Перегляд вихідного коду сторінки Каракалпацька мова

{{Мова
 | Колір=алтайські
 | Назва=Каракалпацька мова
 | Самоназва = Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили
 | Поширена_в=[[Узбекистан]], [[Казахстан]], [[Афганістан]], [[Росія]]
 | Регіон=[[Каракалпакстан]]
 | Кількість_носіїв = 412&nbsp;000 ([[1993]])
 | Місце=[[Каракалпакстан]]
 | Писемність=
 | Класифікація=
[[Алтайські мови]]
:[[Тюркські мови|Тюркська гілка]]
::[[Кипчацькі мови|Кипчацька група]]
:::[[Ногайські мови|Ногайсько-кипчакська підгрупа]]
 | Склад = 
 | Час розходження = 
 | Частка збігів = 
 | Державна=
 | Офіційна={{UZB}} ([[Каракалпакстан]] є офіційною в області)
 | Регулює=Ніяких офіційних регулювань
 | ISO_639=—
 | ISO_639-2=kaa
 | ISO_639-3=[[iso639-3:kaa|kaa]]
 | Зображення = KarakalpakMap.PNG
 | Ширина_зображення = 270px
 | Підпис = Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
 |}}
'''Каракалпацька мова''' (''Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili'')&nbsp;— мова [[Каракалпаки|каракалпаків]], офіційна мова автономної республіки [[Каракалпакстан]]. 

== Класифікація ==
Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу [[Тюркські мови|тюркських мов]] ([[Татарська мова|татарська]], [[Башкирська мова|башкирська]], [[Карачаєво-балкарська мова|карачаєво-балкарська]], [[Караїмська мова|караїмська]], [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]], [[казахська мова|казахська]], [[Карагашська мова|карагашська]], [[ногайська мова|ногайська]]). Разом з ногайською, казахською і карагашською мовами належить до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до [[Казахська мова|казахської мови]], однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.

Як [[Фінська мова|фінська]], [[Угорська мова|угорська]] і [[турецька мова|турецька]], каракалпацька має [[сингармонізм]], є [[Аглютинативні мови|аглютинативною]] і не має [[Рід (мовознавство)|граматичного роду]]. Порядок слів, як правило, [[SOV|Підмет-додаток-дієслово]].

== Географічне поширення ==
Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у [[Каракалпакстан]]і, Автономній Республіці [[Узбекистан]]у. Етнічні каракалпаки, які живуть у [[Адміністративний поділ Узбекистану|вілоятах Узбекистану]], як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької{{Джерело}}. Приблизно 2&nbsp;000 чоловік в [[Афганістан]]і розмовляють каракалпацькою і менш численна діаспора в [[Росія|Росії]], [[Казахстан]]і, [[Туреччина|Туреччині]], також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).

=== Офіційний статус ===
Каракалпацька мова має офіційний статус в [[Каракалпакстан|Автономній Республіці Каракалпакстан]].

=== Говори ===
Онлайн-довідник [[Ethnologue]] виділяє два [[Говір|говори]] в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець [[Карл Генріх Менґес]], що досліджував [[тюркські мови]], у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у [[Ферганська долина|Ферганській долині]]. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.

== Фонетика ==

=== Голосні ===
[[Файл:Karakalpak vowel chart.svg|right|300px|Система голосних каракалпацької мови]]

[[Сингармонізм|Закон гармонії голосних]] в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:

{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! colspan="1" | Голосний
! colspan="1" | Може слідувати за:
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|a}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|a, ɯ}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|æ}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|e, i}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|e}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|e, i}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|i}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|e, i}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|o}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|a, o, u, ɯ}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|œ}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|e, i, œ, y}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|u}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|a, o, u}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|y}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|e, œ, y}}
|-
| style="border-right-width: 1;" | {{IPA|ɯ}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|a, ɯ}}
|}

У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.

=== Приголосні ===

У каракалпацькій виділяють 25 [[Приголосний звук|приголосних]] [[Фонема|фонем]], з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
|-
!| &nbsp;
! colspan="2" | [[Лабіальни приголосний|Лабіальний]]
! colspan="2" | [[альвеолярний приголосний|Альвеолярний]]
! colspan="2" | [[палатальний приголосний|Палатальний]]
! colspan="2" | [[велярний приголосний|Велярний]]
! colspan="2" | [[Увулярний приголосний|Увулярний]]
! colspan="2" | [[глотальний приголосний|Глотальний]]
|-
!| [[Вибухові приголосні|Вибухові]]
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|p}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|b}}
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|t}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|d}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|k}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|g}}
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|q}} || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|-
!| [[Африкат]]
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | ({{IPA|ʦ}}) || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | ({{IPA|ʧ}}) || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|-
!| [[Спірант]]
| style="border-right-width: 0;" | ({{IPA|f}}) || style="border-left-width: 0;" | ({{IPA|v}})
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|s}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|z}}
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|ʃ}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|ʒ}}
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|x}} || style="border-left-width: 0;" | {{IPA|ɣ}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | {{IPA|h}} || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|-
!| [[Носовий приголосний|Носовий]]
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|m}}
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|n}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|ŋ}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|-
!| [[тремтячі приголосні|Тремтячі]]
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|r}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|-
!| [[бічні приголосні|Бічні]]
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|l}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|-
!| [[ковзаючі приголосні|Ковзаючі]]
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|w}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|colspan="2" style="border-right-width: 0;" | {{IPA|j}}
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
| style="border-right-width: 0;" | &nbsp; || style="border-left-width: 0;" | &nbsp;
|}


== Писемність ==

З [[1924]] по [[1928]] роки для запису каракалпацької мови використовувався [[арабський алфавіт]]. У період між 1928 і [[1940]]&nbsp;рр.. використовувалася [[Латинізація в СРСР|латинська графіка]], після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991&nbsp;р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час{{коли}} в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями [[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]].

{| class="wide" style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.2em; text-align: center"
|- style="font-size: 90%"
!Арабський <br/>алфавіт!!Латиниця<br/>1928-1932!!Латиниця<br/>1932-1938!!Латиниця<br/>1938-1940!!Кирилиця!!Сучасна<br/>латиниця!![[МФА]]
|-
|ا||Aa||Aa||Aa||Аа||Aa||{{IPA|a}}
|-
|ه||Әә||Әә||Әә||Әә<ref name="A">Введена в 1957 році</ref>||Áá||{{IPA|æ}}
|-
|ب||Bb||Bb||Bb||Бб||Bb||{{IPA|b}}
|-
| ||Vv||Vv||Vv||Вв||Vv||{{IPA|v}}
|-
|گ||Gg||Gg||Gg||Гг||Gg||{{IPA|g}}
|-
|غ||Ƣƣ||Ƣƣ||Ƣƣ||Ғғ||Ǵǵ||{{IPA|ɣ}}
|-
|د||Dd||Dd||Dd||Дд||Dd||{{IPA|d}}
|-
|ه||Ee||Ee||Ee||Ее||Ee||{{IPA|e}}
|-
| || || || ||Ёё<ref name="A"/>||''yo''||{{IPA|jo}}
|-
|ج||Çç||Çç||Çç||Жж||Jj||{{IPA|ʒ}}
|-
|ز||Zz||Zz||Zz||Зз||Zz||{{IPA|z}}
|-
|ى||Ii||Ii||Jj||Ии||Ii||{{IPA|i}}
|-
|ي||Jj||Jj||Ii||Йй||Yy||{{IPA|j}}
|-
|ک||Kk||Kk||Kk||Кк||Kk||{{IPA|k}}
|-
|ق||Qq||Qq||Qq||Ққ||Qq||{{IPA|q}}
|-
|ل||Ll||Ll||Ll||Лл||Ll||{{IPA|l}}
|-
|م||Mm||Mm||Mm||Мм||Mm||{{IPA|m}}
|-
|ن||Nn||Nn||Nn||Нн||Nn||{{IPA|n}}
|-
|ڭ||N̡n̡||N̡n̡||N̡n̡||Ңң<ref>До 1957&nbsp;р.&nbsp;— '''нг'''</ref>||Ńń||{{IPA|ŋ}}
|-
|و||OO||Oo||Oo||Оо||Oo||{{IPA|o}}
|-
| ||Өө||Өө||Өө||Өө<ref name="A"/>||Óó||{{IPA|œ}}
|-
|پ||Pp||Pp||Pp||Пп||Pp||{{IPA|p}}
|-
|ر||Rr||Rr||Rr||Рр||Rr||{{IPA|r}}
|-
|س||Ss||Ss||Ss||Сс||Ss||{{IPA|s}}
|-
|ت||Tt||Tt||Tt||Тт||Tt||{{IPA|t}}
|-
|ۇ||Uu||Uu||Ŭŭ||Уу||Uu||{{IPA|u}}
|-
| ||Yy||Yy||Yy||Үү<ref name="A"/>||Úú||{{IPA|y}}
|-
|ۋ||Vv||Vv||Uu||Ўў<ref name="A"/>||Ww||{{IPA|w}}
|-
|ف||Ff||Ff||Ff||Фф||Ff||{{IPA|f}}
|-
|خ||Xx||Xx||Xx||Хх||Xx||{{IPA|x}}
|-
|ھ||Hh||Hh||Hh||Ҳҳ||Hh||{{IPA|h}}
|-
| ||Ss||Ss||Tsts||Цц||Cc||{{IPA|ʦ}}
|-
|چ||Cc||Şş||Şş||Чч||''ch''||{{IPA|ʧ}}
|-
|ش||Şş||Şş||Şş||Шш||SHsh||{{IPA|ʃ}}
|-
| ||Şş||Şş||Şş||Щщ||''sh''||{{IPA|ʃ}}
|-
| ||j||j||i||Ъъ|| ||
|-
|ى||Ьь||Ьь||Ьь||Ыы||Íı||{{IPA|ɯ}}
|-
| || || || ||Ьь|| ||
|-
| ||Ee||Ee||Ee||Ээ||Ee||{{IPA|e}}
|-
| || || || ||Юю||''yu''||{{IPA|ju}}
|-
| || || || ||Яя||''ya''||{{IPA|ja}}
|}

[[Файл:Suwretxana.JPG|thumb|400 px|center|Вивіска фотосалону в Нукусі сучасною латиницею. 2006]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{InterWiki|kaa|Bas bet|каракалпацькою|}}
* Каракалпацька мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:kaa|Karakalpak. A language of Uzbekistan]] {{ref-en}}
* [http://www.transliteration.kpr.eu/kaa/ Онлайн-транслітератор для каракалпацької мови]
* Каракалпацька мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/kara1467 Language: Kara-Kalpak] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190603131924/https://glottolog.org/resource/languoid/id/kara1467 |date=3 червня 2019 }} {{ref-en}}
* Каракалпацька мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_kkp Language Karakalpak] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190603131917/https://wals.info/languoid/lect/wals_code_kkp |date=3 червня 2019 }} {{ref-en}}

{{Тюркські мови}}

[[Категорія:Тюркські мови]]
[[Категорія:Мови Росії]]
[[Категорія:Мови Казахстану]]
[[Категорія:Мови Узбекистану]]
[[Категорія:Ногайські мови]]
[[Категорія:Кипчацькі мови]]
[[Категорія:Тюркські мови Афганістану]]
[[Категорія:Аглютинативні мови]]