Лихвонін Рудольф Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лихвонін Рудольф Миколайович
Народився12 лютого 1926(1926-02-12)
місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація
Помер2019(2019)
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч, політик
Alma materМиколаївське військово-морське авіаційне училище імені С. О. Леваневського, Ленінградське військово-інженерне училищеd (1950) і Військово-політична академія імені Ленінаd
ЗакладAviakord
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове званнявіце-адмірал
ПартіяКПРС
НагородиОрден Вітчизняної війни I ступеня

Рудольф Миколайович Лихвонін (12 лютого 1926(19260212), місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — жовтень 2019) — радянський військовий діяч, віце-адмірал, начальник Політуправління Чорноморського флоту. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1941 році закінчив 7 класів школи у Ленінграді. З 1941 року — учень ремісничого училища № 4 Петроградського району міста Ленінграда. У 1942 році училище евакуювали до міста Куйбишева.

У 1942—1943 роках — слюсар-інструментальник Куйбишевського авіаційного заводу.

З серпня 1943 року — добровільно служив у Військово-Морському флоті СРСР. У 1943—1945 роках — курсант 3-ї школи морських льотчиків в селі Борське РРФСР. З 1945 року — курсант Миколаївського морського авіаційного училища імені Левоневського. Потім навчався у Ленінградському морському училищі імені Жданова, яке закінчив у 1950 році.

Член ВКП(б) з 1950 року.

З 1950 року — служба на кораблях Балтійського флоту. Служив на Північному флоті.

Закінчив Військово-політичну академію імені Леніна. Служив начальником політвідділу.

До січня 1981 року — член Військової ради — начальник політичного відділу Червонопрапорної Каспійській флотилії.

У січні 1981 — грудні 1985 року — член Військової ради — начальник політичного управління Червонопрапорного Чорноморського флоту.

З 1986 року — у відставці.

З 1986 року — начальник Республіканського центру військово-патріотичного виховання молоді Української РСР у місті Севастополі.

Потім — на пенсії в місті Санкт-Петербурзі. Помер у жовтні 2019 року.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Слово і справа(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]