Перегляд вихідного коду сторінки Лопатін Ігор Костянтинович

{{Інші значення|тип=прізвище|Лопатін}}
{{Науковець
| ім'я               = Ігор Костянтинович Лопатін
| зображення         =  Lopatin IK entomologist.jpg
| зображення_розмір  = 225x250px
| чоловік              =
| дата народження    = 13.11.1923
| місце народження   = [[Полтава]], Україна
| дата смерті        =  15.6.2012
| місце смерті       = [[Мінськ]], [[Білорусь]] 
| громадянство       =  {{ USSR}} → {{BLR}}
| галузь             = [[ентомологія]], [[зоогеографія]]
| заклад             = [[Білоруський державний університет]]
| Alma Mater         = [[Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна| Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна]]
|відомий завдяки     = працям з ентомології та зоогеографії
| звання             = професор
| ступінь           = доктор біологічних наук
| керівник        = [[Медведєв Сергій Іванович|С.&nbsp;І.&nbsp;Медведєв]], [[Пузанов Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Пузанов]]
| учні  =    [[Михайлов Валентин Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Михайлов]]    
| нагороди          =
{{(!}}
{{!}} {{Державна премія Білорусі}}
{{!}} -
{{!}} {{Медаль «100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»}}{{!}}{{!}} {{Медаль «Ветеран праці»}}
{{!)}} медаль «Excellenti in Societiae Entomofaunistica». Заслужений працівник народної освіти Білоруської РСР.
}}

'''І́гор Костянти́нович Лопа́тін''' (* {{ДН|13|11|1923}}&nbsp;— † {{ДС|15|6|2012}}&nbsp;— [[Ентомологія|ентомолог]], [[Зоогеографія|зоогеограф]], викладач, спеціаліст з вивчення родини жуків-[[Листоїди|листоїдів]], автор численних монографій, підручників і статей. Доктор біологічних наук, професор. Лауреат Державної премії Білорусі, заслужений працівник народної освіти Білоруської РСР.

== Життєпис ==
Ігор Костянтинович Лопатін народився 13 листопада 1923 року у Полтаві. Його батько&nbsp;— Костянтин Васильович Лопатін (1896 р.н.) в 1920-1935 роках був лаборантом, з 1931 р. - доцентом кафедри хімії Полтавського педінституту; мати Анастасія Павлівна (1898 р.н.) &nbsp;— із родини коваля<ref>Брат матері, [[Пінчук Григорій Павлович]] став помітним радянським та компартійним діячем (Міністром освіти УРСР та ін.), а його син (двоюрідний брат І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатіна)&nbsp;— академік [[Пінчук Вадим Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Пінчук]], директор Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології. Дивись нижче посилання на джерело: Крылова И. И. та ін., 2014. У цій статті вміщено також фото 1941 року: І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатін з батьками. http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5715/1/20-31.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160820122328/http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5715/1/20-31.pdf |date=20 серпня 2016 }}</ref>.

Свою першу [[Ентомологічна колекція|колекцію комах]] Ігор зібрав 12-річним підлітком. На нього величезний вплив мав учитель географії та біології, якого вчений із вдячністю згадував усе життя. Полтавського школяра представили місцевому ентомологу [[Оглоблін Дмитро Олексійович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Оглобліну]], фахівцю з жуків-листоїдів<ref name="konstantinov">Константинов А. С., Тишечкин А. К., Мосейко А. Г., Волкович А. Г., Нестерова О. Л., Мелешко Ж. Е., Коротяев Б.&nbsp;А.&nbsp;Памяти И.&nbsp;К.&nbsp;Лопатина (1923—2012) // Энтомологическое обозрение, 2013, т. 92, вып. 1, с. 180—218. https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/pdf/lopatin_nekrolog.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160816042825/https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/pdf/lopatin_nekrolog.pdf |date=16 серпня 2016 }}</ref>.

«Несприятлива політична ситуація змусила сім'ю цу 1936&nbsp;р. переїхати до м. [[Бахмут|Артемівськ]]»<ref name="krylova">''Крылова И. И., Богачик Т. А., Рясиков Л. В., Суворов Ю. В.'' Воспоминания о профессоре энтомологе Игоре Константиновиче Лопатине // Известия Музейного фонда им. А.&nbsp;А.&nbsp;Браунера, 2014, т. 11, №&nbsp;3, с. 20-31. У цій статті вміщено також фото 1941 року: І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатін з батьками. http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5715/1/20-31.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160820122328/http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5715/1/20-31.pdf |date=20 серпня 2016 }}</ref> (Його батько був звільнений з роботи за підтримку свого вчителя - професора хімії Йосипа Власенка, якого репресували за належність до родини колишніх землевласників). В Артемівську (тепер - Бахмут)  Ігор закінчив школу і у 1939 році поступив до [[Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна|Харківського університету]]. Навчання перервала [[Німецько-радянська війна|війна]]. Закінчував навчання він вже після вигнання  німецьких окупантів із  міста.

Спеціалізувався на кафедрі зоології, де ним опікувався знаний український ентомолог [[Медведєв Сергій Іванович|С.&nbsp;І.&nbsp;Медведєв]]. Під його керівництвом молодий полтавчанин підготував дипломну роботу про кормові рослини жуків-листоїдів і, захистивши її, закінчив університет (1946). «Я мав би,&nbsp;— згадував він через півстоліття,&nbsp;— за попереднім розподілом залишится у так званому „ЗООБІНі“ [зоолого-біологічному інституті], де сектором ентомології також завідував Сергій Іванович. Але цьому не судилося статися через незалежні від мене причини, і я почав свою самостійну роботу там, где її в 30-і роки полишив Сергій Іванович Медведєв (теж по незалежним від нього причинам)»<ref>''Лопатин И.&nbsp;К.&nbsp;''Слово об учителе // Известия Харьковского энтомологического общества.&nbsp;— 1998.&nbsp;— Т. VI, вып. 2.&nbsp;— С. 163—165</ref>. Інакше кажучи, молодий ентомолог поїхав до заповідника [[Асканія-Нова (заповідник)|Асканію-Нова]], де колись працював його вчитель до того, як був заарештований і засуджений.

Сім місяців він працював молодшим науковим співробітником в асканійському Всесоюзному НДІ [[Акліматизація|акліматизації]] і [[Гібридизація|гібридизації]] тварин. Потім вчився в аспірантурі при Українському НДІ лісового господарства у секторі захисту лісу (1947—1948). І. Лопатін вивчав жуків степової фауни, і успіхи аспіранта високо оцінює професор [[Аверін Віктор Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Аверін]]. Інтерес до [[Арідний клімат|посушливих]] регіонів лишився у І. Лопатіна на десятиліття.

Після закінчення аспірантури молодий ентомолог працює в [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеському університеті]] науковим співробітником анатомічного, а потім зоологічного музею. У 1950 році він захистив кандидатську дисертацію, присвячену листоїдам Південного Задніпров'я. У 1951—1952 навчальному році він за сумісництвом працював ще й старшим викладачем кафедри зоології. Кафедрою завідував [[Пузанов Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Пузанов]], відомий зоолог, автор класичного підручника з цієї дисципліни. З тієї пори зоогеографія стала важливим напрямом досліджень І. Лопатіна. Працюючи в Одесі, Лопатін вперше доповідав про свої дослідження на Всесоюзній науковій конференції, опублікував у «Працях» університету свою першу наукову роботу, описав перші в своєму житті нові для науки види<ref name="konstantinov"/>.

1953 року він переїхав до [[Душанбе]] на посаду доцента кафедри зоології молодого місцевого [[Таджицький національний університет| університету]]. Тут він викладав зоологію безхребетних, ентомологію, екологію тварин, зоогеографію і розгорнув широкі дослідження [[Таджикистан]]у та прилеглих регіонів Середньої Азії. За зібраними матеріалами І.&nbsp;К. Лопатін підготував і захистив у Ленінграді докторську дисертацію (1965), невдовзі одержав звання професора (1966), обійняв посаду зав. кафедри, а згодом і декана біологічного факультету Таджицького університету.

В 1970 році І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатін за запрошенням ректора [[Білоруський державний університет|Білоруського державного університету]] (БДУ) А.&nbsp;Н.&nbsp;Севченка переїхав до Мінська і до 1998 року очолював кафедру зоології . Він викладав зоологію безхребетних, ентомологію, зоогеографію, а також розроблені ним оригінальні курси «Функціональна зоологія» і «Основи зоологічної систематики». Він розгорнув комплексне вивчення лучних та лісових [[Екосистема|екосистеми]], тваринного населення [[Урбанізація|урбанізованих]] і заповідних територій, систематики певних груп комах<ref>Лопатин Игорь Константинович http://www.bio.bsu.by/dekanat/history_lopatin.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160826091845/http://www.bio.bsu.by/dekanat/history_lopatin.html |date=26 серпня 2016 }}</ref>.

15 червня 2012 року Ігор Костянтинович Лопатін помер.

== Наукова діяльність ==

Основні напрями наукової діяльності І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатіна&nbsp;— фауністика і [[систематика]] жуків-листоїдів, зоогеографія; чимало статей присвячено загальним проблемам біології&nbsp;— [[Біорізноманіття|біорізноманіттю]], [[Видоутворення|видоутворенню]], впливу людини на екосистеми.

У Таджикистані І.&nbsp;Лопатін організував 12 експедицій, які, зокрема, охопили такі місцини:
* північні схили Туркестанського хребта і суміжні високогір'я Алайського і Зеравшанського хребтів (1963);
* Західний [[Памір]] (1964);
* [[Ферганська долина]], Західний та Східний Памір (1965)
* Західні підніжжя Туркестанського та Зеравшанського хребтів (1966);
* Північний Таджикистан та Північний [[Киргизстан]] (1967);
* Пустеля [[Каракуми]], нагір'я Карабіль, хребет Кугітанг у [[Туркменістан]]і (1968);
* Курамінський хребет на межі Таджикистану та Киргизстану (1969).

В експедиціях брали участь студенти та ентомологи з Києва ([[Долін Володимир Гдаліч|В.&nbsp;Г.&nbsp;Долін]]), Харкова ([[Михайлов Валентин Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Михайлов]]), [[Ленінград]]а, Москви, [[Єреван]]а<ref name="konstantinov"/>. Вивчення високогір'їв тривало 20 років і допомогло глибоко зрозуміти структуру, функціонування і походження високогірних екосистем<ref name="konstantinov"/>.

Загалом він описав понад 700 нових для науки видів и 8 родів жуків-листоїдов. Одного з них він назвав на честь українського ентомолога В.&nbsp;Г.&nbsp;Доліна&nbsp;— ''Oreomela dolini''. Праці І.&nbsp;К. Лопатіна є колосальним внеском у вивчення фауни [[Палеарктика|Палеарктики]] та [[Індо-Малайська область|Індо-Малайської]] зоогеографічної області.

Він керував численними аспірантами (причому до 1988 року&nbsp;— і аспірантами Таджицького університету, хоча з 1970 року він вже працював у Мінську). І.&nbsp;К.& Лопатін підготував 20 кандидатів і декілька докторів наук<ref>''Лобанов А. В.'' Игорь Константинович Лопатин //https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lopatin.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160831233131/http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lopatin.htm |date=31 серпня 2016 }}</ref>. Його вихованці нині працюють в Білорусі, Росії, Таджикистані, Україні, Ізраїлі, Австралії, Польщі.

== Основні праці ==

Загалом у І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатін вийшло друком близько 270 публікацій. Серед них численні статті у наукових журналах СРСР, Росії, Білорусі, Німеччини, Нідерландів, Угорщини, Чехії, Італії, Фінляндії, США, Швейцарії, Австрії, Ізраїлю, Об'єднаних Арабських Еміратів тощо. Повний перелік публікацій дивись на<ref name="konstantinov"/> і<ref>И.&nbsp;К.&nbsp;Лопатин: полный список работ по листоедам (английский вариант). http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lopatinp.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160902194401/http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lopatinp.htm |date=2 вересня 2016 }} ]</ref>. Значна кількість їх доступна для ознайомлення на<ref>Книги и статьи И.&nbsp;К.&nbsp;Лопатина и его соавторов. https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lopat_ol.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160902194355/http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lopat_ol.htm |date=2 вересня 2016 }}</ref> і<ref>Персоналии кафедры зоологии Биологического факультета БГУ.http://www.bio.bsu.by/zoology/lopatin_ru.phtml</ref>.

=== Монографії ===
 
* Жуки-листоеды Центральной Азии и Казахстана (Coleoptera, Chrysomelidae): (Определители по фауне СССР, издав. Зоол. ин-том АН СССР. Т. 113).&nbsp;— Л.:Наука, 1977.&nbsp;— 268 с.
* Leaf Beetles (Chrysomelidae) of Central Asia and Kazakhstan // Oxonian Press, New Dehli-Calcutta, 1984, pp.&nbsp;1-416.
* Жуки-листоеды Казахстана // «Наука» КазССР, Алма-Ата, 1986.&nbsp;— 199 с. [у співавторстві з К.&nbsp;З.&nbsp;Куленовою]
* Жуки-листоеды фауны Белоруссии и Прибалтики. Определитель. //&nbsp;— Мн.: Вышэйшая школа, 1986.&nbsp;— 131 с.
* Каталог жесткокрылых (Insecta, Coleoptera) Беларуси/&nbsp;— Минск: Фонд фундаментальных исследований Республики Беларусь, 1996. 103 с. [У співавторстві з Александровичем О. Р., Писаненко А. Д., Цинкевич В. А., Снітко С. М.]
* Check list of leaf-beetles (Coleoptera, Chrysomelidae) of the Eastern Europe and Northern Asia. Olsztyn, Mantis, 2004.&nbsp;— 343 pp. [у співавторстві з O.R. Aleksandrovich, A.S.Konstantinov]
* Genus Cryptocephalus Geoofroy, 1762. Tribe Cryptocephalini.&nbsp;— In: Löbl I., Smetana A. (eds). Catalogue of Palaearctic Coleoptera, Vol. 6. Stenstrup: Apollo Books. 2010. pp. 580—616[У співавторстві з Schöller M., Löbl I.]
* Жуки-листоеды (Insecta, Coleoptera, Chrysomelidae) Центральной Азии. Минск: БГУ, 2010.&nbsp;— 512 с.
* Насекомые Беларуси: листоеды (Coleoptera, Chrysomelidae) (соавт.). Минск: Технопринт. 2005. 294 с.[У співавторстві з О.&nbsp;Л.&nbsp;Нестеровою]

=== Підручники та навчальні посібники ===
* Зоогеография: Учеб. для ун-тов. //&nbsp;— 2 изд., перераб. и доп.&nbsp;— Мн.: Вышэйшая школа, 1989.&nbsp;— 318 с. [перевиданий в Росії, Словенії і Сербії].
* Общая зоология.&nbsp;— Мн.: Вышэйшая школа, 1983.&nbsp;— 256 с.
* Функциональная зоология.&nbsp;— Мн.: Вышэйшая школа, 2002.&nbsp;— 150 с.
* Основы зоологии и зоогеографии: учебник для университетов.&nbsp;— М.: Academia. 2001. 496 с. [У співавторстві з Г.&nbsp;М.&nbsp;Абдурахмановим, Ш.&nbsp;І.&nbsp;Ісмаіловим]
* Основы зоологической систематики: Учебное пособие для студентов биологических факультетов.&nbsp;— Мн.: БГУ, 2005.&nbsp;— 91 с.
* Систематика и словарь систематических групп по курсу «Зоология беспозвоночных животных»: пособие для студентов биол. факультетов.&nbsp;— Минск: БГУ, 2008. 87 с. [У співавторстві з К.&nbsp;С.&nbsp;Шалапенок, С.&nbsp;В.&nbsp;Буга, Ж.&nbsp;Є.&nbsp;Мелешко, О.&nbsp;І.&nbsp;Бородіним]
* Зоология беспозвоночных (соавт.): учебное пособие. Минск: БГУ, 2009. 247 с. [у співавторстві з Ж.&nbsp;Є.&nbsp;Мелешко]
* Основы зоологической систематики: учебное пособие для студентов биологически факультетов.&nbsp;— Минск: БГУ, 2013. 111 с.[У співавторстві з О.&nbsp;Л.&nbsp;Нестеровою]

== Організаційна діяльність ==
І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатін входив до Постійного оргкомітету міжнародних симпозіумів з ентомофауни Центральної Європи. Багато років його обирали президентом Білоруського ентомологічного товариства. Він був членом президії Всесоюзного (а згодом Російського) ентомологічного товариства, до редакційних рад журналів «Энтомологическое обозрение» и «Вестник БГУ».

Він активно працював у спеціалізованих вчених радах Інституту зоології НАН Білорусі і Білоруського НДІ захисту рослин, у секції біології Білоруського фонду фундаментальних досліджень. Вчені ради різних міст залюбки запрошували його опонувати на захисті ентомологічних дисертацій, за що його жартома назвали «штатним опонентом». Його оцінювання праці пошукачів наукового ступеню було завжди доброзичливим, всебічним, зауваження&nbsp;— суттєвими й слушними, а виступи на захисті&nbsp;— нестандартними і яскравими.

== Нагороди і визнання ==
* [[Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|Медаль «За доблесну працю»]]
* [[Медаль «Ветеран праці»]]
* Державна премія Білоруської РСР (1984) за підручник «Зоогеография»
* заслужений працівник народної освіти БРСР (1990)
* Заслужений працівник Білоруського державного університету
* Лауреат відзнаки БДУ&nbsp;— премії ім. А.&nbsp;Н.&nbsp;Севченко (1993)
* Медаль «Excellenti in Societiae Entomofaunistica» (присуджено за видатні заслуги у розвитку ентомофауністики Європи і вручено у Будапешті, 1991)
* почесний член Польського ентомологічного товариства;
* почесний член Європейського [[Колеоптерологія|колеоптерологічного]] товариства
* почесний академік громадської російської Петровської академії наук і мистецтв(1994)

Для читання лекцій і опрацювання фондових [[Ентомологічна колекція|ентомологічних колекцій]] І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатіна запрошували у науково-дослідні та навчальні установи Болгарії, Югославії, Ізраїлю, США та інших країн.

== Пам'ять ==

На честь І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатіна вченими різних країн названо 72 [[Таксон|таксони]] комах з 21 родини. Серед цих таксонів&nbsp;— ''Bronislavia lopatini'', [[Жужелиці|жужелиця]], описана в 1970 році українським ентомологом В.&nbsp;О.&nbsp;Михайловим.

У 2013 році 1-й випуск 9-го тому «Кавказского энтомологического бюллетеня» присвячений пам'яті І.&nbsp;К.&nbsp;Лопатіна

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:Українські ентомологи]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Автори зоологічних таксонів]]
[[Категорія:Науковці Білоруського університету]]
[[Категорія:Доктори біологічних наук СРСР]]
[[Категорія:Науковці Таджицького університету]]