Перегляд вихідного коду сторінки Ковенська губернія

{{Адміністративна одиниця Російської імперії
|назва         = Ковенська губернія
|статус        = Губернія
|Герб          = Coat of arms of Kovno Governorate 1878.svg
|карта         = Lithuania-1867-1914-EN.svg
|центр         = Ковно
|існування     = [[1843]] — [[1915]]
|утворена      = [[30 грудня]] [[1842]]
|ліквідовано   = [[1915]]
|площа         = 40641,36 км²<!--- станом на який рік? ---->
|населення     = 1 638 374
|дата перепису = 1894
|до            = [[Віленська губернія]]
|після         = [[Литва]]
}}
'''Ко́венська губе́рнія'''&nbsp;— одна з [[Північно-Західний край|північно-західних]] [[губернія|губерній]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Центр&nbsp;— місто [[Ковно]] (нині [[Каунас]]). На сьогодні майже вся територія у складі [[Литва|Литви]], невеликі частини&nbsp;— у складі [[Білорусь|Білорусі]] (з селищем [[Відзи]]) та [[Латвія|Латвії]].

Утворена згідно з указом імператора [[Микола I (російський імператор)|Миколи I]] від от [[18 грудня]] (30 грудня) [[1842]] року<ref>Полное собрание законов Российской империи, №&nbsp;16347 (рос.)</ref> і сформована 1 липня 1843 року з 7 північних повітів [[Віленська губернія|Віленської губернії]]. Після [[Третій поділ Речі Посполитої|третього поділу Речі Посполитої]], [[Віленське воєводство (II Річ Посполита)|воєводства Віленське]] і [[Трокське воєводство|Трокське]] із [[Жмудь|Жмуйдськими землями]], по Маніфесту імператриці [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]], 14 грудня 1795 р<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861.&nbsp;— Р.2.&nbsp;— С.100</ref>. були приєднані до [[Російська імперія|Російської імперії]], з яких було сформовано [[Віленська губернія|Віленську]] та Слонимську губернії, що в свою чергу, 12 грудня 1796 р<ref name=":0">Там само</ref>. були об'єднані в одну&nbsp;— [[Литовська губернія|Литовську губернію]]. 9 вересня 1801р<ref name=":0"/>. поділені на дві губернії&nbsp;— Литовсько-Віленську і Литовсько-Гродненську. Сім повітів, що були відділені від Литовсько-Віленської губ. утворили нову&nbsp;— Ковенську губернію.

== Географічне положення ==
Ковенська губернія займала західний кут колишнього [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] між 56 ° 25-54 ° 49 північної широти і 38 ° 46'-45 °1' східної довготи<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861.-Р.2.- С.2</ref>; межувала з півночі та сходу з [[Курляндська губернія|Курляндською губернією]], з півдня з Віленською і Сувальською губерніями (від останньої відділяється річкою Німан) і з заходу з Німеччиною і Гробінськім повітом Курляндської губернії<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. -С.2</ref>.

[[Файл:Kovenskaya gubernia.jpg|thumb|300px|Ковенська губернія, [[1910-ті]] роки.]]
Сухопутний кордон Ковенської губернії з Німеччиною починалася від впадання в річку [[Німан]] річки Свентах ([[Швентої (річка)|Швентой]]і), в 135 км (127 верстах) нижче містечка Юрбурга ([[Юрбаркас]]), Від містечка Юрбурга до містечка Полангена ([[Паланга]]) йде так звана прикордонна дорога через містечка Таурогген ([[Таураге]]), Владиславов ([[Кудіркос-Науместіс]]), Швекшні ([[Швекшняй]]), Горжди ([[Гаргждай]]) і [[Кретинга]]<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1863.-Р.3.&nbsp;— С.3</ref>.

Ковенська губернія належала до числа найменших губерній в Російській імперії. Вона займала понад 40641,36 км ² (35711,9 кв. верст). Найбільша відстань в довжину 373 км (350 верст), в ширину 181 км (170 верст). До складу губернії входила майже вся територія колишнього Жмудського староства Великого Князівства Литовського, а також частини Трокського і Віленського воєводств Речі Посполитої<ref name=":0"/>.

Географічне положення Ковенської губернії мало, насамперед, торговельне та військово-стратегічне значення. Прикладом цьому є більшість історичних подій XVIII-XIX століття. Землі Ковенської губ. у військових конфліктах із Західними державами служили для розміщення або проходу частин російської армії, для оборони та зустрічі ворожої армії. Будування Ковенського та Таурогенського шосе, примножило значення губернії для Російської імперії<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.&nbsp;— С.1</ref>.

== Адміністративний поділ ==
Ковенська губ. ділиться на сім повітів: [[Ковенський повіт|Ковенський]], [[Россієнський повіт|Россієнський]], [[Тельшевський повіт|Тельшевський]], [[Шавельський повіт|Шавельський]], [[Поневізький повіт|Поневезький]], [[Вількомирський повіт|Вількомирський]] та [[Новоолександрівський повіт|Новоолександрівський]] та двох заштатних міст&nbsp;— [[Відзи]], [[Шедува|Шадов]]. Кожен повіт ділиться на 4 або 5 станів, в залежності від географічного положення меж повіту. Кожен стан в свою чергу ділиться на парафії або приходи<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.&nbsp;— С.6</ref>.
На 1860 рік&nbsp;— 1 губернське місто, 6 повітових, 2 заштатних
151&nbsp;— містечко, 209&nbsp;— селищ, 998&nbsp;— невеликих поселень(сєльцо)
8075 сіл, 5157&nbsp;— хуторів, 333&nbsp;— дворянських околиць і слобод
Загальна кількість&nbsp;— 14, 932<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861.&nbsp;— Р.2.- С.1</ref>.
[[Файл:Kovno Governorate (1888).jpg|thumb|300px|Административний поділ Ковенської губернії]]
{| class="wikitable"
|-
! Повіт!! Повітове місто !! Площа
верста
|-
| [[Вількомирський повіт|Вількомирський]] || Вількомир || 5185,8
|-
| [[Ковенський повіт|Ковенський]] || Ковно || 3534,2
|-
| [[Новоолександрівський повіт|Новоолександрівський]] || Новоолександрівск || 5078,1
|-
| [[Поневізький повіт|Поневезький]] || Поневеж || 5451,5
|-
| [[Россієнський повіт|Россієнський]]|| Россієни || 5464,0
|-
| [[Тельшевський повіт|Тельшевський]] ||Тельши || 4654,0
|-
| [[Шавельський повіт|Шавельський]] || Шавлі || 6079,3
|}

== Населення ==
'''[[Литвини]]'''&nbsp;— відносяться до корінного населення Ковенської губ. Складали нижні класи суспільства в губернії та в основному займалися землеробством.

'''[[Євреї]]'''&nbsp;— у переважній більшості джерел по відомостях Ковенської губ., характеризуються як «самое вредное народонаселеніе для края»<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.&nbsp;— С.33</ref>. В жителі міст та містечок. Уся торгівля та промисловість знаходилась під їх контролем. «Еврей, повѣренный пана, лестъю и хитростъю копает ему яму; в мѣстечкѣ, онъ водкой и бубликами выманивает послѣднее достояніе у распутнаго или простодушнаго поселянила; в деревнѣ, тот же еврей записывает счеты двойнымъ мѣломъ и во время жатвы собирает долги ещё вдвое»<ref name=":0"/>. Також євреї займались «[[Контрабанда (значення)|контрабандою]]».
'''[[Поляки]]'''&nbsp;— половина з них належали до дворян Ковенської губ., які в свою чергу ділились на два розряди&nbsp;— вищий клас багатих і заможних поляків, та клас дворянства, що відноситься до другого розряду, цей розряд польського дворянства займав посади економів, управителів, камердинерів у поміщиків.

'''Російські православні та [[старообрядці]]'''&nbsp;— лише невелика кількість даного населення проживала в містах і містечках, більшість поселялась в маленьких селах та хуторах. Відносяться до найбіднішого прошарку населення губернії. Працювали на поміщиків або наймались до євреїв. Не рідко вели розбійницький спосіб життя, за що їх в народі називали кацапами<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.&nbsp;— С.32</ref>.

'''[[Німці]]'''&nbsp;— переважна більшість вихідці з [[Пруссія (держава)|Пруссії]], жили в містах та містечках Ковенської губ. Відносилися до ремісничого класу населення, рідко займались землеробством. Сповідували лютеранство.
[[Файл:Ковенская губерния из Бенке.jpg|thumb|295px|[[Герб]] губернії з офиційним описом, що затверджиний [[Олександр II|Александром II]] ([[1878]])]]
{| class="wikitable"
|-
! Роки!! Чоловіки !! Жінки !! Загальна
кількість
|-
| 1844 || 445,214 ||438,598 || 883,812
|-
| 1845 || 445,692 || 441,539 || 887,231
|-
| 1846 || 441,222 || 470,971 || 921,193
|-
| 1847 || 456,112 || 482,139 || 938,351
|-
| 1848 || 453,601 || 482,096 || 935,697
|-
| 1849 || 438,100 || 455,936 || 923,174
|-
| 1850 || 450,692 || 475,431 || 926,123
|-
| 1851 || 454,154 || 480,597 || 934,751
|-
| 1852 || 456,062 || 482,379 || 938,441
|-
| 1853 || 557,991 || 486,219 || 944,210
|-
| 1854 || 489,006 || 494,253 || 961,259
|-
| 1855 || 458,075 || 483,095 || 971,170
|-
| 1856 || 477,148 || 505,447 || 982,595
|-
| 1857 || 484,801 || 501,415 || 986,216
|-
| 1858 || 447,079 || 514,208 || 988,287
|-
| 1859 || 487,902 || 524,832 || 1,012,134
|-
| 1860 || 482,758 || 523,821 || 1,006,579
|-
| 1894 || 818,271 || 820,103 || 1,638,374
|}

== Промисловість ==
Населення Ковенської губ. переважно займається землеробством, причиною цьому є надзвичайно родюча земля<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.- С. 37</ref>. Основну галузь промисловості займає хліборобство, яке не лише задовольняє потреби жителів губернії, а й імпортується в сусідні країни. У великій кількості вирощується льон та конопля. Тваринництво розвинене частково, в окремих повітах займаються вівчарством.
Кожен поміщик і заможній селянин мав у своєму дворі фруктовий сад.
Бджільництво&nbsp;— у зв'язку із вирубкою лісових масивів, у 19 ст. втратило свою популярність. Порівняно із 18 ст. бджолярі Ковенської губ. отримували меду достатнього лише для власного вжитку.
Рибальство теж мало розвинуте і забезпечувало лише власні потреби. Риба в основному завозиться євреями із Курляндії.

Кількість заводів та фабрик

{| class="wikitable"
|-
| '''Рік''' || 1844 || 1846 || 1848 || 1850 || 1852 || 1854 || 1856 || 1858 || 1860 || 1862
|-
| '''Кіл'''.|| 39 || 34 || 105 || 104|| 104 || 96 || 92 || 91 || 97 || 106
|}

== Торгівля ==
Вся торгівля Ковенської губ. належить євреям, які закуповують майже увесь надлишок урожаю та інші землеробські вироби, везуть його до [[Рига|Риги]], Пруссії, звідти ж привозять потрібний товар для жителів губернії та продають його у власних лавках, корчмах. Відповідно уся транзитна торгівля теж відбувається за участі євреїв.

=== Внутрішня торгівля ===
Відбувалася на торгах та ярмарках. Найбільші ярмарки проходили в містах [[Кедайняй|Кейданах]], [[Шидлов]]і, [[Кальварія-Жмудська|Кальварії]], [[Шатах]], [[Янишки|Янишках]] та в заштатному місті Шадові. Туди приїжджали купці з [[Литва|Литви]] та [[Малоросія|Малоросії]], [[Вільно]], [[Динабург]]а, [[Мітава|Мітави]], кожна із них тривала майже тиждень. В інших містечках ярмарки відбувались раз на рік, та раз на тиждень проводились торги.

=== Зовнішня торгівля ===
Основним імпортним товаром із Ковенської губ були&nbsp;— хліб, льон, шкіра тварин, дерев'яний посуд. Більшість товару вивозили до Риги. Додому ж закуповували сіль, залізні інструменти, тканину, та ін.

== Освіта ==
По даним Центрального [[Статистичний Комітет Російської імперії|Статистичного Комітету Російської імперії]] навчальних закладів на 1847 рік в Ковенській губ. нараховувалось: гімназій&nbsp;— 1; повітових та парафіяльних училищ&nbsp;— 18, у яких навчалось до 1700 осіб; приватних парафіяльних училищ&nbsp;— 33, у яких навчалось до 800 осіб; приватних жіночих пансіонів&nbsp;— 10, у яких навчалось до 250 осіб<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847.&nbsp;— С.4.- С.130-131</ref>. На 1856 рік<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1915</ref>, в Ковенській губ. нараховувалось 320 навчальних закладів, у яких навчалось 4868 осіб, тобто із двохсот осіб лише одна отримувала освіту.
{| class="wikitable"
|-
! '''Рік''' !! 1868 !! 1880 !! 1894 !! 1901 !!1905 !! 1911
|-
| '''Шкіл''' || 42 || 179 || 282 || 310 || 409 || 589
|-
| '''Учнів''' || 2058 || 9309 || 14332 || 15517 || 23313 || 39231
|}

На 1911 рік Ковенська губ. по відсотку населення, що навчалось займала останнє місце з усіх губерній [[Віленська навчальна округа|Віленського навчального округу]]. Серед повітів Ковенської губ. найвищий показник мав Новоолександрівський повіт<ref name=":0"/>.

== Релігія ==
[[Файл:Карта народонаселения Ковенской губернии по исповеданиям (1864).jpg|міні|«Мапа народонаселення Ковенської губернії за віросповіданнями» [[Ріттіх Олександр Федорович|Олександра Ріттіха]], 1864 рік]]
У Ковенській губернії найпоширенішими віросповіданнями були&nbsp;— [[католицизм]], [[православ'я]], [[лютеранство]], [[юдаїзм]], протестантизм та [[караїмізм]]<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.&nbsp;— С.44</ref>. На 1847 рік у Ковенській губернії нараховувалось церков: кам'яних&nbsp;— 72; дерев'яних&nbsp;— 190; монастирів&nbsp;— 22; каплиць&nbsp;— 78<ref>Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847.&nbsp;— Р.4&nbsp;— С.130</ref>.

{| class="wikitable"
|-
! '''віросповідування''' !! '''1860&nbsp;р.'''
|-
| православних || 42,563
|-
| католиків || 834,863
|-
| юдеїв || 321,440
|-
| старообрадців || 14,580
|-
| протестантів || 41,086
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Commonscat}}
* [http://www.vehi.net/brokgauz/all/052/52577.shtml Ковенська губернія (Енциклопедичний словник Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза і И.&nbsp;А.&nbsp;Єфрона)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305015439/http://www.vehi.net/brokgauz/all/052/52577.shtml |date=5 Березня 2016 }}
* [http://book-olds.ru/BookLibrary/17000-Kovenskaya-gub.html Бібліотека Царське Село, книги з історії Ковенської губернії, PDF] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110518015032/http://book-olds.ru/BookLibrary/17000-Kovenskaya-gub.html |date=18 Травня 2011 }}
* Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847.&nbsp;— 143 с.
* Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861.&nbsp;— 262 с.
* Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.&nbsp;— 86 с.
* Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1863.&nbsp;— 226 с.
* Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1915.&nbsp;— 313 с.

== Посилання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=Zg86ovLk1U0 Доля шляхтича з Ковенської губернії Вінсента Щенсновича (1861-?)]{{Російська імперія}}
{{Ковенська губернія|nocat=1}}
{{Бібліоінформація}}


{{Lithuania-hist-stub}}
{{Lithuania-geo-stub}}

[[Категорія:Ковенська губернія| ]]
[[Категорія:Губернії Російської імперії на території Литви]]
[[Категорія:Засновані в Литві 1842]]
[[Категорія:Зникли в Європі 1915]]