадів і повеней у свою чергу вплинула річки та зменшила розмноження риб і черепах у річці [[Амазонка]].<ref name=":02"/> Крім того, зміна клімату змінила моделі перелітних птахів і змінила час початку та закінчення вологого та сухого сезонів, ще більше посилюючи дезорієнтацію повсякденного життя корінного населення Латинської Америки.

Зміни клімату, спричинені людьми, ймовірно, матимуть руйнівний вплив на мови корінних народів у басейні тропічних лісів Амазонки. Приблизно 20% глобальних мов, що перебувають [[Неблагополучні мови|під загрозою зникнення]], знаходяться в даному регіоні. Втрата земель предків, ймовірно, завадить збереженню мов корінних народів, що призведе до культурної кризи, яка може загрожувати ''«стародавнім знанням, культурній спадщині та всьому почуттю спільноти»''.<ref>{{Cite journal|last=Krupocin|first=Dominika|last2=Krupocin|first2=Jesse|date=2020|title=The Impact of Climate Change on Cultural Security|journal=Journal of Strategic Security|volume=13|issue=4|page=10|doi=10.5038/1944-0472.13.4.1847|jstor=26965515|doi-access=}}</ref>

Оскільки більшість внесків і ролі у боротьбі зі зміною клімату, права та ресурси корінних народів часто залишаються невизнаними, ці громади стикаються з непропорційними та найбільш негативними наслідками зміни клімату та програм збереження природи.<ref name=":32">{{Cite web|title=Conservation and the Rights of Indigenous Peoples|url=https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/meetings-and-workshops/expert-group-meeting-on-conservation-and-the-rights-of-indigenous-peoples.html|accessdate=15 травня 2022|archive-date=25 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200225000707/https://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/meetings-and-workshops/expert-group-meeting-on-conservation-and-the-rights-of-indigenous-peoples.html}}</ref> Завдяки тісному зв’язку з природою та корінними народами, вони одні з перших зіткнулися з наслідками зміни клімату, причому в значній мірі руйнівними.<ref name=":32" />

Корінні народи непропорційно страждають від наслідків зміни клімату, але жінки цих народів ще більше. Політичній участі жінок перешкоджають дискримінація та деякі звичаєві закони. Це робить надзвичайно низьким долучення до прийняття рішень жінок корінного населення.<ref name=":42"/> Хоча участь жінок корінного населення все ще відстає, такі країни, як [[Болівія]], [[Еквадор]], [[Гватемала]], [[Мексика]], [[Нікарагуа]] та [[Перу]], покращили політичну участь корінних народів.<ref name=":42" /> Крім того, жінки часто стикаються з важкою фізичною працею. Щоб зменшити шкоду, покращити здоров’я людей і навколишнє середовище, неурядова організація в Бразилії запровадила еко-піч, яка позбавляє потреби в важких дровах для отримання енергії та приготування їжі. Це дало можливість жити більш здоровим і легким життям жінкам з корінного населення в Бразилії та прилеглих районів, оскільки до цієї програми мають доступ близько 53 000 осіб.<ref>{{Cite web|url=https://www.latinamerica.undp.org/content/rblac/en/home/ourwork/climate-and-disaster-resilience/successstories/brazil-eco-stoves-empower-indigenous-women.html|title=Brazil eco-stoves empower indigenous women|website=UNDP in Latin America and the Caribbean|language=en|accessdate=2020-03-23|archive-date=23 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200323024952/https://www.latinamerica.undp.org/content/rblac/en/home/ourwork/climate-and-disaster-resilience/successstories/brazil-eco-stoves-empower-indigenous-women.html}}</ref>

Завдяки широким знанням і здатності корінних народів передбачати й інтерпретувати погодні умови, ці спільноти є життєво важливими для адаптації та виживання в результаті кліматичних загроз. Протягом сотень років спостереження за природою та розробка стратегій стійкої культури дозволили корінним народам передати свої знання майбутнім поколінням. Це збільшує роль корінних народів для розуміння відносин між природою, людьми та збереженням навколишнього середовища.<ref name=":02"/> У Латинській Америці та Карибському басейні корінні народи реструктуризують та змінюють сільськогосподарські методи адаптації до кліматичних змін. Вони також переміщуються і переміщують сільськогосподарську діяльність із територій, постраждалих від посухи, у райони з більш підходящими та вологими районами.<ref name=":18"/> Для країн Америки та Карибського басейну вкрай важливо продовжувати домагатися збереження довкілля, оскільки 65% земель корінного населення не освоювалися інтенсивно.<ref name=":22"/>

Після сапатистського руху в Мексиці в середині 1990-х років проблеми корінного населення були визнані на міжнародному рівні, що стало початком прогресу в політичному залученні та визнанні тубільців. Найбільше політичне представництво мають Болівія, Еквадор та Венесуела, а Мексика визнана країною з найбільшим розривом пропорційно до представництва та населення.<ref>{{Cite web|url=https://theglobalamericans.org/2016/08/indigenous-latin-america-45-million-little-voice/|title=The indigenous in Latin America: 45 million with little voice|last=Hoffay|first=Mercedes|last2=August 31|first2=Sofía Rivas /|date=2016-08-31|website=Global Americans|language=en-US|accessdate=2020-03-23|last3=English|first3=2016Click to read this article in SpanishClick to read this article in|archive-date=23 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200323030836/https://theglobalamericans.org/2016/08/indigenous-latin-america-45-million-little-voice/}}</ref> Міжнародні договори та цілі, такі як [[Цілі сталого розвитку|Порядок денний сталого розвитку до 2030 року]], [[Паризька угода (2015)|Паризька угода]] та Аддіс-Абебська програма дій, визнають права корінних народів.<ref name=":52">{{Cite web|url=https://www.nrdc.org/experts/carolina-herrera/indigenous-women-defending-environment-latin-america|title=Indigenous Women: Defending the Environment in Latin America|last=August 09|last2=Herrera|first2=2017 Carolina|website=NRDC|language=en|accessdate=2020-03-23|archive-date=23 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200323030844/https://www.nrdc.org/experts/carolina-herrera/indigenous-women-defending-environment-latin-america}}</ref>

Вирішальну роль у боротьбі зі зміною клімату відіграють жінки, особливо в культурі корінного населення, і дуже важливо визнавати їх лідерство та їх успіхи. Незважаючи на загрози зміни клімату, жінки корінного населення піднялися і наполягали на сталих рішеннях у місцевому та глобальному масштабах.<ref name=":52"/>

==== Карибський басейн ====
Наслідки зміни клімату завдають непропорційного впливу на корінне населення,<ref>{{Cite web|title=Commonality among unique indigenous communities: an introduction to climate change and its impacts on indigenous peoples|url=https://www.elgaronline.com/downloadpdf/edcoll/9781781001790/9781781001790.00009.pdf|accessdate=15 травня 2022|archive-date=24 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200224235207/https://www.elgaronline.com/downloadpdf/edcoll/9781781001790/9781781001790.00009.pdf}}</ref> коли корінні народи найменше сприяють зміні клімату. Основним наслідком зміни клімату в Карибському регіоні є збільшення частоти екстремальних погодних явищ. У регіоні спостерігається наплив повені, цунамі, землетруси, сильні вітри та зсуви.<ref name=":2"/> Ці події призвели до масштабної інфраструктурної шкоди як державній, так і приватній власності для всіх. Наприклад, [[Ураган Іван|ураган «Іван»]] завдав Гренаді збитків на загальну суму 135% ВВП Гренади, відкинувши розвиток країни приблизно на десять років назад.<ref name=":2" /> Наслідки цих подій, однак, найбільш сильно відчувають корінні жителі, які були змушені переїхати в найекстремальніші райони країни через тривалі наслідки, які мав на регіон [[колоніалізм]].<ref name=":2" /> У цих екстремальних регіонах екстремальні погодні явища є ще більш вираженими, що призводять до спустошення врожаю та худоби.<ref name=":2" /> Також у Карибському басейні люди повідомили про ерозію пляжів, менший доступ до пляжів, зменшення рослинності, помітне підвищення рівня моря та пересихання річок.<ref>{{Cite journal|last=Macpherson|first=Cheryl|last2=Akpinar-Elci|first2=Muge|date=January 2013|title=Impacts of Climate Change on Caribbean Life|journal=American Journal of Public Health|volume=103|issue=1|pages=e6|doi=10.2105/AJPH.2012.301095|issn=0090-0036|pmc=3518358|pmid=23153166}}</ref> Ерозія пляжів і берегових ліній, а також втрата рослинності частково пов'язані з посиленням забудови вздовж вразливих берегових ліній по всьому Карибському басейну, що, як правило, пов'язано з розширенням туристичної індустрії та зростанням людської активності.<ref name=":3">{{Cite journal|last=Suchley|first=Adam|last2=Alvarez-Filip|first2=Lorenzo|date=2018|title=Local human activities limit marine protection efficacy on Caribbean coral reefs|journal=Conservation Letters|language=en|volume=11|issue=5|pages=e12571|doi=10.1111/conl.12571|doi-access=}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Toppin-Allahar|first=Christine|date=27 лютого 2015|title=De Beach Belongs to We! Socio-economic Disparity and Islanders Rights of Access to the Coast in a Tourist Paradise|url=http://ssrn.com/abstract=2571281|journal=Oñati Socio-legal Series|volume=5|pages=298–317|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100242/https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2571281}}</ref>

У 2005 році в Карибському басейні відбулася велика подія, пов’язана з вибілюванням коралів, яка була пов’язана з надзвичайно високою температурою поверхні моря, яка може бути пов’язана або не пов’язана зі зміною клімату.<ref>{{Cite journal|last=Baptiste|first=April Karen|last2=Rhiney|first2=Kevon|date=July 2016|title=Climate justice and the Caribbean: An introduction|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.geoforum.2016.04.008|journal=Geoforum|volume=73|pages=17–21|doi=10.1016/j.geoforum.2016.04.008|issn=0016-7185|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100243/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0016718516301403?via%3Dihub}}</ref> Величезне знебарвлення коралів може мати згубний вплив на здоров’я [[Екологічні області Світового океану|морських екосистем]] і може призвести до скорочення рибних запасів, на які корінні народи Карибського басейну можуть покладатися як на джерело їжі та спосіб заробітку.<ref name=":3" /> Враховуючи, що в багатьох регіонах Карибського басейну не вистачає води, а багато малих острівних держав, що розвиваються, покладаються на атмосферні опади, а безпека підземних вод також стала проблемою.<ref name=":12">{{Cite book
|title=Advance Guard: Climate Change Impacts, Adaptation, Mitigation and Indigenous Peoples – A Compendium of Case Studies.
|last=Galloway McLean
|first=Kirsty
|year=2010
|publisher=United Nations University – Traditional Knowledge Initiative, Darwin, Australia.
|location=Darwin, Australia
|pages=9
|isbn=978-0-9807084-5-5
}}</ref>

Серед змін сільськогосподарських методів, корінним народам і жителям цих регіонів важливо інтегрувати плани ліквідації наслідків лиха, національні цілі сталого розвитку та збереження навколишнього середовища у повсякденне життя.<ref name=":32"/> Оскільки землі корінних народів постійно зазнають агресії, від урядів до промисловості, щоб боротися та протестувати за права корінного населення, тубільцям вкрай важливо співпрацювати з такими групами, як ''Альянс тропічних лісів''.<ref>{{Cite web|title=The World's Best Forest Guardians: Indigenous Peoples|url=https://www.rainforest-alliance.org/articles/indigenous-peoples-the-best-forest-guardians|accessdate=2020-02-24|website=Rainforest Alliance|date=11 жовтня 2019|language=en|archive-date=16 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200216221941/https://www.rainforest-alliance.org/articles/indigenous-peoples-the-best-forest-guardians}}</ref> Регіон Карибського басейну зосереджується на потребах нарощування потенціалу, щоб дати можливість корінним народам використовувати свої традиційні знання для підвищення стійкості громади до зміни клімату.<ref name=":12"/>

=== Північна Америка ===
[[Файл:Stand_with_Standing_Rock_SF_Nov_2016_08.jpg|міні|Людина, яка протестує проти трубопроводу доступу до Дакоти, тримає табличку з написом «Ми не можемо пити нафту! #NoDAPL"]]
Зміни навколишнього середовища через зміну клімату впливають і будуть впливати на корінне населення Північної Америки. Вони включають підвищення температури, зміни опадів, зменшення льодовиків і снігового покриву, підвищення рівня моря, збільшення повені, посухи та інші екстремальні погодні умови.<ref name=":2"/> Відсутність продовольчої та водної безпеки,<ref name=":8"/> обмежений доступ до традиційних харчових продуктів і місць традиційного приживання, а також підвищений вплив інфекційних захворювань – це вплив на людський вимір, який, швидше за все, слідуватиме змінам навколишнього середовища.<ref name=":15">{{Cite journal|last=Ford|first=James D.|date=2012|title=Indigenous health and climate change|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-public-health_2012-07_102_7/page/1260|journal=Am J Public Health|volume=102|issue=7|pages=1260–6|doi=10.2105/AJPH.2012.300752|pmc=3477984|pmid=22594718}}</ref>

Кожен четвертий індіанець та індіанка стикається з проблемою [[Продовольча безпека|продовольчої безпеки]]. Народи Північної Америки, такі як [[інуїти]], покладаються на такі види діяльності, як полювання, рибальство та збиральництво. 15-22% раціону деяких корінних громад складається з різноманітних традиційних продуктів. Ця діяльність має важливе значення для виживання племінної культури та для колективного самовизначення племені. Дієта корінного населення Північної Америки складається з основних продуктів харчування, таких як дикий рис, молюски, боби, лосі, олені, ягоди, північні олені, моржі, кукурудза, кабачки, риба та нерпи.<ref>{{Cite web|last=Kathryn|first=Norton-Smith|title=Climate Change and Indigenous Peoples: A Synthesis of Current Impacts and Experiences|url=https://www.fs.fed.us/pnw/pubs/pnw_gtr944.pdf|website=United States Department of Agriculture|publisher=USDA|accessdate=8 травня 2020|archive-date=30 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200430195715/https://www.fs.fed.us/pnw/pubs/pnw_gtr944.pdf}}</ref> Наслідки зміни клімату, в тому числі зміни якості та доступності прісної води, зміна міграційних моделей основних видів рослин і збільшення рідкості місцевих видів рослин, ускладнили племенам існувати своїм традиційним харчуванням і брати участь у їхньому харчуванні, що є культурно важливими заходами. Традиційні дієти корінних жителів Північної Америки також забезпечують тубільцям необхідні поживні речовини.<ref>{{Cite web|title=One in 4 Native Americans is Food Insecure|url=https://moveforhunger.org/one-in-4-native-americans-is-food-insecure|publisher=Move for Hunger|accessdate=8 травня 2020|archive-date=20 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200920013431/https://moveforhunger.org/one-in-4-native-americans-is-food-insecure}}</ref> За відсутності цих основних продуктів харчування — і часто через те, що населення проживає в «харчових пустелях», воно зазнає бідності.<ref>{{Cite journal|last=Jernigan|first=Valarie|date=25 жовтня 2016|title=Food Insecurity among American Indians and Alaska Natives: A National Profile using the Current Population Survey–Food Security Supplement|journal=Journal of Hunger & Environmental Nutrition|volume=12|issue=1|pages=1–10|doi=10.1080/19320248.2016.1227750|pmc=5422031|pmid=28491205}}</ref> Так, корінні американці, які живуть у [[Індіанська резервація|резерваціях]], схильні до більш високого рівня шкідливих захворювань, пов’язаних з харчуванням, таких як [[Цукровий діабет|діабет]], [[ожиріння]], і [[Серцево-судинні захворювання|серцеві захворювання]]. У деяких спільнотах [[Корінні народи США|американських індіанців]] у Сполучених Штатах 20% дітей у віці 2–5 років страждають на ожиріння.<ref>{{Cite web|title=Combating Food Insecurity on Native American Reservations|url=http://www.nativepartnership.org/site/DocServer/2017-PWNA-NPRA-Food-Insecurity-Project-Grow.pdf?docID=7106|website=Native Partnership|publisher=Northern Plains Reservation Aid|accessdate=8 травня 2020|archive-date=2 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200602025248/http://www.nativepartnership.org/site/DocServer/2017-PWNA-NPRA-Food-Insecurity-Project-Grow.pdf?docID=7106}}</ref>

Корінне населення в Сполучених Штатах і Канаді є громадами, які через соціально-економічні недоліки є непропорційно вразливими до наслідків зміни клімату.<ref name=":16">{{Cite web|url=https://www.fs.fed.us/pnw/pubs/pnw_gtr944.pdf|title=Climate Change and Indigenous Peoples: A Synthesis of Current Impacts and Experiences|last=Norton-Smith|first=Kathryn|date=October 2016|website=U.S. Forest Service|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200430195715/https://www.fs.fed.us/pnw/pubs/pnw_gtr944.pdf}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Turner|first=Nancy J.|last2=Clifton|first2=Helen|year=2009|title=''It's so different today'': Climate change and indigenous lifeways in British Columbia, Canada|url=https://www.researchgate.net/publication/271097672|journal=Global Environmental Change|volume=19|issue=2|pages=180–190|doi=10.1016/j.gloenvcha.2009.01.005}}</ref> Ці зміни в навколишньому середовищі вплинуть на спосіб життя корінних груп, які включають, але не обмежуются ними, жителів Аляски, інуїтів, денів і [[Кучини|кучинів]].<ref name=":8"/> Рівень бідності, нижчий рівень доступу до освіти, житла та можливостей працевлаштування в корінних громадах вищий, ніж у некорінних громадах Північної Америки.<ref name=":16" /> Ці умови підвищують вразливість та чутливість корінних громад до зміни клімату.<ref name=":15"/> Соціально-економічні недоліки не тільки збільшують їхню вразливість, а в деяких випадках вони також обмежують здатність корінних груп впоратися з шкідливими наслідками зміни клімату та відновитися від них. Деякі з рішень, запропонованих для боротьби зі зміною клімату в Північній Америці, як-от пом’якшення забруднення вугіллям і продукти харчування з [[Генетично модифікований організм|генетично модифікованими організмами]] (ГМО), фактично порушують права корінних народів й ігнорують те, що відповідає їхнім інтересам на користь підтримки економічного процвітання в регіоні.<ref name=":2"/> Крім того, багато племінних громад вже зіткнулися з необхідністю переміщення або захисту від зміни клімату (наприклад, підвищення рівня моря), але загалом для допомоги племінним громадам у захисті від зміни клімату та переселенняне не вистачає коштів і спеціальних державних програм. Це може призвести до подальшої ерозії корінних культур і громад.<ref>{{Cite journal|last=Maldonado|first=Julie|date=9 квітня 2013|title=The impact of climate change on tribal communities in the US: displacement, relocation, and human rights|journal=Climate Change|volume=120|issue=3|pages=601–614|doi=10.1007/s10584-013-0799-z|pmc=3831579|pmid=24265512}}</ref> Крім того, втрата біорізноманіття в регіоні суттєво обмежила здатність корінних народів адаптуватися до змін у своєму середовищі. Така невизначеність і зміни в способах існування й у культурі, поряд зі знищенням культурно значущих [[Екосистема|екосистем]] і видів, можуть негативно вплинути на психічне здоров’я людей і ''«відчуття місця»''.<ref>{{Cite journal|last=Voggesser|first=Garrit|date=29 березня 2013|title=Cultural impacts to tribes from climate change influences on forests|journal=Climate Change|volume=120|issue=3|pages=615–626|bibcode=2013ClCh..120..615V|doi=10.1007/s10584-013-0733-4}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Ellis|first=Neville|date=February 2017|title=Climate change threats to family farmers' sense of place and mental wellbeing: A case study from the Western Australian Wheatbelt|url=https://researchrepository.murdoch.edu.au/id/eprint/35272/|journal=Social Science & Medicine|volume=175|pages=161–168|doi=10.1016/j.socscimed.2017.01.009|pmid=28092757|accessdate=15 травня 2022|archive-date=26 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200926024914/https://researchrepository.murdoch.edu.au/id/eprint/35272/}}</ref>

Підвищення температури загрожує культурним традиціям та обрядам. Багато церемоній корінних народів передбачають перебування протягом кількох днів без їжі та води, що при все більш високих температурах може стати небезпечним для здоров’я і навіть життя.<ref>{{Cite journal|last=Doyle|first=John|date=22 червня 2013|title=Exploring effects of climate change on Northern Plains American Indian health|journal=Climate Change|volume=120|issue=3|pages=643–655|bibcode=2013ClCh..120..643D|doi=10.1007/s10584-013-0799-z|pmc=3831579|pmid=24265512}}</ref>

Важливою темою, яку слід розглянути, розглядаючи перетин зміни клімату та корінного населення, є наявність структури корінного населення та розуміння суті явища корінного населення. Через прямий вплив зміни клімату на засоби існування багатьох корінних народів та їх зв’язок із землею та природою, ці громади розробили різні системи тубільних знань. Корінні знання відносяться до колективних знань, які накопичувалися і розвивалися кількома поколіннями щодо ставлення людей до навколишнього середовища.<ref>{{Cite book
|title=Indigenous Knowledge for Climate Change Assessment and Adaptation
|last=Nakashima
|first=Douglas
|date=2018
|publisher=Cambridge University Press
|pages=1–20
|isbn=9781316481066
}}</ref> Ці системи знань через довгу хронологію екологічних спостережень та регіонального екологічного розуміння стають все більш важливими в дискусіях про зміну клімату. Однак є небезпеки, пов’язані з ними. [[Традиційне знання|Традиційні знання]] часто є частиною духовної ідентичності корінного населення, і зловживання ними може призвести до неповаги та експлуатації їхньої культури, тому деякі спільноти можуть вагатися у тому, чи варто поділитися своїми знаннями.<ref>{{Cite book
|title=Culture, law, risk and governance: contexts of traditional knowledge in climate change adaptation
|last=Williams
|first=Terry
|last2=Hardison
|first2=Preston
|date=2014
|publisher=Springer International Publishing
|edition=First
|pages=23–36
|isbn=978-3-319-05266-3
}}</ref> Прикладом того, як знання тубільців ефективно використовувалися для розуміння зміни клімату, є моніторинг Арктики корінними мешканцями Аляски. Їхні знання були використані для спостереження змін у поведінці тварин і погодних умов, а також для розробки способів адаптації в мінливому середовищі.<ref>{{Cite web|last=Swanson|first=Greta|title=Traditional Ecological Knowledge in the United States: Contributions to Climate Adaptation and Natural Resource Management (Part I)|url=https://www.eli.org/vibrant-environment-blog/traditional-ecological-knowledge-united-states-contributions-climate-adaptation-and-natural-resource|website=Environmental Law Institute|date=10 грудня 2018|accessdate=8 травня 2020|archive-date=20 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200920012912/https://www.eli.org/vibrant-environment-blog/traditional-ecological-knowledge-united-states-contributions-climate-adaptation-and-natural-resource}}</ref>

У відповідь на зміни в навколишньому середовищі в племінних громадах Північної Америки організувалися рухи активістів корінного населення. Деякі спільноти піднялися на знак протесту проти несправедливості, які на них накладається. Помітний і останній приклад активності корінного населення обертається навколо {{iw|Dakota Access Pipeline protests|#NoDAPL movement|en|Dakota Access Pipeline protests}}. ''«1 квітня жителі племен нації лакота Стендинг Рок та інші громадяни лакоти, накоти та дакоти заснували табір духів уздовж запропонованого маршруту доступу до Дакоти»''<ref name="Streeby">{{Cite book
|title=Imagining the Future of Climate Change : World-Making Through Science Fiction and Activism
|last=Streeby
|first=Shelley
|date=2018
|publisher=University of California Press
|pages=34–68
|isbn=9780520294455
}}</ref>, щоб заперечити проти встановлення нафтопроводу через корінну землю. Іншим прикладом може бути північно-західний Онтаріо, де індіанці протестували проти суцільної рубки дерев на їхній території.<ref name="Willow">{{Cite journal|last=Willow|first=Anna J.|date=2009|title=Clear-Cutting and Colonialism: The Ethnopolitical Dynamics of Indigenous Environmental Activism in Northwestern Ontario|journal=Ethnohistory|publisher=Duke University Press|volume=56|issue=1|pages=35–67|doi=10.1215/00141801-2008-035}}</ref> Племена в штаті [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]], які покладаються на рибу, протестували проти надмірного вилову риби та руйнування середовища їх проживання.<ref name="Cantzler">{{Cite journal|last=Cantzler|first=Julia|last2=Huynh|first2=Megan|date=2015|title=Native American Environmental Justice as Decolonization|journal=American Behavioral Science|publisher=Sage Journals|volume=60|issue=2|pages=203–223|doi=10.1177/0002764215607578}}</ref> Екологічна активність корінних народів проти наслідків зміни клімату та сил, які сприяють постійному згубному впливу на землю племен, має на меті виправити їхню вразливість і неблагополучний статус, а також сприяє ширшому обговоренню племінного суверенітету. Прагнучи сприяти визнанню корінних племен відповідно до екологічної активності корінних народів, корінні вчені та організації, такі як Наукове та інженерне товариство американських індіанців, відзначили важливість включення знаннєвого спадку корінного населення в зусилля, спрямовані на стійкість.<ref name="Streeby" />

=== Австралія та Океанія ===
==== Австралія ====
[[Файл:Australian_Outback_Landscape_-_panoramio_(6).jpg|міні|ліворуч|Пейзаж австралійської глибинки]]
Багато тубільців австралії живуть у сільських і віддалених сільськогосподарських районах по всьому материку, особливо в північних і південних районах континенту.<ref name=":62">{{Cite journal|last=Ford|first=James D.|date=July 2012|title=Indigenous Health and Climate Change|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-public-health_2012-07_102_7/page/1260|journal=American Journal of Public Health|volume=102|issue=7|pages=1260–1266|doi=10.2105/AJPH.2012.300752|issn=0090-0036|pmc=3477984|pmid=22594718}}</ref><ref name=":34">{{Cite journal|last=Green|first=Donna|date=November 2006|title=Climate Change and Health: Impacts on Remote Indigenous Communities in Northern Australia}}</ref> Існує безліч різних впливів клімату на різні громади тубільців, включаючи [[циклон]]и в північному регіоні та повені в Центральній Австралії, які негативно впливають на культурні об’єкти, а отже, і на відносини між корінним населенням і місцями, які зберігають їх традиційні знання.<ref name=":53" />

Деякі з цих змін включають підвищення рівня моря, спекотність і триваліший період часу, а також більш серйозні циклони протягом сезону циклонів.<ref name=":23">{{Cite journal|last=Zander|first=Kerstin K.|last2=Petheram|first2=Lisa|last3=Garnett|first3=Stephen T.|date=2013-06-01|title=Stay or leave? Potential climate change adaptation strategies among Aboriginal people in coastal communities in northern Australia|journal=Natural Hazards|language=en|volume=67|issue=2|pages=591–609|doi=10.1007/s11069-013-0591-4|issn=1573-0840}}</ref> Проблеми клімату включають [[Лісові пожежі в Австралії|лісові пожежі]], хвилі [[Спека|спеки]], [[повінь|повені]], [[циклон]]и, [[підвищення рівня моря]], підвищення температури та [[Ерозія|ерозію]].<ref name=":62"/><ref name=":34"/><ref name=":53" /> Від змін клімату найбільше постраждали  громади на півночі, де корінні жителі Австралії та [[Аборигени островів Торресової протоки|островів Торресової протоки]] становлять 30% населення.<ref name=":23" /> Дані спільноти, розташовані на прибережній півночі, знаходяться в найбільш неблагополучному становищі через соціальні та економічні проблеми та залежність від своїх традиційних земель для їжі, культури та здоров’я. Це викликало запитання у багатьох членів громад у цих регіонах, чи варто їм відійти з цієї території чи залишитися там.<ref name=":23" />

Корінні народи, зокрема тубільці Австралії, завжди реагували та пристосовувалися до зміни клімату.<ref name=":53">{{Cite journal|last=Nursey-Bray|first=Melissa|last2=Palmer|first2=R.|last3=Smith|first3=T. F.|last4=Rist|first4=P.|date=2019-05-04|title=Old ways for new days: Australian Indigenous peoples and climate change|journal=Local Environment|volume=24|issue=5|pages=473–486|doi=10.1080/13549839.2019.1590325|issn=1354-9839|doi-access=}}</ref> Корінні австралійці існували на материку протягом десятків тисяч років. Завдяки цьому постійному життю австралійці-тубільці протягом тисячоліть спостерігали та адаптувалися до кліматичних і екологічних змін, що унікально дає їм можливість реагувати на поточні кліматичні зміни.<ref name=":53" /><ref name=":72">{{Cite journal|last=Prober|first=Suzanne|last2=O'Connor|first2=Michael|last3=Walsh|first3=Fiona|date=2011-05-17|title=Australian Aboriginal Peoples' Seasonal Knowledge: a Potential Basis for Shared Understanding in Environmental Management|url=https://www.ecologyandsociety.org/vol16/iss2/art12/|journal=Ecology and Society|language=en|volume=16|issue=2|doi=10.5751/ES-04023-160212|issn=1708-3087|doi-access=|accessdate=15 травня 2022|archive-date=22 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200522183348/https://www.ecologyandsociety.org/vol16/iss2/art12/}}</ref> Незважаючи на те, що ці громади змінили свою практику поза часом, існують [[традиційні екологічні знання]] (ТЕЗ), які сьогодні можуть принести користь місцевим і корінним громадам.<ref name=":72" /> Корінним жителям не було запропоновано багато можливостей, щоб впливати та вносити свої традиційні знання у створення поточної міжнародної та місцевої політики, пов’язаної з адаптацією до зміни клімату.<ref>{{Cite journal|last=Petheram|first=L.|last2=Zander|first2=K. K.|last3=Campbell|first3=B. M.|last4=High|first4=C.|last5=Stacey|first5=N.|date=2010-10-01|title='Strange changes': Indigenous perspectives of climate change and adaptation in NE Arnhem Land (Australia)|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959378010000427|journal=Global Environmental Change|series=20th Anniversary Special Issue|language=en|volume=20|issue=4|pages=681–692|doi=10.1016/j.gloenvcha.2010.05.002|issn=0959-3780|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100424/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959378010000427}}</ref>

==== Океанія ====
[[Файл:Cargo_landing_on_Niutao_Island,_Tuvalu.JPG|міні| Прибуття вантажу на тонучий острів [[Тувалу]], південна частина Тихого океану.]]
Тихоокеанський регіон характеризується низькими висотами та острівними береговими лініями, що робить його дуже сприйнятливим до підвищення рівня моря та ерозійних наслідків зміни клімату.<ref name=":11">UNEP 2014. [https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/2173emerging%20issues%20of%20sids.pdf Emerging issues for Small Island Developing States.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929071327/https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/2173emerging%20issues%20of%20sids.pdf |date=29 вересня 2020 }} Results of the UNEP Foresight Process. United Nations Environment Programme (UNEP), Nairobi, Kenya.</ref> Через зміну клімату, переміщення та винищення корінного населення у тихоокеанському регіоні затонули цілі острови.<ref name=":2"/> Крім того, регіон страждає від постійно зростаючої частоти та інтенсивності циклонів, затоплень та посилених припливів та зменшення [[біорізноманіття]] через руйнування [[Кораловий риф|коралових рифів]] та [[Екологічні області Світового океану|морських екосистем]].<ref name=":2" /> Зменшення біорізноманіття поєднується зі зменшенням популяцій риби та інших морських мешканців, яке корінне населення регіону використовує як їжу.<ref name=":2" /> Через зміну клімату корінні жителі регіону також втрачають багато джерел їжі, таких як цукрова тростина, ямс, таро та банани Спостерігається зменшення кількості питної води, яка стає доступною лише через дощі.<ref name=":2" />

Багато тихоокеанських острівних держав мають значну економічну залежність від індустрії туризму. Корінні народи не знаходяться поза економічними умовами нації, тому на них впливають коливання туризму та те, як на нього вплинула зміна клімату. Тихоокеанські коралові рифи є великою туристичною пам’яткою, а з підкисленням і потеплінням океану через зміну клімату, коралові рифи, які хочуть бачити багато туристів, вибілюються, що призводить до зниження процвітання галузі.<ref name=":11"/>

За словами Ребекки Цосі, професора, відомої своєю роботою в галузі прав людини корінних народів, наслідки глобальної зміни клімату особливо помітні в тихоокеанському регіоні світу. Вона наводить сильні та глибоко взаємопов’язані стосунки корінних народів із їхнім оточенням. Ці тісні стосунки викликають у корінного населення більшу потребу швидко адаптуватися до наслідків зміни клімату через те, наскільки вони залежні від навколишнього середовища.<ref name=":17">{{Cite journal|last=Tsosie|first=Rebecca|date=2007|title=Indigenous People and Environmental Justice: The Impact of Climate Change|url=https://heinonline.org/HOL/P?h=hein.journals/ucollr78&i=1648|journal=University of Colorado Law Review|volume=78|pages=1625–1678|accessdate=19 червня 2022|archive-date=16 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210816175426/https://heinonline.org/HOL/P?h=hein.journals%2Fucollr78&i=1648}}</ref>

== Вплив корінних народів на клімат ==
[[Файл:Grass_tree_on_fire_during_controlled_burn.jpg|міні|Прикладом управління екосистемою є дісльність австралійського уряду, який повертає землю аборигенам, щоб вони практикували свою традицію керованого вогню. Це зробило території природи більш біологічно різноманітними та зменшило загрозу лісових пожеж та їх тяжкість.]]
Корінні народи різними способами, у тому числі за допомогою кліматичної активності, працюють над запобіганням та боротьбою з наслідками зміни клімату. Деякі приклади місцевих кліматичних активістів наводить Отем Пельтьє з тубільців-віквемкунів на острові Манітулін на півночі Онтаріо та [[Ніна Гуалінга|Ніну Гуалінгу]] з громади, що говорить на мові[[Кічуа (мова)|кічуа]], із Сараяку в еквадорській Амазонії.<ref name=":6">{{Cite news|title='It's time for action': Indigenous water activist Autumn Peltier to speak at UN forum {{!}} National Post|work=National Post|url=https://nationalpost.com/news/national/indigenous-water-activist-to-speak-at-un-as-part-of-youth-led-climate-movement|language=en-CA|date=26 вересня 2019|last=Bresge|first=Adina|accessdate=15 травня 2022|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530100516/https://nationalpost.com/news/national/indigenous-water-activist-to-speak-at-un-as-part-of-youth-led-climate-movement}}</ref><ref name=":7">{{Cite web|title=Activist Nina Gualinga on protecting the Amazon|url=https://www.worldwildlife.org/magazine/issues/winter-2018/articles/activist-nina-gualinga-on-protecting-the-amazon|website=World Wildlife Fund|language=en|accessdate=15 травня 2022|archive-date=29 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200229180828/https://www.worldwildlife.org/magazine/issues/winter-2018/articles/activist-nina-gualinga-on-protecting-the-amazon}}</ref>

Отем Пельтьє з тубільців на [[Манітулін|острові Манітулін]] на [[Північне Онтаріо|півночі Онтаріо]] була рушійною силою в боротьбі за захист води в громадах корінного населення Канади. Пельтьє є головною комісаркою з водних ресурсів анішинабеків, яка презентує 40 [[Корінні народи Канади|корінних народів]] в Онтаріо. Пельтьє, яка у 2019 році у віці 14 років стала комісаром з водних ресурсів, об'єднала активістів та активістів для захисту вод корінних народів, що стало частиною руху проти змін клімату.<ref name=":6"/>

Ніна Гуалінга провела більшу частину свого життя, працюючи над захистом природи та громад еквадорської Амазонки. У 18 років вона представляла молодь корінних народів у [[Міжамериканський суд з прав людини|Міжамериканському суді з прав людини]], допомагаючи виграти знакову справу проти уряду Еквадору за дозвіл на буріння нафти на землях корінних народів. Зараз вона виступає на міжнародній арені за права корінного населення та економіку без викопного палива. Гуалінга нещодавно отримала від [[Всесвітній фонд дикої природи|Всесвітнього фонду природи]] (WWF) Міжнародну президентську премію молоді, яка відзначає видатні досягнення природоохоронців у віці до 30 років<ref name=":7"/>.

Корінні громади також працюють над боротьбою з наслідками зміни клімату на їхні громади за допомогою громадських ініціатив.<ref>{{Cite news|last=Fabian|first=Sabrina|url=https://www.cbc.ca/news/canada/inuit-climate-change-health-1.4110299|title=Trapped 'like a caged animal': Climate change taking toll on mental health of Inuit|date=27 травня 2017|work=CBC- Radio Canada|accessdate=15 травня 2022|archive-date=24 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191224064709/https://www.cbc.ca/news/canada/inuit-climate-change-health-1.4110299}}</ref> Наприклад, члени громади канадських інуїтів-риголетів [[Нунаціавут]]у в [[Лабрадор (регіон)|Лабрадорі]], працюють над боротьбою з почуттям культурної розірваності, організуючи навчання традиційним навичкам на уроках громади, дозволяючи людям відчувати себе більш пов’язаними зі своєю культурою та один з одним. Крім того, члени спільноти ріголетів працювали з дослідниками з Університету Гвельфа, щоб розробити додаток, який дозволяє членам спільноти ділитися своїми висновками щодо безпеки місцевого морського льоду, щоб зменшити занепокоєння навколо невизначеності умов навколишнього середовища. Члени громади визначили ці ресурси як цінні інструменти для подолання екологічного горя, яке вони відчувають у результаті зміни клімату.

Крім того, корінні громади та групи працюють з урядовими програмами, щоб адаптуватися до впливу зміни клімату на їхні спільноти.<ref>{{Cite journal|last=Richards|first=Gabrielle|last2=Frehs|first2=Jim|last3=Myers|first3=Erin|last4=Bibber|first4=Marilyn Van|date=2019|title=CommentaryThe Climate Change and Health Adaptation Program:Indigenous climate leaders' championing adaptation efforts|journal=Health Promotion and Chronic Disease Prevention in Canada : Research, Policy and Practice|volume=39|issue=4|pages=127–130|doi=10.24095/hpcdp.39.4.03|issn=2368-738X|pmc=6553577|pmid=31021063}}</ref> Прикладом такої урядового проєкту є ''Програма зміни клімату та адаптації до здоров’я (Climate Change and Health Adaptation Program, CCHAP)'' у рамках відділу охорони здоров’я перших націй та інуїтів служби корінних народів Канади. Селкіркська спільнота в [[Юкон (територія)|Юконі]] співпрацювала з CCHAP, щоб здійснити проєкт, який зосереджується на стосунках між землею, водою та людьми, які покладаються на рибні табори для забезпечення продовольчої безпеки. Вони мають продовжувати культурні практики, які підтримують розумові, фізичні, емоційні та духовного благополуччя свого народу. Група збереження Мікмау Конфедерації материкової частини [[Мікмаки|мікмаків]] в [[Нова Шотландія|Новій Шотландії]] працювала з CCHAP над проєктом, який передбачав проведення кліматичних досліджень, залучення членів громади, розробку оцінки потреб та звітування про стан заходів надзвичайних ситуацій, пов'язаних зі зміною клімату. ''Корінна кліматична акція (Indigenous Climate Action, ICA)'' є єдиною організацією з питань [[Кліматична справедливість|кліматичної справедливості]] в Канаді.<ref name="indigenousclimateaction.com">{{Cite web|title=Home {{!}} Indigenous Climate Action|url=http://www.indigenousclimateaction.com/|website=indigenousaction|language=en|accessdate=15 травня 2022|archive-date=21 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200321042451/https://www.indigenousclimateaction.com/}}</ref> Вона впроваджує ''«інструменти, освіту та потенціал, необхідні для того, щоб знання корінних народів були рушійною силою у кліматичних рішеннях»''. Зокрема, вони провели багато демонстрацій, допомагаючи Теку вийти з проєкту битумних пісків.<ref name="indigenousclimateaction.com" />

== Переваги участі корінних народів у дослідженнях та управлінні змінами клімату ==
{{Детальніше|Традиційні екологічні знання}}
Історично корінні жителі не були включені в до світових обговорень проблем зміну клімату, в дослідженнях не розглядали можливості для їх участі. Наприклад, корінні жителі [[Дощовий ліс|тропічних лісів]] Еквадору, які зазнали різкого зменшення біорізноманіття та збільшення викидів парникових газів через вирубку Амазонки, не були включені до проєкту ''«Зменшення викидів від вирубки та деградації лісів»'' 2005 року (Reducing emissions from deforestation and forest degradation, REDD+).<ref name=":1">Krause, Torsten, Wain Collen, and Kimberly A. Nicholas. "Evaluating Safeguards in a Conservation Incentive Program: Participation, Consent, and Benefit Sharing in Indigenous Communities of the Ecuadorian Amazon." Ecology and Society 18, no. 4 (2013). {{DOI|10.5751/es-05733-180401}}.</ref> Це особливо важко для корінного населення, бо багато хто може відчути зміни у своєму місцевому кліматі, але не може пояснити причини, які вони спостерігають.<ref name=":5"/>

=== Традиційні екологічні знання ===
Критики програми наполягають на тому, що участь корінних народів необхідна не лише, тому, що це необхідно з міркувань соціальної справедливості, а й тому, що корінні групи краще захищають свої ліси, ніж національні парки.<ref name=":1"/> Ці знання, що базуються на місцевості, укорінені в місцевих культурах, [[Традиційне знання|традиційних знаннях]] корінних народів, корисні для визначення впливу зміни клімату, особливо на місцевому рівні, де наукові моделі часто зазнають невдачі.<ref name=":4">Chanza, Nelson, and Anton De Wit. "Enhancing Climate Governance through Indigenous Knowledge: Case in Sustainability Science." South African Journal of Science 112, no. 3 (March/April 2016).</ref> Крім того, традиційні знання відіграють вирішальну роль у розгортанні нових екологічних програм, завдяки яким ці програми мають вищий рівень участі та є більш ефективними. Це відбувається коли корінні народи мають право голосу щодо того, як формувати ці програми.<ref name=":4" /> У традиційних знаннях існує підмножина знань, які називаються [[Традиційні екологічні знання|традиційними екологічними знаннями]] (ТЕЗ). ТЕЗ – це знання, які корінні народи накопичили, передаючи досвід від покоління до покоління.<ref>{{Cite journal|last=Alexander|first=Clarence|last2=Bynum|first2=Nora|last3=Johnson|first3=Elizabeth|last4=King|first4=Ursula|last5=Mustonen|first5=Tero|last6=Neofotis|first6=Peter|last7=Oettlé|first7=Noel|last8=Rosenzweig|first8=Cynthia|last9=Sakakibara|first9=Chie|date=2011-06-01|title=Linking Indigenous and Scientific Knowledge of Climate Change|url=https://archive.org/details/sim_bioscience_2011-06_61_6/page/477|journal=BioScience|language=en|volume=61|issue=6|pages=477–484|doi=10.1525/bio.2011.61.6.10|issn=0006-3568|doi-access=}}</ref> ТЕЗ – це, зокрема, знання про стосунки групи з іншими живими істотами та навколишнім середовищем та їх класифікацію.

=== Зміна клімату та управління ===
[[Файл:ICCAs_Coron.JPG|праворуч|міні| Обговорення питань управління на острові Корон, який повністю визнаний родовим доменом (наземна та морська зона) під колективним управлінням його корінних народів (тагбанва) на Палавані (Філіппіни)]]
Розширюючись, врядування, особливо управління кліматом, виграє від інституційного зв’язку з тубільцями, оскільки це гіпотетично призведе до підвищення продовольчої безпеки.<ref name=":4"/> Такий зв’язок також сприятиме спільному почуттю відповідальності за використання природних ресурсів довкілля у спосіб, який відповідає [[Сталий розвиток|сталому розвитку]] в цілому, але особливо [[Цілі сталого розвитку|цілям сталого розвитку ООН]].<ref name=":4" /> Донесення питань управління до корінного населення, тих, хто найбільше піддається впливу кліматичних проблем і непропорційно вразливий, підвищить стійкість спільнот та підвищить місцеву стійкість, що, у свою чергу, призведе до позитивних наслідків на вищих рівнях.<ref name=":4" /> Теоретизується, що використання знань корінного населення на місцевому рівні є найефективнішим способом руху до глобальної стійкості.<ref name=":4" /> Корінні громади з покоління в покоління передають та вдосконалюють певні традиційні знання про погодні особливості та кліматичні зміни. Ці громади адаптувалися до зміни клімату в минулому і мають інформацію, яку некорінні люди можуть використовувати для адаптації до зміни клімату в майбутньому.<ref name=":10"/> Останнім часом все більше кліматологів та активістів з корінного населення виступають за включення ТЕЗ до досліджень щодо політики зміни клімату та адаптаційних зусиль як для корінних, так і для некорінних громад.<ref>{{Cite book
|url=https://www.fs.fed.us/pnw/pubs/pnw_gtr879.pdf
|title=General Technical Report
|last=Vinyeta
|first=Kirsten
|last2=Lynn
|first2=Kathy
|date=2013
|publisher=United States Department of Agriculture
|chapter=Exploring the role of traditional ecological knowledge in climate change initiatives
|accessdate=15 травня 2022
|archive-date=6 лютого 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206160649/https://www.fs.fed.us/pnw/pubs/pnw_gtr879.pdf
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Global Warming of 1.5°C. An IPCC Special Report on the Impacts of Global Warming of 1.5°C Above Pre-industrial Levels and Related Global Greenhouse Gas Emission Pathways, in the Context of Strengthening the Global Response to the Threat of Climate Change, Sustainable Development, and Efforts to Eradicate Poverty
|last=IPCC
|date=2018
|chapter=Summary for Policymakers
}}</ref>

''[[Міжурядова група експертів з питань змін клімату]] (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC)'' наголосила на своїй підтримці включення ТЕЗ до їх спеціальної доповіді: глобальне потепління 1,5&nbsp;°C кажучи:

{{Цитата|''Існує середня кількість доказів і висока згода про те, що знання корінних народів є вирішальними для адаптації, підтримуючи адаптаційні можливості через різноманітність місцевих агроекологічних та лісових систем, колективну соціальну пам’ять, сховище накопиченого досвіду та соціальні мережі... Багато вчених стверджують, що визнання прав корінних народів, систем управління та законів є центральним для адаптації, пом'якшення наслідків та сталого розвитку.''<ref>{{Cite book|last=IPCC|date=2018|chapter=Strengthening and implementing the global response|chapter-url=https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/2/2019/05/SR15_Chapter4_Low_Res.pdf|title=An IPCC Special Report on the Impacts of Global Warming of 1.5°C Above Pre-industrial Levels and Related Global Greenhouse Gas Emission Pathways, in the Context of Strengthening the Global Response to the Threat of Climate Change, Sustainable Development, and Efforts to Eradicate Poverty|accessdate=2022-05-15|archive-date=2020-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20200509195340/https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/2/2019/05/SR15_Chapter4_Low_Res.pdf}}</ref>}}

== Див. також ==
{{div col|colwidth=22em}}
* [[Захисник землі]]
* [[Водозахисник]]
* [[Земля звичаю]]
* [[Земельні права корінних народів]]
* [[Біженці з охорони природи]]
* [[Традиційні екологічні знання]]
* [[Права людини та зміна клімату]]
* [[Декларація про права селян]]
* [[Декларація прав корінних народів]]
* [[Райони, захищені корінними народами і громадами]]
{{div col end|3}}

==Посилання==
{{reflist|2|refs=
}}

[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Екологія]]