Перегляд вихідного коду сторінки Карбонатні гірські породи

{{unibox}}'''Карбонатні породи'''&nbsp;— [[гірські породи]] (г.п.), складені в основному карбонатами природними утвореннями. До цієї групи можуть бути віднесені всі гірські породи, що складаються з [[кальцит]]у, [[арагоніт]]у, [[доломіт]]у, [[магнезит]]у, [[сидерит]]у, [[анкерит]]у, [[родохрозит]]у, [[вітерит]]у і інш.

== Основні складові мінерали і їх походження ==

Основні мінерали, що складають карбонатні гірські породи: [[кальцит]], [[доломіт]], [[магнезит]]. У карбонатних гірських породах майже завжди присутні глиниста і [[органічна речовина]], [[кварц]], часто [[глауконіт]], [[пірит]], [[фосфорит]] і&nbsp;т.&nbsp;д.

Основна маса карбонатних порід утворилася осадовим шляхом в морських і озерних басейнах.

== Класифікація ==

Виділяється 3 головні генетичні типи карбонатних порід:

* органогенні
* хемогенні
* уламкові.

Карбонатні породи складають близько 20 мас. % від усіх осадових утворень; вони відомі у відкладах різного віку, потужність пластів може досягати декількох сотень м.

Карбонатні породи дуже різноманітні за речовинним складом, структурою і походженням, внаслідок чого серед них виділяють багато типів і різновидів. Основну масу карбонатних порід поділяють в залежності від вмісту в них [[кальцит]]у і [[доломіт]]у і від співвідношення карбонатної і теригенної складових на такі різновиди:

* [[вапняк]] [СаСО<sub>3</sub> 95-100&nbsp;%, CaMg (СО<sub>3</sub>)<sub>2</sub> 5-0&nbsp;%];
* доломітовий вапняк (відповідно 50-95&nbsp;% і 50-5&nbsp;%);
* вапняковий доломіт (5-50&nbsp;% і 95-50&nbsp;%);
* доломіт (0-5&nbsp;% і 100-95&nbsp;%).

За вмістом СаСО<sub>3</sub> і глини виділяють:

* вапняк (доломіт) (95-100&nbsp;% і 5-0&nbsp;%);
* глинистий вапняк (доломіт) (75-95&nbsp;% і 25-5&nbsp;%);
* [[мергель]], доломітовий мергель (25-75&nbsp;% і 75-25&nbsp;%);
* вапнякову (доломітову) глину (5-25&nbsp;% і 95-75&nbsp;%); глину (0-5&nbsp;% і 100-95&nbsp;%).

Різко відрізняється за структурою найчистіший різновид карбонатних порід&nbsp;— [[крейда]], що складається в осн. з тонких часток розміром 1-3 мкм (залишки морських водоростей [[кокколітофорид]]).

Карбонатні породи в залежності від межі міцності на стиск поділяються на:

* тверді (Т) з межею міцності при стиску більш&nbsp;— 600 кгс/см²
* середньої твердості (СТ) з межею міцності при стиску більше 300–600 кгс/см²
* м'які (М) з межею міцностей при стиску більше&nbsp;— 100–300 кгс/см²
* дуже м'які (ДМ) з межею міцності при стиску менше 100 кгс/см²

== Застосування ==

Карбонатні породи належать до найбільш універсальних видів мінеральної сировини і застосовуються у багатьох галузях господарства.

Найбільші споживачі карбонатних порід&nbsp;— промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, вапна, щебеню, штучного і облицювального каменю), чорна металургія (флюсові вапняки, [[вогнетриви]]) і сільське господарство (вапнування кислих ґрунтів і добавка до корму худоби та птахів). Карбонатні породи використовується в [[Кольорова металургія|кольоровій металургії]], хімічній, цукровій, целюлозно-паперовій, електротехнічній, парфюмерній і інших галузях.

== Див. також ==

* [[Карбонатність порід]]
* [[Карбонатозація]]
* [[Суторо-стилолітовий шов]]

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}

[[Категорія:Осадові породи]]
[[Категорія:Карбонатні породи]]