Перегляд вихідного коду сторінки Корисні копалини

{{unibox}}'''Ко́рисні копáлини'''&nbsp;— [[мінерал]]ьні утворення [[Земна кора|земної кори]], [[хімічний склад]] та [[фізичні властивості]] яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального [[виробництво|виробництва]].
Тобто, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві<ref name="За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим"/>.
==Загальна характеристика==
Корисні копалини складаються з [[мінерал]]ів&nbsp;— природних [[хімічні сполуки|хімічних сполук]] або [[Самородні елементи|самородних елементів]], приблизно однорідних за хімічним складом і фізичними властивостями.<ref group=Note>У широкому розумінні до ''мінералів'' зараховують не лише тверді мінерали, а й рідини (нафту, ртуть, мінеральну воду) та газоподібні речовини (природний газ тощо). Кількісно переважають тверді мінерали, що в природі поширені у вигляді кристалів або зерен, з яких складаються моно- або полімінеральні агрегати. Нараховують від 2000 до 3000 основних різновидів мінералів (Фрей К.), всього&nbsp;— до 14000 (за Лазаренком Є.К та Винаром О. М.). У земній корі найпоширеніші мінерали класу силікатів, оксидів і гідроксидів.</ref>

Корисні копалини перебувають у земній корі у вигляді скупчень різного характеру ([[Жила (геологія)|жил]], [[шток (геологія)|штоків]], [[пласт (геологія)|пластів]], [[розсип]]ів тощо).

Скупчення корисних копалин утворюють [[родовище|родовища]], а у випадку великих площ поширення&nbsp;— райони, провінції і басейни. Розрізняють [[Тверде тіло|тверді]], [[Рідина|рідкі]] і [[газ]]оподібні корисні копалини.

Видобутком корисних копалин займається [[гірнича справа]].

== Ознаки корисних копалин ==

# Супутники [[Руда (копалини)|рудних]] родовищ (для [[золото|золота]] [[кварц]], для [[платина|платини]] [[хромовий залізняк]] і ін.)
# Уламки, [[валуни]] і&nbsp;т.&nbsp;ін., що попадаються в [[улоговина]]х [[річка|річок]] та ін.
# Виходи порід на земну поверхню
# Мінеральні джерела
# [[Рослинність]]

При дослідженнях роблять попередні розвідки, закладають [[шурф]]и (колодязі), проводять канави, розрізи, роблять бурові [[свердловина|свердловини]] і ін.

== Класифікація ==

'''За умовами утворення розрізняють''' корисні копалини ендогенні, екзогенні та метаморфогенні. Крім того, за походженням розрізняють корисні копалини органічного і неорганічного походження.

'''За фізичним станом''' є тверді, рідкі й газоподібні корисні копалини.

'''За умовами залягання'''&nbsp;— пластові, жильні та ін.
 
'''За промисловим використанням''' виділяють такі групи корисних копалин: металічні (рудні), неметалічні (нерудні), горючі (паливні) й гідромінеральні.
 
'''За значенням''' корисні копалини поділяються на загальнодержавного і місцевого значення. В Україні віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету України з геології і використання надр.

=== За умовами утворення ===
'''[[Ендогенні корисні копалини]]'''&nbsp;— речовини, які утворилися в надрах землі внаслідок кристалізації, затвердіння магми та діяльності магматичних розчинів. До них належать:
* магматичні&nbsp;— мінеральні асоціації, що утворилися внаслідок кристалізації та (або) затвердіння магми як на глибині, всередині земної кори, так і на поверхні після виверження; у залежності від цього виділяють два головних класи магматичних корисних копалин&nbsp;— інтрузивні (глибинні) та ефузивні (виливні);
* пегматитові&nbsp;— крупнокристалічні мінеральні комплекси, що утворилися внаслідок кристалізації залишкового магматичного розплаву і залягають у вигляді лінз, жил, штоків та гнізд;
* карбонатитові&nbsp;— карбонатні або силікатно-карбонатні гірські породи; представлені жилами та масами неправильної форми з [[кальцит]]у, доломіту і інших карбонатів, що містять рудні мінерали, просторово і генетично асоційовані з глибинними (інтрузивними) утвореннями;
* гідротермальні&nbsp;— речовини, які утворюються з гарячих водних (гідротермальних) розчинів, що циркулюють у надрах землі.


'''[[Екзогенні корисні копалини]]''' утворюються, зокрема, на дні боліт, озер, рік, морів і океанів. Вони формуються в результаті механічного і біохімічного перетворення (під впливом процесів вивітрювання&nbsp;— фізичного, хімічного, біогенного руйнування, наприклад, при дії потоків води й живих організмів) та диференціації мінеральних речовин ендогенного походження. Розрізнюють чотири генетичні групи цих копалин: залишкові, інфільтраційні, розсипні і осадові.

* Залишкові формуються внаслідок винесення розчинних мінеральних сполук із зони вивітрювання і накопичення важкорозчинного мінерального залишку, що утворює руди заліза, нікелю, марганцю, алюмінію.
* Інфільтраційні виникають при осадженні з підземних вод поверхневого походження розчинених в них мінеральних речовин з утворенням покладів руд урану, міді, срібла, золота, самородної сірки.
* Розсипні утворюються при накопиченні в пухких відкладах на дні рік і морського узбережжя важких цінних мінералів, до числа яких належать золото, платина, мінерали титану, вольфраму, олова.
* Осадові утворюються в процесі осадонакопичення на дні морів і континентальних водоймищ, що формує поклади вугілля, горючих сланців, нафти, горючого газу, солей, фосфоритів, руд заліза, марганцю, бокситів, урану, міді, а також будівельних матеріалів (гравій, пісок, глина, вапняк, цементна сировина).

'''[[Метаморфогенні корисні копалини]]'''&nbsp;— екзогенні та (або) ендогенні корисні копалини, структура і текстура яких суттєво змінена під дією температури, тиску, глибинних розчинів та інших факторів у надрах землі. Метаморфізм звичайно відбувається при зміні температури в діапазоні 300—1100&nbsp;°C і тискові в діапазоні 1-6000 атм. Зміни включають перекристалізацію, мінералогічні і хімічні перетворення гірських порід.

=== За походженням ===
'''До корисних копалин органічного походження належать''' речовини трьох агрегатних станів: газоподібні (природний газ), рідкі (нафта) і тверді (кам'яне вугілля, сланці, торф).

'''До неорганічних належать''' тверді копалини трьох видів: нерудна мінеральна сировина, що містить неметалічні породи (азбест, графіт, граніт, гіпс, вапняк, кам'яна сіль, кварц, мармур, сірка, слюда тощо); агрономічні руди (апатитові, фосфоритові); руди чорних, кольорових, благородних і рідкісних металів.

=== За промисловим використанням ===
'''[[Руда|Руди]] поділяють на металеві і неметалеві.''' До металевих належать руди, що є сировиною для одержання чорних, кольорових, рідкісних, дорогоцінних і інших металів (залізні, мідні, уранові та інші). До неметалевих належать руди, що є сировиною для хімічної, харчової та іншої промисловості (азбестові, графітові, фосфоритові тощо).

'''[[Нерудні корисні копалини]]'''&nbsp;— ті, які не містять металів і є сировиною для виробництва будівельних матеріалів (глина, пісок, гравій, вапняк тощо).

'''[[Горючі корисні копалини]]''' представлені вугіллям, торфом, горючими сланцями, нафтою, природним газом, кристалогідратами.

== Генезис ==

[[Генезис (геологія)|Генезис]] (процес утворення корисних копалин) визначає будову корисних копалин, характер [[кристалізація|кристалізації]], [[ізоморфізм]], швидкість і ступінь [[окиснення]] та електронні властивості мінералів. Наприклад [[сульфідні руди]], які утворюються в результаті кристалізації розплавлених [[магма|магм]] або осадження сульфідних мінералів із гарячих водних розчинів, відрізняються густиною, крупнокристалічною будовою і не мають пор. Окиснені ж руди, які утворилися в процесі [[окиснення]] і вилуговування сульфідних руд, характеризуються звичайно дрібнокристалічною будовою і великою кількістю пор заповнених вохристо-глинистим матеріалом. При подрібненні окиснених руд вохристо-глинистий матеріал утворює велику кількість первинних шламів, які шкідливо впливають на флотацію.

Генезисом визначається вміст ізоморфної домішки у мінералах. Широка зміна вмісту ізоморфного заліза у [[сфалерит]]і і [[пентландит]]і, [[молібден]]у у [[шеєліт]]і, [[манган|марганцю]] у [[вольфраміт]]і суттєво впливає на необхідні умови активації і депресії ізоморфних різновидів мінералів. [[Ізоморфізм]] є основною причиною наявності у рудах легко- і важко флотованих різновидів одного й того ж мінералу.

{{Джерело?|Від генезису залежить співвідношення концентрацій електронів і дірок та характер зміни [[Рівень Фермі|рівня Фермі]] в напівпровідникових мінералах}}. Зміна концентрації [[електрон]]ів в поверхневому шарі не вимагає зміни встановлених раніше співвідношень концентрацій реагентів, але може значно вплинути на максимально можливе вилучення мінералів у концентрат. Підвищити вилучення мінералу при високої концентрації електронів можна, наприклад, застосуванням реагента-окиснювача, а при високій концентрації дірок&nbsp;— реагента-відновника, які по-нижують їхню концентрацію у поверхневому шарі до оптимальних значень.

Вторинним змінам можуть бути піддані як рудні мінерали, так і мінерали вмісних порід. Найважливіші зміни мінералів пустої породи пов'язані з [[окременіння]]м, каолінізацією, [[хлоритизація|хлоритизацією]] і серицитизацією їхньої поверхні. [[Каолінізація]] і [[серицитизація]], наприклад, є основними процесами зміни польових шпатів, тоді як для залізомагнезіальних мінералів найбільше характерною є хлоритизація. В процесі вторинних змін відбувається уніфікація поверхневих властивостей різних породних мінералів при зростанні їхнього загального ступеня гідрофобності.

== Видобуток корисних копалин ==
{{докладніше|Гірнича справа}}
Використання людиною мінеральної сировини почалося в [[палеоліт]]і. Протягом всієї історії розвитку суспільства корисні копалини були найважливішою сировиною, потреба в якій різко збільшилася в період [[Промислова революція|становлення і вдосконалення промисловості]] і зростання об'ємів промислового виробництва. Світова економіка XX&nbsp;ст. базувалася на використанні величезної кількості різноманітних корисних копалин&nbsp;— щорічно в останні десятиліття XX&nbsp;ст. з надр Землі вилучалося бл. 20-25&nbsp;млрд т мінеральної сировини і десятки млрд т пустої породи. Найбільшим резервом мінеральних багатств є надра Світового океану, насамперед&nbsp;— морських і океанічних [[шельф]]ів. Великі перспективи збільшення ресурсів рудної сировини в недалекому майбутньому пов'язуються із [[Залізо-марганцеві конкреції|залізо-марганцевими конкреціями]], що залягають на дні Тихого, Індійського й Атлантичного океанів. Нарівні із залізом і марганцем конкреції містять [[мідь]], [[нікель]], [[кобальт]] та ін. цінні елементи. В останні десятиліття XX&nbsp;— на початку ХХІ ст. близько третини світового споживання [[кухонна сіль|кухонної солі]], п'ята частина [[Магній|магнію]], значна кількість [[бром]]у отримані з морської води. Усе більшу увагу привертають мінеральні розсоли і мінералізовані води лагун, озер, морських заток, рифтових зон, які є не тільки постачальниками брому, [[йод]]у, хлориду натрію, [[мірабіліт]]у, але можуть стати також джерелом [[Літій|літію]], [[Рубідій|рубідію]], [[Цезій|цезію]], [[бор]]у, [[Стронцій|стронцію]] та ін.
     
Великим резервом найближчого майбутнього є синтез мінеральної сировини. У кількох країнах у великих (промислових) масштабах виробляють синтетичні алмази, [[п'єзокварц]], рубін, ведуть експерименти з отриманню синтетичної слюди, кристалів оптичного кварцу.

== Якість корисних копалин ==

Якість корисних копалин&nbsp;— сукупність властивостей частини
гірського масиву, що містить корисні компоненти (або компонент). Розрізняють фізичні (вологість, густина та ін.), механічні (твердість, міцність та ін.), хімічні (окиснюваність, радіоактивність та ін.) властивості, а також речовинний склад
(ґранулометричний склад, вміст корисних компонентів та ін.).
Я.к.к. регламентується технічними умовами або державним
стандартом.

== Див. також ==

* [[Корисні копалини України]]
* [[Ресурси і запаси корисних копалин]]
** [[Запаси корисних копалин]]
*** [[Розвідані запаси корисної копалини]]
** [[Прогнозні ресурси]] корисних копалин
** [[Перспективні ресурси]]

== Примітки ==
{{reflist|group=Note}}

== Джерела ==
{{reflist|refs=
<ref name="За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим">Білецький В.С., Смирнов В.О. Технологія збагачення корисних копалин. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 272 с.</ref>
}}

== Література ==

* {{МГЕ|nocat=1}}
* [https://web.archive.org/web/20150427054711/http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1140 Гайко Г. І., Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Історія гірництва: Підручник.&nbsp;— Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013.&nbsp;— 542 с.]
* Геологія корисних копалин: підручник / В.&nbsp;І.&nbsp;Смирнов.&nbsp;— К. : Вища школа, 1995.&nbsp;— 295 с.&nbsp;— ISBN 5-11-004439-2
* Геологія корисних копалин: підручник для студ. вищ. навч. закл. Ч. 1 : Рудогенез / Ю.&nbsp;В.&nbsp;Ляхов, М.&nbsp;М.&nbsp;Павлунь, С.&nbsp;І.&nbsp;Ціхонь.&nbsp;— Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012.&nbsp;— 286 с.&nbsp;— ISBN 978-966-613-963-7
* Розшуки і розвідка родовищ корисних копалин: підручник / Г.&nbsp;О.&nbsp;Луньов, М.&nbsp;М.&nbsp;Павлунь; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.&nbsp;— Львів, 2013.&nbsp;— 360 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 354—357.
* [https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807012725/https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf |date=7 серпня 2020 }}, https://doi.org/10.3133/mcs2020.
* Білецький В.С. Корисні копалини. / У кн.. «Україна. 30 років незалежності». Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с. С. 175 - 178.
* [http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/56004/1/Book_2022_Smyrnov_Fizychni.pdf Корисні копалини/ Фізичні та хімічні основи галузевого виробництва: Навчальний посібник. / Смирнов В.О., Білецький В.С. – «Новий Світ-2000», ФОП Піча С.В., 2022. – 148 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220212191655/http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/56004/1/Book_2022_Smyrnov_Fizychni.pdf |date=12 лютого 2022 }}

== Посилання ==
* Корисні копалини // {{Юридична енциклопедія|3}}

[[Категорія:Корисні копалини| ]]
[[Категорія:Геологія корисних копалин]]
[[Категорія:Мінеральні ресурси]]