Перегляд вихідного коду сторінки Купання на Водохреще

{{універсальна картка}}
'''Хрещенські купання'''&nbsp;— [[Двовір'я|народна традиція]], що існує в [[Україна|Україні]], як Йордан, Ардан, Водощі, а також [[Білорусь|Білорусі]], [[Росія|Росії]] та в деяких інших країнах, пов'язана з [[купання]]м в [[Ополонка|ополонці]] (йордані) або у відкритих [[водойма]]х на свято [[Хрещення Господнє|Хрещення Господнього]] ([[Богоявлення]]). Масове поширення традиція набула після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]]<ref name="Крещение Господне в 2021 году на ria.ru">[https://ria.ru/20210114/kreschenie-1593003994.html Крещение Господне в 2021 году: купания, гадания и другие традиции.] {{Wayback}} «<nowiki/>[[РИА Новости]]<nowiki/>» // ria.ru (14 января 2021 года)</ref> .

Ще в давнину виникли народні обряди очищення водою, які [[Православна церква України|Церква]] увела до великого свята з нагоди [[Водохреще|хрещення Ісуса Христа]] в річці Йордан, що одержало в Україні назву Водохреще<ref>{{Cite web|title=Свято Водохреща: історія, традиції та прикмети|url=https://portal.lviv.ua/news/2022/01/19/sviato-vodokhreshcha-istoriia-tradytsii-ta-prykmety|website=portal.lviv.ua|accessdate=2023-01-25|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Водохреща 2021 в Україні - історія свята, традиції та прикмети|url=https://www.unian.ua/lite/holidays/vodohreshcha-2021-ukrajina-istoriya-svyata-vodohreshcha-tradiciji-i-prikmeti-na-vodohrishche-11286842.html|website=www.unian.ua|accessdate=2023-01-25|language=uk}}</ref>. У церковній традиції цей день іменується Богоявлення або Хрещення Господнє.

[[Файл:Купання на Водохреща (16141935999).jpg|міні|праворуч|300пкс|Купання на Водохреща в Україні]]

== Історія ==

Ну думку митрополита [[Іларіон (Огієнко)|Іларіона Огієнка]], «…обряди купання, обливання, збирання роси й т. ін. дуже старі й різноманітні… Християнство спочатку сильно боролося з цим шануванням води, але не змогло його перемогти, і в кінці прийняло й освятило його, і в нас тепер ставлять каплички над криничками, джерельцями, потоками й т. ін., і власне тут часто появляються чудотворні Ікони…»<ref>Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Історично-релігійна монографія.&nbsp;— Вінніпег: накладом Видавничої Комісії при Товаристві «Волинь»; Інститут дослідів Волині, 1965.&nbsp;— С. 46</ref>.

Один із перших фактів традиції водохреща на українських землях зафіксоване 9 січня [[1149 в Україні|1149 року]] в [[Іпатіївський літопис|Літописі Руському]]: «У той же час [[Ростислав Мстиславич|Ростислав [Мстиславич]]] смоленський попросив дочку у Святослава в Ольговича за Романа, сина свого, до Смоленська. І виведено її з [[Новгород-Сіверський|Новгорода-Сіверського]] в неділю по Водохрещах, місяця січня в дев'ятий день»<ref>[http://litopys.org.ua/litop/lit15.htm ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Роки 1146—1149.]</ref>.

Традиція купання на Водохреще стала більш популярною на рубежі XIX—XX&nbsp;ст. Зокрема, за інформацією митрополита [[Іларіон (Огієнко)|Іларіона Огієнка]] «…в Києві щороку Йордан справлявся високо врочисто, і на Дніпро на Освячення води сходилось пів Києва…»<ref>Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Історично-релігійна монографія.&nbsp;— Вінніпег: накладом Видавничої Комісії при Товаристві «Волинь»; Інститут дослідів Волині, 1965.&nbsp;— С. 280.</ref>.

Хрещенські купання стали темою для дискусій в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] після того, як 19 лютого 1949 року в газеті « [[Правда (газета)|Правда]]<nowiki/>» був опублікований фейлетон «Саратівська купіль» за авторством Івана Рябова<ref name="«О публицистике и публицистах» на Google books">{{Google books|HjIWAQAAIAAJ|Сборник статей «О публицистике и публицистах», стр. 52 («Издательство Ленинградского университета», 1964 год).|виділити="Саратовская купель"|коммент=}}</ref>. У комуністичному рупорі автор характеризує масове купання віруючих на Водохреща, що відбулося 19 січня того ж року в [[Саратов]]і як «порнографічне дійство» (деякі купалися без одягу), «знущання над людьми», «обряд, продиктований ідіотизмом старого життя». В цьому фейлетоні були вказані імена та прізвища конкретних «жертв» обряду. Крім того, представники місцевих органів влади прямо звинувачувалися в сприянні «дикому обряду»: «Як не соромно землякам [[Чернишевський Микола Гаврилович|Чернишевського]] слухатися сліпо юродствуючих клікуш та мракобісів, допомагаючи їм відновлювати дикі обряди часів язичництва та бога [[Ярило|Ярила]] ! … Громадяни цього великого університетського, індустріального міста обурені тим, що сталося в таке церковне свято на льоду волзькому»<ref name="kurier">''Николай Жуков''. [http://old.kurier.lt/?r=1&a=84 Почему запретили крестный ход.&nbsp;— В каком году в Вильнюсе было официально выдано разрешение на проведение последнего праздничного шествия, установить можно достаточно точно благодаря сохранившимся в архивах «Информационным отчётам уполномоченного Совета по делам Русской православной церкви при Совете Министров СССР по Литовской ССР».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141217135325/http://old.kurier.lt/?r=1&a=84|date=2014-12-17}} {{Wayback}}. Газета «<nowiki/>[[Литовський кур'єр|Литовский курьер]]<nowiki/>» №&nbsp;4 (674) // old.kurier.lt</ref> . Доцент економічного інституту І.&nbsp;Ф.&nbsp;Ломов під час обговорення фейлетону на зборах первинної парторганізації згадав: «На Водохреща щороку відбувалося купання і з цього приводу нічого не писалося, а тепер про це написана ціла стаття в „Правді“. Ймовірно, ставлення влади до релігії почало змінюватися». Священик Мигунов із [[Романівський район (Саратовська область)|Романівського району]]: «У мене й то купалися чоловік 20 на річці, але ніхто не захворів… Вказані особи у фейлетоні&nbsp;— це особи підставні, а що три роки дівчинка купалася&nbsp;— не вірю!»<ref>{{Cite web|url=https://bogoslov.ru/article/373897|title=К 60-летию «Саратовской купели» (1949 — 2009).|last=[[Мраморнов, Александр Игоревич|А. И. Мраморнов]]|date=17 января 2009 года|publisher=Научный богословский портал «[[Богослов.ru]]» // bogoslov.ru|accessdate=2017-02-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170220011721/http://www.bogoslov.ru/text/373897.html|archivedate=2017-02-20|deadurl=}}</ref> . У книзі «Про публіцистику і публіцистів», що вийшла 1964 року, йдеться, що «випадок, що ліг в основу фейлетону Рябова, винятковий»<ref name="«О публицистике и публицистах» на Google books" /> .

З проголошенням незалежності України традиція купання на Водохреще відновилася, особливо в 2000-х роках. Популярним стало пірнання лідерів держави, зокрема Президента України [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]<ref>{{Cite web|title=Ющенко викупав свою челядь, а Довгий лише замочився |url=https://www.pravda.com.ua/articles/2007/01/19/3199535/ |website=Українська правда |date=2007-01-19|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=|last= }}</ref><ref>{{Cite web|title=Українські політики взяли участь у водохресних купаннях. Фото і відео |url=https://gordonua.com/ukr/news/politics/-ukrajinski-politiki-vzjali-uchast-u-vodohresnih-kupannjah-foto-i-video-672529.html  |website=Гордон |date=2019-01-19|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=|last= }}</ref><ref>{{Cite web|title=Водохреще-2022: хто з політиків скупався в ополонці на свято |url=https://www.slovoidilo.ua/2022/01/19/ogljad/suspilstvo/vodoxreshhe-2022-xto-politykiv-skupavsya-opolonczi-svyat |website=Слово і діло |date=2022-01-19|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=|last= }}</ref>.

== Позиція церкви ==

У пресслужбі [[Православна церква України|Православної церкви України]] звернули увагу, що для купання в ополонках на Водохреще немає жодного церковного припису в Українській Церкві, а традиція занурення у зимову воду не має нічого спільного зі «змиванням» гріхів:

{{Початок цитати}}
«Священники звершують Чин освячення води відкритих водойм у свято [[Богоявлення]] не для того, щоби в ній купатися, а саму воду освячують зовсім не „іони срібла“ хреста, який у неї занурюють»<ref name="відзначив 16 червня">{{Cite web|title="Змивання" гріхів в ополонці: у ПЦУ пояснили, чи потрібно купатися на Водохреще |url=https://tsn.ua/ukrayina/zmivannya-grihiv-v-opolonci-u-pcu-poyasnili-chi-potribno-kupatisya-na-vodohresche-1955464.html |website=ТСН Україна |date=2022-01-17|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=Дмитро|last=Гулійчук}}</ref>.
{{Кінець цитати}}

== Позиція лікарів ==

Для купання на Водохреще щонайменше за декілька днів необхідно підготувати організм. На думку медиків необхідно гартуватися ще з літа: починаючи з контрастного душу та загартовуватися холодною водою. Пірнати в день свята без підготовки вважається небезпечною процедурою. Перебування у воді&nbsp;— найкоротше, пірнання і максимально швидке повернення на берег.

Протипоказаннями до купання в зимові воді:
* підвищена температура тіла людини до 37 градусів і вище;
* підвищений або знижений артеріальний тиск;
* вагітність;
* хвороби серця;
* хронічні захворювання (наприклад, сечостатевої системи)<ref name="протипоказання">{{Cite web|title=Водохреще 2023: дата, традиції свята та правила купання в ополонці |url=https://www.unian.ua/lite/holidays/koli-vodohreshcha-2022-data-tradiciji-koli-kupayutsya-v-opolonci-11642434.html |website=УНІАН |date=2023-01-15|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=|last=Таня Поляковська, Каріна Пікулина}}</ref>.

== Традиція в інших країнах ==

Традиція купання на Водохреще крім України та сусідніх держав розвинута також і в інших, переважно, православних, народів. У католицькій традиції це свято має цілком іншу суть.

;Греція: Урочисте водосвяття (Епіфанія) відбувається у морі, воду якого з човнів освячують священники. За традицією молоді чоловіки мають з берега доплисти до дерев'яного хреста, зануреного священником, та впіймати його.

;Болгарія: Занурення у воду (Йордановден) відбувається у крижаній воді. Лише чоловіки в національному одязі виконують традиційний танець-хоровод (так званий&nbsp;— «горо»).

Також у Греції, Болгарії, Румунії, деяких регіонах Македонії, Чорногорії та Сербії, зазвичай, після церковної літургії на свято [[Богоявлення]] люди рушають хресним ходом до найближчої водойми та пірнають у воду<ref name="інші країни">{{Cite web|title=Чи купалися українці на Водохреще? |url=https://localhistory.org.ua/texts/statti/chi-kupalisia-ukrayintsi-na-vodokhreshche/ |website=Локальна історія |date=2021-01-18|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=|last=}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Зимове плавання]]
* [[Водохреще]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{Нормативний контроль|}}
[[Категорія:Українські народні звичаї]]
[[Категорія:Православні свята]]
[[Категорія:Свята січня]]