Перегляд вихідного коду сторінки Львівський собор 1946

{{Otheruses|Львівський собор}}
[[Файл:Львовский собор (1946).jpg|right|thumb|200px|Монографія про Львівський собор 1946&nbsp;р. Видання президії собору.]]
'''Льві́вський собор 1946 ро́ку''', або '''Льві́вський псевдособор'''&nbsp;— собор<ref>{{Cite web |url=http://old.ugcc.org.ua/ukr/documents/appeal2006/poslannya_psevdo/ |title=Звернення Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства з приводу 60-ї річниці Львівського псевдособору 1946 року |accessdate=31 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130927083743/http://old.ugcc.org.ua/ukr/documents/appeal2006/poslannya_psevdo/ |archivedate=27 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref> ([[8 березня|8]]-[[10 березня]] [[1946]] року), скликаний у [[Львів|Львові]] згідно з планом [[Комітет державної безпеки СРСР|НКВС СРСР]] із ліквідації [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]], ініціативною групою у складі трьох священиків: [[Костельник Гавриїл Федорович|Гавриїла Костельника]], [[Михаїл (Мельник)|Михайла Мельника]], [[Антоній (Пельвецький)|Антонія Пельвецького]] як представників трьох [[єпархія|єпархій]] [[Галицька греко-католицька митрополія|Галицької митрополії]]: [[Львівська архієпархія УГКЦ|Львівської]], [[Перемишльсько-Варшавська архієпархія УГКЦ|Перемиської]] і [[Івано-Франківська архієпархія УГКЦ|Станиславівської]]<ref>Госархив СБ Украины: Ф. 65.&nbsp;— Дело С-9113.&nbsp;— Т. 26.&nbsp;— С. 1-10. Оригинал. Машинопись.</ref>, не визнаний [[Римо-католицька церква|Ватиканом]]<ref>{{Cite web |url=http://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/letters/2006/documents/hf_ben-xvi_let_20060222_husar-ucraina_en.html |title=Лист Папи Бенедикта XVI до Верховного Архієпископа Київо-Галицького кардинала Любомира Гузара від 22 лютого 2006 |accessdate=31 серпня 2011 |archive-date=18 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111018165054/http://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/letters/2006/documents/hf_ben-xvi_let_20060222_husar-ucraina_en.html }}</ref>. Оскільки жодного [[Єпископи УГКЦ|єпископа УГКЦ]] на цьому соборі не було, завдяки чому, згідно з [[канонічне право|канонічним правом]], Львівський «собор» був лише неканонічним зібранням. Саме тому як УГКЦ, так і вся католицька церква, вважають це зібрання псевдособором.

Постанню Ініціативної групи і скликанню «собору» передував масовий фізичний і моральний терор органів [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] у [[1944]]—[[1946]] роках над усіма ієрархами греко-католицької церкви в [[Галичина|Галичині]] з [[Митрополит|митрополитом]] [[Йосиф (Сліпий)|Йосифом Сліпим]] на чолі&nbsp;— і засудження їх таємним судом у [[Київ|Києві]] в березні [[1946]] року на довгострокове ув'язнення або заслання до таборів примусової праці.

Ініціативна група оформилася [[28 травня]] [[1945]] року. На посаду голови групи було обрано о. д-р. [[Костельник Гавриїл Федорович|Гавриїла Костельника]], якого органи [[Комітет державної безпеки СРСР|НКДБ]] у квітні 1945 року призначили адміністратором Львівської архієпархії{{sfn|Боцюрків|2005|c=110}}.

Також туди ввійшли вікарій Перемиської єпархії [[Михаїл (Мельник)|о. Михайло Мельник]] і [[парох]] міста Копичинці, Станіславівської єпархії [[Антоній (Пельвецький)|о. Антін (Антоній) Пельвецький]]<ref>{{книга|автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Ліквідація УГКЦ (1939—1946). Документи радянських органів державної безпеки|оригінал = |посилання = https://shron2.chtyvo.org.ua/Serhiichuk/Likvidatsiia_UHKTs_1939-1946_Dokumenty_radianskykh_orhaniv_derzhavnoi_bezpeky_Tom_1.pdf?|відповідальний = За загальною редакцією професора [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимира Сергійчука]]|видання = |місце = Київ|видавництво = ПП Сергійчук М.&nbsp;І.|рік = 2006|том = 1|сторінки = |сторінок = 754|серія = |isbn = 966-2911-05-7|тираж = }}</ref>. Згодом ініціативна група попросила дозволу офіційно провадити свою діяльність:

{{цитата|Наша Церква опинилася в стані безвластя та дезорієнтації […] Тому ми, підписані, чільні представники з наших трьох єпархій, рішилися вивести нашу Церкву зі стану анархії в стан консолідації для перетворення її на православну Церкву[…] А саме, ми постановили очолювати Ініціятивну групу греко-католицької Церкви по возз’єднанню з православною Церквою […] Отже, просимо затвердити нашу Ініціятивну групу і признати її право вести намічене діло{{sfn|Боцюрків|2005|c=110}}.}}

Згодом учасники Ініціативної групи почали «закликали українське католицьке духовенство за прикладом „політичного з'єднання України з Росією“ переходити до з'єднання з РПЦ»<ref name=":2">{{книга|автор = Кость Панас|частина = |посилання частина = |заголовок = Історія Української Церкви|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Центр навчальної літератури|рік = 2019|том = |сторінки = 104|сторінок = 160|серія = |isbn = 978-611-01-1404-2|тираж = }}</ref>.

Через деякий час Ініціативна група отримує дозвіл керувати Церквою в Галичині як єдиний Церковний орган: «18 червня 1945 року, за вказівкою уряду, діяльність Центральної ініціативної групи була санкціонована уповноваженим ради у справах [[Російська православна церква|Російської православної Церкви]] при [[Рада народних комісарів УРСР|РНК УРСР]] [[Ходченко Павло Семенович|Павлом Ходченком]]»<ref name=":2"/>.

А на початку 1946 року Костельник звернувся з проханням до місцевої влади, щоб дозволити провести собор з 8 по 10 березня того ж року у [[Собор святого Юра|соборі святого Юра]]<ref>{{книга|автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Історія релігії в Україні в 10-ти томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = ред.&nbsp;А.&nbsp;Колодний, П.&nbsp;Яроцький|видання = |місце = Київ|видавництво = Світ знань|рік = 2001|том = Том 4. Католицизм|сторінки = 461|сторінок = 598|серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. 12 лютого того самого року [[Алексій I|патріарх Алексій]] надіслав Костельникові телеграму, в якій дав благословення на проведення собору у Львові, а згодом 18 лютого відбулася зустріч ініціативної групи у Львові, на якій було затверджено списки учасників «собору»{{sfn|Боцюрків|2005|c=136}}.

«Собор», в якому взяли участь 216 представників місцевого духівництва та делегація московської патріархії, одностайно<ref>http://leksika.com.ua/12940324/ure/lvivskiy_tserkovniy_sobor_1946 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202233512/http://leksika.com.ua/12940324/ure/lvivskiy_tserkovniy_sobor_1946 |date=2 грудня 2013 }} УРЕ</ref> ухвалив рішення за ліквідацію [[Берестейська унія|Берестейської унії]] [[1596]] року, себто розриву з [[Ватикан]]ом та возз'єднання з [[Російська православна церква|Російською православною церквою]].

У дійсності «собор» був неканонічний, бо його скликання і ухвали порушили церковні канони; ще перед «собором» три члени Ініціативної групи перейшли на російське православ'я (два з них&nbsp;— М.&nbsp;Мельник і Й.&nbsp;Пельвецький&nbsp;— були таємно рукоположені на [[єпископ]]ів Російської православної церкви). Сам «собор» був підготовлений і керований за директивами [[патріарх]]а Російської православної церкви [[Алексій I|Алексія I]] та органів радянської влади.

У дусі постанов цього «собору» відбулася поступова ліквідація греко-католицької церкви в [[Закарпатська область|Закарпатській області]] України ([[1946]]–[[1949]]) та на [[Пряшівщина|Пряшівщині]] ([[1950]]).

Наслідки Львівського псевдособору з точку зору греко-католиків ліквідовано в [[1989]]–[[1990]] роках, хоча певна частина населення [[Галичина|Галичини]] залишилася у [[Православна церква|православній церкві]].

== Постанова собору ==

8 березня 1946 року
{{center|ПОСТАНОВА СОБОРУ<ref>[http://old.ugcc.org.ua/ukr/library/psevdosobor/postanova/  Постанова так званого Львівського собору 1946&nbsp;р. щодо ліквідації Берестейської унії 1596 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170618093300/http://old.ugcc.org.ua/ukr/library/psevdosobor/postanova/ |date=18 червня 2017 }} // Сайт [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]</ref>}}
{{center|про ліквідацію Берестейської унії 1596 року, про розрив з Ватиканом та про возз'єднання з Руською православною церквою<ref>Збережено мову оригіналу.</ref>}}

Зібравшись у кафедральному храмі Святого Юрія у Львові, перший раз в історії волелюбних народів, братськи об'єднаних в Великому Союзі Радянських Соціалістичних республік, зібрані в єдину Українську Радянську державу і український нарід став з'єдинений, заслухавши доповідь голови Централі Ініціативної групи греко-католицької Церкви по возз'єднанню з Руською Православною Церквою о. д-ра Гавріїла Костельника і після переведеної дискусії, Собор стверджує:

1. Що Рим штучно виломився в XI столітті з первісної братерської православно-соборної Церкви, щоб таким чином накинути свою диктатуру всій Церкві; що церковна унія була накинута нашому народові в. XVI столітті римо-католицькою агресивною Польщею, як міст до спольщення і златинізування нашого українського (і білоруського) народу; що в теперішній нашій ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу, всі українські землі найшлися разом і український нарід став хазяїном на всіх своїх землях, було б нерозумним підтримувати далі уніатські тенденції і було б непрощенним гріхом продовжувати в нашому народі ненависть та братовбійну борню, причиною якої була в історії унія та й завжди мусить бути.

Виходячи з цих засад, Собор постановив відкинути постанови берестейського Собору з 1596 року, зліквідувати унію, відірватись від Ватикану і повернутись до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви.

2. Зважаючи на Христові слова «да всі будуть єдино», тобто, що християнам слід єднатися в любові і богопочитанні, постановивши приєднатися до Руської Святої Православної Церкви, Собор вважає необхідним вислати в цій справі прохання до Його Святості Алексія, патріарха Московського і всієї Русі, і про свої постанови повідомити Раднарком УРСР, а також Голову Ради в справах Руської Православної Церкви при Раді Народних Комісарів СРСР.

3. Зважаючи, що римські папи в історії завжди вели свою себелюбну політику, Собор висловлює своє переконання в тому, що в умовах, коли волелюбні народи всього світу боролись за своє існування, Ватикан цілком стояв на боці кривавого фашизму і виступив проти Радянського Союзу, який зусиллям всіх братськи об'єднаних народів захистив наш український нарід від рабства і знищення та об'єднав всі наші землі в єдину Соборну Українську Радянську Державу, а тим самим і визволив нас від національного і церковно-релігійного поневолення.

Собор висловлює від імені всього духовенства і вірних свою глибоку подяку за це визволення державним мужам Великого Радянського Союзу і Української Держави, довір'я до яких так однодушно продемонстрували всі народи під час виборів до Верховної Ради СРСР, і свідчить про незломну вірність своїй Батьківщині.

4. 3 нагоди повороту до Святої Православної Церкви, Собор постановив вислати відповідні телеграми до Його Святості Царгородського Вселенського Патріарха, до Його Святості Алексія Патріарха Московського і всієї Русі, до Його Високопреосвященства Йоана, митрополита Київського і Галицького, Екзарха всієї України, а також прийняти звернення від Собору до всього духовенства і вірних уніатської Церкви, щоб повернулись до віри своїх предків.

== Див. також ==
* [[Полоцький собор]]
* [[Ужгородський собор 1948]], 
* [[Сергіанство]]
* [[Російсько-українська церковна війна]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Богдан-Ростислав Боцюрків]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939—1950)|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Bociurkiw_Bohdan-Rostyslav/Ukrainska_Hreko-Katolytska_Tserkva_i_Radianska_derzhava_1939-1950.djvu?|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Вид-во [[Український католицький університет|Українського католицького університету]]|рік = 2005|том = |сторінки = |сторінок = 267|серія = |isbn = 966-7034-55-0|тираж = |ref = Боцюрків}}
* ''Н.&nbsp;С.&nbsp;Рубльова'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Lvivsky_sobor_1946 Львівський собор 1946] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170822012149/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Lvivsky_sobor_1946 |date=22 серпня 2017 }} // {{ЕІУ|6|365}}
* ''Н.&nbsp;С.&nbsp;Рубльова'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59677 Львівський собор 1946] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210826212753/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59677 |date=26 серпня 2021 }} // {{ЕСУ}}
* {{ЕУ|8|2928}}
* Діяння Собору Греко-католицької церкви у Львові 8–10 березня 1946 р. Видання Президії Собору.&nbsp;— Львів, 1946.
* First victims of Communism.&nbsp;— Roma, 1953.{{ref-en}}{{ref-it}}{{ref-de}}
* ''Galter A.'' Le communisme et l'Eglise catholique.&nbsp;— Paris, 1956. {{ref-fr}}
* ''Hrynioch I.'' Die Zerstörung der Ukrainisch-Katholischen Kirche. Ostkirchliche Studien, ч.&nbsp;2.&nbsp;— Würzburg, 1963. {{ref-de}}

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/sobor-lvivskyj/ Собор Львівський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220112183657/https://ure-online.info/encyclopedia/sobor-lvivskyj/ |date=12 січня 2022 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* (по російськи) Яков Кротов. ''[https://www.svoboda.org/a/29348371.html Собор агентів. Яков Кротов – про чекістів і истово віруючих (Собор агентов. Яков Кротов – о чекистах и истово верующих)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210911010548/https://www.svoboda.org/a/29348371.html |date=11 вересня 2021 }}''. www.svoboda.org (Радіо Свобода). 9 липня 2018
* (по російськи) Марк Крутов. ''[https://www.svoboda.org/a/28989881.html Єпископи на службі Луб'янки (Епископы на службе Лубянки)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210513140525/https://www.svoboda.org/a/28989881.html |date=13 травня 2021 }}''. www.svoboda.org (Радіо Свобода). 23 січня 2018 

{{Релігійні злочини Росії і Радянського Союзу проти Українських Церков}}
{{Русифікація}}
{{Учасники Львівського собору}}

{{ВП-портали|Історія|Католицтво}}

{{DEFAULTSORT:Львівський собор 1946}}
[[Категорія:Новітня історія України]]
[[Категорія:Історія Львова]]
[[Категорія:Історія УГКЦ]]
[[Категорія:1946 у Львові]]
[[Категорія:1946 у християнстві]]