Перегляд вихідного коду сторінки Кодекс Товара

[[Файл:The Eagle, the Snake, and the Cactus in the Founding of Tenochtitlan WDL6749.png|alt=Іспанською написано: «Опунція та орел, яких знайшли в озері»|thumb|349x349px|Заснування Теночтітлана, ''Кодекс Товара'', 91v.]]
'''Кодекс Товара''' (Codex Tovar; JCB Manuscripts Codex Ind 2)&nbsp;— історичний [[Месоамерика|мезоамериканський]] рукопис кінця [[XVI століття]], написаний [[Товариство Ісуса|єзуїтом]] [[Хуан де Тобар|Хуаном де Товаром]] та ілюстрований ацтекськими художниками. Оригінальна назва&nbsp;— «Historia de la benida de los Yndios a poblar a Mexico de las partes remotas de Occidente» (Історія приходу до Мексики індіанців із віддалених районів Заходу). Кодекс близький за змістом, але не ідентичний [[Кодекс Рамірес|Кодексу Рамірес]]<ref>{{Книга
|посилання = https://www.worldcat.org/oclc/974489206
|автор = Robert Wauchope, Howard Francis Cline, Charles Gibson, H. B. Nicholson
|заголовок = Handbook of Middle American Indians. Volume fourteen, volume fifteen, Guide to ethnohistorical sources.
|рік = 2015
|місце = Tulane University. Middle American Research Institute. Austin.
|сторінки = pp. 225–226
|ISBN = 978-1-4773-0687-1
}}</ref>. Нині зберігається в {{Нп|Бібліотека імені Джона Картера Брауна|бібліотеці імені Джона Картера Брауна|en|John Carter Brown Library}} у [[Провіденс]]і ([[Род-Айленд]], [[Сполучені Штати Америки|США]]).

== Про автора ==
Хуан де Товар (1543—1623) був священиком-єзуїтом і письменником із [[Нова Іспанія|Нової Іспанії]], одним із численних синів капітана Хуана де Товара, який прибув на континент разом із {{Нп|Панфіло де Нарваєс|Панфіло де Нарваєсом|en|Pánfilo de Narváez}} під час [[завоювання Мексики]]. Його мати була [[Метиси|метискою]], онукою [[конкістадор]]а [[Дієго де Коліо]]. Саме від неї майбутній письменник вивчив кілька мов корінних народів, особливо [[науатль]], [[отомі]] та {{Нп|Масауа (мова)|масауа|en|Mazahua language}}. Навчився невимушено розмовляти ними, його вважали «мексиканським [[Цицерон]]ом».

1573 року приєднався до єзуїтів і до смерті мандрував різними районами Мексики, збираючи різні свідчення тубільців. Як священник-єзуїт, сприяв вивченню мексиканських мов серед семінаристів, тому разом з латиною та грецькою їм доводилося вивчити науатль, перш ніж перейти до філософії та теології. Як письменник, утілив ідею [[індіанізм]]у, описуючи місцеві традиції та протистояння між Іспанією та [[Ацтекська імперія|Ацтекською імперією]] з погляду переможеного народу та з критикою поведінки переможців. Його основна праця «Історія приходу в Мексику індіанців з віддалених районів Заходу, події та паломництва на шляху до їхньої державності, їхніх ідолів і храмів, обрядів, церемоній та календарів» відома як Кодекс Товара і [[Кодекс Рамірес]]&nbsp;— останній створено близько 1585 року. В «Історії» зібрано докладні описи обрядів, правителів та богів ацтеків [[Месоамериканська хронологія|доколумбового періоду]].

== Codex Tovar ==
Рукопис Товар створив між 1587 та 1588 роками, під егідою історика [[Хосе де Акоста|Хосе де Акости]]. Деякі листи, якими вони обмінювалися, що пояснюють історію рукопису, наведено в тексті. Схоже, що Товар, який прибув до Нової Іспанії 1573 року, отримав від ордену єзуїтів замовлення на підготовку історії царства ацтеків із урахуванням достовірних місцевих джерел; проте його незнання [[Піктографічне письмо|піктографічної]] та [[Ієрогліфи|ієрогліфічної]] систем письма ацтеків значно уповільнило роботу. Таким чином, Товар зустрівся з ацтекськими істориками та ілюстраторами рукописів (tlacuiloque), щоб перетворити ці піктогліфічні джерела на прийнятніший для західної історичної традиції опис<ref name=":0">Tovar, Juan de (1860). Thomas Phillipps, Bart (ed.). ''Historia de los yndios mexicanos''. Cheltenham: Jacobus Rogers. p. 2.</ref>. Першим результатом історичних досліджень Товара став Кодекс Рамірес<ref name=":1">{{Стаття|url=http://www.sociedadelainformacion.com/35/tovar.pdf|author=Saleh Camberos, Omar|title="Historia y Misterios del Manuscrito Tovar"|date=2011|language=es|видання=Revista Digital Sociedad de la Información. 35.|archivedate=2023-02-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230227144831/http://www.sociedadelainformacion.com/35/tovar.pdf}}</ref>.

Пізніше, 1583 року, до Нової Іспанії прибув історик-єзуїт і натураліст Хосе де Акоста. Він мав намір зібрати рукописи, щоби самостійно підготувати запис історії ацтеків, але не зміг підібрати значного матеріалу. Не впоравшись із завданням і залишивши Нову Іспанію, він звернувся до свого колеги Товара, який уже значно просунувся в підготовці Кодексу Рамірес. Акоста закликав його надіслати копію своєї роботи королю Іспанії [[Філіп II|Філіпу II]], який на той час просив підготувати історичні довідки про свої американські володіння: отже, Кодекс Рамірес залишився в Мексиці, де його пізніше знову знайдено, а Кодекс Товара направлено до Іспанії, де Акоста використовував цінну інформацію з рукопису для написання розділу про історію ацтеків у своїй загальнішій праці «Історія природи та моралі індіанців»<ref name=":1"/>.

Сам рукопис можна розділити на чотири частини. Перша містить обмін листами між Акостою та Товаром. Друга&nbsp;— Relación, або власне історія. Третя&nbsp;— трактат про релігію ацтеків (Tratado de los ritos). Заключна частина&nbsp;— календар, що демонструє місяці ацтеків і співвідносить їх із європейським календарем через домініканську [[Вруціліто|буквено-календарну систему]]<ref name=":2">{{Книга
|посилання = https://www.worldcat.org/oclc/468492861
|автор = Jacques Lafaye.
|заголовок = Manuscrit Tovar :origines et croyances des indiens du Mexique
|рік = 1972
|місце = Graz: Akademische Druck u. Verlagsanstalt.
|ISBN = 3-201-00247-X.
}}</ref>. Зміст та ілюстрації першої та другої частин помітно близькі не лише до Кодексу Рамірес, а й до праці [[Дієго Дюран]]а та [[Фернандо Альварадо Тецоцомок]]а. Роберт Барлоу припустив, що зазначені праці походять від ранішого, втраченого рукопису, який він назвав Кронікою X<ref>{{Стаття|url=https://www.worldcat.org/oclc/25412072|author=Barlow, R. H.|title=Los mexicas y la Triple Alianza|date=1990|language=es|видання=Jesús. Monjarás-Ruiz, Elena Limón, Maricruz Paillés H. (1 ed.).|issn=968-6254-04-8.}}</ref>. Деякі вчені вважають, що Товар написав обидві свої праці на основі записів Дюрана, оскільки подібність між ними значнв,<ref>{{Стаття|url=https://www.jstor.org/stable/25134307|author=Leal, Luis|title=El Codice Ramirez|date=1953|language=es|видання=Historia Mexicana. 3 (1): 11–33.|issn=0185-0172.|archivedate=2022-12-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20221219122304/https://www.jstor.org/stable/25134307}}</ref> тоді як інші припускають, що праці обох учених ґрунтуються на одній і тій самій групі ацтекських піктографічних документів, нині втрачених<ref>{{Книга
|посилання = https://www.worldcat.org/oclc/39146635
|автор = Tena, Rafael
|заголовок = Revisión de la hipótesis sobre la Crónica X. Códices y documentos sobre México:segundo simposio
|рік = 1997
|місце = México, D.F.
|видавництво = Instituto Nacional de Antropología e Historia, Dirección de Estudios Históricos.
|сторінки = 163–178
|ISBN = 970-18-0020-6
}}</ref>.

== Історичний розділ Кодексу Товара ==
<gallery>
File:Chicomoztoc- The Origins of the Tribes that Settled in or Close to Mexico WDL6717.png|[[Чикомосток]], сім печер походження в [[Ацтлан]]і
File:Tula WDL6744.png|[[Толлан]]
File:Chapultepec Hill WDL6745.png|Битва під Чапультепеком
File:The Eagle, the Snake, and the Cactus in the Founding of Tenochtitlan WDL6749.png|Заснування [[Теночтітлан]]а
File:Acamapichtli, the First Aztec King (Reigned 1376–95) WDL6718.png|[[Акамапічтлі]], перший ацтекський [[тлатоані]]
File:Huitziláihuitl, the Second Aztec King (Reigned 1395–1417) WDL6719.png|[[Віцилівітль]], другий ацтекський тлатоані
File:Chimalpopoca, the Third Aztec King (Reigned 1417–27) WDL6720.png|[[Чимальпопока]], третій ацтекський тлатоані
File:Itzcóatl, the Fourth Aztec King (Reigned 1427–40) WDL6721.png|[[Іцкоатль]], четвертий ацтекський тлатоані
File:The Battle of Azcapotzalco WDL6746.png|Битва при [[Ацкапоцалько]]
File:The War against Coyoacan WDL6729.png|Війна проти Койоакана
File:An Aztec Noble’s Sacrifice for his Country WDL6747.png|Ацтекський шляхтич жертвує власним життям
File:The Funeral Rites of Auitzotl WDL6755.png|Похорон [[Авіцотль|Авіцотля]]
File:Moctezuma I, the Fifth Aztec King (Reigned 1440–69) WDL6730.png|[[Монтесума I|Моктесума]], п'ятий ацтекський тлатоані
File:Tizoc, the Seventh Aztec King (Reigned 1481–86) WDL6722.png|[[Тісок]], сьомий ацтекський тлатоані
File:Axayácatl, the Sixth Aztec King (Reigned 1469–81) WDL6723.png|[[Ашаякатль]], шостий ацтекський тлатоані
File:Auitzotl, the Eighth Aztec King (Reigned 1486–1502) WDL6748.png|[[Авіцотль]], дев'ятий ацтекський тлатоані
File:The Aztec Ritual Offering Against Drought WDL6750.png|[[Чарівник (паранормальне)|Чаклуни]] отримали воду джерела Куестекатль
File:Moctezuma II, the Last Aztec King (Reigned 1502–20) WDL6724.png|[[Монтесума II|Моктесума]], останній імператор ацтеків
</gallery>

== Історія публікування ==
У XIX столітті рукопис придбав сер {{Нп|Томас Філліпс||en|Thomas Phillipps}} і вивіз із Іспанії близько 1837 року. Філліпс намагався опублікувати матеріал, але світ побачили лише 23 сторінки рукопису, становлячи тим самим неповне видання, яке трапляється вкрай рідко<ref name=":0"/>. 1946 року рукопис продано на аукціоні й поміщено в Бібліотеку Джона Картера Брауна, де він міститься й нині, хоча вчений Омар Салех Камбрерос припускає, що, зважаючи на деякі невеликі відмінності між виданням Філліпса і частиною рукопису, що дійшла до нас, існує ймовірність того, що оригінал утрачено<ref name=":1"/>. Пізніше рукопис публікували різні люди за різних обставин: календарний розділ опублікували у 1951 року Кублер і Гібсон,<ref>Tovar, Juan de (1951). Kubler, George; Gibson, Charles (eds.). ''The Tovar calendar; an illustrated Mexican manuscript ca. 1585''. Memoirs of the Connecticut Academy of Arts & Sciences, v. 11. New Haven: The Academy</ref> а транскрипцію та французький переклад усього рукопису з таблицями історичного розділу випустив 1972 року Жак Лафає<ref name=":2"/>.

== Примітки ==
{{примітки|2}}
[[Категорія:Ацтекські кодекси]]
[[Категорія:Рукописи XVI століття]]
[[Категорія:Книги 1580-х]]