Перегляд вихідного коду сторінки Лядське

{{Проблеми|
{{Чистити|дата=квітень 2016}}
{{Вікіфікувати|дата=квітень 2016}}
{{Стиль|дата=квітень 2016}}
{{Мовні помилки|дата=квітень 2016}}
{{Оригінальне дослідження|дата=квітень 2016}}
}}
{{Село
| назва           = Лядське
| область         = [[Тернопільська область]]
| район           = {{Тр-Ч}}
| громада         = [[Монастириська міська громада]]
| рада            = [[Монастириська міська рада]]
| код КОАТУУ      = 6124289201
| зображення      = Лядське4310.jpg
| зображення_підпис = Вид на село Лядське
| розташування    = 
| mapx            = 
| mapy            = 
| засновано       = 
| населення       = 434
| територія       = 2.810
| ref-територія   = 
| площа           = 
| ref-площа       = 
| щільність       = 
| висота          = 
| ref-висота      = 
| водойма         = [[Золота Липа (річка)|Золота Липа]]
| поштовий індекс = 48343
| телефонний код  = 3555
| координати      = {{coord|49|0|34|N|25|4|15|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg         = 49|
| lat_min         = 0|
| lat_sec         = 34
| lon_deg         = 25|
| lon_min         = 4|
| lon_sec         = 15
| адреса          = 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=31465 Лядське]
| прапор          = 
| герб            = 
| відстань о      = 
| ref-відстань о  = 
| відстань р      = 16
| ref-відстань р  = 
| станція         = [[Бучач]]
| відстань ст     = 33
}}
[[Файл:Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1781р.с.Лядське.jpg|міні|Церква Успіння Пресвятої Богородиці]]
[[Файл:Символічна могила Борцям за волю України в селі Лядське.jpg|міні|Символічна могила Борцям за волю України]]
[[Файл:Клуб с. Лядське.jpg|міні|Клуб ]]
'''Ля́дське'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Монастириська міська громада|Монастириській міській громаді]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на [[річка|річці]] [[Золота Липа (річка)|Золота Липа]], на південному сході району. До 2020 року [[адміністративний центр]] [[Лядська сільська рада|Лядської сільської ради]], якій було підпорядковане с. [[Бобрівники]]. До села було приєднано [[хутір]] Вербка, а у зв'язку з переселенням жителів [[Хутір|хутори]] Вербна і Комарівка були виключені з облікових даних.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» село увійшло до складу Монастириської міської громади<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій [[Територіальна громада|територіальних громад]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2021-10-22|language=ua|last=|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123115757/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r}}</ref>.

== Статистичні дані ==
[[Файл:Entering Liadske.jpg|thumb|Лядське]]
[[Файл:Ljadske.jpg|thumb|Вид на село]]
[[Файл:Viewfromtop2.jpg|thumb|Ще один вид на село]]

Площа населеного пункту становить 308 га.

Станом на 1 січня.2010 року у населеному пункті налічувалося 197 дворів, з яких 147 були наявниними, а 50 тимчасово відсутніми. Населення&nbsp;становило 373 особи, за національністю&nbsp;— [[українці]].

У 1939 році населення села становило 1310 осіб, з них 1090 українців, 210 [[поляки|поляків]]&nbsp; та 10 [[євреї]]в. Було 250 дворів.

Віддаль до районного центру м.[[Монастириська]]&nbsp;— 16&nbsp;км, до найближчої залізничної станції у м.[[Бучач]]&nbsp;— 33&nbsp;км.

Середня температура в липні становить +25&nbsp;— +30&nbsp;°C, у січні&nbsp;— -17&nbsp;— -22&nbsp;°C. Місцевість горбиста, вкрита [[ліс]]ами та [[чагарник]]ами, [[ґрунт]]и [[суглинок|суглинкові]].

== Соціально-економічна сфера ==

Працюють Лядська [[амбулаторія]] лікаря загальної практики сімейної медицини, [[бібліотека]] та сільський клуб, який було побудовано на початку [[XX століття]].

На території села функціонують [[ТзОВ]] «Лядське» та [[приватне підприємство]] з вирощування [[Свиня свійська|свиней]] «Ландрас-Агро».

== Герб та прапор ==

[[Герб]] — блакитного кольору, [[щит]] фігурної форми, на якому у верхній частині розміщений [[тризуб]]. Посередині — перехрещені пшеничний сніп і [[меч]], накладений на нього. Унизу між двома восьмикутними зірочками півколом написано — Лядське. Усі зображення на щиті золотистого кольору.

[[Прапор]] — жовто-блакитний стяг.

== Етимологія ==

Існує дві версії походження назви населеного пункту. Перша&nbsp;— від прізвища пана Лядського, який утримував землі і кріпаків і друга, правдивіша і мабуть давніша,&nbsp;— від лісистої місцевості. Навколо села було багато лісів і село називалось Лісове&nbsp;— Лісне. У [[польська мова|польській мові]] «ліс» це «ляс» і в розмовному процесі Лісове&nbsp;— Лясне перетворилося на Лясове чи Лясне&nbsp;— Ляцке&nbsp;— Лядське. Частина істориків вважає назву давнішою і виводить від терміну «лази», яким у Галичині позначали листяний ліс.<ref name="Таємниці топоніміки">{{Cite web |url=http://www.galychyna.if.ua/publication/culture/tajemnici-toponimiki/ |title=Оксана ДРОГОМИРЕЦЬКА. Таємниці топоніміки; Липівка, Ляцьке, Лядське… «Галичина», 29 червня 2017 року |accessdate=2 липня 2017 |archive-date=4 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170704023618/http://www.galychyna.if.ua/publication/culture/tajemnici-toponimiki/ }}</ref> 1963—1991 називалося '''Червоне'''. Відповідно до Постанови Президії [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] №&nbsp;289 від 18 лютого 1992 року відновлено колишнє найменування Лядське.

Існує дві версії походження назви населеного пункту. Перша — від прізвища пана Лядського, який утримував землі та кріпаків. Друга, правдивіша і, мабуть, давніша, — від лісистої місцевості. Навколо села було багато лісів, і село називалося Лісове — Лісне. У[[польська мова|польській мові]] «ліс» це «ляс», і в розмовному процесі Лісове — Лясне перетворилося на Лясове чи Лясне — Ляцке — Лядське. Частина істориків вважає назву давнішою і виводить її від терміну «лази», яким у Галичині позначали листяний ліс<ref name="Таємниці топоніміки" />. З 1963 по 1991 рік село називалося Червоне. Відповідно до Постанови Президії [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] № 289 від 18 лютого 1992 року було відновлено колишню назву Лядське<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2128-12 Про відновлення селу Червоне Монастириського району Тернопільської області колишнього найменування Лядське]</ref>.

== Історія ==
{{Scroll Gallery
|Назва            = Рукопис
|ширина           = 250
|розташування     = left
|Файл:Letter2Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter3Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter4Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter5Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter6Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter7Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter8Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter9Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter10Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter11Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter12Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter13Liadske.jpg|Копія рукопису
|Файл:Letter14Liadske.jpg|Копія рукопису
}}
У літописах перша згадка про містечко Лядське, яке мало статус [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], датується 1445 роком (з архівних даних польського видання томів «Лєвим і правим»). У 1502 році майбутній [[Руські воєводи|руський воєвода]] [[Ян Фредро]] ділив з родичами село Ляцьке (себто Лядське).

У літописах перша згадка про містечко Лядське, яке мало статус [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], датується 1445 роком (з архівних даних польського видання томів «Лєвим і правим»). У 1502 році майбутній [[Руські воєводи|руський воєвода]] [[Ян Фредро]] ділив з родичами село Ляцьке (себто Лядське).

У 1564 та 1578 роках згадане як містечко&nbsp;— власність [[Львівська архидієцезія|Львівського римо-католицького архиєпископства]].

За [[козацька доба|козацької доби]] неподалік села відбулися дві великі битви із [[Кримське ханство|татарами]].

Культурно-освітній рух у селі почався в 1868—1889 роках за ініціативою тодішнього дяка, а згодом війта Томи Ляшкевича, українського шляхтича.

У 1870 році коштами громади побудовано школу, в якій навчалися діти з Лядського та Бобрівника. Перший український вчитель Костянтин Кушніренко пробув у селі з 1870 по 1894 рік. Через незгоду із священиком у 1894 році віе переїхав до [[Озеряни (Бучацький район)|Озерян]] [[Бучацький повіт (Австро-Угорщина)|Бучацького повіту]]; цього ж року прийшла вчителька Ольга Грабовецька.

У 1895 році було засновано філію українського товариства «[[Просвіта]]» за ініціативою студента Сенатовича та Івана і Степана Грабовських.

У 1900 році при читальні утворено збіжжевий збір для допомоги біднішим селянам.

У 1905 році засновано філію спортивно-руханкового пожежного товариства «Січ», яке у 1906 році призупинило свою діяльність, а в 1908 році його діяльність була відновлена.

У лютому 1906 року під час польського терору [[жандармерія]] і військо за участь у вічі в с. [[Нижнів]] (нині [[Тлумацький район|Тлумацького району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) вбили 3 особи, 5 поранили, 19 заарештували. Ця трагедія увінчена на сторінках «[[Енциклопедія історії України|Енциклопедії історії України]]» як одна з найважливіших подій, що сталася в Україні.

Незабаром після кривавих подій, влітку 1906 року у Лядському спалахнув. [[страйк]] сільськогосподарських робітників, які працювали у посесора Гольденберґа. Біля панського поля була виставлена варта, що не впускала робітників, яких посесор заманював з інших сіл. Хоча вимоги страйкарів були скромними (полягали у підвищенні оплати праці), страйк налякав посесора, і він негайно погодився на умови робітників. Лютневі події 1906 року показали, що не вдалося залякати селян  розстрілом і арештом, а навпаки, згуртували.

У 1910 році було утворено [[кооператив]] «Власна поміч», який досить добре розвинувся.

Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] товариства, а також школа призупинили діяльність.

Перші бої під селом відбулися 28 серпня 1914 року, а 31 серпня [[Австро-Угорщина|австрійці]] відступили в [[Карпати]].

4 липня 1915 року бойовий фронт зупинився у селі Лядське розташованому понад Золотою Липою і залишався там до 28 серпня 1915 року. Донині збереглися викопані [[окоп]]и у лісах і на пагорбах понад селом.

У 1916 році фронт знову пройшов через село, а 9 і 10 серпня 1916 року відбувся сильний бій під с. [[Лазарівка (Монастириський район)|Лазарівка]]. Після цього австрійці відступили на позиції до [[Галич]]а.

У 1920 році фронт знову двічі пройшов через Лядське. Бої точилися між російськими т польсько-українськими військами.

Вихідці з села Лядське служили в [[УСС]] та [[УГА]].

Під час війни було зруйновано 24 господарства, розбито церкву і школу. У 1921 році їх відновлено і в школі розпопочалося навчання.

У 1923 році відновлено діяльність читальні «[[Просвіта]]». Почав працювати аматорський гурток. Першою виставою, яку він поставив, була «[[Наталка Полтавка (п'єса)|Наталка-Полтавка]]».

У 1930 році поводилася польська «[[Пацифікація у Галичині (1930)|пацифікація]]», але у Лядському вона не відбулася. Було заарештовано кооперативного діловода і забрано документи та кооперативні книги в поліцію в Комарівці, але через тиждень усе повернули.

У 1932 році засновано молодіжне товариство «Союз української Поступової молоді ім. Драгоманова „[[Каменярі|Каменярі“]]<nowiki/>».

У 1937 році почало діяти товариство «Союз українських працюючих жінок „[[Жіноча громада|Жіноча громада“]]<nowiki/>».

У 1932 році в село Лядське навідалася письменниця [[Іванна Блажкевич]].

З початком [[друга світова війна|Другої світової війни]] багато громадян вступили в [[ОУН]] та [[УПА]].
{{Scroll Gallery
|Назва            = Галерея
|ширина           = 250
|розташування     = left
||Хор аматорів
||У церкві
||Міст
||Міст
||Пам'ятник
||Могила
|Файл:Oldphoto2Liadske.jpg|Стара фотографія
||Стара фотографія
||Стара фотографія
||Стара фотографія
||Пам'ятник
||Пам'ятник
}}

'''Список воїнів УПА, членів ОУН та уродженців села Лядське:'''

* Бойко Микола Степанович&nbsp;— 1920&nbsp;р.н., загинув 1946&nbsp;р. у с. Лядське
* Бойко Степан Михайлович&nbsp;— 1925&nbsp;р.н., 1948&nbsp;р.&nbsp;— не відомо
* Безтільна Ганна Олексіївна&nbsp;— 1924&nbsp;р.н., закатована 1948&nbsp;р. у с. Лядське
* Безтільний Іван Олексійович&nbsp;— 1928&nbsp;р.н., 1946&nbsp;р.&nbsp;— не відомо
* Безтільний Микола Михайлович&nbsp;— 1926&nbsp;р.н., 1947&nbsp;р.— не відомо
* Безтільний Степан Олексійович&nbsp;— 1926&nbsp;р.н., 1946&nbsp;р.&nbsp;— не відомо
* Безтільний Петро Іванович&nbsp;— 1917&nbsp;р.н., загинув 1940&nbsp;р. у м. Чортків
* Букатинський Адам Михайлович&nbsp;— 1920&nbsp;р.н., 1949&nbsp;р.&nbsp;— не відомо
* Букатинський Василь Петрович&nbsp;— 1925&nbsp;р.н., 1947&nbsp;р.&nbsp;— с. Лядське
* Дволітко Петро Васильович&nbsp;— 1918&nbsp;р.н., 1940&nbsp;р. у м. Чортків
* Дволітко Степан Петрович&nbsp;— 1913&nbsp;р.н., 1956&nbsp;р. у м. Красноярськ
* Дволітко Федір Пилипович&nbsp;— 1907&nbsp;р.н., 1946&nbsp;р. у с. Лядське
* Доміна Микола Адамович&nbsp;— 1909&nbsp;р.н., 1940&nbsp;р. у м. Чортків
* Кобітович Степан Михайлович&nbsp;— 1925&nbsp;р.н., 1947&nbsp;р.&nbsp;— не відомо
* Недільський Петро Олексійович&nbsp;— 1921&nbsp;р.н., 1947&nbsp;р. — не відомо
* Смучок Василь Михайлович&nbsp;— 1932&nbsp;р.н., 1950&nbsp;р.&nbsp;— не відомо
* Тиголь Степан Михайлович&nbsp;— 1923&nbsp;р.н., 1946&nbsp;р. у с. Лядське
* Цебрій Василь Іванович&nbsp;— 1917&nbsp;р.н., 1946&nbsp;р. у с. Бобрівники
* Цебрій Микола Михайлович&nbsp;— 1900&nbsp;р.н., 1953&nbsp;р. у с. Лядське
* Цебрій Степан Миколайович&nbsp;— 1921&nbsp;р.н., 1949&nbsp;р. — тюрма (не відомо)
* Цебрій Петро Іванович&nbsp;— 1921&nbsp;р.н., 1951&nbsp;р. — х. Зелена
* Шумега Степан Олексійович&nbsp;— 1923&nbsp;р.н., 1950&nbsp;р. — не відомо
* Шумега Степан Петрович&nbsp;— 1926&nbsp;р.н., 1947&nbsp;р. — не відомо

72 селян воювали на боці радянських військ, 26 із них стали орденоносцями, 31 загинув на фронті.

Список жителів громади сіл Лядське та Бобрівник, полеглих у Другій світовій війні:

* Ганущак Степан Васильович&nbsp;— 1917&nbsp;р.н.
* Атаманюк Михайло Григорович&nbsp;— 1919&nbsp;р.н.
* Пилипко Василь Семенович −1907&nbsp;р.н.
* Коржик Федір Миколайович&nbsp;— 1919&nbsp;р.н.
* Грабовський Йосип Іванович&nbsp;— 1919&nbsp;р.н.
* Максимчук Михайло Григорович&nbsp;— 1919&nbsp;р.н.
* Почерева Петро Михайлович&nbsp;— 1919&nbsp;р.н.
* Костюшко Євстахій Войтилович&nbsp;— 1919&nbsp;р.н.
* Мотуз Федір Миколайович&nbsp;— 1918&nbsp;р.н.
* Лісецький Степан Іванович&nbsp;— 1906&nbsp;р.н.
* Гасяк Іван Андрійович&nbsp;— 1911&nbsp;р.н.
* Бойко Петро Васильович&nbsp;— 1907&nbsp;р.н.
* Гудима Степан Степанович −1918&nbsp;р.н.
* Кулик Петро Йосипович&nbsp;— 1917&nbsp;р.н.
* Одуд Микола Іванович&nbsp;— 1918&nbsp;р.н.
* Недільський Петро Семенович&nbsp;— 1906&nbsp;р.н.
* Недільський Микола Тимкович&nbsp;— 1903&nbsp;р.н.
* Недільський Степан Федорович&nbsp;— 1909&nbsp;р.н.
* Шумега Михайло Олексійович&nbsp;— 1907&nbsp;р.н.
* Заєць Василь Олексійович&nbsp;— 1909&nbsp;р.н.
* Костюшко Доміна Войтилович&nbsp;— 1913&nbsp;р.н.
* Бучок Микола Петрович&nbsp;— 1918&nbsp;р.н.
* Костіль Парсковія Іванівна&nbsp;— 1886&nbsp;р.н.
* Лісецька Ганна Костянтинівна&nbsp;— 1901&nbsp;р.н.
* Лісецька Марія Костянтинівна&nbsp;— 1929&nbsp;р.н.
* Гладун Іван Миколайович&nbsp;— 1913&nbsp;р.н.
* Фішер Михайло Іванович&nbsp;— 1929&nbsp;р.н.
* Стемпурський Степан Михайлович&nbsp;— 1930&nbsp;р.н.
* Турчин Михайло Степанович&nbsp;— 1909&nbsp;р.н.
* Когут Степан Григорович&nbsp;— 1932&nbsp;р.н.

Внаслідок [[пожежа|пожежі]] 1944 року згоріла половина будівель. У 1957 році була велика [[повінь]].

У [[1944]] році Лядське було зайняте радянськими військами. Були створені органи влади. Першим головою сільської ради був Пилипко Микола Семенович, а секретарем — Доміна Василь Адамович.

19 серпня 1950 року [[НКВС]] вчинило масову [[Репресії|репресію]] громадян, яких вивезли до таборів у [[Сибір]]у цілими сім'ями.

У січні [[1950]] року в селі створено [[колгосп]] ім. Леніна, а у 1955 році його об'єднано з Бобрівницьким колгоспом «Комсомолець України» під назвою «Шляхом Леніна», до якого також уввійшли село Комарівка та хутори Підвивіз, Лядська Вербка, Грабок, Добромишль і Кудярка.

Протягом 1962–1966 років село належало до [[Бучацький район|Бучацького району]]. Після ліквідації [[Монастириський район|Монастириського району]] 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

З 1979 по 1989 рік колгосп носив назву «Україна», а з 1989 по 2000 рік — селянська спілка «Україна». У 2000 році селянську спілку реорганізовано у ТзОВ «Гарант», у 2005 році&nbsp;— ТзОВ «Лядське».

У 1989 році в селі засновано осередок [[Народний Рух України|Народного Руху України]], який налічував 35 членів.

== Політика ==
=== Парламентські вибори, 2019 ===
На [[Парламентські вибори в Україні 2019|позачергових парламентських виборах 2019]] року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610681, розташована у приміщенні клубу.

;Результати:
* зареєстровано 223 виборці, явка 72,65%, найбільше голосів віддано за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]] і [[Радикальна партія Олега Ляшка|Радикальну партію Олега Ляшка]]&nbsp;— по 20,00%, за [[Голос (партія)|«Голос»]]&nbsp;— 16,25%.<ref name="Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=166.html |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220214172520/https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=166.html |archivedate=14 лютого 2022 |deadurl= }}</ref> В [[Виборчий округ 166#2019|одномандатному окрузі]] найбільше голосів отримав [[Люшняк Микола Володимирович|Микола Люшняк]] (''самовисування'')&nbsp;— 42,95%, за [[Сопель Ігор Михайлович|Ігоря Сопеля]] (''[[Слуга народу]]'')&nbsp;— 11,54%, за Василя Сеника (''[[Радикальна партія Олега Ляшка]]'')&nbsp;— 10,90%<ref name="Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу №166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=166.html |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220214211852/https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=166.html |archivedate=14 лютого 2022 |deadurl= }}</ref>.

== Релігія ==
[[Файл:Лядське4268.jpg|thumb|left|Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1781]]

Є [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Лядське)|церква Успіння Пресвятої Богородиці]] (1781, дерев'яна). У 1912 році був проведений ремонт. У 1996 році поставлено новий [[іконостас]], [[тетрапод]] та [[кивот]]. [[Дзвіниця]], за переказами, навіть старіша від церкви.

== Пам'ятки ==
* Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні ([[1973]]),
* Пам'ятник розстріляним учасникам повстання 1906 (1980, скульптор В. Млинко),
* Пам'ятний знак на честь скасування панщини (1991),
* Символічна могила Борцям за волю України (1992).

== Відомі люди ==
У Лядському перебували громадсько-політичні діячі [[Ернест Теодор Брайтер|Євген Олесницький]], [[Ернест Теодор Брайтер]] і [[Вітик Семен Гнатович|Семен Вітик]].

== Примітки ==
{{reflist}}

<gallery widths="200px" heights="200px">
Лядське4267.jpg|Дорожній знак на в'їзді у с. Лядське
Лядське4277.jpg|Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1781
</gallery>

== Джерела ==
{{Портал|Тернопільщина}}
* {{ТІМС|3|68—70|Федечко І., Шумега М.|Лядське}}
* {{ТЕС|2|418|Шумега М., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]]|Лядське}}
* {{SgKP|V|63|Ladzkie (1), pow. buczacki}}
* {{SgKP|XV_cz.2|209|Ladzkie}}

{{Монастириська міська громада}}

[[Категорія:Села Тернопільської області]]
[[Категорія:Населені пункти над Золотою Липою]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]
[[Категорія:Населені пункти Чортківського району]]
[[Категорія:Лядське]]