Перегляд вихідного коду сторінки Зовнішня політика СРСР

{{автопереклад|дата=серпень 2016}}
[[Файл:Tov_lenin_ochishchaet.jpg|міні|праворуч|200пкс|]]
'''Зо́внішня полі́тика СРСР'''&nbsp;— зовннішньополітична діяльність [[СРСР]], як офіційна відкрита, так і таємна протягом [[1917]]-[[1991]]&nbsp;рр. Характеризувалася надзвичайно [[Месіанство|місіанською]] [[доктрина]]льністю та агресивністю, підпорядкуванням ідеології «будівництва [[комунізм]]у у всьому світі», за яким проглядала звичайна [[Російський імперіалізм|російська імперська]] [[геополітика]].

Загалом зовнішня політика СРСР обмежувалася не реальними чи об'єктивними потребами держави та суспільства або економічною спроможністю країни, а [[Комуністична ідеологія|ідеологічно]]-[[Радянська пропаганда|пропагандисько]]-[[Утопія|утопічними]] уявами її [[Тоталітаризм|тоталітарного]] та [[Диктатура|диктаторського]] [[ЦК КПРС|керівництва]] та військовим потенціалом, а починаючи з [[1950-ті|1950-х]] років&nbsp;— ракетно-ядерним потенціалом.

== Загарбництво як «експорт революції» ==
{{доробити розділ||дата=серпень 2015}}

== Міжвоєнний період ==
Корективи [[Радянська влада|радянської]] зовнішньоторговельної [[Політика|політики]] й прихід до своєї влади влітку 1932&nbsp;р. мови у [[Франція|Франції]] ліворадикального уряду на чолі з Э.Ерріо стали початком зміцненню у міжнародному становищі [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. 1932-го р. [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]] уклав угоди про ненапад із [[Польща|Польщею]], [[Фінляндія|Фінляндією]], [[Латвія|Латвією]], [[Естонія|Естонією]] і [[Франція|Францією]]. У тому ж році [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] відновив дипломатичні відносини з [[Республіка Китай|Китайською республікою]]. Восени 1933&nbsp;р. [[Сполучені Штати Америки|США]] визнали [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], встановивши з [[Україна|Україною]] [[дипломатичні відносини]]. Нормалізація радянсько-американських взаємин стала головним успіхом [[Зовнішня політика України|зовнішньої політики України]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] тридцятих років. У 1933—1935&nbsp;рр. дипломатичні відносини було також встановлено з [[Іспанська республіка|Іспанською республікою]], [[Румунія|Румунією]], [[Чехословаччина (1918 — 1938)|Чехословаччиною]], [[Болгарія|Болгарією]] та іншими країнами. На середину 1930-х [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]] встановив дипломатичні відносини із більшістю країн світу<ref name="bukvar">{{Cite web |url=http://bukvar.su/istorija/page,2,168642-Mezhdunarodnye-otnosheniya-i-vneshnyaya-politika-Sovetskogo-Soyuza-v-20-e-30-e-gody.html |title=Архівована копія |accessdate=2 квітня 2014 |archive-date=4 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140504172719/http://bukvar.su/istorija/page,2,168642-Mezhdunarodnye-otnosheniya-i-vneshnyaya-politika-Sovetskogo-Soyuza-v-20-e-30-e-gody.html }}</ref>.

У 1934&nbsp;р. 30 держав-членів [[Ліга Націй|Ліги Націй]] на чолі і [[Франція|Франції]] направили запрошення [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] розпочати цю міжнародну організацію. Вступ [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] до [[Ліга Націй|Ліги Націй]] стало свідченням збільшення його впливовості та авторитету. Не світова [[революція]], а всесвітнє [[роззброєння]]&nbsp;— така була перша велика [[зовнішньополітична ініціатива]] сталінського керівництва на міжнародній арені<ref name="bukvar"/>.

На міжнародній [[Конференція зі скорочення та обмеження озброєнь 1932—1934|конференції зі скорочення й обмеження озброєнь]] (Женева, 1932&nbsp;р.) делегація [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] на чолі з наркомом закордонних справ [[Литвинов Максим Максимович|М.&nbsp;М.&nbsp;Литвиновим]] висунула три пропозиції: проект загального і сповненого [[роззброєння]] або ж часткового [[роззброєння]], яка передбачала знищення найбільш агресивних типів [[Озброєння|озброєнь]]; проект [[Декларація|декларації]] про визначення сторони-нападника (агресора); перетворення [[конференція|конференції]] з [[Роззброєння|роззброювання]] в постійну «[[конференція|конференцію]] [[світ]]у». Жодна з цих пропозицій не була підтримана [[Женевська конференція 1954 року|женевською конференцією]]. Вона закінчила працювати в червні 1934&nbsp;р., маючи у своєму активі два основні рішення&nbsp;— визнання права [[Німеччина|Німеччини]] на «[[Рівноправність (значення)|рівноправність]]» в [[Озброєння|озброєннях]] і план «якісного [[роззброєння]]» («план Макдональда»), що передбачав граничні цифри сухопутних та повітряних [[Збройні сили|Збройних Сил]] лише країн [[Європа|Європи]]. У результаті [[конференція|конференції]] два майбутні ініціатори нової [[Перша світова війна|Першої світової]]&nbsp;— [[Японія]] та [[Німеччина]]&nbsp;— вийшли з [[Ліга Націй|Ліги Націй]]<ref name="bukvar"/>.

Натомість, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] на міжнародної економічної [[конференція|конференції]] (Лондон, липень 1933&nbsp;р.) він підписав із десятьма [[держава]]ми [[Конвенція|Конвенцію]] про визначення агресора. [[Агресор]]ом визнавалася [[держава]], яка оголосить [[війна|війну]] іншій [[держава|державі]], вторгнеться на територію без оголошення [[війна|війни]], бомбардує її територію чи встановить морську блокаду<ref name="bukvar"/>.

Наприкінці 30-х рр. відбулися різкі зміни зовнішньої політики країни, відхід від курсу колективної безпеки. Укладено [[Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною|радянсько-німецькі договори]] 1939, відповідно до яких пізніше до складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] були включені [[Західна Україна]] і [[Західна Білорусь]], в 1940 країни Балтії, [[Бессарабія]] і [[Північна Буковина]]. У результаті початої [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] радянсько-фінляндської війни (30.11.1939 12.03.1940), яка завдала сильного удару по міжнародному авторитету країни (виключена з [[Ліга Націй|Ліги Націй]]), до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] відійшов [[Карельський перешийок]]<ref name="silskinovyny">{{Cite web |url=http://silskinovyny.com/gospodar/itemlist/date/2010.html?start=1330 |title=90 років від дня утворення СРСР (2011) |accessdate=2 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160828230345/http://silskinovyny.com/gospodar/itemlist/date/2010.html?start=1330 |archivedate=28 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

== Провокування II-ї світової війни ==
{{доробити розділ||дата=серпень 2015}}

== Повоєнний період ==
Повоєнний період в радянській офіційній історіографії звався «''Остаточною перемогою соціалізму в СРСР''» та «''Подальшою кризою та загниванням системи капіталізму, з одночасним виникненням і розбудовою світової системи соціалізму''».

Кінець війни ознаменувався складанням низки країн радянської виключної «зони впливу» (завдяки Ялтинським та Потсдамським угодам), в якій СРСР одразу почав насаджувати жорстокі та терористичні радянські порядки, депортації в концтабори та знищення, на кшталт СРСР часів громадянської війни, цілих соціальних прошарків та національної еліти&nbsp;— в першу чергу дворянство, інтелігенцію та підприємців.

У зв'язку з цим на кінці 1940-х років почалася конфронтація, «[[холодна війна]]» двох систем, яка призвела до гонки [[Озброєння|озброєнь]]<ref name="silskinovyny"/>, яка розпочалася в Європі і згодом була поширена на всі континенти.

=== В Східній Європі ===
Виникнення країн-сателітів СРСР шляхом їх окупації (залишення радянської Армії після кінця 2-ї світової війни),
* насадження в них прорадянських [[Маріонеткова держава|маріонеткових режимів]]&nbsp;— прокомуністичних партій та таємних служб на кшталт [[ВЧК]]-[[ОГПУ]]-[[НКВС]];
* «чистки» (страти) навіть вірних раніш СРСР та Сталіну місцевих компартійних керівних кадрів;
* криваві придушення народних протестів та повстань;
* «хірургічні» (силові, терористичні, криваві) насильницькі трансформації їх суспільної системи;
* ліквідація «буржуазних» політичних інститутів громадянського суспільства, політичних прав і свобод;
* насадження «колективізації» у народному господарстві.

Ослаблення міжнародної напруженості чергувалося з [[Озброєння|озброєним]] придушенням спроб [[реформа|реформ]] в [[Угорщина|Угорщині]] (1956), [[Чехословаччина|Чехословаччини]] (1968) і введенням [[військо|військ]] до [[Афганістан]]у (1979), які приводили до загострення конфронтації двох систем, посилення гонки [[Озброєння|озброєнь]]<ref name="silskinovyny"/>.

=== У країнах 3-го світу ===
У решті світу&nbsp;— в так званих країнах 3-го Світу&nbsp;— країнах Азії, Африки та Латинської Америки, де відбулася руйнація старої колоніальної системи і з'явилися перші національні держави з «[[Транзитологія|перехідними]]» напівдемократичними, напів традиційно-племеними, а частіше з диктаторськими владними режимами. Радянський Союз усіляко намагався нав'язати, поширити та закріпити там свій вплив («братні відносини»), складаючи з цими режимами двосторонні угоди «про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу».<br/>
Під «дружбою» малося на увазі нав'язування комуністичної ідеології та комуністичного шляху національного розвитку;<br/>
під «співробітництвом» малося на увазі взяття цих країн в орбіту радянського зовнішньо- та [[Геополітика|геополітичного]] впливу;<br/>
під «взаємодопомогою» малося на увазі складання антизахідних військових уній, постачання радянської зброї та радянських військових «радників».

Економічно та технологічно Радянський Союз не міг конкурувати з країнами Заходу на теренах 3-го світу&nbsp;— економічне, технологічне та фінансове співробітництво в більшості випадків лишалося невдалим та неефективним,&nbsp;— тому «допомога» цим країнам найчастіше виглядала як бартерна торгівля. СРСР отримував з цих країн сировину, а сам туди постачав дешеву сільгосптехніку (наприклад колісні трактори «Беларусь») та зброю. Якщо зброя була складніша ніж [[автомат Калашнікова]] за нею слідували радянські інструктори та техніки, ремонтна база; а з рештою туди неофіційно або таємно прямували цілі закордонні контингенти радянських збройних сил. (як наприклад на Кубі, в Єгипті, Лівії, Ефіопії, Сомалі, Анголі та Мозамбіку, В'єтнамі та Лаосі, КНДР). Довгострокові безпроцентні кредити «в залік майбутньої будови соціалізму та комунізму»&nbsp;— часто через кредитну неспроможність боржників з боку СРСР «прощалися».

Радянська державна пропаганда заявляла, що ці країни стали на шлях «побудови соціалізму». А в офіційній зовнішньополітичній доктрині СРСР ці процеси звалися «тріумфальна хода комунізму» (див.: 3-тя Програма КПРС від 1961 року, матеріали з'їздів КПРС та пленумів ЦК КПРС).

== Розрив «братерства» з КНР ==
Ідейні розходження з [[Мао Цзедун]]ом із-зі «сталінської спадщини», критики Хрущовим сталінізму та схоластичні спори про «методи та шляхи побудови комунізму».

Поширення у світі [[маоїзм]]у як конкурентній ідеології московського марксизму-ленінізму.

Воєнне зіткнення КНР з СРСР через статус півострова Даманський на Далекому Сході (1969).

== Втручання у війну у В'єтнамі ==

== Втручання на Близькому сході ==
Втручання СРСР в Близькосхідний конфлікт на боці Єгипту. Провокування війни арабського світу з Ізраїлем. Ядерна погроза Ізраїлю. Висадка радянського військово-морського десанту в Єгипті та Сирії.

== Куба - ядерна загроза світу ==
{{main|Карибська криза}}
Авантюра Хрущова вторгненням в Західну півкулю та з розміщенням радянських ядерних ракет поблизу кордонів США.

==Доктрина Брежнєва==
{{main|Доктрина Брежнєва}}
Зовнішня [[політична реакція]] — придушення в [[Східний блок|країнах-сателітах]] жодної можливості на самостійний і незалежний від СРСР соціальний та політичний поступ. Підкорення «братніх соціалістичних» режимів монопольній волі Кремля.

==Воєнні втручання в Африці==
Падіння останніх колоніальних режимів - в Анголі та Мозамбіку. Початок етнічних війн між африканськими племенами та «рухами незалежності та визволення» — за сировинні джерела. Радянська «воєнна допомога» національним рухам «соціалістичної орієнтації». Експорт, за рахунок «кредитів», радянської зброї та обладнання, інструкторів та військових радників.
Влізання СРСР в нескінченні місцеві війни та збройні кофлікти - від Алжиру до Камбоджі, від Північного Ємену до Анголи.

== «Розрядка»&nbsp;— балансування «рівноваги» ==
Брєжнев повний перелік документів необхідних для виконання всіма працівниками які не мають права голосу і проживає в елемента з метою забезпечення ефективного виконання всіма працівниками міліції та прокуратури України про охорону навколишнього природного права голосу і в елемента з метою підвищення ефективності використання трудових ресурсів у напівпровідниках в Україні в різних країнах з метою підвищення ефективності діяльності підприємства в елемента і в

== Напад на Афганістан ==
Неспровакована та віроломна агресія проти суверенного та нейтрального феодального Афганістану — як провал політики «Розрядки». Політична ізоляція СРСР як в країнах Заходу, так і з боку арабських країн Третього світу.

== «Перебудова»&nbsp;— колапс «комуністичного проекту» ==
{{main|Перебудова}}
{{main|Розпад СРСР}}

== Див. також ==
* [[Пропаганда війни в СРСР]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

== Література ==
* ''М.&nbsp;М.&nbsp;Білоусов''. СРСР дипломатія // {{УДЕ|том=2}}

[[Категорія:Зовнішня політика СРСР|*]]
[[Категорія:Радянська пропаганда]]