Перегляд вихідного коду сторінки Комуністична партія України (1993—2022)

{{Українська політична партія
 | party_name = Комуністична партія України
 | party_logo = Ukrainian Communist Party logo.svg
 | розмір = 250px
 | president = [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]]
 | foundation = [[5 жовтня]] [[1993]]<ref>{{Cite web |url=http://www.drsu.gov.ua/party |title=Зареєстрована як політична партія 05.10.1993 № 505 |accessdate=30.01.2016 |archiveurl=https://archive.today/20130706182437/http://www.drsu.gov.ua/party |archivedate=06.07.2013 |deadurl=yes }}</ref>
 | dissolute = [[16 грудня]] [[2015]]<br/>[[16 травня]] [[2022]]
 | headquarters = [[Київ]]
 | ideology = [[Комунізм]]<ref name=":0">{{cite web |last1=Nordsieck |first1=Wolfram |title=Ukraine |url=http://parties-and-elections.eu/ukraine.html |website=Parties and Elections in Europe |accessdate=12 березня 2024 |language=en |date=2024}}</ref><br/>[[Марксизм-ленінізм]]<ref name=":0" /><ref>{{Cite web |url=http://www.kpu.ua/programmakpu/ |title=Програма КПУ |accessdate=23 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121015064422/http://www.kpu.ua/programmakpu/ |archivedate=15 жовтня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.kpu.ua/petr-simonenko-poroshenko-prezhde-vsego-dolzhen-byl-nemedlenno-ostanovit-vojnu/ |title=Петр Симоненко: Порошенко, прежде всего, должен был немедленно остановить войну |accessdate=19 Червня 2014 |archive-date=21 Червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140621112547/http://www.kpu.ua/petr-simonenko-poroshenko-prezhde-vsego-dolzhen-byl-nemedlenno-ostanovit-vojnu/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=127488&cat_id=39574%2F |title=Затриманий бойовик: Незаконне постачання зброї на територію Луганської області організовують керівники регіонального осередку КПУ |accessdate=8 липня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170315104229/http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=127488&cat_id=39574%2F |archivedate=15 березня 2017 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.kpu.ua/vidkritij-list-zvernennya-prezidentu-ukraini-p-o-poroshenku/ |title=Відкритий лист-звернення Президенту України П.О.Порошенку — заклик до припинення АТО та передача влади проросійським терористам, що діють у Донецькій і Луганській областях |accessdate=19 Червня 2014 |archive-date=21 Червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140621043245/http://www.kpu.ua/vidkritij-list-zvernennya-prezidentu-ukraini-p-o-poroshenku/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.kpu.ua/petr-simonenko-za-gibel-samoleta-il-76-otvetstvenny-voennye/ |title=П.Симоненко вважає що в терористичному акті у ніч з 13 на 14 червня, коли Луганську терористами був збитий український військово-транспортний літак Іл-76, винні не терористи, а українські військові |accessdate=19 Червня 2014 |archive-date=21 Червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140621112556/http://www.kpu.ua/petr-simonenko-za-gibel-samoleta-il-76-otvetstvenny-voennye/ }}</ref><br/>[[Лівий популізм]]<ref name="tkpopulism">{{cite web|url=http://www.taraskuzio.net/Comparative%20Politics_files/Populism_Kuzio.pdf|title=Populism in Ukraine in a Comparative European Context|publisher=[[Problems of Post-Communism]], vol. 57, no. 6, pp. 3–18|date=November–December 2010|access-date=|archive-date=16 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140516205436/http://www.taraskuzio.net/Comparative%20Politics_files/Populism_Kuzio.pdf|url-status=dead|lang=en}}</ref><br/>[[Радянський патріотизм]]<br/>[[Русофільство]]<ref>{{cite news |last1=Ishchenko |first1=Volodymyr |title=Kiev has a nasty case of anti-communist hysteria |url=https://www.theguardian.com/world/2015/dec/18/ukraine-communist-party-ban-hysteria |accessdate=12 березня 2024 |work=[[The Guardian]] |date=18 грудня 2015}}</ref><ref name=":1">{{cite web 2|url=https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/09/140916_election_parliament_overview_vc |title=Що треба знати про українські вибори |author=Віталій Червоненко |date=16.09.2014 |website=[[BBC News]] |websiteurl=https://www.bbc.com |accessdate=11.12.2021 |archiveid=20210830122617}}</ref><br/>[[Соціальний консерватизм]]<ref name="conserva">{{cite web |title=The banning of the Communist Party of Ukraine |url=https://ukrainesolidaritycampaign.org/2015/12/29/the-banning-of-the-communist-party-of-ukraine/ |website=Кампанія Солідарності з Україною |accessdate=12 березня 2024 |language=en |date=29 грудня 2015}}</ref><ref>{{cite web |last1=Gorbach |first1=Denys |title=After the ban: a short history of Ukraine’s Communist Party |url=https://www.opendemocracy.net/en/odr/after-ban-short-history-of-ukraine-s-communist-party/ |website=[[openDemocracy]] |accessdate=12 березня 2024 |date=8 січня 2016}}</ref>
 | позиція = [[Ультраліві]] (заявлено)<br/>Від [[Ультраліві|ультралівих]] до [[Праві (політика)|правиці]] (''де факто'')<ref name="conserva" />
 | international = [[СКП-КПРС]]
 | alliance = '''Коаліція:'''
* [[Файл:Flag of Party of Regions.svg|border|22px]] [[Партія регіонів]]<ref>{{Cite web |url=http://obozrevatel.com/politics/42603-fesenko-kpu-uzhe-soyuznik-pr.htm |title=Фесенко: КПУ вже союзник ПР. |accessdate=26 Липня 2013 |archive-date=16 Вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130916064658/http://obozrevatel.com/politics/42603-fesenko-kpu-uzhe-soyuznik-pr.htm }}</ref><ref>[http://www.unian.net/news/296957-v-kpu-smotryat-na-pr-kak-na-soyuznikov-no-schitayut-chto-te-malo-kashi-syeli.html В КПУ дивляться на ПР як на союзників, але вважають, що ті мало каші з'їли.]</ref> <small>(2006—2007, 2010—2014)</small>
* [[Файл:Головний логотип Соціалістичної партії України.jpg|22px]] [[Соціалістична партія України|СПУ]] <small>(2006—2007)</small>
* [[Блок Литвина (2007)|Блок Литвина]] <small>(2010—2012)</small>
* [[Парламентська фракція «Реформи заради майбутнього»|ПФ «Реформи заради майбутнього»]] <small>(2011—2012)</small>
'''Увійшла до складу партії:'''
* [[Комуністична партія Криму|КПК]]
'''Раніше входила в:'''
* [[Блок лівих і лівоцентристських сил|БЛЛС]]
 | colours = червоний
 | members = 111 323
 | councilor = {{Партія/Місця|0|450|red}}
 | website= [http://www.kpu.ua/?lang=uk www.kpu.ua]}}
{{Комунізм}}{{Не плутати|Комуністична партія України (1918—1991)|оригінальною Комуністичною партією України, що діяла в Українській РСР у 1918—1991 роках|}}{{Значення|Комуністична партія України}}
'''Комуністи́чна па́ртія Украї́ни (КПУ)'''&nbsp;— колишня [[Русофільство|проросійська]]<ref>{{cite web |title=КПУ — Програма, Балотування, Статистика, Політична Агітація {{!}} ПолітХаб |url=https://www.chesno.org/party/7/ |website=www.chesno.org |accessdate=1 вересня 2024 |language=uk}}</ref><ref>{{cite web |title=Діяльність 15 проросійських політсил заборонено в Україні — перелік поповнила Комуністична партія |url=https://kanaldim.tv/diyalnist-15-prorosijskyh-politsyl-zaboroneno-v-ukrayini-perelik-popovnyla-komunistychna-partiya/ |website=Дім |accessdate=1 вересня 2024 |language=uk |date=5 липня 2022}}</ref> [[політична партія]], що діяла в [[Україна|Україні]] у 1993—2022 роках. Позиціонувала себе правонаступницею [[Комуністична партія України (1918—1991)|однойменної партії]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського]] періоду, що діяла на території України у 1918—1991 роках у складі [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністичної партії Радянського Союзу]].

Партія була утворена 19 червня 1993 року на з'їзді у [[Донецьк]]у і офіційно зареєстрована 5 жовтня 1993 року. Брала участь у виборах різних рівнів і була представлена у [[Верховна Рада України|Верховній Раді України]] у 1994—2014 роках (2-ге—7-ме [[Верховна Рада України#Скликання|скликання]]). Лідер партії [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]] неодноразово брав участь у президентських виборах&nbsp;— на [[Вибори Президента України 1999|виборах 1999 року]] він посів друге місце, поступившись [[Кучма Леонід Данилович|Леоніду Кучмі]] і отримавши 22&nbsp;% та 38&nbsp;% голосів виборців у першому та другому турах відповідно. Більшу частину своєї історії партія декларувала опозиційність до чинних [[Список президентів України|президентів]] та [[Список урядів України|урядів]], однак у 2006—2007 та 2010—2014 роках входила до коаліцій з [[Партія регіонів|Партією регіонів]] та підтримувала [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] на посаді [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністра]] та [[Президент України|президента]].

У 2014 році представники Комуністичної партії брали участь або підтримували [[Російсько-українська війна (з 2014)|російську агресію]] у [[Крим]]у та на [[Донбас]]і, після чого влада України почала здійснювати заходи щодо заборони чи ліквідації партії. Спочатку було розпущено фракцію Комуністичної партії у Верховній Раді, а [[Міністерство юстиції України|Міністерство юстиції]] вперше позвалося до суду щодо заборони діяльності Комуністичної партії. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила [[Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки»|Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»]], після чого Міністерство юстиції визнало Комуністичну партію такою, що не відповідає вимогам закону. Після цього партія вже не могла брати участь у виборах, а Міністерство юстиції вдруге позвалося до суду з вимогою остаточно заборонити Комуністичную партію.

16 грудня 2015 року суд задовольнив другий позов Міністерства юстиції і вперше заборонив діяльність партії. Однак КПУ подала апеляцію на це рішення, розгляд якої тривав більше шести років. Тільки 3 травня 2022 року суд завершив розгляд справи, залишивши апеляційну скаргу без задоволення&nbsp;— рішення про заборону партії набрало законної сили. Також 5 липня 2022 року було задоволено інший позов Міністерства юстиції, розгляд якого тривав з 2014 року. Рішенням суду було знову заборонено діяльність партії та наказано передати усі її активи у власність держави. Увесь цей час партія, попри неможливість участі у виборах, продовжувала фактично існувати та навіть збирала членські внески з партійців.<ref name=":5">{{Cite web|title=Апеляційний суд остаточно заборонив Компартію України|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/apellyatsionnyy-sud-okonchatelno-zapretil-1652710833.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-07-05|language=ru}}</ref>

== Історія ==

=== Комуністична партія України радянського періоду ===
{{Докладніше|Комуністична партія України (1918—1991)}}
У 1918—1991 роках в Україні діяла [[Комуністична партія України (1918—1991)|Комуністична партія України]], що здійснювала керівництво усіма галузями життєдіяльності [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] згідно з політичними директивами [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністичної партії Радянського Союзу]].<ref>{{ЕІУ|4|стаття=Комуністична партія України Радянської доби|url=http://www.history.org.ua/?termin=Kom_partiya_Ukr_Radyanska_doba|автор=Пиріг Р. Я.}}</ref>

У серпні 1991 року після провалу [[Серпневий путч|спроби державного перевороту]] в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] і [[Акт проголошення незалежності України|проголошення незалежності України]] діяльність Комуністичної партії в Україні було офіційно заборонено. Спочатку 26 серпня [[Президія Верховної Ради України]] видала указ «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України»,<ref>{{Cite web|title=Про тимчасове припинення діяльності Компартії України|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/1435-12|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-03|language=uk}}</ref> а 30 серпня&nbsp;— указ «Про заборону діяльності Компартії України».<ref>{{Cite web|title=Про заборону діяльності Компартії України|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/1468-12|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-03|language=uk}}</ref><ref name=":02">{{Cite web|title=Цей день в історії : 30 серпня 1991 : Перша заборона Комуністичної партії України|url=https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Month=08&Day=30&a=T|website=Цей день в історії|date=2018-08-29|accessdate=2022-12-07|language=en|first=Віктор|last=Крупина}}</ref>

=== Відновлення партії ===
[[Файл:Макіївка 1993.jpg|300px|right|thumb|Протестний пікет в Макіївці 6 березня 1993&nbsp;р. біля палацу культури Труболиварного заводу<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/05448352/|назва=Макіївський труболиварний завод|id=05448352|видавець=[[YouControl]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20230605051218/https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/05448352/|дата-архіву=2023-06-05|мертвий-url=no|дата-доступу=6 листопада 2023}}</ref>, де відбувалася відновлювальна конференція КПУ. Організатор пікету&nbsp;— [[Донецька Крайова організація Народного Руху України|Донецька Крайова організація Народного Руху]]. Добре видно «міліцейський коридор» що відтісняє пікетників для проходження учасників відновної конференції КПУ.]]

[[Файл:Symonenko Petr.png|міні|[[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]]]]
Після заборони КПУ частина колишніх комуністів вступила до новоствореної [[Соціалістична партія України|Соціалістичної партії України]]. 6 березня 1993&nbsp;р. на конференції в [[Макіївка|Макіївці]], 19 червня 1993 р.&nbsp;— на з'їзді у [[Донецьк]]у Компартія була відновлена (формально&nbsp;— заново створена). Очолив КПУ [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]].<ref name=":12">{{ЕІУ|4|стаття=Комуністична партія України доби незалежності|url=http://www.history.org.ua/?termin=Kom_partiya_Ukr_nezal|автор=Головко В. В.}}</ref>

КПУ офіційно зареєстрована 5 жовтня 1993 року.<ref name=":12" /><ref name=":3">{{Cite web|url=http://www.drsu.gov.ua/party|title=Сайт Державної реєстраційної служби України|accessdate=30 січня 2016|archiveurl=https://archive.today/20130706182437/http://www.drsu.gov.ua/party|archivedate=6 липня 2013|deadurl=yes}}</ref> З того часу постійно декларувала свою опозиційність&nbsp;— до президентів [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніда Кравчука]], [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] та [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]].

27 грудня 2001 року [[Конституційний Суд України]] у своєму Рішенні вказав, що «<nowiki/>[[Комуністична партія України (1918—1991)|Комуністична партія України]], яка була зареєстрована 22 липня 1991 року саме як об'єднання громадян (і заборонена у серпні 1991 року), не є правонаступником КПРС і Компартії України у складі КПРС»<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-01/page |title=Рішення Коституційного Суду України у справі за конституційним поданням 139 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) указів Президії Верховної Ради України «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» і «Про заборону діяльності Компартії України» (справа про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року) від 27 грудня 2001 року |accessdate=30 Січня 2016 |archive-date=7 Лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160207093501/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-01/page }}</ref>.

У травні 2002 року відбувся об'єднавчий позачерговий з'їзд обох комуністичних партій України&nbsp;— тієї, що була зареєстрована 22 липня 1991 року, і тієї, що була зареєстрована 5 жовтня 1993 року. Під час з'їзду керівництво КПУ заявило, що партія є повноважною правонаступницею [[Комуністична партія України (1918—1991)|КП(б)У–КПУ]], утвореної 12 липня 1918 року.<ref name=":12" />

Центральний друкований орган партії&nbsp;— газета «Комуніст».<ref name=":12" />

=== Парламентські вибори 1994 року ===

Це були [[Парламентські вибори в Україні 1994|перші вибори]] після відновлення діяльності партії в 1993 р. Вибори проходили за [[Мажоритарна виборча система|мажоритарною виборчою системою]]. КПУ перетворилася на потужну політичну силу, комуністи перемогли в 85 з 450 виборчих округів, сформували найбільшу фракцію у Верховній Раді, керівництво парламенту та отримали портфелі керівників ключових парламентських комісій.

Самостійної участі в [[Вибори Президента України 1994|президентських виборах]] [[1994]] р. Компартія участі не брала, підтримавши кандидатуру лідера [[Соціалістична партія України|Соціалістичної партії України]] [[Мороз Олександр Олександрович|Олександра Мороза]].

=== Парламентські вибори 1998 року ===
[[Файл:Вибори ВРУ 2012 Лідери ТВО партії.PNG|міні|Підтримка КПУ на [[Парламентські вибори в Україні 1998|парламентських виборах 1998]] (червоний колір)]]
Ці вибори проводилися за змішаною виборчою системою. Половина депутатів обиралися за партійними списками, інші 225&nbsp;— в округах. На [[Парламентські вибори в Україні 1998|парламентських виборах 1998 року]] комуністи здобули 123 мандати (84&nbsp;— за списком (отримавши 24,65&nbsp;% голосів виборців або 6 550 353, перше місце) і 39&nbsp;— в одномандатних округах). Згодом чисельність фракції скоротилася до 110 депутатів. Проте це не заважало КПУ бути основою парламентської більшості, яка діяла до [[2000]] року. Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так:
# [[Симоненко Петро Миколайович]] (КПУ)
# [[Парубок Омелян Никонович]] (КПУ)
# [[Наливайко Анатолій Михайлович]] (КПУ)
# [[Олійник Борис Ілліч]] (КПУ)
# [[Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна]] (КПУ)

Під час [[Вибори Президента України 1999|виборів керівника держави]] у [[1999]] році лідер КПУ Петро Симоненко в першому турі виборів отримав 22,24&nbsp;% голосів (5 849 077 голосів виборців) і посів друге місце. Незважаючи на підтримку майже всіх лівих сил, в другому турі здобув 37,8&nbsp;% голосів, поступившись [[Кучма Леонід Данилович|Леоніду Кучмі]]. Петра Симоненка підтримали 10 665 420 виборців.

=== Парламентські вибори 2002 року ===

На [[Парламентські вибори в Україні 2002|виборах до Верховної Ради]] [[2002]]&nbsp;року комуністи отримали 19,98&nbsp;% голосів (друге місце після [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|«Нашої України»]]). На цих виборах комуністи вперше поступилися першим місцем правоцентристам з блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Комуністів підтримали 5 178 074 виборці. Вони отримали 59 депутатських мандатів. В одномандатних округах тільки 6 представників від партії здобули перемогу. Таким чином, разом комуністи отримали 65 депутатських мандатів.

Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так:
# [[Симоненко Петро Миколайович]] (КПУ)
# [[Парубок Омелян Никонович]] (КПУ)
# [[Герасимов Іван Олександрович]] (позапартійний)
# [[Олійник Борис Ілліч]] (КПУ)
# [[Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна]] (КПУ).

КПУ була співорганізатором масштабних протестних акцій «[[Повстань, Україно!]]» протягом 2002—2003 років (спільно з [[Соціалістична партія України|СПУ]], [[БЮТ]], а також «[[Наша Україна|Нашою Україною]]»).

Під час [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів]] у [[2004]] році Петро Симоненко в першому турі виборів здобув 4,97&nbsp;% голосів (4-те місце) або 1 396 135 голосів виборців. Найбільшу підтримку отримав на півдні і сході України: за його кандидатуру проголосували 10,60&nbsp;% виборців Дніпропетровської, 10,04&nbsp;% Херсонської, 8,84&nbsp;% жителів Севастополя. Найменш Петра Симоненка підтримали виборці Західної України&nbsp;— 0,53&nbsp;% виборців Тернопільської, 0,70&nbsp;% Івано-Франківської та 0,83&nbsp;% Львівської.

=== Парламентські вибори 2006 року ===
[[Файл:Ukr elect06 kpu.jpg|thumb|Підтримка КПУ на парламентських виборах 2006 р.]]
Вибори вперше проводилися за пропорційною виборчою системою. Під час [[Парламентські вибори в Україні 2006|парламентських виборів]] у [[2006]] році за КПУ проголосували 3,66&nbsp;% виборців (21 депутатський мандат, 5 місце, найгірший результат за всю історію партії). Проте це не завадило комуністам вперше з [[2000]] р. увійти до парламентської більшості (разом з [[Соціалістична партія України|СПУ]] та [[Партія регіонів|Партією регіонів]]). Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так:
# [[Симоненко Петро Миколайович]] (КПУ)
# [[Мартинюк Адам Іванович]] (КПУ)
# [[Герасимов Іван Олександрович]] (КПУ)
# [[Самойлик Катерина Семенівна]] (КПУ)
# [[Парубок Омелян Никонович]] (КПУ)

=== Парламентські вибори 2007 року ===
[[Файл:Ukrainian parliamentary election 2007 (CPU).PNG|thumb|Підтримка КПУ на парламентських виборах 2007 р.]]

На [[Парламентські вибори в Україні 2007|позачергових парламентських виборах]] у [[2007]] році отримала 5,39&nbsp;% голосів, що дозволило отримати 27 місць у Верховній Раді. Перша п'ятірка виборчого списку виглядала так:
# [[Симоненко Петро Миколайович]] (КПУ)
# [[Волинець Євген Валерійович]] (КПУ)
# [[Перестенко Марина Володимирівна]] (КПУ)
# [[Герасимов Іван Олександрович]] (КПУ)
# [[Гайдаєв Юрій Олександрович]] (позапартійний)

11 березня 2010 р. партія увійшла до правлячої коаліції «Стабільність і реформи».<ref>{{cite web|title=Повідомлення про сформування Коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи» у Верховній Раді України шостого скликання|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001001-10|accessdate=25 Червня 2014|archive-date=4 Березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304204358/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001001-10}}</ref>

27 квітня 2010 р. всім складом голосувала за ратифікацію [[Угода Януковича — Медведєва|угоди Януковича&nbsp;— Медведєва]], тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.

=== Парламентські вибори 2012 року ===
[[Файл:UaElections2012Communists.PNG|thumb|Результат КПУ на парламентських виборах 2012 р.]]
[[Файл:Kpu2012over5.PNG|thumb|Результат КПУ на парламентських виборах 2012 р.]]
На [[Парламентські вибори в Україні 2012|парламентських виборах]] у [[2012]] році отримала 13,18&nbsp;% голосів виборців, але не виграла у жодному одномандатного окрузі, і отримала у Верховній Раді 32 місця. Перша п'ятірка виборчого списку була такою:
# [[Симоненко Петро Миколайович]] (КПУ)
# [[Цибенко Петро Степанович]] (КПУ)
# [[Кілінкаров Спірідон Павлович]] (КПУ)
# [[Спіріна Ірина Дмитрівна]] (КПУ)
# [[Присяжнюк Олександр Андрійович]] (КПУ)

30.01.2013 лідером КПУ Петром Симоненком спільно з депутатами від КПУ Ігорем Алексєєвим та Ігорем Калєтніком зареєстровано проект закону №&nbsp;2128 про повернення до смертної кари.

16 січня комуністи в повному складі підтримали введення «[[закони про диктатуру|законів про диктатуру]]», а 28 січня не голосували за їх скасування<ref>{{cite web|title=Поіменне голосування про визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України, прийнятих Верховною Радою України 16 січня 2014 року|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3654|accessdate=1 червня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140607112511/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3654|archivedate=7 червня 2014|deadurl=yes}}</ref> 20 лютого фракція Компартії стала єдиною з-поміж парламентських фракцій, що не дала жодного голосу за Постанову про засудження застосування насильства<ref>{{cite web|title=Поіменне голосування про прийняття в цілому проекту Постанови про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України (№4158)|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3816|accessdate=1 червня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140302182748/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3816|archivedate=2 березня 2014|deadurl=yes}}</ref>, натомість вже 22 лютого підтримала Постанову про самоусунення Януковича від виконання конституційних повноважень<ref>{{cite web|title=Поіменне голосування про проект Постанови про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3863|accessdate=1 червня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140312210622/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3863|archivedate=12 березня 2014|deadurl=yes}}</ref>

В 2014 році, після перемоги [[Євромайдан]]у, окремі представники Комуністичної партії України почали брати участь в виступах на Сході та Півдні України проти Майдану і нової влади. Це дало підставу в.о. Президента [[Турчинов Олександр Валентинович|О. Турчинову]] ставити питання про заборону її діяльності<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/ua/articles/politics/1810583-p_dstavi_dlya_zaboroni_kompart_vers_ya_turchinova_sbu.htm |title=Підстави для заборони Компартії: версія Турчинова і СБУ |accessdate=22 Травня 2014 |archive-date=22 Травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140522123245/http://news.liga.net/ua/articles/politics/1810583-p_dstavi_dlya_zaboroni_kompart_vers_ya_turchinova_sbu.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.expres.ua/news/2014/05/19/106665-sbu-peredala-minyustu-dokumenty-antykonstytuciynu-diyalnist-kompartiyi |title=СБУ передала Мін'юсту документи про антиконституційну діяльність Компартії |accessdate=22 Травня 2014 |archive-date=22 Травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140522143807/http://expres.ua/news/2014/05/19/106665-sbu-peredala-minyustu-dokumenty-antykonstytuciynu-diyalnist-kompartiyi }}</ref>

=== Парламентські вибори 2014 року ===
[[Файл:Результати виборів до ВР України 2014 (Комуністична партія України).png|thumb|Результати виборів до ВР України. 2014 рік.]]
На [[Парламентські вибори в Україні 2014|позачергових виборах до Верховної ради 2014 року]] Комуністична партія України посіла восьме місце за кількістю голосів виборців (611 923 голоси&nbsp;— 3,88&nbsp;%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, вперше не пройшла до українського Парламенту<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/info/protokol_bmvo_ndu_26102014.pdf |title=Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року |accessdate=14 Листопада 2014 |archive-date=10 Грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141210131629/http://www.cvk.gov.ua/info/protokol_bmvo_ndu_26102014.pdf }}</ref>.

=== Участь у місцевих виборах 2015 ===
З 24 липня [[2015]] року всі компартії в [[Україна|Україні]] не можуть бути суб'єктами виборчого процесу та брати участь у виборах на підставі рішення Міністерства юстиції України<ref>{{Закон|v1312323-15|Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"» від 23.07.2015 № 1312/5}}</ref>, що у свою чергу ґрунтується на Законі України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» №&nbsp;317-VIII від 09.04.2015.<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/1104539-minyust-zaboroniv-kpu-brati-uchast-u-viborah.html|title=Компартія втратила в Україні статус учасника виборчого процесу. Коментар Міністра юстиції.|accessdate=20 Січня 2020|archive-date=23 Листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191123015418/https://www.unian.ua/politics/1104539-minyust-zaboroniv-kpu-brati-uchast-u-viborah.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/1104587-rishennya-schodo-zaboroni-kpu-brati-uchast-u-viborah-e-zakonnim-i-spravedlivim-ekspert.html|title=Компартія втратила в Україні статус учасника виборчого процесу. Коментар Тараса Березовця.|accessdate=20 Січня 2020|archive-date=9 Березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220309082911/http://www.unian.ua/politics/1104587-rishennya-schodo-zaboroni-kpu-brati-uchast-u-viborah-e-zakonnim-i-spravedlivim-ekspert.html}}</ref>.

25 вересня 2015 року Комуністична партія України ухвалила рішення брати участь у [[Місцеві вибори в Україні 2015|місцевих виборах]] 25 жовтня в складі партії «Нова держава»<ref>{{Cite web|url = http://ukranews.com/news/183644.KPU-idet-na-vibori-v-sostave-partii-Nova-Derzhav.uk|title = КПУ йде на вибори у складі партії «Нова Держава»|last = |first = |date = 2015-09-25|website = http://ukranews.com/|publisher = [[Українські новини]]|language = |accessdate = |archive-date = 25 Вересня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150925212911/http://ukranews.com/news/183644.KPU-idet-na-vibori-v-sostave-partii-Nova-Derzhav.uk}}</ref>. Петро Симоненко зазначив, що таке рішення комуністів пов'язано з судовими справами про заборону КПУ, які на даний момент розглядаються в українських судах. Партія «Нова держава» входить у всеукраїнське громадське об'єднання «Ліва опозиція».

13 жовтня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив Комуністичній партії України в задоволенні позову щодо заборони на участь у виборах<ref name="ukranews">{{Cite web|url = http://ukranews.com/news/185773.Sud-otkazal-KPU-v-vozmozhnosti-prinimat-uchastie-v-viborah.uk|title = Суд відмовив КПУ у можливості брати участь у виборах|last = |first = |date = 2015-10-15|website = ukranews.com|publisher = [[Українські новини]]|language = |accessdate = |archive-date = 16 Жовтня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151016015036/http://ukranews.com/news/185773.Sud-otkazal-KPU-v-vozmozhnosti-prinimat-uchastie-v-viborah.uk}}</ref>. Таким чином, суд відмовився визнати протиправним і скасувати наказ [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]] від 23 липня "Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання [[Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки»|Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»]]. Крім того, суд відмовився зобов'язати Міністерство юстиції провести анти-дискримінаційну експертизу зазначеного закону.

29 жовтня 2015 року КПУ подала позов до [[Європейський суд з прав людини|Європейського суду з прав людини]] проти України на рішення Міністерства юстиції України заборонити участь партії у виборах на підставі закону про декомунізацію<ref>{{Cite web|url = http://www.kpu.ua/ru/82647/kpu_sprjamuvala_do_jevropejskogo_sudu_z_prav_ljudyny_pozov_schodo_porushennja_derzhavoju_ukrajina_osnovopolozhnyh_prav_i_svobod_ljudyny|title = КПУ спрямувала до Європейського суду з прав людини позов щодо порушення державою Україна основоположних прав і свобод людини|last = |first = |date = 2015-10-29|website = kpu.ua|publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 28 Листопада 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151128162558/http://www.kpu.ua/ru/82647/kpu_sprjamuvala_do_jevropejskogo_sudu_z_prav_ljudyny_pozov_schodo_porushennja_derzhavoju_ukrajina_osnovopolozhnyh_prav_i_svobod_ljudyny}}</ref><ref>{{Cite web|url = http://ukranews.com/news/187679.KPU-podala-isk-v-ESPCh-protiv-Ukraini-za-zapret-na-uchastie-partii-v-viborah.uk|title = КПУ подала позов до ЄСПЛ проти України за заборону на участь партії у виборах|last = |first = |date = 2015-10-30|website = ukranews.com|publisher = [[Українські новини]]|language = |accessdate = |archive-date = 31 Жовтня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151031131949/http://ukranews.com/news/187679.KPU-podala-isk-v-ESPCh-protiv-Ukraini-za-zapret-na-uchastie-partii-v-viborah.uk}}</ref>.

У позові зазначено, що КПУ вважає закон про декомунізацію «нецивілізованим, недемократичним» і таким, що грубо порушує невід'ємні права й свободи людини. КПУ вважала заборону щодо участі партії у місцевих виборах 2015 року порушенням прав людини.

Відповідно до [[Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки»|Закону про декомунізацію]], засуджувались комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та заборонялась пропаганда їхньої символіки.<ref>{{Cite web|url=https://uk.wikisource.org/wiki/Закон_України_«Про_засудження_комуністичного_та_націонал-соціалістичного_режимів»|title=Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів» — Вікіджерела|website=uk.wikisource.org|language=uk|accessdate=2018-04-14|archive-date=17 Березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220317211108/https://uk.wikisource.org/wiki/Закон_України_«Про_засудження_комуністичного_та_націонал-соціалістичного_режимів»}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/317-viii|title=Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... {{!}} від 09.04.2015 №&nbsp;317-VIII|website=zakon4.rada.gov.ua|accessdate=2018-04-14|archive-date=11 Грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161211130733/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/317-viii}}</ref>

== Міжнародна діяльність ==
Комуністична партія України бере участь у з'їздах [[Союз комуністичних партій — Комуністична партія Радянського Союзу|Союзу комуністичних партій&nbsp;— Комуністичної партії Радянського Союзу]]: XXXV з'їзді у Мінську (1 листопада 2014 року)<ref>[http://www.theinsider.ua/politics/5455f00a59e35/ Компартія провела з'їзд у Мінську: Симоненко лякав усіх листівкою [[Правий сектор|ПС]].] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141104103907/http://www.theinsider.ua/politics/5455f00a59e35/ |date=4 Листопада 2014 }} ''INSIDER''. 02.11.2014.</ref>, співпрацює з лівими, комуністичними та робітничими партіями Європи, Китаю, В'єтнаму, Латинської Америки та ПАР, фракцією «Об'єднаних європейських лівих» в ПАРЄ, фракцією «Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі» Європарламенту<ref>{{Cite web |url=http://www.marx21.it/comunisti-oggi/in-europa/24180-i-comunisti-ucraini-e-le-sinistre-europee-intervista-a-petro-simonenko.html |title=I comunisti ucraini e le sinistre europee. Intervista a Petro Simonenko |website=marx21.it |language=it |accessdate=23 Січня 2016 |archive-date=15 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140715130301/http://www.marx21.it/comunisti-oggi/in-europa/24180-i-comunisti-ucraini-e-le-sinistre-europee-intervista-a-petro-simonenko.html }}</ref>.

== Злочинна діяльність ==
[[28 листопада]] 2006 року [[Верховна Рада України|український Парламент]] прийняв [[Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні»]], в першій статті якого вказується: «Голодомор&nbsp;— це [[геноцид]] Українського народу», а друга стаття зазначає, що публічне заперечення цього злочину визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв, приниженням гідності Українського народу, і є протиправним<ref>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/376-16 |title=Про Голодомор 1932—1933 років в Україні |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=3 Травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150503083223/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/376-16 }}</ref>. [[13 січня]] 2010 року Апеляційний суд м. Києва розглянув кримінальну справу за фактом учинення [[Злочин проти людства|злочину проти людства]]<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-planeti/golodomor-v-ukrayini-zlochin-proti-lyudstva |title=Голодомор в Україні — злочин проти людства |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=15 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140715050644/http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-planeti/golodomor-v-ukrayini-zlochin-proti-lyudstva }}</ref>&nbsp;— «геноцид», погодився з висновками слідства в тому, що керівництво більшовицького режиму&nbsp;— [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін]] та інші&nbsp;— спланували і здійснили в [[1932]]–[[1933]] роках [[Голодомор в Україні (1932—1933)|геноцид української національної групи]], і визнав винними в безпосередньому вчиненні цього злочину Сталіна та інших осіб<ref>{{Cite web |url=http://ssu.kmu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=97099&cat_id=63245 |title=Постанова Апеляційного суду міста Києва за кримінальною справою, порушеною за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932—1933 роках |accessdate=25 червня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161006094635/http://ssu.kmu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=97099&cat_id=63245 |archivedate=6 жовтня 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Менш ніж через 4 місяці після даної події, [[5 травня]] 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у місті «[[Пам'ятник Сталінові (Запоріжжя)|пам'ятник Сталінові]]» й урочисто, із залученням преси та громадськості його відкрив. Дане безпрецедентне рішення призвело до того, що під час відкриття «пам'ятника Сталінові» від спеки [[Непритомність|знепритомніли]] троє літніх людей і [[Смерть|померла]] одна жінка. Під час цих трагічних подій, що супроводжували відкриття [[Монумент|пам'ятника]], представники компартії перешкоджали діяльності [[журналіст]]ів, супроводжуючи це [[Ненормативна лексика|нецензурною лайкою]]<ref>[{{Cite web |url=http://korrespondent.net/ukraine/events/1073426-kommunisty-ob-umershej-zhenshchine-ona-umerla-dostojnoj-smertyu-pered-stalinym |title=Коммунисты об умершей женщине: Она умерла достойной смертью, перед Сталиным |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=6 Жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161006095913/http://korrespondent.net/ukraine/events/1073426-kommunisty-ob-umershej-zhenshchine-ona-umerla-dostojnoj-smertyu-pered-stalinym }}{{ref-ru}} Коммунисты об умершей женщине: Она умерла достойной смертью, перед Сталиным]</ref>. {{Детальніше|Пам'ятник Сталінові (Запоріжжя)}}

=== Сприяння сепаратистській діяльності ===

Щонайменше з 2006 року [[Донецьк]]ий осередок КПУ на постійній основі надавав матеріально-технічну допомогу [[Сепаратизм|сепаратистській]] (з 2014&nbsp;— [[Терористична організація|терористичній]]<ref>{{Cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/05/16/hpu_oholosyla_tak_zvani_dnr_ta_lnr_terorystychnymy_orhanizaciyamy |title=ГПУ оголосила так звані ДНР і ЛНР терористичними організаціями. ТВі. 16.05.2014. |accessdate=25.06.2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141201181815/http://tvi.ua/new/2014/05/16/hpu_oholosyla_tak_zvani_dnr_ta_lnr_terorystychnymy_orhanizaciyamy |archivedate=01.12.2014 |deadurl=yes }}</ref>) організації [[Донецька народна республіка|«ДНР»]], яка в наметах компартії розповсюджувала друковані за сприяння КПУ інформаційні матеріали сепаратистської спрямованості авторства ідеолога донецького [[інтернаціоналізм]]у [[Корнілов Дмитро Володимирович|Дмитра Корнілова]]<ref>[http://novosti.dn.ua/details/36428/{{ref-ru}} Власти Донецка открыто поддерживают сепаратизм и славяно-фашизм]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, брата [[Корнілов Володимир Володимирович|Володимира Корнілова]], а також агітувала за порушення [[Територіальна цілісність|територіальної цілісності]] України, збираючи підписи за «незалежність Донбасу», вихід кількох областей зі складу України і об'єднання їх в одне квазі-державне утворення на базі Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Херсонської і Запорізької «республік»<ref name="кпу">[{{Cite web |url=http://bratyaslaviane.narod.ru/2006/4/i4-06-5-r.html |title=В ДОНЕЦКЕ СОБИРАЮТ ПОДПИСИ ЗА ОТДЕЛЕНИЕ ОТ УКРАИНЫ |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=6 Жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161006103518/http://bratyaslaviane.narod.ru/2006/4/i4-06-5-r.html }}{{ref-ru}} В ДОНЕЦКЕ СОБИРАЮТ ПОДПИСИ ЗА ОТДЕЛЕНИЕ ОТ УКРАИНЫ]</ref>. Навіть після того, як [[6 листопада]] 2007 року діяльність «ДНР» було заборонено [[Донецький окружний адміністративний суд|Донецьким окружним адміністративним судом]] за позовом Головного управління юстиції Донецької області на підставі матеріалів СБУ<ref>[http://txt.rus.newsru.ua/ukraine/23oct2009/kybann.html{{ref-ru}} Запрещённая «Донецкая республика» заявляет]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, Донецький відділ комуністичної партії не припиняв надавати свої намети та друкарські потужності сепаратистам, періодично проводячи з ними і спільні акції<ref name="кпу" /><ref name="прогол">[{{Cite web |url=http://legion14.at.ua/news/2009-02-13-176 |title=Провозглашение государственного суверенитета |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=1 Грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141201195854/http://legion14.at.ua/news/2009-02-13-176 }}{{ref-ru}} Провозглашение государственного суверенитета]</ref><ref>[{{Cite web |url=http://www.facebook.com/CommunismStop/photos/a.428929710534275.1073741826.428926120534634/634010923359485/?type=1&permPage=1 |title=09.05.2009 г, боевики-нацболы на совместной акции КПУ и ДНР |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=24 Листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141124204401/https://www.facebook.com/CommunismStop/photos/a.428929710534275.1073741826.428926120534634/634010923359485/?type=1&permPage=1 }}{{ref-ru}} 09.05.2009 г, боевики-нацболы на совместной акции КПУ и ДНР]</ref>. {{Детальніше|Донецька народна республіка}}
# [[6 квітня]] 2014 року у місті [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]] за ініціативи Дніпропетровського міського комітету Комуністичної партії України та за участі партії [[Руський блок]], рухів «Народно-освободітєльноє двіженіє», «Боротьба», «Сопротівлєніє Днєпр», «Славянскій рубєж», «Союз комуністів (більшовиків) України», «ВУСРО» відбувся мітинг під назвою «КПУ проти кабального співробітництва з [[МВФ]]». Під час заходу за ініціативи активістки Союзу радянських офіцерів України О. Кулик проголошено звернення до [[Президент Російської Федерації|президента Російської Федерації]] з проханням допомогти «звільнити країну та регіон» від чинної влади<ref name="list" />.
# [[7 квітня]] 2014 року у [[Слов'янськ]]у в наметі Комуністичної партії України збирали грошові кошти та продукти харчування для сепаратистів «ДНР», які захопили будівлю СБУ в Донецьку<ref>{{Cite web |url=https://tsn.ua/politika/separatisti-vnochi-zahopili-shturmom-sbu-v-donecku-343853.html |title=Сепаратисти вночі захопили штурмом СБУ в Донецьку |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=15 Червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140615003807/http://tsn.ua/politika/separatisti-vnochi-zahopili-shturmom-sbu-v-donecku-343853.html }}</ref>. Акція допомогла зібрати близько двох тисяч гривень, безліч продуктових наборів і упаковок з питною водою, які за допомоги транспорту доставили сепаратистам<ref>[{{Cite web |url=http://www.ostro.org/donetsk/society/news/442032/ |title=ФОТОФАКТ. Славянские коммунисты собирают деньги и продукты для тех, кто захватил СБУ в Донецке |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=27 Серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140827083132/http://www.ostro.org/donetsk/society/news/442032/ }}{{ref-ru}} ФОТОФАКТ. Славянские коммунисты собирают деньги и продукты для тех, кто захватил СБУ в Донецке]</ref>.
# [[18 квітня]] 2014 року у місті [[Слов'янськ]]у за участю керівника місцевого осередку Комуністичної партії України А. Хмельового та самопроголошеного мера міста [[Пономарьов В'ячеслав Володимирович|В. Пономарьова]] відбувся мітинг, за результатами якого було прийнято рішення щодо заборони існування на території Слов'янська партійних осередків партій [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]], [[УДАР (партія)|УДАР]] та [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]<ref name="list" />.
# [[26 квітня]] 2014 року у місті [[Горлівка|Горлівці]] проведено акцію на підтримку «референдуму» в Донецькій області; до числа організаторів входили представник так званої «Донецької народної республіки» В. Колоснюк, керівники осередку Комуністичної партії України в місті Горлівці О. Карпушев та активіст «[[Народне ополчення Донбасу|народного ополчення Донбасу]]» О. Філіпов<ref name="list" />.
# [[27 квітня]] 2014 року у місті [[Луганськ]]у за ініціативою так званої «Народної ради Луганщини» проведений масовий захід, організатори якого повідомили, що на виконання рішення так званого «Народного схода представителей Юго-Востока» (відбувся 21 квітня 2014 року у місті Луганську) розроблені проекти «декларації про незалежність» та «акта про державний суверенітет» [[Луганська народна республіка|Луганської народної республіки]]. Тексти вказаних документів були прийняті учасниками мітингу. У своєму виступі секретар Рубіжанського міського комітету Комуністичної партії України Н. Задирака наголосила на тому, що до президента Російської Федерації [[Путін Володимир Володимирович|В. Путіна]] планується направити звернення про введення на територію області «миротворчих військ» задля забезпечення проведення вищезазначеного «референдуму»<ref name="list" />.
# [[28 квітня]] 2014 року у місті Луганську відбувся так званий «3-й обласний з'їзд територіальних громад, політичних партій та громадських організацій Луганської області». До оргкомітету з'їзду увійшли Н. Задирака (Комуністична партія України), М. Альошин (Комуністична партія України), К. Абасова (представник сепаратистського руху), О. Виноградський (представник сепаратистів, громадянин [[Росія|Російської Федерації]]). У ході заходу зазначені особи зачитали «декларацію про суверенітет Луганської народної республіки»<ref name="list" />.
# [[28 квітня]] 2014 року у місті Луганську керівництвом «Армії південного сходу» на місцевому поліграфічному підприємстві Кераміст-Максим поновлено друк газети антиукраїнського змісту «Луганский формат» ([[наклад]]&nbsp;— 1 тис. примірників). Розповсюдження газети організовує депутат Луганської міської ради від Комуністичної партії України С. Мельников<ref name="list" />.
# [[6 травня]] 2014 року до будівлі Волноваської районної державної адміністрації Донецької області (місто [[Волноваха]]) увійшло 40 неозброєних осіб на чолі з керівником місцевого осередку Комуністичної партії України С. Філіндашем, який намагався взяти на себе керівництво містом і районом, вимагав звільнити з посади начальника райвідділу міліції та надрукувати в місцевих засобах масової інформації повідомлення про проведення [[11 травня]] 2014 року «референдуму»<ref name="list" />.
# [[10 травня]] 2014 року керівник Донецького обласного осередку Комуністичної партії України О. Шинкаренко шляхом погроз вимагав від керівників навчальних закладів та [[ЖЕК]]ів у містах [[Бахмут|Артемівську]] та Горлівці надати приміщення для проведення «референдуму»<ref name="list" />.
# Проведення голосування [[11 травня]] 2014 року у місті [[Сватове]] було організовано міським осередком Комуністичної партії України шляхом установлення виборчої скриньки біля будівлі районної державної адміністрації та виготовлення бюлетенів на звичайному [[принтер]]і. Після закінчення виготовлених таким способом бюлетенів охочим взяти участь у голосуванні видавали шматки чистого паперу, на яких вони самостійно проставляли слова «Так» чи «Ні».
# На порушення конституційних принципів цілісності, недоторканності єдності території України, за даними засобів масової інформації, Слов'янський міський комітет Комуністичної партії України на чолі з його першим секретарем А. Хмельовим також брав безпосередню участь (за повідомленням Інтернет-видання tvplus.dn.ua) у підготовці та проведенні 11 травня 2014 року так званого «референдуму» про проголошення «державної незалежності Донецької Народної Республіки»<ref>[{{Cite web |url=http://tvplus.dn.ua/pg/news/6/full/id=12277 |title=В Славянске для референдума практически все готово |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=14 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714135636/http://tvplus.dn.ua/pg/news/6/full/id=12277 }}{{ref-ru}} В Славянске для референдума практически все готово]</ref>. Донецький осередок Комуністичної партії України організовував та проводив [[1 травня]] 2014 року мітинг на підтримку вищеназваного псевдореферендуму<ref name="list" />.
# [[14 травня]] 2014 року Перший секретар Горлівського міськкому КПУ Олексій Карпушев заявив, що підтримує ідею «націоналізації» «ДНР» найбільших підприємств Донбасу і назвав це спільною метою сепаратистів і комуністів. ''«Я повністю згоден з „народним мером“ Слов'янська [[Пономарьов В'ячеслав Володимирович|В'ячеславом Пономарьовим]], який говорить виключно про націоналізацію найбільших підприємств Донбасу»''&nbsp;— сказав Перший секретар КПУ<ref>[http://sled.net.ua/node/14160{{ref-ru}}Главный коммунист Горловки считает, что «ДНР» должна «отжать» бизнес Ахметова]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Сприяння окупації і анексії Криму ===
Щойно комуністи кримського республіканського комітету КПУ досягли своєї мети, над чим за їхніми ж твердженнями вони працювали всі [[Проголошення незалежності України 1991|роки незалежності України]], а саме&nbsp;— [[Анексія Криму (2014)|анексії Росією Кримської частини України]]&nbsp;— вони [[Цинізм|відкрито]] [[Організаційна структура управління|перепідпорядкувалися]] російській [[Комуністична партія Російської Федерації|КПРФ]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.c-inform.info/news/id/2106 |title=На базе 27 организаций компартии Украины в Крыму будут созданы партийные структуры КПРФ — Зюганов |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=14 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714152233/http://www.c-inform.info/news/id/2106 }}{{ref-ru}} На базе 27 организаций компартии Украины в Крыму будут созданы партийные структуры КПРФ&nbsp;— Зюганов]</ref>.

''«Всі ці роки ми робили все можливе, щоб наблизити цей щасливий день»'',&nbsp;— урочисто заявив колишній секретар кримського комітету КПУ, член ЦК КПУ Олег Соломахін з трибуни пленуму ЦК КПРФ в [[Московська область|Підмосков'ї]] 12.04.2014 р. І додав: ''«приєднання Криму до Росії&nbsp;— яскрава подія, на яку в Криму чекали 23 роки»''<ref>[http://crimea.comments.ua/news/2014/04/12/125000.html{{ref-ru}} Крымские коммунисты «гуськом» побежали к Зюганову]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

''«КПРФ продовжує справу КПРС і є її ідейним наступником»'',&nbsp;— інформує сайт організації. КПРФ є зареєстрованою [[Юридична особа|юридичною особою]] в [[Росія|Росії]]. Місцезнаходження постійно діючого керівного органу партії&nbsp;— ЦК КПРФ&nbsp;— місто [[Москва]]<ref>[http://kprf.ru/party/charter{{ref-ru}} Устав КПРФ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Колишній секретар кримського комітету КПУ Соломахін<ref>[http://solomahin.org/{{ref-ru}} Олег Соломахин]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> є членом [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|центрального комітету]] КПУ, тобто вищого [[Керівництво|керівного органу]] партії<ref>[http://podrobnosti.ua/power/2011/04/21/765626.html{{ref-ru}} Первым секретарем крымского рескома КПУ избран Соломахин]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Таким чином, «всі ці роки» КПУ веде скоординовану на найвищому рівні роботу з КПРФ, відкрито отримує вказівки з Москви, працюючи на [[Російська диверсійна діяльність в Україні (2014)|підрив української державності]]<ref>[http://www.kpu.ua/petr-simonenko-prinyal-uchastie-v-rabote-plenuma-ck-kprf-i-v-zasedanii-ispolkoma-skp-kpss/{{ref-ru}} Петр Симоненко принял участие в работе Пленума ЦК КПРФ и в заседании Исполкома СКП-КПСС]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://kprf.ru/official/2013/informatsionnoe-soobshchenie--o-rabote-iii-oktiabrskogo-plenuma-tsk-kprf/164.html{{ref-ru}} Информационное сообщение о работе III (октябрьского) Пленума ЦК КПРФ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://skpkpss.ru/igor-alekseev-krym-forpost-borby-s-ukrainskim-fashizmom/{{ref-ru}} Игорь Алексеев: Крым&nbsp;— форпост борьбы с украинским фашизмом]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://www.komros.info/right-bar/right-bar_109.html{{ref-ru}} ТОВАРИЩ МАКСИМ ПОЗДРАВИЛ НАРОДЫ КРЫМА И РОССИИ: МЫ ВМЕСТЕ НАВСЕГДА!]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Так, [[13 березня]] [[2014]] року, незважаючи на зупинення Указом Президента України від [[7 березня]] 2014 року №&nbsp;261 дії [[Постанова|Постанови]] [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховної Ради Автономної Республіки Крим]] від [[6 березня]] 2014 року №&nbsp;1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму», за безпосередньої участі першого секретаря Республіканського (в Автономній Республіці Крим) комітету Комуністичної партії України О. Соломахіна у Верховній Раді Автономної Республіки Крим було підписано [[меморандум]] про спільні дії чотирьох політичних партій, представлених у Верховній Раді Автономної Республіки Крим (серед яких і Комуністична партія України), спрямовані на успішне проведення [[16 березня]] поточного року [[Референдум про статус Криму 2014|так званого загальнокримського референдуму]]. У цьому меморандумі за підписом, зокрема, представника Комуністичної партії України було рекомендовано членам своїх організацій і всім своїм політичним прихильникам підтримати перше питання, винесене на загальнокримський референдум: «1) Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?»

Згідно з наданою Службою безпеки України інформацією, протягом [[2012]]–[[2013]] років функціонери Комуністичної партії України долучались до акцій проросійських сил («[[Руський блок|Русский блок]]», [[Руська єдність|«Русское единство»]], «Руське віче», «За єдину Русь», «Православний вибір»), що відбувались у містах [[Київ|Києві]], [[Донецьк]]у, [[Миколаїв|Миколаєві]], [[Одеса|Одесі]], [[Севастополь|Севастополі]], [[Сімферополь|Сімферополі]], [[Харків|Харкові]], [[Херсон]]і, [[Ялта|Ялті]] та [[Сєвєродонецьк]]у Луганської області, зокрема з нагоди «Дня руської єдності» ([[4 листопада]]), які фінансувалися українським представництвом «Федерального агентства по делам [[Співдружність Незалежних Держав|Содружества Независимых Государств]], соотечественников, проживающих за рубежом», и по «международному гуманитарному сотрудничеству (Россотрудничество)»&nbsp;— федеральним органом виконавчої влади Російської Федерації.<ref name="list">{{Cite web |url=http://news.liga.net/ua/news/politics/1797396-turchinov_nazvav_fakti_antiukra_nsko_d_yalnost_kpu_list.htm |title=Турчинов назвав факти антиукраїнської діяльності КПУ |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=14 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714192305/http://news.liga.net/ua/news/politics/1797396-turchinov_nazvav_fakti_antiukra_nsko_d_yalnost_kpu_list.htm }}</ref>.

[[1 липня]] 2014 року у [[Баку]], під час голосування у [[Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі|ПА ОБСЄ]] за резолюцію, якою було засуджено [[Російсько-українська війна (з 2014)|військову агресію Росії проти України]] та [[Анексія Криму Росією|анексію Криму]], комуністка [[Калетник Оксана Миколаївна|Оксана Калетник]] єдина зі всієї української делегації голосувала «проти» прийняття резолюції<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_baku_nardep_kaletnik_golosuvala_proti_rezolyutsiyi_pa_obsye_yaka_zasudzhuye_diyi_rf_yak_okupanta&objectId=459905 |title=У Баку нардеп Калетник голосувала проти резолюції ПА ОБСЄ, яка засуджує дії РФ як окупанта |accessdate=2 Липня 2014 |archive-date=6 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140706154320/http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_baku_nardep_kaletnik_golosuvala_proti_rezolyutsiyi_pa_obsye_yaka_zasudzhuye_diyi_rf_yak_okupanta&objectId=459905 }}</ref>. Резолюцію було прийнято більшістю голосів, Росію було визнано [[Агресія (політика)|військовим агресором]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/1/7030663/ |title=ПА ОБСЄ визнала Росію військовим агресором |accessdate=2 Липня 2014 |archive-date=7 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707064541/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/1/7030663/ }}</ref>. Озброєний напад однієї держави на іншу вважається міжнародним [[Злочин проти людства|злочином проти миру і безпеки людства]].

=== Участь членів партії у терористичній діяльності ===
# [[9 травня]] 2014 року у центральній частині міста [[Слов'янськ]]а Донецької області, навпроти будівлі відділу внутрішніх справ було споруджено барикади із залізобетонних блоків; крім того, на 1-му та 2-му поверхах прилеглого будинку було розташовано [[кулемет]]ні позиції. Цими підготовчими заходами керував Перший секретар Слов'янського міського відділу Комуністичної партії України А. Хмельовий, якого сепаратисти обрали «Головою координаційної ради Слов'янська»<ref name="list" />.
# [[10 травня]] 2014 року 16 озброєних осіб увірвалися в магазин «Military» у місті Свердловську Луганської області і забрали 20 комплектів уніформи ([[камуфляж]], черевики, жилети розвантаження, ремені й [[шолом]]и). Зазначену групу очолює член Комуністичної партії України О. Гайдей. 50 його бойовиків, озброєних [[Автомат Калашникова|АК]] і [[Снайперська гвинтівка Драгунова|СВД]], захопили 4-х поверховий будинок у центрі міста<ref name="list" />.
# [[6 червня]] 2014 року один з посібників терористів, затриманий на блокпості українських військ біля міста [[Рубіжне]], розповів про безпосередню причетність до [[Луганська народна республіка|терористичної організації «ЛНР»]] функціонерів [[Партія регіонів|Партії Регіонів]] та КПУ. Затриманий повідомив, що усіма сепаратистськими справами керують місцеві осередки Партії регіонів і КПУ. Зокрема, відповідно до протоколу [[Допит|допиту затриманого]], організатором нападу на учасників [[Війна на сході України|Антитерористичної операції]], внаслідок якого двоє військових загинули і сім отримали поранення<ref>{{Cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/05/23/u_boyakh_bilya_rubizhnoho_zahynulo_dvoye_ukrayinskykh_viyskovykh |title=У БОЯХ БІЛЯ РУБІЖНОГО ЗАГИНУЛО ДВОЄ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=14 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714152444/http://tvi.ua/new/2014/05/23/u_boyakh_bilya_rubizhnoho_zahynulo_dvoye_ukrayinskykh_viyskovykh }}</ref>, була Перший секретар міського комітету КПУ Неля Задирака<ref>{{Cite web |url=http://www.hromadske.tv/society/zatrimanii-pid-rubizhnim-boiovik-do----dnr----pric/ |title=Затриманий під Рубіжним бойовик: до «ДНР» причетні партійці ПР та КПУ |accessdate=25 червня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140613034630/http://www.hromadske.tv/society/zatrimanii-pid-rubizhnim-boiovik-do----dnr----pric/ |archivedate=13 червня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Також, за даними з протоколу, в нарадах сепаратистів брав участь і інший член компартії&nbsp;— Дмитро Хорошилов, депутат Рубіжненської міської ради від КПУ<ref>[http://www.kpu.ua/luganshhina-kommunisty-dobilis-vyplaty-zarplat-rubezhanskim-dvornikam/{{ref-ru}} Луганщина: Коммунисты добились выплаты зарплат рубежанским дворникам]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
# [[22 червня]] 2014 року у Харкові обласне угруповання КПУ, за підтримки [[ПСПУ]] та інших сепаратистських організацій, в порушення судової заборони, під [[Прапор СРСР|радянськими]], партійними прапорами КПУ, ПСПУ і [[Прапор Росії|прапорами Російської імперії гербових кольорів]] провели мітинг проти «українських фашистів» і націоналістів. Крім того, вони вимагали зупинити [[Антитерористична операція|антитерористичну операцію]] на [[Донбас]]і, тобто залишити Донецьку і Луганську області України [[Війна на сході України|захопленою терористами]] і [[Російська диверсійна діяльність в Україні (2014)|російськими диверсантами]]<ref>[http://podrobnosti.ua/society/2014/06/22/981597.html{{ref-ru}} В Харькове 200 человек митинговали против огня на Донбассе]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
# У грудні 2014 року голова СБУ В. Наливайченко повідомив, що заарештовані керівники осередків КПУ, причетні до злочинів проти держави та територіальної цілісності України<ref>{{Cite web |url=http://censor.net.ua/news/316616/kpu_i_pr_prichastny_k_prestupleniyam_protiv_gosudarstvennosti_ukrainy_nalivayichenko |title=КПУ и ПР причастны к преступлениям против государственности Украины, — Наливайченко.— Цензор. НЕТ, 16.12.14 23:32 |accessdate=16 Грудня 2014 |archive-date=17 Грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141217011838/http://censor.net.ua/news/316616/kpu_i_pr_prichastny_k_prestupleniyam_protiv_gosudarstvennosti_ukrainy_nalivayichenko }}</ref>.
# 19 грудня 2014 року СБУ повідомила про арешт депутата міськради м. [[Костянтинівка]] від КПУ, члена Всеукраїнського Союзу радянських офіцерів, що разом з іншими членами агентурної мережі терористичної організації [[Донецька народна республіка|ДНР]] планував теракти проти сил АТО, збирав і передавав командирові диверсійно-розвідувальної групи з позивним «Ягуар» інформацію про дислокацію сил і засобів антитерористичної операції.<ref>[http://ukranews.com/news/150475.SBU-zaderzhala-deputata-ot-KPU-kotoriy-planiroval-otravit-vodu-v-Konstantinovke.uk СБУ затримала депутата від КПУ, який планував отруїти воду в Костянтинівці.— Українські Новини, 2014-12-19 14:37:00]</ref>

8 квітня 2015 року радник голови СБУ М. Лубківський повідомив про наявність претензій до діяльності лідерів КПУ, серед інших&nbsp;— до [[Симоненко Петро Миколайович|Петра Симоненка]]. СБУ встановлює причетність КПУ та її лідерів до терористичних актів, зокрема в Одесі та інших містах. Цих лідерів неодноразово викликали на допит. Важливим є те, що комуністи продовжують чинити злочини проти власного народу. Принциповою позицією голови СБУ є доведення справи розслідування злочинної діяльності КПУ до кінця<ref>{{Cite web |url=http://interfax.com.ua/news/political/259532.html |title=СБУ выясняет причастность КПУ к терактам и доведет расследование до конца — Лубкивский.— Интерфакс-Украина, 15:00 08.04.2015 |accessdate=8 Квітня 2015 |archive-date=15 Квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150415203527/http://interfax.com.ua/news/political/259532.html }}</ref>.

== Заборона діяльності партії ==
{{Див. також|Декомунізація в Україні}}
[[13 травня]] 2014 року тодішній виконувач обов'язків [[Президент України|Президента України,]] [[Голова Верховної Ради України|голова ВРУ]] [[Олександр Турчинов]] пообіцяв заборонити діяльність Компартії у разі, якщо [[Міністерство юстиції України|Міністерство юстиції]] доведе їхню причетність до [[сепаратизм]]у. Оскільки ''«є дуже багато інформації та матеріалів щодо [[Співучасть у злочині|співучасті]] представників КПУ в організації [[Тероризм|терористичної]] та сепаратистської діяльності»'', сказав Турчинов<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3362123-turchynov-khoche-zaboronyty-komunistychnu-partiui-v-ukraini |title=Турчинов хоче заборонити Комуністичну партію в Україні |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=21 Червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140621134212/http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3362123-turchynov-khoche-zaboronyty-komunistychnu-partiui-v-ukraini }}</ref>.

[[14 червня]] 2014 року [[СБУ]] передала до Міністерства юстиції [[Процесуальні докази|докази]] [[Делікт|протиправної діяльності]] Комуністичної партії України та її представників. ''«Служба безпеки, за останні 3 місяці всі докази протизаконної діяльності Компартії та її представників не тільки зібрала, а й передала в Мін'юст офіційно, як доказову базу для того, щоб, по-перше, раз і назавжди була знята з реєстрації ця організація в Україні, по-друге&nbsp;— за рішенням суду&nbsp;— (щоб була) заборонена її діяльність»'',&nbsp;— сказав голова служби Наливайченко<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7028992/ |title=СБУ передала до Мін'юсту докази злочинів Компартії |accessdate=25 Червня 2014 |archive-date=18 Червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140618054403/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7028992/ }}</ref>.

=== Розпуск фракції у парламенті (2014) ===
[[24 липня]] [[2014]] року під час засідання [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] її голова [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]] оголосив про розпуск фракції Комуністичної партії України у [[Верховна Рада України VII скликання|Верховній Раді 7 скликання]]. Наголосивши, що ця фракція нараховує менше ніж 23 депутати, що згідно з регламентом дозволяє її розпуск.<ref>[{{Cite web|url=http://censor.net.ua/video_news/295130/fraktsiya_kpu_v_parlamente_rasformirovana_eto_istoricheskoe_sobytie_video|title={{ref-ru}} Фракция КПУ в парламенте расформирована: «Это историческое событие»|accessdate=24 Липня 2014|archive-date=24 Липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140724092905/http://censor.net.ua/video_news/295130/fraktsiya_kpu_v_parlamente_rasformirovana_eto_istoricheskoe_sobytie_video}} {{ref-ru}} Фракция КПУ в парламенте расформирована: «Это историческое событие»]</ref>

Незважаючи на спроби ліквідації Компартії, [[Центральна виборча комісія України|ЦВК]] зареєструвала її для участі у [[Парламентські вибори в Україні 2014|позачергових парламентських виборах]], які відбулися 26 жовтня 2014 року, однак до нового парламенту партія вже не потрапила, оскільки набрала менше 5&nbsp;% голосів виборців.

=== Перший позов Міністерства юстиції (2014—2022) ===
[[8 липня]] [[2014]] року [[Міністерство юстиції України|Міністерство юстиції]] та [[Державна реєстраційна служба України]] звернулися до [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружного адміністративного суду міста Києва]] (ОАСК) з метою заборони діяльності Комуністичної партії<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/8/7031309/ |title=Мін'юст просить суд заборонити КПУ / УП, 8 липня 2014, 13:45 |accessdate=8 Липня 2014 |archive-date=11 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140711054401/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/8/7031309/ }}</ref>. 11 липня суд відкрив провадження у відповідній адміністративній '''справі №&nbsp;826/9751/14'''.<ref>{{Cite web|title=Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі №826/9751/14 від 11 липня 2014 року - ОАСК|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/39835184|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref>

Подача таких позовів передбачена [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T052747.html#1451 ч. 3 ст. 19 КАСУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140709103125/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T052747.html#1451 |date=9 Липня 2014 }}, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012365.html#152 ст. 5 Закону «Про політичні партії в Україні»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714185001/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012365.html#152 |date=14 Липня 2014 }}. Хоча в першому законі судом, що розглядає справу про заборону політичної партії, визначено ''Окружний адміністративний суд міста Києва,'' а в другому&nbsp;— ''[[Верховний Суд (Україна)|Верховний Суд України]].''

Доказова база протиправної діяльності КПУ складається з близько 120 сторінок, а також відео- і аудіоматеріалів. Зокрема, зібрані докази причетності представників партії до дій, які призвели до [[Російська окупація Криму|окупації Криму Росією]], до постачань зброї і фінансування [[Війна на сході України|терористів у східних регіонах]], до проведення [[Референдуми на Донеччині та Луганщині (2014)|сепаратистських референдумів у Луганській і Донецькій областях]]. Задокументовано факти безпосередньої участі представників КПУ в активних бойових діях проти українських сил антитерористичної операції<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/8/7031332/ |title=Мін'юст приніс до суду 120 сторінок доказів провини КПУ / УП, 08 липня 2014, 15:54 |accessdate=8 Липня 2014 |archive-date=12 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140712123007/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/8/7031332/ }}</ref>.

22 жовтня відбулося чергове засідання суду. Розгляд справи був перенесений через неявку представників Компартії<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/22/7041592/ |title=КПУ не заборонять до виборів / УП, 22 жовтня 2014, 14:45 |accessdate=22 Жовтня 2014 |archive-date=22 Жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141022231335/http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/22/7041592/ }}</ref>.

5 листопада справу було зупинено до закінчення розгляду пов'язаних із нею інших справ<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/11/5/7043350/ |title=Суд призупинив розгляд позову про заборону КПУ / УП, 05 листопада 2014, 18:26 |accessdate=7 Листопада 2014 |archive-date=7 Листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141107232911/http://www.pravda.com.ua/news/2014/11/5/7043350/ }}</ref>, проте 24 грудня&nbsp;— поновлено<ref>{{Cite web |url=http://www.minjust.gov.ua/news/46564 |title=СПРАВУ ПРО ЗАБОРОНУ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ ПОВЕРНУЛИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗГЛЯДУ В СУДІ, — МІН'ЮСТ / 24.12.2014 |accessdate=24 Грудня 2014 |archive-date=24 Грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141224182946/http://www.minjust.gov.ua/news/46564 }}</ref>.

18 лютого 2015 р. усі судді, які розглядали позов про заборону Компартії України, заявили про самовідвід у зв'язку з обшуком в кабінеті судді Валерія Кузьменка і вилученням комп'ютера з інформацією про всі справи, в тому числі і щодо КПУ<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/16/7058776/ |title=В Окружному адмінсуді Києва триває обшук / УП, 16 лютого 2015, 17:17 |accessdate=18 Лютого 2015 |archive-date=18 Лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150218142054/http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/16/7058776/ }}</ref>. Справу передали [[Київський окружний адміністративний суд|Київському окружному адміністративному суду]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/18/7059022/ |title=Окружний адмінсуд Києва самоусунувся від справи про заборону КПУ / УП, 18 лютого 2015, 16:15 |accessdate=18 Лютого 2015 |archive-date=18 Лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150218165039/http://www.pravda.com.ua/news/2015/02/18/7059022/ }}</ref>.<ref>{{Cite web|title=Ухвала ОАСКу від 18 лютого 2015 року у справі №826/9751/14|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/42844237|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref> 17 березня Київський окружний адміністративний суд прийняв справу до свого провадження.<ref>{{Cite web|title=Ухвала суду про прийняття адміністративної справи до провадження від 17 березня 2015 року|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/43118791|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref>

У 2015—2021 роках Комуністична партія неодноразово подавала апеляційні скарги щодо передачі справи до іншого суду. Більшість скарг були відкликані самим скражником, кілька&nbsp;— були повернуті у зв'язку зі зловживанням скаржником процесуальними правами, ще у відкритті кількох було відмовлено, і ще одну скаргу було повернуто без розгляду.

Лише 21 вересня 2021 року суд поновив провадження у даній справі, однак вже 30 вересня призупинив його у зв'язку з витребуванням справи [[Верховний Суд (Україна)|Верховним Судом]].<ref name=":7">{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/103202083|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03}}</ref>

10 лютого 2022 року Київський окружний адміністративний суд поновив провадження у справі після повернення матеріалів з Верховного Суду.<ref name=":7"/>

Після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення]] 24 лютого 2022 року відбулися зміни у законодавстві щодо підсудності судових справ щодо заборони діяльності політичних партій. У зв'язку з цим 23 травня суд передав справу до [[Восьмий апеляційний адміністративний суд|Восьмого апеляційного адміністративного суду]] як суду першої інстанції у даній категорії справ.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/104459316|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03}}</ref>

==== Позиція адвоката ====
На думку адвоката Олександра Готіна, існують факти викривленого висвітлення фактів щодо КПУ, порушення її прав.

«Наприклад, під час першого засідання Окружного адміністративного суду Києва представники СБУ заявили, що зараз щодо КПУ порушено 300 кримінальних справ. Ми, в свою чергу, попросили СБУ представити відповідні офіційні документи, в яких вказується, щодо кого з членів КПУ складено [[обвинувальний акт]] і чи є рішення суду з цих справ. Нам дали чітку відповідь&nbsp;— на сьогоднішній день обвинувальних вироків щодо членів Компартії немає».<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/politics/_u-kpu-rozpovili-yak-proti-partijciv-shiyut-spravi/578806 |title=У КПУ розповіли, як проти партійців «шиють» справи |accessdate=2 Вересня 2014 |archive-date=14 Вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140914050006/http://gazeta.ua/articles/politics/_u-kpu-rozpovili-yak-proti-partijciv-shiyut-spravi/578806 }}</ref>

==== Судове рішення ====
'''5 липня 2022 року''' [[Восьмий апеляційний адміністративний суд]] задовольнив позов, заборонив діяльність Комуністичної партії України та наказав передати усі активи партії та її осередків у власність держави з можливістю подати [[Апеляція|апеляційну скаргу]] до [[Верховний Суд (Україна)|Верховного Суду]].<ref>{{Cite web|title=Судове рішення від 5 липня 2022 року у справі №826/9751/14 (провадження №П/857/17/22)|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/105109793|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref><ref>{{Cite web|title=Суд заборонив Комуністичну партію України|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/sud-zapretil-kommunisticheskuyu-partiyu-ukrainy-1657025839.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-07-07}}</ref> Рішення набрало законної сили 27 липня 2022 року.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/110802553|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-08}}</ref>

=== Законодавча заборона (2015) ===
9 квітня 2015 року [[Верховна Рада України]] ухвалила Закон «Про засудження [[Комунізм|комуністичного]] та [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістичного (нацистського)]] тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».<ref name=":6">{{Cite web|title=Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/317-19|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-03|language=uk}}</ref> Законом зокрема було заборонено використання державних символів СРСР та радянських республік, інших держав колишнього «<nowiki/>[[Варшавський пакт|соцтабору]]<nowiki/>», символіки комуністичної партії або її елементів.<ref>{{Cite web |url=http://hromadskeradio.org/2015/04/09/rada-zaboronila-komunistichnu-simvoliku-i-viznala-bortsiv-upa-geroyami/ |title=Рада заборонила комуністичну символіку й визнала воїнів УПА героями |website=hromadskeradio.org |date=2015-04-09 |accessdate=11 Квітня 2015 |archive-date=11 Квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150411205045/http://hromadskeradio.org/2015/04/09/rada-zaboronila-komunistichnu-simvoliku-i-viznala-bortsiv-upa-geroyami/ }}</ref>

9 червня 2015 року [[Міністерство юстиції України|Міністерство юстиції]] утворило Комісію з питань дотримання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів…» у складі 12 осіб та затвердило Положення про неї.<ref>{{Cite web|title=Про затвердження Положення про Комісію з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/z0682-15|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-03|language=uk}}</ref><ref name=":4">{{Cite web|title=Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року у справі № 826/15454/15|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/52253252|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-04|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref> 17 липня Комісія затвердила Правовий висновок, яким встановила, що найменування, символіка, статут та програма діяльності Комуністичної партії України не відповідають вказаному закону, а 23 липня Міністерство юстиції затвердило цей висновок.<ref>{{Cite web|title=Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/v1312323-15|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-03|language=uk}}</ref>

24 липня 2015 року [[Список міністрів юстиції України|Міністр юстиції]] [[Петренко Павло Дмитрович|Павло Петренко]] повідомив про видачу наказів щодо анулювання статусу і прав Комуністичної партії України, [[Комуністична партія України (оновлена)|Комуністичної партії України (оновленої)]] та [[Комуністична партія робітників і селян|Комуністичної партії робітників і селян]]. Зокрема, це означало, що відтоді ці партії не могли брати участі у виборах. Водночас міністр зазначив, що ці партії досі залишаються юридичними особами, однак пообіцяв домагатися їх остаточної ліквідації через суд.<ref name=":6" /><ref>{{Cite news|title=Мін’юст заборонив комуністам брати участь у виборах|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/27150617.html|work=Радіо Свобода|date=2015-07-24|accessdate=2023-07-03|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref>

==== Оскарження заборони участі у виборах (2015, 2019) ====
13 жовтня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив Комуністичній партії України в задоволенні позову щодо заборони на участь у виборах<ref name="ukranews" />. Таким чином, суд відмовився визнати протиправним і скасувати наказ [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]] від 23 липня «Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України» Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки ". Крім того, суд відмовився зобов'язати Мін'юст провести анти-дискримінаційну експертизу зазначеного закону.

2 лютого 2019 року [[Центральна виборча комісія України|Центральна виборча комісія]] відмовила у реєстрації кандидата на пост [[Президент України|Президента України]] [[Симоненко Петро Миколайович|Петра Симоненка]], висунутого Комуністичною партією України на [[Вибори Президента України 2019|чергових виборах Президента України]], що мали відбутися 31 березня 2019 року. 4 лютого Комуністична партія оскаржила це рішення у [[Шостий апеляційний адміністративний суд|Шостому апеляційному адміністративному суді]], однак 6 лютого суд відмовив у задоволенні позову. Після цього партія подала апеляційну скаргу, однак 9 лютого [[Верховний Суд (Україна)|Верховний Суд]] у складі колегії суддів [[Касаційний адміністративний суд|Касаційного адміністративного суду]] залишив скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції&nbsp;— без змін.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/79700741|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03}}</ref><ref>{{Cite web|title=Про відмову в реєстрації Симоненка П.М. кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/v0198359-19|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-03|language=uk}}</ref>

==== Оскарження у Конституційному Суді ====
30 травня 2017 року до [[Конституційний Суд України|Конституційного Суду України]] надійшло подання 46 [[Народний депутат України|народних депутатів]] щодо конституційності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року. Звернення підписали депутати від тодішньої [[Верховна Рада України VIII скликання|парламентської опозиції]], зокрема члени [[Опозиційний блок (партія)|Опозиційного блоку]].<ref>{{Cite web|title=30 травня до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 46 народних депутатів України {{!}} Конституційний Суд України|url=https://ccu.gov.ua/novyna/30-travnya-do-konstytuciynogo-sudu-ukrayiny-nadiyshlo-konstytuciyne-podannya-46-narodnyh|website=ccu.gov.ua|accessdate=2023-07-04}}</ref><ref>{{Cite web|title=Нардепи звернулися до Конституційного Суду щодо закону про декомунізацію|url=https://gordonua.com/ukr/news/politics/nardepi-zvernulisja-do-konstitutsijnogo-sudu-z-privodu-zakonu-pro-dekomunizatsiju-190791.html|website=gordonua.com|date=2017-05-31|accessdate=2023-07-04}}</ref><ref>{{Cite web|title=Депутати оскаржили закон про декомунізацію в КСУ|url=https://www.pravda.com.ua/news/2017/05/31/7145571/|website=Українська правда|accessdate=2023-07-04|language=uk}}</ref>

16 липня 2019 року Конституційний Суд визнав закон конституційним.<ref>{{Cite web|title=Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/v009p710-19|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-07-04|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=КС визнав конституційною декомунізацію – джерело|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/07/16/7221075/|website=Українська правда|accessdate=2023-07-04|language=uk}}</ref>

==== Оскарження Правового висновку ====
У 2015 році Комуністична партія України подала чотири позови до Міністерства юстиції України до [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружного адміністративного суду Києва]], якими оскаржувала Правовий висновок Комісії та дії Міністерства юстиції щодо виконання Закону.<ref name=":4" /> 10 вересня суд об'єднав чотири позови в одну справу.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/50643828|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-04}}</ref>

13 жовтня 2015 року суд відмовив Комуністичній партії у задоволенні позову,<ref name=":4" /> однак та звернулася з апеляційною скаргою на це рішення до [[Київський апеляційний адміністративний суд|Київського апеляційного адміністративного суду]]. 23 жовтня 2015 року суд відкрив апеляційне провадження за цією скаргою.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/52684341|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-04}}</ref>

16 грудня 2015 року [[Київський апеляційний адміністративний суд]] залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду&nbsp;— без змін.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/54468395|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-04}}</ref>

Після цього Комуністична партія звернулася до [[Вищий адміністративний суд України|Вищого адміністративного суду]] із касаційною скаргою на попередні рішення двох судів, однак 12 січня 2016 року суд відмовив у відкритті провадження за цією скаргою через її необґрунтованість.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/54952483|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-04}}</ref><ref>[https://minjust.gov.ua/ua/news/48024 Вищий адміністративний суд підтвердив законність заборони КПУ,&nbsp;— Мін'юст / Міністерство юстиції України, 25-01-2016 | 15:30] ''[https://archive.today/20160125164553/https://minjust.gov.ua/ua/news/48024 Архівовано 25.01.2016]''</ref>

=== Другий позов Міністерства Юстиції (2015—2022) ===
Відповідно до затвердженого висновку своєї Комісії від 23 липня 2015 року Міністерство юстиції вдруге звернулося до [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружного адміністративного суду міста Києва]] щодо припинення діяльності Комуністичної партії України. 31 липня суд відкрив провадження у відповідній адміністративній '''справі №&nbsp;826/15408/15'''.<ref name="ріш" />

До розгляду справи також залучалася третя особа&nbsp;— [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини|Уповноважений ВРУ з прав людини]], однак його представники не з'являлися для участі у судових засіданнях.<ref name="ріш" />

==== Судове рішення ====
'''16 грудня 2015 року''' [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружний адміністративний суд Києва]] завершив розгляд справи за позовом Міністерства юстиції до КПУ про заборону її діяльності. Суд задовольнив позов Міністерства юстиції у повному обсязі, припинивши діяльність Комуністичної партії України<ref name="ріш">{{Cite web|title=Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року у справі № 826/15408/15|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/54392066|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://oask.gov.ua/node/1589 |title=Прес-служба Окружного адміністративного суду міста Києва |accessdate=16 Грудня 2015 |archive-date=21 Грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151221033617/http://oask.gov.ua/node/1589 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://minjust.gov.ua/ua/news/47937 |title=Міністерство юстиції виграло судову справу проти комуністичної партії України та домоглося припинення діяльності цієї політичної сили / Сайт Міністерства юстиції України. Новини, 16-12-2015, 18:21 |accessdate=16 Грудня 2015 |archive-date=22 Грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222172135/https://minjust.gov.ua/ua/news/47937 }}</ref>.

[[Amnesty International]] в особі директора AI в Європі та Центральній Азії Джона Далхусена засудила рішення про заборону Компартії як «небезпечний прецедент, що відкидає Україну назад на її шляху до реформування та поваги до прав людини» та закликала негайно скасувати це рішення.<ref>{{Cite web|url=http://amnesty.org.ua/nws/ukrayina-zaborona-komunistichnoyi-partiyi-rishuchij-udar-po-svobodi-slova-u-derzhavi/|title=Україна: заборона Комуністичної партії — рішучий удар по свободі слова у державі / Amnesty International Україна, 17.12.2015|accessdate=28.12.2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222084010/http://amnesty.org.ua/nws/ukrayina-zaborona-komunistichnoyi-partiyi-rishuchij-udar-po-svobodi-slova-u-derzhavi/|archivedate=22.12.2015|deadurl=yes}}</ref>.

==== Апеляція ====
Комуністична партія подала апеляційну скаргу до [[Київський апеляційний адміністративний суд|Київського апеляційного адміністративного суду]] з проханням скасувати рішення суду першої інстанції від 16 грудня 2015 року.<ref>{{Cite web|url=http://www.kpu.ua/uk/83107/apeljatsijna_skarga_kompartiji_ukrajiny_na_postanovu_okruzhnogo_adminsudu_mista_kyjeva_vid_16_grudnja_2015_roku|title=Апеляційна скарга Компартії України на Постанову Окружного адмінсуду міста Києва від 16 грудня 2015 року / Комуністична партія України, 28.12.2015|accessdate=28 Грудня 2015|archive-date=13 Січня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160113115435/http://www.kpu.ua/uk/83107/apeljatsijna_skarga_kompartiji_ukrajiny_na_postanovu_okruzhnogo_adminsudu_mista_kyjeva_vid_16_grudnja_2015_roku}}</ref> Скарга займала 102 сторінок без додатків.<ref>[http://www.kpu.ua/uploads/2015/12/СУД/App_skarga%2025.12.15.pdf Апеляційна скарга на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015&nbsp;р. у справі №&nbsp;826/15408/15] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160119202817/http://www.kpu.ua/uploads/2015/12/СУД/App_skarga%2025.12.15.pdf|date=19 Січня 2016}} (текст)</ref> 15 січня 2016 року суд прийняв скаргу до розгляду.<ref>{{Cite web|url=http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55011180|title=Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2016 р. у справі № 826/15408/15|accessdate=31 січня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170426174202/http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55011180|archivedate=26 квітня 2017|deadurl=yes}}</ref>

20 вересня 2017 року суд призупинив розгляд справи до вирішення справи [[Конституційний Суд України|Конституційним Судом України]] щодо конституційності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів…».<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/69097682|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://jurliga.ligazakon.ua/news/2017/9/22/164721.htm|title=Приостановлено апелляционное рассмотрение запрета Коммунистической партии / ЮрЛига, 22.09.2017|accessdate=26 Вересня 2017|archive-date=26 Вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170926191014/http://jurliga.ligazakon.ua/news/2017/9/22/164721.htm}}</ref>

З 3 жовтня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд припинив здійснювати свою діяльність, а його справи почали передаватися до новоутвореного [[Шостий апеляційний адміністративний суд|Шостого апеляційного адміністративного суду]].<ref>{{Cite web|url=https://apladm.ki.court.gov.ua/sud9103/pres-centr/news/567816/|title=Київський ААС припинив здійснювати правосуддя. Важлива інформація про роботу Шостого апеляційного адміністративного суду|accessdate=5 жовтня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181006002000/https://apladm.ki.court.gov.ua/sud9103/pres-centr/news/567816/|archivedate=6 жовтня 2018|deadurl=yes}}</ref> 16 січня 2019 року колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду прийняла справу щодо припинення діяльності Комуністичної партії до свого провадження.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/79231198|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03}}</ref>

26 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд поновив провадження у справі у зв'язку з прийняттям відповідного рішення Конституційним Судом.<ref>{{Cite web|title=Єдиний державний реєстр судових рішень|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/87831286|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03}}</ref>

У 2020—2021 роках розгляд справи кілька разів відкладався у зв'язку з карантинними заходами під час [[Коронавірусна хвороба 2019 в Україні|епідемії коронавірусу]].<ref name=":2">{{Cite web|title=Постанова Колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2022 року у справі №826/15408/15|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/104242119|website=reyestr.court.gov.ua|accessdate=2023-07-03|publisher=Єдиний державний реєстр судових рішень}}</ref>

'''3 травня 2022 року''' суд вирішив апеляційну скаргу Комуністичної партії залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції&nbsp;— залишити без змін. Водночас суд залишив можливість подати касаційну скаргу на це рішення безпосередньо до [[Верховний Суд (Україна)|Верховного Суду]].<ref name=":2" /><ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/240074-v-ukraini-ostatocno-zaboronili-komunisticnu-partiu/|title=В Україні остаточно заборонили Комуністичну партію|date=16 травня 2022|website=suspilne.media}}</ref> Тільки після цього рішення про заборону КПУ набуло законної сили.<ref name=":5" />

== Ідеологія партії ==

=== Проросійська ідеологія партії ===
Станом на 2013 рік «Комуністична партія України» було однією з 14 найбільших проросійських партій України<ref>[https://web.archive.org/web/20190504195419/http://mobile.tyzhden.ua/News/79989 В Україні зареєстровано 14 проросійських партій]. Український тиждень, 21 трав. 2013</ref>. Станом на 2014 рік, відразу перед Революцією гідності, Партія регіонів разом з КПУ, вважалися двома найбільш проросійськими партіями<ref name=":1"/>.

== Див. також ==
* [[Комуністична партія Російської Федерації|КПРФ]]
* [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерн]]
* [[Союз комуністів України|Союз Комуністів України]]
* [[Блок лівих і лівоцентристських сил]]
* [[Список перших секретарів Центрального Комітету Комуністичної партії України]]
* [[ЛКСМУ|ЛКСМ України]]
* [[Українська комуністична партія]]
* [[Українська комуністична партія (боротьбистів)]]
* [[Українська партія соціалістів-революціонерів]]
* [[Комуністична партія України (оновлена)]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
* ''Калініченко В. В., Рибалка І. К.'' // Історія України. Частина III: 1917—2003 рр.&nbsp;— Харків: ХНУ, 2004.

== Посилання ==
* [http://kpu.ua/ Сайт партії] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CaTiKof8?url=http://www.kpu.ua/ |date=1 Грудня 2012 }}
* {{ЕІУ|4|стаття=Комуністична партія України доби незалежності|url=http://www.history.org.ua/?termin=Kom_partiya_Ukr_nezal|автор=Головко В. В.}}
* [http://razumkov.org.ua/poll.php?poll_id=115 Динаміка виборчих рейтингів найпопулярніших політичних партій України (опитування Центру Разумкова)]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/07/9/143697/ Текст адміністративного позову про заборону КПУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140711223913/http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/07/9/143697/ |date=11 Липня 2014 }}
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2018/08/30/7190350/ РОМАН КРАВЕЦЬ, ЄВГЕН РУДЕНКО, ЕЛЬДАР САРАХМАН. Привид комунізму, або Чому заборонена КПУ продовжує свою діяльність / УП, 30 серпня 2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180830071029/https://www.pravda.com.ua/articles/2018/08/30/7190350/ |date=30 Серпня 2018 }}
* {{Cite web|title=Замість реваншу. Ліві в декомунізованій Україні|url=https://politkrytyka.org/2016/12/25/zamist-revanshu-livi-v-dekomunizovanij-ukrayini/|date=2016-12-25|accessdate=2023-07-05|language=uk}}

{{Проросійські партії України}}
{{Партії України}}

[[Категорія:Комуністична партія України (1993—2022)|*]]
[[Категорія:Заборонені політичні партії України|К]]
[[Категорія:Політичні партії, засновані 1993]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1993]]
[[Категорія:Зникли в Україні 2015]]
[[Категорія:Українофобні організації]]
[[Категорія:Історичні політичні партії та рухи України (новітня історія)]]
[[Категорія:Проросійські партії України]]
[[Категорія:Комуністичні партії України]]