Перегляд вихідного коду сторінки Кипуче

{{НП України|
 | назва           = Кипуче
 | колишня назва   = Новокатеринівка, Катеринівка, імені Артема, Артемівськ
 | прапор          = Flag of Artemivsk (Luhansk Oblast).png
 | опис прапора    = Прапор Кипучого
 | герб            = Coat of Arms of Artemivsk (Luhansk Oblast).png
 | опис герба      = Герб Кипучого
 | зображення         = Кипуче. Вигляд на БК імені Леніна.png
 | зображення_розмір  = 300px
 | розташування       = 
 | опис розташування  = 
  | mapx              = 
  | mapy              = 
 | розташування2      = Map of Ukraine simple blank.png
 | опис розташування2 = Кипуче на мапі України
  | mapx2              = 270
  | mapy2              = 85
 | регіон          = [[Луганська область]]
 | район           = [[Алчевський район]]
 | громада         = [[Алчевська міська громада]]
 | засноване       = [[1910]] 
 | магдебурзьке право =
 | статус          = [[1961]]
 | населення       = {{зменшення}} 7373 (01.01.2017)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
 | площа           = 19,2
 | ref-площа       =
 | густота         = 384
 | поштові індекси = 94313-315
 | код             = 6441
 | координати      =  {{coord|48|26|20|N|38|43|3|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          =
 | водойма         = р. [[Біла (притока Лугані)|Біла]]
 | станція         = [[Кипуча]]
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 50
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       = 45,1
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 
 | фізична с       = 632
 | автошлях с      = 770
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = 94313, м. Кипуче, вул. Серго, 3
 | вебсторінка     = 
 | мер             = Йолкін Олександр Іванович
 | ремарки         =
|етнікон=кипу́чинець, кипу́чинка, кипу́чинці}}

'''Кипу́че''' (до [[1923]] року&nbsp;— ''Катери́нівка'', ''Новокатери́нівка'', у [[1923]]–[[1938]]&nbsp;— ''селище імені Арте́ма'', у [[1938]]–[[2016]]&nbsp;— ''Арте́мівськ'')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], в [[Алчевська міська громада|Алчевській міській громаді]] [[Алчевський район|Алчевського району]] [[Луганська область|Луганської області]]. Населення 7373 осіб.

== Географія ==
Сусідні населені пункти: міста [[Брянка]] на півночі, [[зоринськ (Україна)|Зоринськ]] і села [[Малоіванівка]] на південному заході, [[Чорногорівка]], [[Адріанопіль]], селище [[Ящикове]] на півдні, міста [[Перевальськ]] на сході, [[Алчевськ]] на північному сході.

== Історія ==
Заснування міста у праці «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історія міст і сіл УРСР»]] відноситься до [[1911]] року<ref>{{SM}} [[:s:uk:ІМіС УРСР/Луганська область/Артемівськ|Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.]]&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.&nbsp;— 650 с.</ref>, при цьому в обліковій картці на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] зазначена дата існування селища з [[1910]] року. На мапі [[Шуберт Федір Федорович|Федора Шуберта]] [[1875]] року територія сучасного міста позначена як «''Копи Кам'яного вугілля та Антрациту''»<ref>Военно-топографическая карта Россійской Имперіи [Карти]. −1 англ. дюйм : 3 верст / Ряд: XXVI, лист 17, вар. 2 показ. тер.: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского // под рук. Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Шуберта и П.&nbsp;А.&nbsp;Тучкова. [б. м.], 1879.</ref>.

Раніше [[1875]] року на території міста почали видобувати [[кам'яне вугілля]] та [[антрацит]]. Приблизно у цей час побудовані перші землянки. Навколо залізничної станції «[[Кипуча]]» у [[1878]] році група фахівців та найнятих працівників почали бити перші короткі шурфи. У червні цього ж року закладені шахти №&nbsp;11 (№&nbsp;29-30) та №&nbsp;14 (№&nbsp;9&nbsp;— Дев'ята). Шахта №&nbsp;16 (№&nbsp;10 імені Артема) була закладена для будівництва влітку 1911 року за фінансування [[Катеринівське гірничопромислове товариство|Катеринівського гірничопромислового товариства]], перші роботи відбулись влітку [[1910]]. За згадками старожила М.&nbsp;Є.&nbsp;Алтухова, всі три селища при шахтах №&nbsp;11, №&nbsp;14, №&nbsp;16 мали єдину назву&nbsp;— Катеринівський рудник. Першозасновники були переселенці з [[Харківська область|Харківщини]], [[Полтавська область|Полтавщини]], [[Орловська область|Орловської]], [[Курська область|Курської]], Воронезької, [[Тамбовська область|Тамбовської]], Мордовської, Татарської губерній<ref>Шахтёрская слава №&nbsp;2&nbsp;— спец. прил. к газ. «Народная трибуна»:&nbsp;— С. 2</ref>.

Відомі імена деяких першозасновників М.&nbsp;Є.&nbsp;Алтухов, Б.&nbsp;А.&nbsp;Сивий, А.&nbsp;І.&nbsp;Безсмертний, браття Пєлєхови, Кузьма Пронін, Микола Строєв, та інші. Власник рудника француз [[Андре Де-Вулич]]<ref>Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.&nbsp;— 651 с.</ref>. [[Файл:Fyodor Sergeyev.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Товариш ''Артем'']]

Улітку [[1910]]&nbsp;року почалось будівництво вулиці Головної, яка знаходилась на сучасній вулиці Рози Люксембург, у цьому ж році було побудовано перший кам'яний будинок у Катеринівці, який розташований на вулиці Серго 8.

Видобування вугілля почалось у [[1913]] році безпосередньо з шахт. Селище отримало назву Катеринівка (Новокатеринівка). Селище розширювалось, почалось будівництво дерев'яних бараків. Влітку 1914&nbsp;року в Катеринівці побудована рудникова лікарня (зараз адміністративна будівля міської лікарні) та відкрита початкова школа на 2 класи. В її рядах вчаться діти християнського віросповідання купецького, ремісничого, селянського походження віком 8-12 років. В школі навчались діти шахт №&nbsp;11, №&nbsp;14. 4 березня [[1917]]&nbsp;року відбулось створення Катеринівського селищної Ради робітників. Перший представником рудничної Ради обраний меншовик Бат Петро Захарович. На початку [[1914]] року, у Катеринівці мешкало 850—900 чоловік. При церкві відкривається вечірня школа для дорослих. [[1 серпня]] [[1914]] року почалася [[Перша світова війна]], з Катеринівки на війну у лави армії [[Російська імперія|Російської імперії]] мобілізовані більш ніж 200 шахтарів. В серпні [[1916]] року пройшов дводенний страйк під керівництвом більшовиків, з вимогою збільшити зарплатню на 20&nbsp;%. Вимога виконана. На руднику запрацював первинний осередок [[Більшовики|РСДПРП (б)]].

У березні [[1917]] року обрана руднична Рада робітничих депутатів. Замість меншовика головою Катеринівського рудничної Ради обраний Т.&nbsp;Т.&nbsp;Фролков. Після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] шахтарі рудника провели перевибори Катеринівської Ради робочих депутатів, яка складалась з 80 [[депутат]]ів. 25 депутатів з головою представником виконкому, більшовиком І.&nbsp;І.&nbsp;Ніколаєнко створили виконком, замінивши на посаді [[Соціалісти-революціонери|есера]].

Встановлення радянської влади зазнавало спротиву. У грудні [[1917]]-го року сформований червоногвардійський загін. Командир І.&nbsp;Т.&nbsp;Пєлєхов, комісар&nbsp;— Н.&nbsp;І.&nbsp;Строєв. Загін брав участь в складі Червоної армії у [[Радянсько-українська війна|Першій радянсько-українській війні]]. Деяка група катеринівських гірників увійшла у [[Перший Луганський соціалістичний загін]], який тримав оборону від австро-німецьких військ. У [[1918]] році Декретом Ради народних комісарів усі великі підприємства, у тому числі й шахти&nbsp;— націоналізовані. Рудник №&nbsp;16&nbsp;— знищений<ref>Так само… С. 652</ref>.

У квітні [[1918]] року австро-німецькі війська звільнили місто, так само прибула й варта [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]], потім [[Українська Держава|Української Держави]]. Після відходу австро-німецьких військ у [[1918]] році, варта лишалася до [[1919]] року. З червня по грудень [[1919]] року селище перебувало під владою денікінців. У грудні 1919 року Катеринівку зайняли частини [[Перша кінна армія|Першої кінної армії]] й встановили [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянську владу]]. Близько 300 шахтарів Катеринівського рудника були у лавах [[Червона армія|Червоної армії]]<ref>Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.&nbsp;— 652 с.</ref>. На похоронах Леніна у січні [[1924]] року в складі луганської делегації ''катеринець'' Т.&nbsp;В.&nbsp;Лаптєв. [[Файл:Ленінартемівськ.jpeg|міні|275пкс|Січень 1924 року. Делегація шахтарів Луганщини біля тимчасового мавзолею В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна.]]

У [[1923]]&nbsp;році шахти №&nbsp;11 та №&nbsp;14 перейшли на рудоуправління [[Перевальськ|імені Паризької Комуни]], шахта №&nbsp;16 стала називатися шахтою №&nbsp;10 імені Артема. Перше двоповерхова будівля в Артемівська була побудована у 1924&nbsp;році для контори [[Шахта імені Артема|шахти №&nbsp;10 імені Артема]]. Після війни в ній розміщувався навчально-курсовий комбінат шахти. Зараз в ній знаходиться міська поліклініка. У [[1925]] році видобуток вугілля на [[Шахта імені Артема|шахті імені Артема]] становила 620—630 тонн на добу. У селищі з'явилися дві нові вулиці&nbsp;— Комунальна та Дзержинського, місцева [[електростанція]] надала освітлення в квартири мешканців, відкрилися дві державних крамниці, робоча їдальня, пекарня. Медичну допомогу надавали медпункт та амбулаторія. Здійснювалася робота з [[Ліквідація неписьменності|ліквідації неписьменності]] серед населення, підвищенню культурного рівня мешканців. У [[1920]]&nbsp;році в селищі відкрилися дві початкові школи, вечорами тут проводилися заняття груп лікнепу. В ці роки побудований перший водопровід міста. До [[1929]]&nbsp;року неграмотність серед дорослого населення Артемівська в основному ліквідована. У [[1925]] році в селищі відкрили клуб, при ньому працювали гуртки художньої самодіяльності&nbsp;— драматичний, танцювальний, хоровий, агітбригада «[[Агітбригада «Синя блуза»|Синя блуза»]]. Клуб мав назву імені учасника громадянської війни О. Пєлєхова. Від організованого Радянською владою штучного голоду 1932—1933 років загинуло 522 мешканці. Радянська влада принесла за собою й хвилі репресій. У 1937—1938&nbsp;роках було репресовано (засуджено до довготривалих термінів позбавлення волі або розстріляно) більше як 160 робітників шахти та мешканців Артемівська. Серед них, було розстріляно 3 директори шахти №&nbsp;10 імені Артема та 1 головний інженер

[[Файл:СиняблузаАртемівськ.jpeg|міні|праворуч|275пкс|Агітбригада «Синя блуза» шахти №&nbsp;10 ім. Артема. 1928 рік]]

[[1935]]&nbsp;р. завершено будівництво стадіону та ставу, якого називають в народі ''Кипучанський''. Перший план забудови міста відноситься до 1940&nbsp;року. У вересні [[1954]]&nbsp;р. було опубліковано перший номер газети «Артемовец». У [[1959]]&nbsp;р. було завершено будівництво 23 двохповерхневих будинків житлового сектора на вул. Артема.

Місто постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв&nbsp;— 522 мешканців<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1090/103.pdf |title=Мартиролог. Луганська, ст. 327—338 |accessdate=4 Березня 2016 |archive-date=24 Лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140224040757/http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1090/103.pdf }}</ref>.

[[Файл:ПершотравневийАртемівськ.jpeg|міні|ліворуч|300пкс|Першотравневий мітинг трудящих Артемівська в 1938 році]] У 1939 році в Артемівську проживало 9150 людей. Почали працювати дві середні школи, у яких навчалося 1650 учнів. У селищі працювала поліклініка на 40 ліжок, персонал якої становив 16 лікарів і фахівців з середньою медичною освітою. Селище було повністю радіофіковане та електрифіковане. В період [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у німецько-радянському збройному конфлікті місто окуповано [[12 липня]] [[1942]] року. На роботи до Німеччини нацисти відправили 177 жителів. Перед окупацією радянські диверсанти підірвали і затопили шахту №&nbsp;10 ім. Артема, знищили 16893 м² житла, спалили клуб, розгромили будівлі обох шкіл та магазину. Приміщення станції Кипуча було перетворено на руїни. Таким чином застосована ''[[Тактика спаленої землі|тактика випаленої землі]]''. Німці спробували відновити дрібні шахти. Проте їх дії були зведені нанівець радянськими диверсантами<ref>Так само… С. 653</ref>.

Після 443 днів окупації [[2 вересня]] [[1943]] року, відбулось звільнення міста Радянським Союзом. Звільнили місто вояки [[315-та стрілецька дивізія (СРСР)|315-ї стрілецької дивізії]] під командуванням полковника [[Куропатенко Дмитро Семенович|Дмитра Куропатенка]].

Багато жителів міста, які були у лавах Червоної армії на фронтах Другої світової війни. Орденами і медалями нагороджені 447 осіб, а колишній шахтар [[Стасюк Василь Дмитрович|Василь Стасюк]] нагороджений званням [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]. З 700 жителів селища, які брали участь у німецько-радянському збройному конфлікті, близько 300 осіб загинули на полях битв. Дані щодо кількості мешканців Артемівська в лавах УВВ та інших військових формувань на даний момент не досліджені.

Наприкінці [[1943]] року шахтарі відбудували 1775 м² житлової площі. Розпочали свою роботу [[школа]] та поліклініка. На початку [[1944]] року почала працювати бібліотека, дитячий садок і дошкільні заклади, їдальня і пекарня, швейна, клуб. У [[1946]] році гірники повністю відбудували шахту №&nbsp;10 імені Артема.

У післявоєнні роки великі зміни відбулися в галузі освіти і культури. У місті працювало чотири середні школи, у яких навчалось 2,5 тисячі дітей. У вечірній середній школі навчалось 254 особи. В.&nbsp;Б.&nbsp;Сивий, В.&nbsp;А.&nbsp;Сафонов стали докторами наук, Р.&nbsp;Д.&nbsp;Богородченко (Скворцова), В.&nbsp;М.&nbsp;Івашин, Б.&nbsp;А.&nbsp;Зубков&nbsp;— кандидатами наук. Кандидатські дисертації захистили працівники шахти №&nbsp;10 ім. Артема, викладання у вишах проводили Я.&nbsp;Д.&nbsp;Пучков, Е.&nbsp;П.&nbsp;Ковтун.

У [[1956]] році в Артемівську починається будівництво двох шахт. Шахту «Луганська» побудували комсомольці Луганщини, а «Кіровоградська»&nbsp;— молоді будівельники [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. Обидві шахти стали до ладу в січні [[1958]] року. Після закінчення будівництва 620 молодих працівників залишилися працювати в Комсомольському шахтоуправлінні.

У вересні 1954&nbsp;року опубліковано перший номер газети «Артемовец». В 1959&nbsp;році завершено будівництво 23 двоповерхових будинків житлового сектора на вулиці Артема.

У [[1961]] році німці завершили будівництво ''Палацу культури імені Володимира Леніна''. У цьому ж році Артемівськ отримав статус міста районного підпорядкування.

В одному з листів [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]] написав, чому саме селище отримало статус міста:

{{text|Так, ось так, було наше селище та й по всьому. Але ось в ньому побудували будинок для культури, залили асфальтом метрів 400 вулиці. Залили та сказали: це тепер місто. За квартиру, світло, вугілля платити тепер не державі, точніше не школі, а самому вчителю. Ось скільки коштує одна єдина буква на мапі «М» (Артемівськ).{{oq|ru|Да, так вот, был наш поселок и делу конец. Но вот в нем построили дом для культуры, залили асфальтом метров 400 улицы. Залили и сказали: это отныне город. За квартиру, свет, уголь платит теперь не государство, конкретнее не школа, а сам учитель. Вот сколькр стоит одна единственная буква на карте «Г» (Артемовск).}}}}

З [[1962]] року по [[1963]] рік він викладав у вечірній середній школі №&nbsp;5. В Артемівську написані його перші твори, та саме з цього міста почався його процес самоідентифікації, де він прийшов до української мови та син Григора, Михайло, народився саме в Артемівську. Квартирував він на вулиці Комсомольській, 9 з дружиною.

У [[1965]] році в місті працювало 4 школи і планувалося побудувати ще 2 школи, 10 бібліотек, клуб [[ДТСААФ]]. У [[1966]]&nbsp;році затверджено генеральний план забудови Артемівська (3-й за рахунком).

{|class="graytable" style="text-align:center"
 |+
Фотографії Кипучого у 1960-ті роки
|-
 |
 |

|-
 |
 |
|}

У 80-х роках приміщення вечірньої школи №&nbsp;5 згоріло.
У квітні 1985&nbsp;року біля пам'ятника «Борцям за встановлення радянської влади в Артемівську» закладено парк на честь 40-ї річниці перемоги Радянського союзу у Другій світовій війні.

У 90-х роках, шахтарі Артемівська підтримали [[Страйки шахтарів Донбасу (1989-1990-ті роки)|шахтарський страйк на Донбасі]]. [[Файл:Мітинг1.JPG|міні|праворуч|255пкс|Шахтарський мітинг біля Міністерства вугільної промисловості України, [[Донецьк]], [[1990]] рік.]]

З часів незалежності України місто Артемівськ почало занепадати. Йдуть розмови про надання статусу [[Селище міського типу|селища міського типу]]. В червні 2004&nbsp;року в Артемівську почалась газифікація. Газифіковано перший будинок на вул. Кутузова. [[19 жовтня]] [[2004]] року прийнято Устав територіальної громади Артемівська (рішення 19-ї сесії 4 скликання Артемівської міської ради №&nbsp;19/1). В грудні 2008&nbsp;року почало працю кабельне телебачення у багатоповерхівках на вул. ім. 9 травня.

9 травня 2009&nbsp;року відкриття нового пам'ятника загиблим артемівцям у роки Другої світової війни. У червні [[2009]]&nbsp;року почались роботи у багатоповерховому секторі (9 травня, вул. Крокоса, вул. Свиридова) кабельної мережі інтернет.

З серпня 2014&nbsp;року місцева влада не підпорядковується центральній владі України та місто перебуває в окупації самопроголошеною Луганською республікою. Мер міста неодноразово затриманий<ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/08/140812_or_artemivsk_mayor|назва=ОДА: затримано мера Артемівська Олександра Йолкіна|видавець=[[BBC News]]|дата=12 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160130191842/http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/08/140812_or_artemivsk_mayor|дата-архіву=30 січня 2016|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021}}</ref>.

Згідно з проектом постанови №&nbsp;4086 про перейменування населених пунктів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Артемівськ перейменовується у місто Кипуче<ref>{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?u_radi_zareyestruvali_postanovi_pro_pereymenuvannya_v_okupovanomu_donbasi_i_krimu&objectId=1383057|назва=У Раді зареєстрували постанови про перейменування в окупованому Донбасі і Криму|видавець=[[Zaxid.net]]|дата=17 лютого|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160601063229/http://zaxid.net/news/showNews.do?u_radi_zareyestruvali_postanovi_pro_pereymenuvannya_v_okupovanomu_donbasi_i_krimu&objectId=1383057|дата-архіву=1 Червня 2016|мертвий-url=no|дата-доступу=21 березня 2022}}</ref>.

[[12 червня]] [[2020]] року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України  № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2022-02-22|language=ua|last=|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125071958/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620}}</ref>.

[[17 липня]] [[2020]] року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Перевальський район|Перевальського району]] увійшло до складу Алчевського району<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

== Розташування ==
Місто розташоване на сході України, у південно-західній частині [[Луганська область|Луганської області]]. Розміщене в геоморфологічній області [[Донецька височина]]. На півдні території міста, протікає річка [[Біла (притока Лугані)|Біла]]. Загальна територіальна площа міста 16,25 км². Сусідні населені пункти&nbsp;— місто [[Алчевськ]], місто [[зоринськ (Україна)|Зоринськ]], місто [[Перевальськ]], місто [[Брянка]], селище міського типу [[Ящикове]], селище [[Новоселівка (Перевальський район)|Новоселівка]]. На території міста розташована залізнична станція [[Кипуча]]. Через місто проходить ділянка найдовшого європейського автошляху {{Автошлях E|40}}, з'єднану в автомобільний шлях міжнародного значення {{Автошлях М|30}}.

=== Геологічна будова ===
Має кам'яновугільну систему ґеолоґічної будови, з чергуванням арґілітів, алевролітів, пісковиків, вапняків та пластів кам'яного вугілля.

=== Тектонічна будова ===
Місто розташоване в зоні дрібної складчастості, через нього проходить межа північного докембрійського рифту. Глибина залягання поверхні докембрійського фундаменту на південному схилі Воронезької антеклізи Східно-європейської платформи приблизно 16000 метрів. Серед корисних копалин переважає кам'яне вугілля.

=== Геоморфологічна будова ===
Місто розташоване на структурно-денудаційній інтенсивно розчленованій височині на дислокованій палеозойській основі. Територія міста денудаційна, та структурно-денудаційна пасмово-гривиста, місяцями купольно-залишкова рівнина. Біля річки «Біла»&nbsp;— заплавні тераси. Дуже значна густота яружної мережі. Щільність ярів середня.

== Клімат ==
[[Клімат]] Кипучого &nbsp;— помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8&nbsp;°C до 23,1&nbsp;°C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8&nbsp;°C. Опадів за рік&nbsp;— 400—500&nbsp;мм.

{{Клімат міста
|Місто_род=Артемівськ
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Luhansk/ meteoprog.ua]
| Січ_сер= -6            | Січ_сер_опади=36
| Лют_сер= -5           | Лют_сер_опади=29
| Бер_сер=  1        | Бер_сер_опади=29
| Кві_сер=  10           | Кві_сер_опади=39
| Тра_сер=  16           | Тра_сер_опади=44
| Чер_сер=  20          | Чер_сер_опади=62
| Лип_сер=  22           | Лип_сер_опади=51
| Сер_сер=  21          | Сер_сер_опади=39
| Вер_сер=  15          | Вер_сер_опади=33
| Жов_сер=  8          | Жов_сер_опади=27
| Лис_сер=  2           | Лис_сер_опади=42
| Гру_сер=  -2           | Гру_сер_опади=43
| Рік_сер=   9          | Рік_сер_опади=474
| Січ_сер_мін=-9        | Січ_сер_макс=-3
| Лют_сер_мін=-8     | Лют_сер_макс=-2
| Бер_сер_мін=-3         | Бер_сер_макс=4
| Кві_сер_мін=6        | Кві_сер_макс=14
| Тра_сер_мін=11         | Тра_сер_макс=20
| Чер_сер_мін= 14        | Чер_сер_макс=24
| Лип_сер_мін= 16        | Лип_сер_макс=26
| Сер_сер_мін= 15       | Сер_сер_макс=25
| Вер_сер_мін= 10        | Вер_сер_макс=20
| Жов_сер_мін= 4        | Жов_сер_макс=12
| Лис_сер_мін= 0        | Лис_сер_макс=4
| Гру_сер_мін= -5       | Гру_сер_макс=0
| Рік_сер_мін= 4        | Рік_сер_макс=12
| Січ_а_мін=          | Січ_а_макс=
| Лют_а_мін=          | Лют_а_макс=
| Бер_а_мін=          | Бер_а_макс=
| Кві_а_мін=         | Кві_а_макс=
| Тра_а_мін=        | Тра_а_макс=
| Чер_а_мін=        | Чер_а_макс=
| Лип_а_мін=        | Лип_а_макс=
| Сер_а_мін=         | Сер_а_макс=
| Вер_а_мін=         | Вер_а_макс=
| Жов_а_мін=        | Жов_а_макс=
| Лис_а_мін=          | Лис_а_макс=
| Гру_а_мін=          | Гру_а_макс=
| Рік_а_мін=          | Рік_а_макс=
|}}

=== Природні води ===

Середній річний [[Річковий стік|стік річок]] понад 2 л/сек з км². Поверхневий [[Річковий стік|стік річок]] 30&nbsp;мм. Підземний стік річок 5&nbsp;мм. Річка Біла відноситься до типу річок плоских височин. В середньому з 40-30&nbsp;м глибина місцевого базису ерозії 100-60&nbsp;м нахил (падіння) 3-1 м/км. Густота річкової мережі 0.31-0.50 км/км². Нахил падіння малих річок 10-50 м/км. Середнє число днів з льодовими утвореннями на рік до 120.

=== Ґрунти ===
Чорноземи звичайні щебенювати на елюзії щільних корінних порід. Сильна потенційна небезпека [[Вітер|вітрової]] [[Ерозія|ерозії]]. Сильний ступінь прояву ерозії [[ґрунт]]ів.

=== Флора та фауна ===
Територія міста Кипуче відноситься до [[Донецька височина|Донецької височезної]] степової зоогеографічної області, [[Лозно-Кам'янський зоогеографічний район|Лозно-Кам'янського зоогеографічному району]]. Сільськогосподарські землі та лісосмуги на місці степів.

Види, що найчастіше зустрічаються. Ссавці: [[сліпак]], [[ховрах]], [[Полівкові|полівка]], [[Миша|миші]], [[лисиця]], [[заєць|заєць-русак]], [[щур|щур сірий]], [[кажан]], хатня миша. Птахи: [[горобець|горобці]], [[ластівка]], [[шпак]], [[грак]], [[Горлиця садова|горлиця кільчаста]], [[серпокрилець]], [[жайворонок]], [[Куріпки|куріпка]], [[Перепілка|перепел]], [[боривітер]], [[грак]], [[ворона сіра]]. У водоймах суходолу. Ссавці: [[щур водяний]]. Птахи: [[качка]], [[чапля]], мартин, [[кулик]]. Плазуни: [[Європейська болотна черепаха|черепаха болотяна]], [[вуж водяний]]. Землеводні: [[жаба]], [[Ропухові|ропуха]], [[тритон звичайний]]. Риби: [[окунь]], [[Бичкові|бичок]], [[Йорж (рід)|йорж]], [[щука]], [[короп]], [[карась]], [[лящ]], [[краснопірка]], [[головень]], [[сом]], [[лин]].
[[Файл:Tulipa suaveolens.jpg|міні|275пкс|[[Тюльпан Шренка]]]]
Рослини, занесені до «[[Червона книга України|Червоної книги України»]]: [[ковила волосиста]], [[тюльпан Шренка]], [[пролісок]].

=== Ландшафти ===
Північностеповий вид ландшафту, пасмовий та купольно-останцеві височини та їхні схили на герцинській основі з чорноземами звичайними середньо гумусними, розорані, з фрагментарною рослинністю різнотравно-типчаковоковилових степів, рослинністю кам'янистих відслонень та байрачними балками. [[Ландшафт]]и річкових долин та яружнобалкової мережі [[Заплавно-терасова поверхня|заплавно-терасові поверхні]] річкових долин та великих балок з гудроморфиними ґрунтами різного ступеню зволоженості та солоності під заплавними лісами, чагарниками, та трав'янистою лугостеповою рослинністю.

Відомі назви історичних балок зображених на мапі [[Шуберт Федір Федорович|Федора Шуберта]], ''Товста балка'' та ''Велика балка''.

== Економіка ==

Видобувна промисловість кам'яного вугілля. Видобуток вугілля відбувається підземним способом.
У малому-сільському господарстві молочно-м'ясне тваринництво, птахівництво, виробництво зерна, соняшнику, овочів. Питома вага сільськогосподарських угідь у загальній площі району 55-60&nbsp;%. Питома вага фермерських сільськогосподарських угідь до сільськогосподарських угідь області менш як 5&nbsp;%. Станом на 16.05.2014 рік зареєстровано 69 підприємств.

Садові товариства:
* «''Артьомовець''»
* «''Шахтар''»
* «''Ягідка''»

== Меморіальні дошки ==
На території самого міста&nbsp;— відсутні. На загальній території міста меморіальна дошка розташована на станції Кипуча. У 1943 під час нацистської окупації міста на станції діяв трудовий табір для жінок і дітей. Працею в'язнів використовували на будівництві оборонних споруд.

== Історія зміни адміністративного статусу ==
* До [[1923]] року&nbsp;— селище ''Катеринівка'', ''Новокатеринівка'',
* [[1923]]&nbsp;— ''селище імені Артема'',
* [[1938]]&nbsp;— ''селище міського типу Артемівськ''
* З [[1961]] року&nbsp;— ''місто районного значення Перевальського району Артемівськ''
* З [[2016]] року&nbsp;— ''місто районного значення Перевальського району Кипуче''

== Демографічна ситуація ==
{| class="standard"
|+ Динаміка населення
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1914'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1939'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1989'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2013'''
|-
|{{збільшення}}&nbsp;900||{{збільшення}}&nbsp;9150||{{збільшення}}&nbsp;11821||{{зменшення}}&nbsp;9097||{{зменшення}}&nbsp;7506
|-
|}
{{-}}

=== Національний склад ===
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |51,43%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |44,88%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |1,65%
|-
|[[Татари в Україні|татари]]
| align="right" |0,63%
|-
|[[Азербайджанці в Україні|азербайджанці]]
| align="right" |0,15%
|-
|[[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right" |0,13%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right" |0,13%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |1,00%
|}
Розподіл населення за рідною мовою

{| class="sortable wikitable"
|-
! №
! Розподіл населення за рідною мовою
! Кількість
! (%)
|-
| 1
| [[Російська мова|Російська]]
| 7974
| 87,66
|-
| 2
| [[Українська мова|Українська]]
| 1069
| 11,76
|-
| 3
| [[Білоруська мова|Білоруська]]
| 16
| 0,18
|-
| 4
| [[Болгарська мова|Болгарська]]
| 1
| 0,01
|-
| 5
| [[Німецька мова|Німецька]]
| 1
| 0,01
|-
| 6
| [[Молдовська мова|Молдовська]]
| 1
| 0,01
|-
| 7
| Інша
| 35
| 0,38
|-
!
! Загалом
! 9097
! 100,00
|}

== Основні конфесії ==
* Українська православна церква [[Московський патріархат|Московського патріархату]]
* [[Українська православна церква Київського патріархату]]. Церква у Кипучому перебудована із колишнього господарського приміщення шахти і розташована неподалік терикону.

== Освіта ==
На території міста існує три за формою власності комунальні школи.
* Гімназія №&nbsp;7&nbsp;м. Кипуче Перевальської районної ради Луганської області. Профіль навчання&nbsp;— Українська філологія. Побудована осінню 1939&nbsp;р.<ref>{{cite web|url= https://lg.isuo.org/schools/view/id/19810l|назва= Артемівська гімназія №7 Перевальської районної ради Луганської області|прізвище= |ім'я= |дата= |вебсайт= Луганська область. ІСУО|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140522213005/https://lg.isuo.org/schools/view/id/19810|дата-архіву= 22 травня 2014|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= no}}</ref>
* Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;8&nbsp;м. Кипуче Перевальскої районної ради Луганської області. Профіль навчання&nbsp;— художньо-естетичний. Побудована у 1932&nbsp;р.<ref>{{cite web|url= https://lg.isuo.org/schools/view/id/19811|назва= Артемівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;8 Перевальскої районної ради Луганської області|прізвище= |ім'я= |дата= |вебсайт= Луганська область. ІСУО|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140522194049/https://lg.isuo.org/schools/view/id/19811|дата-архіву= 22 травня 2014|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= no}}</ref>
* Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №&nbsp;9&nbsp;м. Кипуче Перевальської районної ради Луганської області.<ref>{{cite web|url= https://lg.isuo.org/schools/view/id/19812|назва= Артемівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №&nbsp;9 Перевальської районної ради Луганської області|прізвище= |ім'я= |дата= |вебсайт= Луганська область. ІСУО|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140522194641/https://lg.isuo.org/schools/view/id/19812|дата-архіву= 22 травня 2014|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= no}}</ref>
Мови навчання у всіх трьох середніх школах&nbsp;— російська.

Серед дошкільних навчальних закладів міста Кипуче, за формою власності один державний, та один комунальний.
* Дошкільний навчальний заклад «Вогник» відособленого підрозділу «Шахта імені Артема». Державний.
* Група короткотривалого перебування дітей. Комунальний.

== Культура ==
Центром культури міста є побудований в [[1961]] році «[[Палац культури імені Леніна (Артемівськ, Луганська область)|Палац культури ім. Леніна»]]. При ньому працювали в радянські часи гуртки художньої самодіяльності&nbsp;— хоровий, художнього слова, драматичний, естрадний та духовий оркестри, дитячі студії піаністів і баяністів, образотворчого мистецтва, дитячі гуртки фотолюбителів, хоровий, танцювальний, клуб старшокласників. Зараз він знаходиться в поганому стані та потребує ремонту. 9 вересня 1970&nbsp;р. в Палаці культури імені Леніна відкрито музей трудової та бойової слави м. Артемівська.

* «''Меморіал пам'яті жителів Артемівська загиблих в роки Великій Вітчизняній війни''»
* «''Меморіал загиблим шахтарям''»
* «''Братська могила Радянських солдатів у період Великій Вітчизняній війни''»
* «''Пам'ятник борцям за революцію''»
* «''Обеліск Шахтарської слави''»

== Релігія ==

З періоду Незалежності України у місті діє [[Храм «Всіх Святих» (Кипуче)|храм «Всіх Святих»]].

== Цікаві факти ==
* [[Сергєєв Федір Андрійович|Федір Сергєєв]] (Артем), на честь якого місто носило назву Артемівськ, ніколи в ньому не перебував.

== Життя населення ==
Звичайне життя складається з оточення двома центрами міста. Це центр праці шахта №&nbsp;10 імені Артема та центральний ринок. Мешканці ходять на роботу, ринок тощо. Відбуваються внутрішні міграції до Алчевська. На свята більша половинна населення йде на площу, де відбуваються масові гуляння.
* [[Бабич Лідія Йосипівна|Лідія Бабич]]&nbsp;— румунська і молдовська оперна співачка (ліричне сопрано) та педагог
* [[Ковальов Харитон Антонович|Харитон Ковальов]] &nbsp;— радянський політик, депутат Верховної Ради УРСР 4-го та 5-го скликання
* [[Пономаренко Лідія Антонівна|Лідія Пономаренко]] — українська історикокартографка, геодезитка, топономістка
* [[Стасюк Василь Дмитрович|Василь Стасюк]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]]
* [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]]&nbsp;— український письменник-прозаїк
* [[Щербань Володимир Петрович|Володимир Щербань]]&nbsp;— український політик

''Див. також: [[:Категорія:Уродженці Кипучого|Категорія: Уродженці Кипучого]]''

== Важливі дати ==
* День міста відзначається в останню суботу кожного серпня.
* День шахтаря та День заснування шахти відмічається в останню неділю серпня.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Див. також ==
* [[Вулиці Кипучого]]
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область]]

== Джерела та література ==
* Шахта імені Артема: Люди… Події… Роки…:гомадсько-політичне видання / С.&nbsp;М.&nbsp;Карташов.&nbsp;— Верхньодніпровськ: «Дніпровець», 2013—192 с.
* Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше [Тексти] / Відп. ред. М.&nbsp;Ф.&nbsp;Попівський. Інформайно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР.&nbsp;— К.: Українське вид-во політичної літератури, 1947.&nbsp;— С. 80
* {{УРЕ}}
* {{ГЕС3}}
* Военно-топографическая карта Россійской Имперіи [Карти]. −1 англ. дюйм : 3 верст / Ряд: XXVI, лист 17, вар. 2 показ. тер.: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского // под рук. Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Шуберта и П.&nbsp;А.&nbsp;Тучкова. [б. м.], 1875.
* Военно-топографическая карта Россійской Имперіи [Карти]. −1 англ. дюйм : 3 верст / Ряд: XXVI, лист 17, вар. 2 показ. тер.: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского // под рук. Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Шуберта и П.&nbsp;А.&nbsp;Тучкова. [б. м.], 1879.
* Григір Тютюнник. Бути письменником: Листи. Щоденники. Записники // Упорядк., передмова Олексія Неживого.&nbsp;— К.: Ярославів Вал, 2011.&nbsp;— 440 с.&nbsp;— (Серія «Persona grata»).
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII&nbsp;ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp;— 124 с.
* [[Лаврів Петро|Петро Лаврів]]. [http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=1454 Історія південно-східної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190112044240/http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=1454 |date=12 Січня 2019 }}. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
* Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959&nbsp;рр.): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c.
* [http://ukrssr.com.ua/lugan/perevalskiy/artemivsk-perevalskiy-rayon-luganska-oblast Артемівськ, Перевальський район, Луганська область] // [[Історія міст і сіл Української РСР]]

== Посилання ==
{{commonscat|Kypuche}}
* {{cite web|url= http://litakcent.com/2010/12/03/hryhir-tjutjunnyk-%E2%80%93-rik-uchyteljuvannja-na-luhanschyni/|назва= Григір Тютюнник&nbsp;— рік учителювання на Луганщині|прізвище= Неживий|ім'я= Олексій|дата= 3 грудня 2010|вебсайт= ЛітАкцент|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20150415023405/http://litakcent.com/2010/12/03/hryhir-tjutjunnyk-%E2%80%93-rik-uchyteljuvannja-na-luhanschyni/|дата-архіву= 15 квітня 2015|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= yes}}
* [https://ua.sinoptik.ua/погода-артемівськ-303000667 Погода в Артемівську від ''Sinoptik''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140715032635/http://ua.sinoptik.ua/погода-артемівськ-303000667 |date=15 Липня 2014 }}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=07.08.2012&rf7571=18380 Артемівськ на офіційному порталі Верховної Ради України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150507223737/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=07.08.2012&rf7571=18380 |date=7 Травня 2015 }}
* [http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2013/sb/06_13/sb_nnas_2012.zip Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181115124447/http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2013/sb/06_13/sb_nnas_2012.zip |date=15 Листопада 2018 }}
* {{cite web|url= http://pesotskiy.com.ua/knigi/13_1.html|назва= Атлас Луганской области|прізвище= |ім'я= |дата= |вебсайт= Николай Песоцкий|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140924042051/http://pesotskiy.com.ua/knigi/13_1.html|дата-архіву= 24 вересня 2014|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= no}}
* {{cite web|url= https://lg.isuo.org/koatuu/schools-list/id/4423600000|назва= ВОМС Перевальської РДА|прізвище= |ім'я= |дата= |вебсайт= ВОМС Перевальської РДА|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140523030241/https://lg.isuo.org/authorities/schools-list/id/424|дата-архіву= 23 травня 2014|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= no}}
* {{cite web|url= http://bizinua.info/r12/city/50/page/2|назва= Артемівськ: довідник підприємств  прізвище=|ім'я= |дата= |вебсайт= Бізнес каталог України|видавець= |url-архіву= https://web.archive.org/web/20140522195618/http://bizinua.info/r12/city/50/page/2|дата-архіву= 22 травня 2014|дата-доступу= 27 квітня 2015|deadurl= no}}

{{Міста Луганської області}}
{{ВП-портали|Європа|Луганщина|Україна|Географія|Історія}}
{{Бібліоінформація}}
{{Алчевська міська громада}}

[[Категорія:Кипуче| ]]
[[Категорія:Міста Алчевського району]]
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]