Перегляд вихідного коду сторінки Кримськотатарська діаспора

{{кримці}}

'''Кримськотатарська діаспора'''&nbsp;— представництво [[кримські татари|кримських татар]] за межами [[Крим|Кримського регіону]], котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну єдність з батьківщиною.

Історія [[діаспора|діаспори]] розпочалася після анексії [[Кримське ханство|Кримського ханства]] [[Російська імперія|Російською імперією]] в [[1783]] році, після чого кримські татари були змушені [[еміграція|емігрувати]] кількома хвилями у [[1783]]-[[1917]] роках.
Діаспора поповнювалася значною мірою за рахунок кримських татар, чиє соціальне і економічне життя було зруйноване у наслідок російської [[колонізація|колонізаційної]] політики.

[[Радянський Союз]] вирішив остаточно позбутися кримських татар у розпал [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. У [[1944]] році були [[депортація кримських татар|депортовані всі кримські татари]] з Криму до [[Центральна Азія|Центральної Азії]]. Однак це населення вважається радше примусово переселеною спільнотою, аніж діаспорою.

== Діаспора в Османській імперії ==

В [[Османська імперія|Османській імперії]] постійно знаходилися представники кримської знаті у зв'язку з тісними зв'язками між двома державами. Османська провінція [[Буджак]] з центром у [[Бендери|Бендерах]] знаходилася у васальній залежності від [[Ґераї]]в. У [[XIV]]–[[XV століття]]х османи колонізували [[Добруджа|Добруджу]], де мешкали кримські татари з Буджака. Між [[1593]] і [[1595]] роками кримські татари були переселені у Добруджу. Частина кримських татар поїхала до [[Османська Греція|Греції]] та [[Османська імперія|Османської імперії]].

Однак, перша кримськотатарська еміграція була спровокована анексією Криму Російською імперією.  Кримський панівний клас (мурзи) і [[мулла|мулли]] шукали притулку на території Османської Держави, частина - на Північному [[Кавказ]]і, побоюючись переслідувань. Їх число сягало близько 8 тис. Однак вони не розривали своїх зв'язків з Кримом. Надії, що Ґераї повернеться з Кавказу після звільнення Криму, жеврілись до самого завоювання Північного Кавказу росіянами в [[1859]] році. У [[1877]]-[[1878]] роках кримські татари з Північного Кавказу разом з [[черкеси|черкесами]] і [[чеченці|чеченцями]] були вислані російською владою в [[Анатолія|Анатолію]]. Заслані мусульмани Північного Кавказу складали близько мільйона.

Після анексії 4 тис. кримських татар втекли до османської фортеці Озу ([[Очаків]]), а звідти у [[Буджак]], васала Ґераїв. Із завоюванням [[Бессарабія|Бессарабії]] росіянами в [[1812]] році всі кримські татари емігрували на південь у провінцію [[Добруджа]].

Кримські татари емігрували до Османської імперії, де їх вітали як братів-мусульман. Територію Османської імперії кримськотатарські емігранти називали ''aq topraq'' («свята земля» або «земля справедливості»), оскільки вони вважали еміграцію як «[[хіджра]]», подібно до тимчасового відступу [[Мухаммед|пророка]] в [[Медина|Медину]] під тиском ворогів [[іслам]]у.
Хвиля втікачів кримських татар відновилася після [[Кримська війна|Кримської війни]] ([[1854]]-[[1856]]), а російський уряд ставився до кримських татар як до внутрішньої загрози її безпеці через їх історичні відносини з Османською імперією.

Більшість кримськотатарських емігрантів оселилася в Добруджі на Балканах під османською владою, але деякі з них були направлені в різні частини Анатолії, де значне число кримських татар загинуло в зв'язку зі зміною кліматичних умов та [[епідемія|епідемій]].

Хоча серед переселенців були кримські татари, які емігрували з гірських, прибережних і міських районів Криму, більшість з них складали вихідці з кримського степу, які жили в основному в закритих сільських громадах. Відповідно до давньої кримськотатарської традиції [[шлюб]] між родичами (наприклад, між двоюрідними братами і сестрами) навіть дуже далекими завжди суворо заборонявся на відміну від місцевого населення Анатолії. Вони зуміли зберегти свою етнічну [[ідентичність]] і мову майже недоторканою до 70-х років [[ХХ]] сторіччя. Кримськотатарська ідентичність діаспори сформувалася протягом цього періоду переважно на основі усної культурної традиції, збагаченої переданнями, піснями, поезією, легендами про втрату батьківщини і лихо еміграції.

== Кінець Османської імперії і створення сучасної Туреччини ==

Із занепадом Османської імперії в останній чверті [[XIX століття]] більшість кримських татар з Добруджі мігрували до Анатолії. Згодом [[міграція]] відбувалася у межах Анатолії. Ця модель міграції сприяла розриву родинних зв'язків і, отже, зв'язку з батьківщиною, а також змішанню різних субетносів кримських татар.

Кримські татари взяли участь у розбудові нової Турецької республіки, а також у формуванні турецької ідентичності.

Невелика кількість кримськотатарських втікачів з СРСР поповнювали діаспору в Туреччині після Другої світової війни, інша частина мігрувала до Туреччини з [[Румунія|Румунії]] та [[Болгарія|Болгарії]] після встановлення там [[комунізм|комуністичного]] режиму.

Населення кримськотатарського походження у Туреччині становить близько 1&nbsp;млн осіб. Тут діє кілька етнічних об'єднань.

== Сюрґюн ==

[[18 травня]] [[1944]] року [[НКВС]] за рішенням [[Державний комітет оборони|Державного комітету оборони]] депортував кримських татар з [[Крим]]у до Центральної Азії.

У [[1989]] році депортація ([[депортація кримських татар|Сюрґюн]]) була засуджена Верховною Радою [[СРСР]] і визнана незаконною і злочинною. Після цього майже 300 тис. татар змогли повернутися до Криму з місць депортації. Однак місцева влада і решта населення Криму не надто очікувала їх повернення. Ще близько 270 тис. кримських татар залишаються в [[Узбекистан]]і та інших частинах колишнього Радянського Союзу.

== Діаспора в Східній Європі і світі ==

Кримськотатарська діаспора в [[Румунія|Румунії]] згідно з переписом 2002 року становить 24 тис. осіб. Однак лише після повалення комуністичного режиму кримські татари пережили національне відродження та оновлення зв'язків з батьківщиною та кримськотатарськими громадами інших держав, особливо в Туреччині.

Кримськотатарська діаспора в [[Болгарія|Болгарії]] нараховує кілька тисяч осіб. Останнім часом почалось налагодження співпраці з громадами за кордоном, і особливо з репатрійованими кримськими татарами.

[[Кримські татари в США]] — найбільша діаспора в Західній півкулі, що складається з втікачів з [[Крим]]у, [[Румунія|Румунії]], [[Болгарія|Болгарії]] та [[Греція|Греції]].

== Сучасне становище ==

Основними проблемами в кримськотатарській діаспорі в 90-х роках [[ХХ]] сторіччя стали розмиття етнічної ідентичності в умовах швидкої модернізації громад і труднощі у мобілізації ресурсів (особливо в Туреччині) з метою надання підтримки репатріантам.

Серед кримських татар існують розбіжності у поглядах на роль діаспори, виробленні загальної мети і завдань національного руху, що призвело до жвавої внутрішньої дискусії у 1990-х роках. Однак кримськотатарська діаспора в цілому, здається, єдина у визнанні легітимності кримськотатарських національних зборів ([[Меджліс]]у) в Криму, і визнає [[Джемілєв Мустафа|Мустафу Джемілєва]] своїм лідером в ухваленні основних рішень щодо долі етносу. Діаспора також погоджується з керівництвом Джемілєва щодо ненасильницької політичної боротьби за повернення прав депортованим кримським татарам у рамках поваги до територіальної цілісності [[Україна|України]]. Для діаспори, здається, на порядку денному стоїть не питання отримання [[суверенітет]]у для кримськотатарського народу, а проблеми мобілізації політичних та економічних ресурсів для повернення решти кримських татар з місць депортації на батьківщину і визнання політичних прав кримських татар з боку української і кримської влади. Актуальною проблемою для діаспори, а також кримських татар на батьківщині залишається відновлення історичної справедливості щодо злочину, скоєного проти їх народу.

Для кримськотатарської діаспори це остання ланка у ланцюзі історичних несправедливостей, скоєних Росією, починаючи з незаконної анексії своєї батьківщини у результаті порушення [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійського договору]] ([[1774]]), що має завершитись отриманням права на повернення до Криму. Проте, масове повернення кримських татар з діаспори не виявляється справою найближчого майбутнього, хоча це завжди розглядається як варіант, особливо в романтичніших колах діаспори. На сьогодні, однак, найімовірнішими перспективами діаспори має стати набуття певних політичних прав для представників діаспори, зокрема пов'язаних з політичним представництвом, отриманням подвійного громадянства тощо.

== Див. також ==
* [[Кримські татари в Болгарії]]
* [[Кримські татари в Румунії]]
* [[Кримські татари в Туреччині]]
* [[Кримські татари в США]]

== Джерела ==
* [http://www.iccrimea.org International Committee for Crimea] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110319091632/http://www.iccrimea.org/ |date=19 березня 2011 }}
* [http://www.angelfire.com/on/paksoy/crimean.html Crimean Tatars by H. B. Paksoy] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100701001544/http://www.angelfire.com/on/paksoy/crimean.html |date=1 липня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20110107044141/http://tatar.net/ Tatar.Net]
* [http://www.vatankirim.net/ Vatan KIRIM] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200821205723/https://www.vatankirim.net/ |date=21 серпня 2020 }}

[[Категорія:Історія Криму]]
[[Категорія:Репресії в СРСР]]
[[Категорія:Європейські діаспори]]
[[Категорія:Кримськотатарська діаспора|*]]